Мова поезії та термін

Размещено на http://www.allbest.ru/

УДК 811.161.2'373.45:622

Мова поезії та термін

Колган О.

кандидат філологічних наук,

доцент кафедри української мови та літератури

Донбаського державного педагогічного університету

У статті проаналізовано думки провідних вітчизняних і зарубіжних учених щодо особливостей використання терміна в поетичній мові; схарактеризовано основні ознаки терміна, яких він набуває у невластивому йому стилі.

Ключові слова: термін, поезія, конотації.

Колган Е. кандидат филологических наук, доцент кафедры украинского языка и литературы Донбасского государственного педагогического университета

ЯЗЫК ПОЭЗИИ И ТЕРМИН

В статье проанализированы мнения выдающихся отечественных и зарубежных учёных об особенностях употребления термина в языке поэзии; охарактеризованы основные признаки термина, которые он приобретает в несвойственном ему стиле.

Ключевые слова: термин, поэзия, коннотации.

Kolgan Е. - an Associate Philology Sciences an Associate Professor of the department of Ukrainian language and the literature of Donbass State Teachers' Training University

LANGUAGE OF POETRY AND TERM

The article continues the series of publications of the author about the peculiarities of the functioning of the term in the fiction. The work presents universally recognized definition of the term in the modern Terminology and its signs in scientific style; the opinions of well-known national and foreign scholars about the features of the usage of the term in fiction, especially in poetry, are analyzed in the article; the main features of the term, which it obtains in uncommon style are characterized.

Key words: term, poetry, connotations.

Постановка проблеми... У сучасному мовознавстві вивчення термінології є одним із найактуальніших питань.

Терміни, як відомо, функціонують не лише в науковому, а й в інших стилях сучасної української літературної мови. Але, потрапляючи до іншого мовного оточення, терміни набувають інших ознак та властивостей, непритаманних їм у науковому стилі.

Однією з провідних і характерних рис мови сучасної української літератури є використання термінології, що є свідченням виразного сучасного колориту мовлення.

Термінологічна лексика, зокрема, функціонує й у художньому стилі, про що свідчать розвідки сучасних термінологів, таких як Л. Задояна, В. Карпова, В. Мінасян, М. Пилинський, Л. Тиха, С. Шуляк та ін.

Розвиток термінології та проникнення наукових явищ і понять у повсякденне життя впливають на загальнолітературну мову, у результаті переходу терміна до складу якої частина його специфічних особливостей зазнає певних змін. У таких випадках говорять про детермінологізацію термінів. Зміна семантики детермінологізованих слів залежить не лише від того, із якої терміносистеми запозичено термін, а переважно від того, до якого розряду лексики належить детермінологізоване слово.

У зв'язку з широким уживанням термінів у художній літературі навіть виникла галузь мовознавства - термінологічна стилістика, предметом дослідження якої є „використання різногалузевої термінології в її дефінітивному значенні, створення необхідних авторові спеціальних слів за моделями реальних термінів, уведення переосмисленої термінології в арсенал художніх засобів” [5, с. 25-26].

Аналіз останніх досліджень і публікацій... Проблемам стилістичного функціонування термінології в поетичних творах присвячено праці В. Власенко, А. Цепколенко [1], А. Гречанової [2], Т. Симоненко [8], О. Шаталіної [10], Н. Яценко [12] та ін.

Питання функціонування термінів у поетичних творах, на жаль, ще не було предметом комплексного дослідження в сучасному мовознавстві.

Актуальність статті визначено підвищеною увагою філологів до художніх творів, зокрема їхньої мови.

Формулювання мети статті та постановка завдань. Метою статті є теоретичне осмислення основних думок щодо статусу терміна в художньому творі, зокрема поетичному, крізь призму наукових концепцій видатних українських та зарубіжних мовознавців.

Реалізація поставленої мети передбачає виконання таких завдань:

- проаналізувати й систематизувати наявні в сучасному мовознавстві думки щодо особливостей використання терміна в поезії;

- конкретизувати основні ознаки терміна, яких він набуває в поетичному мовленні;

- виявити особливості функціонування термінів у поетичному творі.

Відповідно до мети й завдань дослідження в праці застосовано описовий метод.

Виклад основного матеріалу дослідження...

Проблема використання термінів у творах художньої літератури, зокрема поезії, є однією з найактуальніших у сучасному українському термінознавстві, яка потребує ґрунтовного теоретичного осмислення.

Однією із вагомих праць щодо особливостей функціонування терміна в поетичній мові є монографія В. Карпової „Термін і художнє слово”, у якій названо прийоми стилістичного використання термінологічної лексики в мові деяких українських поетів, таких як П. Тичина, М. Рильський, В.Сосюра, М. Бажан, А. Малишко, І. Вирган, Д. Павличко, Р. Братунь, М. Петренко, І. Драч. Проаналізувавши поетичні твори відомих митців слова, автор дійшла висновку, що аналізована лексика „не перестала бути термінологічною, зберігши основні ознаки цієї категорії слів...” [4, с. 119].

Значущою для вивчення питання особливостей уживання термінологічної лексики в мові поезії є стаття М. Пилинського „Поетичне слово і НТР”, у якій знаний мовознавець зазначив, що в процесі науково-технічної революції термінологічні лексеми різних галузей виробництва все частіше використовують автори у своїх поетичних творах. За словами науковця, „слова і вирази науково- технічного мовлення стають у віршованих текстах важливим засобом реалізації різних відтінків експресії, захоплення всім тим, що було досягнуте в ході науково-технічного прогресу...” [7]. Широке використання термінологічної лексики в усіх жанрах сучасної поезії „веде до дальшої демократизації літератури і культури взагалі” [7], посилює інформативність поезії в умовах НТР. Отже, як бачимо, автор наголосив на такій важливій функції терміна в невластивому йому тексті (мові поезії) - інформативності. Термін, на думку М. Пилинського, є одним із найважливіших засобів для передачі різних емоцій, що, як відомо, не властиве терміну в науковому стилі.

Л. Тиха на матеріалі поезій І. Драча дослідила використання термінологічної лексики в художніх творах, зокрема їх метафоризацію. Науковець зазначила, що „у художніх текстах термін втрачає свої специфічні ознаки, набуваючи додаткових, а то й зовсім інших, смислових значень - він виступає елементом образної системи мови”, зауваживши, що „особливої експресії набуває термін тоді, коли автор навмисне, із стилістично-виражальною метою вживає його поряд з іншостильовими мовними елементами” [9, с. 494]. Мовознавець наголосила, що в значеннєвій структурі терміна як елемента метафоричної конструкції відбуваються зміни, що призводять до виникнення нової семантики. В авторській метафорі переносне значення не закріплюється за словом, а можливе лише в конкретному контексті. Л. Тиха виділила такі шляхи введення термінів у художні тексти: естетична „денейтралізація” спеціальних слів; уживання термінологічного слова як компонента метафоричних конструкцій за умови, що основне його значення зберігається і є основою художнього образу; уживання термінів засноване на асоціаціях, дуже віддалених від прямого значення” [9, с. 496]. Слушною також є думка Л. Тихої про те, що „уведення вузькотермінологічної лексики є, зокрема, ефективним прийомом інтелектуалізації мови поезій, вдалим дійовим засобом залучення читача до світу наукових надбань, пошуків. У подібних випадках точне знання змісту терміна не завжди важливе. Він тут функціонує лише як сигнал „нехудожнього” стилю. І часто цього достатньо. У ситуаціях насичення контексту термінологічною лексикою важить саме звучання слова, сама його фонетична оболонка” [9, 496].

В. Власенко, А. Цепколенко, також аналізуючи мову поезій І. Драча, зауважили, що „дуже виразною рисою термінології у художньому мовленні є руйнування її системності. Автор використовує не певну мікросистему спеціальних термінів, а лише ті елементи різних термінологічних систем, які йому потрібні для художнього зображення дійсності. В результаті художнього переплавлення різноманітної термінологічної лексики створюється віршований художній контекст, а не науковий чи науково-популярний твір» [1]. Науковці наголосили, що терміни в поезіях І. Драча є центрами тропеїчних переосмислень, вони відіграють велику роль у наданні твору експресії, завдяки їм автор створює яскраві метафори, які потребують детального аналізу.

Цінним матеріалом для вивчення нашого питання є стаття Т. Симоненко „Стилістичні функції термінологічної лексики в поезії В. Стуса”. Розглянувши особливості використання термінів у поетичній мові Василя Стуса та проаналізувавши зміну семантики термінологічних одиниць у процесі формування складних метафоричних образів, мовознавець зазначила, що „уживання термінологічної лексики є одним із способів символотворення у поезіях В. Стуса. Поет активно вдається до художніх трансформацій слів, незвичних сполучень, персоніфікацій тощо для утворення складних семантичних згущень” [8].

А. Гречанова, вивчаючи медичну термінологію в мові художнього стилю, наголосила: „Для мови сучасної художньої літератури характерна стильова взаємодія. Образна мова вирізняє твори художньої літератури з-поміж інших текстів. Вона не обмежується традиційними тропами та фігурами, а наповнює естетичним змістом „безобразні” мовні елементи, перетворює їх у систему художньо-мовного бачення світу. До таких „безобразних мовних елементів” відносимо, зокрема, термінологічну лексику” [2].

Н. Яценко, досліджуючи мову історичних творів Ліни Костенко, однією з особливостей уживання термінів у поетичних творах назвала те, що вони „збільшують експресивну силу висловлювання” [12, с. 32].

В. Мінасян, аналізуючи специфіку функціонування термінів у поезіях М. Бажана, дійшов висновку про те, що досліджуваний пласт лексики „вживається не тільки і не стільки в прямому номінативному значенні з метою називання об'єктивних реалій дійсності, а переважно зі стилістичною й естетичною настановою. Поет широко вводить термінолексику в мову своїх творів у переносно-метафоричному та асоціативному планах, що сприяє створенню неповторних художньо-індивідуальних метафоричних образів” [6].

Цікавою є розвідка О. Шаталіної, яка, досліджуючи особливості вживання термінів літературознавства у творах І. Франка, зауважила, що „використання поетом наукової термінології, зокрема літературознавчої, в своїх працях є логічно закономірним”, бо, як відомо, „Франко був філологом, літературознавцем, і свої знання з теорії літератури широко впроваджував в поетичну творчість” [10, с. 45], отже, автор статті у своїй праці наголосила на широкій популяризаторській функції терміна, коли поет через власні вірші знайомить читачів із основними поняттями певної галузі, зокрема літературознавства.

На думку більшості мовознавців, художня література є посередником у процесі переходу термінів із основної функціональної сфери (наукового стилю) до загальнолітературної мови. Уведення термінів до поетичних творів зумовлене насамперед намаганням автора викликати в авторів неповторні емоції, створити нові асоціації, аналогії тощо. Проаналізувавши думки науковців щодо питання використання термінів у мові поезії й спираючись на власні спостереження, робимо висновки, що термінологічні одиниці в невластивому їм стилі втрачають (чи дещо змінюють) свої основні ознаки. Зокрема, термін у поетичному творі набуває конотацій, експресії, стає досить залежним від контексту. Автори поетичних творів уводять цей пласт лексики до тканини художнього твору з різною метою, зокрема для популяризації термінів окремих галузей серед читачів, підвищення інтелектуального рівня населення, точного, короткого й влучного позначення того чи того поняття, а також для створення нових яскравих та оригінальних стилістичних тропів, фігур. Терміни в поетичних творах часто є складовими символів, новотворень, авторських неологізмів, складних семантичних поєднань тощо.

Отже, термінологічна лексика в поетичному творі покликана зацікавити читача, вплинути на нього емоційно. Здебільшого її використано в прямому номінативному значенні, як засіб вторинної номінації вона виступає в складі стилістичних тропів та фігур. Це є особливістю вживання терміна в невластивому йому мовному оточенні. Поети переважно вводять до тексту творів відому читачеві термінологію для короткого, але інформативного повідомлення, причому намагаючись не перенаситити твір термінологічними одиницями.

термін поетичний мовлення

Література

1. Власенко В. В. Термінологічна лексика в поезіях Івана Драча / Власенко В. В., Цепколенко А. О. - [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://www.nbuv.gov.ua/Articles/kultnar/knp200232/knp32 9.doc.

2. Гречанова А. Термін як художній троп (на матеріалі поетичних творів) / Гречанова А. - [Електронний ресурс]. - Режим доступу:

3. http://lingvodnu.com.ua/arxiv-nomeriv/lingvistika-lingvokulturologiva-2012/termin-vak-xudozhnij-trop-na-materiali-poetichnix-tvoriv/

4. Задояна Л. Стилістичні функції термінологічної лексики у поетичному тексті (на матеріалі поезій Василя Симоненка) / Задояна Л. // Українська термінологія і сучасність: зб. наук. праць / відп. ред. Л.О. Симоненко. - К. : КНЕУ, 2007. - Вип. VII. - С. 251-252.

5. Карпова В.Л. Термін і художнє слово / Карпова В.Л. - К. : Наук. думка, 1967. - 129 с.

6. Крыжановская А. В. Актуальные проблемы упорядочения научной терминологии / Крыжановская А. В., Симоненко Л. А. - К. : Наук. думка, 1987. - 162 с.

7. Мінасян В. І. Терміни в поезіях М. Бажана / Мінасян В. І. - [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://kulturamovv.univ.kiev.ua/KM/pdfs/Magazine25-6.pdf

8. Пилинський М. М. Поетичне слово і НТР / Пилинський М. М. - [Електронний ресурс]. - Режим достvпv:http://kulturamovv.univ.kiev.ua/KM/pdfs/Magazine30-4.pdf

9. Симоненко Т. Стилістичні функції термінологічної лексики в поезії В. Стуса / Симоненко Т. - [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://archive.nbuv.gov.ua/portal/soc gum/znpkhnpu lingv/2012 34/41.pdf

10. Тиха Л. Термінологічна лексика як компонент метафоричних конструкцій (на матеріалі поезій Івана Драча) / Л. Тиха // Вісник Львівського університету. - Львів, 2004. - Вип. 34. - Ч. І. - С. 493-498.

11. Шаталіна О. Ф. Функціонування літературознавчої термінології у творах І.Я. Франка / Шаталіна О. Ф. // Учёные записки Таврического национального университета им. В. И. Вернадского. Серия «Филология. Социальные коммуникации». - Том 22 (61). - № 3. - 2009. - С. 42-45.

12. Шуляк С. Використання ботанічних термінів у поетичних текстах Євгена Гуцала / Шуляк С. // Українська термінологія і сучасність: зб. наук. праць / відп. ред. Л.О. Симоненко. - К. : КНЕУ, 2007. - Вип. VII. - С. 228-231.

13. Яценко Н. Військова лексика в історичних романах Ліни Костенко / Н. Яценко // Дивослово. - 2000. - №3 (517). - С. 30-32.

Размещено на Allbest.ru