Як відомо, до складу фахової компетентності перекладача (ФКП) входить, зокрема, стилістична компетентність, що ґрунтується на усвідомленні жанрово-стилістичних ознак різнопланових текстів та здатності їх реалізації у процесі перекладу. До знань, що вважаються [1] обов'язковими складниками ФКП, входять і ті, що стосуються так званої конфесійної сфери, тобто Біблії та похідних текстів [2]. Питання не зводиться тільки до фонових знань та термінології, важливим є також спроможність дотримання стилю, притаманного згаданим текстам. З цією метою варто засвоїти, зокрема, в курсі порівняльної стилістики української й англійської мов, головні його ознаки. Вирішення цього завдання, однак, не є простим, зважаючи на незначний загальний обсяг досліджень конфесійного стилю [3-5]. Навіть сама його назва є дискусійною [6]: пропонуються терміни "свята мова", "священна мова", "богословський стиль", "культова мова", "релігійний стиль", "сакральний стиль", "конфесійний стиль" тощо, останній з яких і вживається в межах даної статті.

За висновками авторів [6], стилістичні ознаки конфесійного стилю є недостатньо вивченими на всіх мовних рівнях та в усіх жанрових різновидах навіть у межах української мови, а дослідження в парі "англійська - українська" мови, взагалі автору невідомі. Це й спричинило актуальність цього дослідження, об'єктом якого є конфесійний стиль. Зважаючи на обсяг статті, предмет дослідження було звужено до вивчення порівняльних особливостей вживання однорідних членів речення (ОЧР) у біблійних текстах в англійській (АМ) та українській (УМ) мовах. Порівняння англомовного та україномовного текстів перекладу (ТП) між собою, а не з текстом оригіналу (ТО) (написаного давньоєврейською мовою) видається виправданим, бо в наш час згадані ТП функціонують як самостійні, незалежно від ступеня їх відповідності ТО. Під час передачі біблійних алюзій перекладач має знати ознаки відповідних ТП (а не ТО), щоб передати їх у знайомій адресатам формі.

Мета дослідження - визначення згаданих ознак стосовно передачі однорідності, що розглядається [2; 4; 7] як суттєвий стилістичний засіб, на матеріалі текстів найпоширеніших варіантів перекладу Старого Заповіту англійською (АМ ТП) [8] та українською (УМ ТП) [9] мовами. Враховуючи обсяг статті, ми обмежилися тільки аналізом першого розділу книги "Буття" (Старий Заповіт), який розділений на 31 вірш [8; 9].

У літературі [10: 427; 11: 531] ОЧР визначаються як ті, що перебувають в однакових синтаксичних відношеннях з одним із членів речення, поєднуються сурядним зв'язком та займають у реченні тотожну синтаксичну позицію (відповідають на те саме питання). Вважається [3: 251; 7: 188], що однорідність забезпечує економність висловлення, бо два речення фактично об'єднуються в одному, а більші структури згортаються у менші [7: 189] внаслідок об'єднання кількох підметів навколо одного присудка, кількох означень навколо одного означуваного тощо. Наприклад, у вірші 7 (в обох ТП), завдяки вживанню двох присудків при одному підметі, увага зосереджується на двох різних діях, при цьому обидва однорідні присудки відрізняються не тільки за значенням, але й з емоційної та експресивної точок зору:

7 And God made the firmament, and divided the waters... 7. І Бог твердь учинив, і відділив воду...

Механізми передачі в різних ТП однорідності не завжди є однаковими. Приміром, у віршах 10 та 27 (див. далі) пропуск підмета зафіксовано тільки в УМ ТП, а в АМ ТП кожен присудок має свій підмет. Це пояснюється відмінностями аналізованих мов - дієслівні закінчення в УМ маркують як число, так і рід, що полегшує розпізнавання їх зв'язку з підметом, навіть при його опущенні, тоді як в АМ згадані категорії переважно не маркуються:

10. And God called the dry land Earth; and the 10. І назвав Бог суходіл: Земля, а місце зібрання gathering together of the waters called he Seas. води назвав: Море.

27. ...in the image of God created he him; male 27.... на образ Божий її Він створив, як and female created he them. чоловіка та жінку створив їх.

Ефективним стилістичним засобом привертання уваги вважається [4; 7] вживання кількох однорідних означень до одного означуваного, аби змусити адресата зосередитися на тих якостях зображуваного, які є комунікативно найсуттєвішими у висловленні, а тому й виділяються логічно [3: 252], як свідчить вірш 21 (див. також схожі вірші 26, 28 та 30):

21. ... every living creature that moveth, after 21. ... всяку душу живу плазуючу, за їх родом, і

their kind, and every winged fowl after his всяку пташину крилату за родом її.

kind.

Як випливає з наведеного прикладу, тут наявна суттєва концентрація означень до іменників creature (душа) та fowl (пташина), у вживанні яких у двох ТП є як збіги, так і розбіжності. В обох ТП є по чотири означення до означуваних creature (душа), з яких в АМ ТП два знаходяться у препозиції, оскільки їх важко вжити інакше, а два - у постпозиції, з яких означальний зворот after their kind не може бути переміщений у препозицію, а зворот that moveth, вірогідно, вжито замість moving зі стилістичних міркувань, аби не накопичувати забагато означень у препозиції. Схожа ситуація і з означуваним fowl: три означення, два (every, winged) - у препозиції, й одно (after his kind) - у постпозиції.

В УМ ТП, навпаки, застосовано інверсію (крім зворотів "за їх родом" і "за родом ії", хоча в останньому з них неважко також помітити інверсію), тобто усі означення, розміщено у постпозиції (за винятком лексеми "всяка"). Інверсія, як відомо [3; 4; 7], підкреслює значення інверсованих одиниць, посилює емфатичність мовлення, його експресивність, інтонаційну виразність і поетичність. Таким чином, за цими ознаками даний фрагмент УМ ТП має певні переваги порівняно з АМ ТП. З іншого боку, можливості інверсії в УМ, порівняно з АМ, загалом є ширшими, зважаючи на вільніший порядок слів.

Порівняння принципів застосування однорідних означальних зворотів у двох ТП також свідчить як про збіги, так і розбіжності. Приміром, у вірші 7 в обох ТП спостерігається застосування сполучникових підрядних означальних зворотів, приєднаних за допомогою which (що):

7 And God... divided the waters which were under the 7. І Бог... відділив воду, що під твердю вона, і firmament from the waters which were above the воду, що над твердю вона. firmament.

За результатами досліджень [7: 196], ідентичний ефект спостерігається і в реченнях з ОЧР, які об'єднуються без сурядного сполучника [3: 252], що підтверджується у вірші 26:

26. Let us make man in our image, after our 26. Створімо людину за образом Нашим, за

likeness... подобою Нашою...

Проте в інших випадках більше спостерігаються розбіжності. Наприклад, розглянемо фрагмент вірша 11:

Тут в обох ТП наявні три іменникові ОЧР (grass (трава), herb (ярина), tree (дерево) з підрядними означальними зворотами. В межах АМ ТП два з них є безсполучниковими (yielding seed та yielding fruit), а один - сполучниковий (whose seed is in itself), тоді як в УМ ТП усі три є сполучниковими ("що насіння вона розсіває", "що за родом своїм плід приносить", "що в ньому насіння його"). Останній чинник сприяє підвищенню щільності однорідності, що поліпшує стилістичні ознаки україномовного тексту.

Схожа тенденція спостерігається у віршах 12 (за змістом майже ідентичному віршу 11) і 16:

16. And God made two great lights; the greater light 16. І вчинив Бог обидва світила великі, світило to rule the day, and the lesser light to rule the night. велике, щоб воно керувало днем, і світило мале, щоб керувало ніччю

Тут в АМ ТП бачимо два однорідних безсполучникових підрядних звороти мети (to rule the day, to rule the night), а в УМ ТП відповідний зміст передано сполучниковими зворотами: "щоб воно керувало днем", "щоб керувало ніччю". Також у віршах 17-18 зі схожим лексичним наповненням в АМ ТП маємо безсполучникові підрядні звороти мети (to give light, to rule, to divide), а в УМ ТП - відповідні сполучникові звороти: "щоб світили", "щоб керували", "щоб відділювали".

Вважається [3; 4; 7], що чим більше в реченні однорідних членів, тим повніша, ширша й багатша в ньому однотипна розчленованість висловлюваної думки, і тим повніше охоплюються нею відповідні тематичні реалії [3: 252]. Цю тезу яскраво ілюструє фрагмент вірша 21 в обох ТП.

У цьому вірші також спостерігаються як схожі, так і відмінні механізми однорідності. До перших належать іменникові ОЧР: whales ("риби"), creature ("душу"), fowl ("пташину"), прикметникові означення: great ("великі"), living ("жива"), winged ("крилата"), означення з використанням узагальнювального слова: every ("всяку"): every... creature ("всяку душу"), every... fowl ("всяку пташину"), означення за допомогою сполучникового підрядного означального звороту: which the waters brought forth ("що її вода вироїла"), означення за допомогою прийменникового підрядного означального звороту: after his kind ("за родом її"). Відмінності ж стосуються уже згаданої позиції в реченні: в АМ ТП переважають препозитивні прикметникові означення (great, living, winged), тоді як в УМ ТП відповідники згаданих означень ("великі", "жива", "крилата"), внаслідок застосування інверсії, розташовані у постпозиції. Крім того, в АМ ТП останнє означення лексеми creature приєднується до нього за допомогою сполучникового підрядного означального звороту (that moveth), тоді як в УМ ТП використано постпозитивне дієприкметникове означення (плазуючий).

З іншого боку, в обох ТП наявні й протилежні приклади, коли в АМ ТП перевага віддається постпозитивним, а в УМ ТП - препозитивним означенням. Розглянемо, наприклад, фрагмент вірша 25, характеристики якого значною мірою збігаються з віршами 24 і 26.

25. And God made the beast of the earth after his kind, and cattle after their kind, and every thing that creepeth upon the earth after his kind.

Тут, окрім ознак, що збігаються у двох ТП (іменникові ОЧР - beast ("звірина"), cattle ("худоба"), thing ("плазуюче") - та тричі вжитого означення за допомогою прийменникового підрядного означального звороту after his/their kind ("за родом її/його"), в АМ ТП спостерігаються постпозитивні прийменникові означення (beast of the earth; that creepeth upon the earth), а в УМ ТП відповідні означення є препозитивними і безприйменниковими ("земна звірина"; "земне плазуюче"). Ця тенденція є характерною й для віршів 24 і 26 АМ ТП (fish of the sea, fowl of the air), хоча в УМ ТП препозитивну конструкцію вжито лише щодо першого словосполучення ("морська риба"), а відносно останнього - застосовано інверсію ("птаство небесне"). Варто також згадати субстантивацію в УМ ТП - передача thing that creepeth як "плазуюче" (віддієприкметниковий іменник).

Особливо виразним визнається [4; 7] компактне вживання в тексті семантично й синтаксично різнотипних ОЧР, завдяки чому забезпечується своєрідний лад мовлення, дякуючи накопиченню однопланових елементів висловлення, а увага привертається до однотипних елементів. Цей ефект ще більше посилюється за рахунок інтонації однорідності, яка, за визначенням, контрастує з неоднорідною інтонацією [3: 252], що наочно демонструє структура й зміст фрагменту вірша 29:

У даному фрагменті спостерігається висока концентрація однорідних означень до двох іменникових ОЧР (herb ("ярина") та tree ("дерево"). В АМ ТП бачимо два безсполучникові підрядні означальні звороти (bearing seed /yielding seed), а також два сполучникові підрядні означальні звороти (which is upon the face of all the earth та which is the fruit), тоді як в УМ ТП усі чотири підрядні означальні звороти є сполучниковими ("що розсіває насіння", "що на всій землі", "що на ньому плід деревний", "що воно розсіває насіння").

Доцільно звернути увагу на суттєву роль у цьому вірші узагальнювальних слів every (вжито двічі) та all в АМ ТП, а також "усю", "всій" та "кожне" в УМ ТП, які, за образним зауваженням О. Д. Пономаріва [7], є ідеальним вмістищем, куди можна вкласти повний зміст однорідного ряду [7: 196], що й спостерігається на прикладі вірша 29 (див. вище). Виходячи з цього, варто погодитися з доречною думкою дослідників [3; 4; 7] стосовно важливої ролі узагальнювальних слів у системі семантико-стилістичних можливостей однорідності. Це сповна усвідомлювали й перекладачі обох ТП - крім даного вірша, узагальнювальні слова вжиті також у віршах 21, 27, 30 та 31.

Вважається [3; 4; 7], що сполучники, якими поєднуються гомогенні елементи, сприяють посиленню однорідності. П. С. Дудик запропонував таку закономірність: чим більший сполучниковий ряд, чим більше однотипних сполучників у реченні з ОЧР, тим виразніше й емоційно відчутніше виражається значення однорідності [3: 252]. Справедливість згаданого припущення переконливо ілюструє вірш 28:

В межах даного вірша в АМ ТП використано вісім однорідних сполучників and, які піднімають його виразність та емоційність навіть на вищий рівень, ніж той, що спостерігається в УМ ТП. Це пояснюється тим, що в останньому застосовано лише шість однорідних сполучників "і" за рахунок того, що в одному випадку вжито сполучник "й" ("Плодіться й розмножуйтеся"), який хоча й є варіантом "і", однак фонетично займає слабку позицію, перериваючи ритм висловлення. Останній ще більше послаблюється внаслідок пропуску сполучника "і" перед одним з елементів ("оволодійте нею"), де в АМ ТП сполучник and присутній. Полісидентон, тобто нагромадження сполучників для логічного й емоційного виділення складників висловлювання [4: 447], взагалі є ключовою стилістичною фігурою обох ТП, оскільки його вжито в усіх віршах, за винятком номерів 1, 27 та 29.

Стилістичні ефекти варіюються, залежно від частин мови, які стають ОЧР. Помічено [3: 254], що значення ОЧР, які поєднуються попарно, суттєво підсилюються. Зокрема, за наявності однорідних прикметників у межах одного речення увага адресата зосереджується на найменуваннях якостей об'єкта. Наприклад, у вірші 16 (див. вище) два небесні об'єкти протиставляються за їх розмірами: the greater light ("світило велике'") та the lesser light ("світило мале"); у вірші 21 - за різними ознаками: great ("великий"), living ("живий"), winged ("крилатий"); у віршах 24-26 приналежність живих істот до різних видів середовища проживання в УМ ТП також позначається однорідними, переважно препозитивними, прикметниками (земна звірина, земне плазуюче, морська риба, птаство небесне), тоді як в АМ ТП згадана приналежність позначається за допомогою постпозитивного прийменникового або підрядного звороту (beast of the earth, fish of the sea, fowl of the air, thing that creepeth upon the earth). Це можна пояснити тим, що подібні англомовні структури є більш книжними, порівняно з їх можливими препозитивними варіантами, а тому більше підходять до стилю конфесійного тексту.

У випадку ж іменникових ОЧР, в центр уваги адресата потрапляє поєднання однотипних (за певною ознакою) понять. Наприклад, у вірші 5 (фрагмент) це - частини доби:

5. And the evening and the morning were the first day. | 5. І був вечір, і був ранок, день перший.

При цьому тут помітна суттєва різниця між способом утворення ОЧР у різних ТП. Якщо в АМ ТП однорідними є лексеми evening та morning, що разом утворюють здвоєний підмет, то в УМ ТП - такими є усі три іменники (вечір, ранок, день), і це, безумовно, позитивно впливає на естетичні ознаки останнього тексту.

Кількість однорідних іменників в межах одного речення може бути навіть більшою. Наприклад, у вірші 14 на короткому відтинку міститься одразу чотири з них:

14. ... and let them be for signs, and for seasons, 14. ...нехай вони стануть знаками, і часами

and for days, and years. умовленими, і днями, і роками.

Звертає на себе увагу, що в обох ТП для закріплення однорідного зв'язку застосовується полісидентон, який в АМ ТП можна назвати посиленим, оскільки тут перед більшістю ОЧР повторюється не тільки сполучник and ("і" в УМ ТП), але й прийменник for (в УМ ТП відповідне значення передається орудним відмінком), що сприяє більшому емоційному виділенню складників висловлення.

Загалом складність іменникових ОЧР у даному тексті коливається у широкому діапазоні, як випливає з порівняння віршів 1 і 26, поданих далі:

1. In the beginning God created the heaven and the earth.

26. ... let them have dominion over the fish of the sea, and over the fowl of the air, and over the cattle, and over all the earth, and over every creeping thing that creepeth upon the earth.

У вірші 1 спостерігається простий сурядний зв'язок двох іменників без будь-яких означень. Натомість фрагмент вірша 26 містить п'ять іменникових ОЧР, що виділені напівжирним шрифтом (див. вище), які до того ж мають численні й різнотипні означення. В обох ТП використовуються узагальнювальні слова - (all ("усею") й every ("усім") - та підрядний сполучниковий означальний зворот з тавтологічним повтором: creeping thing that creepeth ("плазуючий, що плазує"). В АМ ТП до того ж стосовно згаданих іменникових ОЧР двічі вживається постпозитивне прийменникове означення (fish of the sea, fowl of the air), а в УМ ТП - препозитивне безприйменникове ("морською рибою") та постпозитивне прикметникове ("птаством небесним") означення.

Висновки. Узагальнюючи результати аналізу, викладеного вище, варто зробити висновок, що ОЧР (або сурядні словосполучення [10: 427]) та однорідні речення є надзвичайно потужним стилістичним засобом і чіткою характерною ознакою обох ТП. Доцільно відзначити суттєву концентрацію в них однорідних елементів, які спостерігаються майже у кожному вірші, а в деяких з них (вірші 11, 12, 14, 16, 21, 22, 26, 28, 29, 30) згадана концентрація є винятково високою.

До спільних ознак обох ТП в аспекті, що розглядається, варто віднести застосування іменникових, прикметникових та дієслівних ОЧР, вживання кількох означень до одного означуваного, двох і більше присудків до одного підмета, однорідних означальних сполучникових і безсполучникових зворотів, узагальнювальних слів, семантично й синтаксично різнотипних ОЧР, полісиндетону і тавтологічного повтору.

Розбіжності двох ТП полягають у тому, що прикметникові означення в АМ ТП переважно розміщуються у препозиції (за винятком тих, що позначають приналежність до відповідного середовища проживання), в той час як в УМ ТП у більшості випадків - у постпозиції, тобто застосовується інверсія, що робить його естетично більш привабливим. З причини наявності в УМ дієслівних маркерів числа й роду, в УМ ТП спостерігається більше випадків вживання двох і більше присудків до одного й того ж підмета. В АМ ТП однорідні підрядні означальні звороти вживаються частково у сполучниковій, а частково - у безсполучниковій формах, в той час як в УМ ТП переважно застосовуються однотипні сполучникові звороти, що поліпшує стилістичні ознаки тексту за рахунок підвищення щільності однорідності.

Перспектива роботи вбачається у розширенні матеріалу та об'єктів дослідження.

Список використаних джерел та літератури