Ідентифікація текстового концепту жіночність у сильних позиціях французької реалістичної прози ХХ століття

Размещено на http://www.allbest.ru/

ІДЕНТИФІКАЦІЯ ТЕКСТОВОГО КОНЦЕПТУ ЖІНОЧНІСТЬ У СИЛЬНИХ ПОЗИЦІЯХ ФРАНЦУЗЬКОЇ РЕАЛІСТИЧНОЇ ПРОЗИ ХХ СТОЛІТТЯ

Буць Ж.В.

Анотація

У статті представлено концептуальний аналіз творів французьких пись- менників-реалістів ХХ століття. Особлива увага приділяється розгортанню текстового концепту жіночність у художній тканині французької реалістичної прози. Окремої ваги набувають сильні позиції літературних творів з огляду на їх концептоутворюючу функцію. Розглянуто назви, епіграф та кінцівки досліджуваних романів з метою виявлення текстових концептів, що в них ідентифікуються.

Ключові слова: французька реалістична проза, текстовий концепт жіночність, сильні позиції, назва, епіграф, кінцівка.

Аннотация

В статье представлен концептуальный анализ произведений французских писателей-реалистов ХХ века. Особое внимание уделяется развертыванию текстового концепта женственность в текстовом пространстве французской реалистической прозы. Важное значение отведено сильным позициям литературных произведений, потому как они выполняют концептообразующую функцию. Рассматриваются названия, эпиграф и концовка исследуемых романов с целью идентификации текстовых концептов.

Ключевые слова: французская реалистическая проза, текстовый концепт женственность, сильные позиции, название, эпиграф, концовка.

Annotation

The paper presents a conceptual analysis of the works of the French realist writers of the ХХ century. Particular attention is paid to the deployment of the textual concept FEMINITY in the text area of the French realist prose. Special weight gain the strong positions of literary works in terms of their concept forming function. Considers the name, epigraph and ending novels studied in order to identify textual concepts.

Key words: French realist prose, textual concept feminine, strong positions, title, epigraph, ending.

Виклад основного матеріалу

У другій половині ХХ століття наукова парадигма лінгвістичних досліджень змінила напрям, зокрема скерувала фокус уваги в русло когнітивно-дискурсивних вчень художнього тексту, що безпосередньо пов'язано зі складністю й багатогранністю художнього простору світової літератури.

Сучасні розвідки когнітивної поетики відзначаються низкою особливостей, оскільки розуміння художнього тексту як цілісної структури, в якій реалізовано задум автора, припускає множинність його інтерпретацій (Багацька О. В., Безребра Н. Ю., Adam J. M., Maingueneau D. та ін.). Розуміючи художній текст як концептуальну єдність, О. М. Кагановська пропонує систему текстових концептів художньої прози [7]. Поглиблюючи дослідження природи і функціонування текстових концептів, у сучасній романістиці виокремлюють концепт-константу (Каратєєва Г. М.), концепт-ідею (Андрієвська В. В.), концепт-сценарій (Логвиненко М. І.), розглядають оповідний простір як площину розгортання концептуальної інформації (Дорош О. О., Савчук Р. І.) та ін. Усе вищевикладене зумовлює актуальність обраної теми дослідження.

За мету ми ставимо визначити особливості ідентифікації текстового концепту жіночність у сильних позиціях художнього простору французької реалістичної прози ХХ століття.

До розгляду гендерно маркованого концепту нас спонукала дедалі посилена зацікавленість науковців напрямом досліджень, у центрі уваги якого перебувають гендерні аспекти мови та комунікації. Крім того, вважаємо, що дослідження текстового концепту тендерної спрямованості сприяє подальшому розвитку когнітивних вчень.

Науковий інтерес до французької реалістичної прози у рамках когнітивної інтерпретації художнього твору обумовлений тим, що концептуалізація відбувається безпосередньо через мову та ментальну сутність мовного суб'єкта, які підпорядковані історико-культурній стереотипізації. Конкретно ми звернулися до одного з напрямів реалістичної прози - соціально-побутового роману. Характерним для цього різновиду реалістичного художнього простору є зображення персонажів у конкретних історичних обставинах, а також викриття їхнього приватного життя й побуту, що надає змогу простежити особливості концептуалізації французького суспільства відповідної епохи. У соціально-побутових романах спостерігається конфлікт між людиною та суспільством, в якому гендерний аспект посідає вагоме місце. Тому, ми й звернулися до вивчення текстового концепту (далі - ТК) жіночність у творах французьких письменників саме цього жанрового напряму.

Матеріалом нашого дослідження слугували твори французьких письменників-реалістів ХХ століття: Ф. Моріака “Therese Desqueyroux”, Ф. Еріа “La famine Boussardelle” і Е. Базена “Madame Ex”.

Сучасні лінгвопоетологи художній текст розуміють як концептуальну єдність, оскільки ТК є текстотвірними категоріями. Текстовий концепт (мається на увазі художнього тексту) характеризує авторський вибір концептуальних пріоритетів і формує індивідуально-авторську картину світу в художньому творі, яка визначається естетичними домінантами письменника [2]. У подальшій роботі визначаємо ТК за О. М. Кагановською, як "мовленнєво-розумове утворення змістового плану, яке характеризується багатосмисловою напруженістю й надкатегоріальністю і на текстовому рівні імплікує сукупність певних ознак метаобразів художнього твору з метою їхньої подальшої експлікації" [7, с. 24]. Мовленнєва сутність ТК проявляється на вербальному рівні, оскільки концепти віддзеркалюють реальність у свідомості через мову.

Занурившись у світ художнього твору, читач має перебувати в постійній напрузі, що на текстовому рівні відтворюється рухом смислу літературного тексту. Одним із засобів такої динамічної організованості художнього тексту є його членування на композиційні одиниці.

Під композицією літературного твору розуміється впорядкована сукупність функціонально розрізнених елементів, послідовність структурних домінант різних рівнів тексту [9, с. 336]. Композиційне оформлення художнього твору має змістову наповненість, що уможливлює перерозподіл смислового навантаження літературного тексту.

У когнітивній поетиці в організації текстового простору особливої ваги набуває сильна позиція, оскільки вона інтенсифікує текстові категорії [8, с. 125128] і бере участь у розподілі інформації на певні фрагменти [10, с. 127].

Формально сильні позиції виявляються на конкретних ділянках лінійного текстового простору, тому що підкріплюють найсуттєвішу частину інформації всієї понятійно-смислової системи літературного тексту [3, с. 58]. У композиційній організації художнього твору сильні позиції збігаються із заголовком, епіграфом, зав'язкою, розв'язкою [7, с. 107].

У статті ми розглянемо концептуальний простір соціально-побутових романів ХХ у таких сильних позиціях, як заголовок, епіграф і кінцівка.

Заголовки художніх творів є першими вербальними маркерами ТК. Назва твору є відправною точкою для його розуміння і "інструкцією до побудови гіпотези щодо глибинної структури тексту і вказує читачеві можливі напрями в пошуках засобів декодування намірів автора" [6, с. 175]. Заголовок експліцитно або імпліцитно репрезентує концептуально значущу інформацію [7, с. 107], є ключем до розуміння та інтерпретації всього тексту [8, с. 101], оскільки являє собою відбиток проявів передтекстових і післятекстових когнітивних відтворень автора [13, с. 17].

Назва художнього твору як один із сегментів його композиції має численні функції й виступає "актуалізатором практично всіх текстових категорій" [8, с. 95], отже, є концептуально значущою і передає емоційне забарвлення тексту.

У лінгвопоетичних розвідках заголовок розуміється як сильна позиція, що являє собою номінатему твору [7, с. 107]. Завдяки заголовку художній текст набуває завершеності й підпорядковується певному концепту. Проаналізований нами матеріал, окрім належності до соціально-побутового різновиду реалістичного романного жанру, поєднано розгортанням ТК жіночність.

При проспективному прочитанні творів французької реалістичної прози ХХ століття стає зрозумілим, що вони здебільшого являють собою пряму номінацію головних героїнь: “Therese Desqueyroux” (Ф. Моріак) і “Madame Ex” (Е. Базен). Однак, вирізняються ускладненою семантикою, що можливо виявити лише при ретроспективному прочитанні цих романів.

Так, за тлумаченням енциклопедії імен, Тереза у перекладі з грецької означає defenseuse [15] - "захисниця". Після інтерпретації роману Ф. Моріака (“Therese Desqueyroux”) стає зрозумілим концептуальне наповнення імені головної героїні. Жінка перебуває у конфлікті з навколишнім світом і, як може, захищає себе від нього - намагається отруїти свого чоловіка (Mauriac, TD). Проте у результаті вона отримує покарання. Таким чином, можна окреслити схему логічного розгортання сюжетної лінії в романі:

ЖІНКА ^ ЗАХИСНИЦЯ ^ КРИМІНАЛЬНИЙ ВЧИНОК ^ ПОКАРАННЯ.

Заголовок іншого французького реалістичного роману “Madame Ex” Е. Базена вказує на її соціальний статус. Зважаючи на історичну приналежність цього твору до ХХ століття, коли інститут сімейних стосунків утрачає свою вагу, особливої уваги потребує номінативна частина назви роману - Ex ("розлучена"). Уживання цієї лексичної одиниці автором у заголовку твору “ Madame Ex ” з великої літери конотує не просто статус представниці жіноцтва, а її приналежність до родини таких, як вона, що імпліцитно вказує на руйнацію та втрату морально-етичних норм французького суспільства. Так, у назві твору Е. Базена ідентифікується ТК моральне падіння, що в концептуальному просторі роману є складником ТК жіночність.

У назві роману Ф. Еріа “Famille Boussardel” концептуального значення набуває лексема famille. За словниковою статтею: famille n.f. - “ensemble forme par le pere, la mere et les enfants” (виділено нами. - Ж.Б.) [14, с. 408]. Семантико- когнітивний аналіз назви твору Ф. Еріа, з огляду на досліджуваний ТК, указує на соціальний статус жінки - МАТИ. Роман “Famille Boussardel” набуває рис сімейного роману [11, с. 89], і розгортання ТК жіночність у творі відбувається у межах його концептуальних складників, які визначають стан жінок як у сім'ї, так і в суспільстві. При ретроспективному прочитанні роману Ф. Еріа спостерігаємо розгортання ТК материнство у рамках досліджуваного ТК.

У композиційній структурі художніх творів окрему позицію займає епіграф. Він має своєрідну автономність, що зумовлена його проміжним становищем (між заголовком і основним текстом). Будучи так званим "текстом у тексті" (за В. А. Кухаренко [8, с. 133]), епіграф набуває вторинної комунікативної функції у збільшенні інформаційного наповнення ТК [4, с. 83]. Оскільки епіграф здебільшого має цитатну форму, то він виступає "метатекстовим включенням", яке впливає на осмислення всього художнього твору [1, с. 355].

Одним із різновидів епіграфів французької реалістичної прози стає епі- граф-присвята. Так, роману Ф. Моріака “Therese Desqueyroux” передує цитата французького поета ХІХ століття Ш. Бодлера, яка являє собою фінальну репліку головного персонажа одного з віршів у прозі, що увійшли до збірки “Petits poemes en prose ou Le Spleen de Paris”: Seigneur, ayez pitie, ayez pitie des fous et des folles! O Createur! peut-il exister des monstres aux yeux de celui-la seul qui sait pourquoi ils existent, comment il se sont faits, et comment ils auraient pu ne pas se faire [...] [12]. Будучи письменником-католиком і пропагуючи християнські моральні принципи, Ф. Моріак обрав для епіграфа саме рядки Ш. Бодлера, оскільки поет своїми неоднозначними віршами виступав проти будь-якого насилля. Головна героїня твору “Therese Desqueyroux” намагалася позбутися чоловіка, отруївши його (Mauriac, TD). Концептуального навантаження в цьому епіграфі набувають лексичні одиниці Seigneur n.m. - “[avec une majuscule] relig. Dieu, considere comme le maTtre souverain et absolu de toutes choses” [14] і Createur n.m. - “gen. avec majuscule [dans l'ordre relig.] Dieu, considere comme ayant tire du neant I'univers, notre monde ainsi que I'homme et les etres qui le peuplent” [там само], що номінують Вище Створіння, до якого звертаються за прощенням. Повторення звертання ayez pitie - "змилуйтеся" імпліцитно вказує на каяття, хоча при ретроспективному прочитанні твору Ф. Моріака не спостерігаємо спокути з боку головної героїні, що набуває імпліцитного вираження у ТК моральне падіння. З другого боку, цією цитатою Ф. Моріак нібито виправдовує все, що відбуватиметься у творі.

За епіграфом-цитатою в романі “Therese Desqueyroux” йде епіграф- присвята, звернений до головної героїні. При порівнянні цього звертання з віршем Ш. Бодлера простежується певна закономірність, тому вважаємо, що тут ідеться не про пряме цитування, а про наслідування. Так, на семантичному рівні компоненту із цитованого вірша cette enigme inesperee [12] ("ця несподівана загадка") відповідає пояснення Ф. Моріака про справжність образу головної героїні, хоча і в цьому є міра нереальності: Therese, beaucoup diront que tu n'existes pas. Mais je sais que tu existes [...] (Mauriac, TD, 2).

В епіграфі-зверненні до роману Ф. Моріака “Therese Desqueyroux” концептуального значення набуває метонімічне порівняння головної героїні зі Святою Локустою (sainte Locuste), у якому набуває імпліцитного вираження ТК прагнення свободи, що, у свою чергу, окреслює концептуальну лінію гріховності, оскільки Локуста була відомою римською отруйницею І століття нашої ери. Тереза, прагнучи свободи від чоловіка, намагалася його отруїти, за що не понесла покарання з боку суспільства. Тож, в епіграфі отримують вираження додаткові смислові нюанси концептуального простору роману.

Будучи єдиним актуалізатором категорії завершеності в художньому тексті, кінцівка набуває концептоідентифікувальної функції сильної позиції, а точніше - підтверджує попередню ідентифікацію ТК у заголовку та епіграфі [7, с. 123]. Розрізняють відкриті й закриті кінцівки художніх творів [8, с. 136]. У французькій реалістичній прозі ХХ століття немає чіткого дотримання того чи іншого виду текстового завершення.

Відповідно до жанру досліджуваних творів, концептуальний простір французьких соціально-побутових романів ХХ століття ґрунтується на ідеї ЖИТТЄВОГО ШЛЯХУ. Завершення цього довгого чи короткого шляху відбивається у фінальних частинах художніх творів.

Особливо цікавими видаються закриті кінцівки французьких реалістичних романів ХХ століття. Так, у розв'язці твору Ф. Еріа “Famille Boussardel” головна героїня роману, хранителька сімейних традицій, пані Бусардель ховає свого чоловіка в сімейному мавзолеї: Madame Boussardel enfin renversa la tete. [...]... inscrits au fronton du mausolee, noircis par le temps, solidement graves, les mots: FAMILLE BOUSSARDEL (Heriat, FB, 499). Символічний образ склепу, останнього притулку, імплікує ТК вічність, що актуалізується в межах розгортання ТК жіночність. Особливої концептуальної значущості набувають дієприкметник noircis p.p.pl. і прислівник solidement adv., які вербалізують ТК вічність: з плином часу, можливо, лише потемніють (noircis par le temps) літери, що міцно вигравіювані (solidement graves) на мавзолеї - СІМ'Я БУСАРДЕЛЬ. За духовними традиціями французького суспільства родина є найважливішим одвічним джерелом само- ідентифікації й реалізації жінок. У концептуальному просторі роману Ф. Еріа “Famille Boussardel” спостерігається циклічність реалізації ТК. Твір починається з того, що молоде подружжя перебуває на цвинтарі, саме біля сімейного мавзолею (але це інше покоління родини): ніщо не є вічним, лише сімейні зв'язки.

У французьких соціально-побутових романах ХХ століття відкриті кінцівки є концептуально значущими. Погоджуючись із думкою О. П. Воробйової, вважаємо, що відкритість фінальних частин твору підсилює ефект закритого простору, ефект полону [5, с. 80]. Такі кінцівки залишають масу питань в адресатів, але, водночас, активізують їхнє сприйняття й активують процес обміркування можливого продовження художнього твору [8, с. 137].

У відкритих кінцівках французької реалістичної прози ХХ століття ілюстративний матеріал демонструє розгортання ТК життєвий шлях у межах досліджуваного ТК.

Роман Е. Базена “Madame Ex” закінчується монологом головної героїні, яка звертається до однієї з доньок: [...] un jour on n'en saura plus rien ; et tes arriere- petits-enfants, ne sachant plus tres bien de quelle femme ils descendent, s'apercevront seulement qu'a leur arbre genealogique, il y a une branche fourchue. [...] il te reste a survivre doucement; il te reste a mourir longtemps (Bazin, ME, 349). У наведеному фрагменті Аліна Ребюсто замислюється над сенсом свого життя. Концептуального значення набувають лексичні одиниці, що позначають майбутнє: arriere-petits-enfants n.m.pl. “enfants du petit-fils ou de la petite-fille” [14], імпліцитно вказуючи на вічність. Cемантичне значення словосполучення arbre genealogique (“tableau qui, sous une forme arborescente, indique le developpement d'une famille a partir d'un couple ancestral commun” [там само]) лише підтверджує актуалізацію ТК вічність. Розлучення і, як наслідок, руйнація сім'ї спричинили самотність головної героїні твору Е. Базена. На лексичному рівні ТК самотність вербалізовано семами survivre ("виживати") і mourir longtemps ("довго помирати").

У цілому дослідження сильних позицій ілюстративного матеріалу надало змогу ідентифікувати й простежити розгортання ТК жіночність у французькій реалістичній прозі ХХ століття. Сильні позиції французьких соціально-побутових романів ідентифікують ТК МОРАЛЬНЕ падіння, вічність, материнство, самотність та життєвий шлях, що є концептуальними складниками ТК жіночність. Крім того, сильні позиції аналізованих творів викривають додаткові смислові нюанси концептуального простору.

Перспективним у подальших розвідках видається розгляд концептоутворюючої функції сильних позицій у художньому просторі "жіночих" романів.

Література

1. Арнольд И. В. Стилистика современного английского языка (Стилистика декодирования): [учеб. пособ.] / Ирина Владимировна Арнольд. М.: Просвещение, 1990. 300 с.

2. Аскольдов С. А. Концепт и слово / С. А. Аскольдов // Русская словесность. От теории словестности к структуре текста: антология / [под ред. В. П. Нерознака]. М.: Асаdemia, 1997. С. 267-279.

3. Буцикіна Н. Є. Лінгвокогнітивний і комунікативний аспекти внутрішнього мовлення персонажів (на матеріалі художньої прози Ф. Моріака): дис.... канд. філол. наук: 10.02.05 / Буцикіна Надія Євгенівна. К., 2004. 256 с.

4. Буць Ж.В. Текстовий концепт жіночність у французьких соціально- побутових романах ХІХ-ХХ століть: лінгвокультурологічний і комунікативно- прагматичний аспекти: дис.... канд. філол. наук: 10.02.05 / Буць Жанна Володимирівна. К.: 2013. 269 с.

5. Воробйова О. П. Ідея резонансу в лінгвістичних дослідженнях / О. П. Воробйова // Мова. Людина. Світ: [зб. наук. праць / відп. ред. О. О. Тараненко]. К.: Вид. центр КНЛУ, 2006. С. 72-86.

6. Горшкова К. А. Роль заглавия-аллюзии в реализации категории интертекстуальности в художественном тексте / К. А. Горшкова, Н. Г. Шевченко // Вісник Харківського національного університету. Романо-германська філологія. Харків: Константа, 2005. № 667. С. 175-178.

7. Кагановська О. М. Текстові концепти художньої прози (на матеріалі французької романістики середини ХХ століття): монографія / Олена Марківна Кагановська. К.: Вид. центр КНЛУ, 2002. 292 с.

8. Кухаренко В. А. Інтерпретація тексту / Валерія Андріївна Кухаренко. Вінниця: Нова книга, 2004. 272 с.

9. Лотман Ю. М. Семиосфера [Електронний ресурс] / Юрий Михайлович Лотман. СПб.: Искусство - СПБ, 2000. 704 с. Режим доступу: http://lib.socio.msu.ru/l/librarv?e.

10. Савчук Р. І. Оповідний простір художньої прози Ф. Саган: лінгвокогнітивний та комунікативний аспекти: дис.... канд. філол. наук: 10.02.05 / Савчук Руслана Іванівна. К.: 2009. 296 c.

11. Симонова Л. А. Семейный роман: к проблеме жанра / Л. А. Симонова // Идейно-художественное многообразие зарубежных литератур нового и новейшего времени: [межвуз. сб. науч. трудов]. М.: МГОУ, 2004. Ч. 6. С. 83-96.

12. Baudelaire C. Petits poemes en prose [Електронний ресурс] / Charles Baudelaire. P.: ATHENA, 1998. Режим доступу: http://www.uniscience.ch/ athena/baudelaire/spleen/baud_ppp_frame0.html.

13. Berrendonner A. Decalage: les niveaux de I'analyse linguistique / A. Berrendonner, M.-J. Reichler-Beguelin // Langue frangaise. 1990. № 81. P. 99125.

14. Le petit Larousse illuste: chronologie universelle. P.: LAROUSSE, 2008. 1812 p.

15. L'encyclopedie des prenoms de L'Internaute [Електронний ресурс]. Режим доступу: http://milsabor.blogspot.com/2007/11/lencyclopdie-des-prnoms-de-linternaute.html.

Размещено на Allbest.ru