Характеристика продуктивності й регулярності словотвірних типів і підтипів дериватів в українських діалектах у порівнянні з літературною мовою

Размещено на http://www.allbest.ru/

Світлицька Віолета Романівна

Анотація

УДК 811.161.2'282.2'373.611/.612(477.74)

ХАРАКТЕРИСТИКА ПРОДУКТИВНОСТІ Й РЕГУЛЯРНОСТІ СЛОВОТВІРНИХ ТИПІВ І ПІДТИПІВ ДЕРИВАТІВ В УКРАЇНСЬКИХ ДІАЛЕКТАХ У ПОРІВНЯННІ З ЛІТЕРАТУРНОЮ МОВОЮ

здобувач кафедри української мови Одеського національного університету імені І.І. Мечникова; 24/26, Французький бульвар, м. Одеса, 65058, Україна; e-mail: 7989447@ukr.net; тел.: +38 063 1306430.

У статті діалектна лексика українських говорів Одещини аналізується з точки зору її словотвірних особливостей: розглядаються способи творення діалектизмів, специфіка використання словотвірних формантів, продуктивність і регулярність словотвірних типів і словотвірних підтипів. В українських діалектах Одещини найбільша кількість дериватів словотвірного типу віддієслівних іменників із суфіксом -к(а) і загальним словотвірним значенням `предметність, яка знаходиться в певному відношенні до дії, названої мотивуючим словом' входить до словотвірного підтипу із частковим словотвірним значенням `предмет, за допомогою якого виконується дія, названа мотивуючим словом', але відсутній словотвірний підтип із частковим словотвірним значенням `особа - виконавець дії, названої мотивуючим словом', хоч у літературній мові цей підтип є досить продуктивним і регулярним.

Ключові слова: способи словотворення, діалектна лексика, мотивуюче слово, дериват, словотвірний формант, продуктивність, регулярність, словотвірний тип, словотвірний підтип.

Аннотация

ХАРАКТЕРИСТИКА ПРОДУКТИВНОСТИ И РЕГУЛЯРНОСТИ СЛОВООБРАЗОВАТЕЛЬНЫХ ТИПОВ И ПОДТИПОВ ДЕРИВАТОВ В УКРАИНСКИХ ДИАЛЕКТАХ ПО СРАВНЕНИЮ С ЛИТЕРАТУРНЫМ ЯЗЫКОМ

Светлицкая Виолетта Романовна,

соискатель кафедры украинского языка Одесского национального университета имени И.И. Мечникова; Французский бульвар, 24/26, г. Одесса, 65058, Украина; e-mail: 7989447@ukr.net; тел.: +38 063 1306430.

В статье диалектная лексика украинских говоров Одесской области анализируется с учётом её словообразовательных особенностей: рассматриваются способы словообразования диалектизмов, специфика использования словообразовательных формантов, продуктивность и регулярность словообразовательных типов и подтипов. В украинских диалектах Одесской области наибольшее количество дериватов словообразовательного типа отглагольных существительных с суффиксом -к(а) и общим словообразовательным значением `предметность, находящаяся в определённом отношении к действию, которое названо мотивирующим словом' входит в словообразовательный подтип со словообразовательным значением `предмет, с помощью которого выполняется действие, названное мотивирующим словом', но отсутствует подтип со словообразовательным значением `исполнитель действия, названного мотивирующим словом'. Однако в литературном языке этот подтип является весьма продуктивным и регулярным.

Ключевые слова: способы словообразования, диалектная лексика, мотивирующее слово, дериват, словообразовательный формант, продуктивность, регулярность, словообразовательный тип, словообразовательный подтип.

researcher of the Ukrainian language chair of Odessa Mechnikov National University; 24/26, Francuzsky boulevard, Odessa, 65058, Ukraine; e-mail: 7989447@ukr.net; tel.: +38 063 1306430.

The article deals with the analysis of the dialect vocabulary of the Odessa region from the point of view of its word-building peculiarities: the ways of forming dialectisms and the peculiarity of using word-building affixes are analysed in the article, as well as the efficiency and regularity of word formation types and subtypes. The highest number of word-forming derivatives in the Ukrainian dialects of the Odessa region make up those built up by verbal nouns with the suffix -k(a) and the total value of word-formation `thingness, which has a certain relation to the action which is defined by the motivating word'. Such dialect derivatives typically belong to the subtype with the derivational value `item used for performing the action defined by the motivating word'. However, these dialectisms do not belong to the subtype with the word- formation meaning `performer of the action which is defined by the motivating word'. However, this subtype is very productive and regular in the literary Ukrainian language.

Key words: ways of word-building, Ukrainian dialect vocabulary, motivator, derivative, word-building affix, productivity, regularity, derivational type, derivational subtype.

Зміст статі

Словотвірний тип - це основна одиниця класифікації похідних слів. Під словотвірним типом розуміють ряд похідних слів, що належать до однієї частини мови і характеризуються такими словотвірними ознаками:

1) похідністю від слів однієї частини мови;

2) спільним способом словотвору;

3) одним словотвірним значенням;

4) тотожним словотворчим формантом.

Словотвірне значення у похідних словах - це узагальнене, спільне для певного лексико- семантичного розряду слів значення. Наприклад, слова косар, лікар, пекар, токар належать до одного словотвірного типу (далі - СТ), бо всі вони утворені від дієслів {косити, лікувати, пекти, точити), мають спільний формант-суфікс -ар, спільне загальне словотвірне значення (далі - СЗ) - `предметність, яка знаходиться у певному відношенні до дії, названої мотивуючим словом ⁴. До цього СТ не належить іменник аптекар, який утворюється не від дієслова, а від іменника аптека.

СТ можуть бути продуктивними і непродуктивними, регулярними і нерегулярними. Продуктивним буде СТ, що є незамкненим рядом похідних і поповнюється новотворами. Регулярним буде СТ, до якого входить значна кількість дериватів.

Загальне СЗ властиве СТ. Це узагальнене значення, спільне для певного лексико-семантич- ного розряду слів, яке є результатом впливу категоріального значення форманта на категоріальне і лексичне, тобто лексико-граматичне значення мотивуючого слова [16]. Можна виділяти у межах загального СЗ часткові СЗ. Загальне СЗ - більш абстрактне, часткове СЗ - більш конкретне, часткове СЗ максимально наближене до лексичного значення слів. На основі часткових СЗ у межах СТ виділяють словотвірні підтипи (далі - СП). Наприклад, у межах словотвірних типів віддієслівних іменників із загальним СЗ `предметність, яка знаходиться в певному відношенні до дії, названої мотивуючим словом' можна виокремити такі часткові СЗ (і на їх основі - наступні СП): `особа - виконавець дії, названої мотивуючим словом', `предмет, з допомогою якого виконується дія, названа мотивуючим словом', `істота - носій процесуальної ознаки, названої мотивуючим словом', `особа - об'єкт і результат дії, названої мотивуючим словом', `предмет - об'єкт і результат дії, названої мотивуючим словом', `місце дії', `неістота - носій процесуальної ознаки, названої мотивуючим словом', `опредметнена дія, названа мотивуючим словом'.

Ознаки продуктивності / непродуктивності, регулярності / нерегулярності властиві не лише СТ, але і СП. При цьому в літературній мові та в діалектному мовленні продуктивність і регулярність тих самих СТ (СП) може бути різною.

Джерельною базою нашого дослідження став "Словник українських говорів Одещини" за ред. О.І. Бондаря, укладений мовознавцями Одеського національного університету [ІЗ]. Фактична база дослідження - 800 дібраних із "Словника українських говорів Одещини" дериватів із найбільш прозорою мотивацією. Об'єктом дослідження є діалектна лексика українських говорів Одещини, предметом дослідження - словотвірні особливості різних за походженням діалектних слів, властивих українським говорам Одещини.

Мета нашої роботи - порівняти продуктивність і регулярність тих самих СТ (СП) української літературної мови й українського діалектного мовлення Одещини, використовуючи результати нашого дослідження, а також дані щодо СТ (СП) української літературної мови, наведені у праці "Словотвір сучасної української літературної мови" [14]. Наприклад, у літературній мові дуже продуктивним і регулярним є СТ віддієслівних іменників із суфіксом -нн(я) і СЗ `опредметнена дія'. У діалектах Одещини маємо лише поодинокі деривати, що належать до цього СТ:

затикання - "початок процесу ткання на домашньому верстаті" (мотивуюче слово - затикання);

койлання - "дія за значенням койлати" (мотивуюче слово - койлати- "1) збирати линву у коло, щоб було зручно користуватися нею під час рибальства неводом; 2) збирати невід або інші снасті, коли їх треба розстелити на березі для сушіння, або збирати вже просушений невід (снасті) до човна перед виїздом на рибальство");

замерзання "час рибальства пізно восени, коли Дунай починає замерзати" (мотивуюче слово - замерзання)

гарманування- "процес обмолоту зернових за допомогою котка" (мотивуюче слово - гарманувати- "молотити зерно за допомогою кінного котка на гармані");

затягання"процес заправлення молока тягом" (мотивуюче слово - затяга ть- "заправляти молоко тягом");

виражання - "збирання, підготовка виїзду нареченої до жениха" (мотивуюче слово - виража т)ь

СТ віддієслівних іменників із суфіксом -ник і СЗ `предметність, яка знаходиться в певному відношенні до дії, названої мотивуючим словом' також має досить високу продуктивність і регулярність у літературній мові. В українських говорах Одещини маємо значно меншу (у порівнянні з літературною мовою) кількість дериватів цього СТ:

бережник- "лісник" (мотивуюче слово - берегти),

боронувальник- "людина, яка боронує" (мотивуюче слово - боронування;

вертіжник- "гвинт, на який надягається кільце, що може вертітися в усі боки і через яке протягується ремінний пас, яким за шию припинають свиней або телят" (мотивуюче слово - вертіти)

закатник- "повітка, де в негоду зберігають різний сільськогосподарський реманент" (мотивуюче слово - закотити)

годованик- "вихованець, нерідна дитина" (мотивуюче слово - годування)

наййник- "пристрій для забивання чіпців під час встановлення снастей" (мотивуюче слово - набити);

прашувальник- "людина, яка прашує (сапає)" (мотивуюче слово - прашува ти- "1) прополювати сапою; 2) боронувати");

спряжник- "заст., супрягач" (мотивуюче слово - спрягати(коней));

утиральник- "довгастий шматок тканини для витирання обличчя, тіла, посуду; рушник" (мотивуюче слово - утирати);

А СТ віддієслівних іменників із суфіксом -к(а) та СЗ `предметність, яка має певне відношення до дії, названої мотивуючим словом' у діалектах має вищу продуктивність та регулярність порівняно з літературною мовою:

вй гребка "1) гурт рибалок, що разом гребуть веслами; 2) гребіння веслами в час рибальства" (мотивуюче слово - вигріба цця- "пливти човном, веслуючи проти вітру, течії");

виту шка "пристрій для змотування ниток з мітків у клубки" (мотивуюче слово - вити вй шкрібка "невеликий буханець хліба, випечений із залишків вишкрябаного з діжі тіста" (мотивуюче слово - вишкрібати

ві шалка "стовп з прикріпленими перекладинами, на якому сушать сітки після рибальства" (мотивуюче слово - ві шат %

ві янка "лопаточка для набирання зерна під час віяння" (мотивуюче слово - ві ят % жа тка "знаряддя, яким взимку скошують по кризі очерет" (мотивуюче слово - жати жа рничка "сковорода" (мотивуюче слово - жа puти

дико вка "спеціальний спосіб покриття хати очеретом за допомогою праника" (мотивуюче слово - дикува ти- "ушивати хату очеретом, вижатим взимку, притягуючи дротом і вирівнюючи праником");

за вертка "1) заст., міцна дерев'яна паличка, що вільно повертається на гвинту або великому гвіздку, якою замикали на ніч вхідні двері; 2) заст., замінники ґудзиків до одягу" (мотивуюче слово - завертати

за крутка "заст., замінники ґудзиків до одягу" (мотивуюче слово - закрутити

закльопка "заст., кнопка" (мотивуюче слово - заклепати

битка - "прилад для підбивання корінців очерету при покритті хати" (мотивуюче слово - бити

бранка "жінка, яка приймає дітей від породіллі, пологова" (мотивуюче слово - брати

волочушка "примітивне сільськогосподарське знаряддя з тернового гілля, яким у старовину волочили зорану землю" (мотивуюче слово - волочи ти- "боронувати");

гарманивка "час молотьби зернових на гармані" (мотивуюче слово - гарманувати

гладілка- "техн., ковальський засіб для вирівнювання металевих виробів" (мотивуюче слово - гладити,

запіканка "підсмажена на вогні риба, здебільшого рибець" (мотивуюче слово - запікати

за плітка "стрічка, що вплітають у косу" (мотивуюче слово - заплітати

качалка "1) палиця, яку спеціально обліплюють приготованою глиною із соломою й укладають між балками у стелі; 2) деталь вітряка; З) візок на двох колесах, який становить собою гарно оздоблену скриню для сидіння двох осіб; 4) коток, яким розбивають грудки на полі" (мотивуюче слово - качати

затулка "1) заслінка, якою закриваюь піч; 2) оса, яка носить мед в очеретину і закриває її грязючкою" (мотивуюче слово - затуляти

затулка "заслінка, якою закривають піч" (мотивуюче слово - затуляти

ламанка "пристрій для биття конопель, бительня" (мотивуюче слово - ламати

латанка - "вив'язування з ниток нових вічок у сітці замість зіпсованих" (мотивуюче слово - латати

чистка "весняне зрізування виноградної лози" (мотивуюче слово - чиcmuти

ширитовка "машина в млині, що обдирає шкірочку на зерні перед помолом" (мотивуюче слово - ширитувати - "обдирати шкірочку на зерні перед помолом за допомогою спеціального млинарського пристрою");

найвка "техн., частина ткацького верстата, через яку проходять нитки основи і за допомогою якої прибиваються одна до другої поперечні нитки" (мотивуюче слово - набивати);

підводка "чорна фарба, якою підводять стіни будинку" (мотивуюче слово -підво дити- "фарбувати долішню частину стіни підводкою");

посадка "1) гай; 2) груба нитка, якою підв'язують крайні вічка матули до верхів чи еподів невода і волока" (мотивуюче слово - посадити

присадка - "процес пришивання частини сітки до основної снасті" (мотивуюче слово - присадити

розлітайка "широкий короткий жіночий одяг" (мотивуюче слово - розлітаmu

саджалка "лопата, якою саджають хліб у піч" (мотивуюче слово - садити

сіянка "1) дрібна однорічна цибуля для посадки; 2) грядка землі, засіяна сіянкою (рослиною, що вирощується із насіння)"; (мотивуюче слово - сіяти

суканка "рід веретена для згортання тонких мотузок" (мотивуюче слово - сукатир

тирльовка "1) зганяння до купи стада худоби для відпочинку біля водопою; 2) стягування колод у лісі в одне місце" (мотивуюче слово - тирлюва ти- "стягувати колоди в одне місце");

трепачка "дощечка, якою б'ють плоскінь" (мотивуюче слово - тріпати

плавка "1) простір води, який пропливають човни, тягнучи за собою сітки; 2) час перебування сіток у воді" (мотивуюче слово - плавати,

теребілка "1) пристрій, яким тереблять кукурудзу; 2) прилад, яким роздушують ягоди і кетяги винограду" (мотивуюче слово - тереби ти- "лущити зерно найчастіше з качанів кукурудзи, рідше ягоди винограду");

тріпалка "прилад, що вибирає кострицю після бительні" (мотивуюче слово - тріпати

тріпачка "малярія" (мотивуюче слово - тріпати.

У межах СТ віддієслівних іменників із суфіксом -к(а) і СЗ `предметність, яка знаходиться у певному відношенні до дії, названої мотивуючим словом', достатньо продуктивного та регулярного в українських діалектах Одещини, можна виділити наступні СП із частковими СЗ:

1) `особа - носій процесуальної ознаки, названої мотивуючим словом': бранку

2) `предмет, за допомогою якого виконується дія, названа мотивуючим словом': витушку віянку жатку жарничку завертку, закрутку, битку, волочу шку, гладілку качалка 2, 4; затулка 1; затулку, ламанку, ширитовку, набівку підводку посадка 2; саджалку, суканку трепачку, теребілку, тріпалку

3) `предмет - об'єкт і результат дії, названої мотивуючим словом': вишкрібку, закльопку запіканку за плітку, качалка 1, 3; посадка 1; сіянка 1;

4) `істота - носій процесуальної ознаки, названої мотивуючим словом': затулка 2;

5) `неістота - носій процесуальної ознаки, названої мотивуючим словом': розлітайку тріпачку, вигребкаї;

6) `місце дії, названої мотивуючим словом': вішалку, сіянка 2; плавка 1;

7) `опредметнена дія, названа мотивуючим словом': ви гребка 2; диковку, гармановку, ла танку, чистку присадку, тирльовку, плавка 2.

У діалектах Одещини найбільша кількість дериватів СТ віддієслівних іменників із суфіксом -к(а) і загальним СЗ 'предметність, яка знаходиться в певному відношенні до дії, названої мотивуючим словом' входить до СП із частковим СЗ `предмет, за допомогою якого виконується дія, названа мотивуючим словом', але відсутній СП із частковим СЗ `особа - виконавець дії, названої мотивуючим словом', хоч у літературній мові цей СП є досить продуктивним і регулярним. Отже, продуктивність і регулярність СТ і СП в українському діалектному мовленні Одещини та у літературній мові мають досить значні відмінності. діалектна лексика словотвірний віддієслівний

Література

1. Бевзенко С.П. Діалектні групи і говори української мови / С.П. Бевзенко. - Одеса: ОДУ, 1975. - 120 с.

2. Бевзенко С.П. Українська діалектологія / С.П. Бевзенко. - К.: Вища школа, 1982. - 352 с.

3. Бондар О.І. Розвиток лексичної семантики у говорах Одещини на тлі процесів української літературної мови / О.І. Бондар // Мова: структура, суспільство, культура: Збірник наукових статей. - Одеса: ОНУ, 2012. - С. 119-127.

4. Горпинич В.О. Сучасна українська літературна мова. Морфеміка. Словотвір. Морфонологія / В.О. Горпинич. - К.: Вища школа, 1999. - 251 с.

5. Гриценко П.Ю. Ареальне варіювання лексики / П.Ю. Гриценко. - К.: Наукова думка, 1990. - 332 с.

6. Дзендзелівський И.О. Лінгвістичний атлас Закарпатської області УРСР / И.О. Дзендзелівський. - Ужгород: Ужгородськийдерж. ун-т, 1958-1960. - Ч. 1-2.

7. Дзендзелівський И.О. Конспект лекцій з курсу української діалектології / И.О. Дзендзелівський. - Ужгород: Ужгородський держ. ун-т, 1965. - 99 с.

8. Дроздовський В.П. Говірки Ізмаїльщини (на матеріалі Татарбунарського, Саратського і суміжних з ними районів) / В.П. Дроздовський //X Республіканська діалектологічна нарада. - К.: АН УРСР, 1959. - С. 34-38.

9. Жилко Ф.Т. Нариси діалектології української мови / Ф.Т. Жилко. - К.: АН УРСР, 1966. - 440 с.

10. Ковалик І.І. Словотвір і лінгвістична географія / І.І. Ковалик //X Республіканська діалектологічна нарада. - К.: АН УРСР, 1959. - С. 9-12.

11. Москаленко А.А. Словник діалектизмів українських говірок Одеської області / А. А. Москаленко. - Одеса: ОДУ, 1958. - 80 с.

12. Москаленко А.А. Специфічна лексика українських говірок Одеської області / А.А. Москаленко // Наукові записки Одеського державного педагогічного інституту ім. К.Д. Ушинського. - Одеса: ОДПІ, 1960. - Т. XXV. - С. 65-78.

13. Словник українських говорів Одещини / за ред. О.І. Бондаря. - Одеса: ОНУ, 2011. - 222 с.

14. Словотвір сучасної української літературної мови. - К.: Наукова думка, 1979. - 591 с.

15. Хаценко Л.І. Вивчення діалектів української мови в другій половині XX століття / Л.І. Ха- ценко // Записки з українського мовознавства. - Одеса: Астропринт, 2003. - Вип. 12. - С. 239-245.

16. Хрустик Н.М. Проблеми морфемного, словотвірного та етимологічного аналізу / Н.М. Хру- стик. - Одеса: Фенікс, 2011. - 114 с.

Referenses:

1. Bevzenko S. Р. Dialektni hrupy і hovory ukrayins'koji movy / S.P. Bevzenko. - Odesa: ODU, 1975. - 120 s.

2. Bevzenko S.P. Ukrayins'ka dialektolohija / S.P. Bevzenko. - K.: Vyshcha shkola, 1982. - 352 s.

3. Bondar О. I. Rozvytok leksychnoji semantyky u hovorakh Odeshchyny na tli procesiv ukrayins'koyi literaturnoyi movy / О. I. Bondar // Mova: struktura, suspil'stvo, kul'tura: Zbirnyk naukovykh statej. - Odesa: ONU, 2012. - S. 119-127.

4. Horpynych V. 0. Suchasna ukrayins'ka literaturna mova. Morfemika. Slovotvir. Morfonolohiya / V. 0. Horpynych. - K.: Vyshcha shkola, 1999. - 251 s.

5. Hrytsenko P. Yu. Areal'ne variyuvannya leksyky / P. Yu. Hrytsenko. - K.: Naukova dumka, 1990. - 332 s.

6. Dzendzelivs'kyj Y. 0. Linhvistychnyy atlas Zakarpats'koji oblasti URSR / Y. 0. Dzendzelivs'kyj. - Uzhhorod: Uzhhorods'kyj derzh. un-t, 1958-1960. - Ch. 1-2.

7. Dzendzelivs'kyy Y. 0. Konspekt lekcij z kursu ukrajins'koji dialektolohiji / Y. 0. Dzendzelivs'kyj. - Uzhhorod: Uzhhorods'kyj derzh. un-t, 1965. - 99 s.

8. Drozdovs'kyy V.P. Hovirky Izmayil'shchyny (na materiali Tatarbunars'koho, Sarats'koho і sumizhnykh z nymy rajoniv) / V. P. Drozdovs'kyj // X Respublikans'ka dialektolohichna narada. - K.: AN URSR, 1959. - S. 34-38.

9. Zhylko F.T. Narysy dialektolohiji ukrajins'koji movy / F.T. Zhylko. - K.: AN URSR, 1966. - 440 s.

10. Kovalyk I.I. Slovotvir і linhvistychna heohrafija / I.I. Kovalyk // X Respublikans'ka dialektolohichna narada. - K.: AN URSR, 1959. - S. 9-12.

11. Moskalenko A.A. Slovnyk dialektyzmiv ukrayins'kykh hovirok Odes'koji oblasti / A. A. Moskalenko. - Odesa: ODU, 1958. - 80 s.

12. Moskalenko A.A. Specyfichna leksyka ukrayins'kykh hovirok Odes'koji oblasti / A.A. Moskalenko // Naukovi zapysky Odes'koho derzhavnoho pedahohichnoho instytutu im. K. D. Ushyns'koho. - Odesa: ODPI, 1960. - T. XXV. - S. 65-78.

13. Slovnyk ukrajins'kykh hovoriv Odeshchyny / za red. О. I. Bondaria. - Odesa: ONU, 2011. - 222 s.

14. Slovotvir suchasnoji ukrajins'koji literaturnoji movy. - K.: Naukova dumka, 1979. - 591 s.

15. Khacenko L.I. Vyvchennia dialektiv ukrajins'koji movy v druhij polovyni XX stolittia / L.I. Khat- senko // Zapysky z ukrayins'koho movoznavstva. - Odesa: Astroprynt, 2003. - Vyp. 12. - S. 239-245.

16. Khrustyk N.M. Problemy morfemnoho, slovotvirnoho ta etymolohichnoho analizu / N.M. Khrustyk. - Odesa: Feniks, 2011. - 114 s.

Размещено на Allbest.ru