Семантична категорія наявності/відсутності в контексті вивчення дієслова на уроках української мови в початковій школі

Размещено на http://www.allbest.ru/

Семантична категорія наявності/відсутності в контексті вивчення дієслова на уроках української мови в початковій школі

Важливою категорією в осмисленні світу та явищ навколишньої дійсності є буття. У мовознавстві його трактують як семантико-функціональну категорію, що об'єднує різні варіанти значень існування, наявності, та розглядають як найтиповіший вузький вияв буттєвих речень.

Організаційним центром буттєвих речень є предикати наявності / відсутності, що констатують або заперечують факт існування предметів, явищ, подій, і відображають способи існування фрагмента буття. Спеціалізованим засобом вираження таких предикатів виступають дієслова зі значенням екзистенційності.

У сучасному мовознавстві до проблеми предикатів із буттєвою семантикою та засобів їх репрезентації неодноразово зверталися Н.Д. Арутюнова [1], Т.В. Булигіна, О.М. Селіверстова [10], Н.В. Кавера [4], О.І. Леута [6], Л.І. Лонська [7] та інші науковці. Проте розглядалося це питання лише як лінгвістичне явище, відсутні дослідження методичного характеру, які відображають втілення аналізованої семантичної категорії на уроках української мови у школі, що зумовлює актуальність обраної теми.

Мета наукової розвідки - здійснити спробу аналізу реалізації семантичної категорії наявності / відсутності на уроках рідної мови в початковій школі в контексті вивчення дієслова.

Для досягнення поставленої мети необхідно розв'язати такі завдання: 1) з'ясувати лінгвістичну сутність категорії наявності / відсутності; 2) схарактеризувати основні типи предикатів наявності / відсутності та засоби їх вираження; 3) подати систему вивчення дієслова в початкових класах; 4) проаналізувати діючі шкільні підручники з рідної мови початкової школи на наявність речень із дієсловами з буттєвою семантикою.

У сучасному мовознавстві представлено кілька підходів до класифікації дієслівних буттєвих речень. Усі дослідники (Т.В. Булигіна, Н.В. Кавера, Л.І. Лонська, О.І. Леута,

О.М. Селіверстова) виокремлюють власне екзистенційний варіант існування, у яких буттєва семантика нічим не ускладнена. Предикати власне буттєвих речень найчастіше виражені дієсловами з семою існування без будь-яких додаткових характеристик і функціонують у значенні «бути в наявності, мати місце в дійсності» (бути - є; буде, буду, будеш, був, була, було; матися, існувати, траплятися, статися, відбуватися, діятися, здійснюватися тощо): Мабуть, вони просто є. Не живуть і не вмирають, а присутні на сім світі завжди, як правда й мрія (П. Загребельний, 16); Є рішення, і є відповідальність (Л. Дереш, 34); Так що все одно потреба у дримбах - хоч і незначна - існувала завжди (М. Матіос, 37).

Різновидами цього типу є речення, що описують етапи (поява, протікання, припинення) та способи існування (позначення кольорової кваліфікації, звучання, запаху, свічення, горіння, оптичних явищ), інтенсивність вияву буття певних явищ: Цей запах з'явився разом із жінкою та її букетом (Л. Дереш, 35); В житі синіли волошки та сокирки, білів зіркатий ромен, червоніла квітка польового маку (М. Коцюбинський, 8); Почалися передгір'я Карпат (П. Загребельний, 36) [6, с. 153-154].

У буттєвих реченнях другого типу буттєва семантика ускладнена додатковим значенням володіння (О.М. Селіверстова, Л.І. Донська, О.І. Леута). Посесивна наявність / відсутність вказує на належність предмета певному суб'єкту, володіння чимось і виражається дієслівними предикатами із посесивним значенням (мати, бути володіти, належати, водитися, з'являтися, тримати): Мав усе і нічого не мав, володів мовби цілою імперією, а сам міг хіба що обхопити руками власні коліна (П. Загребельний, 84); А жінка в селі тримала господарку (М. Матіос, 96).

До третьої групи належать буттєві речення із семантикою розташування, місцезнаходження у просторі (О.М. Селіверстова, Н.В. Кавера, Л.І. Донська, О.І. Леута). Предикати локалізованої наявності (місцеперебування) речень екзистенції об'єднує значення «існувати, знаходитися, перебувати в певному місці». У ролі предикатів локалізованої наявності можуть вживатися: 1) дієслова буття і перебування (бути, знаходитися, поміщатися, з'являтися) та їх експресивні синоніми (вертітися, стирчати, крутитися, топтатися, обтиратися): За лісом було поле (М. Коцюбинський, 13); Над тобою тріпочуть знамена (Ю. Андрухович, 49); 2) делексикалізовані дієслова із семантикою звучання, кольорової кваліфікації, свічення: Але ще десь світиться плід між ріденьким золотом листу (М. Матіос, 14); 3) дієслова місцеперебування із вказівкою на спосіб розміщення - протяжність, розподіл та спосіб розташування у просторі (розкинутися, розтягнутися, розташовуватися, приткнутися, простиратися, слатися, стелитися, розлитися, влаштуватися тощо): Долиною повилась річечка, наче хто кинув нову синю стрічку на зелену траву (М. Коцюбинський, 7).

До визначених трьох груп буттєвих речень О.І. Леута додає ще дві - квантитативної та темпоративної наявності [6, с. 160-166]. Предикати квантитативної наявності відображають ситуацію, явище, предмет дійсності з огляду на його кількість. Основними компонентами конструкцій квантитативної наявності є буттєвий предмет і його кількісний компонент, який може виражатися іменними формами із значенням кількості (числівниками, кількісними іменниками, прислівниками): А було нас багато! (С. Жадан, 111). Моделі темпоративної наявності констатують час безвідносно до явищ, подій або вказують на їх часову детермінацію: О сьомій в частині вже нишпорили всілякі військові і невійськові експерти... (Ю. Андрухович, 39).

Категорія відсутності заперечує існування предметів, явищ, подій у дійсності. В українській мові вона представлена моделями відсутності, посесивної відсутності, а також дієсловами із семантикою заперечення, припинення існування: Обозові не було ні кінця, ні краю (П. Загребельний, 5); А дійсність не має ні назв, ні імен (Л. Дереш, 192); Усе минає. І це минеться (М. Матіос, 83); У мене брат загинув на фронті, а в нього лишилися малі діти (М. Матіос, 143).

Аналіз реалізації семантичної категорії наявності / відсутності на уроках української мови в початкових класах можливий лише за умови аналізу речень із буттєвою семантикою в контексті вивчення дієслова, оскільки предикат - це категорія семантико-синтаксичного синтаксису, вивчення її у школі програмою не передбачено.

Розглянемо методичні вказівки щодо засвоєння дієслова на уроках укр. мови в початковій школі. Система вивчення дієслова передбачає формування в молодших школярів поняття про граматичні ознаки цієї частини мови та навичок уживання дієслів у мовленні.

Ознайомлення з дієсловами, як словами, що називають дії та відповідають на запитання що робить? що роблять?, розпочинається з першого класу.

У другому класі вводиться термін дієслово і подається його тлумачення: слово, що означає дії предметів і відповідає на питання що робити? що зробити? що робить? що роблять? що робив? (робила, робило, робили), що буде робити? що зробить? Постановка цих запитань є пропедевтичною роботою до сприйняття часових форм дієслова, однини / множини.

У третьому класі формується поняття про дієслово як частину мови (питання, значення, роль у реченні, зв'язок з іменником), зміну дієслів за часами, числами й родами.

У четвертому класі поглиблюються знання про дієслово як частину мови, учні оволодівають дієвідмінюванням дієслів, вчаться розпізнавати особу дієслова, вживати часові форми дієслова, усвідомлюють правопис особових закінчень дієслів І та ІІ дієвідмін. Особливу увагу приділяють узагальненню та розширенню уявлення про лексичне значення дієслів: учні спостерігають за дієсловами різних семантичних груп - сприймання, мовлення, мислення, відношення, на означення стану людини, явищ природи тощо [8, с. 217].

Аналіз шкільних підручників [2; 3; 9] дав змогу виявити буттєві речення основних типів, визначених у роботі.

1. Власне екзистенційний варіант існування, виражений дієсловами з семою існування без будь-яких додаткових характеристик: Був собі горобець (За Лесею Українкою) [9, с. 51]; Була гарна зимова погода [9, с. 58]; Є з усіх одна країна, найрідніша нам усім (Ганна Черінь) [9, с. 80]; І сталося справжнє диво (За Михайлом Слабошпицьким) [9, с. 73]. Речення з дієсловами бути слугують ілюстраційним матеріалом для засвоєння часових форм, осіб і дієвідмін дієслів, а форма теперішнього часу є взагалі не подається як дієслово.

Найбільшою частотністю вживання характеризуються різновиди першого типу буттєвих речень:

а)речення, що описують етапи існування (появу, протікання, припинення): Зійшло сонце (За Василем Сухомлинським) [3, с. 170]; Потім пелюстки опали. На їх місці з'явилася зелена зав'язь (За Костянтином Ушинським) [3, с. 172]; Бо прийшла красуня-весна (За Василем Сухомлинським) [3, с. 172]; У щиглів появилися діти (Володимир Перепелюк) [3, с. 177]; Настала весна. Із землі показалася зелена стрілочка. А між ними з'явився маленький, тоненький паросток (Василь Сухомлинський) [9, с. 72]; І почалося в нашому селі ще не бачене і не чуване (За Михайлом Слабошпицьким) [9, с. 73];

б)речення, що репрезентують способи існування (позначення кольорової кваліфікації, звучання, запаху, свічення, горіння, оптичних явищ), інтенсивність вияву буття певних явищ: Над водою засріблився туман. Палахкотіло вогнище (За Олесем Гончаром) [9, с. 74]; Легесенька пара знялась над водою (Михайло Коцюбинський) [9, с. 78].

2. Буттєві речення другого типу, буттєва семантика яких ускладнена додатковим значенням володіння, в контексті вивчення дієслова в початковій школі не розглядаються. Серед навчального матеріалу виявлено тільки одне речення із значенням володіння: Крім того, вони мали священні дерева на полях, дорогах і поміж селами (Олекса Воропай) [9, с. 77].

3. Буттєві речення із семантикою розташування у просторі, місцеперебування: У селі Кривче, що на Борщівщині, знаходиться Кришталева печера (З журналу) [3, с. 178]; Червонобокі яблука висять над огорожею. Попід вікнами плететься красоля. А над квітами увесь день в'ються бджоли [3, с. 166]; Ось на стовбурі сидить дятел. Навколо нього крутяться прудкі синиці (За Іваном Соколовим-Микитовим) [3, с. 166];

Отже, аналіз діючих шкільних підручників із укр. мови за 2-4 класи дозволив виявити основні типи речень із семантикою наявності / відсутності. Дієслова лексико-семантичної групи буття, що виступають у ролі головного члена таких речень, характеризуються невисокою частотністю функціонування у вправах і завданнях на вивчення дієслова в початкових класах. Матеріалом для вивчення дієслова як частини мови здебільшого слугують акціональні дієслова (робив, сіяв, віяв, косив, молотив, кують, будують, пишуть), дієслова руху та переміщення (повзає, літає, плаває, стрибає, бігає), дієслова мовлення (говорить, хвалить, співали, гомонів, перекликались), дієслова на позначення ментальної дії (мудрує, навчає) тощо. Це пояснюється тим, що молодші школярі повинні засвоїти поняття про дієслово як слово, що означає дію, тому на уроках переважають вправи на спостереження за діями осіб, розповіді про події, називання різних дій, які учні виконують у момент мовлення, виконували раніше або виконуватимуть у майбутньому.

Перспективним уважаємо дослідження реалізації семантичної категорії наявності / відсутності на уроках української мови у середній та старшій школі.

Список використаних джерел

1. Арутюнова Н. Д. Русское предложение : Бытийный тип / Н.Д. Арутюнова, Е. Н. Ширяев. - М. : Русский язык, 1983. - 198 с.

2. Вашуленко М.С. Українська мова : підручник для 2 класу загальноосвітніх навчальних закладів з навчанням українською мовою / М.С. Вашуленко, С.Г. Дубовик. - К. : Видавничий дім «Освіта», 2014. - 160 с.

3. Вашуленко М.С. Українська мова : підручник для 3 класу загальноосвітніх навчальних закладів з навчанням українською мовою / М.С. Вашуленко, О.І. Мельничайко, Н.А. Васильківська / [за ред. М.С. Вашуленка]. - К. : Видавничий дім «Освіта», 2013. - 192 с.

4. Кавера Н. В. Значеннєве розмежування дієслівних предикатів зовнішнього стану // Мовознавчий вісник : Зб. наук. пр. / МОН України. Черкаський нац. ун-т ім. Б. Хмельницького; Відп. ред. Г.І. Мартинова. - Черкаси : Видавець Чабаненко Ю. - 2009. - Вип. 8. - С. 108-116.

5. Коваль Г. П. Методика викладання української мови: навчальний посібник для студентів педінститутів, гуманітарних університетів, педагогічних коледжів / Г.П. Коваль, Н.І. Деркач, М.М. Наумчук. - Тернопіль : Астон, 2008. - 287 с.

6. Леута О. Структура і семантика дієслівних речень в українській літературній мові / Олександр Леута. - К. : Такі справи, 2008. - 208 с.

7. Лонська Л.І. Структурно-семантичні особливості буттєвих речень в українській мові : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. філ. наук : спец. 10.02.01 «Українська мова» / Л.І. Лонська. - Київ, 2001. - 19 с.

8. Методика навчання української мови в початковій школі : навчально-методичний посібник для студентів вищих навчальних закладів / [за наук. ред. М.С. Вашуленка]. - К. : Літера ЛТД, 2011. - 364 с.

9. Рідна мова: Підручник для 4 кл. / М.С. Вашуленко, С.Г. Дубовик [та ін.] / [за наук. ред. акад. АПН України М.С. Вашуленка]. - К. : Освіта, 2004. - Ч. 2. - 126 с.

10. Семантические типы предикатов / [под ред. О.Н. Селиверстовой]. - М. : Наука, 1982. - 365 с.

Размещено на Allbest.ru