Номінація процесів будівництва у східноподільських говірках

Размещено на http://www.allbest.ru/

УДК 811.161.2'282.2

Номінація процесів будівництва у східноподільських говірках

Л.Б. Поліщук Уманський державний педагогічний університет імен Павла Тичини

Реферат

Важливу роль в аналізі структури діалектів, визначенні діалектного членування мови загалом відіграє вивчення діалектної лексики за окремими тематичними групами лексики та лексико-семантичними групами з урахуванням усіх багатовимірних зв'язків та відношень, у яких перебуває лексема з іншими елементами системи. Особливої значущості аналіз діалектних слів набуває тоді, коли мовні одиниці є виразниками регіональної культури і сприяють реконструкції історії культури народу загалом. Назви реалій будівництва містять не тільки лінгвістичну інформацію, а й дають уявлення про різні сторони життя й діяльності носіїв мови в конкретному регіоні.

Ключові слова: діалект, діалектна лексика, тематична група лексики, лексико- семантична група, агентивив, процес, мозаїчні вкраплення, будувати.

В статье описан состав, генезис, семантическая структура и география строительной лексики в украинских говорах, установлены системные связи между структурными единицами в составе лексико-семантических групп, выяснены основные принципы мотивации номенов строительства.

Среди названий процессов строительства в исследуемых говорах выделена группа лексем, которые номинируют все этапы строительства, и группа для обозначения отдельных этапов строительства. К первой группе относятся однословные номинативы и производные существительные. Отдельные этапы строительства номинированы глагольными словосочетаниями, однословные номены мотивированы названием вещества или материала.

Ключевые слова: диалект, диалектная лексика, тематическая группа лексики, лексикосемантическая группа, агентивив, процесс, мозаичные вкрапления, строить.

The article describes the structure, genesis, semantic structure and the geography construction vocabulary. The systemic relations between the structural units composed of lexical- semantic groups were established and the basic principles of stock-lists construction motivation were studied out.

Among the construction processes names a group of lexical tokens that represent as all the stages of construction as individual stages was singled out in the studied dialects. The first group includes one-word category and derivative nouns. Some stages of construction are nominated by verbal phrases; one-word stock-lists are motivated by the name of the substance or material.

Keywords: dialect, the dialect vocabulary, the thematic group of lexicon, lexical- semantic group, agentive, process, mosaic inclusions, to build.

Важливу роль в аналізі структури діалектів, визначенні діалектного членування мови загалом відіграє вивчення діалектної лексики за окремими тематичними групами лексики та лексико-семантичними групами з урахуванням усіх багатовимірних зв'язків та відношень, у яких перебуває лексема з іншими елементами системи.

Характерною ознакою структурної організації лексики, що обслуговує сферу будівництва, є відносна автономність лексико-семантичних груп. Однак спостерігаємо зв'язки між елементами різних груп, найширше вони представлені із назвами процесів будівництва: загальні назви процесів будівництва - агентиви (загальна назва): назви процесів - агентиви на позначення вузької спеціалізації: корити; ушивати; мурувати -муроушчик, мурувальник; назви процесів - назви матеріалів: стеблина; назви матеріалів - назви процесів: бут; назви будівельного процесу - назви конструктивної частини: Крити - Криша; назви матеріалів - агентиви; назви тварин - назви приміщень для тварин.

На позначення процесів будівництва в досліджуваних говірках виокремлюємо групу лексем, якими позначають усі етапи будівництва, та групу - на позначення окремих етапів будівництва.

До першої групи належать дієслова строїти, будувати та похідні іменники стройка, будівництво. Дієслово будувати запозичене з німецької мови, крім української, стало надбанням чеської й польської мов [11, с. 52]. Автор словникової статті в «Етимологічному словнику української мови» подає вказівку, що посередником на шляху запозичення слова будувати була польська мова (ЕСУМ І, 279). Велика кількість дериватів з коренем буд- свідчить про те, що це запозичення міцно увійшло в українську мову [12, с. 53], саме воно стало літературним стандартом в ній. Однак на досліджуваній мовній території літературно- нормативне будувати та похідне будівництво представлено мозаїчними вкрапленнями. Основними лексичними одиницями на позначення процесу будівництва в обстежених східноподільських говірках є лексеми строїти та стройка, які покривають весь досліджуваний ареал. У СУМ зареєстровано тільки дієслово строїти з ремарками - рідк., розм. (ІХ, 784). Можемо припустити, що вживання давнього дієслова строїти, яке зі значенням «будувати, споруджувати» було відоме пам'яткам києворуського періоду (Срезн. ІІІ, 554), та похідного стройка на досліджуваній території підтримується впливом російської мови. На позначення процесу зведення житлового будинку вживають словосполучення ставити хату.

Будівництво хати складалось із кількох етапів: копання траншеї для майбутнього фундаменту, зведення фундаменту, зведення стін, накриття будівлі, оздоблювальні роботи.

Етап копання заглибини для майбутнього фундаменту в усіх досліджуваних говірках номінують дієслівним словосполученням коПати канауки. На позначення етапу зведення фундаменту та стін зафіксовано лише двослівні номінації, що за структурою є дієслівними словосполученнями: Класти фундамент, строїти підМурок, Класти стіни, Кнати стіни, вигнати коробку збудувати стіни'. лексика діалект членування мова

Наступним етапом будівництва є накриття зведених стін. Підготовлені і розмірені на землі крокви виставляють уже на хаті. Такий процес називається викинути верх.

Здавна в українському селі хату накривали соломою. На позначення цього процесу вживалося дієслово ушивати, зареєстроване з таким значенням у словнику за ред. Б. Грінченка (Грінч. IV, 371). Вважаємо, що назва ушивати мотивована подібністю технології покриття до процесу зшивання. Здавна, що фіксовано писемними пам'ятками, на позначення процесу спорудження даху над будівлею в спеціалізованому значенні вживалося дієслово крити [11, с. 53]. Зі значенням «робити покрівлю, дах, дашок над чим-небудь; покривати» ця лексема відома і сучасній загальнонародній мові (СУМ IV, 350) та побутує на території досліджуваних говірок. Безперечно, заміна природного матеріалу і відповідно технології покриття даху зумовила активізацію номенів Крити, укрКвати, якими називали процес накриття безвідносно до використовуваного матеріалу. Лексемою Крити мотивована назва будівельної конструкції Криша `покрівля будівлі; дах' (10, 12, 14, 16, 18, 19, 20, 22, 28, 29, 36, 38, 43, 46, 47, 49, 50, 52, 54, 57, 67, 68, 69, 70, 73, 80, 84, 91, 105), яка не увійшла до лексичної системи літературної мови. Лексеми ушивати «покривати соломою, очеретом тощо дах будівлі» та укривати «робити дах або яке інше накриття над будівлею» відомі загальнонародній мові (СУМ Х, 422, 538). Спостерігаємо, що лексема укривати майже повністю витіснила слово уши^|вати, що зумовлено позамовними чинниками. Зрідка сучасні будівельники, які займаються покрівельними роботами, можуть послуговуватися і лексемою ушивати, яка втратила свою диференційну ознаку й стала дублетом номенів Крити, укривати.

На позначення семи `покривати поверхню стіни, стелі шаром штукатурки' в досліджуваних говірках зафіксовано низку власномовних і запозичених лексем: гладити, квачувати, тинкувати, штукатурити та дієслівні словосполучення закидати глинойу, городити глинойу, бити Клину. Найбільші ареали формують однослівні номени. Повністю покриває весь досліджуваний ареал питома лексема Кладити (ЕСУМ І, 519), в окремих говірках із нею вступає в синонімічні відношення номен квачувати, мотивований назвою підручного засобу квач «намотане на кінець палиці клоччя, ганчір'я тощо для мащення чого-небудь» (СУМ ГУ, 132), за допомогою якого вирівнюють поверхню стіни. У реєстрі «Словника української мови» лексема квачувати відсутня, у семантичній структурі лексеми гладити спеціалізоване значення не виокремлено (СУМ ГГ, 78).

На всьому досліджуваному ареалі на позначення процесу покривання поверхні стіни, стелі і т. ін. шаром штукатурки вживається дієслово штука турити, утворене від запозиченого з італійської мови агентива штукатур (ЕСУМ VI, 482), що є нормою і в літературній мові. У частині говірок (2, 38, 52, 53, 54, 55, 61, 67, 68, 69, 71, 72, 73, 80, 83, 91, 95, 105) на позначення дії зі значенням `штукатурити' побутує лексема тинкувати, похідна від запозиченої через польську мову з німецької зі значенням «штукатурка» лексеми тиньк (ЕСУМ V, 570) і зареєстрована словником як синонім лексеми штукатурити (СУМ Х, 115).

На позначення процесу змащування глиною щілин і заглиблень у стінах і на стелі будівель у досліджуваних говірках найбільші ареали утворює однослівна номінація шпарувати. Лексема шпарувати, похідна від праслов'янського *spara «щось розпорене, прорізане» (ЕСУМ IV, 457), відома загальнонародній мові (СУМ ХГ, 517). В окремих говірках лексема шпарувати вступає в синонімічні відношення з дієслівними словосполученнями перетМрати глинойу, обмазувати роствором, мастити дири. Сему `покривати стіну розчином білої глини, вапна, крейди тощо' в досліджуваних говірках реалізують питомі лексеми, мотивовані кольором, білити, білувати та Мазати, мастити.

ДО `матеріал' вплинула на появу окремої мікрогрупи лексем на позначення процесу настилання підлоги. Для називання процесу настилання підлоги з дощок використовуються дієслівні словосполучення набивати дошки, стелити підвалини, ставити доски, стилити підлогу, стилити пол. На позначення процесу оформлення підлоги з глини в східноподільських говірках уживаються номінації валкувати діл / доліуку, Мазати діл. Оздоблювальні роботи позначають дієслова, утворені від назв речовин: цеМентірувати `покривати, скріплювати цементом', фарбувати, красити `покривати чи просочувати щось фарбою'.

Отже, більшість назв процесів будівництва - аналітичні номінації, що за своєю структурою є дієслівними словосполученнями. Однослівні номени мотивовані: назвою речовини чи матеріалу: штукатурити, тинкувати, валкувати, цеМЄнтірувати; назвою підручного інструмента: квачувати; кольором: білити, білувати.

Назви процесів будівництва є твірною основою для:

- назв результатів праці: Мазати - Мазанка `утрамбована, вирівняна та помазана глиною земля в хаті', штукатурити - штукатурка `шар будівельного розчину, що вже затвердів на стіні, стелі';

- назв житла, побудованого за допомогою цього процесу: валкувати - валМоука `житло з плетених із лози стін, обмазаних глиною'; Мазати - Мазанка `житло, стіни якого будували, накладаючи в опалубок солому, очерет, заливаючи глиною та трамбуючи', `житло з плетених із лози стін, обмазаних глиною' та ін.;

- назв речовин, якими виконують будівельні роботи: шпаклувати - шпаклоука `в'язка речовина для замазування щілин і тріщин, наприклад, щілин біля шибок'.

Список використаної літератури

1. Бондар О. Г. Українське діалектне словникарство початку ХХГ століття / О. Г. Бондар // Вісник Одеського національного університету. Серія: Філологія. - Т. 17. - Вип. 4. - Одеса, 2012. - С. 5-18.

2. Глуховцева К. Д. Говірка як об'єкт діалектологічних досліджень / К. Д. Глуховцева // Діалектологічні студії. 4: школи, постаті, проблеми / відп. ред. П. Гриценко, Н. Хобзей. - Львів, 2004. - С. 262-274.

3. Глуховцева К. Динаміка складу назв господарських приміщень у східнослобожанських говірках / К. Глуховцева // Український діалектологічний збірник. Книга 3: Пам'яті Тетяни Назарової / упоряд., ред., передм. П. Ю. Гриценка ; редкол. : П. Ю. Гриценко (відп. ред.) та ін. - К. : Довіра, 1997. - С. 177-194.

4. Гороф'янюк Г. В. Лексикографічне відтворення лексики подільського говору / Г. В. Гороф'янюк // Філологічні студії : зб. наук. статей. - Вінниця, 2006. - Вип. 4. - С. 10-14.

5. Гринько Р. О. Спостереження над будівельною лексикою іншомовного походження у пам'ятках української мови ХУІ - першої половини ХУП ст. / Р. О. Гринько // Лексика української мови в її зв'язках з сусідніми слов'янськими і неслов'янськими мовами : тези доп. - Ужгород, 1982. - С. 9-10.

6. Гриценко П. Ю. Українська діалектна лексика: реальність і опис (деякі аспекти) / П. Ю. Гриценко // Діалектна лексика: лексикологічний, лексикографічний, лінгвогеографічний аспекти : матеріали доповідей Міжнародної наукової конференції. - Глухів : РВВ ГДПУ, 2005.- С.5-23.

7. Гриценко П. Ю. Діалекти української мови / П. Ю. Гриценко // Енциклопедія сучасної України. - К., 2007. - Т. 7. - С. 651.

8. Гриценко П. Ю. До питання про ареальний аспект дослідження лексико-семантичної системи / П. Ю. Гриценко // Фонетична, морфологічна і лексична система українських говорів : зб. ст. / відп. ред. І. Г. Матвіяс. - К. : Наук. думка, 1983. - С. 163-167.

9. Довгань С. Трансформаційні процеси в житловому будівництві українців Черкащини кінця ХІХ - ХХ століть (на матеріалах експедиції) / Сергій Довгань // Народна творчість та етнографія. - 2010. - № 4. - С. 81-83.

10. Тищенко Т. М. Ареальна стратифікація східноподільських говірок / Т. М. Тищенко // Науковий часопис Національного педагогічного університету імені М. П. Драгоманова. Серія 10. Проблеми граматики і лексикології української мови : зб. наук. праць / відп. ред. М. Я. Плющ. - К. : НПУ імені М. П. Драгоманова, 2007. - Вип. 3, кн. 2. - С. 31-38.

11. Царалунга І. Б. Помешкання українців кінця ХУІ - початку ХУІІ століття (на матеріалі Житомирських актових книг) / І. Б. Царалунга // Волинь - Житомирщина : Історико- філологічний збірник з регіональних проблем. - 2010. - № 22(1). - С. 186-199.

12. Чепіга І. П. Будівельна лексика староукраїнської мови (загальні поняття) / І. П. Чепіга / Мовознавство. - 1982. - № 2. - С. 51-61.

Грінч. - Словарь української мови / упоряд. з доданням власного матеріалу Б. Грінченко. - К. : Наук. думка, 1996-1997. - Т. 1-4.

ЕСУМ - Етимологічний словник української мови : в 7 т. / редкол. О. С. Мельничук (гол. ред.) та ін. - К. : Наук. думка, 1982-2012. - Т. 1-6.

СУМ - Словник української мови : в 11-ти т. / за ред. І. К. Білодіда. - К. : Наук. думка, 1970-1980.- Т. 1-11.

Срезн. - Срезневский И. И. Материалы для словаря древнерусского языка / И. И. Срезневский. - М., 1893-1912. - Т. 1-3.

Размещено на Allbest.ru