Дослідження сурядності в межах когнітивного підходу

Огляд лінгвістичних концепцій щодо паратаксису складного речення в межах когнітивного підходу. Класифікація когнітивно-семантичних типів складносурядного речення. Дослідження статусу сурядності й підрядності з погляду новітніх здобутків мовознавства.

Рубрика Иностранные языки и языкознание
Вид статья
Язык украинский
Дата добавления 31.12.2017
Размер файла 19,9 K

Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже

Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.

Размещено на http://www.allbest.ru/

Дослідження сурядності в межах когнітивного підходу

Ніколайчук А. кандидат філологічних наук, старший викладач кафедри германської та слов'янської філології Донбаського державного педагогічного університету

Пропонована розвідка присвячена огляду лінгвістичних концепцій щодо паратаксису складного речення в межах когнітивного підходу (праці Г. Ф. Гаврилової, А. М. Приходька, О. І. Давидової, Н. М. Собчакової, М. Ю. Вороніної, О. А. Лимаренко та ін.). Докладно проаналізовано теорію складних мовленнєвих актів (А. М. Приходько). Висвітлено деякі питання класифікації когнітивно-семантичних типів складносурядного речення.

Ключові слова: паратаксис, складне речення, когнітивний підхід, лінгвоісторіографія.

Предлагаемая работа посвящена обзору лингвистических концепций про паратаксис сложного предложения в рамках когнитивного подхода (работы Г. Ф. Гавриловой, А. М. Приходько, Е. И. Давыдовой, Н. М. Собчаковой, М. Ю. Ворониной, О. А. Лымаренко и др.). Детально проанализирована теория сложных речевых актов (А. М. Приходько). Рассмотрены некоторые вопросы классификации когнитивно-семантических типов сложносочиненного предложения.

Ключевые слова: паратаксис, сложное предложение, когнитивный подход, лингвоисториография.

The proposed investigation is dedicated to the review of linguistic conceptions according to parataksis of the complex sentence within cognitive approach (proceedings of G. F. Havrylova, A. M. Pryhodko, O. I. Davydova, N. M. Sobachkova, M. Yu. Voronina, O. A. Lymyrenko and othres). The theory of complex speech acts of A. M. Pryhodko is closely analyzed. Some questions of classification of cognitive- semantic types of complex sentence are elucidated.

Key words: parataxis, complex sentence, cognitive approach, linguistic historiography.

Постановка проблеми. У мовознавстві ХІХ ст. - початку ХХІ ст. концепції сурядного й підрядного зв'язку складного речення в синхронічному аспекті реалізувалися в таких підходах: логіко-граматичному, психологічному, формальному, структурно-семантичному, структурному й функціональному.

Для мовознавства 70-х рр. Хх ст. - початку ХХІ ст. характерний перехід до функціоналізму, що стає домінантним підходом у сучасній лінгвістиці. Необхідність системного дослідження статусу сурядності й підрядності з погляду новітніх здобутків мовознавства зумовила його розгляд у межах когнітивного підходу (праці Г. Ф. Гаврилової, А. М. Приходько, О. І. Давидової, Н. М. Собчакової, М. Ю. Вороніної, О. А. Лимаренко та ін.).

У цілому цей період супроводжувався інтенсивним і плідним дослідженням усіх аспектів паратаксису й гіпотаксису складного речення.

Аналіз останніх досліджень. Питання складносурядних конструкцій у працях мовознавців ХІХ ст. - ХХІ ст. досліджували такі вчені, як В.В. Виноградов, К. Бюлер, В. І. Собінікова, А. К. Федоров, О. І. Білодід, М. А. Жовтобрюх, Я.О. Спринчак, Р.Д. Кузнецова, М.І.Черемисина, Т.А. Колосова, Е. А. Реферовська, А. П. Загнітко, І. Р. Буніятова, Я. Г. Тестелець та ін. Проте погляди лінгвістів щодо дослідження паратаксису в рамках когнітивного підходу ще не були до цього часу предметом спеціального вивчення в мовознавстві.

Метою пропонованої статті є характеристика праць, присвячених розробці теоретичних питань сурядності в складному реченні за допомогою когнітивного підходу. Досягнення поставленої мети передбачає розв'язання таких завдань, як подання огляду концепцій паратаксису складного речення в межах когнітивного підходу, ознайомлення з теорією складних мовленнєвих актів, висвітлення деяких питань класифікації когнітивно-семантичних типів складносурядного речення.

Виклад основного матеріалу. У когнітивному аспекті паратактичні й гіпотактичні конструкції досліджено в працях таких учених, як Г. Ф. Гаврилова (на матеріалі російської мови) [2], О. І. Давидова (на матеріалі російської і французької мов) [з], Н. М. Собчакова та О. А. Лимаренко (на матеріалі англійської мови) [6; 4] та ін.

У дослідженнях А. М. Приходько та М. Ю. Вороніної на відміну від багатьох теоретичних тверджень, сформульованих у мовознавстві, де паратаксис розглядається на підставі або суто формальних, або логіко-граматичних засад, первинним й основним предметом аналізу є понятійний зміст зазначеного синтаксичного явища. Уперше розкрито когнітивно-функціональний та комунікативно-прагматичний зміст паратаксису в сукупності мовних чинників.

А М. Приходько в дослідженні «Складносурядне речення в сучасній німецькій мові: синтактика, семантика, прагматика» (2002) проведено комплексний аналіз паратаксису німецької мови в трьох лінгвістичних площинах - синтаксичній, семантичній і прагматичній. Розкрито когнітивно-функціональний та комунікативно-прагматичний зміст паратаксису в сукупності мовних чинників, які беруть участь у його творенні та практичній реалізації як важливого інформаційно-смислового компонента акту мовлення. Обґрунтовано змістову таксономію складносурядного речення на підставі казуальної та епістемічної опозицій, описано чотири когнітивно-семантичних типи складносурядного речення та доведено, що вони мають вигляд тернарно організованого фрейму [5, с. 17].

Дослідником висвітлено логіко-семантичні класифікації складносурядного речення, проаналізовано співвідношення його конструктивних, логічних і семантичних ознак. Представлено системну стратифікацію моделей складносурядного речення як готових зразків для втілення певних комунікативних інтенцій. Охарактеризовано зіставний тип складносурядного речення в німецькій мові, установлено інтегральні та диференціальні чинники продукування зіставних відношень, описано принципи мінімальної та оптимальної достатності зіставлення, обґрунтовано доцільність виділення симетричних й асиметричних типів зіставних речень.

А.М. Приходько розвинув теорію складних мовленнєвих актів, екстраполяція якої на досліджуваний об'єкт допомогла розкрити шляхи, способи та межі мовленнєвої взаємодії в різних комунікативних ситуаціях та інтерпретувати складносурядне речення як мовленнєву дію з багатоаспектним підґрунтям.

Учений стверджував, що формально-граматичний інваріант складносурядного речення визначається як бінарно організована структура, елементами якої є два прості речення-кон'юнкти плюс феномен зв'язку (синдетичний або асиндетичний). Принцип бінарності як атомарної першооснови складносурядного речення забезпечує збереження конструктивного інваріанта за будь-яких модифікацій (симетрії асиметрії, зворотності незворотності) та будь-якому варіюванні його будови - спрощенні (еліпсизація, асиндезація, парцеляція, редукція) або ускладненні (розгорнення, розширення) [там же, с. 18].

На думку А. М. Приходько, на семантико-синтаксичному рівні складносурядне речення постає як мовна одиниця, здатна виражати цілу палітру відношень-смислів, інтегрованих у систему більш високого рівня абстракції - когнітивну квадратичну матрицю, вузли якої конституюються концептами зумовленості незумовленості та відповідності / невідповідності. Вирізнення на цій підставі чотирьох когнітивно-семантичних типів складносурядного речення втілює найузагальненіші шляхи структурування мовною свідомістю онтології життєвого світу, за допомогою яких вербалізується колективний досвід фіксації суттєвих і комунікативно необхідних значень.

Дослідник зазначив, що «З погляду когнітивної семантики, традиційно виокремлювані семантико-синтаксичні типи складносурядного речення (копулятивні, протиставні, розділові, градаційні, каузальні) виявляються, з одного боку, співвіднесеними з логічними судженнями диз'юнкції (розділові) та імплікації (каузальні), а з іншого, - розчиненими в них. В останньому йдеться про копулятивність, протиставність, зіставність та ґрадаційність, які корелюють із кон'юнктивними висловлюваннями» [там же, с. 19].

Когнітивно-семантична специфіка складносурядного речення прямо співвіднесена з особливостями його функціонування в мовленні, де воно виступає засобом аранжування складних мовленнєвих актів - композитних і комплексних.

Когнітивно-дискурсивний потенціал паратактично оформлених композитних мовленнєвих актів визначається тим, що суб'єкт пізнання й суб'єкт мовлення в одній особі, сприймаючи інформацію, яка надходить або виходить із його епістемічного світу, здійснює її оцінку з погляду істинності (знання, опінія, незнання) та раціональності (розуміння, віра, усвідомлення, нерозуміння).

А.М. Вороніною також розглянуто складносурядні речення сучасної французької мови в аспекті взаємодії синтаксису, семантики й прагматики. Вони аналізуються з позиції подвійної номінації як знак мовної системи та його мовленнєві реалізації. Типова модель складносурядного речення складається з рівноправних у структурному й смисловому відношеннях предикативних частин, об'єднаних сполучником сурядності. Елементарні речення, які відповідають кількості предикативних частин складносурядного речення, можуть передавати однакові (монокомунікативний тип складносурядного речення) або різні (полікомунікативний тип складносурядного речення) цільові настанови [1, с. 52].

Проведена дослідницею класифікація складносурядних речень французької мови в аспекті цільової настанови та аналіз смислових відношень між їхніми предикативними частинами дозволили виявити потенційно однозначні моделі складносурядного речення з відношеннями смислової рівноправності або залежності, а також багатозначні моделі з обома видами цих відношень. На підставі різних взаємовідношень між предикативними частинами складносурядні речення розподіляються на прості й складні мовленнєві акти.

На думку А.М. Вороніної, складносурядні речення сучасної французької мови є самостійним типом складних речень, що характеризуються відносною структурною незалежністю предикативних частин. Вони є знаковими утвореннями, провідні властивості яких визначаються типовими моделями складносурядного речення французької мови. Їхні потенційні властивості виявляються в мовленні, де складносурядні речення при відповідному оформленні стають комунікативно зорієнтованими одиницями.

Класифікація складносурядного речення в аспекті комунікативної цільової настанови дозволила виявити зміст смислових відношень між предикативними частинами складного висловлення, що є характерним як для типових моделей, так і для відповідних мовленнєвих реалізацій.

Дослідниця вказувала, що аналіз різних типів складносурядних речень французької мови, які поєднують у своєму складі різноманітні за комунікативною спрямованістю цільові настанови (розповідні, питальні, спонукальні), підтверджує висловлене припущення про те, 26 що при збереженні структурної рівноправності смислові відношення між предикативними частинами складносурядних речень можуть бути рівноправними або залежними.

А.М. Вороніна вважає, що відповідність структурної організації, комунікативної цільової настанови та смислових відношень між предикативними частинами дозволила їй розмежувати типові моделі складносурядного речення в мікросистемі складних речень поля сурядності. Частковопитальні, спонукальні, альтернативнопитальні, спонукально-питальні моделі складносурядного речення з відношеннями структурної та смислової рівноправності утворюють ядро мікросистеми складних речень поля сурядності. Загально-частковопитальні, загальнопитальні, спонукально-розповідні моделі складносурядного речення при збереженні структурної рівноправності постійно передають відношення смислової залежності між предикативними частинами й перебувають на периферії поля.

Розповідні та розповідно-питальні моделі складносурядних речень належать за своєю структурною організацією до категорії сурядності, але передають як відношення смислової рівноправності, так і залежності між предикативними частинами, і утворюють зону перетину між моделями ядра та периферії поля. Узагальнені моделі складносурядного речення - це однозначні структури (за синтаксичною організацією) та однозначні або потенційно багатозначні (за смисловими відношеннями).

А.М. Вороніна зазначала, що «Системна опозиція сурядність підрядність на рівні складних речень нейтралізується в тих мовленнєвих реалізаціях, які побудовані за типовими моделями складносурядного речення із невідповідністю структурних і смислових відношень між предикативними частинами. Модальні та часові відношення предикативних частин складносурядного речення зумовлюють розмежування їхніх комунікативних типів за принципом смислової рівноправності або залежності предикативних частин [там же, с. 57].

Відповідність / невідповідність синтаксичної структури та смислових відношень між предикативними частинами складносурядного речення французької мови визначає своєрідність їх актуального членування. Складносурядні речення із відношеннями смислової рівноправності характеризуються незалежним актуальним членуванням предикативних частин. За наявності смислової залежності між предикативними частинами складносурядного речення актуальне членування реалізується в межах усього складного речення.

А.М. Вороніна підкреслила, що всі виявлені засоби, актуалізовані в мовленні, завжди є частиною конкретної складносурядної синтаксичної конструкції, що відображає реалізацію узагальненої моделі складносурядного речення. Межею можливих варіативних змін предикативних частин у мовленні є збереження загальної схеми організації системної моделі складносурядного речення. Смислова рівноправність / залежність між предикативними частинами при обов'язковому збереженні їхньої структурної незалежності є постійною ознакою складносурядного речення французької мови й поширюється як на конвенціональні, так і на неконвенціональні зразки.

Висновки та перспективи подальших розвідок. Аналіз досліджень учених дозволяє зробити висновки про ефективність системного та функціонального підходів до вивчення паратаксису з погляду взаємодії синтаксису, семантики й прагматики, що можуть бути використаними й під час розгляду інших типів складних речень. Викладений матеріал відкриває перспективи вивчення складносурядного речення в різних видах дискурсу.

паратаксис семантичний складносурядний речення

Література

1. Вороніна М. Ю. Складносурядні речення як мовленнєві акти в сучасній французькій мові : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. філол. наук : спец. 10.02.05 «Романські мови» / М. Ю. Вороніна. - К., 2008. - 20 с.

2. Гаврилова Г. Ф. К проблеме моделирования сложноподчиненного предложения / Г. Ф. Гаврилова. - М., 2001. - 215 с.

3. Давыдова Е. И. Когнитивная модель сложносочиненного предложения : на материале русского и французского языков : дисс. канд. филол. наук : 10.02.19 / Е. И. Давыдова. - Тамбов, 200б. - 161 с.

4. Лымаренко О. А. Контрадикторные отношения в сложном предложении современного английского языка : дис. ... канд. филол. наук : спец. 10.02.04 «Германские языки» / О. А. Лымаренко. - Одесса, 2010. - 208 с.

5. Приходько А. М. Складносурядне речення в сучасній німецькій мові: синтактика, семантика, прагматика : автореф. дис. ... докт. філол. наук : спец. 10.02.04 «Германські мови» / А. М. Приходько. - К., 2002. - 35 с.

6. Собчакова Н. М. Когнитивно-прагматическое варьирование сложноподчиненного предложения с придаточными времени в авторской и моделируемой речи : дисс. . канд. филол. наук : 10.02.04 / Н. М. Собчакова. - Самара, 2006. - 184 с.

Размещено на Allbest.ur

...

Подобные документы

  • Місце складносурядного речення у синтаксичній системі української мови. Специфіка та класифікація складносурядних речень з єднальними сполучниками. Граматичні та смислові, розділові знаки та смислові зв’язки між частинами складносурядного речення.

    курсовая работа [35,8 K], добавлен 06.12.2015

  • Поняття про складне речення, його функції в мові. Засоби вираження зв’язку між частинами складного речення. Характеристика типів складних речень. Структура складносурядних речень, їх основні різновиди. Ознаки складносурядних речень, його складові частини.

    лекция [22,2 K], добавлен 26.08.2013

  • Комплексне вивчення еліптичного речення сучасної англійської мови в когнітивно-комунікативної системи координат. Дослідження сутності еліпсису як одного з активних явищ синтаксичної деривації, спрямованих на спрощення матеріальної структури пропозиції.

    автореферат [61,9 K], добавлен 03.12.2010

  • Дослідження функціональної типології поширювачів структурної моделі речення сучасної української мови. Зроблено акцент на ідентифікації функціонально-семантичної моделі речення, що досить неоднозначно витлумачується в різних лінгвістичних колах.

    статья [19,9 K], добавлен 31.08.2017

  • Вивчення багатокомпонентного складного речення в системі мови. Неелементарне складносурядне речення. Структурні особливості неелементарних складнопідрядних речень. Багатокомпонентні конструкції у пам'ятках староукраїнської писемності XIV-XVII ст.

    курсовая работа [95,3 K], добавлен 26.03.2014

  • Проблема еліпсису та еліптичних речень. Методика позиційного аналізу речення. Семантичний критерій смислового заповнення. Використання методики трансформаційного аналізу. Функціонально-комунікативні особливості еліптичного речення англійської мови.

    дипломная работа [51,4 K], добавлен 03.12.2010

  • Сутність сполучника, що служить для зв’язку однорідних членів речення і частин складного речення. Сурядність та підрядність, морфологічні типи та правопис сполучників. Особистості вживання службової частини мови "і" за для уникнення збігу приголосних.

    презентация [2,1 M], добавлен 07.12.2013

  • Складне речення як речення, що складається з двох і більше граматичних основ, які становлять семантичну, структурну та інтонаційну єдність, його функціонування. Складне безсполучникове речення, складносурядне та складнопідрядне, розділові знаки в них.

    контрольная работа [117,7 K], добавлен 21.04.2013

  • Прості речення як одиниці мовлення, що мають комунікативну функцію. Їх класифікація за метою висловлення та характером питань. Ступінь емоційного забарвлення розповідних, питальних, спонукальних і бажальних речень. Приклади ствердження і заперечення.

    презентация [1,6 M], добавлен 13.05.2015

  • Синтаксичні категорії речення як одні з найбільш важливих конститутивних категорій української мови. Загальна характеристика головних ознак речення. Розгляд особливостей сучасної теорії синтаксичних одиниць, знайомство з формально-граматичнім аспектом.

    реферат [75,9 K], добавлен 24.04.2015

  • Поняття терміну "актуальне членування речення". Членування речення у контексті на вихідну частину повідомлення. Розчленування вираженої в реченні думки на предмет думки-мовлення і предикат думки-мовлення. "Граматична" та "логічна" форми речення.

    реферат [24,5 K], добавлен 20.09.2010

  • Просте речення. Визначення. Структура. Види простого речення. Категорія безособовості. Безособові речення в історичному контексті. Присудок безособових речень. Двочленні структури з it. Дієслівний та іменний присудок. Засоби вираження предикативу.

    курсовая работа [58,4 K], добавлен 23.06.2007

  • Сутність та ознаки речення як мовної одиниці, загальна характеристика його головних і другорядних членів. Диференційні та семантичні ознаки означень, їх класифікація за способом підрядного зв'язку і морфологічне вираження. Прикладка як різновид означення.

    курсовая работа [40,5 K], добавлен 26.01.2014

  • Поширені і непоширені називні речення. Основні види односкладних речень. Особливості односкладних речень з головним членом - підметом. Способи вираження головних членів речення односкладних речень. Роль односкладних речень у текстах різних стилів.

    разработка урока [145,1 K], добавлен 25.11.2014

  • Поняття про складне речення та його ознаки. Типи синтаксичного зв’язку між його компонентами. Комунікативно-мовленнєва функція сполучників. Характеристика складносурядних та складнопідрядних речень. Практичне дослідження особливостей їх перекладу.

    курсовая работа [85,1 K], добавлен 19.03.2015

  • Речення як вербальний засіб вираження інформації, що слугує комунікативним інтересам мовця. Аналіз результатів дослідження структурних особливостей розповідних складносурядних речень, вербалізованих у діалогічному мовленні персонажів німецького кіно.

    статья [23,6 K], добавлен 27.08.2017

  • Опис номінативно-денотативної і предикативної функцій простого речення. Аналіз форм словосполученнєвого прислівникового підрядного зв'язку у внутрішньореченнєвій структурі. Визначення особливостей сурядного та детермінантного синтаксичних зв'язків.

    статья [30,3 K], добавлен 20.09.2010

  • Порядок слів і структура речення в англійській та українській мовах. Перекладацькі трансформації як спосіб досягнення еквівалентності під час перекладу. Заміна лексико-граматичних елементів речення й синтаксичних зв'язків у реченні в процесі перекладу.

    курсовая работа [220,5 K], добавлен 03.04.2014

  • Синтаксична і семантична структура та властивості речення. Характеристика терміну "агенс". Моделі експліцитності і імпліцитності агенса. Його висловлення в англійських реченнях за допомогою займенників та словосполученнями з іменником в якості ядра.

    курсовая работа [172,9 K], добавлен 02.02.2014

  • Визначення поняття, сутності та ролі другорядних членів речення. Лінгвістичне тлумачення обставини причини та мети. Аналіз синтаксичних особливостей фахової мови. Дослідження засобів вираження обставини мети та причини у сучасній німецькій мові.

    курсовая работа [39,7 K], добавлен 21.10.2015

Работы в архивах красиво оформлены согласно требованиям ВУЗов и содержат рисунки, диаграммы, формулы и т.д.
PPT, PPTX и PDF-файлы представлены только в архивах.
Рекомендуем скачать работу.