Зони синтаксичної нечленованості і типи нечленованих словосполучень

Размещено на http://www.allbest.ru/

УДК 81'367.4 (811.161.2)

Національний університет біоресурсів і природокористування України

ЗОНИ СИНТАКСИЧНОЇ НЕЧЛЕНОВАНОСТІ І ТИПИ НЕЧЛЕНОВАНИХ СЛОВОСПОЛУЧЕНЬ

М.І. Личук

Дослідження словосполучення в системі синтаксичних одиниць української літературної мови охоплює майже півстоліття, однак не можна стверджувати про вирішення усіх складних питань і проблем у словосполученнєвій теорії. І. Вихованець зазначав, що словосполученню “належить найбільша невизначеність у сукупності виділюваних мовознавцями синтаксичних одиниць” [7, с. 186]. Його слова особливо актуальні щодо окремого типу - синтаксично нечленованих словосполучень.

Побіжний розгляд словосполучень замкненого типу знаходимо в розвідках О. Востокова, Ф. Буслаєва, О. Пєшковського, О. Шахматова, Л. Щерби тощо. У системі словосполучень синтаксично нечленовані (нерозкладні) словосполучення почали виділяти тільки з другої половини ХХ ст. Досліджуючи проблему “суцільного та неподільного членування” у структурі речення, І. Мєщанінов звернув увагу на сприймання неподільних компонентів як окремих семантичних єдностей, тобто єдиних понять, слухачем чи читачем [12, с. 32]. Є. Кротевич визначив характерні ознаки нерозкладних словосполучень: переносний характер їхнього значення, внутрішню цілісність, вираження ними одного поняття, звичність їхнього уживання в мові [10, с. 62]. Він наголошував, що така структурно-граматична і лексико-семантична єдність виконує номінативну функцію не тільки в складі речення, але й поза ним.

Синтаксично нечленовані словосполучення мають структуру, граматичне значення, їхні компоненти пов'язані синтаксичним зв'язком. У плані формальної організації нечленовані словосполучення складаються з конституентів - граматично стрижневого і граматично підпорядкованого слів. Е. Мороховська визначає конституент як “елементарний конструкт, що моделює субстанцію в її функції” [13, с. 44-45]. На думку Е. Мороховської, ототожнення конституента - це встановлення факту перебування субстанції у певних відношеннях з іншими елементами [там само, с. 54]. Отже, у структурі нечленованого словосполучення виділяємо два конституенти: ядерний і залежний.

Функціонування нечленованих словосполучень на реченнєвому рівні зумовлено співвідношенням структурних і семантичних ознак їхніх конституентів. У нечленованих словосполученнях основне значення передає граматично підпорядковане, а уточнювальне - граматично стрижневе слово. Крім того, граматично стрижневе слово виконує другу функцію - структурну. Беручи на себе основне значеннєве навантаження члена речення, залежне слово виступає семантичним конкретизатором.

І. Ріс. Він виділяв три основні розряди словосполучень: 1) слабі групи; зараховував сурядні словосполучення; 2) напівтісні групи - за зразком інженер Михайлов; Михайлов, інженер; 3) тісні групи; словосполучення з підрядним зв'язком між словами [15, с. 69].

В. Бабайцева, Л. Максимов класифікували нечленовані словосполучення за ступенем злитості компонентів і розрізняли такі типи: кількісно-іменні, займенниково-іменні, займенниково-займенникові, іменниково-іменникові, дієслівно-іменні тощо [1, с. 50-54] Однак при цьому фактично розрізнювальною ознакою виступає морфологічне вираження компонентів словосполучення.

а) власне-кількісне значення; ядерний конституент виражений кількісним, збірним числівником або відчислівниковим іменником за зразком трійка, п'ятірка, десяток і под., напр.: В ботанічному саду він перерахував гроші, витяг із пачки триста шістдесят гривень, зайшов до “Едему”, випив яблучного соку... (В. Даниленко);

б) значення великої чи малої кількості, як-от: купа, куча, ліс, маса, море, потік, ріка, решта, тьма, уламок, хмара та ін., напр.: Серед уламків цегли він побачив щось блискуче (Ю. Андрухович);

в) значення невизначеної кількості (предметів); ядерний конституент виражений іменниками букет, вервечка, в'язка, горстка, жменя, жмут, китиця, куча, набір, низка, оберемок, партія, пригорща, пасмо, пачка, пучок, сніп тощо, напр.: У вазі знову стояв букет білих троянд (В. Мулик);

г) значення сукупності, як-от: ватага, гурт, збіговисько, зграя, орава, полк, рій, рота, стадо, табун, табунець, череда, юрба, юрма та ін.; специфікою такої групи нечленованих словосполучень є те, що ядерний конституент сполучається з залежним іменниковим конституентом - назвою істоти, напр.: Зрідка стиха підходить скорий. Тоді вливається нова валка людей (Іван Багряний).

2) зі значенням вибірковості. Основу нечленованих словосполучень з загальним значенням вибірковості утворюють: а) нерозкладні сполуки - відносно-питальний, заперечний чи неозначений займенник, числівник + прийменник з (із) + іменник (займенник), як-от: один з нас, ніхто з відомих, будь-хто з нас тощо; б) нерозкладні сполуки - субстантивований прикметник у називному чи непрямих відмінках + прийменник з (із) + іменник (займенник), як- от: найстаршого з панів офіцерів, найвищого з групи тощо. Ядерний конституент виражений лексемою релятивної семантики, напр.: І справді, вигляд це мало такий, неначе ці чорні птахи були господарями подвір'я, а хтось із мешканців служив їм і забезпечував лиск пір'я і вгодованість тіла (Брати Капранови);

3) з загальним партитивним значенням. Синсемантичні іменники в ролі ядерних конституентів виявляють послаблену номінативність і передають загальне партитивне значення. Нечленованість словосполучення виявляється при вираженні внутрішніх відношень - семантичної цілісності та зовнішньої нечленованості. З огляду на специфіку значення диференціюють три різновиди таких словосполучень:

а) з кількісно-роздільним значенням; ядерні конституенти виражені лексемами половина, третина, четвертина, частина тощо, напр.: Колі поталанило знайти банку від консервованої ставриди, половину риби звідти, правда, виїли (В. Портяк);

б) зі значенням частини від цілого, тобто значення відрізаної частини; ядерний іменниковий конституент виражений лексемами грудка, дрібок, жменька, кавалок, крапля, крихта, кулак, кусень, окраєць, шмат тощо, напр.: Перше, що він побачив, була грудка чорної масної землі (В. Мулик);

в) з фазисним значенням. Розглядаючи номінативні підмети-словосполучення, П. Лекант звернув увагу на іменники з фазисним значенням - початок, середина, кінець, які пов'язані з загальним значенням просторової чи часової протяжності [11, с. 27]. Він убачав причину неподільності компонентів таких словосполучень у їхній специфічній семантичній структурі: головне слово має послаблену номінативність, тобто в межах словосполучення не є самостійною назвою предмета чи явища дійсності, а залежне слово виявляє номінативність тільки у словосполученні [там само, с. 25]. Нечленовані словосполучення такого типу позначені високою градуальністю.

Ядерні іменникові конституенти зі значенням лексичної неозначеності - початок, середина, кінець - конкретизуються залежними конституентами у формі родового відмінка. У ролі залежних слів виступають іменники різних лексико-семантичних груп: здебільшого іменники темпоральної семантики - день, місяць, рік, тисячоліття, епоха тощо, напр.: ... Невдовзі по війні, але за -надцятих із початку століття господарів у цім краю, ні, вона так порахує, скільки їх було тут на людську голову... (М. Матіос); іменники на позначення пір року чи назв місяців - весна, осінь, серпень, січень тощо, напр.: На початку вересня погода була небувало жаркою (О. Жовна); іменники процесуальної семантики, що пов'язана з триванням у часі - ранок, вечеря, життя, навчання, відпочинок, служба, прогулянка, молитва тощо, напр.: Поздоровляю з початком перемог! - продовжував Щорс (О. Довженко);

4) зі значенням неозначеності. Модель включає ядерний конституент - неозначений займенник хтось / щось / дещо чи похідні від них лексеми + залежний конституент - субстантивований прикметник, дієприкметник чи займенник. Ад'єктивні форми субстантивуються, однак в них частково зберігається значення ознаки, властиве прикметникам чи дієприкметникам, напр.: І всі роти стоятимуть на плацу в протигазах та хімкомплектах, і хтось казатиме, що то напали американці, а хтось інший відповість, що увесь полк перекидають до Афганістану (Ю. Андрухович).

Окремим різновидом є конструкції з заперечним значенням, напр.: Нічого дивного тут не було - квартири викладачів були поруч із гуртожитком (Б. Жолдак); Нічого поганого не трапилося (Брати Капранови); Варто зазначити, що серед типів синтаксично зв'язаних словосполучень М. Балко не розглядає заперечні синтаксичні конструкції [4, с. 26]; нечленований словосполучення синтаксичний граматичний

5) з інформативно недостатнім словом абстрактної семантики. Ядерний конституент виражений синсемантичним іменником. В. Виноградов називає такий компонент займенниковим іменником, зокрема лексеми чоловік, жінка, річ, справа тощо, а серед слів з неозначено-предметним значенням - суб'єкт, тип, істота, штука, факт тощо [6, с. 261]. Виділяють такі різновиди словосполучень:

а) з неозначено-предметним значенням, як-от: важлива справа, штука безжалісна, серйозний факт тощо, напр.: А москвичі на військовій службі - то особливий розряд, що ... заслужив опінію найбезнадійніших шлангів і тормозів (Ю. Андрухович);

б) ядерний конституент означає родове поняття, напр.: європейське місто, один з найбільших островів тощо, напр..: Був понеділок - важкий день (В. Тарнавський);

в) з неозначено-особовим значенням, як-от: людина, чоловік, жінка, дитина тощо, напр.: Бойовий офіцер пропадав у наших глухих лісових умовах (Ю. Андрухович);

г) з конституентами з очима, з носом, з обличчям, віку, росту, характеру, голосом тощо. У нерозкладній сполуці ад'єктивний конституент виражає тільки постійну ознаку, напр.: ... З того ранку тонка чорна гадюка з лискучою шкірою прилаштувалася жити в кошику ... (М. Матіос). Іменниковий релятор у формі орудного відмінка обов'язково граматично пов'язаний з ядерним іменниковим конституентом, що передає основне предметне значення.

Ми не підтримуємо М. Балко в тому, що деякі групи нечленованих словосполучень з інформативно недостатнім стрижневим словом, а саме: з компонентами віку, росту, характеру, поглядом, голосом тощо зберігають семантичну цілісність і структурну стійкість як у реченні, так і поза контекстом [4, с. 26]. Вважаємо, що поза реченням атрибутивно-субстантивний нерозкладний комплекс втрачає структурну стійкість, внутрішню та власне-синтаксичну нечленованість; компоненти кваліфікують окремо як такі, в яких виділяють предмет і його ознаку;

6) з метафоричним або перифрастичним значенням. Нечленовані метафоричні словосполучення характеризуються двоплановістю: вираження номінації й суб'єктивної оцінки здійснюється паралельно через взаємодію номінативного і переносного значень. Ядерний конституент є засобом вираження переносного значення. Іменні нечленовані словосполучення зі значенням метафоричної кількості є високочастотними в мовленні, напр.: Ти, ясна річ, оглядівся довкруг, але ... наче на згадку, залишився ще окраєць вчорашнього дня, нічого більш вартого уваги не помітив (Я. Лижник);

а) утворені за моделями модальне чи фазове дієслово + інфінітив, слово категорії стану + інфінітив, напр.: сісти вечеряти, припинити співати, прагнути зустрітися, треба розповісти, напр.: Тоді вона також могла надовго заплющити очі - й безконечно слухати тужливі мелодії рідного їй наю чи флуєра (М. Матіос);

б) утворені за моделлю модальне чи фазове дієслово + девербатив, напр.: Він припинив роботу і з насолодою слухав музику (Брати Капранови).

Ядерний конституент у моделях обох різновидів виражений дієслівним релятором, що реалізує своє категорійне значення тільки в структурі нечленованого словосполучення і займаючи в реченні синтаксичну позицію складеного присудка. Нечленовані словосполучення такого типу є найбільш “синтаксичними”, тобто пов'язані з умовами речення.

а) значення міри; ядерний конституент виражений іменниками гектар, метр, грам, кілограм, тонна тощо чи іменниками на позначення старовинних мір ваги, довжини тощо, як- от: пуд, десятина, корець, третина, морг, фунт тощо, напр.: Та не забудь вхопити з фунт зеленого горошку (І. Нечуй-Левицький);

б) значення міри як кількісного об'єму за формою предмета, як-от: бочка вина, бутель квасу, відро грибів, горнятко кави, кошик вишень, кухоль води, мішок ячменю, пляшка горілки, склянка компоту, тарілка борщу, цебро води та ін., напр.: У пивбарі Володька замовив собі два великих кухлі пива й вийшов з ними на вулицю (В. Трубай). У поданих різновидах ядерний і залежний конституенти передають предметне значення, що знижує градуальний показник синтаксичної нечленованості;

2) зі значенням узагальненості. Специфікою цього типу є обов'язкове включення до структури нерозкладної єдності займенникового слова. Семантико-синтаксична єдність - субстантивної природи: ядерний конституент, виражений тільки займенником весь, узгоджується з особовими займенниками у формі множини, як-от: ми, ви, вони або субстантивованим прикметником чи дієприкметником, напр.: Мужчини, еге ж. Всі вони ... одновимірні, прямолінійні - як задачка на дві дії (О. Забужко). Ядерний займенниковий конституент не посилює значення абстрактності, а, навпаки, “опредметнює” субстантивовану лексему, напр.: У місячному сяйві жінка ніби розчинилася у всьому навколишньому (В. Даниленко). Злиття номінативної семантики, яку виражає субстантивований займенник все, та атрибутивної, якісно-оцінної, яку передає субстантивований прикметник / дієприкметник, є вираженням внутрішньо-синтаксичної нечленованості, що й зумовлює їхню структурну стійкість;

Список використаної літератури

1. Бабайцева В. В. Современный русский язык. Часть 3. Синтаксис. Пунктуация / В. В. Бабайцева, Л. Ю. Максимов. - М. : Просвещение, 1987. - 256 с.

2. Бабайцева В. В. Система членов предложения в современном русском языке: монография / В. В. Бабайцева. - М. : Флинта: Наука, 2011. - 496 с.

3. Баклушин А. В. Аналитичность и флективность в системе и тексте (на материале современного немецкого языка). - Иркутск : Изд-во Иркутского ун-та, 1989. - 184 с.

4. Балко М. В. Семантико-синтаксичні і структурні аспекти цілісних словосполучень сучасної української мови: дис. на здобуття наук. ступеня канд. філол. наук: спец. 10.02.01 «Українська мова» / Марина Володимирівна Балко. - Запоріжжя, 2004. - 203 с.

5. Беляев Ю. И. Синтаксис современного русского литературного языка: учеб. пособие / Ю. И. Беляев. - Херсон, 2001. - 494 с.

6. Виноградов В. В. Русский язык. Грамматическое учение о слове / учеб. пособие. - М. : Высшая шк., 1972. - 601 с.

7. Вихованець І. Р. Граматика української мови. Синтаксис / І. Р. Вихованець. - К. : Либідь, 1993. - 368 с.

8. Загнітко А. П. Теоретична граматика української мови: Синтаксис / А. П. Загнітко. - Донецьк : ДонНУ, 2001. - 662 с.

9. Золотова Г. А. О типах неделимых сочетаний в предожении / Г. А. Золотова // Русский язык в национальной школе. - 1965. - №3. - С. 28-39.

10. Кротевич Е. В. Словосочетание как строительный материал предложения / Е. В. Кротевич // Вопросы славянского языкознания. - Кн. ІУ. - Харьков, 1955. - С. 17-25.

11. Лекант П. А. Синтаксис простого предложения в современном русском языке / П. А. Лекант. - М. : Высшая шк., 1986. - 176 с.

12. Мещанинов И. И. Члены предложения и части речи / И. И. Мещанинов. - М.; Л. : Изд-во АН СССР, 1945. - 321 с.

13. Мороховская Е. Я. Основные аспекты общей теории лингвистических моделей / Е. Я. Мороховская. - К. : Вища шк., 1975. - 246 с.

14. Слинько І. І. Синтаксис сучасної української мови. Проблемні питання: навч. посібник / Слинько І. І., Гуйванюк Н. В., Кобилянська М. Ф. - К. : Вища шк., 1994. - 670 с.

15. Ries J. Was ist Syntax? / J. Ries. - Prag, 1927. - 320 p.

Анотація

У статті проаналізовано виділення в словосполученнєвій теорії типів синтаксично нечленованих словосполучень за ступенем злитості компонентів. Окреслено три зони синтаксичної нечленованості: ядерну, напів'ядерну та периферійну. Пояснено диференціацію зон з опертям на сутнісні характеристики: структурну функцію ядерного конституента та його граматичну природу. Важливим критерієм виділення типів нечленованих словосполучень в межах зон є власне-синтаксична і внутрішня синтаксична нечленованість.

Розкрито сутність власне-синтаксичної нечленованості. Ознака виявляється на реченнєвому рівні: нечленоване словосполучення займає в реченні синтаксичну позицію якогось одного члена речення. Пояснено внутрішню синтаксичну нечленованість з опертям на граматичну природу стрижневого слова. Найчастіше ядерний конституент виражений словом релятивної семантики, що підтверджує низький рівень його інформативності. Ядерні конституенти реалізують свої категорійні значення тільки в сполученні з залежним конституентом. Визначено градуальний характер внутрішньої синтаксичної нечленованості і його залежність від самостійності / несамостійності ядерного конституента.

Охарактеризовано типи і різновиди нечленованих словосполучень ядерної, напів 'ядерної та периферійної зон. Ядерну зону утворюють нечленовані словосполучення, позначені високою градуальністю, напів'ядерну - з низькою градуальністю. Периферійну зону формують нечленовані словосполучення, синтаксична нечленованість яких залежить від внутрішньореченнєвих чинників.

Найповніше представлена ядерна зона синтаксичної нечленованості: її наповнюють сім типів нечленованих словосполучень.

Ключові слова: ядерний конституент, структурна функція, внутрішня синтаксична нечленованість, категорійна ознака, градуальність, ядерна, напів'ядерна та периферійні зони.

В статье описано выделение в теории словосочетания синтаксически нечленимых словосочетаний по степени слитности компонентов. Определена роль категориального признака синтаксической нечленимости в образовании ядерной, полуядерной и периферийной зон синтаксической нечленимости. Описана структурная роль ядерного конституента в моделях нечленимых словосочетаний. Охарактеризированы типы и разновидности нечленимых словосочетаний этих зон.

Ключевые слова: ядерный конституент, структурная функция, внутренняя синтаксическая нечленимость, категориальный признак, градуальность, ядерная, полуядерная и периферийная зоны.

The allocation of syntactically inseparable phrases in the phrase theory according to components oneness degree was studied. The role of categorical features of syntactic inseparability in the formation of nuclear, semi-nuclear and peripheral zones of syntax inseparability was defined. The structural role of nuclear constituents in inseparable phrases models was described. The types and varieties of inseparable phrases of nuclear, semi-nuclear and peripheral zones were characterized.

Keywords: nuclear constituents, structural function, the internal syntax inseparability, categorical values, nuclear and semi-nuclear zone.

Размещено на Allbest.ru