Лексичні засоби об’єктивації базових емоцій у німецькій мові першої четверті XXI століття (на прикладі оповідань А. Пент "Lexikon der Angst")

Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

Лексичні засоби об'єктивації базових емоцій у німецькій мові першої четверті XXI століття (на прикладі оповідань А. Пент “Lexikon der Angst”)

Н.В. Романова, докт. філол. наук (Херсон)

У статті крізь призму комунікативно-функціонального й когнітивного підходів розглядаються особливості вербалізації емоції страху в німецькій мові першої четверті XXI століття. Установлено, що одним із основних механізмів вивільнення емоції страху є бесіда. Виявлено дві соціальні категорії адресатів: спеціалісти й пересічні громадяни. Доведено, що лексичні засоби об'єктивації емоції страху формуються у процесі емпіричного пізнання навколишнього світу когнітивною системою, універсальність якої зумовлена біологічною та соціальною природою людини.

Ключові слова: активатори, базова емоція, емоція страху, енергетика емоції страху, лексичні засоби, негативна емоція.

В статье сквозь призму коммуникативно-функционального и когнитивного подходов рассматриваются особенности вербализации эмоции страха в немецком языке первой четверти XXI века. Установлено, что одним из основных механизмов высвобождения эмоции страха является беседа. Выявлено две социальные категории адресатов: специалисты и обыкновенные граждане. Доказано, что лексические средства объективации эмоции страха формируются в процессе эмпирического познания окружающего мира когнитивной системой, универсальность которой обусловлена биологической и социальной природой человека.

Ключевые слова: активаторы, базовая эмоция, лексические средства, негативная эмоция, эмоция страха, энергетика эмоции страха.

This article considers the specificity of verbalizing of the emotion of fear in German of the first quarter of the XXI century through the prism of communicative functional and cognitive approaches. It has been established that one of the main mechanisms of releasing the emotion of fear is conversation. The two social categories of recipients such as experts and ordinary citizens have been established. It has been proved that lexical means of objectification of the emotion of fear are formed in the process of empirical capturing of the world by a cognitive system, the universal nature of which is determined by the biological and social nature of a man.

Keywords: activators, basic emotion, energy of the emotions of fear, lexical means, negative emotion, the emotion of fear.

Емоції відіграють значну роль у житті сучасної людини, що пояснюється енергетичною структурою людського організму [1, с. 258]. Енергетика емоцій корелює із різними проявами людського буття: народженням і смертю, здоров'ям і хворобою, закоханістю і конфліктами, професійною діяльністю і захопленням, харчуванням і вагою, безсонням і відпочинком. Не знайшовши виходу назовні, енергетика емоцій стає причиною м'язових затисків, психічного й соматичного захворювання і навіть деформації індивідуума [2, с. 9; 6, с. 31-33].

З огляду на концепцію емоційної сфери особистості можна стверджувати той факт, що людина, яка розбирається “у своєму психічному світі”, значно легше розв'язує “складні життєві проблеми”, вступає “в спілкування з іншими людьми”, отримує “від них допомогу й увагу”. Розібратися у собі означає “розібратись у власних переживаннях” [5,с. 8].

Оскільки поняття “переживання” немає однозначного тлумачення у науковій психології через різну методологічну спрямованість шкіл і різний предмет дослідження (Ф.Є. Василюк, Л.М. Век- кер, Л.С. Виготський, М.І. Дяченко, Є.Г. Ільїн та ін.), то лінгвістичні його розвідки у вигляді феноменологічного рівня емоцій орієнтуються на номінативний (Л.Г. Бабенко, З.Є. Фоміна), семантичний (Ю.Д. Апресян, І.В. Михайлова, Н.В. Романова), структурно-семантичний (Т.В. Бойко, А.М. Манзій), функціональний (О.М. Вольф, О.Є. Філімонова), психолінгвістичний (О.Ю. Арте- м'єва, О.Ю. М'ягкова), когнітивний (А. Вежбиць- ка, А.П. Мартинюк, М.В. Пімєнова), зіставний (В.І. Дудка, В.І. Карасік), комунікативно-прагматичний (Л.Р Безугла, В.І. Шаховський, І.С. Шевченко) та інші аспекти. На наш погляд, аналіз мовних проявів базових емоцій на лексичному рівні має ґрунтуватися на комбінуванні комунікативно- функціональної і когнітивної методологій, що зумовлює актуальність нашого студіювання.

Мета дослідження - визначити лексичні засоби об'єктивації однієї із найбільш сильних базових емоцій - страху - в німецькій мові першої четверті XXI століття.

Об'єктом наукового розшуку є лексика, що позначає названу емоцію.

Предметом аналізу слугують когнітивні механізми формування емоції страху та комунікативні особливості її функціонування у прозовому тексті.

Матеріалом обрано сучасні прозові твори відомої німецької письменниці А. Пент, лауреата багатьох літературних премій, як-от, наприклад, Інгеборг Бахман (2002), Італо Свево (2009), Золо- турнера (2012), Германа Гессе (2012).

Базові емоції належать до основоположних понять наукової психології, які викликають полеміку й перебувають у центрі дослідницької уваги. Феномен тлумачиться фахівцями як синонім термінів “фундаментальні емоції” і “первинні емоції” [3, с. 46-53].

Усі теорії базових емоцій відповідно до методологічного підходу можна умовно поділити на декілька груп: біхевіористські (В. Мак-Доугалл, Р. Плачик), соціально-психологічні (3. Фройд) та еклектичні (К. Ізард, С. Томкінс).

Біхевіористи розглядають базові емоції крізь призму основних інстинктів - утечу (емоція страху), відштовхування (емоція відрази), цікавість (емоція подиву), самоприниження (емоція покори), самовпевненість (емоція самозвеличення), батьківство (емоція ніжності), статеві стосунки (складна емоція), їжу (складна емоція), стадність (складна емоція) та трьох основних почуттів - любов (до конкретної дитини, до дітей узагалі, до справедливості), ненависть і повагу. При цьому почуття розрізняються за силою, впливом на поведінку й модальністю (В. Мак-Доугалл). Критерії виділення базових емоцій охоплюють: 1) біологічні адаптивні процеси, 2) еволюційні процеси, 3) автономність емоційних процесів, 4) поведінку. На основі прототипів емоційного поводження виявлено чотири пари базових емоцій: 1) гнів - страх, 2) прийняття, схвалення - відраза, 3) радість, екстаз - горе, зневіра, 4) передбачення - подив. У результаті комбінацій наведених емоцій утворюються вторинні емоції, наприклад: гнів і радість формують емоцію гордості, страх і прийняття - емоцію скромності, радість і страх - емоцію провини. Аналогічна ідея лежить і в основі тлумачення особистісних рис і диспозицій людини (Р. Плачик) [5, с. 49-51].

З погляду соціально-психологічного підходу базові емоції є складовою частиною особистості. Йдеться про три її іпостасі: “Ід” (Воно), “Его” (Я) і “Супер-Его” (Над-Я). “Ід” інтерпретується як первісна, основна, центральна частина структури особистості, що містить усе успадковане під час народження, її зміст майже цілком несвідомий; “Его”, навпаки, підпорядковується принципу об'єктивної реальності, перебуває у зв'язку із зовнішнім середовищем, соціальною групою або колективом і виробляє ефективні способи спілкування із ними; “Супер-Его” репрезентується як моральні принципи особистості, що визначають прийнятність або неприйнятність для людини певного способу поведінки. Виокремлюються три функції “Супер-Его”: совість, самоспостереження і формування ідеалів. У процесі взаємодії із навколишнім світом в індивіда виникають емоційні стани незадоволеності собою, тривоги й турботи. Намагаючись позбутися цих неприємних станів, людина за допомогою “Его” виробляє у себе низку захисних механізмів: заперечення (якщо дійсність неприємна, то людина “закриває на неї очі”), придушення, стримування (людина блокує у себе внутрішні імпульси й погрози, зумовлені зовнішньою інформацією), раціоналізація (спосіб розумного виправдання будь-яких учинків, що суперечать моральним нормам), формування реакції (приховування людиною від себе самої мотиву поведінки за рахунок його придушення через особливо виражений і свідомо підтримуваний мотив протилежного типу), проекція (несвідоме приписування людиною власних негативних якостей іншій особі), інтелектуалізація (намагання уникнути загрозливої ситуації шляхом її обговорення в абстрактних термінах), заміщення (часткове задоволення несприйнятливого мотиву певним морально допустимим способом).

Уважається, що інстинктивні імпульси людини вступають у конфлікт із інтересами суспільства. Звідси поділ інстинктів на дві групи: інстинкти, спрямовані на збереження життя (сексуальні), та інстинкти, що руйнують життя (смерть). Природа самого суспільства щодо людини - ворожа - придушити її інстинкти. У результаті з'являються фрустрації, формуються небажані риси характеру й агресія [7, с. 45-46].

У річищі еклектичних концепцій базові емоції постають як складний процес, що включає у себе нейрофізіологічний, нервово-м'язовий та чуттєво- переживальний аспекти. Нейрофізіологічний аспект описується головним чином термінами електрохімічної активності центральної нервової системи, нервово-м'язовий апелює до термінів соматичної нервової системи, вегетативної нервової системи і фізіологічних систем, феноменологічний маніфестує переживання, безпосередньо значущі для суб'єкта [4, с. 69].

Для нашої роботи релевантним є еклектичний підхід, або теорія диференціальних емоцій, у якій феномен розглядається не тільки як основна мотиваційна система організму, але й як фундаментальні особистісні процеси, що надають сенсу й значення людському існуванню [там само, с. 55-67].

До базових емоцій, згідно з К. Ізардом, належать десять реєстрів: п'ять позитивних і п'ять негативних. Позитивні базові емоції: інтерес, радість, подив, сором, провина; негативні: горе, гнів, відраза, презирство, страх. Той чи той знак залежить від впливу базової емоції на внутрішні процеси та процеси взаємодії особистості з найближчим соціальним оточенням із урахуванням найбільш загальних етологічних і екологічних чинників. Наприклад, емоція страху, як правило, має шкідливі наслідки, а емоція допитливості може супроводжувати різні види діяльності - від сексуального насилля до художньої творчості [там само, с. 34].

Спостереження над емпіричним матеріалом показує, що в Німеччині першої четверті XXI століття емоція страху взаємодіє із іншими базовими емоціями, як-от: радістю, соромом, гнівом, сумом, відразою та визнається головною причиною негативних настроїв і девіантної поведінки в повсякденному житті.

Механізм вивільнення емоції страху німці вбачають у бесідах. Виділяються дві основні соціальні категорії адресатів: спеціалісти та пересічні громадяни. Спеціалісти розмежовуються за кваліфікаційною ознакою: косметолог і шкільний психолог; пересічні громадяни - за місцем проживання: сусід. Реакція адресата на повідомлення, що містить емоцію страху, обмежується: адресат повинен ухилятися від прямих питань і прямої відповіді на питання та більшою мірою слухати.

Активатори емоції страху можна поділити на дві групи: природні й штучні. Природні активатори емоції страху - біологічно запрограмовані та соціально набуті, штучні - є похідними від природних активаторів страху, детерміновані, з одного боку, багатою фантазією людини, з другого, - культурними традиціями.

Виокремлюються чотири природні сигнали небезпеки: біль, самотність, раптова зміна стимуляції, стрімке наближення об'єкта [10, с. 304-305]. Біль виникає унаслідок подразнення особливих больових точок на шкірі, виконує в організмі функцію самозахисту, попереджає про небезпеку і спонукає уникати її. Самотність виявляється у дефіциті спілкування, ізольованості від інших людей (фізична перевтома, хвороба, психічна травма). Раптова зміна стимуляції пов'язується із неочікуваною втратою життєвої опори, тобто неспроможністю суб'єкта адаптуватися до навколишнього середовища. Стрімке наближення об'єкта передбачає як параметри зовнішності, так і швидкість пересування об'єкта. На думку К. Ізарда, природними активаторами емоції страху є також висота й глибина [4, с. 300-302]. Ці сигнали небезпеки апелюють до віку (немовля, дитина) та етапів індивідуального розвитку людини.

Розглянемо особливості названих контекстів.

Ситуації, пов'язані з болем, характеризуються описом поведінки, несподіваністю, незвичайністю зміни стимуляції і проявом афекту: Sie schenkte sich ein Glas ein, ein weifier Schwall schaumte ins Glas wie frisch gemolken und sttirzte ihr plotzlich ins Gesicht, ein weifier Vogel, und sie konnte nichts mehr sehen. Sie presste die Augen zu, bis sie die Feuchtigkeit sptirte, die ihr tiber die Finger rann und auch schon auf den Boden troff, schnell riss sie die Augen auf und sah eine Milchlache auf dem Tisch, auf den Fliesen, ihre Finger wie kleine Landzungen auf die Tischplatte gestemmt. Sie wich zurtick und wischte die Hdnde unwillkurlich am Pullover ab, obwohl sie keine Schurze trug. Rasch griff sie nach einem Lappen, schleuderte ihn in die Milchlache und schaute, bevor sie alles wegputzte, im Badezimmer ihr Gesicht an. Keine Milchspuren, ein Schreck in den Augen, die Lippen etwas verwischt. Sie atmete langsamer, wusch die Hdnde und ging langsam zurtick in die Ktiche [11, c. 9-10] (далі ілюструються лише сторінки без посилання на автора. - Н.Р.). У наведеному прикладі жах Schreck викликає улучення свіжого холодного молока в обличчя літньої жінки. При цьому обличчя асоціюється із зором, а молоко - з небезпечною рідиною. Факт небезпеки передається не скільки іменником зі значенням інтенсивності прояву одного зі страхів Schreck, скільки концентрацією со- матизмів у множині Augen, Lippen, Hdnde, численної синсемантичної лексики Keine, ein, in (2), den, die (2 mhJ, etwas, Sie, langsamer, und, langsam, zurtick, die (ж.р. одн.) - усього 14 випадків, діями, спрямованими на об'єкт verwischt, atmete, wusch, ging та повтором якісного прислівника в компаративному langsamer і позитивному langsam ступенях порівняння.

Завдяки силі емоційної пам'яті, емоційним переживанням, а також телевізійній рекламі парного молока в жінки виникає новий страх: Den weifien Angriff noch im Blut, wandte sie den Blick ab, wenn sie im Fernsehen Reklame mit saftigen Wiesen und melkenden Bauerinnen sah, lachte aber zugleich tiber die unziemliche neue Furcht, von der niemand wusste [c. 10]. Реакція на новий страх Furcht - невербальна, сенсорна, релевантна інтенсивності прояву емоції радості - сміху lachte, межує семантично з лакунарністю об'єктивно-суб'єктивних знань von der niemand wusste.

З погляду наукової психології емоційна експресія знижує інтенсивність суб'єктивного переживання певної емоції. На тлі загального збудження внутрішні стимулюючі сигнали, спрямовані на мис- леннєві процеси й поведінкові акти, стають нечіткими, дії неефективними й дезадаптивними [4, с. 88]: Die Angst ит ihn ist zu einem leisen Rauschen geworden, das in ihr murmelt, ein sachtes Ziehen, ein vertrauter Schmerz, der nicht mehr wehtut [с. 107]. Тут емоція страху трансформується у ледь відчутний шум leisen Rauschen із метафоричними характеристиками: бурмотінням murmelt, скнінням Ziehen, болем Schmerz. При цьому зміст болю нейтралізується, проте його форма зберігається у часі der nicht mehr wehtut.

Ситуації, що зображують страх самотності, пов'язані із соціальним станом людини, наприклад, самотні жінки намагаються постійно змінювати перукаря, косметолога, дантиста і навіть продуктові магазини й пекаря. Причиною таких змін є потреба в новому співрозмовникові: Die Leute, die hier sitzen, was meinen Sie - lassen sich schon machen, verwohnen, aber die sind doch alle allein, die haben doch alle Angst vor irgendwas [c. 41]. У цьому випадку емоція страху реалізується сталою сполукою Angst haben, що вживається на позначення дії, спрямованої проти об'єкта (носія емоційного стану). Інтенсивність прояву страху втілюється повтором емотивної частки doch (2) і неозначеного займенника alle (2). За допомогою емотивної частки doch спрямовується процес розуміння, актуалізуються певні елементи знань і поглядів автора на проблему. Неозначений займенник alle, в свою чергу, слугує індикатором тактики гіперболізації психічного й емоційного станів.

Раптовість ситуації представлено через знайомство автохтонної мешканки з худорлявим невисоким індіанцем на залізничному вокзалі: Sie hat einen kleinen Indianer kennengelernt und ftirchtet, er кдппе vertrocknen. Er sieht so durstig und schmal aus, sicker braucht er Fltissigkeit nach der langen Reise [c. 43]. Відповідно до наведеного прикладу, емоція страху перебуває у взаємодії із оцінкою якостей іноземця. Оцінка інформує як про цінність об'єкта для суб'єкта, так і про негативне ставлення суб'єкта до фізичного стану об'єкта. Мірою цього стану є кількість води в організмі, обсяг якої корелює із тривалістю пересування земною поверхнею за допомогою техніки. До лексичних засобів вираження емоції страху належать: емотивне дієслово ftirchtet, модальна словосполука кдппе vertrocknen, виражена пре- зенсом кон'юнтивом та синсемантична лексика Sic, einen, und (2), er (2), Er, so, sicker, nach, der - усього 11 елементів.

Необхідно зауважити, що наближення і дотик іноземки до національного одягу індіанця сприймається ним як загроза свободі: 1st dir nicht zu warm, fragt sie und zupft an seinem Mantel, aber wieder weicht er ihrer Hand aus, sicker beftirchtet er, dass sie ihn fangen und zdhmen will, er hat nock nicht begriffen, dass sie keine Feindin ist, sondern mit ihm verwandt [c. 45].

У проілюстрованому контексті емоція страху реалізується емотивним дієсловом beftirchtet, іменником зі значенням ворожості Feindin, модальною словосполукою у презенсі індикативі fangen und zdhmen will, численною синсемантич- ною лексикою dir, nicht (2), zu, sie (3), und (2), an, seinem, aber, wieder, er (3), ihrer, sicher, dass (2), ihn, noch, keine, sondern, mit, ihm - усього 26 випадків. страх емоція німецький лексичний

Як уже зазначалось, емоція страху взаємодіє із іншими емоціями, наприклад, із позитивною емоцією сором'язливості й негативною емоцією суму: Trinken muss er als Nachstes, sie wird ihm etwas einflofien, nur ein paar Schlucke, dann wird er vielleicht seine Scheu verlieren und sich aufrecht hinsetzen. Im Moment lehnt er schrag auf dem Stuhl, den Mantel halb von den Schultern gezogen, die Augen geschlossen, ein jammerlicher Anblick, und sie sptirt eine Wut auf alle, die ihn verjagt und vertrieben haben [там само], з негативною емоцією відрази: Ihr Mann ist gegen das Kaninchen, er verabscheut Haustiere, er ftirchtet, auf den kleinen weifien Korper zu treten, der ihm zwischen den Ftifien durchschiefit, wenn er die Ttir zu dem Zimmer offnet, das eigentlich ihr Arbeitszimmer war [c. 55], з негативною емоцією гніву і водночас позитивною емоцією радості: Sie ruft den Kindern, die gar nicht hinhoren, zu, sie schaue schnell nach Papa, und trabt widerstrebend, angstvoll und zugleich boshaft triumphierend naher ans Wasser, wo er sicher sein wird, er ist getaucht, vielleicht hat er auch den Halt verloren, vielleicht sind die Wellen starker als er [...] [c. 140].

Названі базові емоції об'єктивуються емотивними іменниками Scheu, емотивними прикметниками jammerlicher, емотивними дієсловами verabscheut, ftirchtet, емотивними прислівниками angstvoll, boshaft й емотивними дієприкметниками triumphierend. Емотивні іменники називають форму прояву емоційного стану, емотивні прикметники оцінюють сенсорні можливості людини, емотивні дієслова вказують на емоційний стан певних об'єктів (носіїв емоційного стану), емотивні прислівники характеризують якість дії, емотивні дієприкметники відбивають активність і незавершеність дії.

Емоція страху градуюється від збудження до тривоги, боязні, страху, жаху. Збудження є складною біологічною реакцією, “яка виявляється в сукупності фізичних, фізико-хімічних процесів і функціональних змін” [10, с. 62]. Активаторами збудження є позамовні чинники, що стосуються широкого діапазону зв'язків, як-от:

втрати роботи Seit gestern hat er keine Arbeit mehr, eine Tatsache, die ihn nicht weiter beunruhigt [c. 35];

незнайомої місцевості Aber wie ein Stehaufmannchen lugen schon wieder die Ohren heraus, es scharrt unruhig, und als sie einen Moment zum Teich hintiberschaut, wo ein Jugendlicher etwas ins Wasser schleudert, das sie nicht erkennen капп, springt es mit einem Satz tiber den Rand, landet auf ihrem Oberschenkel, tiberschlagt sich halb und ist mit zwei Haken hinter den Kastanien [c. 59];

запрошення на барбекю Auf einmal geriet sie in helle Aufregung. Diese Einladung wollte sie annehmen [c. 87];

напруженої роботи [...], er kommt eben unruhig von der Arbeit, ein leichtes Beben in der Kehle, vielleicht vom vielen Sprechen oder der Gewissheit, nicht alles geschafft zu haben [...] [c. 99];

специфічних кроків літньої жінки Bei ihr selbst ist es andersherum, sie ist allein und angstfrei, und wenn sie die Augen schliefit, sieht sie auch die ruckartigen Schrittchen der alten Dame nicht mehr und kann versuchen, sich zu beruhigen [c. 109];

хвороби Hinterher, als sie kopfschuttelnd und besorgt um ihn herumstanden, versuchte er, ihnen zu beschreiben, wie es sich anfuhlte [c. 123];

поверхні плити Nur die Herdplatte lasst ihr keine Ruhe. Sie kocht sich zum Fruhstuck ein weiches Ei, stellt die Platte ab, schalt das Ei sorgfaltig und salzt es, sie isst dazu frisches Bauernbrot mit Butter, auf ihre Figur muss sie nicht achten, weil sie einfach nichts ansetzt [c. 131]. Отже, в загальній психологічній структурі збудження особистості беруть участь як соціально- психологічні складові, так і географічно-культурні. Сюди додаються і фізіологічні трансформації, пов'язані зі змінами старіючого організму, та побутові реалії, без яких сучасна людина не мислить свого буття.

До лексичних засобів вираження збудження в ілюстрованих контекстах належать: негативні словосполуки nicht beunruhigt, емотивні прислівники unruhig (2), besorgt, сталі вирази geriet in Aufregung, lasst keine Ruhe й емотивні дієслова sich beruhigen.

Тривога зумовлюється емоційною нестійкістю людини Als die Kellnerin kommt und einen misstrauischen Blick auf den schiefen Indianer wirft, bestellt sie schnell zwei grofie Glaser Wasser, damit er trinken und sich starken kann und niemand ihn anstarrt, als sei er eine Belastigung [c. 46] або недостатньою пристосованістю організму до змін навколишнього середовища: Sei I sie sich das weifie Kaninchen gekauft hat, bangt sie um seine Gesundheit [c. 54]. Серед лексичних засобів вер- балізації тривоги виділяються: словосполука із емоційно-оцінним значенням misstrauischen Blick і емотивне дієслово bangt.

Боязнь Furcht відображає стан очікування небезпеки й підготовки до неї. Активаторами боязні виявилися:

1) мовчання Sie fiirchtet das Schweigen, solange sie denken kann [c. 31];

водіння авта чоловіком Er hat gute Griinde, sich vor dem Autofahren zu furchten: weil die Statistik der Verkehrstoten pro Jahr hoher ist als die der Burgerkriegsopfer in Afghanistan und Irak zusammen; [...] [c. 49];

релігійні істоти, зокрема Ангели So lernte er, die Engel zu furchten [c. 63];

різкий літній запах Wenn sie mit den Ttiren in die Wohnung kommen, dunsten sie den scharfen Sommergeruch aus, vor dem sie sich immer schon gefurchtet hat, es ist nicht nur Schweifi, sondern auch diese Mischung aus Sorglosigkeit, Sonnenmilch, kurzen Nachten und Waghalsigkeit [c. 122];

час смерті [...], und sie fiirchtet den Augenblick, in dem sie aufschldgt und ihre holzernen Knochen zersplittern und sie dann kaputt ist [c. 146];

алергія на собачу шерсть Noch hat sie sich keinen gekauft, weil sie fiirchtet, sie konne allergisch sein, und weil sie so wenig Zeit hat und weil sie den Hund nicht mit zur Arbeit nehmen darf und weil sie manchmal Riickenprobleme hat [c. 157].

Згідно з наведеними прикладами, лексичні засоби, що виражають боязнь, репрезентовано емотивними дієсловами в інфінітиві sich furchten, furchten, презенсі fiirchtet (3), перфекті sich gefurchtet hat. Формально домінує форма теперішнього часу, яка виражає дію у момент авторського мовлення.

Емоція страху Angst виникає на ґрунті таких інстинктів, як самозахист і самозбереження. Перебуваючи в стані страху, людина діє нерозумно, спонтанно, припускається помилок [9, с. 184-185]. Виділяються такі види страху:

страх через самотність Die Leute haben Angst und ftihlen sich allein [c. 40];

страх не вгадати [...], auch die Kosmetikerin ist eine Angstliche, dariiber muss man nicht sprechen, man muss nur die Augen machen: wie sie manchmal innehdlt und in sich hineinhorcht, ob sie das Richtige gesagt hat [...] [c. 41];

страх смерті Er weifi es, sein Korper weifi es, seine Fufisohlen wissen es, schon wenn er sie in die Nahe eines Autos lenkt, sie werden feucht und verlieren den Griff im Schuh, so wie sich hinten im Nacken ein Schweififilm und unter den Rippen eine Kurzatmigkeit bilden, es ist Angst zu sterben [¦¦¦] [c. 50];

страх перед дітьми Angst hat er nur vor seinen Kindern, die nichts von dem Ersparten wissen, ihn aber immer wieder bedrangen, er solle sein Testament machen oder sein Vermogen anlegen, helfen wollen sie, ihn dabei beraten, ihm zur Seite stehen, das ist ihm alles nicht geheuer, sie konnen doch gar nicht wissen, wie viele sich im Blumentopf angesammelt hat, [...] [c. 72];

страх незнання Jeden Abend hat sie Angst, weil sie so wenig weifi, und vermisst den Sterngucker und seine duftenden Schuhe [c. 95];

страх відсутності страху Die Furchtlosigkeit des Kindes war erschreckend [c. 104];

страх через здоров'я дитини [...], oder verblasst in den Stunden, in denen das Kind gut atmen kann. Die Angst hat sie ubernommen, damit das Kind sie vergessen darf, man kann sie sich aufteilen, sie sind darin getibt [c. 148];

страх розлучення із дружиною Die Angst, das s alles auffliegt, hat er langst hinter sich\c. 161].

У наведених прикладах страх розглядається як результат відсутності знань індивіда про навколишній світ. Мовець фактично визнає свою некомпетентність - він не володіє інформацією щодо стану речей і ходу подій, яка надходить до його ментального світу. На передній план висувається проблема оцінки якості знання, кваліфікація якого відбувається на основі нормативних уявлень та логічних опор у межах двох основних операцій “розумію - не розумію”, опосередкованих операціями “вірю”, “усвідомлюю” [8, с. 69-71]. Характерною рисою оцінки таких знань є їх знак - негативний, якщо знання відсутні або оманливі, та позитивний, якщо знання повні та відповідають істинні. Уважається, що мовленнєвий акт “цурається позитивних показників метазнания, а їх вживання може бути сигналом порушення стандартів спілкування” [там само, с. 73].

Маркерами емоції страху, як видно з ілюстрованих контекстів, є емотивні іменники Angst, Angstliche, Furchtlosigkeit, емотивні дієприкметники erschreckend, словосполуки з емотивним значенням Angst haben у множині та однині. Гра- ничність прояву емоційного стану страху - переляку або жаху - конституйовано емотивними іменниками Grausames, Schreck, Schrecken, Schreckliches й емотивними дієсловами gruselt.

Як уже зазначалось, одним із активаторів емоційного стану жаху в змістово-фактуальному матеріалі є холодне молоко, влучене в очі літньої жінки. Інші його активатори апелюють до двох видів смерті а) насильницької Dann fahrt ihr ein Schreck durch die Brust, weil Hunde Hasen jagen, und auch wenn dieser Hund das Kaninchen noch gar nicht entdeckt hat, konnte es doch sein, dass sein Instinkt plotzlich anschlagt, dass sich sein Korper spannt, dass er den schmalen Schadel in die Luft reckt, sofort Witterung aufnimmt und sich auf den Korb sttirzt, den sie vielleicht nicht vor ihm schutzen kann, sie presst den Deckel mit einer Hand fest zu und geht schnell weiter [c. 58] і б) природної Sie sagt nicht, dass ich sterben muss, oder, dass etwas Schreckliches passiert, sie sagt, dass der Tod kommt [c. 80] та до рис характеру людини Es ist ja nicht so, dass sie sich einfach ein bisschen gruselt vor Leichen und der Erde, die auf den Sargfdllt, oder das sie einen Krimi im Fernsehen gesehen hdtte, den sie nun im Kopf hat [c. 79-80]. У випадках насильницької смерті та рис характеру людини жах є продуктом багатої уяви персонажів.

Лексичні засоби об'єктивації емоції страху в німецькій мові першої четверті XXI століття та їх аналіз дають можливість визначити лексико- граматичну парадигму класів слів, простежити їх динаміку, виявити, чим визначається внутрішній світ автора або персонажа. Перспективи подальшого дослідження убачаємо в зіставному аналізі семантики вербалізованих базових емоцій у різних жанрах німецькомовного художнього дискурсу.

ЛІТЕРАТУРА

1. Ардха А. Психоэнергетическая тренировка: базовые понятия / А. Ардха. - Мн. : А.А. Згировский, 2009. - 320 с.

2. Бойко В.В. Психоэнергетика / В.В. Бойко. - СПб. : Питер, 2008. - 416 с.

3. Бреслав Г. Психология эмоций / Г. Бреслав. - М. : Смысл, 2006. - 544 с.

4. Изард К.Э. Психология эмоций / К.Э. Изард ; [пер. с англ. В. Мисник, А. Татлыбае- ва]. - СПб. : Питер, 2008. - 464 с.

5. Кириленко Т.С. Психологія: емоційна сфера особистості / Т.С. Кириленко. - К. : Либідь, 2007. - 256 с.

6. Мартина Р. Искусство эмоционального баланса / Р. Мартина ; [пер. с англ. Г. Воскречан]. - СПб. : Будущее Земли, 2004. -320 с.

7. Орбан-Лембрик Л.Е. Соціальна психологія : підручник: у 2 кн. / Л.Е. Орбан-Лембрик. - К. : Либідь, 2004. - Кн. 1 : Соціальна психологія особистості і спілкування. - 576 с.

8. Приходько А.М. Складносурядне речення в сучасній німецькій мові / А.М. Приходько. - Запоріжжя : ЗДУ, 2002. - 292 с.

9. Психологічний словник / [за ред. В.І. Войтка]. - К. : Радянська школа, 1982. - 216 с. 10. Bowlby J. Attachment and Loss: 3 Vol. / J. Bowlby. - N. Y. Basic Books, 1969. - Vol. 1 : Attachment. - 432 p. 11. Pehnt A. Lexikon der Angst / Annette Pehnt. - Mtinchen : PIPER, 2015. - 176 S.

1. Ardha, A. (2009). Psihojenergeticheskaja trenirovka: bazovye ponjatija [Psycho-energetical training: basic concepts], Minsk Publ.

2. Bowlby, J. (1969). Attachment and Loss (Vol. 3). N.Y.: Basic Books

3. Bojko, V.V. (2008). Psihojenergetika [Psycho- energetics], St. Petersburg Publ.

4. Breslav, G. (2006). Psihologijajemocij [Thepsychology of emotions], Moscow: Smysl Publ.

5. Izard, K.Je. (2008). Psihologijajemocij [Thepsychology of emotions], St. Petersburg Publ.

6. Kyrylenko, T.S. (2007). Psykholohiya: emotsiyna sfera osobystosti [Psychology: emotional sphere of person], Kyiv: Swan Publ.

7. Martina, R. (2004). IskusstvojemocionaTnogobalansa [Emotioneel evenwicht], St. Petersburg Publ.

8. Orban-Lembry, L.E. (2004). Sotsial'na psykholohiya [Socialpsychology]. Kyiv: Swan Publ.

9. Pehnt, A. (2015). Lexikon der Angst. Mbnchen: PIPER

10. Prykhod'ko, A.M. (2002). Skladnosuryadne rechennya v suchasniy nimets'kiy movi [Compound sentence in the Modern German], Zaporizhzhya: ZSU Publ.

11. Voytko, V. (ed.) (1982). Psykholohichnyy slovnyk [Psychological dictionary], Kyiv: Higher school Publ.

Размещено на Allbest.ru