Естетична функція ептонімів-вербалізаторів концепту liebe/кохання в креолізованому жанрі скрапбукінгу

Размещено на http://www.allbest.ru

Размещено на http://www.allbest.ru

Лінгвістика завжди знаходилася в пошуку нових парадигм, інструментарій яких розкривав би нові риси мовних і мовленнєвих явищ. Наприкінці XX століття поряд із пануючим антропоцентризмом виникла еколінгвістика міждисциплінарний напрям, породжений соціо-, психо та когнітивною лінгвістикою. Проте, на відміну від емерджентних просторів, модель лінгвістичної екології передбачає на лише опис «соціального та психологічного стану мови, а й влив цього стану на власне мову». На думку автора терміна Е. Хаугена, екологія мови це вивчення взаємодії будь-якої мови та її оточення. В еколінгвістиці прийнято розрізняти два напрями: екологічну лінгвістику, яка переносить на мовознавство терміни та методику екологічних досліджень, і мовну екологію, яка розглядає відображення мовою екологічних тем, спираючись на методи мовознавства.

Для еколінгвістики в цілому характерний системний підхід, антиредукціонізм, міждисциплінарність. Еколінгвістичний аналіз співвідносить лінгвістичні дані із ситуацією мовлення й характеристиками мовного соціуму. Мовні явища описуються як взаємопов'язані, взаємозалежні та такі, що взаємодіють між собою та з навколишнім середовищем, яке впливає на мовну поведінку індивіда й визначає динаміку взаємодії.

За масштабом і характером досліджуваних явищ виділяють інтер-, інтра- та транслінгвальний напрями еколінгвістики. Об'єктом вивчення в транслінгвільному напрямі є, зокрема, цитування іноземних джерел, використання одиниць, засобів, реалій однієї мови в контексті іншої [5]. Одними з таких одиниць, сутність яких полягає в їхній цитованості, є ептоніми крилаті вирази, які довгий час вживаються не обов'язково рідною мовою, історичний автор або літературне походження яких можна прослідкувати або довести. Навіть не будучи запозиченими з інших мов, ептоніми становлять проблему з'ясування причин та особливостей процесу набуття мовленнєвою одиницею мовних ознак, проблему перетину та взаємодії фразеологічних і текстових характеристик. Таким чином, вивчення характеристик ептонімів стає актуальним у межах еколінгвістики, у її когнітивному й соціальному аспектах.

Об'єктом цього дослідження є німецькомовні ептоніми як результат взаємодії мови й позамовних чинників ептонімізації, зокрема такі, що вербалізують концепт LIEBE/КОХАННЯ. Предмет становлять характеристики цих ептонімів у креолізованому жанрі скрапбукінгу. Метою дослідження є з'ясування умов, за яких згадані ептоніми реалізують гармонізуючу (естетичну) функцію (оскільки під екологічністю мови дослідники часто розуміють її гармонічність [17]).

Ептонім, за Л.П. Дядечко, це слово чи вираз, засіб готового вираження думки, що несе на собі «печатку авторства» та здатний до дериваційних процесів, що відрізняє його від нестійких цитат. Для переходу цитати до категорії ептонімів вона має відповідати критеріям, визначеним для кодифікації словниками та збірками крилатих виразів: цитата має бути загальновідомою й актуальною за змістом; має широко вживатися протягом певного часу; має бути асоційованою з літературним джерелом або історичною особистістю хоча б вірогідно. Мовні й мовленнєві прояви сутності ептоніму мають наслідок у диференційних характеристиках цих одиниць: ептоніми є відносно стійкими й відтворюваними, з потенціалом до граматичних і семантичних трансформацій, стилістичною маркованістю, експресивними, такими, що інтегруються в контексти різних мовленнєвих жанрів і набувають у них специфічних функцій.

Досі у фокус дослідження ептонімів потрапляли їх семантичні (В.П. Бєрков, О.В. Беркова), структурно-функціональні характеристики (А.П. Коваль, В.В. Коптілов, Т.В. Сазбандян, Н.М. Шарманова), дериваційні спроможності (Л.П. Дядечко), жанрово-стилістичні характеристики (Т.І. Манякіна), особливості відтворення та сприйняття носіями мови (О.С. Мамонтов, С.Є. Михайлова), інтертекстуальні зв'язки (С.Д. Сорокіна, Є.В. Землянська), ідеографічні риси (С.С. Шкварчук). Перспективним є вивчення прагматичних характеристик ептонімів, які становлять важливу ознаку стійких цитатних фраз, оскільки в них запрограмовано певний прагматичний ефект: оцінний, спонукальний, а часто й ідеологічний вплив на адресата [18, с. 9]. Із цього постають головні функції епонімів: когнітивно-категоризуюча (притаманна списочним масивам ептонімів), аргументативно-персуазивна та фатична (у дискурсі), орнативна (листівки, скрепбукінг, елементи дизайну) [16, с. 204]. Остання вона ж естетична, або поетична, або гармонізуюча функція є такою, що традиційно виділяється серед функцій мови (порівняймо, наприклад, шість мовних функцій Р.О. Якобсона [6, с. 565]). Сутність естетичної функції полягає у відповідності форми та змісту естетичним потребам мовця. Г.В. Єйгер і В.М. Епштейн називають її гедоністичною функцією та зазначають, що часто вона сполучається з когнітивною (під час читання художніх творів) [9, с. 9].

Майже в чистому виді естетична функція ептонімів реалізується в переважно невербальному жанрі скрапбукінгу. Під скрапбуком розуміють певним оригінальним чином декорований альбом, який складається з окремих аркушів або розворотів, об'єднаних певною думкою, вираженою фотографіями й підписами до них [4]. Як правило, альбом присвячено якійсь одній тематиці, наприклад перший рік життя дитини, відпустка або, як у випадку нашого матеріалу, знакові події із життя закоханих (весілля, річниця знайомства тощо). Існує тенденція до оформлення саморобних листівок у стилі скрапбукінгу. З технічної точки зору для скрап-оформлення використовуються особливі матеріали, оскільки альбоми та листівки розраховані на довге зберігання. Особливою складовою під час підготовки скрапбуку є так званий Journaling примітки та коментарі до фотографій; це може бути коротка весела історія, перелік місцевостей і подій, філософські думки та крилаті вирази [4]. Примітки пишуться від руки або на комп'ютері із використанням стилізованих шрифтів, кольорів тощо. Існують навіть рекомендовані для скрапбукерів збірки цитат і крилатих виразів [3]. Таким чином, ептоніми набувають особливого значення в конструюванні жанру скрапбукінгу.

З огляду на неоднорідність представленої в скрапбуках інформації користуємося терміном «мультимодальність», визначаючи сліом за А.О. Кібриком модус як канал передачі інформації [12, с. 3]. Мультимодальність, яка є скоріше не теорією, а полем для досліджень [23], передбачає рівноцінність усіх своїх рівнів і реалізацію головного принципу симультаності за одночасної наявності сукцесивності (принципово для інтеракції) [8, с. 27] та відповідно потребує багаторівневого аналізу. Інформація, що передається за посередництва скрапбукінгу, сконцентрована переважно у візуальному каналі, який, однак, має складну структуру й може бути розщеплений на декілька каналів [13, с. 140]. Для скрапбукінгу це зображення та текст, що його супроводжує. Оскільки метою скрапбуків і скрап-листівок є викликання позитивних спогадів та емоцій, тип креолоізації цих текстів такий, що модальні ключі вербальних та іконичних засобів збігаються, «гармонують» один з одним [1, с. 32]. Найчастіше ці тексти зображувально-центричні (за класифікацією Е.Е. Анісімової [1, с. 16]), де провідна роль належить зображенню, а вербальна частина лише доповнює, конкретизує. За співвідношенням обсягу інформації в зображувальній і вербальній частині скрапбуків і скрап-листівок ептонімам може належати репетиційна, адитивна, проте не опозитивна роль, тому що суперечка між зображенням і текстом не відповідає принципам гармонії та викликає іронічний, сатиричний ефект, тому не властива цьому типу тексту.

На рис. 1 забражено скрап-листівку, на якій малюнок доповнюю текст цитату з драми «Der Sohn der Wildnis» австрійського письменника Ф. Гальма: «Zwei Seelen, ein Gedanke, zwei Herzen und ein Schlag!». Злиття двох душ і сердець воєдино підкреслено зображенням пари молодят як єдиного цілого, причому графічна форма двовірша повторює форму сукні нареченої.

Інколи оформлення скрап-сторінки не містить однозначно декодованих зображень, проте ідея цитати підкреслена іншими засобами реалізації мультимодальності: кольором, шрифтом і стилізованою рамкою, яка нагадує яскравий феєрверк, тим самим доповнюючи цитату И.В. Гете (рис. 2):

Найчастішими елементами креолізації на зоровому каналі сприйняття в скрапбуках та скрап-листівках є зображення квітів (рис. 3) або серця (рис. 6). Квіти символізують життєву силу й радість життя, кінець зими та нещасть, перемогу над смертю.

Інший дієвий спосіб передачі інформації зоровим каналом колір. Найтиповіші кольори для скрап-листівок та сторінок, присвячених темі кохання, блакитний, червоний і білий.

Рис. 1. Zwei Seelen, ein Gedanke, zwei Herzen und ein Schlag! (F. Halm)

Рис. 2. Die Liebe ist wie das Leben selbst, kein bequemer und ruhiger Zustand, sondern ein groBes, ein wunderbares Abenteuer (J.W. von Goethe)

Рис. 3. Das Glhck ist das einzige, das sich verdoppelt, wenn man es teilt (A. Schweitzer)

транслінгвільний ептонім еколінгвістика

Рис. 4. Jeder geliebte Mensch ist das Zentrum eines Paradieses (Novalis)

Блакитний колір є слабонасиченим, легким, нагадує стихію повітря, приємну прохолоду. У колористиці він символізує чистоту, розум, постійність і ніжність (рис. З та рис. 4).

Червоний колір є власне кольором кохання та пристрасті. Сімейне щастя він означає в сполученні з білим (рис. 5 та рис. 6), який символізує повноту, цілісність, єдність, легкість.

Серед власне мовних засобів реалізації естетичної функції треба виділити метафоричне втілення концепту LIEBE/КОХАННЯ, оскільки з точки зори роботи мозку виникнення нових зв'язків може виступати «певним інтегруючим чинником і мати нейробіологічну цінність, що проявляється в гармонізуючій, об'єднуючій і надбудовуючій функції цього процесу» [11, с. 116].

Рис. 5. Es ist Unsinn sagt die Vernunft. Es ist was es ist sagt die Liebe (E. Fried)

Рис. 6. Wenn nicht jetzt, wann dann? (D. Hohner)

Гармонізуюча дія метафори пояснюється тим, що метафора це «вторгнення синтезу в зону аналізу, уявлення в зону поняття, уяви в зону інтелекту, одиничного в зону загального, індивідуальності в країну класів» [2, с. 19]. В еколінгвістичному підході концептуальна метафора розглядається поряд із пареміями й афоризмами як носій культурологічної концептуальної інформації [10].

Цитати на скрапбуках і листівках місять пряму номінацію концепту КОХАННЯ/LIEBE, а також номінації концептуальних метонімій КОХАННЯ СЕРЦЕ/HERZ (приклад 1), ЩАСТЯ/GLUCK (приклад 2), ДИВО/WUNDER (приклад 3), ПАРА/ PAAR (приклад 4):

(1) Drum prufe, wer sich ewig bindet, ob sich das Herz zum Herzen findet (F. Schiller);

(2) Einen Augenblick des Glticks wiegt Jahrtausende des Nachruhms auf (Friedrich II oder Friedrich der GroBe);

(3) Die wahre Lebenskunst besteht darin, im Alltdglichen das Wunderbare zu sehen (P.S. Buck);

(4) Darin besteht die Liebe: Dass sich zwei Einsame beschtitzen und beruhren und miteinander reden (R.M. Rilke).

В ептонімах, що є частиною креолізованого тексту скрапбуку, концептуальна метафора КОХАННЯ виступає:

а) контейнерною:

(5) Was aus Liebe getan wird, geschieht immer jenseits von Gut und Bose (F. Nietzsche);

(61 In der Liebe versinken und verlieren sich alle Widersprtiche des Lebens. Nur in der Liebe sind Einheit und Zweiheit nicht in Widerstreit (R. Tagore);

б) орієнтаційною (показуючи ВЕРХ через опосередковані номінації Sonne, Paradies, Himmel = Liebe)',

(7) Jeder geliebteMensch ist derMittelpunkt eines Paradieses (Novalist;

(8) Sonne kann nicht ohne Schein, Mensch nicht ohne Liebe sein (J.W. von Goethe);

(9) Wo ich Liebe sehe, ist mir immer, als ware ich im Himmel (J.W. von Goethe);

онтологічною (КОХАННЯ є ТРАНСПОРТНИЙ ЗАСІБ (приклад 10), БАГАТСТВО (приклад 11), ІНСТРУМЕНТ (приклад 12), ТЕРИТОРІЯ (приклад 13), РОСЛИНА (приклад 14), РІДИНА (приклад 15), ЖИВА ІСТОТА (приклад 16));

(10) Die Liebe ist so unproblematisch wie ein Pahrzeug. Problematisch sind nur die Lenker, die Pahrgdste und die Stralie (F. Kafka);

(11) Wenn ich hasse, so nehme ich mir etwas; wenn ich Hebe, so werde ich um das reicher, was ich liebe (F. Schiller);

(12) Schon ist eigentlich alles, was man mit Liebe betrachtet (Ch. Morgenstem);

(13) Wer liebt, lebt da wo er liebt, nicht da wo er lebt (A. Augustinus);

(14) Lass die Liebe in Deinem Herzen wurzeln, und es kann nur Gutes daraus hervorgehen (A. Augustinus);

(15) Ein Tropflein Liebe ist mehr wert als ein Sack voller Gold (F. von Bodelschwingh);

(16) Liebe hat kein Alter, sie wird standig neu geboren (B. Pascal).

Широкий спектр концептуальних метфор, реалізованих в ептонімах у скрапбуках і листівках, а також їхній мультимодальний характер, представлений переважно частковою креолізацію тексту, доводять високий гармонізуючий потенціал ептонімів і виконання ними естетичної функції. Перспективним для подальших студій є вивчення реалізації естетичної функції ептонімами з іншими ключовими концептами, а також уточнення інших функціональних можливостей ептонімічних утворень.

Література

1. Анисимова Е.Е. Лингвистика текста и межкультурная коммуникация (на материале креолизованных текстов): [учебное пособие для студ. фак. иностр. яз. вузов] I Е.Е. Анисимова. М. : Издательский центр «Академия», 2003. 128 с.

2. Арутюнова Н.Д. Метафора и дискурс I Н.Д. Арутюнова II Теория метафоры. М. : Прогресс, 1990. С. 5-32.

3. Беликова Е.С. Советы по написанию заметок к фотографиям I Е.С. Беликова.

4. Беликова Е.С. Что такое Скрапбук?

5. Бернацкая А.А. О трех аспектах экологии языка.

6. Большой энциклопедический словарь. Языкознание I гл. ред. В.Н. Ярцева. М. : Большая Российская энциклопедия, 1998.-685 с.

7. Дядечко Л.П. Крылатые слова как объект лингвистического описания: история и современность I Л.П. Дядечко. К. : Изд-во Киевского университета, 2002. 293 с.

8. Егорченкова Н.Б. Стратегический потенциал мультимодальной интеракции в медиа-политическом дискурсе.

9. Ейгер Г.В. Образ языка и образ биологического вида с позиций общей теории развивающихся систем и теории уровней научного знания I Г.В. Ейгер, В.М. Эпштейн II Вісник Харківського національного університету імені В.Н. Каразіна. Серія «Романо-германська філологія. Методика викладання іноземних мов». -2015. -№ 1155. С. 6-11.

10. Иванова Е.В. Эколингвистика и роль метафоры при описании экологических проблем.

11. Казимирова Е.С. Метафора и аналогия: междисциплинарный подход.

12. Кибрик А.А. Модус, жанр и другие параметры классификации дискурсов.

13. Кибрик А.А. Мультимодальная лингвистика.

14. Коваль А.П. Крилаті вислови в українській літературній мові І А.П. Коваль, В.В. Коптилов. - К, 1975, 335 с.

15. Нарушева Д.А. Эколингвистика как раздел языкознания.

16. Оніщенко Н.А. Ептоніми як засіб формування комунікативної компетенції: когнітивно-дискурсивний підхід.

17. Пылаева Е.М. Эколингвистика как новое направление в языкознании XXI века.

18. Сорокина С.Д. Функционирование немецких цитатных устойчивых фраз в публицистических и художественных текстах.

19. Суховерхов А.В. Современные тенденции в развитии эколингвистики.

20. Buchmann G. Geflugelte Worte / G. Buchmann. Frankfurt/Main: Ullstein, 1990. 546 S.

21. Duden. Zitate und Ausspruche I Hrsg. G. Drosdowski. Bd. 12. Mannheim; Leipzig; Wien ; Zurich : Dudenverlag, 1993.-827 S.

22. Haugen E. The Ecology of Language.

23. Multimodal Studies ll Multimodal Studies: Exploring Issues and Domains /ed. by K.L. O'Halloran, B.A. Smith. New York ; London : Routledge, 2011. -270 p.

24. Steffensen S.V. Ecolinguistics: the state of the art and future horizons I S.V. Steffensen, A. Fill 11 Language Science. 2013.

Размещено на Allbest.ru