Термін у системі професійного спілкування

* Свідоме прагнення притаїти знання дійсних ознак предмета; наприклад, англійський термін «tank» (бак) - «танк» був навмисно використаний для називання нового виду військової техніки, щоб дезінформувати ворога під час першої світової війни.

5. Відсутність синонімів.

Терміни-синоніми в одній терміносистемі можуть заважати взаєморозумінню фахівців.

2.3 Способи творення термінів

Наукові терміни української мови утворюються такими основними способами:

1. Вторинна номінація використання наявного в мові слова для називання наукового поняття: гідрометричний равлик, споживчий кошик, гальмівний барабан, відплив капіталу, миша комп'ютера, вексельний портфель, брівка траншеї, поливне крило. Це найдавніший спосіб термінотворення.

2. Словотвірний утворення термінів за допомогою префіксів (надвиробництво, перезволоженість), суфіксів (підгортальник, оборотність), складанням слів і основ (вакуум-помпа, матеріаломісткість, сумішоутворювач), скороченням слів (СЕП (система електронних платежів), МК (магістральний канал). Цей спосіб термінотворення один із найпродуктивніших на всіх етапах становлення термінології, включаючи сучасний.

3. Синтаксичний використання словосполучень для називання наукових понять: планування виробництва, капіталодефіцитні країни. Термінисловосполучення становлять понад 70% сучасних термінів. Синтаксичний спосіб найпродуктивніший спосіб творення термінів у наш час.

4. Запозичення називання наукового поняття іншомовним словом: контролінг, ліверидж, седиментація, картридж, бюргшафт.

Причини запозичання термінів різноманітні:

запозичання терміна разом з новим поняттям: бонус «додаткова винагорода», «додаткова цінова знижка», «комісійна винагорода»;

паралельне використання власного і запозиченого терміна в різних сферах (наприклад, науковій і навчальній): іригація - зрошення; рамбурсувати повертати борг; процент - відсоток; суфозія - вимивання; імпорт ввіз;

пошук досконалішого терміна, внаслідок чого паралельно існують запозичені і власні терміни: пролонгація продовження терміну чинності угоди;

відсутність досконалого власного терміна, який би відповідав вимогам до терміна: ліквідат юридична особаборжник, до якої висунуто фінансові вимоги у зв'язку з її ліквідацією.

Неоднозначним є і ставлення до запозичених термінів. Деякі термінознавці так звані пуристи заперечують потребу запозичати терміни з інших мов, натомість пропонуючи творити терміни з ресурсів власної мови (такі спроби були в німецькій, чеській, російській мовах, у 20х роках 20 століття і в українській). Проте насправді це не завжди вдається. Інші науковці розглядають запозичення як об'єктивну реальність мовного життя, але вважають, що іншомовних слів у термінології не повинно бути більше 15%, оскільки наявність більшої кількості запозичень призводить до втрати термінологією національного обличчя.

Проте слід негативно оцінювати вживання запозичених слів за наявності власних термінів (винагорода диспач; водозбір - аквілегія; звуження інфлювання (національної валюти)) та паралельне вживання запозичень із тим самим значенням з кількох мов (акцептант (лат.) тросант (нім.); жиро (італ.) індосамет (нім.); ревалоризація (фр.) ревальвація (лат.)).

Висновок

Провівши дослідження я дізналася місце терміну в професійному спілкуванні й способи творення термінів. Визначила:

1. Мова професійного спілкування (професійна мова) - це функціональний різновид української літературної мови, яким послугуються представники певної галузі виробництва, професії, роду занять. Як додаткова лексична система професійна мова, не маючи власної специфіки фонетичного та граматичного рівнів, залишається лексичним масивом певної мови.

Залежно від ступеня спеціалізації значення терміни можна поділити на три основні групи:

1. Загальнонаукові терміни;

2. Міжгалузеві терміни;

3. Вузькогалузеві терміни .

2. Термін (від латин. terminus межа, кінець) це слово або словосполучення, яке позначає поняття певної галузі знання чи діяльності людини. Так, термінами є такі назви, як пінобетон, видатки, мінералізація гумусу, бруттоприбуток, вододжерело, господарський механізм.

Основні ознаки терміна:

1. Системність;

2. Точність;

3. Тенденція до однозначності ;

4. Наявність дефініції.

3. Сучасна мова науки і техніки висуває до термінів певні вимоги.

1. Системність;

2. Однозначність;

3. Мотивованість;

4. Точність;

5. Відсутність синонімів.

4.Наукові терміни української мови утворюються такими основними способами:

1. Вторинна номінація;

2. Словотвірний;

3. Запозичення.

Отже, термін є складовою частиною професійного мовлення. Термін може мати різну форму і може належати як одній галузі так і бути між галузевим.

Список використаних джерел

1. Булик-Верхола С.З. Формування і розвиток української музичної термінології // Українська термінологія і сучасність: зб. наук. пр. Вип. V / Відп. ред. Л.О. Симоненко. - К. : КНЕУ, 2003. - С. 41 - 45.

2. Вовк А. Наукова мова і політика : 55 років української термінології в УРСР // Cучасність. - Мюнхен, 1979. - Ч. 7-8. - С. 87-95.

3. Д'яков А.С. Основи термінотворення: семантичні та соціолінґвістичні аспекти./ А.С. Д'яков, Т.Р. Кияк, З.Б. Куделько. - К.: Вид. дім «КМ Academia», 2000. - 218 с.

4. Карпова В.Л. Термін і художнє слово / В.Л. Карпова. - К. : Наукова думка, 1967. - 130 с.

5. Кияк Т.Р. До питання про «своє» та «чуже» в українській термінології / Т.Р. Кияк // Мовознавство. - К., 1994. - № 1. - С. 22-25.

6. Кочерга О.Д. Українські термінологічні словники в бібліотеках Києва і Львова / О.Д. Кочерга, В.М. Кулик. - Інститут теоретичної фізики АН України. - К., 1993. - 105 с.

7. Коваль А.П. Науковий стиль сучасної української літературної мови. Структура наукового тексту / А.П. Коваль - К. : Вид-во Київського університету, 1970. - 307 с.

8. Кочан І.М. Теоретичні засади вироблення термінологічних стандартів в українській мові / І.М. Кочан // Мова і культура нації. - Львів, 1991. - С. 40-49.

9. Кочерга О.Д. Деякі міркування про шляхи і манівці розвитку української наукової термінології / О.Д. Кочерга // Сучасність. - К., 1994. - № 7-8. - С. 173-182.

10. Куньч З.Й. Українська риторична термінологія: історія і сучасність/ З.Й. Кунич. -Львів : Вид-воНаціонального університету «Львівська політехніка», 2006. - 216 с..

11. Наконечна Г.В. Українська науково-технічна термінологія. Історія і сьогодення/ Г.В. Наконечна. - Львів : Кальварія, 1999. - 110 с.

12. Національні та інтернаціональні компоненти в сучасних терміносистемах / Відп. ред. Л.О. Симоненко. - К. : Наук. думка, 1993. - 230 с.

13. Норми української науково-технічної мови. Тлумачний словник термінів з видавничої, поліграфічної та пакувальної справи / П.М. Таланчук, С.Я. Ярема, Ю.М. Коровайченко та інші. -- К. -- Львів : Ун-т «Україна», 2006. - 664с.

14. Панько Т.І. Українське термінознавство/Т.І. Панько, І.М. Кочан, Г.П. Мацюк: підручник. - Львів : Світ, 1994. - 216 с.

15. Полюга Л.М. Здобутки і втрати української термінології та термінографії за десять років Незалежності / Л.М. Полюга // Вісник Національного університету «Львівська політехніка». Проблеми української термінології. - Львів, 2002. № 453 - С. 21-24.

16. Проблеми української науково-технічної термінології: Тези доповідей 1-11ої Міжнародних конференцій. - Львів, 1992 - 2010. - 150 с.

17. Рудницький Я. Досвід діаспори в практичній лексикографії/ Я. Рудницький // Науково-технічне слово. - 1994. - Ч.1. - С.49-50.

18. Сербенська О.А. Формування і розвиток української наукової термінології / О.А Сербенська// Наукове товариство імені Т.Шевченка і українське національне відродження: зб. наук. пр. і матеріалів першої наукової сесії НТШ (березень 1990). - Львів, 1992. - С. 141-147.

19. Сучасна українська мова: Підручник / За ред. О.Д. Пономарева. -- 2-ге вид., перероб. -- К.: Либідь, 2001. -- 400 с.

20. Термінологічна лексика в системі професійного мовлення : методичні вказівки та завдання для самостійної роботи студентів з курсу «Українська мова (за професійним спрямуванням)» / Укл.: Г.Л. Вознюк, С.З. Булик-Верхола, М.В. Гнатюк, Н.І. Голубінка та інші. - Львів : Видавництво Національного університету «Львівська політехніка», 2010. - 92 с.

Размещено на Allbest.ru