Діалогічні єдності як одиниці діалогічного мовлення англійської мови у фразеології радіообміну для диспетчерського складу

Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

Діалогічні єдності як одиниці діалогічного мовлення англійської мови у фразеології радіообміну для диспетчерського складу

Постановка проблеми. В умовах сьогодення значно зростає інтерес до комунікативної сторони мови, до вивчення мовних механізмів, що забезпечують функціонування мови як засобу людського спілкування. Увага лінгвістів прикута до проблем діалогічного мовлення та діалогічної єдності, зокрема, як особливого типу дискурсу. На сучасному етапі особлива увага науковців спрямована на вивчення професійної мови, яка обслуговує професійну сферу спілкування.

Мова, будучи інструментом людської діяльності, несе на собі відбиток впливу тих, хто нею користується, та акумулює їх досвід. У цьому контексті мова професійного спілкування не є винятком. Одним із головних завдань вищого навчального закладу авіаційного профілю є підготовка висококваліфікованих фахівців, які повинні володіти вміннями та навичками професійного спілкування з метою ефективного застосування набутих знань у майбутній професійній діяльності, зокрема в авіації. Від рівня володіння професійним спілкуванням залежить не лише діяльність, а й життя учасників комунікації. У нашому випадку - це спілкування між диспетчером управління повітряним рухом (УПР) і пілотом. Саме від того, як розуміють один одного учасники цієї взаємодії, залежить безпека польоту.

У авіації сформувалися особливі вимоги до професійного мовлення. Для диспетчерів УПР властива специфічна комунікація, що відома як «Радіообмін цивільної авіації» (РЦА).

Т.О. Мальковська розглядає радіообмін як «сукупність фонетичних, граматичних і лексичних одиниць мови, що обслуговують мовленнєве спілкування учасників повітряного руху (авіадиспетчера й пілота) під час виконання польоту і представлену в діалогах «пілот - авіадиспетчер» [4: 15].

Для ведення надійного радіообміну важливим є знання англійської мови, вибір якої не був випадковим. Згідно статистиці, при застосуванні англійської мови під час ведення радіообміну відбулося значно менше авіаційних подій, ніж при застосуванні будь-якої іншої мови. Для диспетчера УПР безпечний зв'язок - це знання стандартної фразеології. Зауважимо, необхідне також використання авіаційної англійської та розмовної мов, залежно від ситуацій польоту.

Радіообмін відіграє провідну роль у професійному мовленні диспетчера УПР. Радіообмін можна розглядати як процес і як продукт діалогового спілкування. О.В. Акімова [2] розглядає радіообмін як дискурс (процес). Діалог, як форма мовленнєвого спілкування, являє собою форми взаємодії, що зазнають швидку зміну акцій і реакцій комунікантів, постійних чергувань. Особливістю діалогів для диспетчера УПР є їх цілеспрямованість, швидкий темп, що пов'язано з лімітом часу на спілкування.

Особливості авіаційного дискурсу досліджувались О.В. Акімовою, Т.О. Мальковською, А.Ф. Пчеліновим та ін. Аналіз означених наукових праць дає нам змогу зазначити, що для авіаційного дискурсу характерні: лаконічність, чіткість, однозначність, типова «фразеологія», котра спрямована на використання стандартних слів і фраз, чітку вимову; відносна свобода побудови висловлювань; використання нестандартного мовлення у нестандартних ситуаціях; строге тематичне спрямування змісту.

Отже, із вищесказаного можна зробити висновок, що радіообміну характерні ознаки діалогічного мовлення.

Огляд останніх досліджень і публікацій. Діалог - складне й багатоаспектне явище, про що свідчить великий дослідницький матеріал вітчизняних та зарубіжних вчених. Проблеми функціонально-комунікативної організації, дискурсу та тексту освітлювались у роботах Н.Д. Арутюнової, Ш. Баллі, В.В. Богданова, В.В. Виноградова, О. Дюкро, Г.О. Золотової, О. І. Москальської, Т.М. Ніколаєвої, Г.В. Колшанського, А.Е. Левицького, В.О. Самохіної, О.О. Холодович та інших.

Об' єктом дослідження статті є комунікативна мовленнєва діяльність майбутніх диспетчерів УПР.

Предмет дослідження статті - діалогічні єдності як одиниці діалогічного мовлення англійської мови у фразеології РЦА для майбутніх диспетчерів УПР.

Мета статті - дослідити діалогічну єдність як комунікативну одиницю діалогічного мовлення фразеології РЦА.

Виклад основного матеріалу дослідження. Діалогічне мовлення - розмова, при якій відбувається безпосередній обмін інформацією. Діалогу притаманна швидка зміна реплік співрозмовників, стислість, синтаксично залежний характер та своєрідний склад речень. У діалозі часто зустрічаються питальні, відповідні, спонукальні речення, а також приєднувальні конструкції, уточнюючі питання, перепитування, реагуючі речення, які можуть бути як «інтелектуальною» реакцією (лексично та граматично оформленою), так і суто емоційною (повторення з відповідною інтонацією) [6: 111].

У сучасній лінгвістиці діалог розглядається як особлива форма спілкування, як сфера прояву мовленнєвої діяльності людини, як форма існування мови. У лінгвістичній літературі діалогічне мовлення трактується як особливий вид мовленнєвої діяльності, що характеризується ситуативністю, наявністю двох або більше комунікантів, швидкістю і безпосередністю процесу відображення явищ та ситуацій об'єктивного світу, активністю мовців щодо вираження свого індивідуального ставлення до фактів, великою кількістю емоційних реакцій, персональною направленістю [3]. Досліджуючи діалогічний дискурс, науковці дійшли висновку, що репліки мають значеннєвий і власне формальний взаємозв'язок, що вони не здатні до самостійного функціонування в діалозі. Ряд науковців намагалися розглядати діалог не як ряд окремих незалежних висловлень, а як систему реплік, зв'язаних між собою структурним та семантичним зв'язком, що утворюють єдину комунікативну одиницю - діалогічну єдність.

«Діалогічна єдність - монотематична одиниця діалогу, яка володіє комунікативною цілісністю і утворюється двома (або більше) комунікантами, що задається комунікативною інтенцією і виражається в логіко-семантичній цілісності (когерентності), а також граматичній, лексичній, просодичній (повній або частковій) цілісності» [7: 52]. Діалогічна єдність є структурною і функціональною одиницею діалогу, і тому їй притаманні ті ж ознаки, що й діалогічному мовленні в цілому, а саме: мотивованість (внутрішня або зовнішня), адресність (тобто, адресованість певному слухачеві), двосторонній характер, емоційна забарвленість, еліптичність, асиметричність, ситуативна обумовленість, зв'язаність реплік між собою, наявність обов'язкового спонукання до відповідної реакції. Ці ознаки являють собою специфіку діалогу як особливої мовленнєвої побудови і пояснюють високу частотність уживання і різноманітність типів речень у функції відповідних реплік та широку поширеність висловлювань з імпліцитно вираженим комунікативним значенням у складі діалогічної єдності [1; 8].

Радіообмін ми можемо розглядати як систему запитань і відповідей, а дана система представляє собою один з найпоширеніших типів комунікативного зв'язку, яка є характерною для діалогічної форми мови, так як окремо поставлене питання не містить закінченого судження. Варто врахувати, що тільки тоді, коли смисловий зв'язок між питанням і відповіддю доповнений граматичними та інтонаційними зв'язками, поєднання двох реплік утворює діалогічну єдність [5].

У рамках одної діалогічної єдності у радіообміні спостерігаються такі моделі взаємодії реплік:

I. питання - відповідь;

ACC: Air France 848. Front thunderstorm in the vicinity of SH crossing the airway west to east. Top cloud 8000 metres. Are you able to climb to FL 330 to avoid thunderstorm on top?

ACFT: Air France 848. Affirm. Front thunderstorm observed. Accept FL 300.

II. пропозиція - прийняття;

ACC: Tarom 207, be advised CB 30 km south-west of SH, moving north. Recommend avoid CB east of the airway on your radar.

ACFT: Tarom 207. Radar indicates weather. Will avoid CB east of the airway on my radar.

III. команда / наказ - відповідь на команду / наказ;

TWR: Speedbird 702, take-off immediately or vacate runway.

ACFT: Taking off, Speedbird 702.

IV. затвердження / заява - підтвердження;

APP: Air India 116, contact Newtown control 129.1.

ACFT: Newtown control 129.1, Air India 116 [9].

Виокремимо також наступні пари діалогічних єдностей:

I. оклик (оклик / початок розмови) - реакція на оклик;

ACC: Ariana 626. Newtown Control.

ACFT: Ariana 626. Newtown Control. Go ahead.

II. вітання (вітання / початок розмови) - реакція на привітання (привітання / підхоплення розмови);

PIL: Rexbury Ground, Sunair 670, good morning, request start up.

CTL: Sunair 670, expect departure 50. Start up at own discretion.

III. вигук (реакція / початок розмови) - реакція на вигук (реакція / підхоплення розмови);

CTL: Sunair 596, Stop immediately. Sunair 596, stop immediately, flames coming from left main

gear.

PIL: Sunair 596, stopping.

PIL: Sunair 596, activating escape slides, request emergency services.

IV. пропозиція (обмін інформацією / пропозиція послуг) - прийняття пропозиції (обмін інформацією / прийняття пропозиції послуг);

ACC: Lot 345. Be advised. Thunderstorm south-west of DN, 30 km, moving to the north. Recommend fly heading 105 to avoid the thunderstorm. Maintain FL 230.

ACFT: Lot 345. Thunderstorm observed. Maintaining FL 230. Will fly heading 105 to avoid the thunderstorm.

V. наказ / команда (вимога) - відповідь на наказ / команду (підхоплення розмови);

ACC: KLM127. Newtown Control. Cancel offset. Rejoin route by Bravo.

ACFT: KLM 127. Rejoining the route by Bravo.

VI. твердження (обмін інформацією / початок розмови) - підтвердження (обмін інформацією / підхоплення розмови);

TWR: Finnair 1704, cleared for take-off.

ACFT: Cleared for take-off, Finnair 1704 [9].

Діалогічні єдності, за змістом виконуваних ними функцій, можна підрозділяти на: спонукальні (ініціюють); реактивні (реагують); реактивно-спонукальні [5]. У фразеології радіообміну вони здебільшого комбінованого характеру, тобто реактивно-спонукальні.

Висновки дослідження. Таким чином, з вищесказаного можна зробити висновок, що радіообмін як процес і як продукт діалогового спілкування складається в обміні висловлюваннями-репліками, на мовний склад яких впливає безпосереднє сприйняття, що активізує роль адресата (диспетчера УПР) у мовленнєвій діяльності адресанта (пілота). Для радіообміну притаманні: наявність двох співрозмовників; поперемінна адресація мови; одночасність сприйняття мови на слух; підготовка та реалізація власних висловлювань. Радіообмін має ознаки діалогу, бо так як і діалогічне мовлення володіє певними характерними рисами, а саме: стислість, еліптичність, послідовність обміну репліками, розгортання, включення реплік, зміна характеру реплік-стимулів і реплік-реакцій під впливом умов спілкування, застереження, перепитування, підхоплення, супутні репліки, вживання паралінгвістичних засобів. По-друге, у радіообміні можна виділити кілька рівнів комунікативних одиниць діалогічного мовлення: репліку, що реалізується в межах практично будь-якої комунікативної одиниці мови;

діалогічну єдність, що об'єднує мінімум дві репліки семантично і структурно; діалогічний абзац - комплекс двох або більше діалогічних єдностей, об'єднаних тематичної спільністю; діалог-текст, якщо він відповідає характеристикам зв'язності і цілісності. По-третє, діалогічна єдність виступає в якості одиниці діалогічного мовлення у фразеології радіообміну, яка представляє собою семантично і структурно-взаємопов'язані послідовності реплік, у яких характер другої репліки обумовлений характером першою.

Перспективами подальшого дослідження є використання фразових дієслів англійської мови у фразеології РЦА.

Бібліографія

діалогічний комунікативний мовлення авіація

1. Абрамова Т.В. Диалогическое единство «просьба-реакция»: на материале русского и английского языков: дисс…. канд. филол. наук: 10.02.19. / Абрамова Татьяна Валентиновна. - Воронеж, 2003. - 257 с.

2. Акимова О.В. Термин как единица терминологического поля и профессионального дискурса в разноструктурных языках: дисс…. канд. филол. наук: 10.02.20. / Акимова Ольга Валерьевна. - Казань, 2004. - 254 с.

3. Грибова П.Н. Лингвистическая сущность диалогической речи, ее роль и место в системе национального литературного языка / П.Н. Грибова // Актуальные вопросы переводоведения практики перевода. - Электронный ресурс http://www.alba-translating. ru/index/ php/

4. Мальковская Т.А. Англо-русские соответствия в языковой структуре радиообмена в режиме общения пилот - авиадиспетчер: дисс…. канд. филол. наук: 10.02.20 / Мальковская Татьяна Александровна. - Пятигорск, 2004. - 163 с.

5. Мальцева С.В. Еліптичні пропозиції в питально-відповідних єдностях / C. В. Мальцева. Гуманітарні технології в соціальній сфері: URL: http: // portal. Gersen. Ru (2008. 28 нояб.)

6. Махлина С.Т. Словарь по семиотике культуры / С.Т. Махлина. - СПб.: Искусство, 2009. - 752 с.

7. Михайлов Л.М. Грамматика немецкой диалогической речи [Текст] / Л.М. Михайлов. - М.: Высшая школа, 1994. - 110 с.

8. Плотникова А.В. Средства связи компонентов диалогических единств / А.В. Плотникова // Филологические науки в России и за рубежом: мат-лы межд. заоч. научной конф. (г. Санкт-Петербург, февраль 2012 г.). - СПб.: Реноме, 2012. - С. 157-159.

Размещено на Allbest.ru