Функціювання підрядних сполучників у сучасних періодичних виданнях Житомирщини

Размещено на http://www.allbest.ru/

Функціювання підрядних сполучників у сучасних періодичних виданнях Житомирщини

Г.С. Весельська

Реферат

УДК 81' 367.634

Функціювання підрядних сполучників у сучасних періодичних виданнях Житомирщини

Аннотация

Функционирование подчинительных союзов в современных периодических изданиях Житомирщины

Весельськая Г.С.

Впервые в украинском языкознании осуществлена попытка выделить самые употребляемые подчиненные союзы в роли экспликаторов формально-грамматической и семантико-синтаксической функций в современных периодических изданиях Житомирщины.

Замечено, что газетные контексты постепенно привлекают к более широкому использованию подчинительных союзов, свойственных для украинского литературного языка. Отмечена перспектива подобных научных исследований в области грамматической стилистики, которая заключается в прослеживании особенностей функционирования всех подчинительных союзов и установлении тенденций в их стилистическом и стилевом использовании.

Ключевые слова: публицистический стиль, главная предикативная часть, подчиненная предикативная часть, семантическая группа.

Summary

Functioning of Subordinative Conjunctions in Modern Periodical Editions of Zhytomyrschyna

Veselska H.S.

At first in Ukrainian linguistic an attempt to distinguish the most used subordinative conjunctions in a role of the markers of formally-grammatical and semantico-syntactical functions in the modern magazines of Zhytomyrschyna is carried out.

It is noticed that newspaper contexts gradually bring over to more deployment of subordinative conjunctions of literary Ukrainian. The prospect of similar scientific researches in the field of grammatical stylistic is marked that consists in tracing of features of functioning of all subordinative conjunctions and in establishment of tendencies in their stylistic and stylish usage.

Keywords: publicistic style, main predicative part, inferior predicative part, semantic group.

Зміст статті

Сучасна українська газетна періодика, що неодноразово ставала предметом спеціальних наукових студіювань із погляду наявних у ній елементів (М. Жовтобрюх [7], С. Єрмоленко [5], І. Завальнюк [6]), є цінним джерелом і для вивчення основних семантико-синтаксичних відношень, реалізованих сполучниками підрядності в складнопідрядному реченні.

В українському мовознавстві виконані спеціальні дослідження семантико-синтаксичних відношень, що виникають між головною та підрядною предикативними частинами в складнопідрядному реченні, а саме причинового (М. Косарєва [8]), допустового (Т. Ткачук [10]), наслідкового (Н. Кринська [9]), порівняльного (Л. Шитик [11], О. Донік [4]) та інших типів. Семантико-синтаксичну функцію сполучників української літературної мови узагальнено в лексикографічній праці "Граматичний словник. Сполучники" К. Городенської (2007) [2].

Підрядні сполучники передають різні типи семантико-синтаксичних відношень між граматично нерівноправними предикативними частинами в складному реченні, що становить суть їхньої семантико-синтаксичної функції. Залежно від виду передаваного семантико-синтаксичного відношення між підрядною і головною частиною в складнопідрядному реченні підрядні сполучники поділяють на 8 семантичних груп: часові, наслідкові, умовні, причинові, цільові, допустові, порівняльні та сполучники відповідності.

Мета наукової студії полягає в окресленні кола найуживаніших підрядних сполучників виокремлених значеннєвих груп та визначенні основних закономірностей у їхньому функціонально-стилістичному використанні. Сполучники підрядності як маркери відповідних семантичних відношень раніше не були предметом детального розгляду на шпальтах сучасних періодичних видань Житомирщини, що й визначає актуальність пропонованої розвідки.

Часові семантико-синтаксичні відношення виникають між залежною і головною предикативними частинами в складнопідрядному реченні, причому в підрядній частині вказують на час виникнення чи існування певної події.

Спостереження над реалізацією часовими сполучниками своєї семантико-синтаксичної ролі показують, що в переважній більшості періодичних видань Житомирщини найбільш уживаним є часовий сполучник коли, що, на думку декого з лінгвістів, визначає загальну співвіднесеність кількох ситуацій у часі - без її уточнення [2, с. 279].

Підрядне речення часу стосовно головного може займати будь-яке місце, напр.:...він [Президент]прибув з полігону на бронетанковий завод вже о 20-ій годині, коли геть стемніло (І. 08.10.14, с. 2);...коли пролунали постріли військового салюту в честь загиблих у ВВВ, здригнулися всі (Б. 30.10.14, с. 1);... їм було не до жартів, коли ворожі танки підходили до них на відстань пострілу (С. 05.11.14, с. 5); Коли ж повернувся додому, стіл був пустим (М. 05.11.14, с. 4); Коли звільнилась Україна, сім'я повернулась додому (БН. 29.10.14-05.11.14, с. 4).

Досить часто підрядне речення часу зі сполучником коли пояснює в головному реченні обставину часу, виражену здебільшого прислівником із конкретним значенням [2, с. 278], напр.: Потім, коли з'ясували його особистість, сам був шокований таким збігом обставин (І. 22.10.14, с. 3); Вранці, коли ми завітали до її квартири, дівчатка спокійно снідали... (С. 05.11.14, с. 7);... зараз, коли дітям при спілкуванні у школі розповідаєш,... більшість уважно слухає і запам'ятовує... (БН. 29.10.14-05.11.14, с. 4).

Менше на шпальтах аналізованих газет використовують синтаксичні конструкції з підрядними складеними (аналітичними) часовими сполучниковими утвореннями після того як, після того коли, тоді як, у той час доки та ін. У новітніх студіях із граматичної стилістики української мови обґрунтовано, що ці засоби синтаксичного зв'язку мають статус сполучників лише тоді, коли між їхніми складовими компонентами немає розділових знаків. Якщо кома розділяє їх, то вони виконують функцію аналітичних сполучень (комплексів) [3, с. 74]. Автори сучасних газетних текстів відбивають межі сполучникових комплексів за допомогою коми, що змінює тип синтаксичного зв'язку між головною і підрядною предикативними частинами з підрядного детермінантного на підрядний прислівно-кореляційний. Крім того, як зауважують дослідники, виразниками семантико-синтаксичних відношень у такому разі є сполучники як, коли, що поєднують підрядну часову частину з прийменниково-займенниковою сполукою цільової семантики в головній частині складнопідрядного речення [3, с. 94-95].

Складений аналітичний сполучник після того як указує на часову наступність дії або стану, виражену в головній частині, щодо дії або стану в підрядній частині й поєднує підрядну часову предикативну частину з головною предикативною частиною складнопідрядного речення підрядним детермінантним зв'язком, напр.: Лише після того як нам прозвітували,...ми знімаємо дане питання з контролю (С. 05.11.14, с. 6); Після того як відпочивальники залишили приміщення кафе,...з прилавку зникли деякі товари (М. 05.11.14, с. 4); Після того як буде завершено монтаж, дерев'яна конструкція буде вільно "дихати"... (Х. 05.11.15, с. 11).

Мало вживаним є й складений часовий сполучник у той час доки, що вказує на одночасність, паралельність дій або станів у головній і підрядній предикативних частинах, поєднує підрядну часову частину з головною частиною складнопідрядного речення підрядним детермінантним зв'язком, напр.: У той час доки одні учасники активно тестували автомобілі, інші гості активно обговорювали і ділилися враженнями від протестованих автомобілів (Х. 05.11.14, с. 12).

Виразником наслідкових семантико-синтаксичних відношень у складнопідрядному реченні слугує нерозкладний сполучник так що, що дедалі продуктивніше поєднує парцельовану підрядну частину з попередньою непарцельованою, напр.: До речі, на заводі з'явилися конкуренти. Так що його керівництву доведеться добряче попрацювати... (Ж. 17.03.15, с. 4); Це нереально навіть товстелезним трубопроводом і навіть якби було звідки. Так що за воду доведеться платити... (І. 12.03.14, с. 5); В Україні на альтернативні енергоносії перейшли 1020 котелень. Так що Житомирщина в цій важливій справі стала незаперечним лідером (М. 23.03.15, с. 3).

На шпальтах житомирських газет експлікаторами умовних семантико-синтаксичних відношень у складнопідрядному реченні найчастіше є одиничні сполучники умови якщо, коли, якби.

Сполучники якщо, коли є виразниками умовних (реальних) семантико-синтаксичних відношень. Здебільшого вони поєднують підрядну умовну частину з головною частиною в складнопідрядному реченні підрядним детермінантним зв'язком, напр.: Якщо ми разом, у нас все вийде, - говорить Ігор (І. 22.10.14, с. 2); У військовому училищі мене навчили самодисципліні, відстоювати честь та життєві принципи і не соромитись задавати питання, якщо щось не зрозуміло (І. 22.10.14, с. 3).

Сполучник якби вербалізує умовні (ірреальні) семантико-синтаксичні відношення, напр.: Вибори 26 жовтня максимально наблизили б владу до народу, якби вони відбулися за пропорційною системою без голосування за мажоритарних депутатів (Мт. 30.10.14, с. 6).

Найуживанішими причиновими сполучниками в сучасних періодичних виданнях Житомирщини є сполучники бо, оскільки, тому що, адже, так як, що виражають причинові семантико-синтаксичні відношення в складнопідрядному реченні.

У мові цих регіональних газет активним реалізатором причинової семантики й засобом вираження формально-граматичного зв'язку головної і підрядної предикативних частин у складнопідрядному реченні є причиновий сполучник бо, що потісняє у використанні складений сполучник тому що, напр.:...протестувальники не дочекалися Президента, бо він прибув з полігону на бронетанковий завод вже о 20-ій годині, коли геть стемніло (І. 08.10.14, с. 2); Потрібен комплексний підхід у вирішенні проблем села, бо по-іншому їх вирішити неможливо (І. 08.10.14, с. 5); Лише в 1991 році став кандидатом у члени КПРС, тому що вчився у військовому училищі (І. 22.10.14, с. 3).

Газетна періодика Житомирщини все ще тяжіє до вживання калькованого з російської мови сполучника так як, що функціонує, хоч і обмеженіше, паралельно з причиновими сполучниками бо, тому що, напр.: Мій батько мав на це право, так як є спадкоємцем певної частини (Х. 05.11.14, с. 7); Пінопласт і пінополістирол тут не підходять, так як перераховуваними властивостями володіють лише в слабкому ступені (Х. 05.11.14, с. 11).

На думку українських лінгвістів, функціювання так як можна виправдати лише тоді, коли як поєднує переважно підрядну порівняльну частину з головною в складнопідрядному реченні [1, с. 115].

Сьогодні автори газетних рубрик залучають до вжитку власне українські відповідники причинових сполучників оскільки, адже, що здебільшого слугують засобами оформлення підрядного детермінантного зв'язку в складнопідрядному реченні і, на думку М. Косарєвої, марковані офіційно-діловим і науковим стилями [8, с. 177-178], напр.: Однак, за словами Світлани, доводилося платити, оскільки інших варіантів просто не було (С. 05.11.14, с. 7); Не можна й змушувати дитину бавитися з іншими..., адже є діти, які не люблять шумних ігор (Мт. 30.10.14, с. 11); Гіпермаркет "Караван" підтримує відзначення Всесвітнього дня якості, адже його основними пріоритетами є постійне підвищення якості продукції... (Х. 05.11.14, с. 3). Широке використання синтаксичних конструкцій із причиновими сполучниками адже, оскільки спричинює поступове розгортання їхніх функціонально-стильових меж у сучасній українській літературній мові. підрядний сполучник семантична стилістичне

Найпродуктивнішими у вираженні допустових семантико-синтаксичних відношень у складнопідрядних реченнях є допустові сполучники хоч(і), хоча(й), нехай би, незважаючи на те що.

Сполучники хоч, хоча(й) на шпальтах сучасних житомирських газет поєднують підрядну допустову частину з головною частиною складнопідрядного речення підрядним детермінантним зв'язком [2, с. 245], напр.: Хоча й частково їх замінюють, зробити все й одразу немає коштів (БН. 29.10.14-05.11.14, с. 2);...продавець відмовилася це зробити, хоча в мене був чек... (Ж. 07.11.14, с. 8); Хоча уряд мотивував своє рішення необхідністю економії природного газу та ліквідації тіньової схеми отримання надприбутків газопостачальними компаніями, воно не є прийнятним для усіх верств населення (І. 05.11.14, с. 2).

Іноді встановити тип семантико-синтаксичного відношення за участю сполучників хоч, хоча(й) у складному реченні досить важко, що дозволяє констатувати можливий синкретичний вид. Так, допустове семантико-синтаксичне відношення часто супроводжують протиставним змістом предикативних частин. Такі відношення потрактовуємо як протиставно-допустові, що стоять на межі сурядних і підрядних, але оформлені власне-допустовими сполучниками, напр.: Їздити п 'яними можуть водії різного віку, хоча частіше це дозволяє собі молодь (БН. 29.10.1405.11.14, с. 9); Але вдається, хоч і рідко, вириватися на відпочинок з рідними та близькими (Х. 05.11.14, с. 6).

Як зауважує К. Городенська, допустовий сполучник нехай би у складнопідрядних реченнях є виразником допустових семантико-синтаксичних відношень з відтінком бажання [2, с. 169], напр.: Нехай би вода коштувала дорожче, якість була б краща (Х. 05.11.14, с. 5).

Допустовий сполучник незважаючи на те що в складнопідрядних реченнях експлікує допустові семантико-синтаксичні відношення з відтінком обмеження й може поєднувати парцельовану підрядну допустову частину з головною частиною складнопідрядного речення підрядним детермінантним зв'язком, напр.: Якщо він активно бореться за повернення своїх активів з окупованого Криму - це також можна записати в позитив. Незважаючи на те що цей процес не принесе швидкого результату (Ж. 07.11.14, с. 2).

На сторінках газет Житомирщини активно використовують цільові сполучники задля вираження різного типу бажань і досягнення певних результатів. Найбільш уживаним є стилістично нейтральний цільовий сполучник щоб. Він поєднує передусім підрядну цільову предикативну частину з головною в складнопідрядному реченні підрядним детермінантним зв'язком [2, с. 286], напр.: Є кілька років, щоб подолати критичне економічне відставання (І. 08.10.14, с. 4); Щоб поправити ситуацію, потрібно будувати овочесховища та виходити на європейські ринки (І. 08.10.14, с. 5);...навіть за таких умов на вибори все ж потрібно йти, щоб обрати новий склад парламенту (І. 22.10.14, с. 2).

Спорадично як синонім до цільового сполучника щоб у газетному мовленні Житомирщини функціонує його фонетичний відповідник щоби для надання контекстові більш розмовного колориту та відродження національних традицій використання засобів зв'язку, напр.: Щастя чоловіка в тому, щоби дружина його розуміла (Мт. 30.10.14, с. 6).

Виразною є тенденція до дедалі частішого вживання цільового сполучника аби, що, як і попередній сполучник, уносить у висловлення розмовний відтінок, приміром: Сільська інтелігенція намагається дбати про молоде покоління, аби юні українці отримали якісну освіту, в селах була якісна медицина, а люди мали доступ до благ цивілізації (І. 08.10.14, с. 5); Він зробив свідомий вибір і вирушив у неспокійний регіон, аби захистити свою Батьківщину (С. 05.11.14, с. 6).

На сторінках житомирських газет мало помітним є складений цільовий сполучник для того аби без коми між компонентами, що експресивізує висловлення, надаючи йому розчленованості й інформаційної значущості, напр.: Олег Тягнибок у своєму виступі зазначив, що для того аби змінити чинну систему влади в Україні, необхідно провести люстрацію - повне очищення влади, скасувати недоторканність народних депутатів та суддів (І. 22.10.14, с. 2). Переважно функціонують ті сполучникові утворення, компоненти яких розмежовані комою, що спричинено недостатнім вивченням статусу їх у сучасній українській літературній мові. Приміром: Для того, щоб військові втримали оборону, в тилу завжди дбають про тих, хто боронить кордон на передовій (Б. 30.10.14, с. 2);...сьогодні не можна забувати подвиг тих, хто загинув для того, щоб звільнити нашу країну, наше місто від фашизму (Мт. 30.10.14, с. 2). Вербалізатором цільової семантики тут є лише сполучник щоб, що поєднує підрядну причинову частину із займенниково-співвідносним словом у головній частині складнопідрядного речення.

Із-поміж підрядних сполучників, що є виразниками порівняльних семантико- синтаксичних відношень і засобами зв'язку двох подібних, чимось схожих або близьких предикативних частин у складнопідрядному реченні, найвищою активністю у використанні вирізняється стилістично нейтральний сполучник як, напр.: Ніщо так не зміцнює віру в себе, як радість від успіхів (Мт. 30.10.14, с. 11).

Значно поступаються йому за вживаністю порівняльний сполучник нібито з відтінком непевності, сумніву щодо вірогідності чого-небудь [2, с. 179](...заступники...заповнювали окремі графи в протоколі про підрахунок голосів виборців, нібито вони усували недоліки... (Ж. 07.11.14, с. 3)) та порівняльні сполучники мов, мовби, використання яких, як доводять спостереження декого з дослідників, є характерним переважно для текстів художнього стилю мовлення [2, с. 106, 111], напр.: Чоловіки від побаченого ледь не зомліли, мовби їх усіх паралізував страх... (Ж. 07.11.14, с. 10).

Сполучники відповідності становлять окрему семантичну групу підрядних сполучників, що вирізняється своїм самобутнім складом у сучасній українській літературній мові. В українському мовознавстві вперше їх було проаналізовано в наукових розвідках І. Вихованця, який описав складнопідрядні синтаксичні утворення, у яких між головним і підрядним компонентом виникають відношення відповідності [1, с. 329].

Виразниками семантико-синтаксичних відношень відповідності в складнопідрядних конструкціях розчленованої структури є парні сполучники чим... тим, що... то, що... тим, чим... то, що не... то і що... то не, які з'єднують взаємозумовлені головну й підрядну предикативні частини детермінантним підрядним зв'язком.

На жаль, більш продуктивним у вживанні на газетних шпальтах Житомирщини є калькомовний сполучник відповідності чим... тим, напр.: Чим інтенсивніші аномалії, тим більше людей хворіють на грип (Ж. 29.10.13, с. 9); Але чим більше коштів, тим більші забаганки (Х. 05.11.14, с. 6).

Із-поміж власне українських сполучників відповідності найвищою активністю у використанні вирізняється сполучник що... то, напр.: І що довше Янукович перебуватиме при владі, то драматичнішим буде фінал (І. 12.03.14, с. 3); Що більше витрачаєш коштів, то гірша ситуація в кармані (Ж. 25.10.13, с. 3).

Система семантичних підрядних сполучників української мови, установлена на матеріалі різних періодичних джерел вибраного реґіону, характерна своєю унікальністю й самобутністю. Основним типом синтаксичного зв'язку для підрядних сполучників є підрядний детермінантний зв'язок, що визначає залежність підрядної детермінантної частини від головної в складнопідрядному реченні.

Спостереження показали, що найактивнішими у використанні на шпальтах сучасних газет Житомирщини є стилістично нейтральні підрядні сполучники, хоча помітне проникнення сюди й стилістично маркованих варіантів та функціонування кількомовних сполучників.

Для відновлення й остаточного оформлення сполучникової системи сучасної української літературної мови необхідно уникати скалькованих засобів зв'язку та повертати до вжитку українські еквіваленти підрядних сполучників. Перспективу подальших наукових досліджень убачаємо в проведенні різноаспектного аналізу функціонально-стилістичних та функціонально- стильових особливостей підрядних сполучників як реалізаторів певного типу семантичних відношень.

Список використаної літератури

1. Вихованець І.Р. Граматика української мови. Синтаксис / І.Р. Вихованець. - К.: Наук. думка, 1993. - 368 с.

2. Городенська К. Граматичний словник української мови: Сполучники. - К.; Херсон: Вид-во ХДУ, 2007. - 340 с.

3. Городенська К.Г. Сполучники української літературної мови: [монографія]/ К.Г. Городенська. - К., Інститут української мови; Видавничий дім Дмитра Бураго, 2010. - 208 с.

4. Донік О.М. Семантико-синтаксичне функціювання сполучників подібності в ідіостилі Марії Матіос / О.М. Донік // Мовознавчий вісник: зб. наук. праць / МОН України Черкаський нац. ун-т ім. Б. Хмельницького. - Черкаси, 2014. - Вип. 19. - 258 с.

5. Єрмоленко С.Я. Мова преси / С.Я. Єрмоленко // Українська мова: Енциклопедія. - 2-ге вид., випр. і доп. - К.: Вид-во "Українська енциклопедія" ім. П.Б. Бажана, 2004. - 352 с.

6. Завальнюк І.Я. Синтаксичні одиниці в мові української преси початку ХХІ століття: функціональний і прагмалінгвістичний аспекти: [монографія]/ [Відп. ред. К.Г. Городенська]/ І.Я. Завальнюк. - Вінниця: Нова Книга, 2009. - 400 с.

7. Жовтобрюх М.А. Мова української періодичної преси (кінець ХІХ - початок ХХ ст.) / М.А. Жовтобрюх. - К.: Наук. думка, 1970. - 304 с.

8. Косарєва М. Функціонально-стильова транспозиція причинових сполучників в українській мові початку ХХІ століття / Мирослава Косарєва // Теоретична і дидактична філологія: зб. наук. праць. - К.: Міленіум, 2007. - С. 173-179.

9. Кринська Н.В. Семантико-синтаксична категорія наслідку в складному реченні у книжних стилях сучасної української мови: автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. філол. наук: спец. 10.02.01 "Українська мова" / Н.В. Кринська. - Х., 2001. - 16 с.

10. Ткачук Т.П. Функціонально-семантична категорія допустовості в сучасній українській мові: дис....кандидата філол. наук: 10.02.01 / Ткачук Тарас Павлович. - К., 2009. - 240 с.

11. Шитик Л. Синкретичні порівняльні конструкції в українській мові / Людмила Шитик // Вісник Черкаського університету. Серія: Філологічні науки. - Черкаси, 2003. - Вип. 46. - С. 63-68.

Перелік умовних скорочень використаних періодичних видань Житомирщини

Б. Бердичів (інформаційний тижневик), м. Бердичів

БН. Бердичівські новини (міський інформаційний тижневик), м. Бердичів

Ж. Житомирщина (обласна офіційна громадсько-політична газета), м. Житомир

І. Інтерес (Інформаційно-рекламна газета Житомирської області), м. Житомир

М. Меркурій (Житомирська обласна ділова газета), м. Житомир

Мт. Місто (часопис влади і громади Житомира), м. Житомир

С. Субота (народний тижневик), м. Житомир

Х. 20 хвилин (рекламно-інформаційний тижневик), м. Житомир

Размещено на Allbest.ru