Особливості топос-аналізу

Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

УДК 811.112.242

ОСОБЛИВОСТІ ТОПОС-АНАЛІЗУ

Олена Бондарчук

Key words: Topos, Topos-Analysis, discourse, frame, argumentative standart, slot, default-coefficient, Aussteigerin.

Постановка наукової проблеми та її значення. Термін «топос» зустрічаємо у лінгвістичних та літературознавчих роботах, де він розглядається у спектрі теорії риторики, стилістики та культури мовлення. Трактування цього поняття в кінцевому результаті зводиться до античної риторики і пов'язане з «аргументаційними зразками». Протагор, Платон, Сократ і Арістотель займалися питаннями аргументації. На думку А. Алексєєва, роздуми Арістотеля щодо того, як потрібно аргументувати, дали поштовх до розвитку логіки [1, 6]. Для сучасного етапу розвитку науки про мову важливим є встановлення ролі топосу для лінгвістичного дослідження текстового рівня.

Аналіз досліджень цієї проблеми. Різке зростання інтересу до проблем аргументації сталося в 60-х роках XX століття, і пов'язане з іменами Х. Перельмана, Г. Джонстона і С. Тулміна. Згідно з Х. Перельманом і Л. Олбрехт-Тітекі, аргументація представлялася як технічна діяльність з метою переконання аудиторії - для підвищення ступеня її схильності, схвалення або ієрархії цінностей, що подає і захищає аргументатор [7, 5].

У роботі І. Ю. Логінової під аргументацією розуміється вербальна, раціональна діяльність, спрямована на досягнення прийняття аудиторією точки зору аргументатора, яка відбувається в певному історичному, соціальному і культурному контексті [2].

За А.А. Маркович, аргументацію розуміють як комунікативну діяльність, що має на меті переконання в прийнятності якихось положень, здійснюваній через побудову тексту в соціальному контексті. Акцент на комунікативність у процесі аргументації передбачає обмін інформацією, адресата й адресанта, тобто діалогічність і соціальний контекст діяльності [3, 418].

Метод топос-аналізу в німецькому мовознавстві застосовано такими вченими: М. Кінпойнтнер, С. Корпершміт, М. Функен, М. Штайнзайфер, К. Фаульштіх, М. Венгелер, А. Цім. У їхньому розумінні «топос» дає пояснення про колективне, суспільне знання, яке в рамках тематично визначених публічних дискурсів або виражається експліцитно, або проявляється у виразах, текстах як зрозуміле фонове знання [9, 165].

Мета і завдання статті. Ціль статті полягає у здійсненні топос-аналізу. Поставлена мета передбачає вирішення таких завдань: 1) встановити можливості топос-аналізу в рамках теорії фреймів; 2) виявити та дослідити аргументаційні зразки явища Aussteigertum у дискурсивній перспективі. Матеріал дослідження - автобіографічна книга Гайке Лангенкамп “Aussteigerin aus Versehen” [6]. Авторка належить до представників одного з видів явища Aussteigertum, яке полягає у відмові від чогось, виходу з суспільних, соціальних, політичних, економічних, релігійних структур із різних причин (як зовнішніх чинників, так і внутрішніх мотивів).

Виклад основного матеріалу й обґрунтування отриманих результатів дослідження. А. Цім зауважує важливість топос-аналізу в межах дискурсивного аналізу для вивчення «імпліцитних передумов сказаного в тексті» [11, 18]. Топос евокується за допомогою аргументаційних кроків. Суспільне знання зосереджується не в окремих мовних виразах, а в аргументативних зразках [10, 321]. Аргументативні зразки розкриваються у дискурсі Aussteiger і можуть показати типові, важливі, домінантні способи мислення, погляди, зразки сприйняття Aussteiger. Топоси, наповнені прикладами з корпусу (в нашому випадку корпус - матеріал книги), - аргументативні зразки, які є ключами до структури дискурсу [8, 210]. Аргументаційні топоси являють складний та гетерогенний мовний феномен, структурують дискурс і інтегрують різні рівні - від слова до метафори та висловлювання. У функціональній перспективі за допомогою застосованих топосів здійснюються центральні дискурсивні дії. У їхньому поділі на типи аргументування вони представляють основні світоглядні передумови або фонові знання, які структурують дискурс у змістово-формальну й аргументативну єдність і можуть бути названі основними фігурами дискурсу [8, 537]. М. Венгелер наводить такі формальні аргументативні зразки: топоси економічної вигоди, зловживання, пристосування, засудження, розуміння, небезпеки та ін. [9, 171].

Для формулювання окремих топосів використовуємо аргументативні зразки у двох можливостях: якщо-тоді-формулювання в формі певного силогізму або формулювання каузальних підрядних речень [9].

Учений зазначає, що у трансдисциплінарному дискурсному аналізі важливо поєднати в межах рамок (фрейму) знання з соціології, античної риторики та сучасної когнітології [5, 118]. Таким чином можна заповнити ті слоти, які є імпліцитними у тексті, але дискурс передбачає їх існування (дефолт-коефіцієнти). Фрейм тематично генерований, залежить від ситуативної релевантності, містить вибрані відрізки з віртуальної мережі когнітивних концептів, які контролюються, обмежуються і поєднуються в мережу культурними/онтогенетичними «обмеженнями». Ці відношення або обмеження поєднуються на рівні когерентності різними атрибутами (questio). Оскільки фреймовий аналіз може охопити переважно експліцитні предикації, то вважаємо необхідним інтегрувати топос-аналіз до фреймового аналізу.

Якщо контекстуалізації і рамки інтерпретації (фрейми) виразів належать до семантичного рівня, то топоси й аргументативні зразки об'єднують досліджуване поняття на рівні тексту [4]. Це така собі сітка імпліцитних смислів, яка охоплює причинно-наслідкові зв'язки у дискурсі Aussteiger. Підтип “Aussteiger aus der Gesellschaft” у публіцистичному дискурсі мав здебільшого негативну оцінку. Це аргументувалося тим, що такий спосіб життя вважається дивним і невдалим. Слот «переваги» є центральним у дискурсі Aussteiger, тому що Гайке вважає своє життя позитивним, наповненим сенсом, можливостями відкривати в собі нові грані, вести просте життя та реалізовувати власну систему цінностей. Топос - засіб реалізації комунікативної мети Aussteiger у дискурсі.

Досліджувана книга пронизана такими топосами:

Entscheidungs-Topos (топос рішення) - Якщо особа/група належить до Aussteiger, то може приймати рішення самостійно, оскільки живе одна. Напр.: Ich kann meine Entscheidungen ja auch selber treffen, was mir damals noch nicht wirklich so gelang [6, 24]. Однією з причин виходу з суспільства є мотив прийняття рішень. Aussteiger свідомі, самостійно вирішують і несуть за свої вчинки відповідальність.

Autarkie-Topos (аскетичний топос) - Якщо особа/група залишає певні організації, то почувається самодостатньою: Ich bin mir selbst genug [6, 9]. Ich geniefie die Einsamkeit [6, 49]. Такий аскетизм спричинений відсутністю особистого простору в умовах суспільної комунікації. Самотність дозволяє пізнати себе, бо дає можливість для роздумів.

Freak-Topos (топос диваків) - Якщо особа/група живе одиноко, то веде відмінний спосіб життя і вважається диваком: Daruber macht der Normalburger keine Gedanken [6, 29]. Aussteiger вирізняються з сірої маси тим, що мають інший світогляд і задумуються про наслідки людського буття на світі.

Wildnis-Topos (топос дикої місцевості) - Якщо особа/група хоче жити самотньо, то повинна жити у дикій місцевості: Ich wollte raus, raus in die Wildnis - mich der Natur stellen, mich durch Brennnesseln kampfen, Sumpfe durchqueren, Berge uberwinden [6, 118]. Багато представників цього підтипу прагнуть відчути себе первісними людьми і пробують вижити без досягнень цивілізації. Це стосується, в першу чергу, шукачів пригод.

Neuanfang-Topos (топос нового початку) - Якщо особа/група залишає щось, то розпочинає щось нове: Mein neues Leben begann. Aber es gab nun kein Zuruck mehr [6, 24]. Вихід із суспільства передбачає початок нового життя у лісі, селі, на човні, у печері тощо. Якщо “Ausstieg” для суспільства - це вихід, то для Aussteiger це “Einstieg” (вхід). Зміна кута зору приводить до зміни векторної спрямованості оцінки від знака “-” до знака “+”.

Naturliebe-Topos (топос любові до природи) - Якщо особа/група зважилася вийти з суспільства, то повинна любити природу: Fur mich sind das keine Nutztiere - was ich ubrigens fur eine absolut schreckliche Bezeichnung fur ein Lebewesen halte - ich liebe meine Huhner [6, 103].

Definitions-Topos (дефініційний топос) - Оскільки слово має певне визначення, повинні бути виконані дії/наслідки, які відповідають цій дефініції: In den Medien wurde der Begriff ,,Tiermessie“ erfunden [6, 87]. Велика кількість синонімів та оказіоналізмів, які апелюють до досліджуваного поняття, розкривають спектри ціннісної орієнтації Aussteiger. “Tiermessie” передбачає любов до тварин, якою вони компенсують спілкування з людьми.

Висновки та перспективи подальшого дослідження. Топос-аналіз є ефективним продовженням фреймового аналізу, бо дозволяє заповнити ті слоти, які у дискурсі Aussteiger були імпліцитні й, відповідно, не могли бути заповнені філерами. Топос-аналіз пояснює досліджуваний підтип Aussteiger у системі цінностей, які спрямовані на: 1) самотність; 2) спокій; 3) просте життя; 4) життя на природі, яка виокремлює його з ряду інших підтипів.

Джерела та література

1. Алексеев М. Н. Во всеоружии аргументов / М. Н. Алексеев. - М. : Знание, 1986. - 64 с.

2. Логинова И. Ю. Персуазивность как механизм воздействия в политическом дискурсе: программа политической партии и манифест / И. Ю. Логинова // Интерпретация. Понимание. Перевод / отв. ред. В. Е. Чернявская; Санкт-Петерб. гос. ун-т экономики и финансов. - 2005. - С. 240-248.

3. Маркович А. А. Аргументативная коммуникация / А. А. Маркович // Методология исследования политического дискурса. Актуальные проблемы содержательного анализа общественно-политических текстов : сб. науч. тр. / под общ. ред. И. Ф. Ухвановой-Шмыговой. - Минск : Белгосуниверситет, 1998. - Вып. 1. - С. 412-421.

4. Fraas C. Schlussel-Konzepte als Zugang zum kollektiven Gedachtnis - Ein diskurs- und frameanalytisch basierter Ansatz / С. Fraas // Deutsche Sprache 3/05. - Berlin, 2005. - S. 242-257.

5. Konerding K.-P. Diskurse, Topik, Deutungsmuster - Zur Komplementanitat, Konvergenz und Explikation sprach-, kultur- und sozialwissenschaftlicher Zugange zur Diskursanalyse auf der Grundlage kollektiven Wissens / K.-P. Konerding // Methoden der Diskurslinguistik: Sprachwissenschaftliche Zugange zur transtextuellen Ebene / Ingo Warnke, Jurgen Spitzmuller (Hrsg.). - Berlin-New York : de Gruyter, 2008. - XI. - 449 S.

6. Langenkamp H. Aussteigerin aus Versehen / H. Langenkamp. - V-E-T-Agentur, 2012. - 126 S.

7. Perelman Ch. et L. Olbrechts-Tyteca. La nouvelle rhetorique: traite ed l' argumentation / Ch. et L. Perelman. - Bruxelles : l'Universite de Bruxelles, 1958.

8. Spiefi C. Diskurshandlungen. Theorie und Methode linguistischer Diskursanalyse am Beispiel der Bioethikdebatte (Sprache und Wissen) / С. Spiefi. - Berlin-New York : De Gruyter, 2011. - 593 S.

9. Wengeler M. Topos und Diskurs - Moglichkeiten und Grenzen der topologischen Analyse gesellschaftlicher Debatten / М. Wengeler // Diskurslinguistik nach Foucault: Theorie und Gegenstande / Ingo Warnke. - Berlin-New York : de Gruyter, 2007. - S. 165.

10. Ziem A. Begriffe, Topoi, Wissensrahmen: Perspektiven einer semantischen Analyse gesellschaftlichen Wissens / A. Ziem // Sprachgeschichte als Zeitgeschichte / M. Wengeler (Hrsg.). - 2005. - S. 315-348.

11. Ziem A. Frames und sprachliches Wissen. Kognitive Aspekte der semantischen Kompetenz / A. Ziem. Berlin-New York : de Gruyter, 2008.

References

1. Alexeev, M. N. 1986. Vo Vseoruzhyi Argumentov. Moskva: Znanniie.

2. Loginova, I. Y. 2005. “Persuasivnost kak Mechanizm Vozdeistviia v Politicheskom Diskurse: Programma Politicheskoi Partii i Manifest”. In Interpretatsyia. Ponimaniie. Perevod, edited by V. Cherniavskaia, 240-248. St. Peterburg.

3. Markovych, A. A. 1998. “Argumentativnaia Kommunikatsyia”. In Metodologiia Issledovaniia Politicheskogo Diskursa. Aktualnyie Problemy Soderzhatelnogo Analiza Obshchestvenno-Politicheskikh Tekstov. Vypusk 1, edited by I. Ukhvanova-Shmygova, 412-421. Minsk: Belgosuniversytet.

4. Fraas, Claudia. 2005. “Schlussel-Konzepte als Zugang zum Kollektiven Gedachtnis - Ein Diskurs- und Frameanalytisch Basierter Ansatz”. Deutsche Sprache 3/05: 242-257. Berlin.

5. Konerding, Klaus-Peter. 2008. “Diskurse, Topik, Deutungsmuster - Zur Komplementanitat, Konvergenz und Explikation Sprach-, Kultur- und Sozialwissenschaftlicher Zugange zur Diskursanalyse auf der Grundlage Kollektiven Wissens”. In Methoden der Diskurslinguistik: Sprachwissenschaftliche Zugange zur Transtextuellen Ebene, herausgegeben von Ingo Warnke und Spitzmuller, Jurgen. Berlin-New York: de Gruyter. (Konerding 2008, 449).

6. Langenkamp, Heike. 2012. Aussteigerin aus Versehen. V-E-T-Agentur.

7. Perelman, Ch. et Olbrechts-Tyteca L. 1958. La Nouvelle Rhetorique: Traite ed L'argumentation. Bruxelles: l'Universite de Bruxelles.

8. Spieft, Constanze. 2011. Diskurshandlungen. Theorie und Methode Linguistischer Diskursanalyse am Beispiel der Bioethikdebatte. Berlin-New York: De Gruyter.

9. Wengeler, Martin. 2007. “Topos und Diskurs - Moglichkeiten und Grenzen der Topologischen Analyse Gesellschaftlicher Debatten”. In Diskurslinguistik nach Foucault: Theorie und Gegenstande, herausgegeben von Ingo Warnke. Berlin-New York: de Gruyter.

10. Ziem, Alexander. 2005. “Begriffe, Topoi, Wissensrahmen: Perspektiven einer Semantischen Analyse Gesellschaftlichen Wissens”. In Sprachgeschichte als Zeitgeschichte, herausgegeben von M. Wengeler, 315-348.

11. Ziem, Alexander. 2008. Frames und Sprachliches Wissen. Kognitive Aspekte der Semantischen Kompetenz. Berlin-New York: de Gruyter.

Размещено на Allbest.ru