Явище евфемії в економічному дискурсі (на матеріалі статей тижневика "The economist")

Анотації

Стаття висвітлює утворення та використання евфемізмів, пов'язаних з негативними наслідками у соціально-економічній сфері. Розглянуто статті з тижневика The Economist та простежено реалізацію словосполучень евфемістичного характеру в економічного дискурсу для пом'якшення та пояснення абстрактних економічних понять.

Ключові слова: безробіття, економічний дискурс, криза, евфемізм, вплив, неплатоспроможність, значення.

This article investigates creation and use of euphemism related to the specific context of the global financial crisis and related unpopular facts. By drawing on the articles from The Economist we have studied euphemisms in the economic discourse, which camouflage the abstract economic notions.

Key words: unemployment, economic discourse, crisis, euphemism, influence, insolvency, meaning. евфемізм економічний словосполучення

Мета нашого дослідження - на основі вибірки із британського тижневика The Economist виявити та проаналізувати особливості використання евфемізмів на позначення різноманітних економічних понять. Аналіз економічного дискурсу є невід'ємною складовою у розумінні та значенні термінів, що лежить в основі розуміння, евфемістичних субститутів. Дослідження також дасть змогу висвітлити їхнє значення в англійській лінгвокультурі. У статті опрацьовано дві рубрики тижневика The Economist, а саме Business і Finance and Economics. Було виявлено 25 евфемізмів, основою для дослідження стали 40 статей.

Евфемізми утворюють значну частину мітигаційного лінгвоконцептуального простору поряд із формулами ввічливості та іншими засобами мітигації, при цьому виконуючи й свої специфічні функції в дискурсі. Евфемізми є нестійкою, достатньо рухомою та історично мінливою частиною лексичної підсистеми, що ускладнює вирішення питань їхньої кодифікації.

Викривлення або приховання інформації реалізується внаслідок цілеспрямованого формування визначень та заміни семантики слів для позначення понять. Вміле маркування проблемних зон суспільства, веде до прихованого навіювання читачеві висловлювань, які не співпадають із реальною дійсністю.

Евфемізми, як спеціально обрані засоби маркування небажаних висловлювань здійснюють цілеспрямований вплив на читача. Із розвитком суспільства такі проблемні зони змінюються, а тому вбачаємо актуальним дослідження засобів пом'якшення та маркування цих зон, прагматичного впливу таких засобів на читача для виявлення найбільш проблемних зон. Евфемізм - це "a lexical substitution strategy for representationally displacing topics that evoke negative affect". Ці лексичні одиниці мають на меті зменшити "the communicative discomfort associated with a distasteful topic" [2, 261-263].

Основна мета евфемізмів може бути викладеною у двох значення цих лексичних одиниць. Евфемістичні вирази, перш за все, використовують менш образливий вираз для заміни більш різких та непристойних висловлювань, або ж пропонують висловлювання, котре буде більш доступне одержувачу повідомлення. З іншого ж боку, для збереження `обличчя' у двозначних висловлюваннях мовця, евфемістичні субститути маскують, спотворюють або ж перекручують значення слів, котрі зазвичай використовують в урядових, військових чи корпоративних установах. Matthew McGlone, Gary Beck та Abigail Pfiester стверджують, що для того, щоб впоратись з цими завданнями евфемізм повинен "not call undue attention to itself", це означає, що він повинен виступати як свого роду "camouflage " [2, 263].

Небажання адресанта розкривати справжню суть описуваного поняття, а також намагання здійснити цілеспрямований вплив на масову аудиторію для отримання конкретної цілі. Це дозволяє говорити про той факт, що евфемізми, привертають увагу дослідників тим, що ці слова або вирази, здатні вуалювати факти і події, що без такої завуальованості викликають у суспільної свідомості негативні оцінки та антипатичні настрої.

При аналізі економічного дискурсу було виявлено, що істинний стан речей приховується, а думка суспільства скеровується на те, що труднощі минають без особливих наслідків.

Більш детально, зосередимо свою увагу на мову фінансової кризи, яка вплинула на економіку усіх країн світу. Для досягнення ефекту зміщення значення евфемізми відтісняють на задній план неприємні аспекти глобальної фінансової кризи. Використання евфемізмів, безумовно, обумовлені необхідністю підтримати бадьорість нації, відволікти суспільство від негативних явищ та подій.

Внаслідок розбіжностей між експліцитним та імпліцитним антецедентом (значеннями) поняття - евфемізми здатні впровадити в нашу свідомість позитивну асоціацію, яка цілковито нейтралізує та вуалює негативну асоціацію імпліцитного значення. Внаслідок цього читачі не помічають зв'язок між антецедентом та евфемізмом і сприймають евфемізм як об'єктивний та оптимальний варіант позначення поняття.

Глобальна світова фінансово-економічна криза посилила негативні процеси та явища у сфері зайнятості. Безробіття вважають важливим стимулятором активності працюючого населення, але у реальному економічному житті - це велике суспільне лихо. Воно призводить до найтяжчих негативних соціально-економічних наслідків.

Безробіття як соціально-економічне явище є характерним для ринкової економіки, постійно хвилює суспільство, потребує глибокого вивчення причин, що породжують його, уваги з боку урядових структур усіх рівнів і ґрунтовного аналізу економічного дискурсу.

Безробіття - це складна економічна, соціальна та психологічна проблема. Саме тому уряд жодної країни не може залишатися байдужим до проблеми безробіття і при згадці цієї проблеми посадовці замасковують лексичними одиницями, евфемізмами, гострі кути дискурсу.

Багато прикладів з рубрики Finance and Economics британського тижневика The Economist в деяких випадках через не чітко евфемістичні висловлювання можуть розглядатись в якості альтернативи більш `м'яких' виразів, щоб уникнути згадки `гидкого' слова (unemployment): employment gap, employment problems, employment reason, employment situation, negative employment та waiting for employment.

У випадку із евфемізмами employment situation, employment reason та waiting for employment, немає навіть натяку на передбачення значення, не згадується ніяка конкретна позитивна чи негативна ситуація, якби не контекст та загальні знання світової фінансової кризи.

In Portugal, where the youth unemployment rate stands at 27 % some 40 % of 18 to 30 years olds say they would consider emigrating for employment reasons [9].

Іменники, евфемістичних виразів employment gap, employment problems, employment crisis, employment disaster, мають певне негативне смислове навантаження і можуть служити більш нейтральній заміні негативного префікса un-, уникаючи значення факту `відсутності робочих місць'. Читач повинен розуміти, що під цим маскуванням розуміємо поняття, котрі є повністю протилежними за значенням, евфемістичними субститутами. Так, employment gap виступає в значенні `a gap caused by lack of employment', employment problems та employment disaster повинні бути інтерпретовані, як `unemployment problems' та `unemployment disaster'. Для прикладу,

Since not even the equality-conscious Nordics have yet managed to get rid of the employment gap altogether, it seems unlikely that gains on this scale will be realized in the foreseeable future, if ever, but there is certainly scope for improvement in some rich countries and even more in emerging markets. In the BRICs and other fast-growing developing countries the gap is already narrowing [10].

Employment in America, by contrast, suffered a more dramatic decline and a weaker recovery. In Britain, the trends were reversed. Output suffered a brutal decline and a feeble rebound, prompting fear of looming employment disaster [8].

В наведених вище прикладах автор за допомогою евфемізмів позначає поняття unemployment, при цьому евфемістичні субститути вуалюють денотат антецеденту.

Вплив економічної кризи, яка охопила Європу та інші частини світу, ще досі відчувається в багатьох країнах. Адже, economically disadvantaged, economically inactive, economically marginalized, economically abused, exploited та excluded, виступають все частіше на позначення `poor' або `unemployed'.

Kosovo's Roma, Ashkali and Egyptians are historically its poorest and it's most economically, politically and socially marganinalized minority [6].

The posters are silent about the economically inactive, who are not included in the labour force and therefore not counted as jobless [7].

Пересічний реципієнт зазвичай не встигає або не в змозі виокремити і осмислити евфемізм в потоці інформації. Саме використання евфемізму повинне насторожити реципієнта, якщо він бажає зрозуміти неприховане тлумачення сказаного у контексті. Неплатоспроможність та фінансова нестабільність, як результат банкрутства, на нашу думку, виступає чи не головним у розумінні наслідків економічних криз. Для пом'якшення негативного ефекту такого слова як insolvency, виникли наступні евфемізми cash flow problem, liquidity crisis, credit crunch.

In addition, Ukraine was vulnerable to the global liquidity crisis because in the past few years it has been incurring large deficits in its balance of payments, had accumulated large amounts of short term foreign debt, and the banking sector was weakened by increasing levels of bad debts. The possibility that Ukraine will not be able to cover its international financial requirements led to a loss of confidence and a collapse of the currency.

After the initial sub-prime shock, the credit crunch was slow to hit British firms. Even after Northern Rock collapsed in 2007 and money-market interest rates spiked, lending growth continued

Дослідження економічного дискурсу, не може бути повним і вичерпним без аналізу евфемізмів, за якими приховуються важливі ключові поняття, що визначають істинні поняття та дефініції глобальної економічної кризи. На перший погляд, економічна мова, як і інші аналітичні дискурси, може обмежено використовувати образи. Однак аналіз статей показав, що дискурс тижневика The Economist багатий на евфемістичні вирази, які здебільшого використовуються авторами для пом'якшення чи маскування різких економічних термінів. Це також дозволяє виявити приховану думку автора, який намагається свідомо маніпулювати читачем. Тому вважаємо доцільним подальше вивчення рис економічного дискурсу та аналізу евфемістичних виразів у ньому.