Тематична диференціація екзотизмів у текстах сучасних англомовних газет

Размещено на http://www.allbest.ru

Размещено на http://www.allbest.ru

Відомо, що екзотизми різновид лексичних одиниць, частотність використання яких загалом у мові, порівняно з іншими видами лексики, є невисокою. На відміну від інших видів лексики це досить специфічний пласт, головна мета якого відбити реалії буття певних етнічних спільнот, зокрема, досвід, менталітет, культуру, особливості характеру, світобачення, традиції, стереотипи, спосіб життя. У мові-реципієнті екзотизми слугують відповідними репрезентантами етнічних цінностей, а також сприяють кращому вираженню інтенцій адресанта мовленнєвого твору. Функціонування екзолексем дає змогу ідентифікувати домінантні соціально-ціннісні норми певного етносу та краще пізнати національну культуру, визначити характерні особливості історичного періоду розвитку етносу, його артефакти й уподобання крізь мову-реципієнта.

Закономірно, що найчастіше екзотизми використовують у періодичних виданнях, які є сприятливим середовищем для апробації мовних інновацій. Періодичні видання зазвичай є структурованими, а отже, поділеними на тематичні рубрики: новини (місцеві й зарубіжні), спорт, культура та мистецтво, політика тощо. Рубрикація часописів не є фіксованою, залежить від типу видання (таблоїдна чи популярна періодика), його формату (паперові або електронні часописи). Багатогранне розмаїття рубрик сприяє всебічному висвітленню життя багатьох полікультурних груп.

У сучасних мас-медіа відбуваються трансформаційні процеси, а сам публіцистичний простір, на думку Г.Я. Солганика, став широкою сферою функціонування ідей, думок, положень соціального, політичного, ідеологічного, світоглядного характеру. Учений зазначає: «Публіцистика справді змінюється із часом, проте змінюється в бік розширення її функцій, взаємодії з усе новими й новими сферами суспільного життя».

Відповідно, змінюється й медіамова. Т.Г. Добросклонська пояснює: «З одного боку, мова засобів масової інформації володіє певною єдністю, цілісністю, що зумовлюється особливістю мовленнєвого використання у сфері масової комунікації, заданістю форм, стійкою тематичною структурою, а з іншого мова засобів масової інформації характеризується достатнім ступенем функціонально-стильової різнорідності, що відображає універсальність тематики, відкритість та рухливість тексту масової інформації». екзотизм мовленнєвий газетний

І.К. Білодід також наголошує: «У газетно-публіцистичному стилі співіснують і борються дві протилежні тенденції: тяжіння до стабільності (відтворення готових формул, словосполучень і конструкцій) та прагнення до експресії, що породжує пошуки нових засобів впливу на читача». Підтримуємо цю думку та вважаємо, що екзотизми сприяють увиразненню авторських інтенцій, надають медіатексту особливих конотацій.

Незважаючи на те, що екзотична лексика вже неодноразово привертала увагу дослідників (Т.К. Вєрєніч, Є.В. Марінової, С.А. Тіміної), питання про особливості тематичного складу екзотизмів в одному з провідних дискурсів нашого часу медійному залишається недостатньо дослідженим. Тому метою статті є з'ясування тематичної диференціації екзотизмів, які вживаються в текстах сучасних англомовних газет. Для її досягнення необхідно визначити тематичну спрямованість екзотизмів у зазначених текстах, зібрати відповідні кількісні дані, виявити домінантні тематичні групи та виокремити в їхніх межах підгрупи.

Дослідження проведено на матеріалі англомовних газет «The Telegraph», «The International Herald Tribune», «The Financial Times», «The Wall Street Journal (Europe)», «The Financial Times weekend», «The Daily Mail», опублікованих у 2010-2014 pp. Загальна кількість сторінок дослідженого матеріалу становить 2 700.

Тематичну диференціацію екзотизмів та її аналіз здійснено на основі залучення низки загальнонаукових і лінгвістичних методів. Для відбору екзотичних лексем із текстів англомовних газет було застосовано метод суцільної вибірки, який дозволив виокремити 324 екзотизми. Етимологічний аналіз, використаний із метою виявлення мови-джерела та шляхів проникнення екзолексем з інших мов в англійську медіамову, показав, що лексичні одиниці сформованого корпусу походять із 27 мов. На основі тематичного аналізу та методу встановлення предметнопоняттєвих зв'язків створено 6 тематичних груп, об'єднаних загальними родовими поняттями, з подальшою стратифікацією домінантних груп на підгрупи. Метод кількісного аналізу уможливив виявлення квантитативних параметрів тематичної диференціації екзотизмів.

Виокремлений із текстів газет масив екзотичної лексики диференційовано на такі групи: «Філософія та релігія», «Культура й мистецтво», «Суспільно-політичне життя», «Спорт», «Побут», «Кулінарія».

Якісний і кількісний розподіл екзотизмів за тематичними групами в текстах англомовних газет.

У текстах газет абсолютними лідерами є екзотизми, що позначають культурні та мистецькі реалії різних народів, наприклад: chateau (фр.) - замок, шато; ukiyo-е (япон.) жанр гравюри й малюнка в Японії; Hogmanay (шотл.) переддень Нового року. Домінування тематичної групи «Культура й мистецтво» зумовлюється, безперечно, тим, що мистецтво в різних його жанрово-стильових виявах є невід'ємним елементом будь-якої етнічної культури, адже в кожного народу є свої мистецькі преференції, які слугують диференційними ознаками етносів.

Другу за кількісними показниками групу становлять разом екзотична лексика суспільно-політичного спрямування (chastni -visit (рос.) приватний візит; muhasasa (араб.) система квот; communique (фр.) комюніке, офіційне повідомлення), одиниці, що висвітлюють культурно-специфічний побут окремих спільнот (demijohn (фр.) велика обплетена сулія, pieds-a-terre (фр.) тимчасове житло, souk (араб.) базар у мусульманських країнах) та кулінарно-гастрономічна лексика, що репрезентує харчові преференції різних народів (lait сги (фр.) сире молоко, vins doux (фр.) солодке вино, sushi (япон.) суші, традиційна японська закуска, що складається з нарізаного філе сирої риби й відвареного певним чином рису).

У тематичній групі «Культура й мистецтво» виділяємо 4 чітко диференційовані підгрупи («Театр, музика й кіно», «Образотворче мистецтво», «Культуроспецифічні елементи буття етнічних спільнот», «Архітектура»), а також підгрупу «Інші» (див. табл. 1).

Кількісна стратифікація у межах цієї тематичної групи показує превалювання двох підгруп: «Театр, музика, кіно» та «Образотворче мистецтво». Утричі менше екзотичних одиниць, об'єднаних у підгрупи «Культуроспецифічні елементи буття етнічних спільнот» та «Архітектура», а найбільшу частку становлять лексеми, які віднесено до підгрупи «Інші» (53%). Серед них є різні одиниці, які можна об'єднати в одну тематичну групу, однак немає таких, що мають спільні предметно-поняттєві характеристики для утворення однієї чи декількох підгруп.

У межах групи «Суспільно-політичне життя» виокремлюємо п'ять підгруп («Посади та соціальні статуси», «Військові й мілітарні реалії», «Грошові одиниці», «Етнічні групи чи угрупування», «Історичні періоди»), які відбивають вагомі ознаки та моменти становлення й розвитку будь-якого етносу, а також підгрупу «Інші» (див. табл. 2).

Загалом ці підгрупи є невеликими за обсягом, однак кількість тематично споріднених між собою екзотизмів є достатньою для виокремлення декількох підгруп у межах однієї тематичної групи.

Таблиця 1. Якісний та кількісний розподіл на підгрупи тематичної групи екзотизмів «Культура й мистецтво»

Таблиця 2. Якісний та кількісний розподіл на підгрупи тематичної групи екзотизмів «Суспільно-політичне життя»

Тематичну групу «Побут», крім тих екзотизмів, які належать до підгрупи «Інші» (44, або 77%), складають лише дві підгрупи: «Помешкання й допоміжні житлові приміщення» (7, або 12%) та «Заклади громадського харчування й магазини» (6, або 11%). У підгрупі «Помешкання й допоміжні житлові приміщення» помітними є екзотичні номінації різновидів помешкань, які, як відомо, у кожного етносу мають свої особливості. Наприклад: maison d'hotes (фр.) гостьовий будинок, пансіон;pau-a-pique (португ.) мазанка; hogar (ісп.) дім. Приклади екзолексем підгрупи «Заклади громадського харчування й магазини» є такими: bistronomie (ісп.) бістрономія (кафе з помірними цінами та високим рівнем обслуговування); boutique (фр.) невеликий магазин модних дорогих товарів; pasticceria (італ.) кондитерська. До підгрупи «Інші» тематичної групи «Побут» відносимо одяг, меблі, транспорт, кухонне приладдя, відпочинок, звичаї, традиції, наприклад: abra (араб.) човен; -wadi (араб.) долина; dishdasha (араб.) дишдаша (традиційна чоловіча довгопола сорочка з довгими рукавами); yarmulke (ідиш.) єрмолка; caleche (фр.) двоколісний кінний транспортний засіб; machete (ісп.) мачете (великий важкий ніж); mandolin (італ.) «мандоліна» (терка-шатківниця зі змінними ножами); cheminde (фр.) камін тощо.

Тематичну групу «Кулінарія» можна поділити на 7 підгруп: «Соуси», «Випічка», «Спиртні напої», «М'ясні страви», «Рибні страви та морепродукти», «Страви з макаронів» та «Інші». Саме ця тематична група найяскравіше демонструє особливості національних кухонь різних етносів, розкриває їхні неординарність і диференційні ознаки (див. табл. 3).

Зазначимо, що в кожній із груп, у якій нам вдалося виокремити декілька підгруп, найбільший відсоток екзотизмів становлять одиниці груп «Інші», які не вдалося об'єднати в підгрупи у зв'язку з їхнім різнорідним тематичним спрямуванням.

Отже, тематичну полівекторність екзотизмів можна представити у вигляді окремих груп, у межах яких виокремлюється декілька підгруп. Така рубрикація дає змогу побачити орієнтовний медійний «портрет» типового француза, італійця, іспанця, виявити його преференції, цінності, уподобання й орієнтири у світі культури, мистецтва, кулінарії тощо, навіть не володіючи базовою загальною інформацією про те, чим та як живуть у тому чи іншому етнічному ареалі.

Тематичне розмаїття екзотичної лексики в англомовних медіатекстах можна вважати наслідком глобалізаційних процесів, інтенсифікації міжкультурної комунікації, розширення міжмовних контактів і зростання на цьому тлі інтересу до національних культур. Перспективою подальших розробок у галузі дослідження іншомовної лексики сучасної англійської медіамови вважаємо аналіз прагмастилістичних функцій цих одиниць у різних типах медійних текстів.

Таблиця 3. Якісний та кількісний розподіл на підгрупи тематичної групи екзотизмів «Кулінарія»

Література

1. Білодід І.К. Мова сучасної масово-політичної інформації.

2. Веренич Т.К. Деэкзотизация современных заимствований в русском научно-лингвистическом и обыденном языковом сознании (на материале англицизмов) : дисс. ... канд. филол. наук : спец. 10.02.01 «Русский язык».

3. Добросклонская Т.Г. Вопросы изучения медиатекстов (опыт исследования современной английской медиаречи).

4. Маринова Е.В. Экзотическая лексика как лингвистический феномен.

5. Солганик Г.Я. О структуре и важнейших параметрах публицистической речи (языка СМИ).

6. Тимина С.А. Экзотизмы в современной англоязычной прессе: дисс. ... канд. филол. наук : спец. 10.02.04 «Германские языки».

Размещено на Allbest.ru