Перекладацька інтерпретація етносимволів поетичного мовлення Василя Симоненка
Труднощі відтворення етносимволів у поетичному мовленні В. Симоненка англійською мовою. Трактування поняття "етносимвол". Словотворчі і морфологічні особливості оригінальних досліджуваних одиниць у порівнянні із перекладами з національними компонентами.
| Рубрика | Иностранные языки и языкознание |
| Вид | статья |
| Язык | украинский |
| Дата добавления | 01.12.2017 |
| Размер файла | 26,1 K |
Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже
Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.
Размещено на http://www.allbest.ru/
Размещено на http://www.allbest.ru/
Перекладацька інтерпретація етносимволів поетичного мовлення Василя Симоненка
А.А. Маркелова
Наукову розвідку присвячено труднощам відтворення етносимволів у поетичному мовленні Василя Симоненка англійською мовою. Особливу увагу приділено трактуванню поняття етносимвол. Словотворчі і морфологічні особливості оригінальних досліджуваних одиниць (етносимволів) порівнюються із перекладами з метою виявлення ступеню повноти та еквівалентності відтворення яскравих образних символів з національним компонентом.
Ключові слова: етносимвол, символічне навантаження, етнокультурне розмаїття, індивідуальне трактування, шістдесятники.
The study is dedicated to the difficulties of ethnic symbols translation in the poetic texts ofVasyl Symonenko. In particular the problem of the contents of the term ethnic symbol is traced out in the paper.The proffered examples illustrate the application of diverse translation strategies, of which the end-product has been evaluated in terms of its functional adequacy. The practical results of this paper aim at finding a better solution for interlingual transference of specific original units (ethnic symbols) that are culturally marked taking into consideration the uniqueness and originality of the source texts.
Key words: ethnic symbol, symbolic importance, ethnic diversity, individual interpretation, the Sixtiers.
Научное исследование посвящено трудностям перевода этносимволов в поезиях Васыля Симоненка на английский язык. Особенное внимание уделено трактовке понятия этносимвол. Словообразовательные и морфологические особенности единиц оригинала (этносимволов) сравниваются с вариантами их перевода с целью обнаружения уровня полноты и эквивалентности перевода ярких образных символов с национальным компонентом.
Ключевые слова:этносимвол, символическая нагрузка, этнокультурное разнообразие, индивидуальная трактовка, шестидесятники.
Як стверджує Володимир БрюіТен, переклад може слугувати відмінним засобом перевірки твору на живучість - літературну, психологічну, емоційну, історичну.. .Він знаходить новий ракурс, у якому оживає оригінал, він «вживлює» його в сьогодення, навіть (і саме) на іншому часовому, соціальному, національному ґрунті [12, с. 12]. Поезія шістдесятників зокрема яскравого її представника Василя Симоненка цю перевірку пройшла успішно. Динаміка творчих і наукових пошуків вітчизняних і зарубіжних перекладознавців (М. Гнатюк, Д. Ткаченко, В.Пахаренко, О. Деркачева), істориків (З.-Є. Когут, Кенет К. Фармер, І. Качановскі), літературознавців (Л. Тарнашинська, В. Коваленко, О. Бондаренко, Г. Юзьків, І. Шанковський), перекладачів (Андрій М. Фр.-Чировський, Ґ. Еванс, М. МакГрат, М. Скрипник, М. Богачевська-Хомяк, Данило С. Струк, Т. Кравчук, І. Славко та ін.) присвячених творчості Василя Симоненка засвідчує важливість появи пере- кладознавчих досліджень культурологічного характеру.
Актуальність наукової розвідки полягає у спробі з'ясувати та окреслити шляхи перекладацької інтерпретації етносимво- ліки поетичного мовлення В. Симоненка, з огляду на загальну експансію сучасних філологічних студій у різні наукові напрямки - культурологію, лінгвокультурологію, етнолінгвістику, історію, етнологію. Мета статті полягає у з'ясуванні та окресленні
© А. А. Маркелова, 2016
шляхів перекладацької інтерпретації етносимволіки поетичного мовлення В. Симоненка. Об'єктом дослідження є етносим- воліка образно містких елементів у поезіях Симоненка; предметом - шляхи їх відтворення в англійськомовних перекладах.
На сучасному етапі розвитку лінгвокультурознавчих теорій перекладу текст зокрема поетичний аналізується як джерело культурологічної інформації, а його переклад - як форма міжкультурної комунікації. Проблема об'єктивного потрактування національних символів поетичних текстів все частіше вирішується у рамках тріади мови, авторської особистості та культури. Культура і мова є взаємозалежними і взаємопроникненими. Пітер Ньюмарк зауважує, що з перекладацької точки зору, культура закладена у мову, вона є її єдиною складовою, яка власне і ускладнює процес передачі змісту(переклад наш - А. М.) [7, с. 209]. На відміну від П. Ньюмарка, італійський лінгвіст Бенвенуто Террачіні, трактує мову з точки зору власної лінгвістичної «теорії конфлікту мови і культури», згідно якої: «мова - головне джерело творення символів, притаманних конкретному етносу. У ході історії людства з'являються символи з позамовними джерелами творення, зокрема: стародавні міфи, моделі культури, продукти людської уяви, цілий комплекс складних психологічних переживань, думок, страхів і вірувань. Усі ці форми є символічними, і знаходять своє відображення у мові» (переклад наш - А. М.) [9, с.118]. Попри різнобічні форми творення, усі значущі для нації символи закріплюються у культурі та свідомості її носів і під впливом національного культурного контексту, узагальнюючи та уніфіковуючи ознаки об'єкта, який має важливе етнокультурне значення, демонструють етноментальну своєрідність лінгвосоціуму. Ролло Р. Мей пише, що «мова - це сховище символів, в яких виражається як власний досвід, так і досвід багатьох поколінь» [19,с. 35]. На природність символічності мови вказував і О.О. Потебня: «Мова в усьому без виключення символічна» [18, с. 113]. Кожній етнокультурній спільноті притаманне традиційне тлумачення символів та етносимволів, яке може набувати модифікацій під впливом різноманітних соціокуль- турних факторів, на кшталт: тендерні та вікові особливості сприйняття інформації, своєрідність менталітету, неправильні культурно-стереотипні асоціації носіїв етносу, нівелювання первинного значення етносимволу, тощо.
Етносимвол - це вмотивований, багатозначний, конвенційний мовний знак, семантика якого формується на основі національних асоціативних взаємозв'язків, загальноприйнятих у певному лінгвосоціумі домовленостей; він відбиває культурно значимі поняття [20, с.4]. Слід підкреслити, що багатозначність етносимволу часом може бути спричинена хибною перцепцією мовця / читача, маємо на увазі: неправильне індивідуальне трактування, цілеспрямовано «викривлене» індивідуальне трактування, неправильне колективне трактування, цілеспрямовано «викривлене» колективне трактування. Символічне навантаження етносимволу з огляду на індивідуальну оцінку може нівелюватися. Серед інших причин неправильної інтерпретації етносимволу можемо назвати проблему етнокультурного розмаїття, яка «виникає не лише на рівні взаємозалежності і взаємопроникнення культур, а й на локальному рівні: в окремих суспільствах по відношенню до груп, що впливають на розвиток суспільства: різноманітні касти, класи, професійні чи релігійні спільноти, які мають певні особливості, і переконані у своїй важливості» (переклад наш - А. М.) [4, с. 9].
В українському суспільстві групою, яка мала неабиякий вплив на тогочасне суспільство були шістдесятники - плеяда поетів, які володіли /передавали / зберігали культурний досвід. По суті шістдесятники були унікальною літературною групою, яка входила у ширшу групу митців, які поділяли єдину культурну місію. У 60-80-х роках минулого століття відчувався масований послідовний наступ на українську культуру, загалом на - українство [11, с.78-79], унаслідок чого з'являється нестримний опір серед інтелектуальної молоді, своєрідний «спонтанний вияв духовного дозрівання, нового мислення, нової системи цінностей, нового осмислення національного досвіду в надрах тоталітарної системи» [15, с. 106]. Кенет К. Фармер вважає Василя Симоненка найважливішою постаттю на тогочасній літературній сцені, перераховуючи наступні причини: 1) він був першим, хто демонстративно об'єднав людські та естетичні потреби покоління Молодих Письменників з їхніми національними прагненнями; 2) події, що відбулися одразу після його смерті призвели до хвилі арештів в 1965-1966 роках, яка змусила шістдесятників почати формування опозиції; 3) він став символічним містком єднання для опозиції (переклад наш - А. М.) [2, с.100]. Професор Г. С. Ликий зараховував його до кола письменників, серед яких були Вінграновський і Драч, «які мали високу національну свідомість. Їх стурбованість Україною перепліталася з мотивами соціальної справедливості і зображенням природи» (переклад наш - А. М.) [5, с. 863-864]. На думку Тараса Гунчака пояснити «появу цілої плеяди поетів - так званих «шістдесятників» може поезія Василя Симоненка, зокрема вірш «Гранітні обеліски» з його збірки «Береги чекань» (переклад наш - А. М.) [3,с.42]. Поезії з вищезгаданої збірки «Береги чекань» сповнені «підкреслено національної ліричності»[16, с.1019], тому і становлять неабиякий інтерес для перекладознавчого аналізу з точки зору потрактування етносимволів й подальшої їх трансформації у мову й культуру перекладу. Отже, пропонуємо до розгляду приклади, які яскраво ілюструють важливість істинного потрактування фрагментів еносимволічної картини світу, які Василь Симоненко природно вплітає у полотно поетичного тексту. Розглянемо перший приклад:
Пише рідна, що навколо хати
Наш садок вишневий забілів.
Наче вчора бігав я до школи
І садив ті вишеньки малі [22, с. 70].
She says the orchard's looking better,
The cherry trees are blossoming in white.
Just yesterday I used to run to school, it seems.
I used to plant those cherry trees [22, с. 71].
У першому прикладі цікавим з точки зору перекладацької інтерпретації є художньо-образний конструкт «садок вишневий». За рахунок посиленого емоційного змісту етносимволу Василь Симоненко апелює до свідомості українського читача, підкреслюючи тендітну красу рідної домівки. Щемний біль проймає душу читача, адже «садок вишневий коло хати» - викликає спогади про той рідний край і власну оселю, образи яких закарбовуються в пам'яті ще у дитинстві. Традиційним вважається уявлення українців про вишню як про як про священне, небесне дерево. Підтвердження цьому знаходимо у словнику символів: «вишня - це «божественне дерево», присвячене Сварогу» [10, с.118]. Вишня - є типовим деревом усіх українських садків, а її цвіт у піснях часто ототожнюється з красою дівчини. На думку Жайворонка В.В. вишневий сад символізує батьківський дім, господу, родину [13, с. 89]. Панасенко К. О. пише, що садок виконував захисну функцію - своєрідного оберегу від злої сили, а якщо біля хати не було фруктового саду, говорили, що там гуляє чорт [17, с. 104].
В американській культурній традиції сад розглядається зовсім інакше, а саме: сад - це місце, де квіти зокрема цибулинні, дерева, кущі та ліани зберігаються у свого роду сховищі минулого і теперішнього, де люди зберігають рослини. В «Діксіленді» (південь США) геометричної форми, доглянутий найнятими працівниками сад - був предметом розкоші тогочасної знаті, у той час як бідняки могли дозволити собі невеличкий садок. Сад виступав у ролі показника соціального статусу американців (переклад наш - А. М.) [8, с. 67-69]. М. Міллерописує сад з точки зору європейської традиції: «сад оволодіває минулим, історією. Часто це дуже особистісне минуле для його відвідувачів»(переклад наш - А. М.) [6, c. 166].
Перекладач Андрій Марія Фрейшин-Чировський послуговується прийомом описового перекладу з метою передачі емоційного стану автора, натомість специфічно-образне наповнення етносимволу не передає. Англомовний читач не усвідомлює наскільки важливим для В. Симоненка є символи вишеньок, вишневого садку, які нерозривно пов'язані з його національно-культурним сприйняттям. Перед перекладачем стоїть непросте завдання: передати підтекстову інформацію етносимволу крізь призму авторського світобачення поета. Важливо пам'ятати, що етносимвол виступає у ролі посередника між внутрішнім світом людини та зовнішнім оточенням. Через нього відбувається репрезентація не лише культурного національного досвіду, а й власних переживань автора [14, с. 81].
Доволі цікавим етносимволом, який набуває у Симоненка індивідуально-особистісного змісту, а відповідно може по- різному тлумачитися перекладачем - є бджола / джміль. Традиційно закріплене у свідомості українців значення цього етносимволуможенакладатися на індивідуальне начало автора («білі і колючі бджоли»), набуваючи нової смислової перспективи. У вірші «З вікна»бджола збільшує метафоричну виразність і впливову силу образу загалом, увиразнюючи почуття, які почуває автор при згадці зими у рідному краї. Меланхолійний і страдницький тон з'являється у поезії через бажання поета надати первинному значенню етносимвола додаткової конотації, а саме: суму за рідним краєм і домівкою, у якій зупинився час; замість яскравих провісниць весни письменник бачить на вулиці колючих і білих бджіл, сніжинок.
В цілому перекладачу вдалося відтворити художню образність оригіналу; стилістичну забарвленість і смислове наповнення вдалося досягти через концентрацію перекладача на образі, не зважаючи на введення такого необов'язкового елементу речення як прикметник fat, що значно звужує смисловий об'єм поезії: Лапаті, білі і колючі бджоли / Неквапно кружеляють понад ним...[21, с. 74].У межах емоційної інтерпретації перекладач посилює образ неквапливості і зимового спокою за рахунок експресивно рівноцінних уточнень sluggishly circle and swell :The white and the stinging fat bees take to flight, /Around it they sluggishly circle and swell... [21, c. 75]. етносимвол поетичний симоненко англійський
У вірші В. Симоненка «Вихвалять, і славити, й кричати...» актуалізується місце раю, в який потрапляють митці після смерті. Називаючи рай - «небом вічності», автор ототожнює бджіл зі смертними, які подовжують геніям життя. Бджола у даному контекстуальному оточенні набуває особливого індивідуально-особистісного змісту: Мудрости своєї по краплині /Смертні вам, як бджоли, віддали. У перекладі, здійсненим А. М. Фрейшин-Чировським символіку лексеми бджоли відтворено словниковим відповідником bees: Their wisdom slowly, drop by drop / The mortals gleaned for you like bees. Смислова й естетична інформація специфічним чином інтегрується в образно-художній структурі поетичного тексту, одиницею якого виступає етносимвол, який потребує адекватної інтерпретації. Загальновідомо, що у свідомості українців бджола асоціюється зі старанністю» працьовитістю, а також є «символом душевної чистоти - побожності й святості» [13, с. 30]. Зв'язок бджоли з Богом, усвідомлення її медіатором між небом і землею пояснюється її просвітництвом весни, звідси походять такі її назви як «Божа пташка», «Божа мушка». Ототожнення бджоли зі смертним може видатися незрозумілим для англомовного читача, більш того, різне культурне наповнення символу ймовірно призведе до хибного тлумачення етносимволу. Розглянемо ще один приклад:
А тепер гудуть над ними бджоли
І поважні пустуни-джмелі [21, с. 70].
And now with bees the berries teem,
They're swarmed with horde of wasps and bees [21, c. 71].
У даному прикладі перекладач послуговується прийомом заміщення образу вихідної мови стандартним образом цільової мови 2 рази: вишні, у садку біля рідної хати, над якими гудуть бджоли перекладач невдало замінив на the berries. Нівелюючи символічне навантаження лексичної одиниці оригіналу, перекладач обирає нейтральний контекстуальний відповідник, який послаблює образно-асоціативні зв'язки. З наукової точки зору, вишня - це фруктовий плід, помилково називати її ягодою, більш того, у науковій розвідці «Berries as symbols and in Folklore» [1] дослідник Корнелльського університету не зараховує вишню до ягід.
Перекладач заміщує оригінальний етносимвол джміль невдало підібраними відповідниками wasps and bees, що призводить до культурної асиметрії та різкої культурного наповнення символічного образу загалом.В українській культурі джміль прийнято вважати корисною комахою, яка має репутацію трудівника-запильника, що має приємний запах. Знаходимо підтвердження цьому у відомій байці Григорія Сковороди »Бджола і Шершень». Г. Сковорода вважає, що бджола ж, як і джміль символізує мудру людину, яка трудиться в »спорідненому ділі», тобто за своїм покликанням. Загальновідомо, що усі перекладачі практикують розгортання конструкцій шляхом додавання уточнюючих елементів, використання описового перекладу, навмисного додавання смислово надлишкових елементів задля употужнення емоційно-експресивного заряду. У даному випадку перекладач вводить уточнюючі елементи: they're swarmed, horde sof, які неприродньо розширюють синтаксичну структуру першотвору, порушуючи його еквілінеарність.
У наступному прикладі цікавим для перекладацької інтерпретації є символічно-образний конструкт козацька кров:
Народ мій є! В йогогарячих жилах
Козацька кровпульсує і гуде! [21, с. 30].
My nation is, its vibrance is Titanic,
My nation's veins still throb with Kozak blood! [21, с. 31].
Експресивно-емоційний заряд символічно-образного конструкту козацька кров перекладач вирішує підсилити за рахунок обігравання прикметника, написаного умисно з великої літери Titanic, створюючи цікавий зображально-виражальний ефект, у якому вгадується примарна асоціація з Титанами - надзвичайно сильними, але переможеними древньогрецькими богами, які деякий час перебували в Тартарі. Не зважаючи на «асоціативний шлейф», який виникає в уяві читача після згадки Тіїашс, лапідарність першотвору збережена перекладачем. Для перекладу етносимволу Козацька кров А. М.Фрейшин-Чировський послуговується прийомом дослівного перекладу - Kozak blood, що значно ускладнює розуміння вірша англомовними читачами, незнайомими з історією України.У такому випадку перекладачу слід вдатися до прийому перекладацького коментування і зробити виноску з роз'ясненням.
Наведені нами приклади свідчать про важливість правильного перекладацького тлумачення етносимволів, натомість хибне потрактування призводить до унеможливлення їх подальшої трансформації у мову й культуру перекладу. У межах індивідуально-авторської інтерпретації кожен перекладач української поезії шістдесятників розширює символічні горизонти поетичного мовлення, яке вражає іншомовного читача своєю самобутністю та етнічно-символічним навантаженням образів. Поезія Василя Симоненка яскраво демонструє напівсвідоме прагнення поетів-шістдесятників збагатити поетичний матеріал фольклорними мотивами, щосвідчить про нерозривність народнопоетичних коренів поколінь. Виходячи з цього, можемо зробити висновок, що однією з найбільших перекладацьких хиб, які допустив перекладач є використання прийому заміщення образу вихідної мови стандартним образом цільової мови, у результаті чого перекладач неумисно наголошує на межах віддалених культур.
Література
1. Courtney A. Berries as symbols and in folklore [Електронний ресурс] / Courtney Alexander // New York Berry News. - 2007. - № 1. Режим доступу : http://www.fruit.comeU.edu/berry/production/pdfs/berryfolklore.pdf
2. Farmer K. C. Ukrainian Nationalism in the Post-Stalin Era: Myth, Symbols and Ideology in Soviet Nationalities Policy / Kenneth C. Farmer. - The Hague-Boston-London : Martinus Nijhoff Publishers, 1980. - 241 pp. (Studies In Contemporary History: Book 4.)
3. Hunczak T. My Memoirs: Life's Journey through WWII and Various Historical Events of the 21 st century / Taras Hunczak. - Lanham: Hamilton Books, 2015. - 246 pp.
4. Levi-Strauss C. Race and history / Claude Levi-Strauss. - Paris : UNESCO, 1952. - 62 p.
5. Luckyj G. S. N. The Ukrainian Literary Scene Today / George S. N. Luckyj // Slavic Review, Vol. 31, No. 4, Chicago: University of Illinois, 1972. - P. 863-869.
6. Miller M. The garden as an Art / Mara Miller. - NY. : State University of New York Press, 1993. - 239 p.
7. Newmark P. «TextbookofTranslation» / PeterNewmark. - Shanghai: ShanghaiForeignLanguageEducationPress, 2004. - 292 p.
8. Patrick D. Murphy, Terry Gifford, Katsunori Yamazato Literature of Nature: An internationa lsource book / Murphy D. Patrick, Gifford T., Yamazato K. - Chicago - London : Taylor&Francis, 1999 - 490 p.
9. Terracini B. Il problema della traduzione / BenvenutoTerracini. - Torino : Einaudi, 1996. - 264 p.
10. Дмитренко М. Українські символи / М. Дмитренко, Л. Іваннікова, Г. Лозко та ін. - К. : Редакція часопису «Народознавство», 1994. - 140 с.
11. Дмитро Павличко Твори: Том 1. / Упорядкування Д. Пилипчук; вступ. ст. Р. Лубківський. - Київ: Видавництво Соломії Павличко «Основи», 2010. - 510 c.
12. Драч І. Ф. Наближення: Поетичні переклади й статті / Упорядкування, вступ. ст. і комент. В. О. Брюґґена; Худож.-оформ- лювач О. Г. Жуков. - Харків : Фоліо, 2008. - 380 с.
13. Жайворонок В. В. Знаки української етнокультури: Словник-довідник / В. В. Жайворонок - К. : Довіра, 2006. -703 c.
14. Коломієць Л. В. Перекладацькі рішення при відтворенні авторської метафорики у поетичному тексті шістдесятників / Л. В. Коломієць, А. А. Саволоцька // Компаративні дослідження слов'янських мов і літератур: Пам'яті академіка Леоніда Булахов- ського: Збірник наукових праць. - Випуск 27. - К. : «Освіта України», 2015. - C. 75-85.
15. Коцюбинська М. «Доброокий» / МихайлинаКоцюбинська // Доброокий: Спогади про ІванаСвітличного / Упоряд. Л. і Н. Світличні. - К., 1998. - С. 105-111.
16. Наєнко М. Художня література України. Від міфів до модерної реальності / Михайло Наєнко. - К. : Вид. центр «Просвіта», 2012. - 1088 c.
17. Панасенко К. О. Символіка поетичного тексту як об'єкт перекладу (на матеріалі українських та російських перекладів англомовної поезії XIX-XX ст.) : дис. ... канд. філолог. наук,спец.: 10.02.16 - перекладознавство / Катерина Олександрівна Панасенко. - Х., 2015. - 271 с.
18. Потебня А. А. Из записок по русской грамматике / Александр Александрович Потебня. - М. : «Просвещение». - Т. IV. Вып. II. - 1977. - 407].
19. Ролло Р. Мэй Мужество творить. Очерк психологи творчества / Мэй Р. Ролло // Перевод с английского. - М. : Институт общегуманитарных исследований, 2001. - 128 с.
20. Ящик Н. Р Лінгвокультурний аспект німецький етносимволів [Текст] : Автореферат... канд. філолог. наук, спец.: 10.02.04 - германські мови / Н. Р. Ящик. - К. : Київський нац. ун-т ім. Т. Шевченка, 2014. - 20 с.
Список ілюстративних матеріалів:
21. VasylSymonenko. Granite obelisks (Selected, translated, and annotated by Andriy M. Fr.-Chirovsky) - Jersey : Svoboda Press, 1975. - 143 pp.
Размещено на Allbest.ru
...Подобные документы
Василь Симоненко - "витязь молодої української поезії". Лінгвістичне трактування антонімії. Особливості антонімії Василя Симоненка. Семантична і морфологічна класифікація. Класифікація з структурного погляду. Стилістичне використання антонімів.
творческая работа [64,5 K], добавлен 22.03.2008Життєвий й творчий шлях Василя Симоненка. Трагічна доля поета за його життя та неоднозначне ставлення до нього по цей час. Синоніміка прикметників у поезії Симоненка: фразеологізми, метафори, порівняння. Визначення стилістики синонімів у його творах.
курсовая работа [44,5 K], добавлен 01.11.2007Розгляд поняття, будови та синтаксичних функцій порівняльних конструкцій як структурної одиниці мовної системи. Ознайомлення із формами вираження та типами конструкцій порівняння як прийому художнього зображення, що зустрічаються у творах В. Симоненка.
реферат [62,5 K], добавлен 04.12.2010Способи відтворення та структура реалій в перекладі. Шляхи та засоби перекладу національно-забарвлених лексичних одиниць, їх вимір. Труднощі при передачі власних назв та імен українською мовою. Правила практичної транскрипції з англомовних статей.
курсовая работа [57,5 K], добавлен 20.09.2015Особливості російсько-українського перекладу та найпоширеніші труднощі, що виникають при цьому. Складання тлумачного словничка спеціальних понять українською мовою. Становлення та розвиток культури професіонального мовлення, необхідний запас термінів.
контрольная работа [27,9 K], добавлен 06.05.2009Поняття "термінологія", "терміносистема", "термін" та "професіоналізм". Шляхи виникнення термінів у галузі будівельної техніки. Словотворчі типи одиниць терміносистеми будівельної техніки. Труднощі перекладу термінологічних одиниць, практичні поради.
дипломная работа [872,5 K], добавлен 15.04.2010Загальна характеристика кольороназв, підходи до класифікації даного поняття. Особливості та характеристика кольорової палітри оповідань Коцюбинського. Перекладознавчий аналіз кольороназв в оповіданнях Коцюбинського та методів їх перекладу на англійську.
курсовая работа [31,9 K], добавлен 23.01.2011Поняття власних назв та їх різновиди. Особливості транскодування англійських онімів українською мовою. Елементи перекладацької стратегії щодо відтворення власних імен та назв на матеріалі роману Дж. Роулінг "Гаррі Поттер та філософський камінь".
курсовая работа [66,0 K], добавлен 21.06.2013Поняття соматизм та його роль у пізнанні картини світу. Лексико-семантичні особливості соматизмів в англійській та українській мовах. Роль соматичних фразеологічних одиниць у художніх текстах. Аналіз лексико-семантичних характеристик соматизмів.
дипломная работа [75,7 K], добавлен 11.10.2012Визначення поняття ідіоми у сучасній лінгвістичній науці. Основні різновиди англійських фразеологічних одиниць. Роль ідіом у фразеологічній системі мови. Основні шляхи перекладу ідіоматичних одиниць побутової тематики при перекладі українською мовою.
курсовая работа [64,0 K], добавлен 21.06.2013Визначення та види термінологічної лексики. Соціокультурні аспекти англомовних текстів. Особливості функціонування та шляхи перекладу англійської юридичної термінології українською мовою. Труднощі відтворення у перекладі складних термінів-словосполучень.
курсовая работа [51,9 K], добавлен 21.06.2013Художній переклад як відображення думок і почуттів автора прозового або поетичного першотвору за допомогою іншої мови. Особливості перекладу англомовних поетичних творів українською мовою. Способи відтворення в перекладі образності поетичних творів.
дипломная работа [1,6 M], добавлен 21.06.2013Власні назви як об'єкт мовознавства. Поняття власних назв та їх різновиди. Транскодування англійських онімів українською мовою. Складнощі перекладу англійських власних назв та способи їх відтворення українською мовою. Елементи перекладацької стратегії.
курсовая работа [67,6 K], добавлен 22.09.2014Дослідження граматичних особливостей та функціональних характеристик синтаксичних конструкцій зі звертаннями у поетичному тексті. Реалізація звертання як компонента комунікативного акту. Аналіз статусу номінацій адресата мовлення у структурі висловлення.
дипломная работа [141,6 K], добавлен 19.09.2014Специфіка утворення складних лексичних одиниць; види складних прикметників англійської та української мови за написанням та компонентами; порівняльна характеристика. Структурний аналіз досліджуваних одиниць за складниками утворених використаних слів.
курсовая работа [68,1 K], добавлен 27.06.2012Поняття культури мовлення. Норми сучасної української мови. Сутність і види білінгвізму (двомовності). Інтерференції в мовленні двомовної особи. Аналіз психічних особливостей породження мовленнєвої діяльності у контексті продуктивного білінгвізму.
реферат [28,1 K], добавлен 23.11.2011Наукові підходи до визначення поняття еквівалентність у сучасному перекладознавства. Види трансформацій, труднощі перекладу науково-технічних текстів. Лексичні, граматичні, жанрово-стилістичні особливості перекладу з англійської українською мовою.
дипломная работа [138,6 K], добавлен 22.06.2013Структурно-семантична природа індивідуально-авторських новотворів І. Драча, їх функціонування в поетичному мовленні. Виявлення оказіональних і потенційних лексичних одиниць у творах Драча, встановлення їх структурної та комунікативної своєрідності.
дипломная работа [69,6 K], добавлен 26.01.2014Формування навичок аудіювання та перекладу. Ознайомлення учнів з новими лексичними одиницями. Підготовка школярів до сприйняття іншомовного мовлення, висловлення своєї думки англійською мовою. Виховування любові та бережного ставлення до членів родини.
конспект урока [1,3 M], добавлен 21.01.2015Лінгвістичне дослідження і переклад фразеологічних одиниць сучасної літературної німецької мови. Класифікація фразеологізмів, перекладацькі трансформації при перекладі українською мовою. Семантика німецькомовних фразеологічних одиниць у романі Г. Фаллади.
курсовая работа [73,8 K], добавлен 07.03.2011
