Особливості використання питальних речень у заголовках публікацій інтернет-версій грецьких газет

Размещено на http://www.allbest.ru/

Інститут філології КНУ імені Тараса Шевченка

питальний речення газета інтернет

У статті досліджено функціонування питальних речень у заголовках публікацій інтернет-версій грецьких газет, виявлено характерні особливості їхнього використання. Доведено, що питальні речення характерні для заголовків грецьких газетних публікацій, оскільки вони викликають читача на діалог та спонукають його шукати відповіді у статті.

Ключові слова: питальні речення, газетні публікації, заголовок, власне питальні речення, альтернативні питальні речення, риторичні питальні речення.

Аннотация

В статье исследуется функционирование вопросительных предложений в заголовках публикаций интернет-версий греческих газет, определены характерные особенности их использования. Доказано, что вопросительные предложения характерны для заголовков газетных публикаций, поскольку они вызывают читателя на диалог и заставляют его искать ответы в статье.

Ключевые слова: вопросительные предложения, газетные публикации, заголовок, собственно вопросительные предложения, альтернативные вопросительные предложения, риторические вопросительные предложения.

Annotation

The article examines the functioning of the interrogative sentences in the headlines of articles of Greek newspaper online versions; the peculiarities of their usage are clarified. The article proves that interrogative sentences are peculiar for newspaper headlines since they inspire a reader for a dialogue and encourage them to look for a response in the article.

Keywords: interrogative sentences, newspaper article, headline, rhetorical interrogative sentences, alternative interrogative sentences.

Заголовки газетних публікацій нерідко викликають інтерес дослідників, оскільки саме з них починається взаємодія журналіста і читача. Існує велика кількість способів привернути увагу читача до прочитання публікації за допомогою заголовка. У цій статті ми розглянемо особливості використання речень питальної модальності у заголовках інтернет-версій найпопулярніших грецьких газет.

Актуальність проблеми полягає в тому, що функціонування синтаксичних засобів у заголовках грецьких газетних публікацій є явищем поширеним, але малодослідженим.

Вивченням особливостей заголовків займаються А. Коваленко, Л. Деркач Л., С. Хатзисаввідіс, Т. Дізелос, Я. Тзаннетакос.

Мета статті полягає у визначенні найпоширеніших типів питальних речень, що використовуються у заголовках публікацій інтернет-версій грецьких газет та встановленні їхніх функцій.

Виклад основного матеріалу. М.М. Антонович основною функцією заголовка називає привернення уваги, суть якої полягає в тому, що заголовки містять чітке, стисле повідомлення, яке запалює іскру зацікавленості у потенційного читача [1, с. 103]. На основі проведеного дослідження можна стверджувати, що заголовок має створюватися таким, що впаде в око читача, викличе у нього інтерес, надасть певну інформацію щодо змісту статті, але не назве конкретної інформації, спонукаючи читача

306прочитати усю статтю. Для досягнення цієї мети використовуються різні способи: використання художніх засобів (метафор, епітетів та ін.), вживання фразеологічних одиниць, залучення синтаксичних способів привернення уваги читача (еліптичні, питальні, спонукальні речення) тощо.

Згідно з мовознавцем П.С. Дудиком, речення питальної модальності своєрідно виражають "спонукання, адресоване особі, від якої вимагають, щоб вона висловилась, повідомила про те, що становить інтерес для самого мовця або його співрозмовника. Суттєвим, навіть визначальним, засобом оформлення питальних речень є питальна інтонація, яка може набувати найрізноманітніших варіацій і якою будь-яке розповідне речення можна перетворити на речення питальне" [3, с. 228]. О.Д. Пономарів визначає питальні речення як "речення, в яких виявляється прагнення мовця вияснити невідоме, або переконатися в чомусь, чи звернути на щось увагу" [4, с. 240].

Досліджуючи питальні речення, що використовуються у заголовках грецьких газетних публікацій, ми взяли за основу твердження П.С. Дудика про те, що "питальні речення здебільшого характеризують не за граматичною будовою, а тільки за функцією, і взяли за основу його класифікацію типів питальних речень:

1) власне питальні речення або речення прямої питальності (прямо питальні речення):

а)з'ясувальні, які мають підтип альтернативних питальних речень;

б)уточнювальні.

Власне питальні речення мають окремий різновид - перепи- тувальні речення.

2) риторичні питальні речення" [3, с. 229-231].

Наше дослідження було проведено на матеріалі публікацій інтернет-версій грецьких газет Та Nsa, KaOn^epiv^, то В^ца за період з 30.03.2015 по 05.04.2015.

Найпоширенішими серед заголовків публікацій інтернет- версій грецьких газет є власне питальні речення, тобто такі, які висловлюють пряме запитання, що вимагають конкретної відповіді від того, кого запитують. Власне питальні речення "конструюються з метою спільного чи індивідуального осягнення знань: запитання одного (першого) співрозмовника передбачає реакцію-відповідь іншого (другого). В такий спосіб утворюється відносна змістова, структурна і функціональна цілісність із двох (і більше) діалогічних реплік" [3, с. 229]. Тому заголовок, який є власне питальним реченням, з одного боку, взаємодіє з читачем, оскільки спонукає його шукати відповідь у публікації, з іншого боку, виникає діалог між заголовком і статтею, оскільки стаття дає відповідь на запитання, що міститься у заголовку. Таким чином, заголовок і стаття являють собою структурну і функціональну цілісність, що взаємодіє з читачем.

Наше дослідження показало, що переважну більшість питальних заголовків становлять питально-з'ясувальні речення, тобто такі, що мають на меті з'ясувати певні факти. Такі речення вводяться питальними займенниками і прислівниковими словами ті, лоїод, лад, лоб, уіаті, лооо: Ті жєріцєхєі о к. Тоіжрад ажо тц Мооха (Кабццєріхц 5/4), Ті 6а от>ц[3єі av Ssv жХцрюбєі ц бооц ото ANT (Кабццєріхц 5/4), Пооц аіоіодо&а акоцц va ахтє^оицє; (Кабццєріхц 5/4), Ті алаута о N. Ауаотаоїадцд уіа то Grexit (Кабццєріхц 4/4), Аито то корра лоюд 6а то ларєі; (Кабцрєріхц 4/4), Ті жротєіхєі ц Мооха отцх А6цха (Кабцрєртуц 3/4), Пюд 6а ажоктоЬх тцу єХХцхіщ ібауєуєіа та лаідіа тогу ретахатогу (Кабццєріхц 5/4), Потє каі оє жоіоЬд 6а ката^Хцбєі то бюро тои Паоха (Кабццєріхц 2/4), Ті отбєєі тцу DHKP-C цє тцу ЕХХаба (Кабцрєртуц 5/4), Гіаті оі АууХоі єрєтуау єктод КтєХХюх Еирюжцд (Кабцрєртуц 30/03), Ті фоватаі каі оє ті єХжі&і ц Lufthansa (То Вцца 5/4), Ті ажохтоЬу оі тцХєожтікоі отаброі отох ижоируд Ежікратєіад (Та Ша 3/4), Пюд ажєбраоє ц Віки Етаратц ажо то Аророкаїтєіо - єХєббєроі оі оюфроуіопкоі пои тцу фроироЬоох (Та Ша 2/4), Ті жоооото жоиХа тєХіка ц кт>[3єрхцоц ото Хірауі тои Пєіраіа (Та Ша 31/03).

Питально-уточнювальних речень, тобто таких, які використовуються, коли необхідне підтвердження або заперечення змісту запитання, теж небагато: Yndpxovv параХХцХа оЬ^жаута оє жєртоотєрєд Slaотdaєlg; (КаОцр.єртуц 4/4), Na хєірокротцоош^є гід єлгтихієд тои к. Тоіжра; (Кавц^єргуц 1/4), Гуєтаї Ащократіа Хшрід Е0уіщ Avтlлроaшлє^a; (То Вща 5/4), Аувракад о Оцоаирбд тцд Хіотад Aayкdpvт(;) (Та Ша 4/4), Шєітаі Apштєpd тои Тїжога; (Та Ша 3/4). На нашу думку, це пов'язано з тим, що порівняно з питально-з'ясувальними заголовками, такі заголовки, з одного боку, є менш провокативними, і відповідно не настільки здатні привернути увагу читача, а, з другого боку, менш конкретними, менш інформативними.

У досліджених публікаціях відсутні заголовки, виражені пе- репитувальними реченнями, оскільки заголовок публікації рідко може бути представлений діалогом, що складається з висловлення і перепитувальної конструкції.

У заголовках інтернет-версій грецьких газет присутні питально-риторичні речення, тобто такі, які є прихованим ствердженням або запереченням, і вважаються питальними лише через питальну інтонацію [3, с. 231]. О.Д. Пономарів визначає питально-риторичні речення як такі, що "містять у собі приховане ствердження і не вимагають відповіді" [4, с. 240]. Риторичні запитання виконують роль експресивного засобу і, як відомо, часто використовуються у публіцистичному стилі. Проте, на основі проведеного дослідження, можемо зробити висновок, що риторичні запитання у ролі заголовків грецьких газетних публікацій значно поступаються за кількістю питально-з'ясувальним реченням. Серед проаналізованих заголовків було виявлено всього 4 заголовки, представлені риторичними запитаннями: Апо щч архаютцта amv Мєaamva, mv Аіафютіо^б каї жіою; (Кавц^єртуц 5/4), Мєрєд... єжavdaтaоцд; (Кавц^єргуц 2/4), Av 0єХєі ц KvpEpvqon va єюлраттєг ФПА (То Вцр.а 5/4), Еє кaтdaтaaц жоХіоркіад; (Та Ша 2/4). Л.Деркач класифікує риторичні питання у заголовках газетних публікацій на основі очікуваної реакції читачів таким чином: запитання-провокація, запитання-припущення, запитання заперечення, запитання-ствердження [2, c. 82-83]. Перші три заголовки досліджених грецьких газетних публікацій становлять запитання-припущення. Вони є назвами публікацій у авторській колонці,зазвичай у грецьких газетах вона називається АПОГЕЕ або FNQMEE (думки, погляди), тобто в ній автор висловлює власну думку, результати своїх власних спостережень та міркувань. На нашу думку, риторичні запитання характерні для авторської колонки, тому що в ній автор ніби запитує себе про певне явище і в статті розмірковує над поставленим запитанням, висловлюючи свої припущення. Четвертий з наведених заголовків міститься на першій сторінці газети як інтернет-версії, так і друкованого видання газети, і є заголовком головної статті. Цей заголовок є заголовком-ствердженням, він є експресивним, метафоричним, чого й вимагає перша сторінка газети.

Характерним явищем для заголовків грецьких газетних публікацій з питальними реченнями є варіативність у використанні знаку питання. Знак питання може ставитися, а може не ставитися. Серед досліджуваних заголовків кількість заголовків без знаку питання наприкінці дещо перевищила кількість заголовків зі знаком питання. Так, у газеті KaBn^spiv^ читаємо з приводу однієї і тієї ж теми: Ті anavxa о N. Avaaxaaiadnq уіа то Grexit (Кавщертуц 4/4), Кі av то Grexit sfvai то лрауратіко о/єЗіо; (Кавцргріуц 3/4). Заголовки, що починаються питальними словами ті, лшд, лоте тощо можуть містити наприкінці знаки питання, а можуть не містити: Ті anavxa п ТтЕ oxrfv катаууєХіа уга кабиотєрцоєгд лХцрюр.Юк ота єруа тои ЕЕПА (Кабщергуц 2/4), Ті ou^Paivsi отп Сщ (Та Nea 1/4), Лоте 6а nave ото Ма^щоь (То Вща 2/4), Поте каг люд 6а катарХцбеі отоид цгобютоЬд (Та Ша 30/03). Цікавим, на нашу думку, виявилося спостереження, що в газеті Н KaBnM-epiv^ усі заголовки з авторської колонки, що містять питальні речення, мають знак питання, і не містять жодного запитання у рубриці Економіка, подібні тенденції виявлено і в газетах То В^ца і Та Nsa. Проте для з'ясування того, чи є відсутність або наявність знаку питання у заголовках публікацій характерним явищем для певних рубрик грецьких газет, необхідне глибше дослідження значно більшої кількості заголовків. Крім того, потрібно взяти до увагу, що подібні тенденції можуть бути пов'язані зі стилем редактора рубрик або газети.

Отже, проаналізований матеріал показав, що заголовки, які містять питальні речення, найчастіше використовувалися в авторській колонці, а також у рубриках Політика, Економіка та Новини Греції. Як уже згадувалося вище, використання питальних речень у заголовках публікацій авторської колонки є логічним, оскільки вони задають тему для міркування. Більшу кількість питальних заголовків у рубриках Політика, Економіка та Новини Греції можна пояснити, з одного боку, загальною великою кількістю статей у цих рубриках, а з іншого боку, важливістю пошуку відповідей на нагальні проблеми суспільства.

Висновки

Отже, питальні речення характерні для заголовків грецьких газетних публікацій, оскільки вони викликають читача на діалог та спонукають його шукати відповіді у статті. Використання інших синтаксичних засобів, властивих заголовкам грецьких газетних публікацій, а також виявлення інших їхніх тенденцій становлять інтерес для подальших досліджень.

Список використаних джерел

1. Антонович М. М. Функції газетних заголовків, виражених сполученням типу NNN / М. М. Антонович / Іноземна філологія. - 1992. - № 103. - С. 103-110.

2. Деркач Л. Риторичні функції газетних заголовків / Л. Деркач // Типологія та функції мовних одиниць : наук. журн. / редкол. : Н. М. Костусяк (гол. ред.) та ін.; Східноєвроп. нац. ун-т ім. Лесі Українки. - Луцьк, 2014. - № 1. - С. 76-85.

3. Дудик П. С. Стилістика української мови : Навч. посібник / П. С. Дудик - К. : ВЧУ "Академія", 2005. - 368 с.

4. Сучасна українська мова: Підручник / О. Д. Пономарів, В. В. Різун, Л. Ю. Шевченко та ін.; за ред. О. Д. Пономарева. - 4-те вид. - К. : Либідь, 2008. - 488 с.

5. Н Кавц^єрпц [Електронний ресурс] : 30/03/15, 31/03/15, 01/04/15, 02/04/15, 03/04/15, 04/04/15/ - Режим доступу до газети: www.kathimerini.gr

6. Та Ша [Електронний ресурс] : 30/03/15, 31/03/15, 01/04/15, 02/04/15, 03/04/15, 04/04/15/ - Режим доступу до газети: www.tanea.gr

7. То Вща [Електронний ресурс] : 30/03/15, 31/03/15, 01/04/15, 02/04/15, 03/04/15, 04/04/15/ - Режим доступу до газети: www.tovima.gr

Размещено на Allbest.ru