Дієслово "збирати" в південно-західних говорах

Размещено на http://www.allbest.ru/

ДІЄСЛОВО ЗБИРАТИ В ПІВДЕННО-ЗАХІДНИХ ГОВОРАХ

Н.Д. Коваленко

Актуальними для сучасної діалектології залишається дослідження лек- сико-фразеологічного складу говірок, розв'язання проблем осмислення видів взаємозв'язку територіального та загальнонародного. Теоретичні напрацюван- ня та лексикографічний опис українських говірок уможливлюють порівняльний аналіз різних українських та слов'янських діалектних зон як крок до вирішення питань про своєрідність, етимологію, генезу мовних явищ.

Взірцем наукового опрацювання живого народного мовлення, розуміння цінності українських регіоналізмів і розмовної лексики у дослідженні історії становлення та розвитку української літературної мови є матеріали та статті з проблем діалектології, подані на сторінках періодичного видання «Рідна мова» (1933-1939 рр.), редактором якого був І. Огієнко.

Серед визначених найголовніших завдань науково-популярного місячника - роз'яснювальна й навчальна робота, публікація матеріалів до словників. Винятково важливого значення укладачі надавали дослідженням українського діалектного мовлення; «... ми ще гаразд не дослідили й не знаєм, які мовні скарби ховаються в тих ріжних діялєктах, які там мовні перлини, що їх тільки брати б повними пригорщами до нашої літературної мови. треба подбати про те, щоб ті діялєкти спрямувати в одне велике мовне річище, з якого треба виловити ті перлини.» [15, с.6]. Автори журналу закликають збирати й публікувати вислови з говіркового мовлення, оприлюднювати відомості й навіть цілі оповідання, які фіксують певну говірку з обов'язковою паспортизацією матеріалу, створювати «Гуртків Плекання рідної мови» (серед основних завдань таких гуртків - «дослід місцевої української говірки»).

Мета періодичної рубрики І. Огієнка «Життя слів» - не тільки подати історії походження окремих слів, розвиток їх значень та особливості вживання, а й насамперед зацікавити й спонукати читачів до самостійних пошуків і пізнання постання та розвитку слів, тим самим вчитися розуміти їх семантику, правильно вживати. Підкреслюючи важливість для таких студій знань побутування слів у діалектному мовленні, вчений наголошує: «Розвій значіння слів у мові літературній усе йде швидше, ніж у мові народній, живій; тому не рідко знаходимо в говорах слова ще зо старим значінням, якого ми, не знаючи цього початкового значіння, часто зовсім не розуміємо» [8, с.62]. У розвідках про особливості вживання слів, деяких форм роз'яснення історії питання та обґрунтування літературної норми (бажаної для вживання) обов'язково ґрунтується на даних українського діалектного мовлення із ілюстраціями зразків того часу. Тлумачення архаїзмів, наприклад, здійснюється переважно через ілюстративний матеріал з різних говірок, які мають здатність довше зберігати стародавні слова й вирази. Безсумнівно, що цінність таких матеріалів для діахронної діалектології з часом лише зростатиме.

Метою нашої статті є дослідження особливостей вживання дієслова збирати (зібрати) у сучасних говірках південно-західного наріччя української мови.

Словник української мови подає до дієслова збирати 12 значень, серед яких одне має ремарку розмовне (Готувати чемодан, рюкзак і т. ін. для дороги, вкладаючи які-небудь предмети, речі // кого. Робити необхідні приготування, виряджаючи кого-небудь кудись // Готуючи, подавати їжу) і 2 рідковживаних значення: Знімати з полів, городів, садів те, що вродило; знімати урожай. Брати що-небудь, охоплюючи цілком; ремарку діалектне, переносне має значення Охоплювати (про почуття) [12, Ш, с.435].

У більшості словників говорів української мови не знаходимо статей з фіксацією дієслова збирати, що пояснюється насамперед принципами укладання лексикографічних праць такого типу. Укладачі, як правило, у передмові зауважують про мету зареєструвати слова, що відсутні в літературній мові як нормативні (наприклад, словники волинських [5], гуцульських говірок [7]). Деякі словники доповнені відомими в літературній мові словами, але вживаними в говірках з іншою семантикою. Наприклад, укладачі «Словника буковинських говірок» [11] в одній словниковій статті подають форми Збирати (- си, -са), док. Зібрати (-си, са) і фіксують такі значення: 1. одягати (ся), взувати (ся).

2. Готувати (ся), наміряти (ся). Загальновживане значення 3. Нагромаджувати (ся), скупчувати (ся) [11, с.152]. Фонетичні риси буковинських говірок «застигли» і в сталих виразах: збирати сметанку (смитану), перен. Мати якусь додаткову вигоду, зиск; збиратися (-са) на веримнє (погоду). Випогоджуватися; збиратися (-са) на дощ. Хмаритися [11, с. 152-153].

І. Огієнко в «Українському стилістичному словнику» (1923) подає лексему збірати, зберу та її західноукраїнський варіант збирати, зберу [10, с.148]. Автор коментує: «західноукраїнське - це Галичина, Буковина, Угорська Русь, частина Поділля та Басарабії, Підляшша і Західна Волинь». Джерелами такої інформації слугували: давня українська мова, сучасна жива народна мова, українська літературна мова за творами письменників Великої України (східної частини України, що була під Росією) й Галичини. Наприклад, у рукописах творів М. Коцюбинського «Тіні забутих предків», «У грішний світ» виявляємо ненормативне вживання ненаголошених голосних: забірався, збірали, збірав.

У «Словнику слів, у літературній мові не вживаних» (1934) І. Огієнко подає першою форму збирати, а другою збірати, зазначаючи, що основою словника всеукраїнської літературної мови став словник східноукраїнський, але «український нарід ще не виробив собі усталеної всеукраїнської літературної мови, - в нашій мові повно подвійних та потрійних форм» [9, с.4]. У сучасній українській літературній мові зрештою утвердилися форми - західноукраїнська збирати та східноукраїнська зберу.

За матеріалами текстів «Говорів української мови» [3], сучасних збірок зразків зв'язного мовлення, фіксуємо вживання дієслова збирати (зібрати) з такими значеннями:

1. Складати що-небудь докупи, в одне місце: подільські - а'ле п'рауда ми з'іб'рали то'то у че^имо'дан / бо 'мама при'везла йаблука / го'р'іхи ше то'там шо / у тої че^имоїдан то мй'асо / пороскла'дали то 'сало (с. Кізя-Кудринецька Кам'янець- Подільського р-ну Хмельницької обл.); ми грабали / с'терн'і грабали // 'поун'у / 'перше" не^и так / йак 'зара па'л'ат со'ломи // з'іб'рали 'т'ійі 'купи / со'лому / 'пот'ім пус'кайут гра'барку / зг'рабували / то'ди з г'раб^пки 'тожи зби'рали / і у с'тирту ус'о / і на 'зиму ху'доб'і (с. Залуччя Чемеровецького р-ну Хмельницької обл.) // Складаючи що-небудь, брати з собою: 'пот'ім моло'да йак^г їде за не^и'в'істку / то шеї ве^и'дут' їдут' по госпо'дарств'і і зби^е'райут гітиц'у / 'курку йа'кус' / ше 'гуску / усе шчо 'бачут' то ха'пайут (с. Увисла Гусятинського р-ну Тернопільської обл.).

2. Скликати, зганяти, зводити докупи (людей, тварин): подільські - ко^'ли Спа'с'іт'ел' наро'диус'а / уже п'ід'р'іс / стау хо'дити по 'л'уд'ох // з'іб'рау со^уб'і 'учн'іу / то уже 'бачат шо се Бог (с. Варварівка Дунаєвецького р-ну); су'с'іц'к'і х'лопц'і з'іб'рали^е с'войу кум'пан'ійу і уно'ч'і / ко'ли ус'і с'пали / 'витаскали 'воза на 'хату (с. Маків Дунаєвецького р-ну); вйходили ка'л'іки / ус'іг^х з'іб ' рали на 'с'уйу п'лошчад' 'коло ц'винтара (с. Січинці Дунаєвецького р-ну); наддністрянські - моло'дйї зби' райе с'войі 'гост'і і їде до моло'дойі // зби'райе там чи сто / чи сто п'іде'с'ет' / ба'гато л'у'деї і їде до моло'дойі по моло'ду (с. Волиця Підгаєцького р-ну Тернопільської обл.); буковинські - таї ху'добу з'найеш з'іб 'рала ї п'іг'нала ду'дому (с. Рашків Хотинського р-ну Чернівецької обл.); волинські - і 'робл'ет' во'не ва'с'іл':е / зб'і'райут' ро'дену [3, с.14].

3. Готувати чемодан, рюкзак і т. ін. для дороги, вкладаючи які-небудь предмети, речі // кого. Робити необхідні приготування, виряджаючи кого-небудь кудись: західноподільські - то 1бапка са'ма Шила та^к 'іво рукави / а с 'у'да то 1вит 'ала зробила тавиі фартуШок / то йа у т 'ім фартуШку / бо уже в 'ін ка'зау / жи хб'д 'іт ' уже /бо в'ін хт'іу пЛ 'онку Сфотографувати //то йа йіх обойіхз'ібрала/а са'ма уже так хо'дила / жи тої / йак то таї д 'іти (с. Швайківці Чортківського р-ну Тернопільської обл.); наддністрянські - нам 'дали шос'чо'тири 'ф'ір'і і з'ібрали 'мама сих п'йетеиро д 'і'теї і повезли нас // нас так по'везли до 'Пишковеиц / і так ми там 'були шос ' дв 'і неи'д 'іли / ба'гато нас / поч'т 'і о'динац 'іт ' хат /ми там були (с. Стінка Бучацького р-ну Тернопільської обл.); подільські - ми при'б'ігли дО'баму / чи 'йіли чи ми ни 'йіли // йа ни з'найу чи йа 'йіла чи йа ни 'йіла // но йа с 'і Скоро з'і&рала і гаї'да на 'музику (с. Клинове Городоцького р-ну Хмельницької обл.); скликала зо дв 'і 'ж 'інки / во'ни приїш'ли /по'мили йі'йі /з 'іб'рали /положили на катафалку (с. Теремківці Чемеровецького р-ну Хмельницька обл.).

Чітке розрізнення значень дієслів вбирати - збирати спостерігаємо у діалектному тексті «Про весілля» (с. Ігровиця Тернопільського р-ну): ну і убирайут там молод /1вел 'он / су'кенку б 'ілу /там йа'кес 'узу'т 'а чи б 'іли чи Зчорни йак хто там йа'ке 1майи / та'ке узу'вайут // ну і збирайут / чи'кайут / ту'ди при'ходит молодий [3, с.256].

Отже, обрядовий фразеологізм збирати молоду в говорах південно-західного наріччя активно побутує на позначення дійства, коли молоду збирають - прикрашають віночком (вельоном, веліном, короною, коруною, фатою), стрічкою (лєн- тою, биндою), нагрудним букетом (букетиком, квіткою): наддністрянські - у тої ден ' / шчо Свад 'ба /у нас йе та'ка Ж 'інка / во'на Жди і зби'райе моло'дих // во'на при'ходи у тої ден ' збирати моло'ду // кла'дут к'р 'ісло / 'подушку на к'р 'ісло / с 'ідайе молода і ви'ходи йі'йі р 'ідниї брат //хтос 'з ро'дини роспл 'і'тайут Жсу /а у т 'ії код 'і подина 'бути к'в 'іточка і то'та хто роспл 'і'тайе / забирайе // і уже йі'йі зби'рут моло'ду / тд'ди во'на уста'йе с кр 'ісла і 'подр'шки (с. Заставці Монастириського р-ну Тернопільської обл.); ко'лис 'моло'ду збиерали неи так йак теи'пер / да'вали рин'тух п 'ід 'вел 'он (с. Голгоче Підгаєцького р-ну Тернопільської обл.). Підтвердженням такої семантики є вживання антонімічного обрядового фразеологізму розбирати молоду у текстах про весільний обряд усіх говорів досліджуваного наріччя: подільські - а корона і так 'можна по'думати і так//ко'рона і йак молода / і йак пере 'гул 'уйут корону / фа'та // 'каже уже моло'ду розбЄирайут /пере'гул'уйут ко'рону (с. Бережанка Чемеровецького р-ну Хмельницької обл.); наддністрянські - а так с 'і'дайе моло'да на ст 'іу / моло'диї с 'і'дайе на 'подфш- ку і моло'да на ко'л 'іна молодому / і моло'дого 'мама йі'йі розбирайе // йак йі'йі розбирайе / з'доїми з 'нийі уже ви'нец / то'ди зау'йезуйе у хус'тину / а моло'диї хус'тини неи 'хочи / шчоб йі'йі 'мама зауйе'зала (с. Заставці Монастириського р-ну Тернопільської обл.); за'бава 'була до 'самого 'ран 'е /а 'ранорозби'рали моло'ду // с 'і'дала моло'да на к'р 'ісло і на 'подушку // 'мама розбирала моло'ду і зак'ручуйе у хус'тину /моло'да с'і неи 'хоче 'дати закру'тити у хус'тину (с. Волиця Підгаєцького р-ну Тернопільської обл.).

4. Значення дієслова збирати `з'єднуючи окремі частини, складати машини, механізми і т. ін.', що фіксує СУМ, не поширено в мовленні діалекто- носіїв. Натомість спостерігаємо вживання у подільських говірках досліджуваної лексеми зі значенням `будувати; створювати': і то'д 'і 'наш'і по'чали брати на ро'боту аж п 'ід 'саму гра'ниц 'у / збирати л 'і'т 'еїниї за'вод п 'ід 'пол 'с 'ку гра'ниц 'у / і 'танки / ус 'о ус 'о там // йак приїш'ло у'ремйа / з'ібрали за'вод / йа так два 'м'іс'ац'і поробила / і нас в'ід'везли до'дому уже (с. Голозубинці Дунаєвецького р-ну Хмельницької обл.); 'опшеим ц 'і'ле 'горе нам бу'ло/по'том 'ферми з'ібрали //хто на 'ферму хо'диу //а тут бу'ли у нас / де сеї жие'йе / йак в 'ін? / 'зара Лукаш'чук / тут бу'ла 'ферма / са'м 'і бич'ки / са'м 'і теи'л 'ата (с. Дерев'яне Кам'янець-Подільського р-ну Хмельницької обл.).

5. Поступово приєднувати, складати що-небудь одне: до одного, частину до частини; нагромаджувати: бойківські - дайе'ме 'тожеи г'рош'і / і кол'адни'кам г'рош'і да'йут / бо ус'о їде на 'цер'кву / то'ты г'рош'і ус'і їдут на 'цер'кву // вир''тепи 'тожеи збирайут г'рош'і / 'тожеи да'йут до 'цер'квие (Глібчук, 50); східноподільські - при'ход 'ат п 'ід в 'ік'ном /кол 'а'дуйут і по'тому збирут дл 'а 'того по'па і там пйут [3, с.382].

6. Брати що-небудь з різних місць, від різних осіб і т. ін.: подільські - і тут вес' ден'робили на робот 'і / а на Івечеир приб'іжиш / а са'ма б'іжиш по хантах і горшка треба / і ложшЛи треба / і тар'ілки треба /ус'одо ус 'одо з'ібрати / бо ж на в'іс'іЛ'а (с. Кізя-Кудринецька Кам'янець-Подільського р-ну Хмельницької обл.); колис'зс та1 койу 1 торбойу ходили л у ди по 1 селам і збирали со1 б'і харч 'і (с. Чаньків Дунаєвецького р-ну Хмельницької обл.); і тут вес' ден'робили на робот 'і /а на вечеир приб 'іЖиш і тороскЛала дереид 1хати / дохнути /а са'ма б'іжиш по хантах і горшЛа треба/і лож“Ли треба/і тар 'ілки треба /ус'одо ус 'одо з 'ібрати /бо ж на в 'іс 'іл 'а (с. Кізя-Кудринецька Кам 'янець-Подільського р-ну Хмельницької обл.); бойківські - у нас йе коВе“Лтиу таЛ'иї фол'к^лорниї у се“[л'і / Фес'ц'а / йа ным доушиї час ке“руІваВа // і ми тої дд'агх збираВи / пов'ібноул'уваБи п 'іс'Л'і/обр'ади Лаш'і і йіздиВи по Украбін'і [4, с.53].

7. Відділяючи, знімати верхній шар з чого-небудь (сметану, піну і т. ін.): волинські - за¹ била каба¹ на / ішЛа розЛила ж 'ир / і він гар 'ечиї був / во¹ на ни зобрала [1, с.65].

8. Зриваючи або піднімаючи з землі, набирати чого-небудь у якійсь кількості: подільські - ну гри ¹ би збирайут / зби^ерайут / во дара ¹ нав 'іт ' Лесла пе^иче^ириц'і (с. Вікторівка Чемеровецького р-ну Хмельницької обл.); волинські - так ходила і зб'ірала журарлини [3, с.25] // рідко також без додатка. Знімати з полів, городів, садів те, що вродило; знімати урожай: подільські - ¹ йашчик тїі шо ¹ йаблука збирати / і ¹ йашчик може^{и 1} бути ше на шос 'б'іл 'ше^и (с. Вікторівка Чемеровецького р-ну Хмельницької обл.); і так ми з'ібрали ус 'і хл 'іби мо'ло^д 'і / нам хвблили аж у раїком Ларт 'ійі (с. Зеленче Дунаєвецького р-ну Хмельницької обл.); б'танку чи таЛа цибул'а кушчова / то садили у бере^изн'у м'іс'ац'і / шоби сЛоро з'ібрати (с. Лошківці Дунаєвецького р-ну Хмельницької обл.); наддністрянські - ше шос 'под 'шати /приНдес 'е з'ібрати /зноу орати (с. Ставки Заліщицького р-ну Тернопільської обл.).

9. Підбирати що-небудь розкидане, розсипане: подільські - м'ішок збирати тугодо / або збирати см 'і1т 'а (с. Романівка Чемеровецького р-ну Хмельницької обл.); у сп'0ниц'і будайе Леле“на / ус'о у Леле“ну збираут' грушЛи / Лаблука (с. Івча Латинського р-ну Вінницької обл.) // також без додатка. Прибирати, приймати що-небудь: надсянські говірки - д"іли доу ве“Лер'і / ус"і пувеиІчер'іли /зноуІва пумрлилис"і //з д'ітеї/хто быу /збиерали Лошк 'і / виделка іуйадали д"іном доуІкупи/на та'куустанову/жи йаґ'буде Іпастиес"і у Лоли худоба / ж-иби худоба неи лЛтала / ж-иби у'куп 'і Ласлас"і [4, с.33].

10. діал., перен. значення Охоплювати (про почуття), що фіксує СУМ, у сучасних текстах зв'язного мовлення досліджуваних говорів не зафіксовано. В унікальному виданні «Лексикон Львіський: поважно і на жарт», що фіксує лексико-фразеологічний фонд мовлення львів'ян, де відбито зразки південно- західного наріччя, впливів споріднених і неспоріднених мов [6], подано лише один фразеологізм збирати дух у груди, що передає певні почуття.

11. Стягуючи, робити зморшки, складки і т. ін.: бойківські - ж'інЛ'ие нодиВи та^ку сп'ід^ниц'у / фар^тух назибайец':а / по'сеиреидьш'і дышита удором або таЛ'ими ВиЛточками с Лв'ітами / то назидаВос'а Выства / дарукаук 'ие і дбпшиуку кВаВи / на боц 'і розсп 'ірка // а сорочка быВа дауна з розВамами / то неи Ложна рм 'іВа розВами 1шити / розлами / то таЛ 'иї уд 'ір //збираВи йійі і фаудудаВи і портом йігВоу робиВи таЛ 'і в 'ізе“рунк 'ие / на^носиВи /і то дуже фаїно вигл'адайе [4, с.53].

Отже, за матеріалами текстів, у говорах південно-західного наріччя фіксуємо варіантні вияви дієслова збирати (зібрати), наприклад: лемківські - зберати, закарпатські - изобрати, збе^ирати, волинські - збирати, зоб'рати, собирати, зберати, зб'ірати, убирати, подільські, буковинські - збирати.

Прагнення людини оцінити певне явище, образність мислення та висока емоційність відбилися в численних фразеологізмах, що характеризуються різноманітністю внутрішньої форми та структури. Дієслово збирати (зібрати) у складі фразеологізмів може утримувати літературну форму, наприклад, у західноподіль- ських говірках: збирати гни^ели^еч^Іки 1. `лінуватися'. 2. `хотіти спати'; збирати Жеч'і на пЛеч'і `тікати'; з'ір'ки зби'райе `щасливий'; зби^еІрати кле^ипКи `почати думати'. У лемківських говірках спостерігаємо збереження фонетичних діалектних рис у фраземах із компонентом збирати: Иглы бы зберав `дуже гарно видно' [2, с.62], так шобы і мак зберати `дуже світло' [2, с. 80]. Форма на -ть властива середньонаддніпрянським говіркам і застигла у сталих виразах: іти (йти) па Кудикині гори збирать помідори - вживається в жартівливій відповіді на недоречне запитання «Куди ти (ви) йдеш (ідете)?» [14, с.63], крючки збирать `лаятись' [14, с.72], сумки збирать `готуватися в дорогу' [14, с.134], зібрать нєрви в тряпочку `стримати себе' [14, с.50]. На відміну від ареалогічних досліджень лексики українських говорів, ареальний опис фраземіки перебуває поза увагою діалектологів насамперед через відсутність достатнього фактичного матеріалу з усіх регіонів України, через що аналіз матиме лише попередній характер.

Отже, порівняльне дослідження особливостей уживання лексики та фраземіки на матеріалах текстів, лексикографічних праць дозволяє простежити диференціацію фонетичних варіантів, розвиток семантики та системних відношень. Аналіз фразем та їх компонентів у просторі засвідчує стійкість різних діалектних явищ.

діалектний семантика наріччя мова

Список використаних джерел

1. Аркушин Г. Голоси з волинського Полісся / Г. Аркушин. - Луцьк, 2010. - 430 с.

2. Вархол Н.Д. Фразеологічний словник лемківських говірок Східної Словаччини / Н.Д. Вархол, А.І. Івченко. - Братіслава: Словацьке педагогічне вид-во. Відділ укр. літ-ри в Пряшеві, 1990. - 160 с.

3. Говори української мови; збірник текстів. - К.: Наукова думка, 1977. - 590 с.

4. Діалектологічна практика: навчально-методичний посібник для студентів українського відділення філологічного факультету / укл. Н.М. Глібчук, Л.В. Асіїв. - Львів: Видавничий центр ЛНУ імені Івана Франка, 2005. - 74 с.

5. Євтушок О.М. Вивчення лексики говірок Рівненщини / О.М. Євтушок. - Рівне, 1997. - 164 с.

6. Лексикон Львівський: поважно і на жарт / Н. Хобзей, О. Сімович, Т. Ястремська, Г. Дидик-Меуш. - Львів, 2009. - 672 с.

7. Лесюк М. Мовний світ сучасного галицького села (Ковалівка Коломийського району) / Л. Микола. - Івано-Франківськ: Нова Зоря, 2008. - 328 с.

8. Огієнко І. Життя слів / І. Огієнко // Рідна мова. - 1933. - Ч. 2. - С. 62.

9. Огієнко І. Словник слів, у літературній мові не вживаних / І. Огієнко. - Нью- Йорк, 1973. - 154 с.

10. Огієнко І. Український стилістичний словник / І. Огієнко. - Вінніпег, 1978. - 496 с.

11. Словник буковинських говірок / за заг. ред. Н.В. Гуйванюк. - Чернівці: Рута, 2005. - 688 с.

12. Словник української мови: в 11 т. - К., 1970-1980. - Т. І-ХІ.

13. Ступінська Г.Ф. Фразеологічний словник лемківських говірок / Г.Ф. Ступінська, Я.В. Битківська. - Тернопіль: Навчальна книга-Богдан, 2013. - 464 с.

14. Чабаненко В. А. Фразеологічний словник говірок Нижньої Наддніпрянщини / В. А. Чабаненко. - Запоріжжя, 2001. - 201 с.

15. Чайковський А. В справі нашої письменницької мови / А. Чайковський // Рідна мова. - 1933. - Ч. 1. - С. 3-6.

Размещено на Allbest.ru