Функції політичного дискурсу

Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

Функції політичного дискурсу

Анна Коваленко

The paper attempts to analysis of modern approaches to the study of the notion of political discourse and its functions. The author characterizes the main functions of political discourse.

Key words: politics, government, political discourse, political communication, function, power relations, the electorate.

Політика - особливий вид людської діяльності спрямований на боротьбу за отримання влади, іі утримання та розподіл. Роль політики та політиків у світі невпинно зростає, політика тією чи іншою мірою проникає у різноманітні сфери життя сучасної людини, що протікає у вирі суспільно-політичної інформації. Актуальність нашого дослідження продиктована необхідністю всебічного вивчення феномену політичного дискурсу та його функцій, що втілюють політику у життя.

Метою нашого дослідження є визначення основних функцій політичного дискурсу. Досягнення поставленої мети передбачає розв'язання наступних задач: зробити огляд сучасних наукових досліджень присвячених зазначеній темі; проаналізувати сучасні підходи до визначення поняття «політичний дискурс»; вивчити основні функції політичного дискурсу; спробувати визначити та дати власну характеристику найважливіші функції політичного дискурсу.

Дослідженням політичного дискурсу тією чи іншою мірою займалися А. М. Баранов, Р. Водак, Т. А. ван Дейк, В. З. Д'емянков, О. М. Міхальова, О. М. Паршина, К. С. Серажим, Ю. А. Сорокін, О. Й. Шейгал та ін.

Єдиного визначення політичного дискурсу не існує. О. Й. Шейгал називає політичним дискурсом «будь-які мовленнєві утворення суб'єкт, адресат чи зміст яких стосується сфери політики» [7: 23]. У лінгвістиці такий підхід до трактування політичного дискурсу називають широким. Застосування такого підходу дозволяє дослідникам приймати до розгляду будь-які тексти, що присвячені політичним питанням, як офіційні документи та промови так і буденні розмови про політику, а також політичний фольклор.

Прихильником широкого трактування можемо назвати і А. М. Баранова, який розуміє під політичним дискурсом «сукупність дискурсивних практик, що ідентифікують учасників політичного дискурсу як таких, або формують конкретну тематику політичної комунікації [1: 246]. За такого підходу авторами політичного дискурсу можуть виступати не лише політики, а й аналітики, журналісти, політологи тощо.

Так званий вузький підхід до вивчення політичного дискурсу запропонований Т.ван Дейком. Дослідник називає політичним дискурсом клас жанрів обмежений соціальною сферою, а саме політикою [8: 134]. Застосування такого підходу звужує корпус досліджуваних текстів до тих, що безпосередньо створено політиками, чи для політиків (офіційні промови, звернення, протоколи засідань та ін.).

У своїй роботі ми спираємося на власне визначення: політичний дискурс - це мовленнєві утворення, що стосуються сфери політичної діяльності та актуалізуються у певному контексті [3: 299].

Переходячи до суті досліджуваного питання зазначимо, що у визначенні основних функцій політичного дискурсу серед дослідників також не існує єдності. політичний дискурс легітимізація інформативний

За Р. Водак слід розрізняти наступні функції політичного дискурсу: 1) персуазивну (переконання); 2) інформативну; 3) аргументативну; 4) персуазивно-функціональну (створення картини кращого світу); 5) делімітативну (акцентуалізація відмінностей); 6) груповидільну (змістове та мовне забезпечення ідентичності) [2: 51].

Є. В. Пєрєвєрзєв та Є. О. Кожемякін виділяють наступні функції політичного дискурсу: інформуюча, інструментальна, нормуюча, легітимуючи та прогнозуюча [5: 77].

О.Й. Шейгал називає основною функцією політичного дискурсу інструментальну, виділяючи у її рамках ще 11 функцій. Це функції соціального контролю, легітимізації влади, відтворення влади, орієнтації, соціальної солідарності, соціальної диференціації, агональну, акціональну, поширення інформації, визначення порядку денного, проекція в майбутнє і минуле [7: 36]. Визначаєчи основні функції дослідниця керується тезою про те, що політичний дискурс є інструментом у боротьбі за владу.

А. Б. Халатян слідом за О. Й. Шейгал називає основною функцією політичного дискурсу інструментальну і виділяє наступні похідні від основної функції політичного дискурсу: інтеграції та диференціації групових агентів політики, агональності та гармонізації, акціональну та інформаційну, інтерпретації та орієнтації, контролюючу та спонукальну [6: 53].

Т. І. Нікішина пропонує розрізняти інформаційну та інструментальну функції, а також функції нормування, легітимізації та прогнозу [4: 120-121].

Проаналізувавши та зіставивши дані класифікації ми спробуємо виділити та дати коротку характеристику тих функцій політичного дискурсу, які на нашу думку є провідними.

Головною функцією політичного дискурсу ми вважаємо інформативну. Інформування у політичному дискурсі має свої особливості. Подання інформації відбувається спорадично, завуальовано. Політики вправно вміють говорити багато, щоб не сказати нічого. Окрім того інформація подається з певної вигідної автору дискурсу позиції, таким чином щоб представити себе самого у вигідному світлі, а політичних опонентів у невигідному. Постійне підтримання певної політичної картинки також відбувається шляхом інформування суспільства про перебіг політичних подій.

Інструментальна функція забезпечує відтворення у суспільстві інформаційної складової політичного дискурсу. Оскільки інформаційні відносини влади та суспільства опосередковані ЗМІ, влада прагне контролювати інформаційні потоки. ЗМІ в свою чергу володіють засобами впливу на електоральну свідомість, та позиціонують себе як незалежні та об'єктивні суб'єкти дискурсивних відносин. Політичний дискурс як інструмент у боротьбі за владу використовує ЗМІ для забезпечення інформаційної підтримки існуючої політичної системи.

Функція переконання у політичному дискурсі реалізується як прямо так і опосередковано. Прямим переконанням ми вважаємо безпосередній вплив політиків або довірених осіб на виборців через звернення, промови, агітацію. Опосередковано переконання реалізується через побутові розмови про політику, де функцію переконання беруть на себе пересічні громадяни у повсякденному житті, впливаючи на свого співрозмовника.

Із інформаційною, інструментальною функціями та функцією переконання пов'язана функція політичної пропаганди. Інформація у політичному дискурсі подається емоційно із використанням пропагандистських прийомів, популістських гасел, що не мають об'єктивного підтвердження. Однак політична пропаганда є досить дієвим засобом у боротьбі за владу, апелюючи до потаємних прагнень суспільства отримати все і відразу не докладаючи зусиль. Політики постають у ролі всесильних ідеальних борців за певні ідеали, здатних швидко змінити політичну чи економічну ситуацію в країні на краще.

Мобілізаційна функція покликана спонукати суспільство до боротьби за зміни на краще. На нашу думку реалізацію даної функції найкраще вдається простежити у періоди виборчих кампаній, або під час виникнення революційні ситуації в країнах, коли загострення внутрішніх та (або) зовнішніх протиріч спонукає суспільство до певних дій.

Очевидним є зв'язок мобілізаційної функції із функціями консолідації та диференціації суспільних груп. Провладні та опозиційні політичні сили апелюючи до своїх прихильників поділяють суспільство на «своїх» та «чужих». Створення образу супротивника є вигідним для політичного дискурсу, оскільки дає можливість звинуватити опонента у тому, що ситуація в країні не є такою, як планувалося.

Функція легітимізації реалізується за допомогою проведення певних ритуалів (парламентські чи президентські вибори, інавгурація новообраного президента, складання присяги парламентом) наділяє певну особу (чи ряд осіб) владними повноваженнями. Легітимізація дає право на проведення реформ, розподіл ресурсів у державі, обрання внутрішнього та зовнішнього політичного курсу, законне застосування насильства.

Функція розподілу ресурсів у державі є важливим елементом встановлення економічних та виробничих відносин. Політики здобуваючи владу втілюють у життя певну економічну стратегію розвитку країни, важливою складовою якої є обґрунтування перерозподілу ресурсів та прибутків.

Функція нормування реалізується через прийняття постанов, указів, законів та підзаконних актів, що регулюють суспільні відносини. Законотворча діяльність є основним завданням правлячих політичних еліт, а зафіксований у текстах результат цією діяльності є матеріалом для лінгвістичного вивчення політичного дискурсу.

Функція соціального контролю полягає у маніпулятивному впливі на електорат, результатом якого є формування вигідних для автора дискурсу думок, почуттів, прагнень. Контроль над суспільними настроями, прагненнями дає змогу утримувати існуючу владну систему відносно сталою. Ця функція забезпечує підтримання правлячого політичного режиму навіть за наявності кризових явищ політичного чи економічного характеру.

Прогностична функція полягає у створення та підтриманні зв'язку між минулим, сьогоденням та майбутнім. Апелювання до колишніх здобутків у політичному дискурсі використовується як підґрунтя для створення оптимістичної картини майбутнього. Використання майбутнього контексту є вигідним, адже правдивість сказаного, на відміну від минулого та сьогодення, неможливо ні заперечити, ні перевірити.

Виступи політиків досить емоційні та дещо театральні, тому вважаємо доречним говорити про оцінну функцію політичного дискурсу. Виступи політиків побудовано таким чином, щоб нав'язати подіями свою власну оцінку із возвеличенням своєї ролі.

Вважаємо доречним вказати наявність «магічної» функції. Ритуальні риси політичного дискурсу із ознаками циклічності та символічності дозволяють простежити наявність певних ритуалів (інавгурація, присяга президента та парламенту) із використанням певних артефактів (Біблія, Конституція, символи державної влади). Повторення таких ритуалів та виголошення присяги, зміст якої на змінюється роками, викликає аналогію до стародавніх вірувань із використанням магічної атрибутики та замовлянь.

Таким чином, у дослідженні нами було з'ясовано, що єдиного загальноприйнятого визначення політичного дискурсу не існує; у лінгвістиці існують два підходи до визначення політичного дискурсу; нами було розглянуто концепції визначення основних функцій політичного дискурсу; у нашому дослідженні ми виділяємо наступні функції: інформативна, інструментальна, переконання, політичної пропаганди, мобілізаційна, консолідації та диференціації соціальних груп, легітимізації, розподілу ресурсів, нормування, соціального контролю, прогностична, оцінна та магічна.

Перспективою нашого подальшого дослідження є дослідження семантичних та прагматичних ознак політичного дискурсу.

Бібліографія

1. Баранов А. Н. Введение в прикладную лингвистику [Текст] / А. Н. Баранов. - М. : Эдиториал, 2001. - 360 с.

2. Водак Р. Язык. Дискурс. Политика. [Текст] / Р. Водак. - Волгоград : Перемена, 1997. - 139 с.

3. Коваленко А. Н. Политический дискурс как объект лингвистического исследования / А. Н. Коваленко // Вестник Северо-Кавказского гуманитарного института. - №4 (8). - Ставрополь, 2013. - С. 297-301.

4. Никишина Т. И. Функции политического дискурса как основные пути манипуляции политическим сознанием / Т. И. Никишина // Язык. Культура. Общество : сб. науч. тр. : материалы ІІ Междунар. науч. конф. «Межкультурная коммуникация в современном обществе», Саранск, 31.10.2011 г. / МГУ им. Н. П. Огарева, ИСИ, каф. лингвистики и межкультур. коммуникаций [редкол. : Л. М. Лемайкина (отв. ред) и др.]. - Саранск, 2011. - Вып. 3. - С. 119-121.

5. Переверзев Е. В. , Кожемякин Е. А. Политический дискурс: многопараметральная модель / Е. В. Переверзев, Е. А. Кожемякин // Вестник ВГУ, Серия : Лингвистика и межкультурная коммуникация, 2008. - № 2. - С. 74-79.

6. Халатян А. Б. Особенности организации современного политического дискурса [Текст] / А. Б. Халатян // Вестник МГОУ. Серия «Лингвистика». - № 6. - М. : Изд-во МГОУ, 2010. - С. 51-54.

7. Шейгал Е. И. Семиотика политического дискурса / Е. И. Шейгал. - М. : ИТДК «Гнозис», 2004. - 326 с.

8. Van Dj T. A. What is political discourse analysis? // Political linguistics. Amsterdam, 1998. - 279 p.

Размещено на Allbest.ru