Лінгвістичні аспекти вивчення українських говорів на матеріалі сільськогосподарської лексики

Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

Лінгвістичні аспекти вивчення українських говорів на матеріалі сільськогосподарської лексики

Анотація

У статті висвітлено лінгвістичні аспекти дослідження говорів української мови на матеріалі різних тематичних груп лексики сільського господарства. Здійснений огляд праць підтверджує, що зазначений шар лексики дає солідний фактичний матеріал для дослідження українського діалектного континууму. Мовознавці на основі практичного матеріалу словника вказаної галузі народного господарства вивчали говори різних територій - Закарпаття (Й. О. Дзендзелівський), межиріччя Дністра і Дунаю (П. Ю. Гоиценко), Правобережного Полісся (М. В. Никончук), Центральної Слобожанщини (Р. Л. Сердега) та ін.

Ключові слова: аспекти вивчення, тематична група лексики, сільськогосподарська лексика, говір.

Аннотация

В статье проиллюстрировано лингвистические аспекты исследования говоров украинского языка на материале различных тематических групп лексики сельского хозяйства. Обзор работ подтверждает, что указанный слой лексики дает солидный фактический материал для исследования украинского диалектного континуума. Языковеды на почве практического материала словаря указанной отрасли народного хозяйства изучали говоры разных территорий - Закарпатья (И. А. Дзендзелевский), междуречья Днестра и Дуная (П. Е. Гриценко), Правобережного Полесья (Н. В. Никончук), Центральной Слобожанщины (Р. Л. Сердега) и др.

Ключевые слова: аспекты изучения, тематическая группа лексики, сельскохозяйственная лексика, говор.

Annotation

The linguistic aspects of the research of the Ukrainian dialects on the material of different thematic groups of agricultural vocabulary are examined in the article. The review of the works proves that this vocabulary provides considerable material for the research of the Ukrainian dialect continuum. The linguists studied dialects of Transcarpathia (Yosip Dzendzelivskiy), country between rivers Dniester and Danube (Pavlo Gricenko), Right-bank Polissya (Mikola Nikonchuk), Central Slobozhan (Ruslan Serdega) and other territories on the material of agricultural vocabulary.

Key words: aspects of research, thematic group of vocabulary, agricultural vocabulary, dialect.

Лінгвісти, описуючи говори певної мови, звертаються насамперед до її лексичного складу, який становить основний фактичний матеріал дослідження. Л. С. Терешко зазначала, що лексична система найбільш показова щодо тих змін, які відбуваються в сучасних говірках [10, с. 141]. Так, діалектологи займаються вивченням говорів української мови на основі лексики різних тематичних груп, наприклад, традиційних сімейних обрядів (М. В. Бігусяк, Р. Д. Іванський та ін.), традиційної народної медицини (В. М. Баденкова, О. М. Вікторіна тощо), назв одягу і прикрас (Г. Г. Березовська, Т. В. Щербина та ін.), назв їжі й кухонного начиння (М. О. Волошинова, Е. Д. Гоца тощо), назв побуту (Г. І. Мартинова, Л. М. Тищенко та ін.), народних промислів (ткацтво - Н. Ф. Венжинович, гончарство - А. М. Мединський тощо) та багато інших. Солідний практичний матеріал для дослідження українського діалектного континууму дає і сільськогосподарська лексика, яка відображає традиційно найдавніші заняття наших предків - землеробство (рослинництво) та скотарство (тваринництво). Важливим є той факт, що під час збору говіркових матеріалів респондентами виступають переважно люди з сільських місцевостей, для яких вказаний шар лексики є мовою щоденного вжитку, що дає можливість дослідникам зробити записи цінних для подальшого опрацювання текстів. Ґрунтовне вивчення українських говорів на матеріалі сільськогосподарської лексики здійснено у працях Ю. В. Абрамян, Й. О. Дзендзелівського, П. Ю. Гриценка, Г. О. Козачук, М. С. Кушмет, Ф. А. Непийводи, М. В. Никончука, Р. Л. Сердеги, Л. С. Терешко, Т. М. Тищенко, Н. П. Шеремети та ін.

Мета нашої статті - окреслити лінгвістичні аспекти вивчення говорів української мови на матеріалі сільськогосподарської лексики. Об'єкт дослідження - праці мовознавців, у яких українські говори описано на матеріалі лексики сільського господарства. Предмет - аспекти вивчення сільськогосподарської лексики діалектологами.

Питання вивчення говорів української мови на матеріалі лексики сільського господарства торкнулася Л. С. Терешко. Ще в дисертаційному дослідженні “Українські говірки Південного Побужжя (в межах Кривоозерського району Миколаївської області)” (1954) [11] вона на фонетичному, морфологічному та лексичному рівнях розглянула взаємодію південно-західного й південно-східного наріч української мови. Значну частину фактичного матеріалу наукової роботи становить саме сільськогосподарська лексика українських говірок восьми населених пунктів Кривоозерськогого району Миколаївської області. Продовженням опису вказаного шару лексики є публікація дослідниці “До характеристики змін у сільськогосподарській термінології українських говірок Південного Побужжя” (1956), де простежено інтенсивний процес витіснення із вжитку обласних слів, заміни їх загальнонародними відповідниками [10, с. 141]. Авторка звернулася до таких лексико-семантичних груп як: назви знарядь праці, назви сільськогосподарських робіт та їх наслідків, назви земельних ділянок і меж, назви ваги та ін. Л. С. Терешко визначила, що сільськогосподарська термінологія українських говірок Південного Побужжя близька до сільськогосподарської термінології літературної мови. Але разом з літературною сільськогосподарською термінологією досліджувані говірки зберігають ще й обласні слова. До них, наприклад, належать такі терміни: грива, двойчаки, копа, куштура, мерва, пирейіди, трина тощо [10, с. 152].

Ф. А. Непийвода в тезах доповіді “Сільськогосподарська лексика Черкащини” (1959), які були представлені на Х республіканській діалектологічній нараді, указує на схожість рис фонетичної системи й граматичної будови говорів Черкащини з нормами загальнонародної української літературної мови, що виразно виявляється і в сільськогосподарській лексиці [7, с. 26]. Мовознавець розглядає такі способи творення слів як: суфіксальний (бурячище, дармування, овешник, свинар тощо) та словоскладання (вітродвигатель, електроводо- качка, комбікорм та ін.). Також авторка визначає новотвори: діскування / дискувати - обробляти землю дисковим культиватором. Звертає увагу дослідниця і на синонімічне багатство слів, пов'язаних із сільським господарством, і постійне розширення активного словника працівників сільського господарства [7, с. 28]. лексика сільський наріччя суфіксальний

У науковому доробку проф. Й. О. Дзендзелівського, поряд з іншими непересічними діалектологічними працями, знаходимо студії, присвячені вивченню сільськогосподарської лексики. Наприклад, у статті “Назви сільськогосподарських культур у говорах Закарпаття” (1960) вчений описав назви культур сільського господарства в українських закарпатських говорах, умовно поділивши ці найменування на назви зернових та бобових культур (жито, ячмінь, овес, пшениця, просо, гречка, кукурудза, соняшник, біб, горох, чечевиця, квасоля, соя) і назви городніх, баштанних та інших культур (картопля, топінамбур, столовий червоний буряк, кормовий буряк, морква, редька, бруква, капуста, кольрабі, шпинат, салат, помідор, баклажан, перець овочевий, цибуля, часник, петрушка, пастернак, селера, огірок, кавун, диня, гарбуз, хрін гірчиця, кріп, кмин, хміль, льон, коноплі, тютюн) [4]. Автор до кожної назви подав говіркові найменування й похідні від них слова, провів паралелі з літературною мовою, іншими українськими діалектами та навіть іншими слов'янськими мовами, навів ряд діалектних варіантів лексем на позначення сортів рослин. На нашу думку, праця цікава як з діалектологічної, так і з етнолінгвістичної точки зору. Ознайомившись із нею можна дізнатися, звідки були завезені на територію Європи, і конкретно України, деякі сільськогосподарські культури, коли це відбулося, як це пов'язано з варіантами їхніх найменувань тощо.

Г. О. Козачук зауважує, що лексична система мови не може бути повністю досліджена без глибокого вивчення її діалектних лексичних систем [5, с. 1]. Так, у коло наукових зацікавлень лінгвіста ввійшло питання студіювання окремих підгруп тематичної групи сільськогосподарської лексики, а саме: назв сільськогосподарських будівель і огорож, ручних, тяглових знарядь праці і процесів, які ними виконуються, назв сільськогосподарських рослин, назв тваринницької лексики, назв воза і окремих деталей кінської упряжі [5, с. 3], що знайшло своє відображення в дисертаційній роботі “Сільськогосподарська лексика говорів Волині” (1971).

На наш погляд, важливе місце в низці досліджень, присвячених вивченню говорів української мови на матеріалі сільськогосподарської лексики, відводиться працям професора П. Ю. Гриценка. У контексті сказаного вище слід згадати кандидатську дисертацію вченого “Генезис і семантична структура сільськогосподарської лексики українських західностепових говорів” (1981). У ній вирішується чимало завдань, серед яких на першому місці стоїть дослідження складу та семантичної структури сільськогосподарської лексики українських західностепових говорів межиріччя Дністра і Дунаю, зокрема лексики тваринництва, землеробства, транспорту [2, с. 2]. Стаття вченого “Тваринницька лексика українських західностепових говірок. Питання організації тематичної групи” (1982) стала спробою встановити чинники об'єднання лексем у єдине ціле. Вдячним матеріалом послужила сукупність лексики, що підводиться під узагальнювальну назву “тваринницька лексика” [3, с. 143]. Ця думка підтверджує доцільність вибору сільськогосподарської лексики як фактичного матеріалу наших подальших досліджень.

Праця “Сільськогосподарська лексика правобережного Полісся” (1985) проф. М. В. Никончука репрезентує говіркові варіанти назв ниви, сільськогосподарських культур, сільськогосподарських знарядь, сільськогосподарських робіт. Спочатку автор тлумачить поняття, а потім наводить різновиди його найменувань. Наприкінці книги подано індекс слів із відповідною вказівкою на сторінки їх розміщення. Представлено і список обстежених населених пунктів, що дає змогу орієнтуватися в просторовому функціонуванні запропонованих лексем. Згадана праця не вміщує деяких назв пов'язаних із сільським господарством, наприклад, на позначення тваринництва і птахівництва, обробітку льону і конопель. Їх розгляд знайшов місце в книзі “Матеріали до лексичного атласу української мови (правобережне Полісся)” (1979). Крім того, праця “Сільськогосподарська лексика правобережного Полісся” (1985) не вміщує назви сільськогосподарських будівель [8, с. 3]. Професор розглядає їх дещо пізніше, у монографії “Будівельна лексика правобережного Полісся” (1990).

Метою дисертаційного дослідження Н. П. Шеремети “Південноволинсько- подільське діалектне порубіжжя (за матеріалами тваринницької лексики)” (2000) є окреслення південноволинсько-подільського діалектного порубіжжя на основі вивчення тваринницької лексики вказаного ареалу. Дослідниця зазначає, що ця група лексики одна з найдавніших і найпоширеніших мікросистем у діалектній лексико-семантичній макросистемі, що дозволяє говорити про її глибоку архаїчність і стабільність, про важливу роль для вивчення лексичного складу мови [13, с. 2].

Показовою визнаємо також працю Т. М. Тищенко “Подільсько-середньо- наддніпрянське суміжжя у світлі ізоглос” (2003). По-перше, вона детально проаналізувала функціонування сільськогосподарської лексики в східних районах Вінниччини, західних і центральних районах Черкащини, північно-західних районах Кіровоградщини [12, с. 2], які частково належать до обраного нами для дослідження середньонадбузького ареалу. По-друге, Т. М. Тищенко ґрунтовно вивчила зону контактування подільського та середдньонаддніпрянського говорів української мови, що теж становить для нас науковий інтерес, адже одним із завдань нашого дослідження є вивчення території контакту подільських і степових говорів української мови.

Кандидатська дисертація Р. Л. Сердеги “Лексика традиційного господарювання в говорах Центральної Слобожанщини (Харківщини)” (2004) та його монографія “Сільськогосподарська лексика в говірках Центральної Слобожанщини (Харківщини)” (2012), з'явившись порівняно недавно, встигли стати важливим теоретичним підґрунтям і зразком опису різних груп лексики для зацікавлених аналогічними проблемами науковців. А. А. Сагаровський, науковий редактор названої вище монографії, зазначає, що її автор на достатньому говірному матеріалі із 185 пунктів представив номенклатурні групи рослинних культур, періодів їх розвитку й достигання, назви хвороб і шкідників, аграрних виробничих процесів, знарядь, агентів, сільгосприміщень, засобів транспортування тощо [9, с. 215]. Позитивним мовознавець вважає те, що Р. Л. Сердега не обмежився багатоаспектним розглядом лексики, а вдався до вправної словотвірної характеристики складників системи. Також він вказує на неабияку цінність “ареалогічного” розділу монографії [9, с. 216].

Кандидатська дисертація Ю. В. Абрамян “Динаміка номінацій традиційного сільського виробництва в українських східнослобожанських говірках” (2011) продовжує тему дослідження українського діалектного континууму на матеріалі лексики сільського господарства. Дослідниця в аспекті динаміки (впродовж ста років) вивчає найменування сільськогосподарських культур та сільськогосподарських угідь як органічний складник лексикону східнослобожанських говірок [1, с. 2]. Зокрема, вона прийшла до висновків, що динамічні процеси, спричинені взаємодією із суміжними говірками, українською та російською літературними мовами, суспільно-економічними перетвореннями в регіоні тощо, зумовили суттєві мовні зрушення на лексичному рівні українських говірок Східної Слобожанщини [1, с. 16].

Серед сучасних досліджень слід згадати і науковий внесок у вивчення української діалектології М. С. Кушмет, яка нещодавно захистила кандидатську дисертацію “Сільськогосподарська лексика українських східностепових говірок” (2014). Наукова робота вирішує актуальне питання вивчення лексичного складу, семантики, структурної організації й географії сільськогосподарської лексики [6, с. 2], розширюючи при цьому емпіричну базу діалектологічних досліджень, уводячи в науковий обіг фактичний матеріал, який засвідчує сучасний стан сільськогосподарської лексики східностепових говірок Донеччини [6, с. 4].

Ознайомившись із низкою праць, присвячених вивченню українських говорів на матеріалі лексики сільського господарства, робимо висновок, що вказана група словника українських говорів здавна привертала увагу вчених. Дослідники працювали, взявши за основу лексику вказаної галузі народного господарства, зібрану в населених пунктах конкретних територій. Так, Ю. В. Абрамян на матеріалі лексики сільського господарства досліджувала говори Східної Слобожанщини, Й. О. Дзендзелівський - Закарпаття, П. Ю. Гриценко - межиріччя Дністра і Дунаю, Г. О. Козачук - Волині, М. С. Кушмет - Донеччини, Ф. А. Непий- вода - Черкащини, М. В. Никончук - Правобережного Полісся, Р. Л. Сердега - Центральної Слобожанщини (Харківщини), Л. С. Терешко - Південного Побужжя, Т. М. Тищенко - подільсько-середньонаддніпрянського суміжжя, Н. П. Шеремета - південноволинсько-подільського порубіжжя тощо. Мовознавці вивчали говори названих територій на такому матеріалі: найменування сільськогосподарських рослин та сільськогосподарських угідь (Ю. В. Абрамян); лексика, пов'язана з різними процесами землеробства і назви сільськогосподарських культур (Й. О. Дзендзелівський); лексика тваринництва (назви на позначення тварин, стада тварин, агентивів, продуктів тваринництва, місця перебування тварин тощо), лексика землеробства (назви знарядь праці та їх деталей, процесів обробки землі, догляду і збереження урожаю, агентивів, сільськогосподарських культур, земельних ділянок та ін.), лексика транспорту (назви транспортних засобів і їх деталей, агентивів тощо) (П. Ю. Гриценко); назви тваринництва і птахівництва, ниви, сільськогосподарських культур, сільськогосподарських знарядь, сільськогосподарських робіт, сільськогосподарських будівель тощо (М. В. Никончук). Також залучалися для аналізу назви сільськогосподарських будівель і огорож, ручних, тяглових знарядь праці і процесів, які ними виконуються, назви сільськогосподарських рослин, тваринницької лексики, назви воза і окремих деталей кінської упряжі (Г. О. Козачук); назви на позначення сільськогосподарських культур, їхніх хвороб і шкідників, лексеми на позначення сільськогосподарських робіт і їх виконавців, назви сільськогосподарських знарядь, приміщень сільськогосподарського призначення (М. С. Кушмет); назви знарядь праці, сільськогосподарських робіт, спеціальностей, приміщень тощо (Ф. А. Не- пийвода). Крім того, здійснено опис на відповідних територіях назв сільськогосподарських культур, періодів їх розвитку й достигання, назв хвороб і шкідників, аграрних виробничих процесів, знарядь, агентів, сільськогосподарських приміщень, засобів транспортування тощо (Р. Л. Сердега); назв знарядь праці, назв сільськогосподарських робіт та їх наслідків, назв земельних ділянок і меж, назв ваги та ін. (Л. С. Терешко), лексики на позначення сільськогосподарських рослин, лексики на позначення поля з-під сільськогосподарських рослин, лексики на позначення агентів, пов'язаних із рільництвом і городництвом (Т. М. Тищенко); лексем на позначення назв свійських тварин, їхніх стад, місця перебування, продуктів тваринництва, агентивів (пастухів і виконавців інших робіт), назв знарядь, пов'язаних із доглядом та утримуванням свійських тварин, вигуків, якими кличуть та відганяють свійських тварин тощо (Н. П. Шеремета).

Перелік мовознавців, які займалися вивченням українських говорів на матеріалі сільськогосподарської лексики не вичерпний, але достатній, щоб стверджувати про змістовність говіркового словника вказаної галузі народного господарства, який щоденно функціонує в мовленнєвому середовищі селян і фіксує народні відповідники загальновідомих у літературній мові понять, збереження та аналіз яких є одним з основних завдань діалектологів.

Розглянувши лінгвістичні аспекти вивчення українських говорів на матеріалі сільськогосподарської лексики, маємо на меті опис тематичних груп лексики сільського господарства, яка функціонує в межах середньонадбузького ареалу.

Література

1. Абрамян Ю. В. Динаміка номінацій традиційного сільського виробництва в українських східнослобожанських говірках : автореф. дис. ... канд. філол. наук : [спец.] 10.02.01 “Укр. мова” / Юлія Василівна Абрамян ; ДЗ “Луганськ. нац. ун-т ім. Т. Г. Шевченка”. - Луганськ, 2011. - 20 с.

2. Гриценко П. Е. Генезис и семантическая структура сельскохозяйственной лексики украинских западностепных говоров : автореф. дис. ... канд. филол. наук : [спец.] 10.02.02 “Языки народов СССР (укр. язык)” / Гриценко Павел Ефимович ; Ордена Труд. Крас. Знам. Ин-т языковеденья им. А. А. Потебни АН УССР. - К., 1980. - 29 с.

3. Гриценко П. Ю. Тваринницька лексика українських західностепових говірок. Питання організації тематичної групи / П. Ю. Гриценко // Структура українських говорів : зб. наук. праць / відп. ред. І. Г. Матвіяс. - К. : Наук. думка, 1982. - С. 142170.

4. Дзендзелівський Й. О. Назви сільськогосподарських культур у говорах Закарпаття / Й. О. Дзендзелівський // Studia Slavica Academie Scientiarum Hungaricae. - Budapest, 1960. - Т. VI. - S. 113-143.

5. Козачук А. А. Сельскохозяйственная лексика говоров Волыни : автореф. дис. ... канд. филол. наук : [спец.] 10.661 “Языки народов СССР (укр. язык)” / Козачук Анна Александровна ; Киев. государств. педагог. ин-т им. А. М. Горького. - К., 1971. - 19 с.

6. Кушмет М. С. Сільськогосподарська лексика українських східностепових говірок : автореф. дис. ... канд. філол. наук : [спец.] 10.02.01 “Укр. мова” / Кушмет Марія Станіславівна ; Донецьк. нац. ун-т. - Донецьк, 2014. - 20 с.

7. Непийвода Ф. А. Сільськогосподарська лексика Черкащини / Ф. А. Непий- вода // Х республіканська діалектологічна нарада : тези доп. ; Ін-т мовозн. ім. О. О. Потебні АН УРСР. - К., 1959. - С. 26-28.

8. Никончук М. В. Сільськогосподарська лексика правобережного Полісся / М. В. Никончук ; АН УРСР, Ін-т мовознавства ім. О. О. Потебні, Житомир. держ. пед. ін-т ім. І. Франка ; [відп. ред. А. М. Залеський]. - К. : Наук. думка, 1985. - 312 с.

9. Сердега Р. Л. Сільськогосподарська лексика в говірках Центральної Слобожанщини (Харківщини) : монографія / Р. Л. Сердега ; Харків. нац. ун-т ім. В. Н. Каразіна. - Х. : Монограф, 2012. - 218 с.

10. Терешко Л. С. До характеристики змін у сільськогосподарській термінології українських говірок Південного Побужжя / Л. С. Терешко // Труды Одесского государственного университета имени И. И. Мечникова. - К.: Киев. государств. ун-т им. Т. Г. Шевченко, 1956. - Т. 146, Серия филолог. наук, Вып. 5. - С. 141-153.

11. Терешко Л. С. Українські говірки Південного Побужжя (в межах Криво- озерського району Миколаївської області) : дис. ... канд. філол. наук / Терешко Лариса Семенівна. - Одеса, 1954. - Ч. 1 - 2.

12. Тищенко Т. М. Подільсько-середньонаддніпрянське суміжжя у світлі ізоглос : автореф. дис. ... канд. філол. наук : [спец.] 10.02.01 “Укр. мова” / Тищенко Тетяна Миколаївна ; Нац. пед. ун-т ім. М. П. Драгоманова. - К., 2003. - 19 с.

13. Шеремета Н. П. Південноволинсько-подільське діалектне порубіжжя (за матеріалами тваринницької лексики) : автореф. дис. ... канд. філол. наук : [спец.] 10.02.01 “Укр. мова” / Шеремета Наталія Петрівна; Нац. пед. ун-т ім. М. П. Драгоманова. - К., 2000. - 19 с.

Размещено на Allbest.ru