Структурні та лінгвопрагматичні особливості діалогів між учасниками веб-коментування (на матеріалах сайту "YouTube")

Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

Структурні та лінгвопрагматичні особливості діалогів між учасниками веб-коментування (на матеріалах сайту "YouTube")

Оксана Оверчук (Кіровоград, Україна)

У статті досліджуються лінгвопрагматичні особливості діалогів між учасниками інтернет- спілкування на прикладі англомовних веб-коментарів сайту YouTube. Розглянуто структуру діалогічної інтеракції в інтернет-просторі, визначено компоненти діалогів та типи комунікативної мети.

У зв'язку з розвитком новітніх інформаційних технологій та розширенням комунікативного простору міжособистісна мовна взаємодія є предметом посиленого інтересу науковців у сучасній лінгвістиці. Загальна спрямованість сучасних досліджень на вивчення особливостей інтернет-комунікації та існування різноманітних підходів до її вивчення зумовлює актуальність цієї розвідки. Спілкування в Інтернеті у різних аспектах розглядається на основі ідей зарубіжних та російських мовознавців (H.D. Lasswell, D. Crystal, S. Herring, J.M. Swales, N.Postman, Г.Г. Почепцов, В.І. Карасик, О.М. Галичкіна, І.А. Гусейнова, О.А. Леонтович, О.В. Дєдова, Л.Ю. Шипіцина, Т.І. Рязанцева, М.Ю. Сидорова та ін.). Дослідження українських науковців присвячені вивченню інтернет-комунікації у когнітивно-прагматичному, семіотичному, лінгвокультурологічному та гендерному аспектах (Н.В. Акімова, В.Б. Бурбело, О.І. Горошко, І.А. Ільїна, Л.Ф. Компанцева П.І. Сергієнко).

Спілкування в мережі Інтернет надає користувачам необмежені можливості для реалізації категорії діалогічності, зокрема у віртуальному просторі діалогічне мовлення реалізується у веб-коментарях. Мета даної розвідки - визначити лінгвопрагматичні особливості діалогів між учасниками веб-коментування. Об'єкт дослідження - діалоги між учасниками веб-коментування як особлива форма спілкування у віртуальному мовному середовищі. Матеріалом дослідження слугують діалоги в мережі Інтернет виокремлені методом суцільної вибірки з коментарів до музичних відео залишених на сайті відомого відеохостингу YouTube (70 одиниць).

Веб-коментарі визначаються як особливий комунікативний жанр інтернет-дискурсу та представляють собою комунікативні дії особистості, яка демонструє себе через відкриту публікацію своєї думки/оцінки [6:18]. Окрім вираження своєї думки щодо переглянутого матеріалу, користувачам надається змога відповісти на коментарі інших комунікантів, таким чином створюючи діалогічну мовленнєву інтеракцію.

У сучасному мовознавстві найчастіше діалог тлумачиться як форма мовлення, що становить інверсовану розмову двох і більше осіб (полілог), результатом чого є формування діалогічного тексту (Ф.С. Бацевич, О.Л. Каменська, В.І. Лагутін та ін.). Компоненти діалогічної єдності різними авторами називається по-різному: репліка-акція - репліка-реакція (Святогор), керуюча репліка - залежна репліка (Леонова, Шубін), стимул - реакція (Арутюнова), зачинний компонент - кінцевий компонент (Блох, Поляков) [2]. У даному дослідженні притримуємося термінами Н.Д. Арутюнової - репліка-стимул та репліка-реакція.

Веб-коментар являє собою репліку-стимул і провокує відгук від інших користувачів - репліку-реакцію. Кількість реплік-реакцій може варіюватися і залежить від ступеня провокативності репліки-стимулу. До того ж, існують коментарі, які не викликають у інших користувачів бажання продовжити віртуальне обговорення і мають низький евокативний потенціал.

Метою будь-якого спілкування є побудова ефективної мовної взаємодії, в якій інтегруються одиниці різних мовних рівнів для створення ефективної моделі мовленнєвого акту. Діалоги учасників коментування є особливим мовним простором для втілення прагматичних цілей комунікантів, адже таке спілкування відрізняється від традиційної діалогічної інтеракції і має ряд конститутивних ознак, які характеризують їх як вид інтернет-спілкування:

віртуальність (спілкування з уявним співрозмовником);

дистантність (комуніканти віддалені один від одного у часі та просторі);

наявність гіпертексту (нелінійна композиція мережевого тексту, коли текст являє собою окремі блоки, а порядок їх сприйняття залежить від самого користувача);

анонімність (учасники комунікації практично нічого не знають один про одного, окрім псевдоніма та інформації, яку учасник повідомляє сам про себе);

креолізованість (використання паралінгвістичних засобів, таких як зображення, фотографії, різні шрифти, кольори, графічні символи тощо).

Характерною проблемою віртуального спілкування є досягнення успішної мовленнєвої взаємодія, адже на думку деяких вчених спілкування у віртуальному середовищі має ознаки як усного, так і писемного мовлення (М. Бордмен, А.Г. Волкова, Д. Штейн). Цікавим є зауваження відомої дослідниці інтернет-спілкування С. Херрінг, що користувачі відчувають «комп'ютерно-опосередковану комунікацію як розмову, незважаючи на те, що вона відбувається письмовими засобами» [9]. Л.Ф. Компанцева вважає, що «мова Інтернету може бути віднесена до нового різновиду мови, що посідає значуще місце в житті соціуму разом з такими великими підсистемами, як, наприклад, мова художньої літератури, розмовна мова тощо» [5:14]. Відсутність екстралінгвістичних та просодичних маркерів (які лише частково заміщуються умовними позначками, смайликами і т.д.), в поєднанні зі швидкістю перебігу розмови інколи ускладнює правильне розуміння прагматичних аспектів (іллокутивний потенціал, імплікатура, непрямі мовленнєві дії), і загалом ускладнює інтерпретацію висловлювання [7:128].

Зазначені характеристики впливають на якість спілкування, тож досягнення комунікативних цілей залежить від здатності користувача ефективно вести діалогічну інтеракцію, враховуючи ці особливі риси.

Комунікативна мета учасників діалогів у процесі коментування перетинається з іллокутивним критерієм, тобто наміром мовців. Так, за комунікативною метою Н.Д. Арутюнова виокремлює: 1) інформативний діалог; 2) прескриптивний діалог; 3) обмін думками з метою прийняття рішення або з'ясування істини (суперечка, дискусія); 4) діалог, який має на меті встановлення або регулювання міжособистісних стосунків; 5) святомовленнєві жанри, серед яких виділяються: а) емоційні, які дають вихід емоційним перенавантаженням (співчуття, жаль, вихваляння, захват, побоювання, страхи); б) артистичні, які розраховані на естетичне сприйняття (жарти, глузування, анекдоти); в) інтелектуальні, які вчать правильно орієнтуватися в житті, оцінювати те чи інше положення речей [1:52-79].

Аналізуючи діалоги між учасниками веб-коментування на сайті YouTube, зазначаємо, що у досліджуваному матеріалі проявляється кожен з зазначених типів діалогів і у перебігу обговорення може переходити з одного типу в інший. Емоційний діалог (1) переходить у інформативний (2), а згодом приймає форму діалогу-суперечки (3), наприклад:

Byron Graffiti

Beyonce, Miguel, & Justin Timberlake 's harmonies are everything in this song. Pure talent.

Avery Love

RIGHT, there voices go together like Kool-Aid & Sugar.

Автор коментарю-стимулу Byron Graffiti виражає захват від переглянутої роботи, вживаючи для її опису словосполучення “pure talent”, його співрозмовник підтримує таку думку прислівником “RIGHT”.

jamilla

miguel andjustin are in this song? o.o ive been listening to this song like every day for the past year and i completely missed that..

shelly114

+jamilla They wrote and produced it

У продовженні діалогічної інтеракції користувач shelly114 на питання коментатора jamilla інформує про авторів даної відеороботи нейтральною реплікою-реакцією They wrote and produced it.

Ricardo Costa

+Avery Love get your facts straight Miguel and JT wrote and produced this song and video along with her...

Kenneth Williams

THEY all wrote the song ,,,but those are BEY's vocals ,,,,,She plays a big part in her vocal arrangements !!

Byron Graffiti

+Kenneth Williams Those are Bey's vocals along with Miguel's and JT's you can hear them in the "oooh" breakdown part. I know what I'm talking about.

Подальший розвиток обговорення приймає характер суперечки, коли учасники діалогу не погоджуються один з одним і оперують у вираженні своєї думки наступними засобами для впливу на сприйняття адресата:

імператив get your facts straight;

графічні засоби, які виражають нестриманість та агресію (написання великими літерами THEY, повторення знаків оклику у кінці речення);

стверджувальна репліка-реакція I know what I'm talking about свідчить про впевненість автора у своїх знаннях і має високий іллокутивний потенціал.

Отже, як показує аналіз типів діалогів між користувачами відеохостингу YouTube, комунікативна мета в межах однієї мовної інтеракції може змінюватись і залежить від перлокутивної реакції адресата.

Для ефективної реалізації мовної інтенції автори відгуків вказують конкретно ім'я адресата для запобігання непорозумінь і відповідно комунікативних невдач, наприклад:

Saranya Ton

Omg that's kinda racist

Leandro Leao

+Saranya Ton I don't think so.

Дослідження структурно-композиційної організації веб-коментарів дозволяє виокремити структурні елементи діалогів в мережі Інтернет. На прикладі коментарів до музичного відео залишених на сайті відеохостингу YouTube до цих елементів відносимо ім'я автора та його аватар, текст повідомлення, час написання коментаря та оцінка до коментарю за допомогою позначки like/dislike. Таке оцінювання обмежено опозицією «подобається-не подобається» і не передбачає вербального вираження. Розглянемо структуру діалогічної взаємодії на прикладі коментарів до музичного відеокліпу "Stay with me” (Sam Smith):

UpPerFire - Minecraft and more!!!

місяць тому

Not trying to be racist but I'm I the only who thought Sam Smith was black? O.o 3784 like dislike

Всі відповіді (500)

I did lol 12

Robyn Perkins

тиждень тому

Автор коментаря-стимула вказує своє ім'я та аватар, нижче зазначається час написання коментаря (місяць тому) і текст самого повідомлення. Число 3784 означає кількість позитивних оцінок для даного відгуку, залишених іншими користувачами. На момент аналізу даний коментар має 500 відповідей, тобто розглянута діалогічна інтеракція налічує 501 репліку. Це число може змінюватися з часом, адже користувачі мають можливість додавати або видаляти свої коментарі. Кількість учасників обговорення варіюється від двох до безлічі.

Досліджуючи коментування користувачів сайту YouTube, впадає у вічі, що обговорення в рамках однієї діалогічної єдності мають різну часову тривалість.

ariah Milano

2 місяці тому

holy shit this song is sung by a white boy??????????? wow amazing! Відповісти 1402 like dislike Всі відповіді (262)

Ashley Wiley

1 день тому

Us white people have soul.... Відповісти

3

Початковий коментар (репліка-стимул) holy shit this song is sung by a white boy??????????? wow amazing! був залишений автором два місяці тому, а остання репліка-реакція на момент аналізу розміщена один день назад. Тож обговорення початкової репліки тривало принаймні два місяці і продовжує отримувати відповіді надалі.

Є.В. Бобирєва включає три компоненти в структуру діалогу: зачин, ядро та завершення [3]. Проте аналіз структури діалогів у веб-коментуванні показує, що зачин та завершення є необов'язковими структурними одиницями у досліджуваному матеріалі. Автори коментарів не схильні починати повідомлення етикетним привітанням, маючи на меті перш за все висловити відношення до переглянутого матеріалу, а не зав'язати розмову з іншими користувачами. Наприклад: Mariah Milano: «it seems my comment has hijacked the comment section of this amazing song lol Not my intention!». Так як обговорення між учасниками спілкування має необмежені часові рамки і може бути продовженим у будь-який час користувачами даного сайту, такий компонент як завершення не має прагматичної цінності.

Отже, діалогічні інтеракції між учасниками веб-коментування на сайті відеохостинга YouTube характеризуються низкою лінгвопрагматичних особливостей, є необмеженими у часі та мають варіативну кількість учасників. Наявність ознак усного та письмового мовлення ускладнює досягнення комунікантами прагматичної мети спілкування. Особливе структурування діалогів у Інтернет-просторі сайту дозволяє ефективно втілювати комунікативні інтенції мовців.

Перспективним вважаємо дослідження україномовних діалогів між учасниками Інтернет-спілкування на прикладі веб-коментарів.

Бібліографія

лінгвопрагматичний діалогічний інтеракція англомовний

1. Арутюнова, Н.Д. Диалогическая модальность и явление цитации / Н.Д. Арутюнова // Человеческий фактор в языке. Коммуникация, модальность, дейксис. - М.: Наука, 1992. - С. 52-79.

2. Блох, М.Я., Поляков, С.М. Строй диалогической речи [Текст] / М.Я. Блох, С.М. Поляков. - М.: Прометей, 1992. - С. 7-63.

3. Бобырева Е.В. Семантика и прагматика инициальных и финальных реплик диалога: автореферат канд. дис. филол. наук. Волгоград, 1996.

4. Дедова О.В. Лингвосемиотический анализ электронного гипертекста: (на материале русскоязычного Интернета): дисс. на соискание уч. степени доктора филологических наук: спец. 10.02.01 «Русский язык», 10.02.19 «Теория языка» [Электронный ресурс] / О. В. Дедова. - Режим доступа: http://www.dissercat.com.

5. Компанцева Л.Ф. Інтернет-комунікація: когнітивно-прагматичний та лінгвокультурологічний аспекти: автореф. на здобуття наук. ступеня доктора філологічних наук: спец. 10.02.02 «Російська мова» / Л.Ф. Компанцева. - Київ, 2007. - 23 с.

6. Сидорова И.Г. Коммуникативно-прагматические характеристики жанров персонального Интернет-дискурса (сайт, блог, социальная сеть, комментарий): автореф. дис. на соиск. учен. степ. канд. филол. наук: спец. 10.02.19 / И.Г. Сидорова. - Волгоград, 2014 . - 23 с.

7. Bazzanella C., Baracco A. Misunderstanding in IRC (Internet Relay Chat) in Dialogue Analysis 2000, Marina, Bondi and Sorin, Stati (eds.) Tubingen, Niemeyer, 2003, pp. 119-131.

8. Dresner Е. The Topology of Auditory and Visual Perception, Linguistic Communication, and Interactive Written Discourse [Електроний ресурс] / Е. Dresner // Language@Internet. - 2005. - Режим доступу: http://www.languageatinternet.de/articles/2005/161/index_html/.

9. Herring S. Computer-Mediated Conversation: Introduction and Overview [Електроний ресурс] / S. Herring // Language@Internet. - 2010. - Volume 7. - Режим доступу: http://www.languageatinternet.org/articles/2011/Herring/introduction.pdf.

Размещено на Allbest.ru