Специфіка репрезентації фестивного компоненту концепту реконкіста в іспанській лінгвокультурі

Размещено на http://www.allbest.ru/

Специфіка репрезентації фестивного компоненту концепту реконкіста в іспанській лінгвокультурі

Биба М.О.

Анотація

У статті розглядаються особливості репрезентації фестивного компоненту в структурі концепту реконкіста. Визначено концептуальні зв'язки між двома ментальними утвореннями Свято і Реконкіста. Концептуальний компонент "Реконкіста - свято" змодельовано у вигляді сценарію. Описані основні елементи сценарію "Реконкіста - свято" в іспанській лінгвокультурі. З'ясовані мовні і мовленнєві засоби вербалізації фестивного компоненту концепту Реконкіста на матеріалі іспанської мови.

Ключові слова: іспанська лінгвокультура, концепт, концептуальна структура, Реконкіста, сценарій, фестивний.

Постановка проблеми. Зміна лінгвістичних парадигм на межі століть (порівняльно-історична ХІХ ст., системно-структурна ХХ ст., антропоцентрична парадигма кінця ХХ ст. - початку ХХІ ст.) поставила у центр уваги мовознавців людину як носія мови та представника культури. Сьогодні, за словами В.Б. Бурбело, мова стає об'єктом психологічних, соціальних, логіко-філософських, антропологічних, культурологічних, прагмалінгвістичних досліджень, спрямованих до визначення онтологічних, когнітивних, перцептивних моделей людської свідомості, принципів таксономічної будови та структури відношень світосприйняття особистості і соціуму [3, с. 5]. мовний реконкіст іспанський

На передньому плані сучасних лінгвістичних напрямків постає мовна діяльність як один із модусів когніції, що складає вершину айсберга, в основі якого лежать когнітивні здібності, які не є суто мовними [5, с. 306]. Стрижневим поняттям в галузі проблем мовного репрезентування когніцій визнається концепт [11, с. 5], який вже посідає чільне місце в поняттєвому апараті мовознавчої науки.

Аналіз останніх досліджень і публікацій. Існує значна кількість визначень концепту, а також праць, які наводять розлогі огляди його інтерпретацій (роботи М.М. Болдирєва [2], С.Г. Воркачова [4], В. І. Карасика [6 - 8], М.В. Піменової [12 - 13], З.Д. Попової та Й.А. Стерніна [14], Г.Г. Слишкіна [16] та ін.). При цьому, яке б визначення йому не давали, концепт виходить із ментальної діяльності організації досвіду в широкому сенсі, категоризації об'єктів з метою ідентифікації [19, р. 580].

У нашій роботі термін концепт розглядається як парасольковий [9, с. 58], кваліфікаційною ознакою якого є багатовимірність. Це зумовлює його активне використання в двох основних напрямках сучасного мовознавства - когнітивній лінгвістиці та лінгвокультурології [13, с. 58], що зводить всі підходи в аналізі концепту до двох аспектів: лінгвоког- нітивного (напрямок від індивідуальної свідомості до культури) і до лінгвокультурного (напрямок від культури до індивідуальної свідомості) [8, с. 97].

Двобічна природа концепту, тобто його належність до когнітивного рівня та відношення до феноменів культури, вказує на складність досягнення єдиного погляду на кількість параметрів його дослідження [22, с. 249]. Тим не менш, беручи до уваги те, що лінгвокогнітивний та лінгвокультурний підходи розуміння концепту не взаємовиключають один одного [8, с. 97], будь-яке лінгвокультурологічне дослідження одночасно є лінгвокогнітивним [6, с. 13].

Поєднання лінгвокогнітивного і лінгвокультурного підходів сприяє вирішенню основного завдання лінгвоконцептології, яке полягає у моделюванні змісту досліджуваного концепту як глобальної ментальної (мислиннєвої) одиниці в її національній (можливо, і в соціальній, віковій, гендерній, територіальній) своєрідності та визначення його місця в концептосфері [14, с. 22]. На шляху пошуків вирішення проблеми моделювання змісту ментальних утворень було звернено увагу не тільки на внутрішній рівень організації концепту (його внутрішні закономірності - складноструктурованість, трирівневе лінгвальне втілення [15, с. 50-51], динамічність/мінливість, концепту [10, с. 150]), але і на інший рівень - зовнішній, тобто на зв'язки конкретного концепту з іншими концептами [25, р. 55]. Вчені помітили, що концепт як система зі складною архітектонікою не існує ізольовано від інших концептів, а перебуває з ними в певних таксономічних відношеннях [10, с. 150], і має з ними зв'язки за концептуальними ознаками [14, с. 62].

Виділення не вирішених раніше частин загальної проблеми. За результатами попереднього дослідження нами було виявлено особливості змістового наповнення історико-культурного концепту РЕКОНКІСТА, виокремлено набір когнітивних ознак, що структурують досліджуване ментальне утворення. В ході аналізу було помічено, що історико-культурний концепт РЕКОНКІСТА протягом своєї еволюції набув такої ознаки як "свято" [1, с. 9]. На нашу думку, нагальним є встановлення особливостей репрезентації цього когнітивного елементу засобами іспанської мови, що зумовлено посиленою увагою та інтересом сучасної лінгвістики не тільки до вивчення окремих концептів у лінгвокультурі, але і до детермінації концептуальних з'вязків та взаємозалежностей, що виникають між різними ментальними утвореннями у ході їхньої взаємодії.

Головною метою цієї роботи є виявлення специфіки репрезентації засобами іспанської мови фестивного компоненту концепту РЕКОНКІСТА. Об'єктом пропонованого дослідження є історико- культурний концепт РЕКОНКІСТА, предметом дослідження виступає фестивний компонент в структурі концепту РЕКОНКІСТА.

Виклад основного матеріалу. Набуття концептом РЕКОНКІСТА когнітивного компоненту "свято" пов'язано із самою специфікою феномену, що концептуалізується. Лексикографічні джерела визначають Реконкісту як відновлення іспанської території [18], період історії Іспанії [17], боротьбу християн проти маврів на Іберійському півострові [26].

В свою чергу, звертаючись до лексикографічних джерел іспанської мови, також знаходимо деякі понятійні ознаки концепту СВЯТО: зустріч людей в якомусь місці з метою розважитись; сукупність особливих дій, якими відмічається вдома сімейна подія; сукупність дій, організованих в якомусь місці для суспільної розваги з приводу якоїсь події; день релігійного або суспільного вшанування; розвага тощо [23].

Реконкіста являє собою значну віху в історії Іспанії, ряд знаменних подій, що закарбувалися в іспанській культурній пам'яті і набули форми регіональних свят - Маври та Християни, Взяття Гранади. Так, в іспанській лінгвокультурі нашаровуються дві концептосистеми СВЯТО і РЕКОНКІСТА, в результаті чого на стику виникає концептуальне утворення - фестивний компонент в структурі історико-культурного концепту РЕКОНКІСТА (див. Рис. 1).

Рис. 1. Концептуальні зв'язки ментальних утворень РЕКОНКІСТА і СВЯТО

Тож, специфіка концептуальної структури "Реконкіста - свято" полягає у тому, що вона може бути змодельована у вигляді сценарію. Під сценарієм мається на увазі послідовність деяких епізодів у часі; це стереотипні епізоди з ознаками руху, розвитку [14, с. 119]. Сценарій як подія, що розгортається в часі і/або просторі, передбачає наявність суб'єкта, об'єкта, мети, умов виникнення, часу та місця дії. Така подія обумовлена причинами, що послугували його появі [12, с. 17]. Сценарії є схематичними культурними моделями діяльності [24, р. 15].

Так, умовами виникнення аналізованого сценарію "Реконкіста - свято" стали історичні події відвоювання народами Піренейського півострова в VIII-XV ст. територій, захоплених арабами і берберами. Метою сценарію "Реконкіста - свято" є відтворення вказаних історичних подій:

Las Entradas de Cristianos, por la manana, y Moros, de la tarde transforman la ciudad para recrear la Reconquista [21, 03/05/14].

Alcoi revive su reconquista [21, 24/04/2012].

Cуб'єктами сценарію постають учасники святкування, які розділяються на три групи - маври moros, християни cristianos та глядачі espectadores.

En el espectaculo de este sabado tomaron parte cerca de 10.000 personas, que simbolizaron con su desfile la entrada en la ciudad de las tropas moras y cristianas [21, 03/05/14].

Caballeros, doncellas, emires y bailarinas recrearon el espectaculo que este ano han seguido desde la calle 17.000 espectadores en las sillas instaladas por la Asociacion de San Jorge a los que se suman el publico de los balcones [21, 03/05/14].

На позначення учасників дійства в іспанській мові вживаються слова-реалії сaballeros, doncellas, emires, які відтворюють мовний портрет концепту РЕКОНКІСТА. Підсилення перцептивно-образної складової концепту відбувається і за рахунок вживання метонімії для номінації груп учасників сценарію:

Los ejwrcitos de la Cruz esperan la apariciyn de San Jorge sobre las almenas del castillo, en la noche de este martes, para doblegar a las huestes de la Media Luna [21, 23/04/2013].

... el primer combate ha concluido esta manana en las calles de este municipio con la derrota de los caballeros de la Cruz, que han sido doblegados por las diversas facciones que integran el bando musulman [21, 23/04/2013].

Оскільки свято як подія розгортається у часі і просторі, то лексеми-репрезентанти концепту Реконкіста вживаються у словосполученнях з лексемами темпоральної семантики. Час проведення свята варіюється в залежності від місцевості, де воно відбувається: дійство проводиться щороку і триває три дні в квітні у місті Алькой, у серпні у місті Бенамаома.

Las fiestas de este ano han variado sus fechas de abril unas semanas por el retraso de la semana santa [21, 03/05/14].

Durante ese fin de semana, que en este ano sera del 4 al 8 de agosto, el pueblo se convierte en una fiesta en la que todos los benamahometanos participan [20, 27/07/2011].

Серед основних етапів дійства виокремлюються вторгнення, хода, битви, огляд військ:

Las entradas, procesiones, batallas, alardes y embajadas constituyen, durante tres dias, sus actos mas representativos, envueltos en color, estruendo, alegria y polvora omnipresente, y marcados por la seriedad en su desarrollo y la ritualizacion de sus contenidos. La aparicion de Sant Jordiet, un nino montado sobre un caballo de carton piedra, en las almenas del castillo levantado para la fiesta, pone el emotivo punto final [21, 23/02/2008].

Вербальний портрет концепту Реконкіста вибудовується за рахунок лексем із перцептивною семантикою: наявні як зорові образи actos mas representativos, envueltos en color, так і звукові estruendo, polvora omnipresente, ruido, нюхові humo. Крім цього, чітко простежується наявність позитивно маркованного ціннісного складника у структурі концепту, який представляють слова з емотивним компонентом: alegria, el emotivo punto final.

Окремо слід зазначити релігійну складову сценарію, адже свято Маври і Християни відзначається також із метою вшанування покровителів міст: в Алької - Святого Георгія, у місті Бенамаома - Святого Антонія:

Es la manera que tienen los alcoyanos de festejar a su patron, Sant Jordi, con los Moros y Cristianos declarados de Interes Turistico Internacional [21, 03/05/14].

La leyenda cuenta que Sant Jordi intervino a favor de Jaume I el Conqueridor cuando sus tropas defendHan, en 1276, la enriscada villa del cerco impuesto por el caudillo arabe Al Azraq. A partir de ahi nace una tradicion que ha dado origen a los Moros y Cristianos, cuyos primeros datos son de 1672, y que tienen a Sant Jordi, el 23 de abril, como patron [21, 23/02/2008].

El protagonista es un santo, la onomastica de San Antonio de Padua [20, 27/07/2011].

Слова із лексико-семантичного поля війна також виступають репрезентантами сценарію "Реконкіста - свято": las entradas, procesiones, batallas, alardes y embajadas, los ejercitos, combate, los guerreros, la lucha тощо

Таким чином, в результаті дослідження було виявлено національно-культурну специфіку концепту РЕКОНКІСТА в іспанській лінгво- культурі шляхом аналізу репрезентації фестивного складника концепту. Концепт РЕКОНКІСТА як ментальне утворення, що зберігає уявлення, оцінки, образи про визначний період в історії Іспанії продовжує переживатися сьогодні представниками іспанського етносу у вигляді особливої культурної форми - свята. Моделювання концепту РЕКОНКІСТА у вигляді сценарію дозволило розширити уявлення про змістове наповнення концепту, з'ясувати особливості його структури. Перспективою подальшого дослідження є вивчення змістової трансформації концепту РЕКОНКІСТА на сучасному етапі його побутування під впливом соціокультурних та суспільно-політичних чинників сьогодення.

Список літератури

1. Биба М.О. Особливості актуалізації історико-культурного концепту Реконкіста в сучасній іспанській мові / М.О. Биба // Нова філологія. Збірник наукових праць. - Запоріжжя: ЗНУ, 2014. - № 64. - С. 6-10.

2. Болдырев Н.Н. Актуальные задачи когнитивной лингвистики на современном этапе / Н.Н. Болдырев // Вопросы когнитивной лингвистики. - 2013. - № 1. - С. 5-13.

3. Бурбело В. Здобутки та перспективи мовознавства ХХ-ХХІ ст.: у пошуках комплексності, динаміки інтеграції /

B. Б. Бурбело / / Вісник Київського національного університету імені Тараса Шевченка, Іноземна філологія. - Вип. 44. - 2011. - С. 4-9.

4. Воркачев С.Г. Любовь как лингвокультурный концепт / С.Г. Воркачев. - М.: "Гнозис", 2007. - 284 с.

5. Демьянков В.З. Доминирующие лингвистические теории в конце XX века // Язык и наука конца XX века. - М.: Институт языкознания РАН, 1995. - С. 239-320.

6. Карасик В.И. Базовые характеристики концептов в лингвокультурной концептологии / Карасик В.И., Г.Г. Слыш- кин // Антология концептов. - [Под ред. В.И. Карасика, И.А. Стернина]. - Волгоград: Парадигма, 2005. - Т. 1. -

C. 13-15.

7. Карасик В.И. Языковая кристаллизация смысла / В.И. Карасик. - Волгоград: Парадигма, 2010. - 428 с.

8. Карасик В.И. Языковой круг: личность, концепты, дискурс / В.И. Карасик. - Волгоград: Перемена, 2002. - 476 с.

9. Краткий словарь когнитивных терминов / [под общ. ред. Е.С. Кубряковой]. - М.: Филол. ф-т МГУ им. М.В. Ломоносова, 1997. - 245 с.

10. Морель Морель Д.А. К вопросу о свойствах концепта как системы / Д.А. Морель Морель // Изменяющаяся Россия и славянский мир: новое в концептуальных исследованиях. - [сборник статей / Отв. ред. М.В. Пименова]. - Севастополь: Рибэст, 2009. - С. 148-157. (Серия "Концептуальные исследования". Вып. 8).

11. Никишина И.Ю. Понятие "концепт" в когнитивной лингвистике / И.Ю. Никишина // Язык, сознание, коммуникация: Сб. статей. - [Отв. ред. В.В. Красных, А.И. Изотов]. - М.: МАКС Пресс, 2002. - Вып. 21. - С. 5-7.

12. Пименова М.В. Концепт сердце: Образ. Понятие. Символ / М.В. Пименова. - [Монография]. - Серия "Концептуальные исследования", Вып. 9 - Кемерово: КемГУ, 2007. - 500 с.

13. Пименова М.В. Концептуальные исследования. Введение: учеб. пособие / М.В. Пименова, О.Н. Кондратьева. - М.: Флинта: Наука, 2011. - 176 с.

14. Попова З.Д. Когнитивная лингвистика / З.Д. Попова, И.А. Стернин. - М.: Восток-Запад, 2007. - 320 с.

15. Приходько А.М. Концепти і концептосистеми в когнітивно-дискурсивній парадигмі лінгвістики / А.М. Приходько. - Запоріжжя: Прем'єр, 2008. - 332 с.

16. Слышкин Г.Г. Лингвокультурный концепт как системное образование / Г.Г. Слышкин // Вестник ВГУ, Серия "Лингвистика и межкультурная коммуникация", 2004. - № 1. - С. 29-34.

17. Diccionario Clave [Recurso еіесігупісо]. - Regimen del acceso: http://clave.librosvivos.net

18. Diccionario de la lengua esparola. Real Academia esparala [Recurso elect^^co]. - 22-a ed. - Regimen del acceso: http://buscon.rae.es/draeI

19. Diki-Kidiri M. Le signifie et le concept dans la denomination / Marcel Diki-Kidiri // Meta: journal des traducteurs. - 1999. - Vol. 44, № 4. - P. 573-581.

20. El Mundo [Recurso elect^^co]. - Rйgimen del acceso: http://www.elmundo.es

21. El Para [Recurso elect^^co]. - Rйgimen del acceso: http://www.elpais.com

22. Gunina N. A. Concept VS Meaning: Cognitive Approach / N. A. Gunina // Вестник ТГТУ. - 2011. - Том 17. - № 1. - С. 248-250.

23. Moliner M. Diccionario de uso del esparal. Edic^n elect^^ca / Maraa Moliner [Recurso elect^^co]: 3ra edic^n. - Editorial Gredos, S.A.U., 2008. - 1 disco уptico (CD-ROM); 12 sm. - Requisitos del sistema: Pentium de 150 Mhz o superior; Windows 95, 98, NT, Me, 2000, XP; 32 Mb de RAM; 10 o 75 Mb libres en disco duro; lector de CD-Rom. - El tatulo del contenedor.

24. Palmer G. When does cognitive linguistics become cultural? Case studies in Tagalog voice and Shona noun classifiers / Gary Palmer // Cognitive Linguistics Investigations: Across Languages, Fields And Philosophical Boundaries. - [Ed. June Luchjenbroers]. - Amsterdam/Philadelphia: John Benjamins Publishing Company, 2006. - P. 13-45.

25. Schwarz M. Kognitive Semantiktheorie und neuropsychologische Realitat: reprasentationale und prozedurale Aspekte der semantischen Kompetenz / M. Schwarz. - Tubingen: M. Niemeyer, 1992. - VI. - 163 S.

26. Vox Diccionario Esencial De LA Lengua Espanola: Vox Essential Dictionary of the Spanish Language (Spanish Edition). - June, 1997. - 646 p.

Размещено на Allbest.ru