Місто - поняття, надзвичайно актуальне для сучасної людини й через його вагомість у системі самоідентифі - кації особистості, і з урахуванням глобалізації світового континууму та ролі міста у визначенні характеристик і соціокультурного потенціалу суспільства на всіх етапах цивілізації.

Основні номінанти міста (лексеми "місто", "город", "град") характеризуються широтою та дифузністю обсягу, а синтагматичні й парадигматичні зв'язки різного рівня, що організують основний зміст відповідного лексико-семантично - го поля, свідчать про значну неоднорідність уявлень про місто, кодифікованих лексикографічними джерелами. З огляду на це під лекси - ко-семантичним полем розуміємо сукупність лексичних одиниць різної частиномовної належності, що пов'язані спільною семантикою й об'єднані на основі парадигматичних, синтагматичних і епідигматичних зв'язків. Парадигматичний потенціал лексеми "місто" доцільно розглядати через синонімічні й антонімічні зв'язки, реалізовані на словотвірному рівні. Оскільки найяскравіше функційна й семантична динаміка лексико-семантичного поля "місто" відбивається в постмодерній прозі, представники якої продемонстрували нестандартність, креативність осмислення й гостроту, свіжість сприйняття міста, то синтагматичні відношення будемо аналізувати на прикладі дистрибутивних моделей лексеми "місто" в текстах творів Ю. Андрухо - вича, Л. Дашвар, Л. Дереша.

Аналіз останніх досліджень і публікацій

Актуальним проблемам ідентифікації внутрішньої структури та моделювання лексико-се - мантичних полів присвячено роботи І. Багмут, Т Ковальової, В. Капась, Н. Мех, І. Ходарєвої, О. Пе - трушенко, Л. Строченко, І. Попік, Н. Герцовської, О. Присяжнюк, Н. Іваненко тощо. Важливість міста підкреслена в поодиноких лінгвістичних розвідках (Г. Залізняк, Л. Корновенко, І. Кудрей - ко, О. Слободян, Є. Степанов, А. Титаренко, Я. Янчишина та ін.). Специфіку вживання номінацій на позначення міста в прозі письменників-постмодерністів досліджено в працях Т. Щербакової, О. Пресіч, Л. Мялковської. Синтагматичні (структурно-дистрибутивні) особливості дієслів синонімічних рядів "утішати" та "заспокоювати", а також найчастотніші дистрибутивні моделі відповідних лексем проаналізовано С. Ковалів [10]. Синтаксичну та семантичну сполучуваність фінансових дієслів-конверсивів у системі англійської мови та структурі фахового (фінансового) і тематично маркованого художнього дискурсів описано Т. Колісниченко [11].

Мета статті - проаналізувати дієслівні дистрибутивні моделі лексеми "місто" в художній прозі постмодерністів. Відповідно до поставленої мети необхідно виконати низку таких завдань: виявити та систематизувати дистрибутивне оточення лексеми "місто", проаналізувати семантичне наповнення дієслівної групи, з'ясувати особливості метафор, що виникли на основі дієслівної дистрибуції.

Виклад основного матеріалу. Аналіз сполучуваності лексеми "місто" як стрижневої в межах аналізованого лексико-семантичного поля в структурі мікроконтекстів прози письменників-постмодерністів дав змогу встановити актуальні дистрибутивні моделі та з'ясувати їх функціональну семантику. Вибірка склала 244 лексеми, зафіксовані в 564 контекстах.

Дистрибуція розглядається нами як "сукупність сполучуваних елементів певної мовної одиниці в усіх можливих контекстах" [12, с.130]. Лексема "місто" маркується широкою дистрибуцією та різнобічним лексичним оточенням. У прозі постмодерністів можна виокремити п'ять груп словосполучень із цією лексемою: дієслівні словосполучення (37% від усіх контекстів), прикметникові словосполучення (31%), номінативні словосполучення (16%), займенникові словосполучення (15%), прислівникові словосполучення (1%). Оскільки дієслівні дистрибутивні моделі лексеми "місто" є найбільш частотними, то ми зосереджуємо увагу саме на них.

Для впорядкування опису в дистрибутивному аналізі використовуємо такі позначення: V - дієслово, Рг - прийменник.

Постпозитивна модифікація опорного компонента представлена двома моделями: V + "місто" та V + Рг + "місто". Ці моделі містять передусім дієслова пасивного стану та переважно мають значення "дія + місце, на яке вона спрямована" й "дія + місце, де вона відбувається". Наприклад: "Навіть коли Тріша плутала міста, національності і слова, Хельґа завжди розуміла." [4, с.70]; "Відверто кажучи, доти, доки Банзаю не сказали, як називається те місто, він навіть не підозрював про його існування" [8, с.1]; "Вони мали щастя жити в місті, де подібні акції просто необхідні." [1, с.26]; "Зустрічі ще з того часу, коли він кликав мене у місто." [8, с.86].

Дієслівні словосполучення, побудовані за моделлю V + "місто", можуть виражати:

а) пересування містом: снувати ("Нехіть і лінь тримали мене, як у лещатах, і великими зусиллями я змушувала себе снувати містом") [8, с.88]; ходити ("Гладкий Хіппі завжди боявся ходити містом. ") [9, с.5]; волочитися ("Анто - нич для нього передусім друзяка, з ним добре пити й волочитися містом. ") [1, с.47]; гуляти ("Вона трохи гойдається й вирішує піти прогулятися нічним містом") [4, с.74]; іти ("він ішов містом, відкриваючи ногою двері підвальних забігайлівок і занурюючись в їхнє пекло, ніби здійснюючи свій власний патрульний обхід") [1, с.54]; їздити ("А ми зі Стоґнєвіч їздимо містом") [4, с.37];

б) боротьбу за цілісність, красу міста: реставрувати ("У зв'язку з такою своєрідною ситуацією реставрують старе місто фінни або турки") [2, с.32]; відстояти ("Чи ж Кнєзь із гриднями своїми здужає відстояти град?") [1, с. 20]; об'єднати, відкрити ("Відкрити місто, об'єднати його, знову зробити нашим спільним Ровном. ") [2, с.1б7] тощо;

в) ставлення до міста: любити ("Я люблю це місто, але це моє місто, і з вами я його не ділитиму") [2, с.167].

лексема місто дієслівна дистрибуція

У моделі V + "місто" ключова лексема виступає переважно об'єктом, на який спрямована дія. Компонент V може виражатись інфінітивною формою, особовим дієсловом теперішнього часу або зворотним дієсловом на - ся. Дієслова вимагають від лексеми "місто / город / град" форми знахідного відмінка однини або множини, орудного відмінка однини.

У групі дієслівних словосполучень, побудованих за моделлю V + Рг + "місто", дієслова входять до складу конструкцій із прийменниками: по, з, до, в/у, над, за. Дієслова вживаються у формі інфінітива, зворотного або особового дієслова та виражають:

а) рух усередині міста: розсмоктуватися ("Всі розсмоктуються кудись по місту, а я залишаюся. ") [4, с.13]; втекти ("Налякані фашисти втекли з містечка. ") [2, с.121]; перебратися ("Оце так мріяла перебратися до міста, а батьки застрягли у Килимівці. ") [6, с.256]; податися (". щось Парасина донька не дуже до матері бігала, бо ж як рочків двадцять тому подалася до міста. ") [2, с.9]; повернути ("Респондент помітно зарухався, просив зупинити авто і навіть, з'їхавши з автобану, повернути до міста. ") [3, с.41]; заскочити ("Що Ларка, як у Рокитне заскочить з міста, то обцілує неголені щоки свого малого. ") [4, с.118]; утекти ("Але невже ти не можеш утекти з цього міста к бісовій матері?") [3, с.112]; їхати ("Після школи секретарські курси закінчила і, як її голова на пару з Орисею не вмовляли їхати до міста на навчання." [4, с.17]; "в'їхав у місто і. застряг у довжелезному заторі") [5, с.143]); вибратися ("Нічого подібного я вже не застав, бо вибрався до міста аж пополудні") [3, с.21]; лазити ("Колись я теж так забавлялася, коли по місту сама лазила") [7, с.84]; повезти ("Степана заарештували і повезли у місто" [4, с.106]; "Маруся сама не їде до нього, а оце вошкається на тому дворі, плаття шиє і возить до міста яйця і курей на продаж, аби копійчину мати" [4, с.110]); вийти (". мене вже трафило те, що я боюся вийти в місто") [9, с.52]; бігти ("Він іде за мною, я біжу за місто, до вас. Розумієте?") [9, с.48]; лізти ("Можна кілька днів підряд крапатися "плазмою", а потім лізти у місто") [7, с.101] тощо;

б) буття в місті: залишитися ("Він усе зрозумів і залишився в місті") [4, с.39]; мешкати ("Та все ж мешкати в двістітисячному місті й не зустрічатися ніколи - неможливо. ") [2, с.103]; перебувати ("Це були польські вояки обмеженого контингенту ООН в Західному Рівному, які разом з німецьким взводом невідь для чого перебували в "обгородженому місті". ") [2, с.24]; жити ("Але я закричав: я хотів би жити в цьому місті!" [2, с.24], "Вони мали щастя жити в місті, де подібні акції просто необхідні, щоб час від часу трохи розтрусити навколишню гнітючу застиглість" [1, с.9]); панувати ("Ящірка бігла, тупаючи своїми короткими лапами й задираючи голову,<. > у бік Кнєзя-володаря, котрий усе ще панував над градом. ") [1, с.32]; витримувати ("А хіба витримало би серце оцієї молодої жінки з набряклими і обвислими, мабуть, від хвороби нирок повіками, те, що витримую щоразу я в місті. ") [8, с.89]; засиджуватися ("Адже не можна довго засиджуватися в тому місті, де ти покінчив із собою") [2, с.88] тощо;

в) сприйняття органами чуття: відчувати ("Страх: рано чи пізно, його починаєш відчувати у цьому місті") [8, с.15]; поспостерігати ("Антон запропонував сісти тут <. > і поспостерігати за містом") [7, с.3].

У цій моделі ключова лексема виступає переважно місцем, де відбувається дія. Тому дієслова вимагають від лексеми "місто" форми знахідного відмінка однини або множини, орудного та місцевого відмінка однини.

Модель "місто" + V демонструє препозитивну модифікацію опорного компонента. Ця модель містить особові дієслова або минулого, або теперішнього часу активного стану. У значної частини дієслів (95%) зв'язок із лексемою "місто" не є узуальним, а виникає в результаті перенесення значення - метафоризації. Загальновідомо, що метафора - це "найпродуктивніший креативний засіб збагачення мови, вияв мовної економії, семантична закономірність, що виявляється у використанні знаків однієї концептуальної сфери на позначення іншої, нерідко уподібненої їй у якомусь відношенні" [12, с.388]. Наприклад: "Від десятої ранку до сьомої вечора місто виглядало вимерлим" [9, с.5], "Місто дихає нам у вуха металево-водяною свіжістю. Воно само так хоче" [4, с.81], "Далі взагалі нічого не було - місто просто обривалось на цій межі. Переставало існувати" [8, с.81], "Воно (місто) вміє тільки пожирати, це місто за - бльованих подвір'їв і перекошених дощаних парканів у засипаних тополиним пухом провулках із деспотичними назвами." [2, с.36-37], "Місто ховалося в теплій зотлілій імлі. Було красиво. Красиво дуже - з усіма тими зеленими банями, бурими дахами й дзвіницями" [7, с.113],". понад здолбунівською трасою - станція юних натуралістів, ще далі вже й місто кінчається, переходить у Новий Двір, а тут." [2, с.97], "Не варто виключати й факту свідомих зловживань: то були роки, коли все місто просякало чутками щодо чорного ринку донорів." [4, с.49], "Іноді це місто вміло заспокоювати не гірше, ніж ковток-другий теплого коньяку. Не таке метушливе і не розцяцьковане дурною рекламою, як столиця, воно підтримувало ілюзії, що можна бути щасливим." [8, с.88], "Місто насичується туманом" [7, с.183],". все швидше й потворніше міняється місто, все кволіше ялозиться по вікні." [3, с.6], "Для себе я зробив цілком вірний висновок - місто оживає тричі на рік." [9, с.47]. Джерелами таких метафор є дієслова, що означають: а) фізіологічні процеси, стани: дихає, помирає, оживає; б) буття: міняється, існує, лишається, насичується; в) фізичну діяльність: цілує, розділяється, ховається, стоїть, ялозиться.

Елементи цієї моделі поєднані між собою синтаксичним зв'язком координації. Місто за такої дистрибуції є активним учасником життя, а тому лексема "місто" вживається у формі називного відмінка однини.

Отже, найбільш активно лексема "місто" в текстах творів постмодерністів сполучається з дієсловами, увиразнюючи притаманну їй внутрішню динаміку. Дієслівна група будується за трьома моделями: V + "місто", "місто" + V, V +Рг + "місто". Дієслівні словосполучення, побудовані за моделлю V + "місто", можуть виражати: а) пересування містом; б) боротьбу за цілісність, красу міста; в) ставлення до міста. У групі дієслівних словосполучень, побудованих за моделлю V + Рг + "місто", дієслова входять до складу конструкцій із прийменниками по, з, до, в/у, над, за та виражають: а) рух усередині міста; б) буття в місті; в) сприйняття органами чуття. Ця група є найбільшою за кількістю контекстів, характеризується неоднорідністю: місто може виступати одночасно суб'єктом, об'єктом і власне місцем дії.

Перспективи подальших досліджень. Планується провести детальний порівняльний аналіз дистрибутивного оточення лексеми "місто" в художніх творах зарубіжних письменників-постмодерністів.

Література

1. Андрухович Ю. Дванадцять обручів / Ю. Андрухович. - К.: Критика, 2004. - 105 с.

2. Андрухович Ю. Московіада. Роман жахів / Ю. Андрухович. - Івано-Франківськ: Лілея-НВ, 2000. - 88 с.

3. Андрухович Ю. Перверзія / Ю. Андрухович. - Львів: ВНТЛ-Класика, 2002. - 289 с.

4. Дашвар Л. Молоко з кров'ю / Л. Дашвар. - Харків: Клуб сімейного дозвілля - 125 с.

5. Дашвар Л. Рай. Центр / Л. Дашвар. - Харків: Клуб сімейного дозвілля, 2009. - 153 с.

6. Дашвар Л. Село не люди / Л. Дашвар. - Харків: Клуб сімейного дозвілля, 2010. - 272 с.

7. Дереш Л. Архе. Монолог, який усе ще триває / Л. Дереш. - Львів: Кальварія, 2005. - 276 с.

8. Дереш Л. Культ / Л. Дереш. - Харків: Клуб сімейного дозвілля, 2008. - 90 с.

9. Дереш Л. Поклоніння ящірці: Як нищити ангелів / Л. Дереш. - Х.: Фоліо, 2007 - 189 с.

10. Ковалів С. Дистрибуція та сполучуваність вербальних засобів вираження утішання та заспокоєння в сучасній англійській мові / С. Ковалів // Науковий вісник Волинського національного університету імені Лесі Українки. Філологічні науки. Мовознавство. - 2009. - № 6. - С.252-257.

11. Колісниченко Т Семантична сполучуваність дієслів-конверсивів у фінансовому дискурсі / Т Колісниченко // Англісти - ка та американістика. - 2013. - Вип.10. - С.16-19.

12. Селіванова О. Лінгвістична енциклопедія / О. Селіванова. - Полтава: Довкілля-К, 2010. - 844 с.

Размещено на Allbest.ru