Структурна характеристика моносемічних аксіономенів української мови

Дослідження лексичної семантики іменників позначення загальнонаціональних цінностей української етнолінгокультури. Аналіз семантичної активності аксіономенів, їхнього базового лексичного значення. Місце аксіономенів в системі сучасної української мови.

Рубрика Иностранные языки и языкознание
Вид статья
Язык украинский
Дата добавления 03.02.2018
Размер файла 19,9 K

Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже

Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.

Размещено на http://www.allbest.ru/

УДК 811.161.2'371

Структурна характеристика моносемічних аксіономенів української мови

Сорока Т.

кандидат філологічних наук,

доцент кафедри англійської мови та перекладу

Ізмаїльського державного гуманітарного університету

Стаття присвячена дослідженню лексичної семантики іменників на позначення загальнонаціональних цінностей української етнолінгокультури, обраних з тлумачних словників методом ступінчастої ідентифікації. Проведений аналіз семантичної активності тридцяти аксіономенів показав, що, вони, маючи лише одне базове лексичне значення як своєрідний додаток до полісемічного слова і, відповідно, займаючи визначне місце в системі сучасної української мови, передають ту чи іншу характеристику або властивість людини як на індивідуальному, так і на суспільному рівнях.

Ключові слова: аксіономен, семантичний аналіз, лексичне значення.

Сорока Т. кандидат филологических наук, доцент кафедры английского языка и перевода Измаильского государственного гуманитарного

университета

СТРУКТУРНАЯ ХАРАКТЕРИСТИКА МОНОСЕМИЧНЫХ АКСИОНОМЕНОВ УКРАИНСКОГО ЯЗЫКА

Статья посвящена исследованию лексической семантики имен существительных, обозначающих общенациональные ценности украинской этнолингвокультуры и выявленных по толковым словарям методом ступенчатой идентификации. Проведенный анализ семантической активности тридцати аксиономенов показал, что они, руководствуясь только одним базовым лексическим значением и, соответственно, занимая значимую позицию в системе современного украинского языка, передают ту или иную характеристику или свойство человека как на индивудуальном, так и на общественном уровнях.

Ключевые слова: аксиономен, семантический анализ, лексическое значение.

Soroka T. - PhD (Philology), Associate Professor, English Language and

Translation Department at Izmail State Liberal Arts University (Ukraine)

STRUCTURAL CHARACTERISTIC OF THE MONOSEMANTIC UKRAINIAN AXIONOMENS

The article is dedicated to the investigation of the nouns denoting national values on the material of the Ukrainian language. Each monosemantic axionomen consisting of a single lexical meaning has been taken from the modern thesauri by means of the step-identification method. In the process of analysis it has been defined that a basic structural seme of an examined axionomen is regarded as the so-called addition to a polysemantic word. Monosemantic axionomens occupy significant positions in the system of the modern Ukrainian language and represent human characteristic features or qualities on the individual and public levels as well.

Key words: axionomen, semantic analysis, lexical meaning.

Постановка проблеми. На сучасному етапі розвитку лінгвістики особливо актуальними є антропо- й етноцентричні підходи, для яких пріоритетним є вивчення мови в її зв'язках із мисленням, ментальністю, культурою. Ці завдання реалізуються передовсім у дослідженні взаємодії лінгвістичних та екстралінгвістичних факторів у структурі значень лексичних одиниць, їх здатності відтворювати категоріальні фрагменти мовної картини світу та відображати специфіку національного світосприйняття певної спільноти (праці М. Ф. Алефіренка, І. О. Голубовської, А. В. Корольової, А. А. Лучик, О. О. Селіванової, С. І. Терехової, О. В. Тищенка, Т. С. Толчеєвої, М. П. Фабіан, Г. М. Ярун та інших).

Аналіз останніх досліджень. У низці статей, присвячених дослідженню мовної об'єктивації аксіологічних категорій духовної культури українського народу, яка репрезентована філософсько- світоглядними, науковими, громадсько-політичними, соціальними, моральними, релігійними, правовими та естетичними цінностями [2; 3; 4], викладено результати авторського наукового дослідження семантичних співвідношень шести груп аксіономенів Аксіономен (від грецького а§а - «цінність» і латинського - nomen - «ім'я, назва») є робочим терміном, впровадженим у науковий обіг автором статті для позначення найменування цінності. із застосуванням матричного методу: по три групи аксіономенів з найвищим (18-10 значень) та середнім ступенем полісемії (9-2 значень). Однак, до складу аксіолексики входить ще й сьома група однозначних іменників, які займають фіксовані місця у матриці.

Метою пропонованої статті є аналіз структурних особливостей моносемічних аксіономенів сучасної української мови, які кваліфікуються як ціннісно-обумовлені реєстрові одиниці лексикографічних джерел тлумачного характеру.

Ця мета конкретизується в таких завданнях: 1) встановити семну структуру групи моносемантичних слів на позначення цінностей; 2) проаналізувати співвідношення досліджуваних аксіономенів.

Виклад основного матеріалу дослідження. Проблеми моносемії частково розглядаються в працях Ю. Д. Апресяна, Н. Д. Арутюнової, В. П. Беркова, В. Г. Гака, В. І. Карасика, Л. С. Ковтун, М. І. Фоміної та ін., дієсловам-моносемантам присвячено дослідження О. К. Мухамедзянової. Серед існуючих визначень поняття «моносемант» найбільш точне його тлумачення представлено в словнику О.С. Ахманової: « ... кожній одиниці змісту повинна відповідати одна певна одиниця вираження» (переклад наш. - С. Т.) [1]. В нашому дослідженні ми розглядаємо лексико-семантичне наповнення аксіологічного моносеманту як таке, що співвідноситься лише з одним предметом думки, або є відбитком об'єкта реальної дійсності. Особливістю цих слів є те, що вони в стислому вигляді передають значення, в основі яких лежать розрізнювальні риси, що позначаються й на відношеннях між досліджуваними іменниками.

До складу слів на позначення цінностей в сучасній українській літературній мові входять тридцять моносемічних аксіономенів, обраних з тлумачних словників [5] за допомогою прийому суцільної вибірки та процедури ступінчастої ідентифікації, які умовно ділимо на три підгрупи за типом лексичних значень.

Перша підгрупа включає 11-ть моносемантів, більшість з яких за своїм базовим лексичним значенням виступає семантично близькою до деяких аксіономенів із максимальним або середнім ступенем полісемії. Так, іменник довіра, познаючи «ставлення до кого-небудь, що виникає на основі віри в чиюсь чесність, щирість» корелює з аксіономенами чесність, щирість; слово консенсус, указуючи на «відсутність у сторін, що домовляються, заперечень проти пропозицій, висунутих під час переговорів», співвідноситься з аксіономенами добро, злагода, мир; іменник державність завдяки значенню «державний лад; державна організація» має семантичні зв'язки із аксіономенами порядок й демократія; лексична одиниця цілеспрямованість та полісемічні слова воля й мрія збігаються за значенням «прагнення до мети, підпорядкованість їй дій, думок»; вказівка на «красу, художність, вродливість» об'єднує моносемічне слово естетичність з аксіономенами врода, краса; іменник православність за лексичним значенням «православна віра, православ'я» а іменник релігійність - «віра в Бога» встановлюють семантичні зв'язки зі словами благочестя й віра; лексична одиниця самовідданість подібно до полісеманту альтруїзм позначає «готовність пожертвувати собою, поступитися своїми особистими інтересами заради інших людей»; лексичне значення «працелюбність» іменника трудолюбство міститься й у внутрішній формі двозначного слова працьовитість. Взаємообумовленість соціальних цінностей громадянськість і колективізм вбачається в «усвідомленні кожним громадянином своїх прав та обов'язків щодо держави, суспільства» 124 (громадянськість), а також у висуванні ними на перший план громади й суспільства, ставлячи інтереси колективу вище, ніж інтереси окремої особистості на засадах «колективної співпраці як принципу громадського життя та діяльності людей» (колективізм).

Формулою тлумачення для 11-ти аксіономенів другої підгрупи ввічливість, вірність, ґречність, інтелігентність, лагідність, підприємливість, поміркованість, смиренність, стриманість, цивілізованість, щедрість виступає семантично вагоме значення «властивість /якість за значенням», що відсилає до відповідних прикметників, генетично пов'язаних з досліджуваними лексичними одиницями. Домінуючою ознакою аксіономенів ввічливість, вірність, ґречність, інтелігентність є ідея морально-етичного потенціалу людини, що дозволяє вказані слова вважати ціннісними орієнтаціями, тобто елементами психологічної структури особистості, а аксіономени лагідність, поміркованість, смиренність, стриманість, щедрість характеризувати ще й як християнські чесноти в релігійно-православній традиції українського народу. Соціальне підґрунтя аксіономенів підприємливість та цивілізованість вбачається в актуалізації активних дій та завзяття українців на шляху до прогресу в умовах вітчизняної культури.

Відсилання «абстрактного іменника до відповідного прикметника» об'єднує 8 моносемічних аксіономенів акуратність, духовність, лояльність, наполегливість, неупередженість, об'єктивність, родинність, унітарність у межах третьої підгрупи. Кожне зі слів на позначення цінностей керується відповідним семантичним принципом, який закладено в основу внутрішньої структури абстрактного аксіономена. Наприклад, слово акуратність передає дотримання порядку, точності; семантика духовності пов'язана з внутрішнім психічним життям людини, її моральним світом, певною піднесеністю думок та вчинків у протиставленні гріховному, аморальному; сутність іменника лояльність усвідомлюється через поводження в межах закону та коректне, доброзичливе ставлення до інших; лексична одиниця наполегливість тлумачиться як виявлення завзяття, стійкості, непохитності у здійсненні, досягненні певної мети; аксіономен неупередженість констатує відсутність обманної, негативної, заздалегідь сформованої думки, упередження; моносемант об'єктивність як філософсько-світоглядна категорія характеризує предмет, зміст знання чи спосіб існування (дійсності) в їхній незалежності від людської свідомості (суб'єкта пізнання), а як риса характеру - здатність розглянути питання, що є предметом дискусії, незважаючи на особисті уподобання чи вигоду; виступаючи біологічною категорією, аксіономен родинність переважно розглядається як кровна спорідненість, але в той же час вона набуває правової форми як підстава виникнення сімейних прав та обов'язків між суб'єктами, які нею пов'язані; громадсько-політична значущість конституційно закріпленої унітарності державного устрою України вбачається в організації території і населення, визнання за ними або надання їм певного статусу в здійсненні державної влади.

Проведений аналіз семантичної активності тридцяти аксіономенів досліджуваної сьомої групи показав, що, вони, маючи лише одне вагоме лексичне значення як своєрідний додаток до полісемічного слова і, відповідно, займаючи визначне місце в системі сучасної української мови, передають ту чи іншу характеристику або властивість людини як на індивідуальному, так і на суспільному рівнях.

Перспективи подальших розвідок ми вбачаємо в поглибленому вивченні ціннісних парадигм англійського та французького мовних соціумів, досліджуючи аксіономени з найвищим і середнім ступенем полісемії та моносемічні іменники в межах лексико-семантичних полів вказаних мов.

аксіономен семантичний лексичний

Література

1. Ахманова О. С. Словарь лингвистических терминов / О. С. Ахманова. - М. : Сов. энциклопедия, 1969. - 606 с.

2. Сорока Т. В. Семантичні особливості аксіологічних категорій / Т. В. Сорока // Теоретические и прикладные проблемы русской филологии: научно-методический сборник. - Вып. XXI. / отв. ред. В. А. Глущенко. - Славянск : СГПУ, 2011. - С. 74-82.

3. Сорока Т. В. Семантичні особливості аксіономенів із середнім ступенем полісемії (на матеріалі сучасної української мови) / Т. В. Сорока // Теоретические и прикладные проблемы русской филологии : научно-методич. сб. / отв. ред. В. А. Глущенко; отв. за вып. В. М. Калинкин. - Славянск : Предприниматель Маторин Б. И., 2012. - Вып. XXIII. - С. 106-111.

4. Сорока Т. В. Семантична структура багатозначних аксіономенів сучасної української мови / Т. В. Сорока // Вісник Донбаського державного педагогічного університету. Серія : Філологічні науки : збірник наукових праць / [за заг. ред. проф. В. А. Глущенка]. - Слов'янськ : ДДПН, 2013. - Вип. 1. - С. 43-51.

5. Словник української мови : у 11-ти т. / [І. К. Білодід та ін.]. - К. : Наукова думка, 1970 - 1980. - Т. 1-11.

Размещено на Allbest.ru

...

Подобные документы

  • Поняття "термін" у лінгвістичній науці. Джерела поповнення української термінології. Конфікси в афіксальній системі сучасної української мови. Специфіка словотвірної мотивації конфіксальних іменників. Конфіксальні деривати на позначення зоологічних назв.

    дипломная работа [118,0 K], добавлен 15.05.2012

  • Виникнення і первісний розвиток української мови. Наукові праці україномовців про виникнення української мови. Дослідження розвитку писемної української мови: діяльність Кирила і Мефодія. Спільність української мови з іншими слов'янськими мовами.

    реферат [29,5 K], добавлен 26.11.2007

  • Аспекти вивчення віддієслівних іменників у вітчизняних і зарубіжних мовознавчих студіях. Методика когнітивно-ономасіологічного аналізу, мотиваційні особливості й диференціація мотиваційних типів віддієслівних іменників сучасної української мови.

    автореферат [28,4 K], добавлен 11.04.2009

  • Роль і значення для розвитку мови місця її народження, дальшого поширення, положення країни на карті світу. Належність української мови до широко розгалуженої мовної сім'ї слов'янських мов. Переконлива відмінність української мови у її фонетиці.

    реферат [24,8 K], добавлен 01.03.2009

  • Характерні риси сучасної української літературної мови та особливості її використання. Історія становлення української графіки й орфографії, видання "Українського правопису" 1945 р. Походження іноземних слів, що використовуються в літературній мові.

    реферат [24,7 K], добавлен 04.07.2009

  • Розвиток української літературної мови давньої і середньої доби. Доба відродження української літературної мови. Розвиток урядової мови в напряму зближення з живою мовою із впливом мови центральноєвропейських канцелярій: латинської, німецької, польської.

    реферат [21,1 K], добавлен 14.10.2011

  • Лінгвістичні та екстралінгвістичні основи дослідження пареміології. Способи й засоби, лінгвокультурологічні особливості семантичної репрезентації опозиції життя/смерть у пареміях української мови. Лексеми часових параметрів як складники паремій.

    курсовая работа [84,0 K], добавлен 23.10.2015

  • Ознайомлення із основними етапами історичного розвитку української літературної мови. Визначення лексичного складу мови у "Щоденнику" Євгена Чикаленка. Вивчення особливостей правопису, введеного автором. Погляди Чикаленка на розвиток літературної мови.

    реферат [65,0 K], добавлен 19.04.2012

  • Давня та сучасна українська лексикографія. Поняття словника. Орфографічний словник української мови. Тлумачний словник української мови. Словник синонімів української мови. Винекнення лексикографії з практичних потреб пояснення незрозумілих слів.

    реферат [33,0 K], добавлен 25.01.2009

  • Поняття архаїзми, напрямки дослідження архаїзмів в лексикографі. Тематичнi групи архаїзмiв, значення слiв архаїзмiв у тлумачному словнику української мови А. Iвченка. Співвідношення архаїчного значення слів, особливості створення сучасних словників.

    реферат [33,1 K], добавлен 16.08.2010

  • Розгляд найменувань податкової сфери лексичної системи української мови. Базові поняття податкової системи України в контексті мовознавчих досліджень. Причина та фактори рухливості складу системи податкових найменувань в українській лексичній системі.

    статья [293,6 K], добавлен 21.09.2017

  • Основні етапи виникнення та становлення української мови, її роль і місце серед інших мов світу, особливості та відмінні риси. Проблеми мови та її значення в закріплення української державності в радянські часи та на сучасному етапі, шляхи її укріплення.

    книга [235,7 K], добавлен 07.03.2010

  • Характеристика запозиченої лексики, її місце у складі сучасної української мови. Особливості вивчення пристосування німецькомовних лексичних запозичень до системи мови-рецептора. Характеристика іншомовних запозичень з соціально-політичної сфери.

    курсовая работа [139,6 K], добавлен 08.04.2011

  • Постать Б. Грінченка як різнопланового діяча. Традиційні методи упорядкування довідкових видань. Основна організаційно-творча робота над "Словарем української мови". Використання "Словаря української мови" Бориса Грінченка у сучасній лексикографії.

    курсовая работа [1,1 M], добавлен 10.06.2011

  • Найважливіші писемні пам'ятки української мови ХІ-ХV ст. Давні голосні "о" та "е" в закритих складах, що виникли внаслідок занепаду зредукованих "ъ", "ь". Пояснення фонетичних змін, які відбулися на ґрунті сучасної української мови у деяких словах.

    контрольная работа [23,1 K], добавлен 19.10.2012

  • Проблеми словотвірної семантики та мотивації фемінітивів cучасної української мови. Лексико-семантична організація жіночих номінацій. Творення іменників зі значенням жіночої статі. Семантичні відношення між апелятивами на позначення назв жіночого роду.

    дипломная работа [150,5 K], добавлен 09.04.2012

  • Теоретичні проблеми ареального варіювання української мови: закономірності розподілу лексики в межах українського континуума; межі варіативності лексики у зв’язку з проблемою лінгвістичного картографування; семантичні варіанти у говорах української мови.

    реферат [20,5 K], добавлен 02.04.2011

  • Вигук та звуконаслідування як частини української мови, відвигукові одиниці: поняття, особливості, класифікація. Структурно-семантичний зміст та функціональна характеристика вигуків і ономатопоетичних слів. Стилістичне використання вигукової лексики.

    курсовая работа [92,4 K], добавлен 18.09.2014

  • Засіб формування, оформлення та існування думки. Формування української мови. Норми української літературної мови. Стилі сучасної української мови. Ділова українська мова. Найважливіший засіб спілкування людей.

    реферат [13,9 K], добавлен 17.07.2007

  • Прийоми і методики морфологічного аналізу. Особливості вживання частин мови у професійному мовленні. Правильне вживанням іменників та прикметників у діловому спілкуванні. Використанням дієслівних форм і прийменникових конструкцій у професійних текстах.

    реферат [40,9 K], добавлен 28.02.2017

Работы в архивах красиво оформлены согласно требованиям ВУЗов и содержат рисунки, диаграммы, формулы и т.д.
PPT, PPTX и PDF-файлы представлены только в архивах.
Рекомендуем скачать работу.