Причинно-наслідковий зв'язок структурно-семантичних особливостей оказіоналізмів у мові періодичних видань кінця ХХ століття
Мова періодичних видань - ключовий фактор, що засвідчує масове утворення оказіональних одиниць, які є назвами різноманітних процесів. Творення складних слів - один з основних засобів номінації. Оказіоналізми - усвідомлений акт словотворення мовця.
Рубрика | Иностранные языки и языкознание |
Вид | статья |
Язык | украинский |
Дата добавления | 31.12.2017 |
Размер файла | 16,9 K |
Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже
Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.
Размещено на http://www.allbest.ru
Размещено на http://www.allbest.ru
На сучасному етапі розвитку мовознавчої науки великий інтерес для лінгвістів становить словотвірний аспект оказіональних лексичних одиниць, які демонструють надзвичайно потужні резервні можливості словотвірної системи української мови, її значну розмаїтість.
Проблеми оказіонального словотвору знайшли своє відображення у наукових дослідженнях багатьох мовознавців, зокрема Г.М. Вокальчук [1], О.А. Земської [3], М.У. Калніязова [4], О.Г. Ликова [5], О.А. Стишова [7; 8], І.М. Плотницької [6] та інших. Значення словотвірного аспекту для вивчення оказіоналізмів підкреслював О.Г. Ликов: «Саме словотвірна характеристика оказіоналізму... найбільшою мірою може й повинна пролити світло на причини, умови та джерела зародження різноманітних оказіональних значень та ефектів в оказіональному слові» [5, c. 23].
Актуальність дослідження пояснюється потребою узагальнення словотвірних особливостей оказіоналізмів у мові періодичних видань кінця ХХ ст.
Мета статті - з'ясувати причинно-наслідковий зв'язок структурно-семантичних особливостей оказіоналізмів у мові періодичних видань кінця ХХ ст.
Досягнення поставленої мети передбачає розв'язання таких завдань:
- проаналізувати структуру оказіоналізмів;
- визначити семантичні особливості оказіональних одиниць;
- дати частиномовну характеристику оказіональних утворень.
Об'єктом дослідження є оказіоналізми в мові періодичних видань кінця ХХ ст. Оказіоналізми майже завжди є усвідомленим актом словотворення мовця, який прагне до самовираження та подолання звичних і стандартних формул вираження. Оказіональне словотворення використовує не лише наявні в сучасній українській мові способи словотворення, а й призначені для створення своєрідних індивідуально-авторських оказіоналізмів.
Оказіоналізми демонструють різні відхилення від лексичної норми, але не її порушення, тобто «відхилення від лексичної норми мови в тому розумінні, що вони не належать до списку реальних лексичних одиниць цієї мовної системи» [2, с. 110].
Оказіоналізми охоплюють майже всі частини мови. Як показують дослідження, найчисленнішу групу оказіоналізмів становлять іменники. Перевага іменників серед інших новотворів пояснюється мовною потребою номінації насамперед нових предметів, реалій та їхніх властивостей. Переважну більшість іменників-оказіоналізмів становлять одиниці, утворені суфіксальним способом. Мова періодичних видань кінця ХХ ст. активно поповнювалася оказіональними назвами осіб. Це лексеми, які виникли на основі прізвищ відомих політиків, громадських діячів, представників релігійних течій, працівників різноманітних організацій тощо. Зокрема високою продуктивністю відзначаються суфікси -ець, -івець: авалівець, вітренківець, гриньовець, громадівець, жириновець, морозівець, рухівець, симоненківець, тимошенківець, чорноволівець тощо. Подібні утворення мають значення «послідовник, прибічник кого-небудь» або «особа за приналежністю до організації, закладу, партії чи іншого політичного угруповання, ідеологічного, суспільно-політичного, мистецького напрямку, вчення, газети, журналу, спортивного товариства, спецпідрозділу тощо». Наприклад: Вдало обрана тактична схема вже після першого туру дозволила морозівцям та симоненківцям вирватись у лідери. Їхні ж конкуренти - номенклатурний, чорноволівці, націоналісти, реформатори й гриньовці безнадійно відстали, а горинівці, павличківці й команда Лариси Скорик навіть покинули вищу лігу. номінація оказіоналізм словотворення
Значно активізувалися утворення із суфіксом -щин-, що позначає суспільне явище або сукупність певних рис чи ознак, які мають зв'язок із конкретною людиною: маніловщина, мєшковщина, тарапуньківщина, чародєєвщина. Наприклад: Маніловщина. Генерал Манілов - про начебто наших найманців у Чечні. Отака «чародєєвщина», боюсь, може породити чимало гірких плодів нехтування законів у нашому суспільстві.
Серед запозичених суфіксів на позначення осіб досить продуктивними є форманти -ист-, -іст-, що переважно мають значення «особа, яка характеризується властивістю, поглядом, ідейним спрямуванням, сферою занять, що названі мотивуючим словом»: єльциніст (прихильник Єльцина), звіадист (прихильник Звіада Гамсахурдія), кучміст (прихильник Кучми), резервіст (особа, яка належить до резерву), службіст (особа, яка належить до служби безпеки). Наприклад: Відтак, відповідно до плану «кучмістів» дещо менший відсоток передбачався у Городецькому № 120 та Турківському № 125 округах, де Леоніда Даниловича мали підтримати відповідно 63,99 та 61,51 відсотка галичан.
Мова періодичних видань засвідчує масове утворення оказіональних одиниць, які є назвами різноманітних процесів. Зокрема активізувалися оказіоналізми із суфіксами -ацщ -изаціі, -ізаціі на позначення опредметнених дій, процесів, явищ, властивостей тощо. Серед подібних лексем у досліджуваний період можна виділити лексику суспільно-політичного та економічного характеру: афганізація, балканізація, бартеризація, ірландизація, кишенізація, латиноамериканізація, тризубація, фінляндизація. Наприклад: Відповідно Національний банк одержить можливість швидко провести «тризубацію» славетних «павлівок».
Серед непродуктивних та малопродуктивних суфіксів і суфіксоїдів слід відзначити суфікси -изм, -ізм, що означають наслідування ідей, поглядів особи, названої мотивуючим іменем/ клінтонізм, кучмізм або схильність до чогось: лідерчукізм, скелетизм; суфікс -іад: гетьманіада, крейсеріада, кучміада; суфіксоїд -гейт: Гонгадзегейт, Мороз-гейт, Юхимгейт; суфікс -ість: канадськість, люксовість, львівськість, французькість; -ан: злагодяни, рутяни; -ик: фестивалістика; -фоб: галичинофоб.
Подібні оказіоналізми завдяки своїй одиничності та нечастотності вживання надають особливої експресивності мові періодичних видань, що зумовлено характером відхилення від умов утворення в межах словотвірного типу, а також характером мотивуючої основи. Усі ці утворення спрямовані на руйнування стереотипного сприйняття. Наприклад: Мода на аскетизм, точніше «скелетизм» жіночої фігури прийшла на подіум на початку 90-х. Отже, офіційне слідство передчасно було б називати «Мороз-гейтом».
Особливе місце у сфері оказіонального словотворення посідає композиція. Творення складних слів є одним з основних засобів номінації. Це пояснюється тим, що складні слова становлять найбільш економний засіб передавання інформації. Складні іменники- оказіоналізми виникають переважно на основі вільних словосполучень. Вони утворюються як чистим основоскладанням, так і в поєднанні із суфіксацією: загальнонароднообраність, кучмовоз, молодоукраїнець, олігархопарк, пустоіндексація, саловіншування, само- льотчиця, югокриза.
Поява оказіональних композитів є свідченням пошуку влучних засобів вираження, які надають тексту емоційності та експресивності, що зумовлено поєднанням у складних словах одночасно кількох смислів. Прихований зміст включається при цьому до самої морфологічної структури композита. Стилістична маркованість подібних утворень зростає за рахунок контексту. Наприклад: Борис Клименко слушно вважає, що Київ як «мать городов руських» мусить стати і батьком всеукраїнського саловіншування.
Мова періодичних видань кінця ХХ століття засвідчує, що досить активним способом словотворення є словоскладання. Як відомо, цей спосіб поділяється на зрощення та юкстапозицію. Слід зауважити, що зрощення може бути чистим і в поєднанні із суфіксацією: комувнизівець, міжсобойчики, пан-сам-склепав, свій-у-дошку-хлопець, щодеколишни- ки. Наприклад: Автобуси «Пан-сам-склепав» залишаться в минулому. Розумник Макс, симпатяга Макс, свій-у-дошку-хлопець Макс.
Оказіоналізми, утворені зрощенням, можуть виникати не лише від українських слів, а й від слів та компонентів іншомовного походження: автопірнання, гіпер-супер-екстра-архівідкриття, кіноідол, кінохалтура, мегавибори, міні-бізнесмени, мініолігарх, міні- футболіст, телеодкровення. Наприклад: Не бачу жодної премії (Нобелівська тут і в підметки не годиться), жодної держави, якою можна було б достойно вшанувати ваше гіпер-супер-екстра-архівідкриття.
Помітним явищем в оказіональному словотворенні є юкстапозиція. Експресивність подібних складних іменників-оказіоналізмів виникає завдяки конденсованому та місткому вираженню думки: бліц-лікнеп, капюшони-пуп'янки, міні-шоу-передача, реформатори-кучмономісти, секс-бізнес, секс-марафон, шоу-бій. Подібні оказіональні утворення відображають авторську позицію, а тому є стилістично маркованими. Наприклад: ...Наш власкор із Криму розкриває, здається, всі таємниці не лише виробництва шляхетних кримських хмільних напоїв, але й проводить бліц-лікнеп з дегустації, вибору та культури споживання шампанського та інших вин. Як би там не розгорталися події на полі шоу- бою, Софія Ротару є незаперечним лідером пісні.
Нечисленними серед оказіоналізмів є префіксальні та префіксоїдні утворення. Оскільки період кінця ХХ століття є епохою переоцінки моральних та ідеологічних цінностей, тому досить закономірною є активність префіксів зі значенням заперечення, зокрема анти-, не-: антикомунізм, антикрила, антиолігархи, неангел, некороль, непатріот. Наприклад: ...Фракції «Батьківщина» та Рух від Костенка збирають докупи всіх «анти олігархів» (а серед таких у парламенті існує навіть конкуренція!) й організовують альтернативне засідання, голосують «з руки» або «з папірця», обирають Голову.
Не менш активним є префікс супер-, який використовується на позначення вищого ступеня градації якості іменників: суперклуб, суперпоєдинок, суперсамець, суперфінал, суперудар. Його використання зумовлюється мовними смаками епохи, зокрема прагненням висловитися неординарно, по-новому, влучно та дотепно. Наприклад: Мачо іспанською означає самець. Уже адаптований сучасний варіант - це чоловік, у якого все супер, тобто суперсамець.
Особливою продуктивністю відзначається префіксоїд екс-: екс-збірник, екс-кандидат, екс-комуністи, екс-наркоман, екс-Роксолани, екс-соціалісти, екс-Союз. Наприклад: У святі кіно на азовському узбережжі, що тривало з 4-го по 9 серпня, крім екс-Роксолани, взяли участь Ельдар Рязанов, Леонід Куравльов, Сергій Жигунов, Іван Гаврилюк, Руслана Писанка та багато інших відомих акторів і режисерів українського і російського кіно.
Оказіоналізми з використанням інших префіксів та префіксоїдів є поодинокими, зокрема, без-, недо-, пост-: безгромадянство, безгрошів'я, безкучміст, недопочуття, посткомуніст, постчорнобиль.
Серед прикметників найбільш продуктивним є тип відносних прикметників зі значенням «приналежний тому, хто названий мотивуючою основою», утворених за допомогою суфікса -ськ-: вітренківський, кравчуківський, лукашенківський, путінський, хасбула- товський, ющенківський. Слід відзначити, що подібні утворення є оказіональними за рахунок того, що в їхній семантиці відбулися перетворення, викликані прагненням передати ознаку через ставлення до тієї чи іншої особи, яка має яскраві, виразні риси, властивості, прояви натури. Наприклад: Свою долю участі в результатах виборів до російського парламенту має і Президент Б. Єльцин, який, змагаючись із хасбулатовським парламентом усіма доступними і не завжди демократичними методами та шукаючи у двобої з ним підтримки широких низів, сам розпалював великоросійський патріотизм - шовінізм.
Одиничними є утворення прикметників на основі абревіатури: НКВСівський, СНДівський. Наприклад: Слід гадати, що з об'єктивних причин він не зміг розкрити всього принизливого механізму НКВСівського «промацування» людей, котрі після всього пережитого ще й проголошувалися зрадниками.
Серед прикметників спостерігається велика кількість оказіоналізмів, утворених композицією. Це назви найрізноманітніших ознак, якостей, властивостей зображуваних явищ, подій, процесів: біллоклінтонівський (секс-скандал), бронековбасний (цех), гіпер-супер-архі-екстрагеніальний (фахівець), допінговосприятливий (вид спорту), євроліговий (поєдинок), лже-чорнобильський (круїз), новолеонідівський (період), романтично-голодний (студент), сталінсько-єжовська (чистка), статутослухняна (організація). Подібні утворення набувають унікального характеру завдяки тим семантичним особливостям, які має мотивуюча основа. Наприклад: Не пасе задніх і радгосп «Липини», де керівником Микола Святковський. У нього теж є «броне ковбасний» цех, а ще - підрозділ для виготовлення делікатесів, яким позаздрять і столичні ресторани на Хрещатику. Разом зі своїм заступником С. Зоріним побував пан Міщенко й у безплатному лже-чорнобильському круїзі, що його "засвітив" народний депутат Г. Омельченко.
У сфері дієслівного оказіонального словотвору спостерігається багатство оказіоналізмів із суфіксом -и-: карнавалити, парадити, референдити, фестивалити. У межах цього словотвірного типу спостерігається поява дериватів зі значенням «робити дію, характерну для того, що названо мотивуючою основою». Наприклад: Голівуд фестивалить. І все ж таки недарма «референдили»! Продуктивність таких дієслів зумовлена не лише їхніми експресивно-стилістичними властивостями, а й лаконізмом, оскільки в літературній мові подібні дії передаються описовими конструкціями.
Оказіональні дієслова утворюються також за допомогою суфікса -ува-: бізнесувати, зіркувати, ностальгувати, прем'єрствувати; суфікса -ну-: бульварнути, футбольну- ти. Наприклад: Як завжди «зіркували» вже згадані метри української естради, співом вітаючи Ірину з днем народження самої співачки і її першого компакту. Газета «Бульвар» ... поспіль бульварнула п'ять сторінок одкровень ВалеріїВрублевської.
Для дієслів властивий префіксально-суфіксальний спосіб творення. Мовленнєва практика демонструє приклади найрізноманітніших дієслів, утворених таким способом: вифан- тазовувати, загербувати, зазнімкувати, затероризувати, окрайслерити. Наприклад: Черкащина загербувала. Черкаська обласна рада затвердила герб і прапор області.
Словотворчість журналістів представлена окремими дієсловами, утвореними префіксально-суфіксально-постфіксальним способом: замериканитися, розквартируватися. Наприклад: Усі революції кримінальні, й головний кримінал у сучасному кіно сьогодні полягає в тому, що з успіхом «замериканитися» можна нині й залишаючись у себе вдома.
Оказіональні дієслова завжди експресивні, оригінальні. Вони створюють не лише яскравий словесний образ, а й характеризуються високою інформативністю, яка зумовлена їхніми структурними особливостями, з одного боку, та введенням екстралінгвальної інформації, що передається мотивуючою основою, - з іншого.
Адвербіальні оказіональні утворення представлені невеликою кількістю слів. Прислівники переважно утворюються префіксально-суфіксальним способом - за допомогою префікса по- та різних суфіксів: по-кучмівськи, по-лукашенківському, по- нашенському, по-фокінськи. Загальною ознакою дериватів подібного типу є розвиток у них якісного значення, яке в низці випадків може підкреслюватися в контексті: Саме Сєров був одним із прихильників російсько-білоруської інтеграції по-лукашенківському, саме він створював статут російсько-білоруського союзу, що роздратував навіть Єльцина. Складається враження, що в українських телеведучих є тільки одна улюблена річ - телефон. (Пам'ятаєте, анекдот про акваланг... Отож). Але ні, є ще такий вид як ток-шоу (по-нашенському - інтерв'ю).
Інші частини мови представлені невеликою кількістю утворень. Наприклад, засвідчено такі випадки вживання дієприкметників: доквартирований, стресонутий, фашиствующий, носибельний; дієприслівників: заначуючи, відкучкувавшись; займенників: архісвій, екс-наший. Наприклад: Керівників ВР (мова йде про Мороза й Ткаченка) рятує те, що наш народ любить наш парламент, причому (на відміну від деяких екс-наших країн) досить- таки нормальною любов'ю.
Отже, відмова від стереотипів та штампів, прагнення показати дійсність такою, якою вона є, сприяли появі великої кількості оказіоналізмів. Мова періодичних видань кінця ХХ ст. засвідчує активне використання словотвірного потенціалу української мови для утворення оказіональних лексичних одиниць, що дає можливість якнайточніше відобразити навколишній світ, висловити своє ставлення до певних осіб, явищ, фактів та подій.
Література
1. Вокальчук Г.М. Оказіональна номінація осіб в українській поезії 20-30-х років ХХ століття: автореф. дис. ... канд. філол. наук / Г.М. Вокальчук. - К., 1992 - 23 с.
2. Дегтярь И.Г. О функции окказионализмов в художественном тексте / И.Г. Дегтярь // Коммуникативная и поэтическая функции художественного текста. - Воронеж: Изд-во Воронежского ун-та, 1982. - С. 108-112.
3. Земская Е.А. Активные процессы современного словопроизводства / Е.А. Земская // Русский язык конца ХХ столетия (1985-1995). - 2-е изд. - М.: Языки русской культуры, 2000. - С. 90-141.
4. Калниязов М.У. Окказиональные слова, созданные по конкретному образцу (на материале периодики 70-х годов) / М.У. Калниязов // Вопросы стилистики: Межвузовский научный сборник. - Саратов: Саратовский государственный университет, 1976. - Вып. 11. - С. 134-138.
5. Лыков А.Г. Русское окказиональное слово: автореф. дис. ... д-ра филол. наук / А.Г. Лыков. - М., 1972. - 23 с.
6. Плотницька І.М. Оказіоналізми в літературно-критичних текстах: словотвірний і функціональний аспект: автореф. дис. ... канд. філол. наук / І.М. Плотницька. - К., 1994. - 24 с.
7. Стишов О. Новотвори на основі власних назв у мові засобів масової інформації / О. Стишов // Наукові записки. Серія: Філологічні науки (Мовознавство). - Кіровоград: РВЦ КДПУ ім. В. Винниченка, 2001. - Вип. 31. - С. 51-55.
8. Стишов О. Оказіоналізми у мові сучасних мас-медіа / О. Стишов // Культура слова. - К.: Наукова думка, 2001. - Вип. 59. - С. 72-76.
Размещено на Allbest.ru
...Подобные документы
Дослідження функціональних особливостей вживання новотворів та оказіональних слів у статтях американських періодичних видань. Лексичне значення оказіоналізмів. Використання їх у газетних статтях. Вживання іншомовного слова для утворення новотвору.
курсовая работа [66,0 K], добавлен 29.05.2015Фразеологія як лінгвістична дисципліна, предмет її дослідження. Аналіз значення фразеологізмів в українській мові. Класифікація фразеологічних одиниць. Особливості використання фразеологізмів у періодичних виданнях. Помилки у висловлюванні фразеологізмів.
курсовая работа [88,3 K], добавлен 28.10.2014Дослідження процесів оновлення мови засобами масової інформації. Контамінації як прийом структурно-семантичної трансформації стійких сполучень слів в українській мові. Аналіз засобів досягнення стилістичного ефекту та впливу на читача в газетних текстах.
статья [20,4 K], добавлен 24.04.2018Дослідження історії формування вірменської мови, створення національного алфавіту. Характеристика головних діалектів, граматичних особливостей та перших дослідників мови. Опис появи вірменів на Україні, друкарства та періодичних видань вірменською мовою.
реферат [23,6 K], добавлен 18.05.2012Зміст поняття абревіації. Найважливіші характерні ознаки та граматичні категорії складноскорочених слів, лексикографічні засоби їх відтворення. Використання абревіатур на сторінках сучасних періодичних друкованих видань на прикладі газети "Експрес".
курсовая работа [60,9 K], добавлен 29.12.2013Номінації сфери одягу сучасної людини. Дослідження особливостей іншомовної лексики як одного з пластів української мови. Визначення основних джерел запозичення слів із значенням "одяг", класифікація цих лексичних одиниць за ступенем засвоєності у мові.
курсовая работа [46,4 K], добавлен 26.02.2014Теоретико-методичні основи словотворення. Основні засоби словотворення в сучасній українській мові: морфологічні засоби, основоскладання, абревіація. Словотворення без зміни вимови і написання слова в англійській мові. Творення слів сполученням основ.
курсовая работа [38,8 K], добавлен 07.10.2012Структурно-семантичний аналіз складних слів синтаксичного типу в англійській мові. Синтаксичне зміщення словосполучення чи речення. Складання основ повних і усічених, однакових і різних. Двокомпонентні, багатокомпонентні та асинтаксичні складні слова.
курсовая работа [35,4 K], добавлен 01.05.2014Композиція як засіб номінації медичних понять терміносистеми гастроентерології в сучасній німецькій мові. Поняття "термін-композит". Структурно-синтаксичний аналіз складних фахових термінів. Типи композитів, продуктивних в досліджуваній терміносистемі.
статья [37,2 K], добавлен 18.08.2017Суть поняття вставні та вставлені конструкції та їх особливості, причини вживання у періодиці. Визначення ролі вживання розмовних слів та конструкцій на формування правильної літературної української мови на базі аналізу українських періодичних видань.
курсовая работа [29,9 K], добавлен 22.11.2014Аналіз механізму утворення фразеологічного значення, семантичної структури та семантичних властивостей фразеологічних одиниць. Визначення здатності дієслова керувати числом актантів. Розгляд особливостей одновалентних вербальних фразеологічних одиниць.
статья [23,2 K], добавлен 31.08.2017Дослідження складних слів у мовознавстві. Визначення композитів та юкстапозитів. Словоскладання в мовних терміносистемах. Закономірності побудови складних слів українського походження в творах Ліни Костенко. Семантична класифікація одноструктурних слів.
дипломная работа [100,4 K], добавлен 03.10.2014Поняття та головний зміст конверсії, її основні типи в сучасній англійській мові. Вплив конверсії на розвиток та розширення лексичного запасу слів в англійській мові. Розгляд і етапи аналізу окремих випадків конверсії на матеріалі різних частин мови.
курсовая работа [301,7 K], добавлен 03.12.2010Специфіка утворення складних лексичних одиниць; види складних прикметників англійської та української мови за написанням та компонентами; порівняльна характеристика. Структурний аналіз досліджуваних одиниць за складниками утворених використаних слів.
курсовая работа [68,1 K], добавлен 27.06.2012Поняття про словотвір або деривацію. Способи словотворення в українській мові. Сутність понять "відонімне утворення", "відонімні деривати", "відонімні похідни", проблеми їх класифікації. Продуктивність відонімного словотворення в публіцистичному мовленні.
курсовая работа [51,0 K], добавлен 01.06.2010Теоретичні аспекти огляду мовно-стилістичних особливостей науково-популярних видань. Морфологічні, фразеологічні, граматичні, синтаксичні та стилістичні особливості оформлення тексту в процесі редакторської підготовки науково-популярного видання.
курсовая работа [41,0 K], добавлен 04.09.2008Утворення нових слів за допомогою префіксів і суфіксів. Словотворення як основний засіб збагачення словникового складу мови. Способи словотворення: суфіксальний, префіксальний, безафіксний (відкидання морфем), складання слів або їх усічених основ.
конспект урока [34,9 K], добавлен 10.03.2011Екзотична лексика в литовській мові, її належність до балтійської групи індоєвропейської сім'ї мов та основні наріччя. Спільність українських та литовських слів. Номінації родинних зв’язків в литовській мові. Сімейні відносини та литовська кухня.
реферат [46,8 K], добавлен 22.03.2016Визначення поняття "абревіатура". Проблема виокремлення абревіатурних морфем у сучасному українському мовознавстві. Структурно-семантичні особливості аброморфем та місце у структурі складноскорочених слів. Аналіз розходження складних слів з абревіатурами.
курсовая работа [1,2 M], добавлен 07.02.2012Назви осіб із семантикою суб’єктивної оцінки в українській мові. Демінутиви в системі назв осіб. Творення зменшено-пестливих форм в українській мові. Негативно-оцінні назви у значенні позитивно-оцінних. Словотворення аугментативів в українській мові.
курсовая работа [41,2 K], добавлен 27.08.2010