Лексико-семантичні особливості концепту "Study" в англомовній лексикографічній інтерпретації

Размещено на http://www.allbest.ru/

Вступ

На сучасному етапі розвитку лінгвістичної науки когнітивна лінгвістика вважається одним з пріоритетних напрямків науки про мову як новий етап у вивчення відносин між мовою та мисленням.

Когнітивна лінгвістика - дисципліна, яка дозволяє зрозуміти мовні особливості людини і те, яким чином його мова і мовлення впливають не тільки на його поведінку і комунікацію з іншими, а і на внутрішні психологічні процеси і стани.

Її засновниками наприкінці ХХ ст. були Н. Хомський, Дж. Лакофф, Л. Талмі, І. Філмор та інші. Головним завданням цієї молодої науки вони визначили визначення загальних принципів організації когнітивних здібностей людини в єдиний ментальний механізм.

В сферу інтересів когнітивної лінгвістики входять «ментальні» основи розуміння і відтворення мовлення з точки зору того, як структури мовного знання репрезентуються і беруть участь у переробці інформації. На відміну від інших дисциплін когнітивного циклу, у когнітивній лінгвістиці розглядаються когнітивні структури і процес, які властиві людині.

Найважливішим об'єктом дослідження в когнітивній лінгвістиці вважається концепт. Концепти - ментальні сутності, які мають назву в мові і відображають культурно-національні уявлення людини про світ. Ключовими концептами культури називають головні одиниці картини світу, константи культури, які володіють значимістю як для окремої мовної особистості, так і для лінгвокультурного суспільства в цілому.

Щодо концепту STUDY, який став основою даного дослідження, то дане поняття в когнітивній лінгвістиці не є досконало вивченим та однозначно визначеним , хоча його значимість та цінність важко переоцінити. Саме цим і зумовлюється вибір теми та об'єкту дослідження.

Актуальність даної роботи полягає в тому, що вона належить до одного з пріоритетних напрямків сучасної лінгвістики - когнітивного, а також зростанням інтересу до процесів концептуалізації навколишньої дійсності та їх відображенням у мові.

На сучасному етапі розвитку лінгвістичної науки когнітивна лінгвістика є одним з пріоритетних напрямків науки про мову як новий етап у вивченні відносин мови та мислення.

Об'єктом даного дослідження є концепт STUDY в англомовній лексикографічній інтерпретації.

Предметом дослідження є лексико-семантичні особливості даного концепту.

Метою нашого дослідження є виявлення особливостей концепту STUDY в англомовній лексикографічній інтерпретації.

Для досягнення цієї мети в даній роботі ми ставимо наступні задачі:

-вивчення теоретичних засад поняття «концепт», розгляд його структури

-встановлення семантичної структури концепту STUDY

-побудова фреймової структури концепту STUDY

Структура роботи. Дана курсова робота, окрім вступу та висновку, має в своєму складі дві основні частини, перша з яких висвітлює теоретичні питання по темі роботи, а друга присвячена її практичним аспектам. А також в структуру роботи включений список робіт, які були використані в процесі дослідження.

когнітивний лінгвістика лексикографічний



1. Основні поняття когнітивної лінгвістики

1.1 Поняття про когнітивну лінгвістику

1.1.1 Когнітивна лінгвістика як наука

Когнітивна лінгвістика - лінгвістичний напрям, який розвивається та багато в чому визначає обличчя сучасної світової лінгвістичної науки. Разом з цим цей напрям порівняно новий, молодий, і в ньому багато дискусійних моментів як в теоретичних питаннях, так і в дослідницькій практиці, в методах дослідження. Це визначає потребу в роботах, які розкривають теоретичні та методологічні основи когнітивної науки на базі досвіду практичного лінгвокогнітивного опису мови. [15, с.3]

З когнітивною лінгвістикою пов'язані нові акценти в розумінні мови, які відкривають широкі перспективи її бачення у всіх різноманітних так багатоманітних зв'язках з людиною, її інтелектом, зі всіми пізнавальними процесами. Когнітивна лінгвістика виходить за рамки лінгвістики. В сферу її інтересів входять логіка, соціологія, філософія, а це створює надзвичайну привабливість роботи в даній області. . [13, с.12]

За визначенням В.З. Дем'янкова та О.С. Кубрякової, когнітивна лінгвістика вивчає мову як когнітивний механізм, шо грає роль у кодуванні та трансформуванні інформації. [9, с.53-55]

Народження когнітивної лінгвістики офіційно проголошено весною 1989 року в Дуйсбурзі на симпозіумі, організованому Рене Дірвеном(Rene Dirven) та іншими європейськими вченими. На цьому симпозіумі було заплановано створення Міжнародної асоціації когнітивної лінгвістики, видання журналу «Когнітивна лінгвістика» (Cognitive Linguistics) і серії монографій «Дослідження когнітивної лінгвістики» (Cognitive Linguistics Research). У першому номері журналу «Когнітивна Лінгвістика» його головний редактор Дірк Геретс (Dirk Geeraets) так визначив задачі нового лінгвістичного напряму - дослідження мови як засобу організації, обробки та передачі інформації. [2, с.5-6]

1.1.2 Когнітивізм як основа когнітивної лінгвістики

Офіційному проголошенню даного лінгвістичного напряму передувало більш ніж 20 років розвитку самої когнітивної науки. Неможливо зрозуміти, що таке когнітивна лінгвістика, якщо не знати, як зародилась когнітивна наука, що викликало її появу і яка парадигма наукових знань стоїть за цією наукою, тобто якщо не знати, що таке когнітивна наука в цілому. [10, с.6]

Когнітивна наука зароджується незабаром після Другої Світової війни в США, де були зібрані найкращі вчені Німеччини та всієї Європи. Управління і Міністерство оборони США виділяють величезні гроші на наукові дослідження і, в тому числі, на вивчення проблем швидкої та ефективної комунікації. Справа в тому, що після війни стає очевидним(особливо для американців, які вступили в війну пізніше за інших), що для успішних бойових дій, при взаємодії різних підрозділів, видів військ і союзницьких армій необхідне прийняття швидких рішень для координування спільних дій. Саме через це надзвичайно важливими виявляються проблеми зв'язку та швидкої обробки інформації. [2, с.6]

Як вважає Маслова В. А., когнітивізм - це напрям в науці, об'єктом вивчення якого є людський розум, мислення і ті ментальні процеси і стани, які з ними пов'язані. Це наука про знання і пізнання, про сприймання світу в процесі діяльності людей. [13, с.6]

Саме через мову ми отримуємо основні знання про світ, і саме в мові ми відображаємо ці знання в підручниках, програмах, в лекціях, в монографіях. Це сприймається усіма як те, що розуміється саме собою, як звичне явище. Однак за усім цим стоїть конкретна розумова діяльність, певні когнітивні процеси, які необхідно було ще вивчити. Це і визначило появу і інтенсивний розвиток когнітивної науки. [2, с.8]

Когнітивна наука - це наука міждисциплінарна, яка інтегрує зусилля вчених різних спеціальностей(психологів, логіків, філософів, лінгвістів, психолінгвістів, метматиків, програмістів, кібернетиків, антропологів та ін.) для того, щоб отримати найбільш повне і адекватне уявлення про таким складний феномен природи, як свідомість та розум. . [2, с.8]

Когніція - одне з основних понять когнітивної науки, воно охоплює знання і мислення в їх мовному втіленні, а тому когніція і когнітивізм виявились тісно пов'язаними з лінгвістикою. Зараз уже стало аксіомою те, що у всьому комплексі наук про людину натрапляють, в першу чергу, на відношення між мовою та іншими видами людської діяльності. Мова навіть в більшій мірі, ніж культура і суспільство, дає когнітивістам ключ до розуміння людської поведінки. [12, с.9]

Згідно з когнітивізмом, людина повинна вивчатись як система опрацювання інформації, а поведінка людини - описуватись та пояснюватись в термінах її внутрішніх станів. Ці стани фізично проявлені, спостережувані та інтерпретуються як отримання, опрацювання, зберігання, а потім і мобілізація інформації для раціонального вирішення задач.
Оскільки вирішення цих задач безпосередньо пов'язане с використанням мови, цілком природно, що мова виявилась в центрі уваги когнітивістів.[6, с.17-33]

Таким чином, одим з найважливіших принципів когнітивізму вважається трактування людини як діючої, активно сприймаючої і приймаючої інформацію, керованої в своїй розумовій діяльності певними схемами, програмами, стратегіями. А сама когнітивна наука стала розглядатися як наука про загальні принципи, що керують ментальними процесами людського мозку. [13, с.8]

Когнітивна лінгвістика виникає як наука, яка відповідає на ті ж питання, тільки в їх безпосередньому зв'язку з мовою. Даючи визначення когнітивній лінгвістиці, можна було б сказати, що це наука, яка вивчає співвідношення когнітивних та мовних структур. Однак для того, щоб зрозуміти суть цього визначення і самого терміну «когнітивний», необхідно уточнити, що когнітивна наука - це наука, яка перш за все займається когніцією, а когнітивна лінгвістика займається когніцією в її мовному відображенні.

В когнітивній лінгвістиці головна увага приділяється людській когніції, вивчаються не просто спостережені дії, а ії ментальні репрезентації(внутрішні уявлення, моделі), символи, стратегії людини, які і породжують дії на основі знань; тобто когнітивний світ людини вивчається по його поведінці та діяльності, які відбуваються при активній участі мови, що утворює мовленнєворозумову основу будь-якої людської діяльності - сформовує її мотиви та налаштування, прогнозує результат. [13, с.7]

Когнітивна лінгвістика з'являється на основі когнітивізму в рамках сучасної антропоцентричної парадигми, яка значно розширює горизонти лінгвістичних досліджень. Отримувана в ході предметно-пізнавальної діяльності інформація надходить до людини через різні канали, але предметом вивчення в когнітивній лінгвістиці являється лише та її частина, яка має відображення і фіксацію в мовних формах.[13, с.9]

Деякі дослідники характеризують когнітивну лінгвістику як нову наукову парадигму. Парадигма - недостатньо точно визначений загальнонауковий термін, приблизно тотожний виразу «методологія наукового дослідження». [10, с.9]

Ще Вільгельм фон Гумбольдт вважав , що мова - найголовніша діяльність людського духу, яка пронизує собою всі сфери людського буття і пізнання. Нарешті, саме в когнітивній лінгвістиці увага лінгвістів переключається на виявлення ролі мови як умови та знаряддя пізнання. Будь-яка мова, позначаючи щось в світі, формує картину світу для того, хто нею розмовляє. [13, с.12]



1.1.3 Проблеми та напрями когнітивної лінгвістики

В деяких напрямах зарубіжної науки когнітивна лінгвістика називається наукою про знання мови, наукою про мовну здібність. Наприклад, американські вчені, які розвивають ідею генеративної лінгвістики, стверджують, що когнітивна лінгвістика повинна займатися ментальними репрезентаціями самих мовних одиниць, всіх мовних явищ і пояснювати природу цього відображеного знання - competence. Відповідно до цього задачі теоретичної лінгвістики зводяться до вирішення трьох основник проблем: 1) визначення того, що являє собою знання мови - що знає людина, коли ми говоримо, яка система знань існує в її свідомості; 2) як використовується ця система - performance; 3) як ця система формується у людини, як вона виникає в її онтогенезі. [2, с.13-14]

Це означає, що задачі лінгвістики повинні бути обмеженими вивченням лише мовних знань - мовної компетенції. Однак зрозуміло, що з таким вузьким визначення теоретичної лінгвістики неможливо погодитися. Когнітивна лінгвістика значно цікавіша, значно ширша і ставить ще більш складні проблеми, ніж проблема репрезентації мови. [11, с.14]

Не дивлячись на те, що когнітивна лінгвістика зароджувалась та найбільш активно розвивалась в США, в Європі також сформувався свій власний напрям досліджень, котрий виявляє певну специфіку. Це перш за все німецька та австрійська школи когнітивної лінгвістики. Європейські вчені більше займаються проблемою обробки інформації, яка відбувається під час породження та сприйняття мовлення. Когнітивна лінгвістика в Європі - це також і проблеми ментального лексикону(знання про слова) як такого, що забезпечує обробку інформації під час сприйняття та створення тексту. [2, с.15-16]

Особливо великим є різноманіття тем і напрямів дослідження саме в американській лінгвістиці. В певній мірі вони повторюють традиційний поділ лінгвістичної науки на окремі дисципліни: семантику, граматику, лексикологію. Варто зазначити, що когнітивна лінгвістика починалась саме з когнітивної семантики, в рамках якої паралельно розвивались прототипова семантика і фреймова семантика. Це школи Ч.Філлмора, Дж.Лакоффа, М.Джонсона, Дж. Тейлора. [10, с.16]

До сфери когнітивної лінгвістики також відносяться і роботи Р.Джекендоффа з концептуальної семантики, роботи Л. Талмі з концептуальної граматики, а також роботи А.Вежбицької, наукові погляди якої все більше зближуються з теоретичними установками когнітивної лінгвістики. [2, с.17]

Вся проблематика когнітивної лінгвістики обертається навколо її основних категорій - концепт, концептуалізація, категоризація, концептосфера (або картина світу) [16, с.8]

1.2 Поняття концепт в когнітивній лінгвістиці

1.2.1 Визначення поняття концепт

Концепт - термін, який слугує для пояснення одиниць ментальних чи психічних ресурсів нашої свідомості і тієї інформаційної структури, котра відображає знання та досвід людини. Концепти з'являються в процесі побудови інформації про об'єкти та іх властивості, причому ця інформація може включати як відомості про об'єктивне положення справ у світі, так і відомості про уявні світи і можливі положення справ в цих світах. Це відомості про те, що індивід знає, припускає, думає, уявляє про об'єкти світу. Концепти зводять різноманіття спостережуваних та уявних явищ до чогось єдиного, підводячи їх під одну рубрику, вони дозволяють зберігати знання про світ і виявляються будівельними елементами концептуальної системи, сприяючи обробці суб'єктивного досвіду шляхом підведення інформації під певні створені суспільством категорії та класи. [9, с.89-90]

Концепт - основна категорія когнітивної лінгвістики, категорія розумова, така, яку неможливо спостерігати і це дає великий простір для її тлумачення. Категорія концепта фігурує в дослідженнях філософів, логіків і психологів, вона несе на собі сліди усіх цих позалінгвістичних інтерпретацій. О.С. Кубрякова пропонує таке визначення концепту: «Концепт - оперативна одиниця пам'яті, ментального лексикону, концептуальної системи і мови мозку, всієї картини світу, квант знання. Найважливіші концепти виражені у мові.» Осмислення нової інформації, що веде до утворення концепту, називають концептуалізацією. [16, с.9]

Концепт являється комплексною одиницею мислення, яка в процесі розумової діяльності (згідно з голографічною гіпотезою зчитування інформації А.А. Залевської) повертається різними сторонами, актуалізуючи в процесі розумової діяльності свої різні признаки. [16, с.37]

І по сьогоднішній день слово «концепт» не має однозначного тлумачення: концепт - це «одиниця мислення, що володіє окремим змістом і яка не може бути розкладеною на більш дрібні думки, тобто елементарна сторона внутрішнього шару» [22, с.14]; концепт - це «пізнавальна технічна структура, особливості організації якої забезпечують можливість відображення дійсності в єдності різноякісних аспектів» [21, с.19]; концепт - це «сенс, що формує когнітивно базисні підсистеми та знання».[14, с.245]

Концептуалізація - один з найважливіших процесів пізнавальної діяльності людини, що заключається в осмисленні інформації, яка надходить до неї і призводить до створення концептів, концептуальних структур і всієї концептуальної системи в мозку (психіці) людини. В задачі когнітивної лінгвістики входять питання про те, як утворюються нові концепти, як утворення нового концепту обмежується уже існуючими концептами в концептуальній системі, як можна пояснити здібність людини постійно поповнювати цю систему. [17, с.131]

Кожен окремий акт концептуалізації являє собою приклад вирішення проблеми і в ньому задіяні механізми отримання висновків, отримання вивідних даних та інші логічні операції. Процес концептуалізації тісно пов'язаний з процесом категоризації.[9, с.93]

Категоризація - в вузькому значенні підведення явища, об'єкта, процесу і тому подібного від певну рубрику досвіду, категорію і визнання його членом цієї категорії, але в більш широкому значенні - процес утворення і виділення самих категорій, членування зовнішнього та внутрішнього світу людини згідно з сутнісним характеристикам його функціонування та буття, упорядковане уявлення різноманітних явищ через зведення їх до меншого числа розрядів чи об'єднань і т.д., а також - результат класифікаційної діяльності. [9, с.42]

1.2.2 Поняття концептосфера

Когнітивна лінгвістика широко обговорює категорію концептосфери людини - області знань, складеної з концептів як її одиниць. Термін «концептосфера» був введений в вітчизняній науці академіком Д.С. Лихачовим. [16, с.18]

Концептосфера, за визначенням академіка Д.С. Лихачова, це сукупність концептів нації, вона утворена усіма потенціями концептів носіїв мови. Чим багатша культура нації, її фольклор, література, наука, образотворче мистецтво, історичний досвід, релігія, тим багатша концептосфера народу. [12, с.5]

І концепти, і відповідно концептосфера - сутності ментальні, такі, які неможливо спостерігати. Сучасні наукові дані переконливо підтверджують реальність існування концептосфери та концептів, а саме, реальність мислення, яке не опирається на слова(невербальне мислення). [16, с.18]

Концепт як одиниця концептосфери може мати словесне вираження, а може і не мати його. Таким чином виникає проблема вербалізації концептів. [16, с.36]

Концепти можуть бути стійкими - такими, що мають закріплені за ними мовні засоби вербалізації, актуальні для мислення і спілкування та нестійкими - такими, що не мають закріплених за ними засобів вербалізації, нестабільними, такими, що ще формуються, глибоко особистісними, такими, що рідко вербалізуються або практично ніколи не вербалізуються. Наявність мовного вираження для концепту, його регулярна вербалізація підтримують концепт в стабільному, стійкому стані, роблять його загальновідомим. Концепти можуть мати мовне вираження, а можуть і не мати його. Дуже багато, якщо навіть не більшість концептів, не мають системних мовних засобів вираження, так як вони обслуговують сферу індивідуального мислення, де без них неможливо мислити, але далеко не всі вони призначені для обговорення. [16, с.39]

когнітивний лінгвістика лексикографічний

1.3 Структура і типи концепту

1.3.1 Структура

Концепт має свою певну структуру. Дослідники звертають увагу на складність структури та неоднорідність концепту. З одного боку, до неї відноситься усе, що належить будуванню поняття; з іншого боку, в структуру концепту входить те, що робить його фактом культури - вихідна форма(етимологія); стиснута до основних ознак змісту історія; сучасні асоціації; оцінки, конотації.

На думку Ю.С. Степанова концепт має «шарову» будову, і різні шари є результатом, «осадом» культурної життя різніх епох. Він складається з історично різних шарів, різних і по часу утворення, і по походженню, і по семантиці, і має особливу структуру, включаючу в себе:

1. Основний(актуальний) признак

2. Додатковий(пасивний, історичний) признак

3. Внутрішню(зазвичай не усвідомлювану) форму [18, с.21]

В.І. Карасик пропонує розглядати шари концепта як окремі концепти різного об'єму, а не як компоненти одного єдиного концепту. Активний шар(«основна актуальна ознака, відома кожному носію культури і значима для нього») входить до загальнонаціонального концепту, пасивні шари(«додаткові ознаки, актуальні для окремих груп носіїв культури») належать до концептосфер окремих субкультур, внутрішня форма концепту(«не усвідомлювана в повсякденному житті, відома лише спеціалістам, але така, яка визначає зовнішню, знакову форму вираження концептів») для більшості носіїв культури є не частиною концепта, а одним із детермінуючих його культурних елементів. [8, с.173]

Кожен концепт як складний ментальний комплекс включає в себе, окрім смислового змісту, ще й оцінку, відношення людини до того чи іншого об'єкту, його оцінку та інші компоненти:

1.загальнолюдський, або універсальний;

2.національно-культурний, обумовлений життям людини в певному культурному середовищі;

3.соціальний, що визначається належністю людини до певного соціального шару;

4.груповий, обумовлений належністю мовної особистості до деякої вікової чи статевої групи;

5.індивідуально-особистісний, який формується під впливом особливостей особистості - освіти, виховання, індивідуального досвіду, психофізіологічних особливостей. [13, с.42]

1.3.2 Типи

Аналіз типів знань, що виражаються мовними знаками, дає змогу висказати припущення про різні типи концептів в концептосфері народу.
Попова З.Д. і Стернін І.А. виділяють такі типи концептів[16, с.72-74]:

Уявлення - узагальнені чуттєво-наочні образи предметів чи явищ. Концепти-уявлення виражаються в мові переважно лексичними одиницями конкретної семантики. Уявлення статичні і являють собою відображення сукупності найбільш яскравих зовнішніх ознак окремого предмета та ознак, які сприймаються чуттєво.

Схема - концепт, представлений деякою узагальненою просторово-графічною або контурною схемою; це гіперонім з ослабленим образом - дерево взагалі, (наглядний образ дерева взагалі - стовбур та крона), образ ріки як протяжності, стрічки, смематизний образ людини - голова, тулуб, руки та ноги.

Поняття - концепт, що складається з найбільш загальних, суттєвих ознак предмета чи явища, результат їх раціонального відображення і осмислення. Наприклад: квадрат - прямокутник с однаковими сторонами, баобаб - широколистяна рослина із сімейства зонтичних, літак - літальний апарат важчий від повітря з несучими площинами.

Фрейм - мислимий в цілісності його складових частин багатокомпонентний концепт, об'ємне уявлення, деяка сукупність стандартних знань про предмет чи явище. Наприклад, магазин (компоненти - купувати, продавати, товари, коштувати, ціна та ін.), стадіон (пристрій, зовнішній вигляд, поле для гри на ньому та ін.)

Сценарій (скрипт) - послідовність декількох епізодів в часі; це стереотипні епізоди з признаком руху, розвитку. Фактично це фрейми, які розвертаються в часі та просторі як послідовність окремих епізодів, етапів, елементів: відвідування кіно, поїздка до іншого міста, відвідування ресторану. Стадіон - це фрейм, а відвідування стадіону, виступ на стадіоні, реконструкція стадіону і т.д. - сценарії.

Гештальт - комплексна, цілісна функціональна структура, що упорядковує різноманітність окремих явищ в свідомості. Гештальт (термін Х. Еренвельса, австрійського мистецтвознавця кінця 19-го століття) являється цілісним образом, що поєднує чуттєві і раціональні елементи, а також поєднує динамічні та статичні аспекті відображуваного об'єкта чи явища.

Окрім вище згаданих типів концепту А.П Бабушкін виділив ще декілька[1]:

Інсайт(А.П. Бабушкін вперше використовує термін гештальт психології для позначення структури представлення знань) - вміщує укладену в слові інформацію(як правило, відому всім) про будову і призначення предмета(парасолька, ножиці).

Мисленнєва картинка(уявлення) - це узагальнений чуттєвий образ предметів чи явищ, більше або менше однаковий для носіїв однієї мови. Мисленнєва картинка може бути представлена як предметними реаліями(яблуко), так і міфемами(ангел).

Таким чином в першому розділі даної роботи було розглянуто визначення нового напряму в лінгвістиці, а саме когнітивної лінгвістики, історію її виникнення, завдання та цілі цієї науки. Окрім цього було дано визначення її основній одиниці - концепту, який є ключовим поняттям нашого дослідження, а також системі, до якої входить сам концепт - концептосфері, було розглянуто типи концепту, його структуру та методи дослідження.



2. Лексико-семантичні особливості концепту STUDY в англомовній лексикографічній інтерпретації

2.1 Семантичний аналіз концепту STUDY

У першому розділі нашої роботи ми розглянули теоретичні засади когнітивної лінгвістики як науки. Визначили завдання та цілі даної науки, розглянули методи дослідження центральної її одиниці - концепту. В даному розділі ми будемо досліджувати концепт STUDY в лексикографічній інтерпретації.

Використання тих чи інших методів, а також методик, прийомів та способів вивчення концепту в кожному конкретному випадку залежить не тільки від складності концепту, але і від цілей та задач, які ставить перед собою дослідник, а також від характеру лінгвістичних джерел, які є матеріалом для розгляду.

В даній роботі для вивчення концепту STUDY був використаний метод, описаний в книзі Маслової В.А. «Когнитивная лингвистика». Автор наголошує, що за Р.М. Фрумкіною для поглибленого вивчення концепту ми маємо розрізнити ядро і периферію концепту.

Ядро - це словникові значення тієї чи іншої лексеми. Саме матеріали тлумачних словників пропонують досліднику великі можливості в плані розкриття змісту концепту, у виявленні специфіки його мовного вираження.
Периферія в свою чергу - це суб'єктивний досвід, різні прагматичні складові лексеми, конотації та асоціації.

Таким чином, для встановлення змістового об'єму концепту, ми в першу чергу визначаємо реферетну ситуацію, до якої належить даний концепт.

Створення будь-якої нової номінації починається з вибору значень номінативних засобів мови для назви референтної ситуації, що призводить до знаходження відповідної назви для тієї сукупності значень, які сформувались в свідомості суб'єкту мовлення.

Референтна ситуація, відображена в даному концепті, представлена в наступному визначенні STUDY: the ?act of ?learning about a ?subject, usually at ?school or ?university. Таким чином зміст STUDY полягає в процессі навчання, в вивченні певного предмету. Це підтверджує аналіз усіх тлумачних словників, які були проглянуті в ході дослідження. Відрізняються тільки джерела та способи навчання. Так, наприклад, Cambridge Dictionary дає наступне визначення лексичній одиниці STUDY: the act of learning about a subject, usually at school or university, тобто STUDY - це акт вивчення предмету, зазвичай в школі або університеті. [23]

Oxford Dictionary в свою чергу визначає STUDY наступним чином: the devotion of time and attention to gaining knowledge of an academic subject, especially by means of books, тобто присвячення часу і уваги для отримання знань з академічного предмету, особливо за допомогою книг.[27] Тобто до першого визначення ми додаємо ще й те, що процес навчання потребує приділення часу та уваги, а також обробку великої кількості матеріалу, у тому числі книг.

Longman Dictionary of Contemporary English містить в собі наступне значення даного слова: when you spend time learning, especially at home or by yourself rather than during school, що означає, що STUDY - це коли людина проводить свій час навчаючись, в тому числі вдома або самостійно і не обов'язково в стінах школи.[24] З цього вітикає, що до перших двох значень ми можемо додати й те, що для навчання людині не обов'язково ходити до школи чи вступати до вищого навчального заходу для того, аби навчатися, вона може займатися цим і самостійно, якщо вона виділяє на це свій час.

Визначення STUDY в Macmillan Dictionary є наступним: the process of learning about a subject by reading and by going to school, university etc, тобто процесс вивчення предмету шляхом читання і відвідуванням школи або університету.[25] Це визначення об'єднує в собі перше та друге значення STUDY, які були згадані вище.

Ще одне визначення з Merriam-Webster Dictionary: the activity or process of learning about something by reading, memorizing facts, attending school, etc. - дозволяє нам додати ще одну важливу деталь до визначення даної лексичної одиниці: те, що процес навчання обов'язково включає в себе запам'ятовування інформації. [26]

Дослідивши визначення з вищезгаданих словників, ми виокремили в семантичній структурі лексичної одиниці STUDY 4 лексико-сематичні варіанти:

ЛСВ 1

The ?act of gathering information and ?learning about a ?subject.(процес збору інформації про предмет та його вивчення)

ЛСВ 2

The devotion of time and attention to gaining knowledge of an academic subject, especially by means of books (присвячення часу та уваги задля отримання знань з академічного предмету, особливо за допомогою книг)

ЛСВ 3

The process of learning about a subject by reading and by attending school, university (процес вивчення предмету шляхом читання і відвідування школи, університету)

ЛСВ 4

The activity or process of learning about something by memorizing facts and gaining experience.(діяльність або процес вивчення чогось шляхом запам'ятовування фактів та отриманням досвіду)

На основі проведеної роботи ми зробили висновок, що всі ЛСВ, які складають семантичну структуру лексичної одиниці STUDY, взаємопов'язані між собою та доповнюють одне одного. Хоча й водночас вони є самостійними і відображають різні аспекти одного й того ж явища - «Process of studying»(Процесу навчання).

На наступному етапі нашого дослідження ми розглянули структуру кожного лексико-семантичного варіанту лексичної одиниці STUDY. В ході аналізу було визначено, що в ній містяться семи різного характеру, які розташовані у певній ієрархії. В.Г. Гак так визначає поняття сема: це мінімальна гранична одиниця плану змісту, яка віддзеркалює у свідомості людей характерні риси, які є об'єктивно властивими денотату, або приписуються йому даною мовною одиницею і, таким чином, є об'єктивними стосовно кожного мовця.[ 3, с.95].

В.Г. Гак також розробив класифікацію ієрархії сем, яка вважається класичною у сучасному мовознавстві. За його типологією, ієрархічна структура кожного ЛСВ складається з трьох типів сем:

-архісема, яка є родовою, інтегральною семою;

-диференційні семи, які є семами видового значення;

-потенційні семи, які відбивають побічні характеристики позначуваного об'єкта[4, с.37.]

Наступним кроком у нашому дослідженні є аналіз семантичної структури кожного ЛСВ лексичної одиниці STUDY в сучасній англійській мові. В кожному лексико-семантичному варіанті STUDY було виділено архісему, диференційну та потенційну семи, які в свою чергу були упорядковані в набори сем, або семеми. Таким чином, проаналізувавши семантичну структуру кожного з семи ЛСВ, ми представили семантичну структуру лексичної одиниці STUDY у вигляді сімох семем:

Семема 1: [theact][(процес)] (архісема) : [of gatheringin for mation and learning about the subject][(збору інформації про предмет та його вивчення)] (диференційна сема).

Семема 2: [the devotion of time and attention][(присвячення часу та уваги)] (архісема) : [to gaining knowledge of an academic subject][(задля отримання знань з академічного предмету)] (диференційна сема) : [especiallybymeansofbooks][(особливо за допомогою книг)] (потенційна сема).

Семема 3: [the process of learning][(процесс вивчення)] (архісема) : [aboutasubject][(предмету)] (диференційна сема) : [by readingand by at ten ding school or university][(шляхом читання та відвідування школи або університету)] (потенціальна сема).

Семема 4: [theactivityorprocess][(дія обо процес)] (архісема) : [of learning about something][(спрямований на вивчення чогось)] (диференційна сема) : [by memorizing fact sand gaining experience][(шляхом запам'ятовування фактів та отримання досвіду)] (потенційна сема).

Не менш важливим етапом в дослідженні концепту є звернення до етимології лексичної одиниці та врахування її особливостей. Тому ми звертаємося до етимологічного словника англійської мови.

В 13 ст. лексична одиниця STUDY вживалася у значенні application of the mind to the acquisition of knowledge, intensive reading and contemplation of a book, writings, etc, тобто як застосування розуму для отримання знань, активне читання і споглядання книги, рукописів і т.д. Слово походить від старофранцузького estudie «care, attention, skill, thought; study, school» - догляд, увага, навичка; навчання, школа. (Modern French «йtude»).

Ще одне значення слова STUDY - a state of deep thought or contemplation; a state of mental perplexity, doubt, anxiety; state of amazement or wonder - стан глибокого замислення або спостерігання; стан психічного здивування, сумніву; стан збентеження чи подиву. Звертаємо увагу на те, що перше значення лексичної одиниці STUDY означало «застосування розуму для отримання знань», тобто це значення мало чим відрізняється від значення цієї ж лексичної одиниці сьогодні. Тоді як друге значення «стан глибокого замислення, здивування, сумніву» тільки частково відповідає сьогоднішній дійсності. На даному етапі розвитку такі стани людини як замислення і сумнів безперечно можна вважати невід'ємною частиною процесу навчання, але все ж вони не є єдиною або головною його складовою.



2.2 Побудова фреймової моделі концепту STUDY

Аби глибше дослідити особливості та структуру концепту STUDY в англомовній лексикографічній репрезентації ми використовуємо методологію фреймової семантики Ч.Філмора. Як визначає Т. ван Дейк, фрейми - це одиниці, що організовані навколо певного концепту та містять основну, типову та потенціально можливу інформацію, яка асоціюється з тим чи іншим концептом. [14, с.16]

Таким чином ми вирішили, що найкращим способом глибше розглянути та дослідити лексико-семантичні особливості концепту STUDY в англомовній лексикографічній інтерпретації буде створення фреймової моделі даного концепту.

Якщо говорити про структуру фрейму, то він складається з верховинних вузлів, які містять завжди актуальну для веденої інформації ситуацію, та термінальних вузлів, або слотів, які заповнюються інформацією з конкретної ситуації та являють собою субфрейми.[9]

За методом, для того, щоб знайти місце даного концепту, треба виділити його ядро, звернувшись для цього до енциклопедичних та лінгвістичних словників. При цьому саму словникову дефініцію ми і вважаємо ядром концепту. [20]

Ядром концепту STUDY, яке найкраще відображає семантику ключового слова, що називає цей концепт, є лексема STUDY в значенні «PROCESS OF STUDYING». Аналіз синонімів і антонімів ключової лексеми доповнює зміст концепту. Синонімами ключової лексеми в англійській мові, відповідно до словника синонімів англійської мови, є bailiwick, cogitation, discipline, draft, etude, exam, examination, field, field of study, paper, report, sketch, subject, subject area, subject field, survey, test, work, written report.

В процесі створення фреймової моделі концепту STUDY ми виділили в її структурі декілька слотів.

В перший слот під назвою «Places» ми включили слова, які означають місця, які в першу чергу спливають при згадці лексичної одиниці STUDY. Для процесу навчання надзвичайно важливо те, в якому місці проходить цей процес, так як для нього важливою є наявність певних умов. Такими місцями сьогодні ми вважаємо школи, університети, бібліотеки і т.д. Під час формування даного слоту ми опиралися на виділену нами Семему 3 лексичної одиниці STUDY: : [the process of learning][(процесс вивчення)] (архісема) : [about a subject][(предмету)] (диференційна сема) : [by read in gand by at tending school or university][(шляхом читання та відвідування школи або університету)] (потенційна сема). Потенційна сема даної семеми говорить про те, що процес навчання відбувається в навчальних закладах, здебільшого школах та університетах. На основі цього в даний слот ми включаємо такі лексичні одиниці: School, University, Kindergarten, Institute, College. Всі ці місця, в свою чергу, складаються з менших місць, які також пов'язані з процесом навчання: Faculty, Campus, Department. В слот «Places» ми також включаємо місця, в яких безпосередньо відбувається процес навчання. Це найменші складові всіх навчальних закладів: Classroom, Auditorium.

В даний слот ми також включили назви найвідоміших та найкращих навчальних закладів світу, так як впевнені, що вони також є складовою частиною досліджуваного нами концепту. Це такі лексичні одиниці: Harvard, Oxford, Cambridge, Bologna, Stanford, Yale.

Потенційна сема виділеної нами Семеми 3 також говорить про те, що процес навчання проходить ще й завдяки читанню, а як відомо, книгами нас забезпечують бібліотеки, тому ми включаємо в даний слот ще одну лексичну одиницю: Library. Бібліотеки, в свою чергу, містять в собі ще одне важливе для процесу навчання місце: Reading Room.

Другий слот фреймової структури концепту STUDY має назву «People». До його складу входять лексичні одиниці, які називають людей, які зв'язані з процесом навчання. Люди безперечно є важливою складовою процесу навчання адже ми з давніх давен передаємо один одному свої знання та досвід. Саме тому в даній фреймовій моделі концепту STUDY ми створили слот, до складу якого входять лексичні одиниці, що називають людей, без яких процес навчання був би неможливим, адже вони без сумніву входять до складу досліджуваного нами концепту. Для його формування ми знову ж таки беремо за основу виділені нами семеми. Потенційна сема семеми 3 говорить, що про те, що навчання забезпечується навчальними установами, які ми включили в слот згаданий вище. Але, як нам відомо, просто відвідувати школу або університет не означає навчатися. Навчальний процес в таких установах проходить завдяки людям, які або забезпечують сприятливі умови для навчання, або є тими, хто передає знання учням, тобто вчителями, викладачами, тощо.

Першими в цей перелік ми включили тих, хто забезпечує умови для навчання, тобто керівні посади в школах, університетах, коледжах: Rector, Dean, Deputy Director. Наступними в цей слот ми включили тих, хто безпосередньо передає свої знання іншим. Вони представлені такими лексичними одиницями: Teacher, Tutor, Instructor, Lecturer, Professor, Coach, Pedagogue, Educator.

В процесі навчання та вивчення певного предмету людина виконує певні ролі та отримує певні звання, саме тому наступними словами, які ми включили в даний слот фреймової структури є: Pupil, Student, Beginner, Scholar, Learner, Bachelor, Master, Professor, Doctor of Science.

В першому слоті фреймової структури ми показали, що читання є важливою складовою процесу навчання і показали важливість такої установи як бібліотека, тому вважаємо необхідним включити в даний слот ще одну лексичну одиницю, пов'язану з нею: Librarian, а також ще одну роль, яку людина виконує в бібліотеці: Reader.

В процесі виділення ЛСВ та Семем лексичної одиниці STUDY ми переконалися в тому, що дана одиниця розуміється перш за все як процес. Процес навчання вважається одним з найважчих шляхів самовдосконалення. Це сприяє тому, що людину грамотну, інтелігентну та мудру поважають і цінують у суспільстві. Саме тому для створення третього слоту ми відібрали лексичні одиниці, що означають види роботи, яку треба виконувати для того, щоб в повній мірі забезпечити успішне вивчення певного предмету. Цей слот ми назвали «Processes and types of work». В першу чергу ми включаємо в цей слот лексичну одиницю Reading так як вона є складовою частиною двох виділених нами семем і цей процес вважається одним із основних для процесу навчання. В цей же слот ми включаємо і інші не менш важливі для навчання процеси: Writing, Learning, Speaking, Thinking, Memorizing, Asking, Answering, Discussing, Considering.

Крім цього, в даний слот ми включили лексичні одиниці, які означають види роботи, які частіше за все треба виконувати в школах, університетах та задля отримання певного наукового ступеню: Essay, Test, Report, Dissertation, Treatise, Revision, Term Paper, Abstract, Synopsis, Summary, Research, Course Paper.

Для створення наступного слоту фреймової структури ми беремо за основу виділену нами Семему 3 лексичної одиниці STUDY: [the devotion of time and attention][(присвячення часу та уваги)] (архісема) : [to gain in gknowledge of an academic subject][(задля отримання знань з академічного предмету)] (диференційна сема) : [especially by means of books][(особливо за допомогою книг)] (потенційна сема). Архісема даної семеми говорить про те, що навчанню потрібно приділяти багато часу та уваги. Тому ми вирішили включити в даний слот лексичні одиниці, які означають речі, що є необхідними для того, щоб займатись навчанням або самонавчанням.

Даний слот має назву «Necessary Things». Першими ми включаємо в цей слот слова, які означають особливий стан або спрямованість психіки людини та є необхідними для процесу навчання: Attention, Inspiration, Motivation, Concentration, Patience, Perseverance, Discipline, Preoccupation, Creativity, Diligence.

Наступними в даний слот ми включаємо слова, які означають речі, які необхідно робити, віддавати, жертвувати заради успішного оволодіння певним академічним предметом: Time, Effort, Endeavour, Practice, Revision, Zeal, Labour.

Не менш важливими для процесу навчання ми вважаємо предмети канцелярського приладдя, обладнання шкіл та університетів, саме тому ми також включили їх в даний слот фреймової моделі концепту STUDY: Pen, Pencil, Ruler, Book, Copybook, Eraser, Rubber, Pencil Sharpener, Notebook, Desk, Blackboard, Projector, Chalk, Pencil-case, Compendium, Folder, Marker.

П'ятий слот нашої фреймової модулі концепту STUDY матиме назву «Sciences». Дослідивши всі лексичні значення, лексико-семантичні варіанти та семеми лексичної одиниці STUDY, ми упевнилися в тому, що її значення полягає в процесі вивчення певного предмету, тобто теоретичних, а інколи і практичних областей певної науки. З цієї причини, ми вирішили, що п'ятий слот фреймової моделі концепту буде складатися з назв наук, які входять в систему освіти : Mathematic, Botany, Anatomy, Astronomy, Geometry, Arithmetic, Economics, Geology, Literature, Biology, Chemistry, Physics, Philosophy, Astrology, Sociology, Psychology, Alchemy, Linguistics, Cultural Studies, Pedagogy, Archaeology, Theology, Botany, Geography, Ethics, Jurisprudence, History, Metaphysics, Anthropology.

Наступний слот фреймової моделі концепту STUDY має назву «Books». Книга з давніх давен вважалася символом знань та була способом передавати знання людей наступним їх поколінням. В ході нашого дослідження було виявлено, що книга вважається чи не найголовнішим джерелом знань, а читання є найпростішим способом набути ці знання та знайти теми для обміркування, адже згадка про книгу та процес читання як про складову процесу навчання була виявлена нами в двох семемах лексичної одиниці STUDY.

Час минає, а книга все ще залишається важливим елементом для процесу навчання, більше того, на нашу думку, з кожним десятиліттям вона набуває все більшого значення. Мається на увазі не лише паперові зразки книг, а й електронні її варіанти. Книга є помічником в будь-якій галузі, адже э безліч видів книг, в яких ми можемо знайти потрібну нам інформацію. Саме з цієї причини, ми вирішили, що буде доречним створити слот фреймової моделі концепту STUDY присвячений саме книгам, їх видам та іншим подібним матеріалам, які стають в нагоді в процесі навчання.

Таким чином ми включаємо в даний слот такі лексичні одиниці: Dictionary, Reference Book, Vade Mecum, Manual, Encyclopedy, Guide. Manuscript вважається символом мудрості і древнім предком сучасної книги, саме тому ми включаємо цю лексичну одиницю до складу даного слоту. Також ми включаємо сюди два види книг: Fiction, Non-fiction. Крім цього, в даний слот ми включаємо деякі жанри художньої та наукової літератури: Novel, Story, Poetry, Prose, Article, Drama, Verse, Biography, Thesis. Не менш важливим ми вважаємо зарахування до цього списку лексичних одиниць, які називають типи словників, так як словники є невід'ємною частиною процесу навчання: Encyclopaedic, Linguistic, Historical, Etymological, Orthographical, Pronouncing, Grammatical, Ideographical, Exegetic, Academic, Descriptive, Referential, Explanatory, Terminological, Monolingual, Bilingual, Polylingual, Reverse; Dictionaries of Synonyms, Antonyms, Frequency Counts, Homonyms, Paronyms.

Виокремивши дані слоти розробленої нами фреймової структури концепту STUDY, ми можемо схематично забразити її даним чином:



Висновки

Отже, в процесі дослідження нами було з'ясовано, що ядром досліджуваного нами концепту STUDY є лексема study в значенні «process of studying».

За основу даного дослідження нами було використано метод аналізу словникових дефініцій лексичної одиниці Study. За допомогою цього методу, нами було виділено 4 лексико-семантичні варіанти досліджуваної лексеми.

Завдяки вищезазначеному етапу ми змогли визначити, що лексема Study використовується для називання процесу розумової діяльності, що має на меті отримання знань. Але різниця між виділеними нами лексико-семантичними варіантами полягає в саме способі отримання знань під час процесу пізнання.

Наступним етапом нашого дослідження було виділення сем на основі вже виділених лексико-семантичних варіантів. Це допомогло нам визначити структуру лексичної одиниці та виділити 4 семеми. Ці семеми були використані нами в подальшій роботі, про яку буде згадано нижче.

Дотримуючись методу Маслової В.А. ми звернулися до етимологічного словника англійської мови задля порівняння значення лексеми Study на початку її використання в англійській мові з її сучасним її значенням. Особливістю даної лексеми ми вважаємо те, що вона майже не змінила свого значення від самого запозичення її з французької мови.

Виокремлені нами семеми ми використовували для побудування фреймової моделі концепту STUDY. Завдяки цим семемам ми створили 6 слотів вищезгаданої фреймової моделі, які мають назви People, Processes and types of work, Necessary things, Sciences, Places, Books.

Слот People включає в себе лексичні одиниці, що називають людей, які є невід'ємною частиною навчального процесу.

В слот Processes and types of work ми включили лексеми, що означають види роботи, які повинен виконувати учень або студент задля успішного засвоєння знань.

Слот Necessary things складається зі слів, які використовуються для називання предметів та речей, що такоє є необхідними для отримання знань з академічного предмету.

Наступний слот під назвою Sciences складається з назв дисциплін, наук та академічних предметів, які є предметом вивчення під час процесу навчання.

Слот Places має в своєму складі лексичні одиниці, які називаються місця, в яких зазвичай проходить процес навчання.

До складу останнього слоту під назвою Books входять лексеми, що називають типи та види книг.

Дослідивши велику кількість англомовних тлумачних словників під час написання даної роботі, ми визначили, що лексем, безпосередньо пов'язаних з лексемою Study, існує безліч. Завдяки проведеному дослідженню ми можемо сказати, що особливість описаного нами концепту полягає в великому об'ємі лексичних одиниць, які входять до його складу.

когнітивний лінгвістика лексикографічний



Список використаної літератури

1. Бабушкин А.П. Типы концептов в лексико-фразеологической семантике языка, их личностная и национальная специфика/ А.П. Бабушкин - Воронеж 1997, - 330 с.

2. Болдырев Н.Н. Когнитивная семантика: Курс лекций по английской филологии./ Н.Н. Болдырев., - Тамбов: Изд-во Тамб. ун-та, 2001. Изд. 2-е, стер. 123 с.

3. Гак В.Г. К проблеме гносеологических аспектов семантики слова / В.Г.Гак // Вопросыописаниялексико-семантическойсистемыязыка : науч. конф., 16-18 ноября 1971 г. : тезисыдокл. - М., 1971. - Ч. 1. - С. 94-96.

4. Гак. В.Г. К проблеме семантической синтагматики / В.Г. Гак // Проблемы структурной лингвистики. - М.: Наука, 1972. - С. 367-396.

5. Дейк ванн Т.А. Фреймы знаний и понимание речевых актов/ Пер. с англ. М.А.Дмитриевой// Язык. Познание. Коммуникация/ Т.А. ванн Дейк. - М., 1989. - С. 12-40.

6. Демьянков В.З Когнитивная лингвистика как разновидность интерпретирующего подхода/ Демьянков В.З. - ВЯ, 1994, №4, с 17-33

7. Карасик В.И. Культурные доминанты в языке/ В.И.Карасик. - Языковой круг: Личность, концепты, дискурс. Волгоград: Перемена, 2002. - С.166-205

8. Карасик В.И. Языковой круг: личность, концепты, дискурс./ В.И.Карасик. - Волгоград: Перемена, 2002. - 477с

9. Кубрякова Е.С. Краткий словарь когнитивных терминов/ Е.С. Кубрякова, - 197 с.

10. Кубрякова Е.С. Начальные этапы становления когнитивизма: лингвистика - психология - когнитивная наука// Вопр. языкознания./ Е.С.Кубрякова. - 1994. №4. С 34-47

11. Кубрякова Е.С. Об одном фрагменте концептуального анализа «память»// Логический анализ языка. Культурные концепты./Е.С.Кубрякова. - М., 1992. - С 85-95

12. Лихачёв Д.С. Концептосфера русского языка/ Д.С.Лихачёв/ Изв. РАН. Сер. лит. И яз. - 1993. Т.52, №1. - С. 3-9.

13. Маслова В.А. Когнитивная лингвистика: Учебное пособие/ В.А. Маслова. - Мн.: ТетраСистемс, 2004. - 256 с.

14. Павиленис Р. Язык. Смысл. Понимание/Р. Павиленис/ Язык. Наука. Философия: Логико-метод. И семиот. анализ. - Вильнюс, 1986. - С. 240-263.

15. Попова З.Д., Стернин И.А. Когнитивная лингвистика/ З.Д. Попова, И.А. Стернин. - М.:АСТ: Восток - Запад, 2010. - 314, [6] c.

16. Попова З.Д., Стернин И.А. Очерки по когнитивной лингвистике/ З.Д. Попова, И.А. Стернин - Воронеж, 2001. - 191 с.

17. Поляков И.В. Концептуализация и смысл. Сб. науч. трудов/Под ред. Полякова И.В. - Но¬восибирск, 1990. - 237 c.

18. Степанов Ю.С. Константы. Словарь русской культуры. Опыт исследования/ Ю.С.Степанов., - М.: Школа «Языки русской культуры», 1997. - 824 c.

19. Стернин И.А. Проблемы анализа структуры значения слова./ И.А.Стернин. - Воронеж: Изд-во Воронеж. ун-та, 1979. - 156 с.

20. Фрумкина Р.М. Концептуальный анализ с точки зрения лингвиста и психолога// Науч. техн. информ. - Сер.2: Информационные процессы и системы./Р.М.Фрумкина. - 1992. - №3 - С. 1-8

21. Холодная М.А. Интегральные структуры понятийного мышления/М.А.Холодная. - Томск: Изд-во Томского ун-та, 1983. - 190 с.

22. Чесноков П.В. Слово и соответствующая ему единица мышления/П.В. Чесноков. - М.: Пресвещение, 1967. - 192 с.

23. Cambridge Dictionaries Online [Електронний ресурс]: Режим доступу [http://dictionary.cambridge.org/dictionary/english/study]

24. Longman Dictionary of Contemporary English [Електронний ресурс]: Режим доступу [http://www.ldoceonline.com/dictionary/study_1]

25. Macmillan Dictionary [Електронний ресурс]: Режим доступу [http://www.macmillandictionary.com/dictionary/british/study_1#study_1__1]

26. Merriam-Webster Dictionary [Електронний ресурс]: Режим доступу [http://www.merriam-webster.com/dictionary/study].

...