До питання історії появи у лінгвістиці термінів гендер, маскулінність, фемінність
Розуміння міждисциплінарних термінів, що регламентують гендерну поведінку особистості. Опис фактів їх появи та особливостей функціонування у лінгвістиці в радянський період. Сутність соціокультурних конструктів гендер, маскулінність та фемінність.
| Рубрика | Иностранные языки и языкознание |
| Вид | статья |
| Язык | украинский |
| Дата добавления | 04.03.2018 |
| Размер файла | 28,6 K |
Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже
Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.
Размещено на http://www.allbest.ru/
До питання історії появи у лінгвістиці термінів гендер, маскулінність, фемінність
Романенко Вікторія Олегівна
Анотація
УДК 81'37:001.4.000.9
ДО ПИТАННЯ ІСТОРІЇ ПОЯВИ У ЛІНГВІСТИЦІ ТЕРМІНІВ ГЕНДЕР, МАСКУЛІННІСТЬ, ФЕМІННІСТЬ
РОМАНЕНКО Вікторія Олегівна,
аспірантка кафедри загального та слов'янського мовознавства Одеського національного університету імені І.І. Мечникова; Французький бульвар, 24/26, м. Одеса, 65058, Україна; e-mail: vikaromanenkol7@gmail.com; тел.: +38 097 5276506.
У статті проаналізовано історію появи та функціонування у лінгвістиці міждисциплінарних термінів: гендер, маскулінність / фемінність. Основна увага приділяється розумінню цих понять у радянські часи, адже поняття "гендер" неможливо відокремити від політичних і культурних перетинів. Те, що зазвичай вважається природним, найчастіше буває культурно породженим. Кожній статі у тій чи іншій культурі приписують низку обов'язкових норм і оцінок, що регламентують тендерну поведінку. Більш того, для кожного періоду історії будь-якого суспільства є властивим певний канон маскулінності / фемінності. Радянський період вирізнявся чіткою гендерною політикою, яка була направлена на нав'язування канону "працюючої матері", і яка втілювалась у життя завдяки періодичним виданням для жінок, адже "жіноча преса" була невід'ємною частиною радянської жінки, активного учасника будівництва світлого майбутнього - комунізму.
Ключові слова: гендер, маскулінність, фемінність, "жіноче" питання в радянський період.
Аннотация
К ВОПРОСУ ИСТОРИИ ПОЯВЛЕНИЯ В ЛИНГВИСТИКЕ ТЕРМИНОВ ГЕНДЕР, МАСКУЛИННОСТЬ, ФЕМИННОСТЬ
РОМАНЕНКО Виктория Олеговна,
аспирант кафедры общего и славянского языкознания Одесского национального университета имени И.И. Мечникова, Французский бульвар, 24/26, г. Одесса, 65058, Украина; e-mail: vikaromanenkol7@gmail.com; тел.: +38 097 5276506
В статье в общих чертах проанализирована история появления и функционирования в лингвистике междисциплинарных терминов гендер, маскулинность / феминность. Основное внимание в работе уделяется пониманию этих понятий в советскую эпоху. Понятие гендер невозможно отделить от политических и культурных связей. То, что обычно считается естественным, чаще всего бывает культурно рождённым. Каждому полу в той или иной культуре приписывают ряд обязательных норм и оценок, регламентирующих гендерное поведение. Более того, для каждого периода истории любого общества свойственен определённый канон маскулинности / феминности. Советский период отличался чёткой гендерной политикой, которая была направлена на навязывание нового канона "работающей матери" через периодические издания для женщин. Женская пресса была неотъемлемой частью советской женщины.
Ключевые слова: гендер, маскулинность, феминность, "женский" вопрос в советский период.
Summary
TO THE QUESTION OF THE HISTORY OF THE LINGUISTIC TERMS EMERGENCE: GENDER, MASCULINITY, FEMININITY
Victoriia O. ROMANENKO,
postgraduate student of the Chair of General and Slavic Linguistics of Odessa Mechnikov National University; 24/26, Fransuzkiy boulevard, Odessa, 65058, Ukraine; e-mail: vikaromanenkol7@gmail.com; tel.: +38 097 5276506
TThe article gives a brief review of the history of the emergence of the linguistic terms gender, masculinity, and femininity. It stresses the importance of political and cultural background of these terms. Special attention is paid to understanding gender problems in the Soviet period.
The subject of our article is the history of the emergence of linguistics terms, such as gender, masculinity, femininity. The aim of our research is to investigate the terms and to reveal the importance of political and cultural background of these terms. The main attention is paid to understanding gender problems in the Soviet period. Gender describes the characteristics that a society or culture delineates as masculine or feminine. Masculinity and femininity are the terms that are often used to identify a set of characteristics, values, and meanings related to gender. In our society, the values tied to masculinity have been generally seen as superior to those associated with femininity. Femininity and masculinity are rooted in the social (one's gender) rather than the biological (one's sex). We understand that femininity and masculinity are based upon social and cultural conditions.
The researcher M. Bohachevska-Chomjak noted that women's issue in the Soviet Union did not have a purely feminist character, it remained a social and political problem. The Soviet government was trying to impose a canon of "working mothers".
The arguments we have presented in this research prove the fact that masculinity and femininity are represented in specific cultural circumstances, along with age and other factors; and what is generally considered to be natural, often turns out to be culturally marked. As a result, it becomes impossible to separate gender from political and cultural intersections in which it functions. To draw a conclusion, one can say that gender serves as a marker of biological, linguistic and cultural context which becomes a personal attribute.
Key words: gender, masculinity, femininity, "women" question in the Soviet period.
Зміст статті
Наукова думка XXI століття характеризується появою нових напрямків наукових досліджень, переосмисленням усталених теорій. На сучасному етапі розвитку суспільства тендерний напрям досліджень є досить актуальним. Зміни, що охопили всі сфери соціуму, вплинули також на існуючі стереотипи тендерної поведінки. Проблематика місця і ролі чоловіка та жінки в суспільстві акцентує увагу на дослідженнях про прагнення, інтереси й уподобання представників обох статей. Для позначення нових стратегій регулювання відносин у суспільних науках в середині XX ст. частотним стає поняття "гендер". Цей термін почали використовувати для опису всіх перетворень у суспільстві. Саме тому в сучасних умовах при усвідомленні тендерних відносин, їхніх суб'єктів важливо і актуально зосередити увагу на концептуальному розумінні та історії появи таких термінів, як гендер, маскулінність і фемінність.
Особливе місце в лінгвістичних напрямках, домінуючою тенденцією яких є орієнтація на людину, мають тендерні дослідження. У центрі їхньої уваги перебувають культурні та соціальні фактори, які визначають ставлення суспільства до чоловіка та жінки, поведінка індивідів у зв'язку з їх приналежністю до тієї чи іншої статі, стереотипні уявлення про чоловічі й жіночі якості - все те, що переводить проблематику статі з області біології у сферу соціального життя, культури і, природно, мови. З 80-х років минулого століття спостерігається зростання інтересу до гендеру в російській та українській лінгвістиці. З'являються праці М. Холода, 0. Горошко, автора психолінгвістичних досліджень з проблем тендерно маркованої мовної свідомості російськомовного населення України. Проблем тендерної зумовленості функціонування мови торкаються у своїх дослідженнях Н. Бардіна ("Языковая гармонизация сознания"), Н. Баландіна ("Функції і значення чеських прагматичних кліше в комунікативному контексті"), Т. Ковалевська ("Комунікативні аспекти нейролінгвістичного програмування"), Г. Яворська ("Прескрептивна лінгвістика: мова, культура, влада"). Чимало цікавого в річищі проблеми "гендер і лінгвістика" містить соціологічний аналіз мовної ситуації в Києві, здійснений Л. Ставицькою і Л. Масенко. У літературі приділяється значна увага проблемам феміністичного дискурсу, які привернули увагу багатьох науковців як в Україні, так і в інших країнах світу (Н. Зборовська, О. Забужко, В. Агеева, І. Жерьобкіна, Т. Гундорова, 0. Кісь, Н. Вульф, К. Міллет та ін.).
Предметом представленого дослідження стали факти функціонування актуальних у сучасній лінгвістиці вищезазначених термінів. Мета статті - описати факти появи та функціонування міждисциплінарних термінів у лінгвістиці.
Термін "гендер" виник у Великій Британії. У перекладі з англійської мови він буквально означає: "граматичний рід". Надалі це поняття, на відміну від власне біологічних ознак, почало означати характеристику статі із властивими їй особливостями способу життя, поведінки, намірів, прагнень тощо. Гендер стосується не тільки окремо чоловіків та жінок, а й характеризує відносини між ними [11, с. 12]. Вперше ця лексема була введена в науковий обіг психологом Р. Столлером у 1968 р. Докорінні зміни у підході до тендерних досліджень відбулися в 60-70-х роках XX століття. Вони були викликані розвитком соціолінгвістики, формуванням постмодерністської теорії пізнання, підйомом феміністського руху.
Зараз цей термін використовується в соціальних науках для відображення соціокультурного аспекту статевої належності людини [4, с. 185]. Гендер розуміється як організована модель соціальних відносин між жінками й чоловіками, що визначає їхню роль і місце у суспільстві та його складниках (сім'ї, політиці, культурі, економіці, освіті, релігії тощо). Поняття "гендер" розширюється у процесі соціалізації, розподілу праці, рольових статусів, прийнятих у суспільстві, а також на підставі свідомості членів спільноти (тендерної ідентифікації) і виступає продуктом розвитку культури й соціуму, який має ознаки інституційності, ритуалізованості, релятивності та конвенційності. Дослідники виокремлюють загальнонаукові й лінгвістичні принципи аналізу гендеру. Лінгвістичними принципами вважаються динамічність і змінність цієї категорії в мові та комунікативних ситуаціях: вона виявляється з різною інтенсивністю і нерідко взагалі зникає в деяких дискурсах [9].
В українському мовознавстві термін "гендер" з'явився у 80-ті роки минулого століття, тобто пізніше, ніж в інших суспільних науках [4, с. 185]. У лінгвістику термін був запозичений із соціології. Дослідженню питання статі та мови сприяли певні обставини: по-перше, дана проблематика зацікавила видатних мовознавців світового рівня, які заснували кілька напрямів у лінгвістиці, зокрема О. Есперсена, Ф. Маутнера, Е. Сепіра. По-друге, актуальним у лінгвістичному описі став соціальний план, у якому мова розглядалась у нерозривному зв'язку із розвитком суспільства і людиною у ньому [4, с. 185].
Хоча термін "гендер" визнається більшістю дослідників, існує ряд труднощів, що виникають при читанні спеціальної літератури, пов'язаних з деякими розбіжностями у розумінні гендера і відносною новизною цього поняття. У широкому розумінні цей термін визначається так: "гендер - це змодельована суспільством та підтримувана соціальними інститутами система цінностей, норм і характеристик чоловічої та жіночої поведінки, стилю життя і способу мислення, ролей та стосунків жінок і чоловіків, набутих ними як особистостями в процесі соціалізації, що насамперед визначається соціальним, політичним, економічним і культурним контекстами буття і фіксує уявлення про чоловіка та жінку залежно від їх статі" [18, с. 87].
Українська дослідниця О. Іващенко вважає, що гендер, на відміну від поняття статі, стосується не суто біологічних чи фізіологічних властивостей, якими різняться чоловіки та жінки, а соціально сформованих рис, притаманних жіночності (feminity - феміииостї) та мужності (masculinity - маскуліииостї). Автор подає таке тлумачення: "гендер - одне з головних понять сучасної західної соціології, яке означає соціальні очікування від представників кожної статі" [5, с. 79-80].
Термін "гендер" розуміють і як соціальний конструкт, створений суспільством на певному історичному етапі розвитку та підтримуваний механізмами соціалізації [8, с. 215]. Цей соціальний конструкт відтворюється за допомогою мовних механізмів. У сучасній соціальній і гуманітарній науці широко використовується тендерний підхід, який дозволяє аналізувати процеси формування у суспільстві відмінностей поведінки, ментальних і емоціональних властивостей особистості в залежності від її статі. Одним з найважливіших джерел, які містять тендерну інформацію та закріплюють знання про тендер, є мова. Отже, гендер є компонентом колективної та індивідуальної свідомості, що виявляється в стереотипах поведінки в процесі спілкування і закріплюється у мові.
Тендерний підхід у гуманітарних науках - принципово новий підхід. Він ґрунтується на ідеї про те, що важливим є не біологічні або фізичні відмінності між чоловіками та жінками, а те культурне й соціальне значення, яке суспільство надає цим відмінностям [10, с. 21]. Гендер не є мовною категорією, однак зважаючи на те, що дихотомія статей змодельована суспільством та культурою і віддзеркалена у мові, його зміст може бути розкритий шляхом аналізу мовних явищ, що пояснює актуальність лінгвістичної компетенції для вивчення культурної репрезентації статі [2, с. 6]. гендер маскулінність фемінність лінгвістика
Ю. Маслова стверджує, що поява в лексиконі української мови таких термінів, як маскулінність / фемінність, маскулінітив / фемінітив, гендерлект, гендергетика тощо, а також необхідність пошуку в українській лексиці відповідників іншомовним запозиченням зумовлена намаганнями дослідників лінгвально репрезентувати сутність гендеру, тендерних відмінностей мови, поведінки, характеру представників обох статей [6, с. 6].
Порівняємо детальніше такі різновиди гендеру, як маскулінність та фемінність. Маскулінність - це система властивостей особистості, що традиційно вважають чоловічими. Вони передбачають відповідність власній статевій приналежності, прийняття статево-рольових стереотипів, дотримання чоловічих норм, вироблення типових для чоловічої статі різних форм поведінки, а також способів самореалізації [7, с. 71]. Фемінність - це характеристики, що пов'язані з жіночою статтю [4, с. 208], або характерні форми поведінки, які очікують від жінок у певному суспільстві; "соціальний вираз того, що розглядається як позиції, які притаманні жінці" [З, с. 68].
Кожній зі статей у тій чи іншій культурі приписують низку обов'язкових норм та оцінок, що регламентують тендерну поведінку. Більш того, для кожного періоду історії будь-якого суспільства є властивим певний канон маскулінності / фемінності. З часом перелік цих норм і оцінок може змінюватися залежно від історичних зрушень, але, як відомо, тендерні стереотипи мають здатність змінюватися дуже повільно під впливом соціокультурних факторів, тому яскраві приклади зміни цих норм можна спостерігати тільки на зламі епох, де відбуваються великі структурні зміни. Саме таким можна вважати період становлення радянської влади в Україні.
Цей період вирізнявся чіткою гендерною політикою, яка була направлена на нав'язування нового канону фемінності. Цей факт підтверджують документи тих часів. Наприклад, у резолюція IX з'їзду ВКП(б) "Про роботу серед жіночого пролетаріату" "визначалося першочергове суспільне значення участі робітниць і селянок у партійній роботі, зверталася увага на "роль, яку відіграють жінки робітничого класу і селянської бідноти у всьому господарському житті і у справі побудови Радянської республіки, особливо у зв'язку з черговими завданнями поточного моменту - боротьбою з виробничою та продовольчою руїною, громадським харчуванням та вихованням, боротьбою з неписьменністю та іншими завданнями" [12, ч. 1, с. 503].
Дослідниця М. Богачевська-Хом'як зазначала, що жіноче питання в СРСР не набуло суто феміністичного характеру, воно залишалося питанням суспільно-політичним. Проголошення рівноправності стало для партії "важелем використання жінки, яка мала в інтересах нового суспільства поєднувати материнство з виробничою працею нарівні з чоловіками". Науковець називає цей тип жіночності "новою радянською жінкою" і підкреслює, що саме "нова радянська жінка" стала безликим елементом суспільного механізму, де українська жінка розглядалася як регіональний варіант радянської моделі. Отож політика більшовиків щодо жінок мала дві мети: вивільнити жінок від обмежень минулого та зміцнити за їх допомогою свою владу у суспільстві, бо вважали жіноцтво важливим фактором суспільних перетворень [1, с. 332-338].
Образ радянської жінки як соратника чоловіка у щоденній соціалістичній "боротьбі" (за виробничий план, за порядок на вулицях міста, за перемогу у соцзмаганнях) поступово із предмету гордості трансформувався в щоденну практику. І в 1960-х роках жінка і без закличного подвигу нарівні з чоловіками працювала на виробництві. Саме ця рівність ввійшла в ціннісні орієнтації радянських жінок [14].
Радянська влада всіляко намагалася нав'язати канон "працюючої матері". Це мало свій результат завдяки періодичним виданням для жінок. Жіноча преса була невід'ємною частиною радянської жінки, адже з журналів і газет жінки не тільки дізнавалися про новини у суспільстві, нові рецепти страв і поради щодо краси та здоров'я, а й, самі того не помічаючи, ставали жертвами добре продуманої пропаганди певних ідей, поглядів, стандартів поведінки, моральних норм, вимог і цінностей. Отже, жіноча преса формувала думку щодо позиції та ролі жінки у суспільстві. За допомогою ЗМІ створювався образ жінки, яка уособлювала в собі відразу кілька ролей: ідеальна мати і дружина, прекрасна кухарка і господиня, вправна майстриня і працівниця на фабриці чи заводі.
Наприкінці XX - на початку XXI століття інтереси мовознавців зосередилися на проблемах мови як динамічного антропоорієнтованого феномену - знарядді мислення, засобі спілкування та інструменті здобуття, збереження і трансляції знань про людину, культуру та суспільство. Це сприяло залученню до лінгвістичних студій досліджень інших дисциплін, у результаті чого виникла тендерна лінгвістика (лінгвістична гендерологія), яка вивчає гендер, тобто соціальну стать людини.
Висновок
Враховуючи вищесказане, можна зробити висновок, що маскулінність і фемінність репрезентуються у специфічних культурних обставинах поряд з віковими та іншими чинниками; по-друге, що зазвичай вважається природним, найчастіше буває культурно породженим [11, с. 106]. У результаті стає неможливим відокремити гендер від політичних і культурних перетинів, у яких він відтворюється. Саме тому гендер виступає як маркер біологічного, лінгвістичного та культурного, тобто перетворюється на індивідуальний атрибут людини.
Література
1. Богачевська-Хом'як М. Білим по білому: Жінки у громадському житті України 1884-1939 / М. Богачевська-Хом'як. - К.: Либідь, 1995. - С. 332-338.
2. Вежбицкая А. Язык. Культура. Познание / А. Вежбицкая. - М.: Русские словари, 1997. - 416 с.
3. Гидденс Э. Социология / Э. Гидденс. - М.: Эдиториал УРСС, 1999. - 704 с.
4. Дмітріева М.М. Чи в чесна жінка чесною людиною / М.М. Дмітрієва // Гендер і культура: зб.
ст. / Упоряд. В. Агеева, С. Оксамитна. - К.: Факт, 2001. - С. 185-191.
5. Іващенко О.В. Тендерна наукова перспектива: від світогляду до політики // Соціологія: теорія, методи, маркетинг. - 1998. - № 4. - С. 78-91.
6. Маслова Ю.П. Тендерний дискурс сучасних друкованих україномовних ЗМІ: Автореф. дис.... канд. філол. наук: 10.02.01 / Ю.П. Маслова. - Луцьк: Волинський нац. ун-т ім. Л. Українки, 20І1. - 20 с.
7. Мниховский А. Женственность. - 3-є изд. / А. Мниховский. - К., 1985. - 74 с.
8. Омельченко Н.Л. Тендерна політика в контексті соціальних змін / Н.Л. Омельченко // Тендер і культура. - К.: Факт, 2001. - С. 215-220.
9. Селіванова О.О. Сучасна лінгвістика: термінологічна енциклопедія / О.О. Селіванова. - Полтава: Довкілля, - К., 2006. - 716 с.
10. Гендерна політика', поняття, визначення, управлінські підходи: Словник-довідник. - Львів: Ліга- Прес, 2005. - 142 с.
11. Основи теорії гендеру. Навч. посібник. - К.: К. І. С., 2004. - 536 с.
12. КПСС в резолюциях и решениях съездов, конференций и пленумов ЦК. 1898-1954. - М., 1954. - Ч. 1. - 503 с.
13. Психология личности. Словарь-справочник / Под ред. П.П. Горностая и Т.М. Титаренко. - Киев: Рута, 2001. - 320 с.
14. Барсукова Ю. Модели успеха женщин советского и постсоветского периодов: идеологическое мифотворчество / Ю. Барсукова [Электронный ресурс]. - Режим доступа: www.isras.ru/files/File/Socis/02-2001/012Barsukova.pdf.
References:
1. Bohachevska-Khomjak М. Bilym ро bilomu: Zhinky u hromads'komu zhytti Ukrajiny 1884-1939. - K.: Lybid, 1995. - S. 332-338.
2. Vezhbitskaja A. Jazyk. Kul'tura. Poznanie. - M.: Rysskie slovary, 1997.- 416 s.
3. Hyddens E. Sociolohija / E. Hyddens. - M.: Editorial URSS, 1999. - 704 s.
4. Dmitrijeva M.M. Chy je chesna zhinka chesnoju liudynoju / Hender і kul`tura: zb. st. / Uporiad. V. Ahejeva, S. Oksamytna. - K.: Fakt, 2001. - S. 185-191.
5. Ivashchenko О. V. Henderna naukova perspektyva: vid svitohliadu do polityky // Sociolohija: teorija, metody, marketynh. - 1998. - #4. - S. 78-91.
6. Maslova Yu. P. Hendernyj dyskurs suchasnykh drukovanykh ukrainomovnykh ZMI: avtoref. dis.... kand. filol. Nauk: 10.02.01 / Yu. P. Maslova. - Lutsk: Yolynskyy nats. un-t im. L. Ukrainky, 2011. - 20 s.
7. Mnikhovskij A. Zhenstvennost. - 3-є izd. / A. Mnikhovskij. - K., 1985. - 74 s.
8. Omel`chenko N.L. Henderna polityka v konteksti socialnykh zmin / N.L. Omelchenko // Hender і kultyra. - K.: Fakt, 2001. - S. 215-220.
9. Selivanova 0. 0. Suchasna linhvistyka: terminolohichna encyklopedija / 0. 0. Selivanova. - Poltava: Dovkillia, - K, 2006. - 716 s.
10. Henderna polityka: poniattia, vyznachennia, upravlinski pidkhody: slovnyk-dovidnyk. - L'viv: Liha- Pres, 2005. - 142 s.
11. Osnovy teorii gender: navch. posibnyk. - К.: К. I. S., 2004. - 536 s.
12. KPSS v rezolyutsijakh і reshenijakh sjezdov, konferentsij і plenumov CK. 1898-1954. - M., 1954. - Ch. 1. - 503 s.
13. Psikholohija lichnosti: Slovar'-spravochnik / Pod red. P.P. Gornostaja у T.M. Titarenko. - Kiev: Ruta, 2001. - 320 s.
14. Barsukova Yu. Modeli uspekha zhenshhin sovetskogo і postsovetskogo periodov: ideologiches- koye mifitvorchestvo / Yu. Barsukova [Elektronnyj resurs]. - URL: www.isras.ru/files/File/Socis/02-2001/012Barsukova.pdf.
Размещено на Allbest.ru
...Подобные документы
Основні прийоми термінотворення. Принципи передачі іншомовних науково-технічних термінів засобами української мови. Джерела формування, лексико-семантичні особливості, класифікація і детермінізація сучасної технічної термінології в китайській лінгвістиці.
дипломная работа [158,9 K], добавлен 25.09.2014Сутність метафори як пізнавального інструменту в умовах поліпарадигмальності та формування нових світоглядно-методологічних підходів до наукового пізнання світу. Її роль в процесах смислоутворення та дескрипції. Принципи появи та функціонування термінів.
статья [25,0 K], добавлен 27.08.2017Формування української економічної термінології. Визначення фонду економічної термінології, її місця у словниковому складі. Вивчення шляхів появи економічних термінів у термінологічній системі. Диференціювання термінів за ступенем семантичної цілісності.
статья [26,4 K], добавлен 31.08.2017Визначення поняття терміну у лінгвістиці. Класифікація англійських термінів. Особливості відтворення комп'ютерної термінології українською мовою. Кількісний аналіз засобів перекладу англійських скорочень з обчислювальної техніки, Інтернету, програмування.
курсовая работа [48,8 K], добавлен 22.02.2015Термінологічна лексика. Види та класифікація економічних термінів. Міжкультурна комунікація та проблеми перекладу. Опис економічної лексики: лінгвокультурний аспект значення. Методи перекладу складних економічних термінів та термінів-словосполучень.
курсовая работа [76,8 K], добавлен 30.10.2008Методологічні засади дослідження стилю у сучасній лінгвістиці. Питання інтерпретації термінів "стиль" та "стилістика", категорія "функціонального стилю". Дослідження стилю художньої літератури в системі функціональних стилів сучасної німецької мови.
курсовая работа [56,4 K], добавлен 22.11.2014Сутність, характерні ознаки та класифікація термінів. Основні види, компоненти та функції метафор. Особливості метафоризації в науково-технічній літературі. Утворення метафоричних термінів на прикладі англійської та української комп'ютерної термінології.
курсовая работа [50,7 K], добавлен 11.10.2012Поняття терміна в сучасній лінгвістиці. Проблема семантичної структури багатозначного слова у сучасному мовознавстві. Семантичні особливості військових термінів англійської та французької мов, утворених шляхом вторинної номінації в аспекті перекладу.
дипломная работа [87,1 K], добавлен 19.08.2011Род в грамматике, понятие гендера. Этимология английских топонимов. Гендер географических названий в английском языке. Употребление притяжательного местоимения с географическим названием. Ментальное разделение географических названий по гендеру.
курсовая работа [44,8 K], добавлен 19.11.2012Визначення поняття "термін" та "медичний термін", класифікація термінів. Проблеми перекладу медичних термінів. Підходи і способи перекладу англомовних медичних термінів. Способи перекладу англійських медичних метафоричних термінів на українську мову.
курсовая работа [69,5 K], добавлен 04.04.2015Дослідження історії формування вірменської мови, створення національного алфавіту. Характеристика головних діалектів, граматичних особливостей та перших дослідників мови. Опис появи вірменів на Україні, друкарства та періодичних видань вірменською мовою.
реферат [23,6 K], добавлен 18.05.2012Особливості дослідження понять і класифікація термінів в англійській мові. Вживання термінологічної лексики в художніх текстах. Особливості стилістичного функціонування термінів в текстах художнього стилю на прикладі циклу оповідань А. Азімова "I, Robot".
курсовая работа [44,3 K], добавлен 03.10.2013Огляд новітньої української термінології. Розгляд проблем спадщини, запозичень, перекладу термінів. Особливості словотворення та правопису термінів; орфографічні рекомендації. Питання запису українських власних назв латинкою, культури наукової мови.
реферат [35,0 K], добавлен 02.06.2015"Інформаційний вибух": сутність, причини і наслідки. Формування науково-технічної термінології. Семантичне термінотворення та основні суфікси і префікси, що використовуються при утворенні термінів. Аналіз утворення термінів спецметалургії та їх переклад.
курсовая работа [47,1 K], добавлен 20.02.2011Лексика і лексикологія. Термінологія як наука про слова фахової лексики. Особливості перекладу термінів у професійному мовленні. Дослідження знань термінів напрямку "Машинобудування". Специфіка аналізу способів перекладу термінів технічної терміносистеми.
курсовая работа [63,4 K], добавлен 06.03.2015Визначення та види термінологічної лексики. Соціокультурні аспекти англомовних текстів. Особливості функціонування та шляхи перекладу англійської юридичної термінології українською мовою. Труднощі відтворення у перекладі складних термінів-словосполучень.
курсовая работа [51,9 K], добавлен 21.06.2013Особливості юридичної терміно-системи англійської мови. Розвиток юридичної лінгвістики в Україні. Шляхи передачі англійських юридичних термінів на українську мову. Порядок та прийоми перекладу складних юридичних термінів та термінів-словосполучень.
курсовая работа [42,2 K], добавлен 24.12.2007Особливості ділової терміносистеми англійської мови. Основні методи перекладу складних термінів. Лінгвістичні параметри ділових паперів. Основні моделі термінів-композит в англійській мові. Багатозначність та варіативність відповідностей в перекладі.
курсовая работа [258,8 K], добавлен 30.04.2013Виявлення лексичних, граматичних та стилістичних особливостей перекладу термінів транспортної тематики з вихідної мови на мову перекладу. Національно-обумовлена когнітивна синонімія лексики; метафоричні моделі як спосіб репрезентації технічних термінів.
дипломная работа [126,4 K], добавлен 06.02.2013Види та вживання економічної термінології. Аналіз основних способів перекладу економічних термінів у сучасній французькій мові. Переклад за допомогою лексичного еквіваленту. Описовий спосіб, калькування, транскрипція. Переклад багатокомпонентних термінів.
дипломная работа [80,3 K], добавлен 31.05.2013
