Метафоризація як лексико-семантичний спосіб творення турецьких термінів торгівлі

Размещено на http://www.allbest.ru/

УДК 811.512.161'276.6:658

Метафоризація як лексико-семантичний спосіб творення турецьких термінів торгівлі

К.О. Телешун, канд. філол. наук., асист.

Інститут філології КНУ ім. Т. Шевченка

Статтю присвячено аналізу термінів торгівлі турецької мови, утворених шляхом метафоризації. Проаналізовано головні моделі метафоричних конструкцій, що є продуктивними у терміносистемі, зокрема розглядаються метафоричні перенесення за функціональною аналогією, семантичні кальки з англійської мови, однослівні та аналітичні терміни.

Ключові слова: метафора, термін, турецька термінологія торгівлі, семантична калька, термінологічне словосполучення.

Актуальність дослідження обумовлюється тим, що вивчення термінів-метафор даної сфери дає можливість збагатити знання про загальні тенденції формування наукової термінології. Окрім того, позначення того чи іншого поняття шляхом метафоризації відбиває зв'язки лексики з історією та реаліями певної професійної сфери, ментальністю та її відображенням у мові.

Метою роботи є аналіз специфіки метафоричної номінації у формуванні досліджуваної терміносистеми, зокрема виявлення основних джерел творення термінів-метафор та побудова метафоричних моделей, що притаманні даній терміносистемі.

Об'єктом дослідження є термінологія торгівлі турецької мови, предметом - терміноодиниці зазначеної галузі, утворені за допомогою метафоризації; матеріалом - авторська картотека термінів торгівлі, укладена на основі словників та текстів сучасної турецької мови.

Наукова новизна дослідження полягає у тому, що воно є першим досвідом інвентаризації та класифікації турецьких термінів торгівлі, утворених шляхом метафоризації.

Дослідження термінів торгівлі на семантичному рівні виявило, що одним з способів семантичної деривації у фаховій мові торгівлі є метафоризація (метафорично-метонімічні переноси).

Незважаючи на те, що метафоричні назви, за визначенням, не відповідають багатьом параметрам наукового дискурсу, низка вчених, зокрема Л. М. Алексєєва, Н. Д. Арутюнова, В. Г. Гак, С. С. Гусєв, В. В. Петров, Дж. Лакофф, М. Джонсон; Л. А. Капанадзе, Л. В. Івіна, В. М. Прохорова та ін. стверджують, що за своєю природою термінологізація є метафоричною. Метафоричність наукових термінів "виявляється щонайменше двічі мотивованою: з одного боку, загальнолінгвістичною тенденцією розвитку мови науки, з іншого боку, метафоричністю мислення, етапи розвитку якого фіксуються створенням нових термінів " [1, с. 92]. Д. М. Шмельов зазначав, що "... у мові постійно виникають індивідуальні метафори" [11, с. 94]. "Давши поштовх семантичному процесу, метафора поступово стирається і, врешті-решт, втрачає образ, на зміну якому приходить поняття (значення слова)" [10, с. 15].

Л. М. Алексєєва вказує, що "метафоризація як процес має лінгвістичне та гносеологічне обґрунтування. Лінгвістично метафоризація як основа термінотворення зумовлена тим, що матеріальну базу термінологізації становить природна мова". Гносеологічне обґрунтування метафоризації вона вбачає у тому, що "метафора виступає засобом структурування поняттєвої системи". Дослідниця зазначає, що "названі вище обґрунтування взаємозумовлені: використання метафори в науковій мові можливе тому, що метафора становить основу концептуального мислення людини" [цит. за: 2, с. 5].

На думку Л. В. Івіної, у мові спеціальної галузі знань чи сфери діяльності метафора є найбільш адекватною, більш того, часто взагалі єдиною можливою номінацією певного об'єкта чи процеса. Тому дуже часто лише метафоричний термін дозволяє в процесі спілкування із людьми повідомити про своє розуміння суті явища чи об'єкта, які не мають ще своєї встановленої назви. Незважаючи на всю свою умовність, метафора містить такий об'єм інформації, який дозволяє їй виконувати функції терміна [5, с. 48]. Уподібнення нового поняття іншому, більш відомому та зрозумілому, є досить типовим шляхом утворення нових науково-технічних термінів, цей спосіб має такі переваги перед іншими, як простота й легкість для запам'ятовування, однак він може спричинити багатозначність та хибне уявлення про поняття.

У літературі існують різні класифікації метафоричних термінів (К. О. Захарчук, Г. Лакофф, Л. В. Івіна, Л. А. Ліпіліна, С. Л. Мішланова, Є. А. Лапиня). При дослідженні метафоричних перенесень у термінології зазвичай використовують класифікацію за джерелом аналогії [6, с. 134-135], зокрема, метафори- терміни, які виникають за схожістю зовнішніх ознак (розмірів, форми, за схожістю консистенції, зовнішнього вигляду та ін.) та за функціональною аналогією. Спираючись на існуючі дослідження, ми встановили, що в турецькій мові торгівлі переважають метафоричні перенесення за функціональною аналогією і на основі класифікації К. О. Захарчук, запропонованої для термінології підприємництва [3], виділили 5 основних сфер запозичення для утворення метафор у термінології торгівлі турецької мови, які за їхню активністю розподіляються наступним чином:

1) світ людини: centilmenlik anlagmasi - джентльменська угода, fiyat sava§i - війна цін, gomlekgi - знач. людина, яка займається брокерством від свого імені, але через фірми- посередники. Зокрема, серед метафор, пов'язаних зі світом людини, можна виділити такі підгрупи, як родинні взаємини: karde§ §irket - філіал компанії, yavru firma - дочірня компанія; житло - taban fyati - порогова (мінімальна) ціна, tavan fiyati - максимальна ціна; фізичні та психологічні стани людини - doymu§ piyasa - перенасичений ринок, olu stok - мертвий запас, sakat mal - неякісний товар, zayif piyasa - застійний ринок тощо;

2) світ об'єктів та їхніх станів: зокрема, багато з них пов'язані з природними феноменами і процесами: dalgali kur - плаваючий курс, dondurulmu§ fiyat - заморожені ціни, golge fiyat - прихована ціна, olu mevsim - мертвий сезон, para aki§i - потік грошей, sicakpara - гарячі гроші;

3) світ оціночних визначень: esnek talep - гнучкий попит, iyi kalite - гарна якість, iyi pazarlik - вигідна угода, kolay sati§ - легкий продаж, pahali para - дорогі гроші, taze para - додатковий позиковий капітал, vergi cenneti - податковий рай;

4) світ просторових орієнтацій: dar piyasa - перенасичений ринок, di§ finansman - зовнішнє фінансування, dogrudan odeme - прямий платіж, ig ticaret - внутрішня торгівля, sinirli piyasa - обмежений ринок;

5) тваринний світ: Ayi piyasasi - ринок Ведмедів, Boga piyasasi - ринок Биків, stirtinen parite - повзуча прив'язка/ фіксація (курсу валют).

Зооморфні метафори найбільш поширені в біржовій мові. Утворення переносних значень у цій сфері відбувається за подібністю емоційних вражень, викликаних спостереженням за особливостями поведінки живих істот, характерними особливостями їх зовнішнього вигляду. Зокрема, коли мова йде про акціонерів та інвесторів, які грають на біржі (ведмедів та биків), то мається на увазі не просто зорове сприйняття, а психолого- характерологічні уявлення, які приписують тваринам ряд антропологічних рис. Головне, що використано в цих збірних образах-метафорах, - це агресивний напір биків та відносна обачливість ведмедів [4, с. 41].

Незначну кількість метафоричних термінів можна віднести до світу точних наук: ekonomik gosterge - економічні показники, gelir зarpam - коефіцієнт доходу, talep egrisi - крива попиту тощо. Іншою особливістю є присутність майже в кожній галузі аналізованої терміносистеми аналітичних термінів, у склад яких входять абстрактні прикметники-назви кольору: gri piyasa - сірий ринок, kara borsa - чорний ринок тощо.

Таким чином, найбільш численними в турецькій термінології торгівлі є антропонімічні (антропоморфні) терміни-метафори, основою метафоричного переносу яких є людина як біологічна та соціальна істота. Для позначення багатьох явищ та понять використовуються семантичні кальки.

Жанри, у яких зустрічаються терміни-метафори торгівельної галузі, мають широкий діапазон. Це переважно мова мас-медіа: проблемні аналітичні статті, інтерв'ю з бізнесменами, фінансистами, теледебати, промови провідних економістів на теми економічного життя країни тощо. Метафорична комунікація апелює до підсвідомого в людині, метафори є ефективним когнітивним і семантичним засобом впливу на свідомість комуніканта, його комунікативну поведінку [8, с. 174].

Таким чином, аналізуючи термінологію торгівлі турецької мови, ми виявили, що джерелом метафоричних одиниць є різноманітні сфери життя та феномени навколишнього світу і встановили такі особливості процесу метафоризації у зазначеній терміносистемі:

1) метафоричність даної термінології виявляється, як правило, у двокомпонентних термінологічних словосполученнях, а не в однослівних термінах;

2) значна кількість термінів-метафор, незважаючи на те, що вони відносяться за своєю структурою та механізмами утворення до різних груп, характеризуються, з одного боку, образністю, а з іншого, - приналежністю до специфічного професійного сленгу. Зазвичай такі метафори виникають у досліджуваній терміносистемі в результаті транстермінологізації, тобто метафорами виявляються терміни-кальки, які є професіоналізмами у мові-джерелі (американському чи англійському) й у цій якості вони переходять в приймаючу турецькомовну систему [3, с. 80].

3) термінологія торгівлі має міжнародний характер, більшість метафор є калькованими;

4) частина метафоричних одиниць не фіксується словниками, що свідчить про їх належність до оказіоналізмів і неологізмів та незакріпленість у загальному лексичному фонді мови.

На відміну від метафоричних, регулярних моделей творення термінів торгівлі на основі метонімічних перенесень значень у результаті проведенного дослідження зафіксовано не було.

Загалом, можна зробити висновок, що неморфологічна деривація в термінології торгівлі відзначається відносно невисоким ступенем продуктивності. Торгівельна термінологія відрізняється від суто наукової більшою образністю, оскільки торгівля тісно пов'язана з соціальними аспектами життя людини.

метафоричний турецький торгівля семантичний

Література

1. Алексеева Л. М. Термин и метафора: семантическое обоснование мета- форизации / Алексеева Л. М. - Пермь : ПГУ, 1998. - 250 с.

2. Жданова Н. О. Терміноутворювальні механізми у сфері біржової лексики: Автореф. дис... канд. філол. наук : 10.02.15 / Н. О Жданова; Донецький національний ун-т. - Донецьк, 2003. - 20 с.

3. Захарчук Е. А. Особенности формирования современной русской терминологии предпринимательства : Дис....канд. филолог. наук / Е. А. Захарчук; КНУ им. Т. Шевченко. - Київ, 2002. - 203 с.

4. Ивина Л. В. Номинативно-когнитивное исследование англоязычной тер- миносистемы венчурного финансирования : Автореф. дис... канд. фил. наук : 10.02.04 / Л. В. Ивина; Московский гос. лингвистич. ун-т. - М., 2001. - 24 с.

5. Ивина Л. В. Лингвокогнитивные основы анализа отраслевых терминоси- стем / Л. В. Ивина. - М. : Академический аспект, 2003. - 52 с.

6. Лапиня Є. А. Метафора в терминологии микроелектроники / Є. А. Лапиня // Метафора в языке и тексте. Коллективная монография. - М. : Наука, 1988. С. 134 -135.

7. Овсейчик С. Метафора в українській екологічній термінології / С. Овсей- чик // Мовні і концептуальні картини світу : зб. наук. пр. - К. : Вид. дім Дмитра Бураго, 2005. - Вип. 16. - Кн. 2. - С. 3-6.

8. Пилипенко Р. Є. Німецький економічний дискурс: методологія, моделі, жанри: Монографія / за ред. Л. І. Сахарчук / Р. Є. Пилипенко. - К. : Видавничий Дім Дмитра Бураго, 2005. - 316 с.

9. Селіванова О. О. Сучасна лінгвістика: термінологічна енциклопедія / Се- ліванова О. О. - Полтава : Довкілля - К., 2006. - 716 с.

10. Теория метафоры / Общ. Ред. Н. Д. Арутюновой и М. А. Журинской. М. : Прогресс, 1990. - 512 с.

11. Шмелёв Д. Н. Современный русский язык : Лексика / Д. Н. Шмелёв. - М. : Просвещение, 1977. - С. 94-96.

К. О. Телешун, канд. филол. наук, асист.

Институт филологии КНУ имени Тараса Шевченко, г. Киев

Метафоризация как лексико-семантический способ создания
турецких терминов торговли

Статья посвящена анализу терминов торговли в турецком языке, образованных путем метафоризации. Проанализированы главные модели метафорических конструкций, которые являются продуктивными в данной терминоси- стеме, в частности, рассматриваются метафорический перенос по функциональной аналогии, семантические кальки с английского языка, однословные и аналитические термины.

Ключевые слова: метафора, термин, турецкая терминология торговли, семантическая калька, терминологическое словосочетание.

K. Teleshun, Ph. D. in Philol., Assistant Lecturer Institute of Philology, Taras Shevchenko National University of Kiev

Metaphorization as the basis of Turkish trade terms

This article examines the terms of trade of the Turkish language created by metaphor. The main models of metaphorical structures that are productive in this terminology, including metaphorical transfer considered by functional analogy, semantic tracing from English, one-word and analytical terms are analyzed.

Keywords: metaphor, the term, the Turkish trade terminology, semantic tracing, terminological phrase.

Размещено на Allbest.ru