Інтонаційні аспекти англійської поетичної перекладної літератури для дітей

Размещено на http://www.allbest.ru

ІНТОНАЦІЙНІ АСПЕКТИ АНГЛІЙСЬКОЇ ПОЕТИЧНОЇ ПЕРЕКЛАДНОЇ ЛІТЕРАТУРИ ДЛЯ ДІТЕЙ

Світлана Кльось,

У статті аналізується поетичний текст як одиниця художнього перекладу, розглядаються особливості англійської у порівнянні з українською інтонацією. Велика увага зосереджена на аспектах перекладу художнього образу та перекладацьких труднощах.

Ключові слова: інтонація, вірш, художній переклад, ритм, стилістичне повторення, лексичні засоби мови, національний колорит.

поетичний текст переклад художній

В статье анализируется поэтический текст как единица художественного перевода, рассматриваются особенности английской в сравнении с украинской интонацией. Большое внимание сосредоточено на аспектах перевода художественного образа и трудностях перевода.

Ключевые слова: интонация, стих, художественный перевод, ритм, стилистическое повторение, лексические средства языка, национальный колорит.

The article scrutinizes the poetic text as a unit of artistic translation, traces the peculiarities of English in comparison with Ukrainian intonation. Great attention is paid to the aspects of artistic image translation as well as the problems of translation.

Keywords: intonation, verse, artistic translation, rhythm, stylistic repetition, lexical means of language, national background.

Постановка проблеми

Зі всіх аспектів що міститься в оригіналі. Вважається, що перекладу найважливішим є мовний. професійний перекладач повинен інтерпретувати Завдяки мові перекладається вся інформація, лише на рідну мову, оскільки її знає краще, ніж вивчену іноземну. Існує чимала кількість перекладацьких проблем, що стосуються окремо кожного з напрямків перекладу Одним з них є переклад англомовної поетичної літератури для дітей як предмет нашого дослідження.

Актуальність розвідки зумовлена важливістю дослідження інтонаційних особливостей англійських дитячих віршів в україномовному перекладному аспекті.

Аналіз останніх досліджень та публікацій. Перекладна література для дітей є недостатньо вивченою; дуже мало науковців присвячує пошукову роботу цій темі. Серед них слід відмітити Е.Г. Еткіна [7], С.Я. Маршака [5] та Т.А. Казакову [2].

Зокрема, дослідник Е. Еткін вважає, що основною своєрідністю поетичного перекладу є його умовно-вільний характер, і, якщо є відхилення, зумовлені мовними відмінностями, що є характерно і для прозового перекладу, то є й відхилення, характерні саме для віршового перекладу - ті, яких вимагає форма [7, 50].

С. Маршак дотримується думки, що вірші з різним чергуванням рим мають різну стилістику, основою якої у віршах є мелодія і переноси, які й визначають інтонаційний рух вірша, допомагаючи передати поетичну думку та підкреслити смислові наголоси [5, 65].

За Т. Казаковою, існує два основні способи перекладу віршів: 1) перебудова змісту та форми та 2) відтворювання з можливою повнотою і точністю змісту та форми [2, 16].

Поділяючи думки дослідників щодо аналізу фонетичних і перекладацьких аспектів віршів, вважаємо що вони носять лише загальний характер, проте є зв'язною ланкою в аналізі англійської дитячої поетичної літератури та її адаптації в україномовному середовищі крізь призму сприйняття рідною мовою. Однак проблема перекладу англійських віршів для дітей ще не досліджена, що й зумовлює новизну нашого дослідження.

Метою статті є прослідкувати закономірності впливу англійських інтонаційних особливостей - ритму та мелодики - на україномовного читача дошкільного віку на основі перекладу О.Ф. Мусієздова та В.П. Гарбара на українську мову.

Окреслена мета передбачає вирішення таких завдань: 1) розмежувати поняття “англійські” та “українські засоби творення інтонації”; 2) проаналізувати особливості перекладацького стилю О.Ф. Мусієздова - В.П. Гарбара; 3) схарактеризувати позитивні риси та недоліки перекладу з англійської мови на українську; 4) дійти до ґрунтовних висновків щодо впливу англійських фонетичних аспектів на переклад українською мовою.

Об'єкт дослідження - англійська дитяча поетична література.

Матеріалом дослідження слугують англійські дитячі вірші, отримані шляхом суцільного відбору з навчального видання для дошкільнят “Усе навпаки” [8].

Виклад основного матеріалу

Збірка “Усе навпаки” - це антологія англійського дитячого фольклору, покликана сприяти формуванню моральних якостей дитини та її підготовці до дорослого життя.

Вірші збірки написані розважати дітей та познайомити їх з навколишнім світом. Мета вірша “Pussy Cat” - ознайомити англомовного читача з побутовим життям:

Pussy cat, pussy cat, where have you been?

I've been to London to look at the queen.

Pussy cat, pussy cat, what did you do there?

I frightened a little mouse under the chair [8, 3].

Переклад вірша “Pussy Cat” - вільний, далекий від оригіналу, переписаний на український лад; для нього характерні реалії і стилістичні прийоми, притаманні українському мовленню:

Де ти була сьогодні, кицю?

Справляла царські вечорниці.

Що ти там бачила і де?

Ой, мишка там танок веде [8, 3].

Вагому роль в оригіналі та перекладі відіграють інтонаційні аспекти. Поза інтонацією не має ані побутового, ані художнього слова. Інтонація у своїй структурі має безліч складових, без яких не можливе мовлення. Ці складові взаємопов'язані та гармонічно доповнюють одне одного. Структура інтонації показана на рис. 1.

На думку літературознавця Ю. Коваліва, поезія спирається на ірраціональність світосприйняття, відрізняючись таким чином від логічних структур, потребує певної недомовленості [2, 12]. Ось тому поетична мова схильна до мальовничості та колористики, а найближчим мистецтвом до поезії вважається музика - мелодика як складова інтонаційної структури, яка складається з мелодійного рівня та діапазону, що показано на рис.2. Сама метрика є складовою музичної теорії, а ритмічна організація звукового потоку виступає важливим засобом створення експресії та настрою вірша.

Оригінал вірша характеризується такою ритмічною схемою:

- - `- | `- - `-\ `- - `- - `- ||- `- - `-

- -- - - `- || `- - `- | `- - -\- - - `- _ || -- - - `- -- - - - - `- -||.

Лише одне стилістичне повторення “pussy cat” складає рівноскладову основу вірша.

У перекладі порушене римування, а також не переданий вище зазначений стилістичний засіб, що створює сухість мови та порушує ритміко-інтонаційне оформлення українського мовлення, бо під ритмом мови розуміється впорядкованість її звукового, словесного і синтаксичного складу. Він повинен утворювати певну структуру, а у віршовій мові, на відміну від повсякденної, ритм найбільш виражений.

Хоча в українському перекладі “Де ти була сьогодні, кицю?” існує своєрідний ритм, але він відрізняється від ритму оригіналу, до того ж формація складів у англійському варіанті - 10-1010-11-12, а в перекладі - 9-9-8-8.

Фонетика розглядає ритм мови як рівномірне чергування наголошених і ненаголошених складів. Для ритму англійської мови характерне рівномірне проходження наголошених складів. Тому швидкість вимови ненаголошених між двома наголошеними складами залежить від кількості ненаголошених. Чим більше ненаголошених складів, тим швидше вони будуть вимовлятися [1, 10].

Якщо в українській мові ритмічною одиницею є слово, то в англійській мові такою одиницею є група слів, що складається з одного наголошеного складу та прилеглих до нього ненаголошених. Саме ритмічна одиниця, сказана через рівні проміжки часу, і визначає ритм англійської мови.

Вірш “For want” - рівноскладовий. Для нього характерне стилістичне повторення першої і останньої фрази кожного рядка:

For want of a nail the shoe was lost

For want of a shoe the horse was lost

For want of a horse the rider was lost

For want of a rider the battle was lost

For want of a battle the kingdom was lost

And all for the want of a horseshoe nail [8, 4].

В перекладі не збережена ані формація складів, ані ритміко- організаційна схема, ані стилістичне повторення. Автори зробили дослівний переклад. При цьому цілком втратилась мелодика:

Цвяха не було - підкова пропала.

Не було підкови - коняка закульгала.

Коняка закульгала - командир лежить. Кіннота розбита - армія біжить. Захопило місто вороже кубло Від того, що в кузні цвяха не було [8, 4]. Стилю перекладачів характерна також і декомпресія:

Two brothers we are, great burdens we bear On which we are bitterly pressed;

The truth is to say, we are full all the day,

And empty when we go to rest [8, 6].

Нерозлучні обидвоє ми долаємо простори.

Луки зранку обходили, мурашок в траві будили.

Сходами униз збігали, вздовж по вулиці чвалали.

Щойно вечір на поріг, залишаємось без ніг.

А безногим дві біди: ні сюди і ні туди [8, 6]!

Художній переклад відрізняється від інших видів перекладу неможливістю спиратися в мовній діяльності переважно на репродукцію. Він вимагає використовувати не просто старе, а й припускає мовну творчість [6, 176].

Переклад О.Ф. Мусієздова - В.П. Гарбара передає думку оригіналу у формі правильної літературної мови, проте кращі переклади повинні бути виконані не стільки за допомогою лексичних і стилістичних відповідностей, скільки творчими дослідженнями художніх співвідношень, по відношенню до яких мовні відповідності відіграють підпорядковану роль.

В. Коміссаров вважав, що художній твір повинен перекладатися “не від звуку до звуку, не від слова до слова, не від фрази до фрази, а від ланки ідейно-образної структури оригіналу до відповідної ланки перекладу” [4, 260].

Важливим компонентом перекладу є збереження національного забарвлення оригіналу. А. Федоров дотримувався думки, що “передача національного забарвлення знаходиться в найтіснішій залежності від повноцінного перекладу в цілому: а) з одного боку, від ступеня вірності в передачі художніх образів, пов'язаній з речовим сенсом слів і з їхнім граматичним оформленням, і б) з іншого боку, хід характеру засобів загальнонаціональної мови, використаних у перекладі” [9, 382].

Зокрема, такі національні лексеми, як “kingdom” (королівство), “London” (Лондон), “gentleman” (благородна людина), “Gotham” (Готем, вигадане місто у США, відоме як домівка Бетмана), “sixpence” (британська розмінна монета шість пенні, що рахується найменшим номіналом) та інші, слід перекладати зі збереженням колориту англійської мови, не опускаючи їх у перекладі українською мовою:

Three wise men of Gotham,

They went to sea in a bowl,

And if the bowl had been stronger My song had been longer [8, 9].

Три мудреці в однім тазу Пустились морем у грозу.

Якби міцним був таз старий,

То й віршик довшим був би мій [8, 9]. Оригінал вірша характеризується нерівною формацією складів - 6-7-8-6, проте в перекладі вірш рівноскладовий - 8-8-8-8, що й свідчить про його мелодійно-інтонаційну структуру. Проте специфіка англійської мови не відтворена, так як у перекладі відсутнє слово Готем.

Висновки

Жоден переклад не може бути абсолютно точним, оскільки сама мовна система не може досконало передати зміст оригіналу. Це призводить до втрати певного об'єму інформації. Така втрата допустима для перекладу, бо для відтворення всіх інтонаційних особливостей перекладачеві доводиться іти на компроміси, використовуючи численні опущення, додавання, перестановку та заміну слів у мові перекладу.

Перекладач змушений перекодовувати текст, а це призводить до втрати точності та вірності оригіналу у сприйнятті людиною крізь призму перекладу. Така проблема називається неспівпадінням у смисловому навантаженні і стилістичному вираженні слів. А це свідчить про те, що перекладачеві слід дотримуватися індивідуальної своєрідності оригіналу. Проте кожен перекладач має свої власні естетичні цінності та світогляд. Погляд О.Ф. Мусієздова - В.П. Г арбара на проблему перекладу англійського дитячого вірша - однолінійний. Він виправданий можливістю кращої адаптації поетичного фольклору в україномовному середовищі дитини. Не можна сказати, що їхній переклад є стилістично неповноцінним та спотвореним, хоча створює певну дистанцію між англійською та українською мовами. Він свідчить про своєрідну інтерпретацію мови оригіналу та є формою прояву власного індивідуального стилю.

Перспективним напрямком поглибленого вивчення даної проблеми може бути порівняльний аналіз англійських та українських ре алій у першотворі та перекладі, а також дослідження етномовного компоненту вірша, що відображається у фонетичних, просодичних, граматичних та лексичних особливостях мовного матеріалу, з якого твориться словесний образ.

Література

1. Вишневська Г.М. Робота над ритмом англійської мови на матеріалі Лімерик. - 2005. - Яв 4. - С. 79 - 86.

2. Казакова ТА. Художественный перевод: теория и практика. - СПб.: Иньязиздат, 2006. - 532 с.

3. Ковалів Ю.І. Літературознавча енциклопедія. - Т. 2. - К.: Академія, 2007. - 608 с.

4. Комиссаров В.Н. Общая теория перевода: Проблемы переводоведения в освещении зарубежных ученых. - М.: ЧеРо, 1999. - 136 с.

5. Маршак С.Я. Исскуство поэтического портрета // Иностранная литература.- 1957. - Яв 3. - С. 224 - 226.

6. Миньяр-Белоручев Р.К. Теория и методы перевода. - М.: Московский лицей, 1996. - 208 с.

7. Эткин Е.Г Поэзия и перевод. - М.: Советский писатель, 1963. - 429 с.

8. Усе навпаки. Topsyturvy / Англійські поетичні нісенітниці. -Харків: Східно-регіональний центр гуманітарно-освітніх ініціатив НУЦІО "КРИМАРТ", 2001. -12с.

9. Федоров А.В. Основы общей теории перевода (лингвистические проблемы). - М.: Филология фак. СПбГУ, 2002. - 418 с.

Размещено на Allbest.ru