Вербалізація етнічного стереотипу "Індієць" у комедійних шоу Рассела Пітерза

Размещено на http://www.allbest.ru/

УДК 811.11'373:37:316.647.8

Вербалізація етнічного стереотипу "Індієць" у комедійних шоу Рассела Пітерза

Т.В. Пилипчук, асп. Інститут філології КНУ імені Тараса Шевченка, м. Київ

Анотація

У статті описано зміст поняття етнічного стереотипу та розглянуто лексичні засоби його вираження для відображення стереотипних рис індійців у комедійних шоу. Автор не поділяє негативних стереотипних уявлень про будь-яку зі згадуваних рас чи націй. Усі приклади наведено з дослідницькою метою.

Ключові слова: етнічний стереотип, етнічний гумор, етнічний скрипт, комунікативні стратегії та тактики.

В останні десятиліття проблема стереотипів все більше привертає до себе увагу значного кола науковців, а саме: психологів, етнографів, соціологів, когнітологів, культурологів, філософів, психолінгвістів та лінгвістів. Вивчення стереотипів може пролити світло на велику кількість соціальних, політичних та міжетнічних проблем, а в подальшому допомогти з'ясувати причини їх виникнення та, можливо, вирішити їх. Так, дослідженням стереотипів займаються такі зарубіжні та вітчизняні науковці, як О. В. Квас, Д. А.Смирнова,І. С.Кон, Г.В.Олпорт, Т.Г.Стефаненко, Г. Теджфел, А. Д. Бєлова, І. О. Алексеева, Т. Л. Кацберт, Ю. Є. Прохоров, В. В. Красних, А. Вежбицька, У. Ліппман, У. Квастхофф.

Сучасна масова культура функціонує в першу чергу для розваги, тому одним з найпопулярніших жанрів стають комедійні шоу. Артисти-коміки, що працюють в жанрі комедії спостереження, в своїх номерах звертаються до актуальних проблем суспільства, таких як міжетнічні відносини та, відповідно, етнічні стереотипи, що обумовлює актуальність обраної проблеми. У статті робиться спроба виявити стереотипи, на які вказує один з найвідоміших акторів комедії спостереження Рассел Пітерз, та описати стратегії та тактики коригування етнічних стереотипів, які використовує актор.

На сучасній англомовній естраді працює низка акторів, ключовими темами для яких є міжетнічні стосунки та стереотипи. Досі лінгвістичні особливості комедійних шоу цієї тематики не аналізувалися мовознавцями, тому новизна нашого дослідження полягає у тому, що в ньому вперше виявлені засоби англійської мови, що вербалізують етнічні стереотипи у даному жанрі.

Об'єктом дослідження виступають етнічні стереотипи, вербалізовані у шоу Рассела Пітерза.

Предметом дослідження є тактики та стратегії, що використовуються у шоу Расселом Пітерзом для вербалізації стереотипних рис індійців.

У нашому дослідженні ми ставимо за мету здійснити лінгвістичний аналіз тактик та стратегій, за допомогою яких Рассел Пітерз висвітлює "стереотипні" риси індійців.

"Як правило, причиною формування стереотипів називають нерозуміння чужої мови, символіки жестів, міміки та інших елементів поведінки, що часто веде до спотвореного тлумачення сенсу їх дій та легко породжує цілу низку таких негативних почуттів, як настороженість, презирство, ворожість. В результаті такого роду міжкультурних або міжетнічних контактів виявляються найбільш типові риси того чи іншого народу або культури і залежно від цих характерних ознак і якостей дані представники поділяються на різні групи (категорії). Так поступово складаються етнічні стереотипи" [2, с. 178].

Функція стереотипів полягає у полегшенні обробки інформації: реципієнт покладається на попередньо отримані знання. Стереотипи допомагають підготуватися до зіткнення з чужою культурою, послаблюють удар, знижують культурний шок, а при правильному користуванні несуть користь для комунікації. Тому вчені наполягають на тому, що стереотипам не слід приписувати лише деструктивні функції [8, с. 238]. Проте неможливо заперечити той факт, що до сьогоднішнього дня в буденній свідомості і в засобах масової комунікації етнічні стереотипи розглядають як виключно негативний феномен. Багато в чому це пов'язано з тим, що у світовій науці найчастіше вивчалися негативні стереотипи, пов'язані з дискримінацією, якій піддавались етнічні меншини [5].

У даній роботі під етнічними стереотипами розуміємо об'єктивовані в мові ментальні одиниці, що включають стійкі, спрощені, схематизовані узагальнення про етнічні групи [3, с. 173].

"У мовному плані стереотипи виражаються описом стереотипізованої особистості як представника даного етносу, створенням мовного портрета цієї особистості, характеристики вчинків і ситуацій з її участю. Як правило, стереотипний образ іншого етносу містить яскраво виражені особливості зовнішності, поведінки, звичок, звичаїв. Стереотип дає людині стислу характеристику іншого етносу, навмисно підкреслюючи одну або кілька рис, які, відповідно до стереотипу, найбільш повно характеризують всіх представників стереотипізованої групи" [4, с. 7]. Т. Г. Грушевицька, В. Д. Попков, А. П. Садохін теж схиляються до цієї думки, наголошуючи на тому, що зазвичай основою етнічного стереотипу є "якась помітна риса зовнішності (колір шкіри, розріз очей, форма губ, тип волосся, зріст і т.д.) або ж певна риса характеру та поведінка представника етнічної групи" [2, с. 179].

Як зауважує Майкл Омі (Michael Omi), який досліджує вплив расової приналежності, що включає в себе етнічну складову, на процес комунікації, расова приналежність є делікатною соціальною концепцією, яка, як це парадоксально не звучить, є і "очевидною", і в той же час "невидимою". Адже у нашому суспільстві перше, що помічає людина при зустрічі іншої (включаючи їїстать), є раса незнайомої людини. Расова приналежність використовується як підказка про те, що можна очікувати від партнера з комунікації і як з ним поводитись. Людське сприйняття раси визначає "самопрезентацію" людини, відмінності в статусі і відповідні форми поведінки в повсякденному та інституційному житті. Цей процес часто несвідомий; люди, як правило, використовують недосліджений набір расових переконань: "Race itself is a slippery social concept which is paradoxically both "obvious" and "invisible. " In our society, one of the first things we notice about people when we encounter them (along with their sex/gender) is their race. We utilize race to provide clues about who a person is and how we should relate to her/him. Our perception of race determines our "presentation of self," distinctions in status, and appropriate modes of conduct in daily and institutional life. This process is often unconscious; we tend to operate off of an unexamined set of racial beliefs [11, с. 627].

Слід пам'ятати, що те, що стосується расових ознак, стосується і етнічних, оскільки вони часто (але не завжди) є взаємопов'язаними. Тому їх часто ставлять в один синонімічний ряд. Так, наприклад, Джеф Кін (Geoff King), задаючись питаннями, над чим і ким сміється людина і яке це має відношення до того, як вона бачить інших та визначає себе (що є часто взаємопов'язаним), говорить про три основні набори ознак, за якими такі відмінності й ототожнення відбуваються (расова та етнічна приналежність, стать та національність) та наголошує на тому, що вони час від часу виступають джерелом комічного матеріалу: Who and what we laugh at, and why, has implications in terms of both how we see others and how we define ourselves, the two often interconnected. Gender, race/ethnicity and nationality are three major sets of grounds on which such distinctions and identifications are constructed and articulated; as such, it is not surprising that they should be recurrent sources of comic material in film as elsewhere [10, с. 129].

Не слід забувати також, що тема расової приналежності під час комедійних виступів, є досить підступною: "The mixing of comedy and race can indeed be tricky terrain." [7]

Це пов'язано з тим, що грань між етнічним гумором та расистськими виступами майже непомітна. Цієї думки притримується професор кафедри теорії комунікації університету Макмасте- ра Файза Хірджі (Faiza Hirji): ... I am sometimes aware of discomfort, of uncertainty as to whether there is really a difference between a comic routine and bigotry. When Peters adopts a strong Chinese accent to mimic a Chinese shopkeeper or martial arts expert, I am reminded of times when I have heard other individuals use such accents to mock Chinese Canadians and have felt, with utter conviction, that I was witnessing racist acts. How does one define the difference? [9, с. 569]

Але, незважаючи на це, в комедійних виступах тема міжетнічних стосунків та етнічних стереотипів займає чільне місце. Про це свідчать виступи таких комедійних акторів, як Рассел Пітерз, Маз Джобрані, Дін Обейдала, Ахмед Ахмед, ціль яких - корекція етнічних стереотипів [1, с. 8].

Матеріалом нашого дослідження стали комедійні виступи Рассела Пітерза, який неодноразово встановлював рекорди з кількості проданих квитків: у 2007 році в Торонто, 2009 - у Лондоні, а через рік у 2010 - в Австралії. А деякі його виступи у мережі інтернет були переглянуті близько 20 мільйонів разів.

Гумор Рассела Пітерза можна охарактеризувати як "етнічний". На думку В. Раскіна, етнічний гумор базується на спеціальних моделях та опозиціях, які повинні засвоюватись мовцями або слухачами етнічних жартів. Ці специфічні скрипти схожі до енциклопедичних знань, проте, з іншого боку, в кращому випадку є необробленим наближенням реальності (crude approximation of reality). Специфічні етнічні скрипти є шаблонними (conventional), вигаданими (fictional), міфічними (mythological), спрощеними (simplistic) та схематичними (schematic). Також В. Раскін стверджує, що етнічний гумор є в першу чергу функціонально задобрюючим або принижуючим [12, с. 180]. На нашу думку, шоу Рассела Пітерза варто віднести до задобрюючих, таких, які проповідують толерантність до кожної етнічної групи, використовуючи при цьому оцінно-характеризуючу стратегію (тактики приписування стереотипних якостей, тактики контрасту, узагальнення) стосовно всіх етнічних груп (без виключення), з якими він стикався, часто звертаючись до аудиторії (men, guys, buddy). Як видно з проаналізованого матеріалу, цього він також досягає за допомогою апелювання до власної національності, застосовуючи при цьому тактику інклюзивності (він такий самий емігрант), проте не використовуючи при цьому лише стратегію позитивної саморепрезентації стосовно своєї етнічної групи, а навпаки дискредитуючи певні недоліки своїх, використовуючи тактику висміювання та іронії.

Проте, як говорить сам комік, не всі сприймають його жарти так, як цього хоче він. Дехто вважає їх принижуючими, забуваючи про те, що сміх з етнічних жартів має терапевтичні властивості і може призводити до формування або зміцнення спільноти [9, с. 580].

Рассел Пітерз вирізняється з-поміж інших коміків тим, що він досліджує расові стереотипи і руйнує їх у своїх комедійних номерах:

- Instead of typical racial jokes comedians usually tell, Peters likes to examine racial stereotypes and break them down in his comedic routines [6].

Представники жодної культури не можуть почуватись безпечно під час його шоу, адже у своїх виступах він може звернутись до будь-кого. Саме це приваблює людей. Він любить використовувати свої спостереження стосовно тієї чи іншої раси / національності, класу і культури, відзначати людські вади і з'ясовувати, які уявлення є реальністю, а які - вигадкою. Ось як він сам характеризує свою діяльність: ”I don't just make jokes based on typical stereotypes. I like to base it off of what's real about these cultures, as opposed to race. I don't put people down. Instead, I want to elevate them, but in a funny way.” [6] етнічний стереотип лексичний індієць

За основу роботи ми беремо епізоди шоу, в яких мова йде про індійців. Дослідивши їх, ми виявили, що найчастіше піднімається тема їхньої скнарності/скупості, хитрості, небажання працювати; також висвітлюється питання взаємовідносин індійців, причетності до тероризму, способу виховання дітей; їх зовнішність та умов їхнього проживання.

Ілюстративний матеріал налічує три виступи загальною тривалістю три години.

Тема скнарості індійців займає особливе місце в його шоу. Він звертається до гіперболізації і говорить, що саме через свою жадібність індійці мають підвищену волосатість та великі носи:

- When God was making Asians, he made two types of Asians. And you guys got first choice on looks... "Well, we'll take eyes”. ”You guys can have noses and hair. My people are greedy, "We have two?! Two? That's good to have two. Noses and hair!" We didn't know that's gonna be big noses and body hair. That's a shit deal. We are all hairy race of people, man. It's hot as hell in India and we are hairy. Who the hell came up with that deal? I think the God that was making Indian people was having sort of practical joke with other Gods... "Ok, look, I am going to take these people here and put them in the hottest place in the world. And just for fun I'll cover them with hair. "It's hot and we are hairy. Men and women. .And the Asians are not hairy at all. Full head of hair on their head and nothing on their body. [14, 2:20-4:55]

Як видно з прикладу, Рассел застосовує стратегію групової ідентифікації, а саме тактику інклюзивності (My people, We, Indian people ) та тактику дистанціювання (two types of Asians, And you guys, the Asians). Також комік застосовує оцінно-характеризуючу стратегію, а саме тактику контрасту: (You, guys - eyes) // (My people - noses and hair), тактику узагальнення (We are all hairy race of people. Men and women). My people are greedy, "We have two?! Two? That's good to have two. Noses and hair!"

Також комік застосовує тактику іронії (My people are greedy. That's good to have two. Noses and hair! I am going to take these people here and put them in the hottest place in the world. And just for fun I'll cover them with hair) та гіперболізації (I think the God that was making Indian people was having sort ofpractical joke with other Gods.Big noses and body hair).

Отже, на нашу думку, Рассел вдається тут не тільки до висвітлення стереотипів за допомогою тактик інклюзивності/ дистанціювання, контрасту та узагальнення, а й коригує їх, використовуючи тактики іронії та перебільшення.

У даному прикладі Рассел також зазначив умови проживання своєї етнічної групи (It's hot as hell in India; in the hottest place in the world). Він неодноразово виділяє невибагливість індійців до умов проживання та зазначає, що вони можуть виживати у найгірших умовах:

- You can be able to survive in the worst conditions imaginable. You will be able to live those conditions... [15, 49:35-49:40]

Жарти Рассела базуються на бінарній опозиції, що є характерним для етнічного гумору: у своїх виступах він розповідає жарти по відношенні до інших культур і національностей, часто протиставляючи їх жартам про індійську культуру. Так, навіть у вищезазначеному прикладі Рассел спочатку зазначив два види жителів Азії (two types of Asians), звернувшись до перших (And you guys), а вже потім почав говорити про свою етнічну групу.

Перед тим, як звернутись до теми можливості бізнесу між індійцями та китайцями, він "підігріває" публіку розповіддю про скупість індійців, до яких належить і сам, використовуючи тактику контрасту (Jews/ Indians): When people say that Jews are cheap, Jews are not actually cheap, Jews will spend their money if they think it is worth it.... Whereas an Indian guy... We are cheap. It is in our blood!!! [13, 9:45-10:15]

З його слів індійці не лише не готові до переплат, а й схильні недоплатити. Рассел ділиться з глядачами розповіддю про похід до бару з батьком, попередньо охарактеризувавши батька як дуже скупого чоловіка, проте такого, який може переконати будь- якого співрозмовника у його неправоті: "My dad is so good at being cheap that he could convince you that you're wrong.”

Комік розповідає, як відреагував батько на рахунок у барі, та переказує діалог батька і офіціанта: The waitress was like, ”It is 4,5, sir”. My dad goes, ”Ok, here is 3.” She stands there like, ”Sir, uhh. What about the other 1,5?” "Don't worry about it. ” She is like, ”No, you owe me 1,5!” ”I owe you, you owe me. It's the same thing. Don't be so cheap!” [13, 10:30-11:10]

Отже, після замовлення, батько коміка не лише не доплатив офіціанту, а й повідомив, що немає різниці, хто кому винен. Іншими словами, скнарість змушує індійців обрати певну лінію поведінки, а саме використовувати тактику використання мовної гри (I owe you, you owe me. It's the same thing).

В іншому шоу Рассел звертає увагу на сумні обличчя індійців і пов'язує це з тим, що індійцям шкода витрачати гроші на комедійні шоу, аби подивитись на такого самого індійця (має на увазі себе): This's bullshit. I don't know why I am spending money to see someone who looks just like me. I can stay home and look in the mirror for free...Так, у вищезазначеному прикладі Рассел знову вдається до іронії. Він продовжує цю тему і далі, використовуючи тактику контрасту індійці :: білошкірі, зазначаючи, що індійців не можна образити, назвавши їх скупими, чого не можна сказати про білошкірих: Indian people are proud of their cheapness. You will never insult us by calling us cheap. ...Never call white people cheap. White people will be really upset if you call them cheap! [15, 13:15-13:35]

Рассел не заперечує той факт, що він і сам скупий, проте, як він сам висловлюється, він - скупий, який має гроші. Комік додає, що коли бачить річ, на якій вказано "Зроблено в Індії", то знаходиться на роздоріжжі: купувати чи зателефонувати дядькові, щоб попросити купити цю річ задешево в Індії [15, 14:15-14:35].

Змусивши аудиторію зрозуміти, що він висміює всіх і все, цим самим ніби прибавляючи терпимості по відношенню до інших, актор переключається на іншу опозицію - індійці:: китайці. Якщо перші не можуть прожити і дня без домовленості, то другі ніколи не підуть на неї. Адже ціль китайців, як констатує комік, - забрати кожне пенні від покупця, в той час як індійці прагнуть його заощадити: "Chinese people and Indian people cannot do business together. Because Indians cannot live without a bargain and Chinese people cannot give you a bargain. Their objective is to get every penny from you. And ours is to keep every penny." [13, 11:30-11:45]

В даному прикладі Рассел використовує тактику, яка на лексичному рівні реалізується протиставленням присвійних займенників their-ours та протиставленням ідей live without - give you, keep - get.

Рассел наводить приклад з власного досвіду, коли йому вдалось поторгуватись з китайцем. Коли індійця зацікавила сумка, яка, як виявилось, коштувала 35 доларів, китаєць не піддавався на зменшення ціни, проте і не хотів відпускати клієнта, закликаючи його "бути чоловіком" і купити річ.

- How about 30? I give you thirty". - "Nooooooo"-1 can't do 30 dollar. I sell you 30 dollar today. You come tomorrow I close down