Перцептивний аналіз просодичних характеристик сучасного поетичного мовлення

Ключевые слова: перцептивный анализ, стихотворный текст, поэтическая речь, ритм.

Key words: perceptive analysis, poetic text, poetic speech, rhythm.

Постановка проблеми. Перцептивний аналіз усного мовлення є необхідним складником експериментально-фонетичних досліджень, адже він дає змогу провести багатосторонній і багатофакторний аналіз матеріалу. Більше того, на основі експертних оцінок аудиторів-фонетистів можливо уникнути суб'єктивізму в дослідженні феномена ритмічної організації сучасного англомовного поетичного мовлення.

Аналіз останніх досліджень і публікацій. Серед сталих ритмоутворюючих просодичних засобів у поетичному мовленні, за якими визначаються просодична сумірність чи подібність ритмічних одиниць та способи їх структурної організації, найсуттєвішими виступають тривалість, наголос, тональний діапазон і темп читання [1; 3, с. 99]. Вони є варіативними в прочитанні віршованих текстів [4, с. 956], а також перцептивними корелятами таких когнітивних факторів ритму, як рух, баланс, динаміка й сила [8]. просодичний поетичний мовлення темп

Метою статті є виклад результатів проведеного перцептивного аналізу віршованих текстів американського постмодернізму в авторській реалізації. Завданням є характеристика особливостей пауз, їх тривалості й функціональних типів, особливостей мелодики та специфіки темпу сучасного поетичного мовлення.

Виклад основного матеріалу. Розглянемо спочатку паузальне оформлення сучасного поетичного мовлення. Одним із завдань аудиторів-фонетистів у контексті нашого дослідження було встановлення специфіки пауз, що полягало у визначенні перцептивної тривалості, типу пауз, виявленні характеру їх дистрибуції та функціонування в сучасному поетичному мовленні.

Незважаючи на те, що триступінчата шкала розрізнення пауз (короткі, середні, довгі) забезпечує стабільність перцептивних оцінок [7, с. 216], нами було введено додаткову диференціацію крайніх членів. Отже, ми отримали таку градацію типів паузи: надкоротка/коротка, середня, довга/ наддовга. Ці дії зумовлювались метою отримання більш точних відмінностей.

Паузальне оформлення синтагм сучасного поетичного мовлення має свої особливості, детально розглянуті нижче.

У процесі дослідження римованого тексту на прикладі творчого доробку Г. Немерова «The Goose Fish» помічаємо, що текст має об'ємно-прагматичне членування, оскільки організований у строфи, кожна з яких складається з 9 рядків, що римуються. Рядок містить від однієї до трьох синтагм. На кінці рядків у більшості випадків спостерігається наявність паузи. Однак там, де рядок складався з двох чи трьох синтагм, які позначали або відокремлену обставину, або частину складнопідрядного речення, аудитори-фонетисти відзначили наявність коротких (/) і середніх (//) за тривалістю пауз. Таким чином, у наведеному нижче римованому віршованому тексті спостерігається чергування довгих пауз (///) із середніми й короткими:

On the long shore, / lit by the moon To show them properly alone, //

Two lovers suddenly embraced /

So that their shadows were as one. //

The ordinary night was graced For them by the swift tide of blood /

That silently they took at flood, //

And for a little time they prized Themselves emparadised. /// [10, с. 11].

Діаметрально протилежним щодо свого паузального оформлення виявився віршований текст «The Whiteread Walk», який вимовлявся без перцептивно помітних пауз. Аудитори-фонетисти виокремили лише чотири паузи, які, за їх твердженням, були надкороткими (}), а також співпадали з дихальними паузами. Інформація в тексті, що звучить, подається поетом миттєво. Складається враження, що ця інформація розрахована не на переосмислення, а на швидку реакцію [2, с. 241]. Більше того, віршований текст є апунктуаційним, що в загальному уявленні створює ефект потоку свідомості:

Monumental the lacunae between illbiquitous promenaders down to the Square past the Open 24 Hours as social forms of grieving we are prohibited } this is the remix the new glitch has been recalled } melancholy of luscious Pictober the fall of the phenomenon into the iris back with another one of those Return of the Flaneur as hardcore Autumnophage } echolocation always places you in a different country } the cure is beats per minute bad year in Brooklyn Bombs Over Baghdad the negative needs no introduction and/or here we go! [9, с. 159].

Іншу тенденцію демонструють віршовані тексти, розбиті на рядки різної складової наповненості. Прикладом такого є вірш «Year Zero», написаний Г. Немеровим. Кожен рядок є реченням, що виражає закінчену думку. Кожні чотири рядки відокремлені графічно лінією, яка ніби відрізає попередні рядки. В аналізованому фрагменті відзначимо, що всі фінальні синтагми оформлюються наддовгими паузами. Складається враження, ніби функціонування наддовгих пауз залучає читача до декодування авторського повідомлення, навмисне дає читачеві час сприйняти, зрозуміти й інтерпретувати повідомлення. Більше того, фінальна синтагма в строфі позначається наявністю наддовгої паузи, яка, на переконання аудиторів-фонетистів, є значно довшою, ніж ті наддовгі паузи, що функціонують у фіналі синтагм, які завершують рядок. Таким чином, наявність «наднаддовгої» паузи корелює з графічним зображенням відмежування у вигляді лінії. Усе це надає читачеві додатковий час для концентрації своїх мисленнєвих процесів над інтерпретацією авторської інтенції:

Paused at the edge of the tub } turning away wanting to be seen. ///

Turns away} wants to be seen. ///

Just then you turned to look / a sweetness with a hook on either hand. /// [9, с. 161].

Відомий американський постмодерністський поет Д.Е. Пауелл пише й озвучує в схожій стильовій манері. У наведеному вище фрагменті віршованого тексту можна помітити певну тенденцію. Д.Е. Пауелл відомий своїми винахідливими, синтаксично довгими віршами, які часто не мають назви. Цей своєрідний вибір поет аргументує тим, що, роблячи рядок довшим, він наче надає йому більше дихання, таким чином даючи трохи більше життя тим людям, чиє життя було дуже коротким (поет був ВІЛ-позитивним, що вплинуло на стиль написання його творів):

crunching out through the yawping woods. } with his terrier //

legs spindled as muskets. // his slight chest } heaves. his slender derriere }

a pale chalkmark among the birches. // for a time he sits and smokes }

scratching the curious brown dog behind its ears. } then snow } [9, с. 71].

Аналіз перцептивної тривалості пауз у цьому фрагменті свідчить про чергування коротких і довгих пауз:

and the whiteness covers them } almost completely. } almost //

far enough away } from this moon | and those rabbits //and the geese [9, с. 71].

В аналізованому прикладі акцентуємо увагу на тому, що в сучасному поетичному мовленні паузи не є суворо впорядкованими та не керуються ні законами метричної організації, ні законами рими. Останній рядок віршованого тексту є кульмінаційним, складається із чотирьох синтагм, які відокремлюються одна від одної спочатку короткою, потім середньою, потім довгою та зрештою наддовгою паузами. Результати дослідження суперечать твердженню, що у віршованому тексті всі паузи суворо впорядковані й чітко організовані в часі [6, с. 475].

Творчість К. Голдсміта, одного із засновників концептуальної поезії, досліджувалась нами в контексті його творчого доробку під назвою «Page One». Згідно з твердженням самого автора, він є найнуднішим поетом. А журнал «The New Yorker» зазначав, що він був одним із поетів, який вирішив започаткувати революційний поетичний рух, що називався «некреативним написанням».

У контексті дослідження зазначимо, що концептуальна поезія К. Голдсміта характеризується певними паузальними особливостями. Зокрема, текст вимовляється в пришвидшеному темпі, оскільки основне завдання повідомити читача про події, які трапились у Грузії, пов'язані з терористичними актами. Текст розрахований на швидке сприйняття та миттєве реагування. Аудитори-фонетисти вказали на переважання коротких пауз над середніми. У фрагменті було помітно лише два випадки використання середніх пауз. Поет інколи розриває синтагми короткими паузами задля досягнення прагматичного ефекту. Ці паузи є психологічними, їх мета привернути читацьку увагу до інформації, що повідомляється:

That someone wanted to sell several pounds of high-grade uranium } for $ 100 000 [9, c. 353].

That one of the sellers was reportedly a Georgia } Army officer [9, с. 353].

У наведених прикладах спостерігаємо, що поет робить внутрішньосингаменну паузу, таким чином розриваючи смислову одиницю. Такі його дії мають очевидне прагматичне підґрунтя, оскільки митець активно використовує паузу для виділення ключових слів повідомлення.

Узагальнення результатів аудитивного аналізу щодо паузальної специфіки сучасного поетичного мовлення уможливлює нас стверджувати, що сучасне поетичне мовлення характеризується особливостями паузації, яка полягає в чергуванні пауз різної тривалості в межах одного віршованого тексту, що саме створює ефект упорядкованості, або співмірності. Саме завдяки специфіці розташування різнотривалих пауз створюється ритмічність тексту.

Фіксовані ж аудиторами-фонетистами паузи як пограничні сигнали строф характеризуються різною тривалістю.

Проведений аудитивний аналіз темпоральних характеристик дає підстави спростити твердження про те, що пауза є досить надійним критерієм сегментації сучасного американського постмодерністського віршованого тексту на смислові одиниці [5, с. 66]. Зазначимо, що сучасне поетичне мовлення характеризується широким арсеналом пауз, які в більшості випадків є поліфункціональними.

Далі розглянемо особливості мелодики. Дослідження тональних особливостей сучасного поетичного мовлення полягало в кваліфікації тону, який аудитори-фонетисти характеризували як спадний, висхідний, рівний. Варто зазначити, що, незважаючи на розгалужену систему тонів в англійській мові, у контексті нашого дослідження ми обрали лише ті прості тони, які, як відомо, характеризуються тональними змінами в одному напрямі (вверх, вниз або ж уперед) та є мовленнєвими універсаліями [1, с. 27]. Вони, як уже зазначалось, є просодичними корелятами такого когнітивного фактора ритму, як напрям. Ритмотворча функція мелодики полягає в чергуванні схожих мелодійних моделей на певних відрізках мовлення.

Результати експертної оцінки тональних характеристик озвучених віршованих текстів вказують на переважання рекурентності спадного тону (|), який переважно чергується з висхідним мелодійним контуром (І), що ілюструємо за допомогою такого прикладу:

On the long shore f, lit by the moon f

To show them properly alone, |

So that their shadows were as one. І [10, с. 7].

Наведені особливості тонального чергування мелодійних контурів загалом типові для римованих віршованих текстів.

У неримованих озвучених верлібрах спостерігається чергування спадного мелодійного контуру (І) з рівним (^), що демонструємо таким фрагментом:

The code ^ consists in noticing І the particular shade ^ of the staircase | [11].

Згідно з даними перцептивного аналізу щодо співпадіння ритмомелодики й пунктуації віршованого тексту варто зазначити, що в багатьох випадках фінальні синтагми, які передають закінчену думку та пунктуаційно оформлюються крапкою, часто оформлені висхідним мелодійним контуром. Водночас загальні питання часто оформлюються низхідним тоном, що загалом суперечить іконічному кодуванню цих значень просодичними засобами. Це, вочевидь, пов'язано з мисленнєвими процесами.

Наостанок розгляду потребує темпова характеристика. У контексті слухового аналізу неабияке значення надавалось опису темпоральної реалізації сучасного поетичного мовлення з огляду на специфіку його функціонування на перцептивному рівні.

З огляду на прийняті темпоральні контрасти, а саме повільний, уповільнений, помірний, прискорений і швидкий, аудитори-фонетисти зазначили, що сучасному поетичному мовленню притаманні всі темпові контрасти. Різноманіття форм постмодерністської поезії відповідає різноманіттям темпових реалізацій віршованих текстів. Цікаво зазначити, що для конвенційних римованих текстів характерне чергування двох видів темпу, наприклад помірного та пришвидшеного (уповільненого й пришвидшеного). Аудитори-фонетисти виявили також, що темп може бути неоднорідним навіть у межах одного віршованого тексту. Звучання віршованого тексту від початку до кінця з урахуванням темпових змін переходить спочатку від помірного до прискореного, а потім до уповільненого. Перепади темпу зумовлюються необхідністю позначення більшої інформаційної насиченості певних елементів віршованого тексту. Експериментальні, а також апунктуаційні віршовані тексти характеризуються наявністю стабільного темпу протягом усього часу їх реалізації.

Реалізація віршованого тексту «Year Zero» [9, с. 161] характеризується наявністю прискореного темпу, що пояснюється тим, що кожен рядок є складною синтагмою, елементарною дискурсивною одиницею, реалізація якої є окремим ілокутивним актом. Рядок вимовляється прискореним темпом у поєднанні з наддовгою паузою у фінальній синтагмі з метою декодувати повідомлення повністю.

Висновки та перспективи подальших досліджень. Інтегральна картина сучасного поетичного мовлення на основі перцептивного аналізу дає змогу стверджувати, що саме завдяки такимпросодичним засобам, як функціонування мелодики, темп і паузація, які поет уміло використовує під час реалізації віршованого тексту, створюється відчуття впорядкованості й співмірності, тобто ритмічності поетичного мовлення. Перспективним у подальшому вважаємо аналіз вияву акустичних корелятів зазначених просодичних ознак поетичного мовлення.

Література

1. Антипова A.M. Ритмическая система английской речи / А.М. Антипова. М. : Высшая школа, 1984. 118 с.

2. Бабелюк О.А. Принципи постмодерністського текстотворення сучасної американської прози малої форми : [монографія] / О.А. Бабелюк. К. ; Дрогобич : Вимір, 2009. 296 с.

3. Бишук Г.В. Ритмічна модель англомовного художнього тексту (експериментально-фонетичне дослідження на матеріалі соціально-психологічних оповідань письменників XX ст.) : дис. ... канд. філол. наук : спец. 10.02.04 «Германські мови» / Г.В. Бишук ; Київський нац. лінгвіст, ун-т. К., 2003. 208 с.

4. Гусева Т.В. Просодия ранней лирики Генриха Гейне / Т.В. Гусева // Лингвистическая полифония : сб. статей в честь юбилея проф. РК. Потаповой / отв. ред. В.А. Виноградов. М. : Языки славянский культур, 2007. С. 947-959.

5. Рассказы о сновидениях: корпусное исследование устного русского дискурса / под ред. А.А. Кибрика и В.И. Подлесской. М. : Языки славянских культур, 2009. 734 с.

6. Мирианашвили М.Г. Значение звучащего и незвучащего времени для ритмической организации синтагмы / М.Г. Мирианашвили // Лингвистическая полифония : сб. статей в честь юбилея проф. РК. Потаповой / отв. ред. В.А. Виноградов. М. : Языки славянский культур, 2007. С. 474-478.

7. Потапова РК. Речевая коммуникация: от звука к высказыванию / РК. Потапова, В.В. Потапов. М. : Языки славянских культур, 2012. 464 с.

8. Lilja E. Principles of Rhythm. Temporal and Spatial Aspects/ E. Lilja [Електронний ресурс]. Режим доступу : http://www. academia.edu.

Размещено на Allbest.ru