Главная Коллекция "Revolution" Иностранные языки и языкознание Структурно-граматична організація фразеологічних одиниць із соматичним компонентом у німецькій мові

Структурно-граматична організація фразеологічних одиниць із соматичним компонентом у німецькій мові

Відтворення базових моделей соматичних словосполучень сучасної німецької мови на основі оцінки їхньої поверхової структури. Компаративний аналіз частотності різних моделей соматичних фразеологічних одиниці з компонентами "Kopf", "Auge" та "Mund".

Рубрика Иностранные языки и языкознание
Вид статья
Язык украинский
Дата добавления 04.03.2018
Размер файла 33,7 K
рефераты на заказ со скидкой

Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже

Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.

Размещено на http://www.allbest.ru/

Структурно-граматична організація фразеологічних одиниць із соматичним компонентом у німецькій мові

Білоус Юлія Володимирівна

Анотація

УДК 8ІІ.ІІ2.2'373.74'367.4

СТРУКТУРНО-ГРАМАТИЧНА ОРГАНІЗАЦІЯ ФРАЗЕОЛОГІЧНИХ ОДИНИЦЬ ІЗ СОМАТИЧНИМ КОМПОНЕНТОМ У НІМЕЦЬКІЙ МОВІ

БІЛОУС Юлія Володимирівна,

молодший науковий співробітник Тернопільського національного педагогічного університету імені Володимира Гнатюка; Тернопіль, Україна; e-mail: ua277735@yandex.ru; тел.: +38 063 1999835.

Статтю присвячено аналізу поверхової структури німецьких фразеологічних одиниць із соматичним компонентом. У статті відтворено базові моделі соматичних словосполучень. Автор розглядає словосполучення із соматизмами за їхніми кількісними складниками та морфологічним типом репрезентації складових, зокрема, виокремлює однокомпонентні, двохкомпонентні, трьохкомпонентні, полікомпонентні (чотирьох-, п'яти-, шестикомпонентні) фразеологічні звороти. У статті також подано частотність моделей соматичних фразеологічних зворотів за кількістю складових компонентів, виокремлених із тлумачних і фразеологічних словників. Встановлено, що в німецькому дискурсі найчастотнішими є трьохкомпоненті та чотирьохкомпонентні словосполучення із соматичним компонентом. Рідше трапляються полікомпонентні та двохкомпонентні фразеологічні звороти. Найменш частотними є однокомпонентні словосполучення. Таке розподілення питомої ваги встановлених типів у сучасній німецькій мові автор пояснює з позиції особливостей сприйняття людиною навколишнього світу, встановлених у психології.

Ключові слова: поверхова структура, словосполучення, лінгвістичне моделювання, модель, структурна організація словосполучень, фразеологізм, особливості мовного сприйняття.

Аннотация

СТРУКТУРНО-ГРАММАТИЧЕСКАЯ ОРГАНИЗАЦИЯ ФРАЗЕОЛОГИЧЕСКИХ ЕДИНИЦ С СОМАТИЧЕСКИМ КОМПОНЕНТОМ В НЕМЕЦКОМ ЯЗЫКЕ

БИЛОУС Юлия Владимировна,

младший научный сотрудник Тернопольского национального педагогического университета имени Владимира Гнатюка; Тернополь, Украина; e-mail: ua277735@yandex.ru; тел.: +38 063 1999835.

Статья посвящена анализу поверхностной структуры фразеологических единиц с соматическим компонентом в немецком языке. В статье воспроизведены базовые модели соматических словосочетаний. Автор рассматривает словосочетания с соматизмами в соответствии с числом их конституэнтов и морфологических типов репрезентации их составляющих. Выделяются однокомпонентные, двухкомпонентные, трёхкомпонентные, поликомпонентные (четырёх-, пяти-, шестикомпонентные) фразеологические обороты. В статье также представлена частотность моделей соматических фразеологических единиц с различным числом составляющих компонентов, выделенных из толковых и фразеологических словарей. Установлено, что в немецком дискурсе наиболее частотными являются трёхкомпонентные и четырёхкомпонентные словосочетания с соматическим компонентом. Реже встречаются поликомпонентные и двухкомпонентные фразеологические обороты. Наименее частотными являются однокомпонентные словосочетания. Такое распределение удельного веса установленных типов ФЕ в современном немецком языке автор объясняет с позиции психологических особенностей восприятия человеком окружающего мира.

Ключевые слова: поверхностная структура, словосочетание, лингвистическое моделирование, модель, структурная организация, словосочетание, фразеологизм, языковое восприятие.

Summary

STRUCTURAL AND GRAMMATICAL ORGANIZATION OF PHRASEOLOGICAL UNITS WITH A SOMATIC COMPONENT IN GERMAN

Julia V. BILOUS,

Junior Research Fellow of Ternopil V. Hnatiuk National Pedagogical University; Ternopil, Ukraine; e-mail: ua277735@yandex.ru; tel: +38 063 1999835.

The article is dedicated to the analysis of the surface structure of phraseological units with a somatic component in German. It reproduces the basic models of somatic word combinations. The author considers word combinations with a somatic component according to the number of their constituents and morphological type of the represented components and distinguishes one-component, two-component, three- component and multicomponent (four-, five-, six-component) phraseological units. The article also finds the usage frequency of somatic phraseological units models with an eye to the number of their components, the material for the investigation having been selected from explanatory and phraseological dictionaries. The author comes to a conclusion about the predominance of tree- and four-component word combinations with a somatic component in the German discourse. Multicomponent and two-component phraseological units are characterized as being less frequent. One-component somatic word combinations have the least frequency. The author explains the specific ratio distribution of the defined phraseological types in modern German from a position of human world perception, whose peculiarities were established in psychology.

Keywords: surface structure, word combination, linguistic modeling, model, structural organization of word combination, phraseological unit, peculiarities of language perception.

Вступ

Постановка проблеми й аналіз останніх досліджень і публікацій. Впродовж довгої історії розвитку лінгвістичних студій фразеологічні одиниці (ФО) із соматичним компонентом завжди привертали до себе увагу мовознавців. Різним аспектам дослідження й аналізу ФО присвячені праці таких учених, як Р. Закіров (2008), Р. Розенберг (1962), С. Ройзензон, Ю. Аваліани (1976) та ін. Значний внесок здійснив М. Шанський, який розробив структурну класифікацію, в основі якої виокремлено ФО зі структурою речень та словосполучень. О. Кунін яскраво проаналізував синтаксичні та морфологічні особливості ФО англійської мови (2005). Попри те, що соматичні фразеологічні одиниці (СФО) є предметом постійного аналізу як у зарубіжній, так і у вітчизняній лінгвістиці, мало дослідженим залишається поверхово-структурний аспект німецьких фразеологічних одиниць із соматичним компонентом, зокрема, виокремлення морфолого-граматичних моделей, визначення типів синтаксичних відносин тощо.

Отже, об'єктом нашого дослідження є словосполучення із соматичним компонентом.

Предметом наукового пошуку є поверхова структура словосполучень із соматичним компонентом.

Матеріал дослідження - фразеологічні одиниці з соматичними компонентами "Kopf", "Auge", "Mund", що відібрані методом суцільної вибірки з тлумачних і фразеологічних словників [18; 19; 20; 21; 22]і втілені в німецькому художньому дискурсі.

Актуальність роботи випливає із загальної спрямованості сучасного мовознавства на встановлення зв'язків між наявними концептуальними уявленнями у свідомості людини і їхнім віддзеркаленням на рівні мови. Останнім часом лінгвістичне моделювання виступає не лише як метод дослідження певних особливостей мови і мовленнєвих феноменів, але й як безпосередня мета лінгвістичного аналізу задля викриття глибинної суті предмета наукового розгляду. У багатьох випадках метод моделювання є єдиним ефективним способом вирішення завдань, адже дає змогу зрозуміти прихований механізм, який реалізовує переробку вихідних матеріалів у кінцеві продукти, на основі яких створюється певний образ об'єкта. Як слушно зауважив І. Новик, "пізнати об'єкт означає змоделювати його" [7, с. 87].

Отже, відтворення структурної організації словосполучень із соматизмами у вигляді їхніх формальних аналогів-моделей надає змогу дослідити морфологічні властивості слів-компонентів і визначити типи синтаксичних відносин, що існують між структурними елементами фразеологізмів [4, с. 65].

Постановка завдання. Мета статті - відтворити базові моделі соматичних словосполучень сучасної німецької мови на основі аналізу їхньої поверхової структури.

Аналіз структурно-граматичної організації СФО передбачає реалізацію таких завдань:

1) встановити сутність понять "фразеологізм" і "модель" у сучасній лінгвістиці;

2) виокремити моделі СФО за їхніми кількісними складниками;

3) визначити частотність моделей СФО за кількістю складових компонентів із соматизмами "Kopf", "Auge", "Mund";

4) провести компаративний аналіз частотності різних моделей СФО з компонентами "Kopf", "Auge", "Mund".

Виклад основного матеріалу

Як відомо, фразеологізм репрезентує себе як відносно стійке, соціально зумовлене лексико-граматичне поєднання двох (або більше) окремо оформлених компонентів, граматично організованих за моделлю словосполучень або речень, що виражають на основі (часто стертого) образу цілісне переосмислене значення, яке автоматично відтворюється мовцями як готові до використання одиниці мови [11, с. 11]. Однією з основних умов творення та функціонування фразеологізмів є стійкість значення та структури. Без цієї ознаки фразеологізми не можуть стати сталими одиницями мовної системи. Стійкість структури зумовлює стійкість значення і навпаки, значення передбачає стійкість структури. Тому, аналізуючи СФО німецької мови варто враховувати не лише семантичний, але й структурний аспект. Модель чи форма словосполучення - це його формальний аналог, структура, що зумовлена типами граматичних зв'язків у словосполученні [8, с. 15]. А. Приходько під граматичною формою розуміє зовнішню сторону мовного знаку, його матеріальну, фізичну сутність, план вираження мовної одиниці, тобто систему матеріальних засобів, які слугують для передачі мовних повідомлень [9, с. 25].

У сучасному мовознавстві термін "модель" набув різної інтерпретації. Модель - "штучно створений лінгвістом реальний або мисленневий механізм, що відтворюється та імітує своєю поведінкою поведінку якого-небудь іншого механізму (оригінала) у лінгвістичних цілях" [З, с. 304]. Отже, модель - це певна ідеалізація об'єкта, оскільки реальні явища надто складні, тому для кращого розуміння їх сутностей потрібно рухатися у напрямі від вивчення більш простих до більш складних випадків [1]. О. Селіванова тлумачить модель також як абстрактний та ідеалізований знаковий образ спрощеного відтворення певного об'єкта (оригінала), штучно створений дослідником із метою вивчення ознак, складників цього об'єкта, способів його існування і функціонування [10, с. 386]. О. Клименюк визначає модель як узагальнений, створений з метою одержання і / або збереження інформації специфічний об'єкт (у формі уявного образу, опису знаковою або матеріальною системою), що відображає властивості, характеристики та зв'язки об'єкта оригіналу довільної форми, істотні для завдань, розв'язуваних суб'єктом [5, с. 175].

У своєму дослідженні під моделлю розуміємо конкретну схему або певний зразок мовної одиниці, що відображає послідовне розташування її складових частин, а також віддзеркалює суттєві властивості складного явища. соматична фразеологічна німецька словосполучення

Словосполучення, як відомо, складається з комбінацій слів, які є складовими синтаксичних структур. Таким чином, компоненти сполучення набувають синтаксичного статусу. Зазначимо, що важливою ознакою словосполучення, на відміну від речення, є те, що вони не утворюють структури предикації. У лінгвістиці розрізняють наступні типи синтаксичних структур: предикації, комплементації, модифікації та координації (У. Френсіс, А. Корсаков, О. Чумаков, І. Морозова). У даній статті обмежуємося розглядом соматизмів лише за їхніми кількісними складниками та морфологічним типом репрезентації складових.

За кількістю складових компонентів виділяємо такі типи моделей: 1) однокомпонентні (іменник + прикметник; іменник + прийменник; іменник + числівник тощо,) ФО; 2) двохкомпо- нентні (іменник + іменник (без прийменника або з прийменником); іменник (з прикметником) + дієслово тощо,) ФО; 3) трьохкомпонентні (іменник + дієслово+ модальне дієслово; займенник + іменник (без прийменника або з прийменником) + дієслово тощо,) ФО; та 4) полі- компонентні: а) чотирьохкомпонентні (займенник + займенник + іменник + дієслово тощо,) ФО; б) п'ятикомпонентні (займенник + іменник (без або з прийменником) + іменник (без або з прийменником) + прислівник + дієслово тощо) ФО; в) шестикомпонентні ФО. Варто зазначити, що ФО можуть містити у своєму складі як самостійні, так і службові частини мови. Розглянемо встановлені типи детальніше.

Однокомпонентні ФО: kaltes Herzens; armes Blut; ein schlimmer Hals; das innere Auge; kein Bein; unter der Hand; unter vier Augen.

Приклади з художньої літератури:

Er sitzt mit verbundenem Kopf an einem Tisch, auf dem eine Lampe brennt, einen Brief in der Hand, seine Mutter neben ihm. Mutter (die auf einmal sich ereifert) [15].

Was denkst du denn, daf du hier unter meinen Augen den Faden mit dem Desportes wieder anzuspinnen denkst, dir Rendevous mit seinen guten Freunden giebst [15].

Wer viel plaudert kann auch vied behatten, ein guter Kopf kann nur vied erzahlen, wenn er trunken oder verliebt ist [13].

Двохкомпонентні ФО: der Arm des Gesetzes; der Zahn der Zeit; den Kopf aufwerfen; den Bauch streicheln; einen dicken Kopf haben; ins Gesicht schlagen; Kopf an Kopf; Arsch mit Ohren;

Hand aufs Hers; Ausgabe letster Hand; alle Nase lang; mit halbem Hersen; den Mund nicht auftun; Ehe sur linken Hand; im Grunde seines Herzens.

Приклади з художньої літератури:

Meine Leser werden, das seh ich im Geist, die Kopfe schiitteln wenn sie den dritten Theil meiner Geschichte mit dieser Stelle in einem Gliede marschiren sehen werden [13].

Protagoras der Tagtohner legt' und band sein Hols so kunstlich, daft er dem Democritus ins Auge fiel, der ihn die Wissenschaften so legen und binden lehrte und so findet jeder Protagoras seinen Democritus, obgleich noch die Frage bleibt, hat Democritus dem Protagoras eine Last abgenommen oder aufgetegt? [13].

Трьохкомпонентні ФО: Blut sehen wolten; sich ein Loch in den Bauch; j~m um den Hals fallen; etw. unter die Nase fahren; frei von Hersen reden; auf den Kopf gefallen sein; etw. in seine Hande spielen; kein Аиде fur j-n (etw.) haben; ein wachsames (scharfes) Аиде auf j-n (etw.) haben; die erste bildende Hand an etw. legen.

Приклади з художньої літератури:

Es kommt nur, dunckt mich, darauf an, daf die Herren Philosophen sich den Kopf zerbrechen, anstatt daf sie ihn uns brechen lafen [13].

Was sich ein paar handelnde Personen auf dem Theater unter vier Augen sagen, gehort ohnehin mit sur Handlung und mir stand es wol am wenigsten su in einer wahren Geschichte, Leuten das Wort a us dem Munde zu nehmen und ihnen ein Stillschweigen aufsulegen [13].

Ich wolte nicht in der letsten Zeit meines Lebens ausstreichen, was ich die vorige Jahre geschrieben, und wie soli ich meinem Gluck Zaum und GebiS in den Mund legen [13].

Полікомпонентні ФО:

а) чотирьохкомпонентні ФО: j-m etw. unter die Nase halten; j-m etw. von (an) den Augen ablesen; mit j-m ubern Fuf gespannt sein; etw. gegen j-n in der Hand haben; Kopf und Kragen aufs Spiel setsen; sein Hab und Gut durch den Hals bringen; nur mit halbem Hersen bei der Arbeit sein.

Приклади з художньої літератури:

Aus einem Munde blasen wir kalt und warm [13].

Therese lieS sich den Mund nicht verbieteu und redete dagegen [16].

Sie stand da mit fliegendem Busen und sah ihm voll in die Augen [16].

б) п'ятикомпонентні ФО: j-n (sich) von Kopf bis Fuf neu einMeiden.

Приклади з художньої літератури:

Jetst legte sich ihm eine Hand auf seinen Mund [14].

Hdtte der Goldschmied den Kopf nicht gar so voller Gedanken gehabt, er wurde das Mddchen mit der gleichen Andacht betrachtet haben, die das kleine Fraulein bei dem Anblick seiner Steine uberkam [14].

Es hatte seinen guten Grand, warum er die Zahne so fest susammengepreft hatte, und die Augen so starr geradeaus gerichtet hielt, swischen die Kopfe seiner Tiere [16].

в) шестикомпонентні ФО: sich uber den Kopf einer Person hinweg an j-n wenden.

Приклади з художньої літератури:

Als sie an ihrem Gatten vorbeikam, dem der Kopf bereits tief auf die Brust herabgesunken war, wahrend ihm die Tabakspfeife swischen den Schenkeln lag, stief sie ihn unsanft an [16].

Зазначимо, що виокремлені моделі фразеологізмів мають різну частотність (див. табл. 1).

Таблиця 1. Частотність моделей СФО за кількістю складових компонентів

№

Тип моделі СФО

Частотність СФО з компонентами "Kopf", "Auge", "Mund", %

1

Однокомпонентні

8,65

2

Двохкомпонентні

24,47

3

Трьохкомпонентні

42,62

4

Чотирьохкомпонентні

22,15

5

П'ятикомпонентні

1,9

6

Шестикомпонентні

0,21

Всього

100

Як випливає з отриманих результатів аналізу, саме трьохкомпонентні моделі фразеологізмів із соматичним компонентом характеризуються найбільшою частотністю вживання. Друге місце посідають двохкомпонентні моделі (24,47 %), розділяючи його з чотирьохкомпонент- ними (22,15 %). Третя позиція приналежна однокомпонентним СФО (8,65 %). Частотність полікомпонентних ФО із соматичними компонентами "Kopf", "Auge", "Mund" дуже незначна, що пояснюємо складністю їхньої структури, яка, зрозуміло, впливає і на складність їхнього вживання, адже у мовленні панує закон економії мовленнєвих зусиль, згідно з яким інформаційні кванти повинні кодифікуватися у якнайменшій для цього потрібній кількості мовних знаків.

Порівняємо частотність встановлених моделей СФО з компонентами "Kopf", "Auge", "Mund" відповідно одна одної (див. табл. 2).

Таблиця 2. Частотність моделей за кількістю складових компонентів з компонентами "Kopf", "Auge", "Mund": компаративний аналіз

Тип моделі СФО

Частотність СФО з компонентом "Kopf", %

Частотність СФО з компонентом "Auge", %

Частотність СФО з компонентом "Mund", %

Однокомпонентні

6,3

11,76

8,43

Двохкомпонентні

23,5

24,7

26,51

Трьохкомпонентні

47,5

41,2

32,53

Чотирьохкомпонентні

20,4

20,6

30,12

П'ятикомпонентні

1,8

1,74

2,41

Шестикомпонентні

0,5

0

0

Всього

100 %

100 %

100 %

Отже, проаналізувавши словосполучення із соматичними компонентами "Kopf", "Auge", "Mund" (див. табл. 2), виокремлених із фразеологічних та тлумачних словників [17; 18; 19; 20; 21; 22], виявлено, що найбільшу частотність в усіх трьох групах утворюють трьохкомпо- нентні ФО, двохкомпонентні та чотирьохкомпонентні словосполучення є відносно частотними, а найменшу кількість утворюють однокомпонентні та полікомпонентні (п'яти- та шестикомпо- нентні) ФО.

Таке розподілення питомої ваги встановлених типів у сучасній німецькій мові пояснюємо з позиції особливостей сприйняття людиною навколишнього світу, встановлених у психології. Сприйняття - це цілісне відображення предметів, ситуацій та подій, що виникає при безпосередній взаємодії фізичних подразників на органи чуття [17]. Сприйняття людини, мета якого полягає у формуванні певних образів навколишньої дійсності, ґрунтується на певних законах. Як відомо, мінімальна одиниця сприйняття мови є слово. Ототожнення того чи іншого сегмента тексту як слова впливає на ефективність сприйняття його компонентів (звуків, букв). Невеликі за обсягом словосполучення краще сприймаються, є більш ефективними у процесі розуміння та засвоєння інформації. Низьку частотність однокомпонентних словосполучень пояснюємо тим, що такі словосполучення не містять у собі достатньо інформації для позначення певної ситуації, стану тощо.

Усвідомлення мови в контексті психолінгвістики - це складний процес, що полягає у виокремленні смислу, що знаходиться за внутрішньою формою мовних висловлювань. Звідси, сприйняття передбачає два етапи: власне сприйняття та розуміння. Кінцевим результатом сприйняття мови є створення образу змісту тексту, що залежить не лише від об'єктивних характеристик тексту, але і від психіки людини, яка сприймає текст. Як відомо, за допомогою фразеологічних одиниць у свідомості людини виникають яскраві образи, адже саме фразеологічне значення характеризується не прямим, а образним позначенням предметів та явищ дійсності. Фразеологізми доповнюють і збагачують номінативний інвентар мови оцінно-експресивними засобами, які детально описують будь-який фрагмент позамовної діяльності, що не може реалізуватися у рамках лексичної номінації [6, с. 5].

Відображення у свідомості та розуміння граматичної форми організації мови вимагає знання лінгвістичних закономірностей її побудови. Процес сприйняття та розуміння мовлення знаходиться під впливом власне характеру мовного повідомлення, що визначається мовними особливостями (фонетичними, граматичними, лексичними, стилістичними). На всіх рівнях сприйняття мовлення людина приписує смисл мовним структурам [2]. Смислове сприйняття - це вищий рівень мовного сприйняття, досягнувши який, людина оперує вже смислами, а не значеннями окремих мовних одиниць. Для розуміння змісту ФО, їх осмислення та правильного тлумачення необхідно володіти також "фоновими знаннями", які забезпечують можливість "розкодування" та інтерпретації не окремих значень мовної одиниці, а цілісного значення фразеологізму, що часто не є сукупністю значень його компонентів.

Аналіз об'єктивації соматизмів у художньому дискурсі сучасної німецької мови дозволив виявити наступні закономірності. Словосполучення із соматичним компонентом використовуються в німецькому писемному мовленні. Для німецької мови характерним є наявність складних синтаксичних конструкцій, послідовності та логічності, високої нормативності мови. На розуміння тексту впливає комунікативна спрямованість, яка сприймається як ступінь смислової, емоціональної та вольової інформативності тексту, а також досвід людини, мовна підготовленість. Відомо, що найважче сприймаються максимально довгі та максимально наповнені змістом фрази. Звідси, у німецькому дискурсі найчастотнішими є трьохкомпоненті та чотирьохкомпонентні словосполучення із соматичним компонентом. Рідше трапляються полікомпонентні та двохкомпонентні словосполучення. Найменш частотними є однокомпонентні словосполучення.

Висновки та подальші перспективи

У результаті дослідження виокремлено моделі за їхніми кількісними складниками, зокрема: однокомпонентні ФО, двохкомпонентні ФО, трьохкомпонентні ФО та полікомпонентні ФО (чотирьох-, п'яти-, шестикомпонентні ФО). Проаналізувавши словосполучення з соматичними компонентами "Kopf", "Auge", "Mund" виявлено, що найбільшу частотність утворюють трьохкомпонентні ФО, двохкомпонентні та чотирьохкомпонентні словосполучення є відносно частотними, а найменшу кількість утворюють однокомпонентні та полікомпонентні (п'яти- та шестикомпонентні) ФО, що пов'язано з особливостями сприйняття людиною навколишнього світу, встановленими у психології.

Усвідомлення мови є складним процесом, що полягає у виокремленні смислу, який знаходиться за внутрішньою формою мовних висловлювань. В основі ФО лежить певний образ, для "розкодування" та тлумачення якого необхідно володіти "фоновими знаннями" та мовними особливостями (фонетичними, граматичними, лексичними, стилістичними).

У подальших дослідженнях плануємо встановити та проаналізувати категоріальні типи фразеологізмів за морфологічним вираженням стрижневого компонента ФО, виявити спосіб вираження синтаксичних зв'язків, визначити розташування залежного компонента ФО щодо стрижневого тощо.

Література

1. Апресян Ю.Д. Идеи и методы современной структурной лингвистики: краткий очерк / Ю.Д. Апресян. - М.: Просвещение, 1966. - 301 с.

2. Булыгина Т.В. Модель / Т.В. Булыгина, С.А. Крылов // Лингвистический энциклопедический словарь. - М.: Сов. энциклопедия, 1990. - С. 304-305.

3. Губарев В.Т. К типологии фразеологических моделей / В.Т. Губарев // Филологические науки. - 1985. - № 4. - С. 65-68.

4. Клименюк О.В. Методологія та методи наукового дослідження / О.В. Клименюк. - К.: Міленіум, 2005. - 186 с.

5. Кунин А.В. Курс фразеологии современного английского языка / А.В. Кунин. - М.: Высш. шк., 1986. - 336 с.

6. Новик И.Б. Вопросы стиля мышления в естествознании / И.Б. Новик. - М.: Политиздат, 1975. - 144 с.

7. Печников А.Н. Словосочетание как синтаксическая единица / А.Н. Печников.

8. Приходько А.М. Складносурядне речення в сучасній німецькій мові: синтактика, семантика, прагматика: дис.... д-ра філол. наук: 10.02.04 / Приходько Анатолій Миколайович. - К., 2002. - 461 с.

9. Белянин В.П. Психолингвистика: учебник / В.П. Белянин. - 2-е изд. - М.: Флинта, 2004. - 232 с.

10. Селіванова О.О. Сучасна лінгвістика: термінологічна енциклопедія / О.О. Селіванова. - Полтава: Довкілля-К, 2006. - 716 с.

11. Скрипник Л.Г. Фразеологія української мови / Л.Г. Скрипник. - К.: Наукова думка, 1973.

12. Fontane Т. Effi Briest / Theodor Fontane. - Frankfurt am Main: Insel Verlag, 1976. - 354 S.

13. Hippel Th. G. Lebenslaufe nach Aufsteigender Linie. - Bd. 1 / Theodor Gottlieb von Hippel. - Berlin: Vofi, 1778.

14. Klepper J. Der Vater / Jochen Klepper. - Stuttgart: Dt. Verl. -Anst, 1937.

15. Lenz J.M.R. Die Soldaten / Jakob Michael Reinhold Lenz. - Leipzig: bey Weidmanns Erben und Reich, 1776. - 119 S.

16. Polenz W. Der Buttnerbauer / Wilhelm von Polenz. - Berlin: Fontane, 1895.

17. Большой психологический словарь / ред. Б.Г. Мещеряков, В.П. Зинченко. - СПб.; М., 2003. - 672 с.

18. Немецко-русский фразеологический словар: 12000 фразеологических единиц / сост. Л.Э. Бинович; отв. ред. Н.С. Чемоданов. - М.: Гос. изд-во иностр. и нац. словарей, 1956. - 904 с.

19. Осовецька Л.С. Фразеологічний словник німецької мови / Л.С. Осовецька, К.М. Сільвестрова. - К.: Рад. школа, 1964. - 716 с.

20. Фразеологічний словник німецької мови / склали Л.С. Осовецька, К.М. Сільвестрова. - К.: Рад. шк., 1964. - 715 с.

21. Duden. Redewendungen: Worterbuch der deutschen Idiomatik: Mehr als 10000 feste Wendungen, Redensarten und Sprichworter / Hrsg. von der Dudenredaktion. - 3., uberarbeitete und aktualisierte Aufl. - Mannheim; Leipzig; Wien; Zurich: Dudenverlag, [2006]. - 957 S. - (Duden; Band 11).

22. Schemann H. Pons. Deutsche Idiomatik: Die deutschen Redewendungen im Kontext / H. Schemann. - Stuttgart; Dresden: Ernst Klett Verlag fur Wissen und Bildung, 1993. - 1038 S.

References:

1. Apresian Ju. D. Idei і metody sovremennoj strukturnoj lingvistiki: kratkij ocherk / Ju. D. Apre- sian. - M.: Prosveshhenie, 1966. - 301 s.

2. Bulygina T.V. Model' / T.V. Bulygina, S.A. Krylov // Lingvisticheskij enciklopedicheskij slovar'. - M.: Sov. enciklopedija, 1990. - S. 304-305.

3. Gubarev V.T. К tipologii frazeologicheskikh modelej / V.T. Gubarev // Filologicheskie nauki. - 1985. - № 4. - S. 65-68.

4. Klymeniuk О. V. Metodologija ta metody naukovogo doslidzhennia / О. V. Klymeniuk. - K.: Milenium, 2005. - 186 s.

5. Kunin A.V. Kurs frazeologii sovremennogo anglijskogo jazyka / A.V. Kunin. - M.: Vyssh. shk., 1986. - 336 s.

6. Novik I.B. Voprosy stilia myshlenija v jestestvoznanii / I.B. Novik. - M.: Politizdat, 1975. - 144 s.

7. Pechnikov A.N. Slovosochetanie как sintaksicheskaja jedinica / A.N. Pechnikov. - Ul'janovsk, 1973. - 55 s.

8. Pryhod'ko A.M. Skladnosuriadne rechennia v suchasnij nimec'kij movi: syntaktyka, semantyka, prag- matyka: dys.... d-ra filol. nauk: 10.02.04 / Pryhod'ko Anatolij Mykolajovich. - K., 2002. - 461 s.

9. Belianin V.P. Psiholingvistika: uchebnik / V.P. Beljanin. - 2-е izd. - M.: Flinta, 2004. - 232 s.

10. Selivanova 0. 0. Suchasna lingvistyka: terminologichna encyklopedija / 0. 0. Selivanova. - Poltava: Dovkillia-K, 2006. - 716 s.

11. Skrypnyk L.G. Frazeolohija ukrajins'koji movy / L.G. Skrypnyk. - K.: Naukova dumka, 1973. - 280 s.

12. Fontane T. Effi Briest / Theodor Fontane. - Frankfurt am Main: Insel Verlag, 1976. - 354 S.

13. Hippel Th. G. Lebenslaufe nach Aufsteigender Linie. Bd. 1 / Theodor Gottlieb von Hippel. - Berlin: Vofi, 1778.

14. Klepper J. Der Vater / Jochen Klepper. - Stuttgart: Dt. Verl. -Anst, 1937.

15. Lenz J.M.R. Die Soldaten / Jakob Michael Reinhold Lenz. - Leipzig: bey Weidmanns Erben und Reich, 1776. - 119 S.

16. Polenz W. Der Buttnerbauer / Wilhelm von Polenz. - Berlin: Fontane, 1895.

17. Bol'shoj psihologicheskij slovar' / red. B.G. Meshheriakova, V.P. Zinchenko. - SPb.; M., 2003. - 672 s.

18. Nemecko-russkij frazeologicheskij slovar': 12000 frazeologicheskikh jedinic / sost. L.E. Binovich; otv. red. N.S. Chemodanov. - M.: Gos. izd-vo inostr. і пас. slovarej, 1956. - 904 s.

19. Osovec'ka L.S. Frazeologichnij slovnik nimec'ko'i movi / L. S. Osovec'ka, К. M. Sil'vestrova. - K.: Rad. shkola, 1964. - 716 s.

20. Frazeologichnyj slovnyk nimec'koji movy / sklaly L. S. Osovec'ka, К. M. Sil'vestrova. - K.: Rad. shk., 1964. - 715 s.

21. Duden. Redewendungen: Worterbuch der deutschen Idiomatik: Mehr als 10000 feste Wendungen, Redensarten und Sprichworter / Hrsg. von der Dudenredaktion. - 3., uberarbeitete und aktualisierte Aufl. - Mannheim; Leipzig; Wien; Zurich: Dudenverlag, [2006]. - 957 S. - (Duden; Band 11).

22. Schemann H. Pons. Deutsche Idiomatik: Die deutschen Redewendungen im Kontext / H. Schemann. - Stuttgart; Dresden: Ernst Klett Verlag fur Wissen und Bildung, 1993. - 1038 S.

Размещено на Allbest.ru

...

Подобные документы

Работы в архивах красиво оформлены согласно требованиям ВУЗов и содержат рисунки, диаграммы, формулы и т.д.
PPT, PPTX и PDF-файлы представлены только в архивах.
Рекомендуем скачать работу.

© 2000 — 2023, ООО «Олбест» Все права защищены