Вербалізація лінгвокультурного концепту perfeccion/досконалість в іспанській та українській мовах (контрастивне дослідження)

Размещено на http://www.allbest.ru/

Вербалізація лінгвокультурного концепту perfeccion/досконалість в іспанській та українській мовах (контрастивне дослідження)

Фокша Ю.О.

Key words: verbalization, concept, PERFECCION, PERFECTION, contrastive analysis. досконалість вербалізація лінгвокультурний

Діячів різних галузей пізнання в усі часи турбувало намагання дефініціювати досконалість. Так, наприклад, перші посилання до визначення цього феномену знаходимо у філософських трактатах "Тімей" та "Держава" Платона, частина "Метафізики" Аристотеля також присвячена аналізу досконалості. Лігвокультурологічних досліджень пов'язаних зі спробами контрастивного дослідження концепту рЕКБЕССЮ^ДОСКО- НАЛІСТЬ у сучасному мовознавстві не представлено, що і зумовлює актуальність нашої роботи. Наукова новизна полягає у тому, що концепт РЕКРЕССЮ^ДОСКОНАЛІСТЬ вперше стає об'єктом лінгвістичного дослідження. За мету даної статті обираємо визначення та аналіз концепту "ДОСКОНАЛОСТЬ" як компоненту повсякденного життя людини, який впливає на усі сфери діяльності та є невід'ємною частиною світобачення та лінгвокультури в цілому, а також особливості вербалізації концепту у іспанській та українській мовах. Об'єктом дослідження є концепт ДОСКО- НАЛІCTЬ/PERFECCЮN у сучасному рекламному дискурсі. Предметом вербалізація концепту ДОСКОНАЛІСТЬ/РЕКРЬСС^ в іспанському та українському рекламному дискурсах.

Найперша дефініція "досконалості" відома з часів Аристотеля. Він дав її в "Метафізиці", у книзі "Дельта". Там виділені три відтінки значення досконалості: а) досконале те, що є повним, містить всі необхідні частини, "поза чого не можна знайти хоча б одну його частину" відповідно цій дефініції недосконалим буде автомобіль без мотора; б) досконале те, "що є настільки хорошим, що по достоїнству і по цінності не може бути перевершено в своїй області"; в) досконале те, що "досягло хорошого кінця" [1]. Таке визначення досконалості викликає враження певної двоїстості. Перші два визначання доповнюють одне одного, а третє розглядає досконалість зовсім з іншого боку. Робимо висновок, що перші два описують досконалість предмета в цілому, а третє характеризує предмет, який досконало послуговує своїй меті.

Феномен досконалості - найбільшого ступеня будь-якої позитивної ознаки, повноти всіх видів гідності - грав в історії культури та естетики важливу роль, тому спектр джерел, присвячених цій проблемі, надзвичайно широкий. Так, М.О. Носоченко присвятила своє дисертаційне дослідження темі досконалості, аналізуючи його культурологічний аспект та виділила три основних теоретичних підходи для аналізу досконалості. Перший підхід аналізує досконалість як поняття зі сфери естетики і пропонує розглядати досконалість у зв'язку із проблемою форми, тобто поняття досконалості наближається до поняття краси, а в окремо взятих випадках є тотожним. Так, М.О. Носоченко підкреслює, що на теренах пострадянського простору філософія схиляється саме до цього підходу [5, 6]. Досконалість також може розумітися як онтологічне поняття, а саме як атрибут Абсолюту, як особлива форма реальності. Таким підходом виділяється антична філософія Платона та російська релігійна філософія. Авторкою виділяється культурологічний підхід, який аналізує досконалість у якості проекту діяльності індивіду, відповідно прагнення досконалості розуміється як глибинна підстава буття людини [5, 7]. Авторка стверджує, що важливою рисою "досконалості" є відсутність афектації, що усі "пазли досконалого" перебувають у повній рівновазі, воно не є надмірним, немає недоліків та усі його частини співіснують, утворюючи нерозривну єдність [5, 18].

Сучасну філософію проблема досконалості також не оминула стороною, так польський філософ В. Татаркевич стверджує, що "досконалість" використовується у багатьох областях пізнання і відповідно має різне значення. Власне і точне значення досконалість має в математиці, де є назвою деяких чисел, назвою, що виражає їх незвичайність; у фізиці та хімії поняття досконалості також має особливе значення; воно позначає модель, що служить для опису тіл, хоча в дійсності і немає таких тіл, які б йому повністю відповідали. Воно є допоміжною поняттєвою конструкцією. Іноді це поняття використовується відповідно до його етимології (досконалий = закінчений) і первинного значення. Абсолютно те, в чому відсутні будь-які недоліки: так це поняття використовується в онтології (досконале буття), а також в етиці (досконале життя, досконалий характер), як і в медицині (досконале абсолютне здоров'я). У цих областях сенс поняття коливається: воно розуміється або як ідеальна модель, міра, або як дійсне наближення до моделі [7, 357].

Досконалим називається також те, що повністю відповідає своїй меті. Так, досконалість розуміється в біології (хтось володіє досконалим зором), а також у техніці (годинник, який показує точний час). В даному випадку виникає та ж сама двоїстість, проте досконалість розуміється переважно як реальне наближення, а не як фіктивна модель. Також досконалим може бути те, що повністю виконує свої функції (у цьому сенсі говорять про чудового інженера або столяра в соціальному плані). У подібному сенсі це поняття використовується в художній критиці, коли йде мова про досконалість техніки у живописі або досконалій портретній схожості. І тут знову сенс поняття коливається - або як ідеальна його модель, або як близька до нього реалізація. В естетиці і загальній теорії мистецтва досконалість приписується тому, що є цілком гармонійним, що побудовано за єдиним принципом. У цьому сенсі йдеться про досконалість Парфенона або "Одіссеї". Подібні способи розуміння досконалості різняться між собою, однак вони мають багато спільного і коливаються між ідеалом і наближенням до нього [7, 358].

У повсякденному житті досконалим називають те, що є просто дуже хорошим, так, наприклад, говорять "чудово розважилися", "пречудово відпочили"; досконалим також називають те, що є найвищим у своєму роді (хоча б це було і щось погане, як, наприклад, "досконалі негідники" у Франсуа де Ларошфуко). Так воно розумілося в теології: Декарт і Лейбніц називали Бога досконалим, маючи на увазі щось інше, ніж модель, ніж те, що не має ніяких недоліків, що відповідає своєї мети, тут "perfectum" (lat. ідеальний, досконалий) змішується з "excellens" (lat. переважаючий, чудовий). Досконалість розуміється також як те, що є найкращим, як те, краще чого не може бути, що виконує свої функції, що є гармонійним [7, 359]. Підбиваючи підсумки В. Татаркевич зауважує, що існує одне слово, але багато визначень досконалості.

Не останню роль "досконалість" відіграє у психології, де вона займає особливу нішу під назвою перфекціонізм. Практикуючий психотерапевт О.Л. Суслова вважає, що перфекціонізм має лише один плюс, він змушує людину вчитися, працювати, тренуватися через силу, тобто займатися саморозвитком. На її думку більшість видатних спортсменів, артистів, вчених володіють цією якістю, і саме вона дозволила їм досягти успіхів у своїй діяльності [3].

Важливо зазначити, що перфекціонізм зрідка зачіпає всі сфери діяльності людини, зазвичай їм буває охоплена тільки одна сторона життя. Людина, "палаюча" на роботі, може проявляти абсолютну байдужість до безладу у квартирі. І навпаки, мати сімейства, присвячуючи себе щоденному прибиранню, кулінарії та перевірці домашнього завдання дітей, байдуже ставитиметься до обов'язків на робочому місці. Класичним представником перфекціонізму є Стів Джобс, мільярдер і засновник компанії Apple, який не приділяв уваги зовнішньому вигляду, майже десять років жив у квартирі без меблів ті ігнорував власних дітей. При цьому будь-яка найдрібніша деталь комп'ютера, не вислизала від його уваги, і, якщо треба, він був готовий її переробляти місяцями, навіть зриваючи при цьому всі терміни виходу нової моделі в продаж. У результаті Стів Джобс зумів стати кумиром багатьох молодих людей [3].

О.Л. Суслова пише, що жінки-перфекціоністки ніколи не "зіскакують" з дієт, не пропускають заняття фітнесом, не лінуються щоранку накладати макіяж, що вимагає значних енергетичних затрат, часу та душевних сил. Не всі дієти корисні для організму, а стреси, отримані в результаті прагнення бути краще за всіх, досить швидко доводять до безсоння і нервового виснаження. Погіршує ситуацію не лише одержимість ідеєю зробити все "на відмінно", перфекціоніст непримиренний як до власних, так і чужих помилок і недоліків. Він постійно розчаровується в людях, а потім і в житті. Все це в кінцевому підсумку призводить до проблеми в міжособистісних відносинах, до постійного невдоволення собою, а часом і до неврозів [3].

Перфекціоніст твердо переконаний, що успіхи та поразки залежать виключно від нього самого, він відкидає пропозиції допомоги, заперечує роль випадку або впливу інших людей. У випадку фіаско або просто недосягнення бажаного результату таку людину можуть охоплювати панічні атаки, в окремих випадках можлива депресія, втрата інтересу до життя і нервовий зрив. Чи варте прагнення бути досконалістю таких наслідків кожен вирішує для себе, проте психологи переконані: перфекціонізм - душевний розлад, що не приносить ніякої користі ні самому перфекціоні- сту, ні оточенню. Задоволення від результату роботи немає, так як він не ідеальний, здебільшого й самого результату часто немає - гірка думка про неможливість зробити все найкращим чином заважає почати робити хоч щось. Є тільки нескінченне збудження, яке, швидше за все, йде від низької самооцінки, породженої високою тривогою. Психотерапевт переконує, що техніки розслаблення можуть допомогти позбутися нав'язливої ідеї. Важливо щоб і тут перфекціоніст не "перестарався" дихаючи до запаморочення, гуляючи до упаду [3].

Лінгвістичний аналіз концепту передбачає, в першу чергу, визначення етимології концепту досконалість/perfeccidn, що походить від давньогрецького "тє^еюі;" і визначається як "доведений до кінця; закінчений; доцільний; не потребуючий нічого для завершеності; досконалий; те, що чудово доповнює цілісність та доброчесність людини; зрій, змужнілий, дорослий; без вад, добірний; остаточний, рішучий; (про Богів) всемогутній; крайній, вищий" [6]. Відповідно етимологічному словнику української мови під редакцією О.С. Мельничука лексема досконалість запозичена з польської мови: польська doskonafy "прекрасний, ідеальний", як і чеська, словацька doskonafy "довершений", нижньолужицька doskonafy "те саме", є префіксальним утворенням від праслов'янського дієслова konati "закінчити, виконати", що відповідає українському конати; первісне значення "завершений, виконаний, викінчений" [4, 114; 8, 258].

Згодом термін стає більш абстрактним і суперлятивним, у зв'язку з чим в сучасній англомовній літературі термін телеосіс перекладається як completeness - закінченість, але не як perfection - досконалість. В латинській мові простежується тісний взаємозв'язок поняття perfectio з ідеєю закінченості, завершеності. Латинський іменник perfectio, onis f утворено від дієслова perficio, perficis, perfeci, perfectum, perficere (завершувати, доводити до кінця) [2]. Про це свідчить і наявність таких синонімів як absolutus, integre (цілісний, повний), plenus (повний) і ряду інших. Разом з тим синонімами слова "досконалість" є excellens (чудовий), а також зі словами exquisitus (вишуканий), eximius (винятковий), що дає нам право говорити про появу нових змістів, пов'язаних з цим поняттям [11].

У сучасних європейських мовах також простежується поняття досконалість у бік його розширення: в англійському perfect - досконалий, perfection - досконалість, у іспанській відповідно perfecto і perfeccion. Іспанський прикметник perfecto ближче за змістом до таких слів як excelente (чудовий, відмінний), realizado (представлений, зіграний), esplйndido (чудовий, розкішний), estupendo (великий, чудовий). Марія Молінер визначає perfecciфn як 1) perfeccionamiento (покращення), 2) cualidad de perfecto (ідеальна якість), 3) сosa perfecta (ідеальна річ), 4) cualidad de perfecto (відмінна якість) [10, 705; 9].

На сучасному етапі концепт ДОСКОНАЛІСТЬ/ PERFECCION особливо часто і активно реалізується у рекламному дискурсі. Вона володіє властивість вищої реальності, специфічний зміст, що виявляє себе у речах і перетворює їх на безумовно бажані для людини, принаджуючи можливістю повноти існування. Старанно засвоївши здобутки вчених у галузі дослідження феномену досконалості, представники рекламного дискурсу апелюють до неусвідомленої метонімії у потенційних покупців: з глянцевих сторінок, Інтернет-мережі та блакитних екранів адресати отримують завуальований меседж: "купи досконалість - стань досконалістю". Зважаючи на те, що у кожної людини є свій індивідуальний тип перфекціонізму, реклама у будь-якому разі влучає в ціль, знаходячи свою жертву.

Так, досконалість як властивість предметів в іспанській мові реалізується наступним чином: а) cфmo elegir el tono ideal de lдpiz labial (як обрати ідеальний відтінок губної помади) (1); б) tips para un autobronceado perfecto (поради як отримати ідеальну авто засмагу) (переклад Ю. Ф.) (2); в) cфmo elegir el celular perfecto para mi (як обрати ідеальний мобільний телефон для себе) (перекладЮ. Ф.)