Лінгвостилістичні та психолінгвістичні особливості монологу-презентації студентів виноробів

Размещено на http://www.allbest.ru/

ЛІНГВОСТИЛІСТИЧНІ ТА ПСИХОЛІНГВІСТИЧНІ ОСОБЛИВОСТІ МОНОЛОГУ-ПРЕЗЕНТАЦІЇ СТУДЕНТІВ ВИНОРОБІВ

Світлана Яківна Маслова,

викладач кафедри іноземних мов Одеської

національної академії харчових технологій

Анотація

лінгвостилістичний психолінгвістичний презентація виноробний

Винороб повинен знати не тільки технологію переробки винограду та виготовлення різних сортів вин, володіти теорією та практикою органолептичного аналізу але і гідно презентувати продукцію. Стаття присвячена лінгвостилістичним та психолінгвістичним засобам презентаційного дискурсу виноробної продукції. Розглянуто трикомпонентну структуру монолога- презентації винороба, зроблено аналіз трактування сутності презентації у професійно орієнтованому іншомовному середовищі та психолого-дидактичних принципів мовленнєвого впливу.

Ключові слова: винороб, ділова монолог-презентація, усне мовлення, рекламний дискурс, виноробна продукція.

Постановка проблеми у загальному вигляді

Останнім часом в Україні збільшується попит на винну продукцію, ринок вина стає дедалі насиченішим, збільшується потреба у спеціалістах виноградно-виноробних спеціальностей. Звідси проблема професійної підготовки виноробів набуває важливого значення. Вивчення професійних вимог до іншомовної підготовки виноробів, котрим повинні керуватися викладачі іноземних мов факультетів вищих навчальних закладів харчової галузі показує, що важливим аспектом професійної діяльності виноробів є презентування продукції через монологічний виступ. Таким чином, сучасна система іншомовної підготовки виноробів вимагає дослідження проблеми, розробки теоретичних основ і технології процесу навчання відповідно до реальних потоків професійної мовної інформації, зокрема технології процесу навчання майбутніх виноробів монологічного презентування.

Аналіз останніх досліджень і публікацій

Проблема професійної спрямованості мовної освіти в немовному вузі не отримала глибокого дидактичного і методичного трактування. Однак, низка дисертаційних робіт і наукових статей Л. Морської, Л. Богатікової, Н. Драб, О. Биконі, Т. Глуб, Н. Микитенко, Р. Зайцевої, Л. Котлярової, Е. Мирошниченко, Р. Скуратівської, О. Метлкіної та інших вказують на актуальність і практичну значущість.

Мета статті - розглянути специфіку монологу як форми та виду мовленнєвої діяльності з урахуванням психологічних особливостей комунікатора і аудиторії у процесі спілкування, а також лінгвостилістичні та психолінгвістичні особливості рекламного презентаційного дискурсу, в діапазоні якого розташована монолог-презентація виноробної продукції.

Виклад основного матеріалу дослідження

Розуміючи спілкування як складний багатоаспектний процес встановлення і розвитку контактів між його учасниками, який виникає через потребу спільної діяльності і передбачає обмін інформацією, вироблення єдиної стратегії взаємодії, сприйняття та розуміння учасниками спілкування один одного [1], ми досліджуємо специфіку монологу- презентації винороба через призму трикомпонентної структури спілкування: комунікативної, інтерактивної та перцептивної. Перший компонент полягає в обміні інформацією між учасниками такого спілкування (монологу- презентації); другий передбачає організацію взаємодії між індивідами; третій - означає сприймання і на його основі взаєморозуміння.

Варто також зазначити, що у монолозі-презентації виноробної продукції має місце як вербальне (спілкування, що реалізуться за допомогою слів мови) і невербальне (несловесне - за допомогою поз, жестів, міміки, інтонації, поглядів, територіального розташування тощо) спілкування.

Здійснюючи класифікацію видів комунікації, Л. Вікулова та О. Шарунов [2, с. 21-22] вирізняють: 1) відповідно до умов - безпосередню та опосередковану; 2) залежно від кількості учасників - монологічну, діалогічну та полі логічну; 3) залежно від мети - інформування, переконання, розвага; 4) за характером ситуації спілкування - ділову, публічну та побутову. На цій підставі характеризуємо монолог-презентацію майбутнього винороба як безпосередню (інколи опосередковану, якщо така комунікація здійснюється через мультимедійні дистанційні засоби), монологічну комунікацію, що передбачає переконання аудиторії у публічно-ділових ситуаціях спілкування.

Простежимо трактування сутності презентації у професійно орієнтованому іншомовному середовищі. W. Bennis вважає презентацію способом передачі ідей та інформації від адресанта до аудиторії [3, c. 150]. J. Comfort [4, с. 23] трактує досліджуваний феномен як формальну розмову з однією особою чи групою людей, в якій чітко та структуровано презентуються ідеї або певна інформація. Вивчаючи особливості методики навчання майбутніх економістів монологу-презентації німецькою мовою, Н. Драб дійшла висновку, що монолог презентація - це «підготовлене, професійно спрямоване монологічне висловлювання, яке має чітке логіко-композиційне оформлення й націлене на ефективне інформування, мотивування або переконання певної аудиторії з урахуванням її основних культурологічних характеристик» [5, с. 23]. На підставі цього визначення Ю. Авсюкевич уточнила поняття англомовної презентації, доповнивши фактор її об'єднаності конкретним завданням і ситуативними умовами, також враховуючи не лише культурологічні характеристики аудиторії, а й соціально-демографічні [6]. Загалом погоджуючись із визначеннями зазначених вище учених (в яких можна виділити значну частину спільного), доповнимо його відповідно до проблеми нашого дослідження і вважатимемо монолог-презентацію виноробної продукції підготовленим, професійно спрямованим монологічним висловлюванням, що має відповідну мету (інформування та переконання певної аудиторії), чітке структурно-композиційне та лексико-синтаксичне оформлення, здійснюється, як правило, у супроводі мультимедійних засобів та у відповідних професійно- ситуативних умовах.

Проаналізуємо адресанта (відправника повідомлення) чи комунікатора. Ним може бути окремий індивід - представник компанії-виробника вина, або група людей - учасників певного рекламного проекту чи інших рекламних заходів відділу маркетингу, запланованих виробником вина з метою підвищення рівня продажу виноробної продукції.

Результат інтерпретації повідомлення, що адресується до аудиторії споживачів виноробної продукції залежить від багатьох факторів, серед яких одну з провідних ролей відіграють чинники, які безпосередньо впливають на ступінь довіри аудиторії до інформації [2, с. 43]: соціальний статус, надійність і кваліфікація комунікатора-презентатора. Отже, з метою досягнення максимального ефекту комерційно-комунікативного впливу на аудиторію презентацію повинен коментувати представник компанії-виробника, що займає одну з чільних посад ключових відділів виноробної продукції (як правило відділу маркетингу), фахівець, рівень професійної компетентності якого є високий.

Монолог-презентація виноробної продукції є усним мовленням, яке, на думку О. Волкова [7, с. 8], є частиною людського організму і розгортається у ході його виголошення, тому слухач (аудиторія), пристосовуючись до темпу і манери мовлення комуніканта, повинен слідувати йому, маючи мало часу на аналіз змісту монологу. Саме тому такий зміст є завжди обмеженим, але повинен бути емоційно переконливим. Окрім цього, у ході мовленнєвої діяльності комуніканта в уявленні аудиторії складається його стійкий образ, і саме через цей образ аудиторія й буде оцінювати кожне його нове повідомлення [7, с. 17]. В міру утвердження образу комуніканта в уявленні аудиторії зростає його авторитет і можливість впливу на аудиторію. Цей образ, як правило, проявляється в аспектах пафосу (емоційно-вольовий аспект образу адресанта, який спрямовує й організовує волю та увагу аудиторії на сприйняття поданої ним інформації), логосу (інтелектуальний аспект образу адресанта, який передбачає використання радикальних засобів переконання, сукупність яких створює уявлення про індивідуальну культуру комуніканта, рівня професійної компетентності, інтелектуальних ресурсах: багатство, різноманітність і доступність лексики, точність понять, використання відповідних до законів усного мовлення синтаксичних конструкцій, граматична коректність, лаконічність, зв'язність і плавність мовлення, володіння композиційно-мовленнєвими формами опису, розповіді, роздуму, логічна правильність, послідовність, доказовість аргументування, композиційна стійкість і доцільність, завершеність висловлювання) та егосу (етичний аспект образу комуніканта, який проявляється через відповідність моральних ідеалів аудиторії та адресанта, вимогам, які аудиторія висуває до замислу, форми і змісту монологу-презентації з точки зору світогляду, інтересів, мети сприймання інформації, яку презентує комунікатор) [7, с.18].

Пафос передбачає використання такої мовленнєвої техніки, яка створює емоційний образ предмета розмови, оцінює цей предмет, який обов'язково може спонукати різні точки зору (ніхто не буде обговорювати проблему, до якої він байдужий, не прийме пропозиції, в якій він не є зацікавлений); цей пафос утворюється через відношення комуніканта, предмета промови і пропозиції'/вирішення, яку/яке комунікант бачить і пропонує аудиторії. Пафос можна умовно класифікувати як сентиментальний, романтичний і реалістичний.

Сентиментальний пафос створюється завдяки зіткненню предмета промови, який подається комунікантом як певна сила реальності, з якою слід змиритися і якій слід підкоритися, з ідеальним образом самого комуніканта; таке зіткнення сприймається як душевний конфлікт. Такий пафос використовується як потужний інструмент переконання тоді, коли аудиторія є необізнаною з предметом промови; він не апелює до логіки, тверезості мислення, а, навпаки, затьмарює думку емоційною рефлексією, але саме з цієї причини створює ефект внутрішньої роздвоєності і через це не є ефективним. Романтичний пафос створюється через зіткнення предмета промови (реальності, яку можна змінити зусиллям аудиторії і комуніканта) і пропозиції, яку пропонує комунікант аудиторії, як певний ідеал, здатний змінити реальність, закодовану предметом промови. Саме такий пафос вважаємо найбільш ефективним, оскільки він спонукає до дії, на відміну від першого (який досить часто викликає негативні емоції, затьмарений здоровий глузд) і реалістичного пафосу, який створюється через зіткнення предмета промови (як певної реальності, з якою слід змиритися, бо вона є неминучою в силу певних обставин) і поданої комунікантом пропозиції, яка передбачає зміну своєї позиції відповідно до потреб реальності. Останній вид пафосу сьогодні часто використовується сучасними засобами масової комунікації, коли життя великих спортсменів, телезірок, політиків демонструється як видовище, і глядач прагне уявити себе одним із поданих на екрані образів, на що спрямовує свою життєву увагу й енергію.

Логос передбачає використання стратегій і тактик переконання, яке, на думку Джеймса Борга, є будь-якою інформацією, яка здійснює вплив на думку, ставлення і поведінку людини [8, c. 16-17]. Вчений вважає, що до переконання ведуть два шляхи: свідомість і підсвідомість, відповідно логіка співвідносить, в першу чергу, зі свідомістю, оскільки сучасна людина концентрує свою увагу на фактах й оцінює ситуацію на інтелектуальному рівні, перш ніж прийняти раціональне рішення. Якщо ж в людини домінують емоції над інтелектом, то її легше перконати на рівні підсвідомості - якщо така людина прихильна до адресанта і задовольнила етос (довір'я), то вона прийме рішення на користь комуніканта. Лише після цього така людина підкріпить своє рішення, проаналізувавши факти [8, с. 21].

Розумінню сутності правильно вибраної стратегії у побудові логосу у монолозі-презентації сприяє дотримання психолого-дидактичних принципів мовленнєвого впливу: доступності, асоціативності, експресивності та інтенсивності [9, с. 149].

Принцип доступності зумовлений необхідністю враховувати культурно- освітній рівень аудиторії, їх життєвий і виробничий досвід та ін. Слід пам'ятати про те, що люди часто чують те, що хочуть чути, відповідно варто брати до уваги емоційно-психологічний стан кожної аудиторії. Для підвищення доступності ефективний є прийом подання маловідомої інформації (прийом новизни й оригінальності) у поєднанні з різноплановими відомостями та їх достовірністю.

Принцип асоціативності пов'язаний зі стимулюванням співпереживання і роздумів аудиторії через апелювання до їхньої емоційної і раціональної пам'яті. Тут варто використовувати такі прийоми, як аналогія, посилання на прецеденти, образність висловлювань тощо.

Експресивність досягається емоційною напругою монологу-презентації, яка забезпечується використанням невербальних засобів (міміки, жестів, пози, інтонації), які свідчать про цілковиту відданість комуніканта проблемі презентації.

Інтенсивність виражається темпом пропонування інформації. Цей принцип передбачає розуміння комунікантом існування різних за темпераментом слухачів у його аудиторії, тому йому потрібні вміння орієнтуватися в настрої аудиторії, вміння пропонувати аудиторії відповідний швидкісний режим засвоєння інформації та ін.

Від правильно вибраної стратегії переконання залежить успіх комунікативної взаємодії і професійної діяльності загалом, вважають Р. Шелл і М. Мусса [10, с.18], тому пропонують чотири кроки для здійснення успішного переконання у ході ділової комунікації, як правило публічного характеру:

Крок 1: аналіз ситуації;

Крок 2: подолання п'яти бар'єрів: 1) зіпсовані чи неналагоджені стосунки; 2) відсутність довіри; 3) непорозуміння; 4) відмінність у поглядах; 5) конфлікт інтересів;

Крок 3: правильне подання інформації;

Крок 4: чітка домовленість про конкретні дії.

Перший крок вважаємо найважливішим. Саме на етапі аналізу ситуації варто замислитися над питанням про особливість тієї ідеї чи предмету, який буде презентуватися, а також обдумати стратегію переконання, взявши до уваги специфіку аудиторії, якій будуть пропонуватися ідеї чи предмети. Іншим важливим питанням цього кроку є постановка мети монологу-презентації, яка повинна відображати в собі завершену дію.

Важливим аспектом у формування у майбутніх виноробів умінь ведення монологу-презентації англійською мовою є розуміння студентами специфіки самої ділової презентації. Проаналізуємо цю специфіку.

Автор посібника «Психологія спілкування» А. Панфілова стверджує, що важливими її компонентами є вступ і підсумки, називаючи такий феномен «правилом рамки» [11, с. 238]. Науковець визначає два завдання вступу до презентації - встановити контакт зі слухачами і привернути увагу аудиторії, пропонуючи для їх досягнення ефективні, на її думку, комунікативні прийоми: вражаюче повідомлення теми, адресне звернення до аудиторії, опис ситуації, цитування слів відомої персони, постановка риторичного запитання, використання доречного гумору тощо. Автор наголошує також на важливості ефективно презентованої інформації, ознаки якої пропонує такі: цікава (увага); змістовна (для слухачів); легко запам'ятовується; активізує (спонукає до дії); збалансована (гармонійне поєднання об'єктивної інформації та індивідуального стилю презентації) [11, с. 242]. Як підсумок своїх досліджень А. Панфілова пропонує п'ять елементів презентації, що впливають на її ефективність [11, с. 242-243]:

структура презентації (вступ, основна частина, завершення); зміст презентації (інформація, що здійснює вплив на аудиторію); стиль презентації (діловий, дружний, тобто такий, який створює необхідну для конкретної ситуації атмосферу);

супровід презентації (оточення, в якому проводиться презентація, мультимедійні засоби, столи, стільці, інтер'єр тощо);

ситуативне управління (підтримка уваги аудиторії, постійного контакту з нею).

Ефективність монологу-презентації виноробної продукції залежить від правильно вибраних лінгвостилістичних та психолінгвістичних засобів презентаційного (в нашому випадку ще й рекламного) дискурсу.

Аналіз текстів монологів-презентацій, продемонстрованих під час різних заходів фахівців винробної сфери дав змогу зробити висновок про те, що важливими засобами виразності їх мови є: 1) на лексичному рівні: гіпербола (образне перебільшення); персоніфікація; епітет (образне визначення); часте використання епітетів-прикметників у найвищому ступені порівняння; метафора (перенесення властивостей одного предмета на інший; метонімія (заміна одного слова іншим на основі близькості позначуваних ними понять; фразеологізми; порівняння; 2) на синтаксичному рівні: риторичне запитання; повтор; антитеза; інверсія; градація тощо.

Вчені виділяють низку положень ефективного рекламного дискурсу [12; 13; 14]: рекламний текст повинен бути зрозумілим аудиторії; слід дотримуватися принципу «менше слів, більше фактів»; потрібно уникати негативних слів (слів з негативною конотацією); рекламні повідомлення повинні викликати в аудиторії позитивні емоції.

Отже прагматична спрямованість рекламного презентаційного тексту полягає в необхідності спонукати адресата до конкретних дій - придбання вина, сировини для виноробної галузі, обладнання для виробництва вина, укладення договору про реалізацію певного товару тощо. Це досягається через логічний та емоційний стержень висловлювання в монолозі-презентації, загальній позитивній тональності її дискурсу, відбір відповідних мовних і мовленнєвих засобів, невербальних засобів і спосіб їх подання та організації у тексті монологу-презентації.

Висновки

Здійснений аналіз лінгвостилістичних та психолінгвістичних особливостей рекламно-презентаційного дискурсу фахівців виноробної галузі дає підстави зробити висновок про їх введення до моделі навчального процесу та системи вправ для формування у майбутніх виноробів вмінь ведення монологу-презентації англійською мовою. На основі розроблених моделей навчального процесу формування професійно орієнтованої іншомовної комунікативної компетентності майбутніх виноробів нами створена система вправ, що є ключовим компонентом моделей, який забезпечує їх реалізацію.

Список використаної літератури

1. Краткий психологический словарь / Сост. Л. А. Карпенко; Под общ. ред. А. В. Петровского, М. Г. Ярошевского. М., 1985. С. 213.

2. Викулова, Л. Г. Основы теории коммуникации: практикум / Л. Г. Викулова, А. И. Шарунов. М.: АСТ: АСТ Москва: Восток-Запад, 2008. 316 с.

3. Bennis, W. G. On becoming a leader / W. G. Bennis. New York: Basic books, 2009. 256 p.

4. Comfort, J. Effective presentations / J. Comfort. Oxford: Oxford University Press, 1995. 80 p.

5. Драб, Н. Л. Навчання майбутніх економістів іншомовного професійно спрямованого монологічного мовлення (монологу-презентації німецькою мовою): Дисертація кандидата пед. наук: 13.00.02 - теорія і методика навчання: германські мови / Н.Л. Драб. К., 2005. 316 с.

6. Авсюкевич, Ю. С. Методика навчання презентації англійською мовою студентів економічних спеціальностей: Дисертація кандидата пед. наук: 13.00.02 / Ю. С. Авсюкевич. Запоріжжя, 2009. 307 с.

7. Волков, А. А. Основы риторики: учебное пособие для вузов / А. А. Волков. М.: Академический Проект, 2003. 304 с.

8. Борг Дж. Сила убеждения: искусство оказывать влияние на людей / Дж. Борг. М.: Претекст, 2013. 314 с.

9. Измайлова, М. А. Деловое общение: учебное пособие / М. А. Измайлова. М.: Издательско-торговая корпорация «Дашков и К», 2009. 252 с.

10. Шелл, Р. Как убедить, что ты прав / Р. Шелл, М. Мусса; пер. с англ. М.: АЛЬПИНА ПАБЛИШЕР, 2013. 283 с.

11. Панфилова, А. П. Психололгия общения. Учебник / А. П. Панфилова. М.: Академия, 2013. 368 с.

12. Детинкина, В. В. Рекламный дискурс как способ создания социального мифа: Диссертация канд. пед. наук: 10.02.19 - теория языка / Виктория Викторовна Детинкина. Ижевск, 2010. 203 с.

13. Стрижкова, О. В. Специфика реализации коммуникативных стратегий в рекламном дискурсе: Диссертация канд. пед. наук: 10.02.20 - сравнительноисторическое, типологическое и сопоставительное языкознание / Ольга Валерьевна Стрижкова. Челябинск, 2012. 198 с.

14. Джей, Э. Эффективная презентация / Э. Джей. Минск, 1997. 186 с.

Аннотация

Ключевые слова: винодел; деловая монолог- презентация; устная речь; рекламный дискурс; винодельческая продукция.

Annotation