Загальнонаукові терміни у літературознавчому тексті

Размещено на http://www.allbest.ru/

Львівський національний університет імені Івана Франка

Загальнонаукові терміни у літературознавчому тексті

Крохмальна Г.І.

Анотація

філологічний терміноодиниця загальнонауковий

Проаналізовано особливості функціонування загальнонаукових термінів у наукових літературознавчих текстах. З'ясовано, що загальнонаукові терміни проходять своєрідну адаптацію у літературознавчому контексті, оскільки часто такі ТО не втрачають свого значення. Вчений використовує загальнонаукове поняття цих термінів у поєднанні з літературознавчими і така ТО набуває іншого ґатунку більше літературознавчого, науково-мистецького аніж загальнонаукового. Зроблено висновок, що у контексті літературознавчого семантичного поля загальнонауковий термін виконує організуючу функцію.

Ключові слова: термін, літературознавчий термін, термінознавство, загальнонауковий термін, терміносистема, терміноодиниця.

Постановка проблеми. Термінологія існує у двох сферах: у сфері фіксації, де терміни знаходяться в ідеальних умовах замкненої системи (спеціальні словники, збірники термінів тощо), та у сфері функціонування, де термінологія перебуває в оточенні інших слів (це спеціальна література: статті, монографії тощо) [2, с. 15].

Терміни найкраще виявляють свої властивості й ознаки у тексті, тобто у функціональній сфері. Вчені стверджують, що у сфері фіксації (термінографія) термін статичний, незмінний, у сфері функціонування -- термін динамічний, схильний до різноманітних змін, швидко реагує на усе, що відбувається у мові науки. Відомо, що будь-яка галузь знань є у постійному розвитку, що і відображається безпосередньо на термінології. Дефініції можуть розширюватись, набувати додаткових значень, відтінків значень і т.п. Реакція на всі ці зміни відбувається миттєво [1, с. 118].

Терміни функціонують не лише у спеціальних текстах, досить часто терміноодиниця (далі -- ТО) є і у неспеціальних текстах (художніх, публіцистичних, наукових, у діловій документації). Відповідно, у текстах різних стилів терміни мають різні функції: у художньо-белетристичному стилі, виконують цілу низку функцій, зокрема, функцію безпосереднього зображення дійсності, опису робочої атмосфери, беруть участь у мовних імітаціях ділового документа, вживаються в складі авторської мови і професійного мовлення персонажів, в художній літературі терміни виконують функцію «тематичного маркера», у стандартах і словниках -- функцію «лексико-семантичного еталона» [4, с. 18].

В окремих випадках, зазначає О. Суперанська, є інтерференція термінів різних галузей знань. Терміни, проходячи спеціалізацію в іншій галузі, міняють своє місце в системі, зв'язки з іншими поняттями, дефініціями. Таким чином вони перетворюються у міжгалузеві терміни. В результаті таких інтерференцій можуть виникнути помилкові терміни або квазі-терміни, якщо запозичування терміна в нову галузь не супроводжувалось введенням для нього чіткої дефініції [7, с. 109].

Розрізняємо три категорії термінів, які функціонують у науковому тексті: інтрагалузеві терміни, які належать галузі знання, представником якої є відповідний текст, екстрагалузеві терміни, які належать суміжній галузі знання і загальнонаукові терміни [5, с. 118].

Аналіз останніх досліджень і публікацій. Учені уже віддавна цікавляться науковою термінологією у літературознавстві і в літературних текстах. Л. Гнатюк, Д. Кирик досліджували наукову термінологію у літературних творах Г. Сковороди; Ю. Карпенко -- у текстах І. Вишенського;

І.Галенко -- термінологію у працях Івана Франка; Є. Регушевський -- літературознавчу термінологію Я. Головацького, І. Нечуя-Левицького, О. Кобилянської, П. Грабовського, М. Коцюбинського, М. Кропивницького, М. Старицького, І. КарпенкаКарого, І. Микитенка, Лесі Українки, В. Деркач -- філологічну термінологію М. Драгоманова.

Виділення невирішених раніше частин загальної проблеми. На особливу увагу заслуговують загальнонаукові терміни. Як і в усіх наукових текстах, загальнонаукові терміни у літературознавчих працях Івана Денисюка допомагають чітко і точно передати думку автора. О. Суперанська вважає, що «так звані загальнонаукові терміни не єдині, і в кожній галузі знань вони наповнюються своїм індивідуальним змістом, і тому стають омонімами» [7, с. 109]. Є усі підстави спробувати визначити особливості функціонування та специфіки значення загальнонаукових термінів у літературознавчій терміносистемі наукового тексту Івана Денисюка.

Формулювання цілей статті. В основі цієї розвідки -- загальнонаукові терміни, закономірності їх функціонування у філологічних текстах одного вченого. Оскільки загальнонаукові терміни присутні у багатьох текстах з різних галузей знань, ми вирішили проаналізувати, яку роль вони виконують у окремому науковому тексті.

Виклад основного матеріалу дослідження. Визначення загальнонаукового терміна «аналіз» (аналіз (1. Метод наукового дослідження предметів, явищ та ін. шляхом розкладу, розчленування їх у думці на складові частини; протилежне синтез. 2. Визначення складу і властивостей якої-небудь речовини, дослідження їх) [6, Т. 1, с. 41]) вказує на найзагальніші ознаки поняття без зазначення належності до певної наукової галузі, що і підтверджує «нейтральність» та загальнонаукову характеристику цієї словоодиниці. Однак, поєднуючись з іншими лексемами, цей термін здатний конкретизувати сферу вживання й окрему певну галузь.

Так, у Денисюковому тексті функціонує складена ТО «жанровий аналіз», на її прикладі бачимо процес своєрідної адаптації загальнонаукового терміна у літературознавчому контексті. Відзначимо, що ТО «аналіз» не втрачає свого термінного значення. Загальнонаукове поняття у складеній ТО має уточнену сферу функціонування («жанровий аналіз» -- той, що вивчає, досліджує склад, властивості жанру) і така ТО набуває іншого ґатунку -- виразно літературознавчого (жанровий аналіз -- З категорією жанру пов'язані кардинальні проблеми літературознавства, оскільки жанровий аналіз з'ясовує специфіку художнього твору, закономірності його існування в літературному процесі [3, Т. 1, Кн. 1, с. 16]).

Збільшення кількості компонентів складеної ТО «жанровий аналіз тексту» не лише уточнює поняття, але і зменшує загальнонауковий характер значення компонента «аналіз» (в межах цієї ТО), визначаючи його функції у літературознавчому семантичному полі (Жанровий аналіз тексту зобов'язує висвітлити широкий спектр зв'язків художнього твору соціальних, естетичних, психологічних (суспільство автор твір читач суспільство), розглянути його як своєрідний вузол стійких компонентів змісту і коригуючих цю стійкість особливостей творчої індивідуальності письменника [3, Т. 1, Кн. 1, с. 18]). ТО «жанровий аналіз тексту» -- вивчення, дослідження властивостей і рис жанру у тексті.

У складеній ТО «самоаналіз героя» фіксуємо переважання загальнонаукового значення ТО (здійснення вивчення і дослідження властивостей і рис, що проводить літературний герой щодо себе самого), яке водночас визначає літературознавче поняття (Актуальним (тобто таким, який відбувається в теперішньому часі) внутрішнім монологом здійснюється самоаналіз героя його думок і почуттів у процесі їх виникнення, плинності і розвитку в діалектичному протиборстві тези й антитези [3, Т. 1, Кн. 1, с. 80]).

ТО «аналіз» часто стає одним із багатьох компонентів складеної ТО, при цьому є дві властиві ознаки її функціонування: цей компонент, як правило, стає залежним словом у ТО і зі збільшенням кількості компонентів поступово нівелюється його загальнонауковий характер. (ТО «теорія аналізу індивідуального стилю» -- це абстраговане знання засад вивчення, дослідження рис, властивостей індивідуального стилю: Чи не найбільш оригінальні уваги щодо теорії аналізу індивідуального стилю знайдемо в останньому розділі «Бачення і осмислення» [3, Т. 1, Кн. 2, с. 198].

І. Денисюк дає своєрідне поетичне визначення ТО «літературознавчий аналіз» (Взагалі літературознавчий аналіз «безмежнеє поле в сніжному завої» сказати б словами Франка [3, Т. 1, Кн. 2, с. 243], яка у метафоричному контексті (ТО «літературознавчий аналіз» -- вивчення і дослідження властивостей, рис літературних явищ) набуває ознак позанаукових -- аналіз, який не має ні меж, ні прозорості, ясності, хоч і гарний, чарівний (безмежнеє поле в сніжному завої) -- часто суб'єктивний. Цікаво, що актуалізація Франкових слів і згадка про їх же автора ніби й натякає на науковий авторитет Каменяра, оживляє спогад про титанічну працю вченого, її величезні за обсягом плоди, але ж домінує при цьому метафоричний вислів, образ художній, який ледве чи піддасться повністю науковому виміру.

Цікаві компоненти у складених ТО, які містять загальнонауковий термін «генезис» (генезис (Походження, виникнення, становлення) [6, Т. 2, с. 49]). Вчений найчастіше використовує такі терміни у сферах, які найбільше досліджував -- генологічній та поетикальній. Функціонування складених ТО при цьому засвідчує сприймання означеного явища як єдиного цілого, а отже, усі компоненти складеної ТО частково втрачають свою «незалежність» (напр. ТО «генезис твору» -- походження, становлення твору; Висвітлюється генезис твору та його життя в літературному процесі, резонанс у критиці, давній і сьогоденній [3, Т. 2, с. 380]. ТО «Генезису «потоку свідомості» -- походження мистецького явища «потік свідомості» -- Генезису «потоку свідомості» наші вітчизняні літературознавці, а також деякі зарубіжні, цілком слушно дошукуються у внутрішніх монологах, які застосовувались і раніше [3, Т. 2, с. 125]).

Загальнонаукова ТО «деталь» (1. Окремий факт; подробиця. 2. Складова частина механізму, машини і т. ін.) [6, Т. 2, с. 257] у науковому тексті І. Денисюка представлена у різних поєднаннях. Зокрема, частовживані складені ТО «етнографічна деталь», «поетична деталь», «художня деталь» передають завдяки загальнонауковому компоненту (деталь) логіку наукового мислення. У мінливому і неоднозначному світі образного мислення конкретизоване «деталь» як компонент двоскладної ТО тяжіє до наукової строгості викладу (ТО «етнографічна деталь» -- окремий факт, подробиця етнографічного характеру: Це не абстрактний надуманий глек сліз у гауптманівському «Затопленому дзвоні», а єдина в новелі етнографічна деталь, піднесена до мистецького узагальнення [3, Т. 1, Кн. 2, с. 108]; ТО «художні деталі» -- окремий факт, який стосується мистецького відтворення дійсності: Фольклорні образи «Лісової пісні» це не тільки образи-персонажі, а й фольклорні тропи, художні деталі, ситуації, окремі діалоги [3, Т. 1, Кн. 2, с. 16]; ТО «поетичні деталі» -- окремі факти, які стосуються літературно-художньої сфери: Поетичні деталі передають красу ріки, наприклад опис величезного дзвона із срібної піни і кришталю, утвореного на великому камінні бистрою течією [3, Т. 2, с. 101].

Вчений часто вживає термінологічні словосполучення, де багатокомпонентні елементи творять метафору-науковий образ поняття. ТО «Психологічно наснажені деталі» -- окремі факти, які стосуються глибокого розуміння, відтворення психічних явищ у літературному тексті: Психологічно наснажені деталі як головний засіб розкриття образу і соціальної проблеми шикуються за принципом новелістичного кількісного нагромадження, що утворить певну напру гу й підготовить несподіваний поворот-вибух, своєрідний окличний знак у розкритті ідеї [3, Т. 1, Кн. 2, с. 66]; ТО «концентруюча композиційна деталь» -- окремий факт, який організовує, уточнює композицію; Це концентруюча композиційна деталь, а водночас символ організованої до отупіння одноманітної казарми, системи нівелювання людської особистості [3, Т. 1, Кн. 2, с. 67]; термін «деталь» функціонує у складеному ТО і в ролі залежного слова,але не втрачає свого значення: ТО «пластикою художньої деталі» -- гармонійність форм і образів окремих фактів літературно-мистецького явища: У Франка-новеліста свій індивідуальний стиль, який характеризується яскравою предметністю зображення, точністю і пластикою художньої деталі [3, Т. 2, с. 137]. У наведених прикладах бачимо організувальну функцію загальнонаукового терміна у контексті літературознавчного семантичного поля.

Загальнонауковий термін «елемент» (1. Проста речовина, яка не розкладається звичайними хімічними методами на простіші частини.

2. Складова частина чого-небудь. 3. Основи чогонебудь, початкові знання в якій-небудь галузі.

1. Представники якої-небудь соціальної групи.

2. Про людину, особу. 6. Прилад для одержання електричного струму за рахунок енергії, що виділяється при хімічній реакції) [6, Т. 2, с. 473] як компонент складеної ТО у науковому тексті І. Денисюка функціонує в різних аспектах:

— генологічному (ТО «елементи жанру» -- складові частини окремого, певного виду творів мистецтва -- Раз виникнувши на найдавнішому етапі людської цивілізації, «елементи жанру» (белетристичної утопії) оформлюються в його «головні атрибути» [3, Т. 1, Кн. 1, с. 22]; ТО «елементи новели» -- окремі частини новели і «елементи європейської новели» -- окремі частини європейської новели -- Окремі елементи новели (новелістичного повістування) дослідник бачить уже в староруській літературі ХЇ-ХУЇ ст. у літописних оповіданнях і «повістях». Це перший етап розвитку жанру. З XVI ст. утверджуються в російській літературі конструктивні елементи європейської новели (другий етап) [3, Т. 1, Кн. 1, с. 48], ТО белетристичні елементи -- елементи художньої, переважно розповідної, літератури -- От хіба Лариса Копань в оповіданні «Критична маса» («Вітчизна», № 12) у побуті міської сім'ї зуміла знайти досить своєрідні белетристичні елементи [3, Т. 1, Кн. 2, с. 239]);

— композиційному (ТО «ретардаційні елементи» -- елементи, частини композиції, які штучно сповільнюють розгортання сюжету -- Якщо є тут певні ретардаційні елементи, як от в «Хатці в балці», викристалізовується жанр оповідання, якщо подія нестримно прямує до ефективного емоційного пуанту, це буде типова новела [3, Т. 1, Кн. 2, с. 64], ТО «структурні елементи твору» -- елементи, частини структури твору -- Дотримуємось і ми цього робочого терміну певні структурні елементи твору дають на це право, хоча точнішою була б для таких речей з прикордоння оповідання та повісті назва «повістка» [3, Т. 2, с. 75-76].

Загальнонауковий термін «концепція» (1. Система доказів певного положення, система поглядів на те чи інше явище. 2. Ідейний задум твору) [6, Т. 4, с. 275] у текстах вченого представлений широко і, часто, як компонент складеної ТО (аналіз літературознавчого жанру -- ТО «художня концепція твору» -- художній ідейний задум твору; система поглядів, яка визначає твір -- Бо була у нього своя художня концепція твору, який не вкладався, врешті-решт, у тісні рамки біографічного жанру [3, Т. 1, Кн. 1, с. 351]; длягенологічних спостережень незвичне і таке, що потребує вдумливого розуміння, ТО «жанрова концепція синтезу» -- система поглядів, жанровий ідейний задум, побудований на узагальненні, на певних висновках із чого-небудь -- У довоєнні роки у процесі переборення формалістичних і вульгарно-соціологічних поглядів на жанр вироблялась жанрова концепція синтезу соціологічного начала з естетичним [3, Т. 1, Кн. 1, с. 47]; франкознавчі дослідження -- ТО «Франкова концепція» -- система поглядів Івана Франка -- Франкова концепція національної літератури не тільки чекає вдумливого дослідника, а й практичного застосування у нашій праці про літературний процес [3, Т. 2, с. 244], чи вужча ТО «Франкова літературознавча концепція» -- система поглядів Івана Франка на літературознавчі явища -- Тут уже Франкова літературознавча концепція синтезувала здобутки інших наук його часу [3, Т. 2, с. 220]). Часто І. Денисюк вдається до ускладнених термінологічних конструкцій, які мають назвати чи скерувати реципієнта у потрібному напрямі, як-от: ТО «концепція новелістичної концентрації» -- художній ідейний задум, система поглядів, яка визначає ступінь насиченості жанрових рис, ознак новели -- Таким чином, вибір трагічних ситуацій зумовлений стефаниківською концепцією новелістичної концентрації, а не песимістичним світоглядом митця [3, Т. 1, Кн. 2, с. 106].

Загальнонауковий термін «функція» (1. Явище, яке залежить від іншого явища, є формою його виявлення і змінюється відповідно до його змін. 2. Робота кого-, чого-небудь, обов'язок, коло діяльності когось, чогось. 3. Специфічна діяльність організму людини, тварин, рослин, їхніх органів, тканин і клітин. 4. Величина, яка змінюється зі зміною незалежної змінної величини (аргументу)) [6, Т. 10, с. 653] як компонент складеної ТО позначає літературознавчі явища у стильовому і поетикальному аспекті (ТО «сюжетотворча функція» -- тип діяльності, творча роль у межах сюжету як системи -- У деяких письменників цієї доби в поодиноких творах новелістичні тенденції проявились у застосуванні концентруючого прийому «сокола» лейтмотиву певної деталі, що відіграє сюжетотворчу функцію («Перекотиполе» Квітки-Основ'яненка, «Голка» О. Стороженка) [3, Т. 2, с. 48], ТО «психологічно-символічна функція» -- психологічно-символічний тип діяльності, роль у межах системи -- Ще виразнішу психологічно-символічну функцію виконують пейзажі села, подані через призму споминів ріпника [3, Т. 2, с. 69], ТО «оповідальна функція» -- тип діяльності, оповідальна роль у межах системи -- Нового й особливо привабливого тону викладові надає передача оповідальної функції дідові Паньку, який неначе підмінює на якийсь час оповідача-автора [3, Т. 2, с. 80], ТО «художня функція» -- тип діяльності, художня роль у межах системи -- Про художню функцію так званого казкового чарівного покажчика у новелі «Сон» є у мене спеціальна стаття [3, Т. 2, с. 201].

Висновки з даного дослідження і перспективи

Отже, загальнонаукові терміни проходять своєрідну адаптацію у літературознавчому контексті. Часто такі ТО не втрачають свого значення, вчений використовує загальнонаукове поняття цих термінів у поєднанні з літературознавчими і така ТО набуває іншого ґатунку -- більше літературознавчого, науково-мистецького аніж загальнонаукового.

Загальнонаукові ТО часто стають одним із багатьох компонентів складеної ТО, при цьому є окремі ознаки їхнього функціонування: вони, як правило, функціонують як один із головних компонентів. При збільшенні кількості компонентів поступово нівелюється їх загальнонауковий характер. У деяких складених ТО фіксуємо переважання загальнонаукового значення, яке водночас визначає літературознавче поняття.

Приклади ТО засвідчують функціонування у науковому тексті Івана Денисюка багатокомпонентних ТО, в яких загальнонауковий термін, не втрачаючи свого значення, вільно взаємодіє з літературознавчими ТО.

Зокрема, частовживані складені ТО передають завдяки загальнонауковому компоненту логіку наукового мислення. У мінливому і неоднозначному світі образного мислення конкретизована загальнонаукова ТО як компонент двоскладної ТО тяжіє до наукової строгості викладу. У текстах Івана Денисюка простежуємо організуючу функцію загальнонаукового терміна у контексті літературознавчого семантичного поля.

Список літератури

1. Багана Ж. Функционирование терминологии в языке науки и техники / Ж. Багана, Е. Таранова // Научная мисль Кавказа. 2009. № 3. С. 118-121.

2. Даниленко В.П. Русская терминология: опыт лингвистического описания / В.П. Даниленко. М.: Наука, 1977. 246 с.

3. Денисюк І. Літературознавчі та фольлористичні праці: у 3 т., 4 кн. / Іван Денисюк; Львівський національний університет імені Івана Франка. Львів, 2005. Т. 1: Літературознавчі дослідження. Кн. 1. 432 с.; Кн. 2. 486 с.; Т. 2: Франкознавчі дослідження. 528 с.; Т. 3: Фольклористичні дослідження. 404 с.

4. Дмитрасевич Р.Я. Функціональні особливості вживання юридичних термінів у текстах газетнопубліцистичного стилю (на матеріалі англійської мови) [Електронний ресурс] / Р.Я. Дмитрасевич // Наукові праці Філологія. Літературознавство. С. 17-21. Режим доступу: http://lib.chdu.edu.ua/pdf/ паикргасі/ рЫ1о1оду/2008/92-79-3^

5. Скороходько Е.Ф. Термін у науковому тексті (до створення терміноцентрічної теорії наукового дискурсу) / Е.Ф. Скороходько. К.: Логос, 2006. 98 с.

6. Словник української мови: в 11 т. / АН УРСР. Ін-т мовознавства; за ред. І.К. Білодіда. К.: Наук. думка, 1970-1980.

7. Суперанская А.В. Общая терминология: вопросы теории / А.В. Суперанская, Н.В. Подольская, Н.В. Васильева; отв. ред. Т.Л. Канделаки. 6-е изд. М.: Книжный дом «ЛИБРОКОМ», 2012. 248 с.

Размещено на Allbest.ru