Особливості функціонування мумбайського сленгу в комунікації сучасної індійської молоді

Размещено на http://www.allbest.ru/

Інститут філології КНУ імені Тараса Шевченка

Особливості функціонування мумбайського сленгу в комунікації сучасної індійської молоді

студ. Д. Усов

Анотація

сленг мумбайський розмовний комунікативний

У статті розглянуто особливості функціонування мумбайського сленгу в комунікації сучасної індійської молоді, а саме: що собою являє явище мумбайського сленгу та актуальність його дослідження для лінгвістики гінді. В цілому, стаття є одним з аспектів комплексного дослідження сленгу в гінді.

Ключові слова: мумбайський сленг, бомбейський сленг, бгінді, тапорі, сленг гінді, розмовна лексика в гінді.

Аннотация

В статье рассматриваются особенности функционирования мубайского сленга в коммуникации современной индийской молодежи, а именно само явление мумбайского сленга и актуальности его исследования для лингвистики языка хинди. В целом данная статья является одним из аспектов комплексного исследования сленга в языке хинди.

Ключевые слова: мумбайский сленг, бомбейський сленг, бхинди, тапори, сленг хинди, разговорная лексика в хинди

Annotation

The article describes the peculiarities of Bombay Hindi in communication of modern Indian youth and shows what is Bombay Hindi and how actual it's research in linguistic of Hindi language. This article is one of the aspects of slang researches in Hindi language.

Keywords: Bombay Hindi, Mumbai Hindi, Bhindi, Tapori, Hindi slang, colloquial lexicon of Hindi language.

Сленг як мовне явище поширене у мові сучасної молоді у всіх куточках світу, і Індія не є винятком. За останнє десятиліття ХХІ ст. на гіндімовній території Індії, а саме в місті Бомбей (Мумбаї, штат Магараштра) значного поширення набуло мовне явище, відоме під назвою "мумбайська гінді". На сьогодні цей розмовний варіант користується популярністю по усій території Індії.

Ретельний огляд індологічної літератури показав відсутність ґрунтовного аналізу та досліджень, присвячених цьому лінгвістичному феномену, що зумовлює актуальність нашого дослідження. Ми вважаємо, що "мумбайська гінді" потребує дослідження, виявлення особливостей формування, вживання, перекладу тощо, оскільки це дасть поштовх для кращого розуміння сучасної індійської культури (зокрема кіно та музики). Крім того знання та розуміння "мумбайської гінді" значно спростить роботу перекладачів гіндімовних індійських фільмів, що набувають загальносвітового поширення завдяки розвитку індійської кіноіндустрії та Болівуду. А оскільки даний варіант мови відноситься до розмовного стилю, його вивчення сприятиме вдосконаленню комунікативних навичок мовою гінді та спілкуванню з широким індійським загалом.

Дослідження сучасного мумбайського сленгу на сьогодні залишається надзвичайно обмеженим. На території Індії цей розмовний варіант описують переважно інтернет-блогери, які не роблять глибоких досліджень, а лише пишуть так звані "розмовники, глосарії", у яких пояснюють значенняслів та виразів [12; 13]. На пострадянському просторі дослідження мумбайського сленгу належать Індірі Газієвій, яка називає цей розмовний варіант мови гінді "діалект", "сленг" [2, с. 302]. Ми в своєму дослідженні для позначення розмовного неофіційного варіанту мови гінді, що бере витоки з міста Бомбей, використовуватимемо термін "мумбайський сленг", який, на нашу думку, найбільше відповідає цьому лінгвістичному явищу.

Об'єктом дослідження є мумбайський сленг, а предмет ми визначаємо як особливості функціонування даного розмовного варіанту серед індійської молоді. Серед завдань дослідження - виділення найбільш частотних виразів та особливості їх вживання згідно з комунікативною метою.

Аби найбільш широко розкрити особливості сленгу, розглянемо деякі з численних його наукових визначень. Так, Академічний тлумачний словник української мови ототожнює сленг з іншим мовним явищем, жаргон, та називає сленгом розмовний варіант професіонального мовлення, жаргонні слова або вирази, характерні для мовлення людей певних професій або соціальних прошарків, які, проникаючи в літературну мову, набувають помітного емоційно-експресивного забарвлення [8, с. 350]. При цьому в Словнику лінгвістичних термінів О. С. Ахманової та в Тлумачному словнику Т. Ф. Єфремової в тлумаченні сленгу ми не знаходимо згадок про жаргон [1, с. 450], [4, с. 425]. Тут сленг тлумачиться як розмовний варіант професійної мови, який має емоційно експресивне забарвлення.

Крім того, в Оксфордському словнику англійської мови знаходимо таке тлумачення цього поняття: "мова суто розмовного типу, що вважається низьким рівнем мови в порівнянні зі стандартною літературної та містить нові або звичайні слова, що використовуються в особливому значенні". Інші джерела описують сленг як вульгарну мову, або як особливий лексикон, що належить професійним чи іншим групам населення.

Відрізняється від цих визначень дефініція Словника лінгвістичних термінів 1957 р.: "Сленг - 1. Теж, що жаргон (у вітчизняній літературі переважно до англомовних країн) [5, с. 235]. Як бачимо, тут сленг оголошується синонімом жаргону, при чому переважно жаргону англомовних країн.

Лінгвісти по різному розглядають явище сленгу. В. О. Чеховський визначає сленг як стиль мови, що посідає місце, протилежне занадто формальній, офіційній мові [10, с. 94]. С. А. Мартос відносить до сленгу - ненормативну, неформальну, стилістично знижену, функціонально обмежену мову населення міста, що використовується з метою здійснення певних мовленнєвих функцій (експресивної, оцінної, корпоративної, пейоративної, евфемістичної тощо) [6, с. 10]. В. А. Хомяков також виділяє пейоративну експресію сленгових виразів та визначає сленг як - відносно стійкий для певного періоду, широковживаний, стилістично маркований лексичний пласт (іменники, прикметники, дієслова, що означають побутові явища, предмети, процеси і ознаки), - компонент експресивного просторіччя, що входить до літературної мови, є неоднорідним за своїми витоками, ступенем наближення до літературного стандарту [9, с. 8].О. Є. Матюшенко розмежовує значення сленгу від жаргону, арго та професіоналізмів [7, с. 387]. І. Р. Гальперін заперечує факт існування сленгу, оскільки в лексикографічних джерелах одне і те ж слово дається з відмітками "сленг", "просторіччя", або без будь-яких відміток, та пропонує використовувати термін сленг як синонім англійського "жаргон" [3, с. 107-114].

Таким чином, ми бачимо, що серед лінгвістів не сформувалося одностайної думки щодо точного визначення та характеристики явища "сленг" та відокремлення його від арго та жаргону.

Мова гінді розвинулася з діалекту Кхарі-болі, що був поширений на західній частині штату Уттар-Прадеш. Для гінді є характерним функціонування великої кількості змішаних місцевих діалектів поряд з літературним варіантом мови. Ці діалекти мають граматичні ознаки мови гінді, при цьому на лексичному рівні включають велику кількість діалектних слів. Так, мова гінді, якою розмовляють в штаті Раджастан, відрізняється від гінді, якою розмовляють в штатах Біхар чи Гімачал-Прадеш. Зазвичай такі зміни в мові розглядають як окремий діалект з власною літературою [2, с. 370].

На сьогодні поширення набув мумбайський чи бомбейський діалект гінді, що є свого роду жаргонною формою гінді та урду, якою розмовляють в мегаполісі Мумбаї. Для позначення цього місцевого діалекту як народно-розмовного варіанту мови гінді в

місті Мумбаї використовується термін "бгінді" (Ш), "тапорі". Ми використовуємо назви "Мумбаї гінді", "мумбайська гінді", " бомбейська гінді" для позначення варіанту мови гінді, якою розмовляють в Мумбаї.

Мумбайська гінді набула популярності та поширення в Індії завдяки гіндімовним індійським фільмам. Відповідно до свого соціального статусу, герої індійських фільмів розмовляють на різних діалектах мови гінді. Герої популярних фільмів ("Брат Мунна" 2003р. тощо), які розмовляли бомбейським сленгом, зазвичай належали до кримінального світу, однак це не завадило його популярності та поширенню серед молоді по всій Індії. Населення Мумбаї складається з вихідців різних частин Індії, тому таке змішання призвело до формування сленгу, що включає лексику з мов маратхі, гінді, англійської, урду, гуджараті, тамільської, каннада, конкані. Серед особливостей мумбайської гінді можна виділити: насиченість словами іншомовного походження та діалектизмами, активне творення неологізмів, вживання слів в переносному значенні.

Розглянемо вживання певних слів та виразів мумбайського сленгу відповідно до комунікативної мети.

1. Слова етикету, вітання та прощання. До даної групи відносимо розмовні вирази привітання та прощання: ЗНЇсІ^І! "бувай!", ddi! "бувай!", ^ddi f "(я) пішов, прощавай!", tflld^! "здоров!", ^І^ ^ I^ddQf "побачимось!",I^ddDf® (f^Tfdd'dU) "здибаємося!", ddl! dTf ЇФг IdddU^U "Бувай брате, здибаємось!"; вирази етикету: Hd ОІФ ЈUd? "Все в порядку?", dd ЙФ d? "Ти як?", ЙФ-ЗФ d? "В порядку?", ?ПФ?Т "добре, класно!", ^ФШ "супер, все класно", dd ФНи^І ,dTf - ?ПФ?Т, Ф^ dUT dRdT^TI "Друже, я ти? - Супер, вчора мені дуже пощастило".

2. Вираження захоплення та прояв емоцій. Сленгова лексика є більш емоційною, тому потребує нових слів для вираження емоцій, наприклад: ^ЈЩ! "добре!", ddd! "клас!", ЈldlH ! "кльово!", ф>^, Ф!^! "супер ^ ф5^^! " круто!" (від англ. cool), fad^TH "чудово!" тощо. Примітним є те, що неологізм fad^TH , який походить з мови маратхі fad + dHd "без" + "страх" що означає "розслаблений, безстрашний" в 2005 р. був включений до Оксфордського словника англійської мови [11].

3. Лексика на позначення звертання. При звертанні до товариша лексема "друг" в мумбайському сленгу має кілька варіантів: Ч.$ЇФ, dTT, &S, 3U"YTt "чувак". При звертанні до дівчини, чи для вираження захоплення красою жінки в мумбайському сленгу знаходимо варіанти лексеми "дівчина, жінка": ^НФ-#НФ, U С^ФО які в літературній мові мають значення "феєрверк, спалах, петарда", а в мумбайській гінді використовується у значенні "гарна дівчина" з дещо фамільярним значенням. Наприклад, ФФ U ФІН ^Ш^ОТК!-"Яка гарна жінка!",#! fad^d U3d df ^!"Я стала справжньою красунею".

4. Фамільярне звертання до осіб. При фамільярному звертанні до незнайомої людини у значенні товариш, друг, використовується лексема dlf літ. гінді "брат", яка у мумбайському слензі має значення "браток". У цьому ж значенні з негативним відтінком використовуються лексеми НТНГбратан", Hldt "сестра", що в літературній гінді означає "брат/сестра дружини". Для фамільярної назви людини, що носить окуляри в мумбайській гінді використовується лексема"чотириокий, той що носить окуляри".

Інші лексеми ^ЩЗТТЩТ "ботан", "грамотій","селюк" також мають негативне значення. Фамільярні назви працівників правоохоронних органів, обслуговуючого персоналу тощо: ^Іі (букв. Номер 9); ^І^- (букв. сер); ^ЖІ (букв. дядько). Причиною такого різноманіття лексем на позначення працівників поліції є те, що мумбайський сленг у першу чергу набув популярності серед правопорушників, тому ці вирази передають зневажливе ставлення до полісменів. Знаходимо також лексему ^Шё^Т, що у бомбейському слензі має значення "кондуктор", проте запозичене з маратхі, де має літературне значення "дитина". Зневажливі фамільярні епітети до осіб: Г^ЧфС "невдаха, лузер","ідіот, дурник", Г^Ф^І, Г^ФЙ)(букв. чистий, рівний)"піжон", ^ІІЧІ (букв. білий) "європеєць, біла людина", "піжон". Для позначення людини, що жує пан (індійський освіжувач ротової порожнини, що виготовляється з листя бетелю, спецій, наповнювачів, який зазвичай жують індійці) зустрічаємо вираз: ^І^Ф-П НІ або "пан з тютюном". Вираз буквально означає "той, хто б'є битою поперек" та відноситься до крикету, популярної гри в Індії та Пакистані, і характеризує поганого гравця з битою.

5. Номінація предметів побуту. Досить цікавим у мумбайському слензі є спосіб номінації різноманітних електронних гаджетів: #ШЛ "пейджер" (літ. гінді "горобець"), ФІФ "мобільний телефон" (літ. гінді "ворона"), ^фЈі "сенсорний смартфон" (літ. гінді "коза"),^^ "ноутбук" (літ. гінді "буйвіл"),"персональ ний комп'ютер" (літ. гінді "слон") тощо. Як нами було зазначено раніше, багато мовців мумбайського сленгу так чи інакше пов'язані зі злочинами. Можемо припустити, що така заміна назв виникла у середовищі людей, що займаються крадіжками та продажем краденої електроніки, а популярності серед молоді набули через те, що, по-перше, ці слова належать дорідної їм мови і, по-друге, через значне спрощення форми (наприклад,замість StJ-ФСШІнші сленгові назви предметів побуту, інструментів:"зброя" (літ. гінді "багаж"), ylsi "пістолет" (літ. гінді "кінь"), Se-Ф "поліцейська машина" (літ. гінді "коробка"). Ці та інші лексеми, які у кримінальному середовищі набули нових відтінків значень є не зрозумілими для нефахівців.

6. Сленгові варіанти загальновживаної лексики: ЖЦ* "я" - займенник 1 ос. одн. що утворився від присвійного займенника першої особи однини діалекту мови маратхі; ФІ^ФІ "чому?" (літ. гінді питальний займенник ф4і,Ф^); ^р-смі "вирішити проблему" (літ. гінді"рівний"); Ј5ФФ "їсти" (літ. гінді "їсти"); ^ЗМІ "жерти"(літ. гінді "давити, чавити"); ^ІФ ^t ? Т^Г "померти" (букв. "бути виключеним", англ. Off + гінді ^td І^І); ШС" стикатися з серйозною проблемо, сильно влипнути"; вбити когось" (букв. "дати кулю"); 4?d dt "сильно набратися, бути на підпитку"; ^dта Ф^^І ^ІЧ^І "(я) змиваюся!";"тут" (літ. гінді ^ШТ);"там" (літ. гінді ЗШТ), utft" сто тисяч" (літ. гінді "пояс"), сленговий аналог слова гінді d^ "сто тисяч"; ^ГФІ "десять мільйонів" сленговий аналог слова ФІ^Т; ^ТГП # " п'ятсот" (літ. гінді "зелений листок" -лексема утворена за аналогом кольору купюри номіналом в 500 рупій, яка має зеленуватий колір).

Так, часто можна почути вирази на зразок ЖкиФЧ.,ШІ^І ^t ^іф! "Гей друже, виникла невелика проблема!";Ж КОФТ did ^t ^іф! "Гей друже, виникла велика проблема!";а вираз Ж КОФТ ТІЗІ ^t ^іф! означає "Гей друже, у нас виникла нерозв'язна проблема!".

І, мабуть, найпоширеніший серед індійської молоді вираз Лкичк )фі4 (SLff^TTH- (англ. tension) "Друзяко, не хвилюйся".

Зі сказаного вище можна зробити такі висновки: мумбайсь- кий сленг є природнім мовним явищем, яке утворилося і поширилося на території Індії в умовах унікальної мовної ситуації. Мумбайський сленг - виконує велику кількість комунікативних завдань і використовується переважно молоддю з метою увиразнення емоційності висловлювання. Сленг дуже швидко змінюється зважаючи на об'єктивні причини: індійське суспільство розвивається швидкими темпами, разом з тим швидко змінюються субкультури, що належать до цього суспільства. Таким чином, сленг мови гінді проникає до літературної мови та взаємодіє з нею, що має як позитивні так і негативні наслідки.

На наше переконання, ця тема потребує ґрунтовніших та глибших досліджень, оскільки явище набуло доволі серйозної популярності в Індії. В майбутньому ми плануємо розширити тему дослідження та проаналізувати інші аспекти, оскільки сленг має серйозне практичне значення і стане в нагоді туристам, любителям сучасного індійського кіно, студентам, що вивчають мову гінді.

Список використаних джерел

1. Ахманова О. С. Словарь лингвистических терминов / О. С. Ахманова. Москва, 1966. - 607 с.

2. Газиева И. А. К вопросу о слэнге в языке хинди / И. А Газиева // Материалы II Международной научной конференции ["Восточные языки и культуры"], (20-21 ноября 2008 г.) / Отв. ред. М. Б. Рукодельникова. - М. : РГГУ, 2008. - 370 с.

3. Гальперин И. Р. О термине "слэнг" // Вопросы языкознания. 1956. - № 6. С. 107-114.

4. Єфремова Т. Ф. Новий словник російської мови / Т. Ф. Єфремова. - М. : Російська мова, 2000. - 425 с.

5. Кротевич Є. В. Словник лінгвістичних термінів / Є. В. Кротевич, Н. С. Ро- дзевич. - Київ, 1957. - 236 с.

6. Мартос С. А. Молодіжний сленг у мовленнєвій структурі м. Херсона 2006 года. : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. філ. наук : спец. 10.02.01 / Мартос С. А. - Луганськ, 2006. - 20 с.

7. Матюшенко О. Є. Запозичення як один із найпродуктивніших засобів створення одиниць сучасного молодіжного сленгу // О.Є.Матюшенко // Соціальні варіанти мови - II: матеріали Міжнар. наук. конф. - Н. Новгород : НДЛУ ім. М. О. Добролюбова, 2003. - 387 с.

8. Словник української мови: в 11 томах.. // Том 9 / 1978. - 350 с.

9. Хомяков В. А. Нестандартная лексика в структуре английского языка национального периода. Авто-реф. докт. Дис. ... канд. филол. наук. Хомяков В. А. Л., 1980. - 40 с.

10. Чеховський В. О. Лінгвістичні основи вчення про терміни: Посібник для філол. спец. вузів. / В. О. Чеховський. - М. : Вища шк., 1997 - 94 с.

11. 'Bindaas' finds its way to the Oxford Dictionary [Електронний ресурс]. 2005. - Режим доступу до ресурсу: http://expressindia.indianexpress.com /news/fullstory.php?newsid=52505

12. Dialects in Hindi [Електронний ресурс] - Режим доступу до ресурсу: http://www.hindilanguage.org/hindi/dialects.asp.

13. Mumbai Dictionary [Електронний ресурс] - Режим доступу до ресурсу: http://mumbai.metblogs.com/archives/2005/12/mumbai_dictionary.phtml.

Размещено на Allbest.ru