Вивчення складних речень з різними видами сполучникового й безсполучникового зв'язку в загальноосвітніх навчальних закладах

- знаходити у тексті складне речення з різними видами зв'язку;

- визначати його основні ознаки й структуру;

- правильно розставляти в них розділові знаки й обґрунтовувати їх;

- знаходити і виправляти помилки на вивчені правила;

- розрізняти вивчені пунктуаційні правила;

- аналізувати й зіставляти виражальні можливості складних речень із різними видами зв'язку й синонімічних конструкцій;

- будувати складні речення з різними видами зв'язку;

- складати усні й письмові висловлювання публіцистичного й наукового стилів, доцільно використовуючи виражальні можливості складних речень.

Сучасні технології та методики навчання допомагають учням краще засвоювати теоретичний матеріал, застосовувати його на практиці, створюють мотивацію до вивчення складних, а інколи і незрозумілих для них правил. Інноваційні методи навчання передбачають свідоме повторення розумових і практичних дій з метою формування компетентної особистості, закріплення й удосконалення її вмінь і навичок.

Під час вивчення складних речень з різними видами сполучникового й безсполучникового зв'язку перевага повинна надаватися проблемно-пошуковим, дослідницьким методам, що спрямовані на опанування основних понять лінгвістичної теорії, вироблення відповідних умінь і навичок із синтаксису, формування пізнавальної самостійності, творчих здібностей учнів.

О. Горошкіна провідними вважає такі типи вправ;

- аналітичні, пов'язані з аналізом текстового матеріалу;

- комунікативні, що передбачають залучення учнів до активної комунікативної діяльності, спрямовані на формування інтелектуально-креативних здібностей учнів: мовного чуття, дару слова, мислення, мовлення, уяви, уваги, спостережливості тощо;

- асоціативні, що спонукають учнів до виявлення емоційно-почуттєвого ставлення до тексту й навчального матеріалу, що досліджується на його тлі;

- дослідницькі, що передбачають залучення учнів до творчості через пошук, шляхом створення й розв'язання проблемних ситуацій [2, 77-78].

Нам імпонує система вправ, яку виділяє С. Омельчук, а саме конструктивні, мовленнєві та комунікативні [5]. Конструктивні вправи, тобто синтетичні вправи творчого характеру, основу яких складає самостійне моделювання, реконструювання і конструювання синтаксичних конструкцій, спрямовані на збагачення граматичної будови мовлення учнів. Мовленнєві вправи направлені на розвиток і вдосконалення мовленнєвих умінь та навичок.

Активна розумова діяльність значно зростає, якщо учні самі поетапно виконують дії для правильного вирішення завдання. Бо саме процес мислення та логічного розмірковування над поняттями вимагає від учнів активного оперування знаннями та розумовою діяльністю. Поступово міркування стають все більш стислими і частково автоматизуються.

Вважаємо, що таке завдання успішно реалізовуватиметься лише за умови якісної розробки вчителем цілісної системи організації та проведення навчальної діяльності школярів на уроках і позаурочно. Створена вчителем методична система вправ і завдань сприятиме розмежуванню сурядного і підрядного зв'язку в складних реченнях, проведенню спостережень над особливостями структури та смислових зв'язків складносурядних речень, аналізу речень цього різновиду з єднальними, протиставними і розділовими сполучниками, здійсненню їх повного синтаксичного розбору, проведенню трансформацій цих речень у синтаксичні конструкції інших різновидів і навпаки, редагуванню чужих (за наявності порушень граматичних і стилістичних літературних норм) і побудові власних складносурядних речень за схемою та описом, зокрема й у складі зв'язних висловлювань різних стилів та жанрів, опрацюванню текстів із цими реченнями (виділення їх із тексту, аналіз ролі в текстотворенні, редагування в структурі тексту) тощо.

Особливістю вивчення синтаксису є те, що синтаксичний матеріал вивчається на основі зв'язку з усіма іншими розділами, уроки синтаксису розкривають перед учнями мову як систему систем. Більшість мовних понять і явищ можна зрозуміти тільки на синтаксичному рівні. Знання синтаксичної теорії відбивається на якості комунікативних умінь і навичок учнів та впливає на формування мовної особистості.

На початку вивчення теми «Складне речення з різними видами сполучникового й безсполучникового зв'язку» пропонуємо поставити учням проблемне запитання: охарактеризуйте подане речення. Що ви помітили відмінного від вивчених вами раніше синтаксичних конструкцій? Накресліть схему речення.

Віки цілі минали, а народові моєму відмовляли в праві на розум і мудрість, бо мав годувати світ не розумом, а хлібом (П. Загребельний).

Учителеві варто зауважити, що крім складносурядних та складнопідрядних, в українській літературі широко вживаються речення із безсполучниковим, сурядним і підрядним зв'язком. До їх складу можуть входити два і більше речень, при кожному з яких вживаються різні сполучники або ж безсполучниковий зв'язок з паралельною, однорідною чи послідовною підрядністю.

У статті ми пропонуємо зразки різнорівневих вправ під час вивчення теми «Складне речення з різними видами сполучникового й безсполучникового зв'язку». Ці вправи спрямовані на зосередження уваги школярів на актуальних буттєвих питаннях, розвитку зв'язного мовлення, сприятимуть культурі усного та писемного мовлення, культурі спілкування і збагачують їх.

Вправа 1. Вибіркова робота

Прочитайте речення. З'ясуйте, скільки простих речень входить до складу складного. Яким зв'язком вони поєднані? Заповніть таблицю.

1. Я думаю про день майбутній, і любо бачити мені, що океан людський могутньо стає грудьми навстріч війні (М. Сингаївський). 2. Я слухав рідну пісню, рідну мову, й вона лилась струмком, у якому перелилися запахи калини, чебрецю, лепехи (Ю. Мушкетик). 3. Я чекав тебе з хмари рожево-ніжної, із ранкових туманів, з небесних октав, коли думи збігалися з мли бездоріжньої, і незвіданий смуток за душу смоктав (В. Симоненко). 4. Стіни хати, в якій жили його батько і дід, здалися Терентію тісними, а вікна темними (В. Дрозд). 5. Вона перша в світі навчила мене любити роси, легенький ранковий туман, п'янкий любисток, м'яту, маковий цвіт, осінній короб і калину; вона першою показала, як плаче од радості дерево, коли надходить весна і як у розквітлому соняшнику ночує сп'янілий джміль (М. Стельмах). 6. В повітрі дощ, і гречка пахне тепло, немов розлився бурштиновий мед (М. Рильський).