Словотвірна структура праслов’янських іменників pluralia tantum

Размещено на http://www.Allbest.ru/

Размещено на http://www.Allbest.ru/

Размещено на http://www.Allbest.ru/

Запорізький національний університет

Словотвірна структура праслов'янських іменників pluralia tantum

Білоусенко П.І., д. філ. н., професор,

Бойко Л.П., к. філ. н., доцент

Анотація

Розкрито семантичні чинники появи іменників, що вживаються лише в множині, та граматичні засоби набуття трафаретною множинною формою іменника статусу pluralia tantum. З'ясовано, що регулярні або нерегулярні лексичні зсуви в семантиці праслов'янських похідних і непохідних іменників у формі множини сприяли лексикалізації цих словоформ. Суфікси лексикалізованих похідних іменників набули здатності творити плюративи безпосередньо від дієслів. Здійснено аналіз словотвірних типів і підтипів іменників pluralia tantum зі згаданими формантами.

Ключові слова: праслов'янська мова, іменники pluralia tantum, лексикалізація форм, зсув лексичного значення, словотворчі форманти, дериваційна база, словотвірний тип.

Белоусенко П.И., Бойко Л.П. словообразовательная структура праславянских существительных pluralia tantum

Раскрыты семантические факторы появления существительных, которые употребляются только во множественном числе, и грамматические средства приобретения трафаретной множественной формой имени существительного статуса pluralia tantum. Определено, что регулярные или нерегулярные лексические смещения в семантике праславянских производных и непроизводных имён существительных в форме множественного числа способствовали лексикализации этих форм. Суффиксы лексикализированных производных существительных приобрели способность образовывать плюративы непосредственно от глаголов. Произведен анализ словообразовательных типов и подтипов существительных pluralia tantum с упомянутыми суффиксами.

Ключевые слова: праславянский язык, существительные pluralia tantum, лексикализация форм, смещение лексического значения, словообразовательные форманты, деривационная база, словообразовательный тип.

Bilousenko P.I., Boyko L.P. Word forming structure of old slavic nouns pluralia tantum

It is revealed the semantic reasons of the appearance of nouns that are used only in plural, and grammatical means of gaining by stereotyped plural form of noun the status of pluralia tantum. Such forms are usually acquired substantives that consisted of two parts, or long lasting and multiple subjective and multiple objective (complex actions). In non-derivative nouns the lexicalization of plural form happens as a result of the shift in lexical meaning, resulting in plural noun starting having meaning of set of homogeneous items, that has slightly different semantics than the same noun in singular. When such shift becomes regular, a defective plural noun appears that does not have parallel grammatical form in singular. The reconstructed Old Slavic language materials give reason to say that in this period such shifts were mostly irregular, so non derivative nouns pluralia tantum (with the usual semantics for them) may have parallel grammatical meaning of singularity.

In derivative nouns in the same conditions as non-derivative, the lexicalization of the word form intricated by suffix takes place. Non-standard numerical behavior caused by the loss of ties with related words, and fallout of related words group. Regular or irregular lexical shifts in semantics of plural nouns contributed to the fact that word forming formants in such derivatives are beginning to be perceived as a means of creating nouns pluralia tantum. This has given stimulus in the Old Slavic period to expand the derivative basis of plural nouns: with the help of these suffixes the derivatives were formed not only from nouns but from verbs. The article analyzes the structural word types and subtypes of pluralia tantum nouns with the suffixes -bky, -iny, - y, -i. Flexion same as derivational formants used for creating regular plural nouns and pluralia tantum have the same form, but different functions.

Key words: Old Slavic language, pluralia tantum nouns, lexicalization of form, shift in lexical meaning, derivation formants, derivational base, word building type.

У лексичному складі сучасної української мови нараховується група іменників, які не мають форм однини і вживаються лише (або переважно) в множині. Ці слова називаються іменниками pluralia tantum. За своїм значенням такі субстантиви протиставляються одночасно іменникам, що називають одиничні конкретні предмети, та іменникам, які вживаються лише в однині, - іменникам singularia tantum. До розряду плюративів належать непохідні (штани, погони, сани, двері, вила, гроші тощо) і похідні іменники (окуляри, висівки, іменини, радощі, рукави і под.). Лексеми, що вживаються лише в множині, мають давню історію. Зокрема, уже в праслов'янський період набували множинної форми назви одиничних предметів, які у своїй будові мають складники, наприклад, іменник ворота є континуантом праслов'янського *vorto, пов'язаного з *verti `запирати', vorb `огорожа'. Цей іменник у праслов'янську добу мав також форму *vorta (див. ЕСУМ 1 428), певно, саме так наші предки спочатку називали лише ті ворота, що складалися з двох частин. Іменник *negbba `пута, окови, кайдани' вживався в ті часи й у формі pluralia tantum *negbby (ЭССЯ 24 131). Праслов'янське *pьrsь, що первинно означало `груди в коня, ребро, бік', набуваючи сучасного значення `груди, перса', змінює форму на *pьrsі (див. ЕСУМ 4 353).

Очевидно, на ґрунті окремих слов'янських мов набувають форми pluralia tantum давні іменники *vidlo `вила' (ЕСУМ 1 374), *dvbrb `двері' (2 17) та ін. Формальна ознака множини стає виразником дещо іншої семантичної ідеї в результаті того, що слово з цією ознакою протидіє правильному формотворенню, порушуючи граматичну співвіднесеність, смисловий паралелізм у загальному ряді [див. 3, с. 75]. Такі зміни в семантиці слова прийнято називати лексикалізацією, що означає “утворення нового слова з окремих його форм унаслідок зміни лексичного значення й граматико-синтаксичної функції” [6, с. 46]. У сучасній українській мові втрачено співвідношення між формами вода - води, пісок - піски, масло - масла, множина тут вживається у вужчому, частковому значенні, зокрема, у значенні сорту: мінеральні води, високоякісні сталі [2, с. 161].

Нестандартна числова поведінка іменників спричинена втратою словом зв'язків зі спорідненими словами, випадання слова з груп споріднених слів [1, с. 236]. У праслов'янську добу функціонували й іменники pluralia tantum, що називали тривалі дії, а також багатосуб'єктні чи багатооб'єктні (складні дії), конкретні предмети, наприклад: *ba(d)ly `розмови, балаканина' від незасвідченого імені *ba(d)la `мова, розповідь'; `байка' (ЭССЯ 1 150); *l§kota (15 62) `жахливі сновидіння; підскакування внаслідок неспокійних снів' тощо. У множинних формах спостерігається спочатку нерегулярний зсув лексичного значення, при якому вживаний у множині іменник позначає граматичну множину однорідних предметів і (паралельно) одиничний предмет, що має дещо іншу семантику, чи позначає сукупність однорідних предметів, дій. При регулярному зсуві лексичного значення маємо дефектний у числовому відношенні іменник, який не має паралельної граматичної форми однини.

1. Кілька іменників pluralia tantum, у яких вичленовуються словотворчі форманти, реконструйовано серед дериватів праслов'янської доби. У частині дериватів важко визначити твірну основу, оскільки суфіксальний іменник pluralia tantum може бути результатом лексикалізації звичайної множинної форми або утвореним за допомогою суфікса, отже, бути співвідносним у семантичному й структурному плані з іменником і дієсловом.

1.1 Суфікс *-iny (< *-ina). За допомогою цього форманта від іменників творяться переважно деривати на позначення речовин, відходів, залишків, обрядодій: *obmoltiny (ЭССЯ 28 75) `солома, що залишається при обмолоті, не зовсім обмолочені снопи із залишками зерна, залишки від обмолоту'; `закінчення молотьби, святкування з цього приводу'; похідне від *obmolth / *obmolta `палка, якою збивають плоди з дерева; обмолот, молотьба, намолот; закінчення молотьби, обмолочене зерно'; *obpoliny (249) `виполоті бур'яни, виполотки', `відходи при віянні зерна', співвідносне з іменником *obpola “те саме, що obpolina” та дієсловом *obpelti `виполоти, прополоти, очистити; очистити зерно від сміття'; *obpolcina/*obpolciny (249) `вода, якою сполоскували посуд', `помиї' від *obpolka/*obpolkh/*obpolskh чи *obpolkati/*obpolskati; *obstruziny (86) `стружки, відходи, опилки, тирса' - результат лексикалізації форми множини *obstruzina `те саме, що obstruziny\ або похідне від *obstruga `шкребок, стружка, клапоть'; *obstrugh `рубанок, мітка на дереві' чи *obstrugati.

У західнослов'янських діалектах праслов'янської мови, очевидно, було й *mydliny (31 24), пор. чеське мн. mydliny `мильна вода, білило, схоже на мило', польське mydliny `вода, у якій розчинене мило', словін. medlene мн. `мильна вода, піна' від *mydlo або *mydliti (sg).

У східнослов'янських діалектах, треба думати, функціонувала лексема *obpaliny як результат лексикалізації множинної форми *obpalina (28 148) чи похідне від *obpalati `обпалити, спалити', очевидно, тому, що ці відходи спалювали, пор. укр. мн. опалини `лушпиння, полова, сміття, що відділяються від зерна', блр. діал. апаліньї, аполіньї мн. `полова' співвідносне з іменником та дієсловом.

1.2 Від дієслів теж твориться кілька плюративів на позначення обрядодій: *obglqdiny (ЭССЯ 26 200) `оглядини, перший візит жениха до нареченої, нареченої до батьків жениха; оглядини житла й господарства жениха батьками нареченої після сватання' від *obglgdёti*obglgdаti; *obrgciny (29 110) `заручини, сватання', пов'язане з *obrQciti (sg) `домовитися про заручини чи шлюб, здійснити обряд обручення'; *obzoriny (31 212) `оглядини, смотрини', `огляд будинку і господарства, куди дівчину хочуть взяти заміж або звідки хочуть взяти заміж' від *obzьrёti / *obzoriti.

Інші деривати позначають речовини, матеріали, залишки чого-небудь і т. ін.: *obprqdiny (29 20) `негодні відходи при прядінні' від *obprgsti / *obprgdo `спрясти, обпрясти, випрясти'. Мабуть, існував і дериват obtrebiny (30 167) `відходи від тіпання; відходи від чистки овочів' як результат лексикалізації множинної форми *obtrebina чи від *obtrebiti `очистити, общипати листя, плоди, пелюстки', пор. польське otrebiny `сміття, відходи, огризки', сербохорв. діал. отребине мн. `відходи від тіпання', otribine `відходи від чистки овочів', укр. отеребини `непотрібні залишки'.

2. Суфікс *-ьку. До дериватів з цим формантом у реконструйованих матеріалах не виявлено відповідних безсуфіксних субстантивів. Низку похідних із суфіксами -ька/-ъку можна розцінювати як паралельні віддієслівні утворення або як лексикалізовані форми множини.

2.1 Окремі лексеми позначають назви обрядодій, релігійних свят: *obglgdbky (ЭССЯ 26 203) `оглядини, огляд'; часто вживане в мові різних слов'ян у формі множини зі значенням `погані наслідки вчинків, справ', `догляд за худобою' - лексикалізована форма множини *obglgdhka чи похідне від *obglgdёti, *obglgdаti.

Панівна більшість плюративів на -ъку служить для найменування_відходів, речовин, матеріалів, залишків чогось і т. ін.: obberbky (97) `те, що збирають; залишки після збирання врожаю'; похідне від презентної основи дієслова *obbero,*obbrati чи лексикалізація форми множини *obberhkh / *obberhka; *obces<sup>r</sup>bky (138) `відходи при чесанні волосся, льону і т. ін.', походить від зменшувальної форми з суфіксом -ък- від *obcesh, очевидно через стадію *obceshkb > *obceshky; *obcinbky (139) `відходи, висівки; обрізки чогось', пор. словен. obcmki, ocmki `відходи, висівки', рос. діал. очинки `обрізки чогось', певне, лексикалізована форма множини від *оЬетькъ, *оЬетька, які походять від дієслова *obciniti; *obgrab<sup>r</sup>bky (27 27) `полова, що залишається після молотьби', похідне від дієслова *obgrabiti або лексикалізована форма множини *obgrabbkh; *obgrebbky (30) `залишки корму домашньої скотини', похідне із суфіксом -ъку від *obgrebh чи від дієслова *obgrebti або лексикалізована плюративна форма *obgrebhka / *obgrebhkh; *obmycky (28 98) слвц. діал. omicke мн. `короткі вичесані волокна' omiski мн. `висмикнуті волокна з коноплі', польське omyczki `відходи волокна, що утворюються при тіпанні льону', - похідне із суфіксом -ьку від дієслова *obmykati `вичесувати, рвати, тріпати, очищати, обдирати, видаляти' або лексикалізована форма множини *obmycka; *obpilbky (194) `стружка, опилки; опилки, що з'являються при обробці металу', очевидно, лексикалізована форма множини *obpilhkh / *obpilhka, що походять від *obpiliti; *obskrebbky (29 189) `залишки, які зішкребли з якоїсь посудини, залишки запасу сипучих тіл', лексикалізована форма множини іменника obskrebhkh або віддієслівний дериват від *obskrebti; *obstanbky (30 31) `останки (святих), мощі; прах'; `потомки'; `залишки, те, що залишилося від чогось', `майно, що залишилося після смерті', утворений від дієприкметника на -n- дієслова *obstati `залишитися, відмовитися, перестати, кинути' або плюраль від *obstanhkh; *obstatbky (41) `залишки', болг. остатки, остатци `залишки, пережитки', сербохорв. ostaci діал. `залишки', чеське ostatky `останні дні масляниці' ст.-слвц. ostatky `залишки, руїни (про міста, фортеці)', укр. діал. остатки `залишки зрізаного бадилля кукурудзи' тощо - лексикалізована форма множини іменника *obstatъkъ або утворення на -bky від дієслова obstati; *obtirbky (183) `сніп, складений між кількох снопиків після обмолочування; залишки недотертої картоплі; опилки', можливо, досить пізній плюраль від '^оЫ^ька; *ob<sup>r</sup>bjed<sup>r</sup>bky (31 148) `огризок, залишки від їжі, недоїдені шматки', пор. словен. objedki `об'їдки', ст.-чеське objedky `залишки сіна в кормушці'; в.-луж. wobjidki, польське objadki `об'їдки, залишки корму', діал. `залишки соломи, нез'їдені худобою', староросійське XVII ст. обь'кдки `залишки від їжі', укр. об'їдки `об'їдки' блр. a6jedrn - похідне від *obbjidati або лексикалізована форма множини *obъjёdъkъ; *obzadbky (173) `задня частина чогось (будинку, туші тварини, поселення, взуття)'; `залишки, зернові відходи'; `відходи при молотінні, віянні' - лексикалізована форма іменника *obzadhkh, ужита в множині.

У східнослов'янських говорах праслов'янського періоду, певне, функціонували й такі деривати: *obxlopbky, рос. XVII ст. охлопки `очіпки, охлопки', рос. діал. охлопки `залишки, відходи при переробці льону', укр. охлопки `те саме, що охлопок' - похідне від *obxlopati або лексикалізований плюраль іменника *obxlopbkb (27 68-69); obporbky (28 261), рос. діал. `чоботи з відрізаними халявами, рваний одяг, обривки матерії, ганчір'я' - плюраль від *obporhkh `старий зношений черевик, відпорота підкладка, порване взуття' або від *obporti `відпороти, випороти'.

2.2 Словотворчі форманти в множинних іменниках починають сприйматися як засоби їх творення, тому маємо окремі віддієслівні деривати з цим суфіксом, де іменник pluralia tantum твориться, оминаючи процес лексикалізації множинної форми: obmelbky (ЭССЯ 28 50) `відходи від помелу; жорсткі волокна, що залишилися при обробці льону; костра' (*obmelti `розмолоти, перемолоти, обточити, обідрати, провіяти'); *obzinbky (31 250) `свято врожаю, закінчення жнив, останній день жнив', від дієслова *obzinati `обкошувати, обжинати, зжати навколо чогось'.

3. Суфікс *-itji вичленовується в плюративі *drbgbvitji (ЭССЯ 5 139) `дреговичі, назва племені', похідне з суфіксом -itjь, мн. -itji від *drhghva `болото, трясовина, сире місце'.

4. Суфікси -у, -і. У реконструйованих матеріалах праслов'янської мови є низка віддієслівних утворень з фіналями -ъ, -ь, -а, які спочатку служили засобом іменникового словотвору, однак первинне їхнє значення зараз уже не відновлюється [5, с. 193]. Великий вплив на подальшу долю цих імен справило встановлення ними відношень з дієсловами [4, с. 171], що активізувало словотворчу здатність у праслов'янській мові континуантів згаданих суфіксів: -а(<*-а), -ъ(<*-о), -ь (<*-і). Утворення з цими формантами укладачі ЭССЯ кваліфікують як безсуфіксні. Однак М. Войтила-Свєжовська вважає ці суфікси конструктами, які в праслов'янській мові мали специфічний характер, вони поєднували в собі дві функції: словотвірну й флексійну, тобто виконували роль дериваційних формантів і одночасно вказували на належність дериватів до певного типу відмінювання [7, с. 12-13], згодом вони повністю поглинулися флексією. Поділяючи думку дослідниці, мусимо визнати, що згадані функції зберігалися за цими формантами у всіх формах слів, у називному множини, зокрема, іменники pluralia tantum мали флексію - y, -і. У частині випадків часом важко встановити характер творення плюративів: шляхом лексикалізації форми множини чи творенням плюратива прямо від дієслова.

Серед реконструйованих формативів зі згаданими формантами маємо досить розрізнені в семантичному плані деривати: назви місцин, обрядодій, речовин, матеріалів, залишків, одягу, інструментів тощо, наприклад: bagy (ЭССЯ 1 134) `болотиста місцевість' від *bagati, пор. незасвідчене *bagt; *jbzgreby/*jbzgrebi (9 30) `пакля, очистки льону, коноплі; грубе домоткане полотно із цих очисток' із *jbzgrebti `вишкребти, видряпати, вигребти'; *klesci/*klesca (1020) `кліщі, щипці, кусачки' від дієслова-звуконаслідування *kleskati/*kteskati `шмагати, плескати, клацати' або плюратив від *kUsca; *obglqdy (26 201) `оглядини, розглядини, візит юнака і його родини до дівчини з метою сватання, домовленості про весілля' похідне від *obgl$dёti, *obgl$dati, пор. паралельні утворення *obgl$db/*obglgda, які, можливо, зазнали лексикалізації в множині; *obmeti (28 54) `дрібні відходи при молотьбі'; `вівсяна полова'; `солом'яна січка', `борошно із зерна низького сорту' похідне від *obmesti або плюраль від *obmetb `помело, те, чим метуть'; `зметений борошняний пил'; `замет біля будинку'; `підсипка для утеплення будови'.

У східнослов'янських діалектах, можливо, функціонував і плюратив *obvory (31 92-93) `шнурки, якими прив'язували личаки; личаки', пор. укр. діал. обори `мотузки в неводі, зав'язки в постолах', рос. діал. оборы `мотузка, тасьма, якою обкручують онучі'; `вид риболовецької сіті'; `вірьовки, якими личаки прив'язуються до ніг', похідне від *obverti `сунути, всунути, засунути, вперти, уперти' або плюралі від *obvora / *obvorb.

Серед плюративів досліджуваного періоду маємо кілька конфіксальних дериватів. За допомогою конфікса *па-...-ъку творяться поодинокі плюративи з конкретним значенням, як-от: *nabedrbky (21 203) `частина кінської упряжі, що покриває бедра'; `набедрена пов'язка', співвідносне з *bedro, прийменниковою структурою з цим іменником, не виключена, утім, і лексикалізація множинної форми *nabedrbkb; nabidlbky (207) `деталь ткацького верстата', утворення пов'язане з *ЬШІо чи лексикалізація множинної форми *nabidlbka*. За участю конфікса *na- ... -іса утворено ідентичну до попередньої назву *nabidlbnica (207) (яка, очевидно, теж виступала у формі плюратива, пор. польськ. мн. nabidlbnice, укр. діал. набильниці, блр. мн. набтьніцьі.

Здійснений аналіз іменників pluralia tantum праслов'янської доби дає підстави стверджувати, що регулярні або нерегулярні лексичні зсуви в семантиці непохідних і похідних множинних форм іменника спричиняли лексикалізацію цих словоформ. Суфікси похідних іменників почали сприйматися як засоби творення плюративів, що сприяло розширенню їхньої мотивувальної бази: іменники pluralia tantum почали творитися безпосередньо від дієслів. Отже, у праслов'янській мові були створені передумови для розвитку словотвірної підсистеми множинних іменників в окремих слов'янських мовах і в українській зокрема.

семантичний лексичний праслов'янський множинний іменник

Умовні скорочення джерел

ЕСУМ - Етимологічний словник української мови / [за ред. О.С. Мельничука]: у 7 т. -Т. 1-6. - К. : Наук. думка, 1982-2012.

ЭССЯ - Этимологический словарь славянских языков: Праславянский лексический фонд. - Вып.1-38. - М.: Наука, 1974-2012.

Література

1. Дорошевский В. Элементы лексикологии и семиотики / В. Дорошевский. - М.: Прогресс, 1973. - 284 с.

2. Загнітко А.П. Теоретична граматика сучасної української мови. Морфологія-синтаксис / А.П. Загнітко. - Донецьк: ТОВ «ВКФ БАО», 2011. - 992 с.

3. Маркарян Р.А. Грамматикализация и лексикализация / Р.А. Маркарян // 1969. - №6. - С. 69-77.

4. Мейе. А Общеславянский язик / А. Мейе / [пер. и прим. проф. П.С. Кузнецова]; [под ред. С.Б. Бернштейна; предисл. Р.И. Аванесова и П.С. Кузнецова]. - М.: Издательство иностранной литературы, 1951. - 492 с.

5. Хабургаев Г.А. Старославянский язык / Г.А. Хабургаев. - М.: Просвещение, 1974. - 432 с.

6. Шмелёв Д.Н. Проблемы семантического анализа лексики / Д.Н. Шмелёв. - М.: Наука, 1973. - 280 с.

7. Wojtyla- Swierzowska М. Praslowianskie nomen agentis / М. Wojtyla-Swierzowska // PAN? Monografie Slawistyczne. 30. - Wroclaw. Warszawa. Krakow.Gdansk: Wydawnictwo Polskiej arademii nauk, 1974. - 161 s.

Conditional symbols

ЕСУМ - Etymological vocabulary of Ukrainian language, (1982-2012) Editor O.S. Melnychuk, in 7 Vol., vol. 1-6, Naukova dumka, Kyiv, Ukraine.

ЭССЯ - Etymological vocabulary of Slavic languages, Old Slavic lexical fond, (1974-2012), Iss. 1-38, Nauka, Moscow.

References

1. Doroshevskii, V. (1973) Elementy leksikologii i semiotiki, Moscow, Progress.

2. Zahnitko, A.P. (2011) Teoretychna hramatyka suchasnoii ukraiinskoii movy. Morfolohiia-syntaksys, Donetsk, VKF BAO, Ukraine.

3. Markarian, R.A. (1969) Hrammatika lyzatsiia i leksika lizatsiia, pp. 69-77.

4. Meie, A. (1951) Obshcheslavianskii yazyk, Moscow, Izdatelstvo inostrannoi literatury.

5. Khaburgaev, G.A. (1974) Staroslavianskii yazyk, Moscow, Prosveshchenie.

6. Shmeliov, D.N. (1973) Problemy semanticheskogo analiza leksiki, Moscow, Nauka.

7. Wojtyla-Swierzowska, М. (1974) Praslowianskie nomen agentis, PAN? Monografie Slawistyczne. 30. - Wroclaw. Warszawa. Krakow. Gdansk, Wydawnictwo Polskiej arademii nauk.

Размещено на Allbest.ru