"Авангард", "Локомотив", "Колгоспник": вплив тоталітаризму на вибір назв українських футбольних команд у 20-80-х роках ХХ століття

Група назв українських футбольних команд у 20-80-х рр. ХХ ст. Простеження впливу тоталітарної системи на вибір найменувань. Аналіз номінацій клубів, які домінували в радянську епоху. Комплексне дослідження динаміки змін назв українських футбольних команд.

Рубрика Иностранные языки и языкознание
Вид статья
Язык украинский
Дата добавления 15.03.2018
Размер файла 37,3 K

Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже

Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.

Размещено на http://www.allbest.ru/

Національний університет «Києво-Могилянська академія»; м. Львів. Україна

"Авангард", "Локомотив", "Колгоспник": вплив тоталітаризму на вибір назв українських футбольних команд у 20-80-х роках ХХ століття

Процик Ірина Романівна

кандидат філологічних наук, доцент

докторант

У величезному масиві онімної лексики української мови особливе місце належить номінаціям клубів та команд із різних видів спорту. Такі власні назви позначають вагому ділянку сучасного світу, який без спорту важко уявити. Мета розвідки - представити групу назв українських футбольних команд у 20-80-х рр. ХХ ст. та простежити вплив тоталітарної системи на вибір найменувань. Джерелами фактичного матеріалу були періодичні видання спортивної тематики радянського періоду, футбольні календарі-довідники та інші інформаційні видання, присвячені футболові. Назви футбольних команд командоніми [5, с. 271], чи футболокомандоніми [2, с. 28], як пропонують йменувати такі номінації українські ономасти Михайло Торчинський і Наталія Григорук, - ще не були предметом ґрунтовного опису в українській ономастиці, тому заслуговують на увагу. В останні роки опубліковано кілька розвідок про назви футбольних команд, зокрема статті Наталії Григорук про номінації білоруських, російських та українських футбольних команд [3] і найменування польських футбольних клубів [2], а також стаття Марека Олейніка про назви польських та українських футбольних команд [4]. Завданнями цієї розвідки є: 1) виявити, які назви мали українські футбольні клуби в 20-80-х рр. ХХ ст.; 2) проаналізувати, від яких лексем утворено ці найменування, і покласифікувати їх за тематичним критерієм; 3) описати лексико-семантичні групи номінацій футбольних команд, з'ясувавши, в яких назвах відображено впливи тоталітаризму радянської доби.

Аналізуючи масив назв українських футбольних команд 20-80-х рр. ХХ ст., важко не помітити, що порівняно із найменуваннями футбольних клубів Галичини у першій половині ХХ ст., спектр номінацій суттєво відрізняється. Із майже трьохсот назв українських футбольних клубів 20-80-х рр., зафіксованих у картотеці, укладеній для проведення аналізу в цій розвідці, лише близько шістдесяти найменувань (приблизно 20%) пов'язані з історією та культурою України й мотивовані онімною чи апелятивною лексикою, що містить національно-культурний компонент у значенні, а решта назв (80%) це номінації, які несуть відбиток радянських реалій. Обсяг статті не дозволяє детально описати всі назви футбольних команд 20-80-х рр., тож, відповідно до зазначеної теми розвідки, варто зосередитися на аналізі номінацій клубів, які домінували в радянську епоху, та у виборі яких відчутно тоталітарні впливи.

1. З-посеред назв українських футбольних команд 20-80-х рр. ХХ ст. переважають номінації, мотивовані різними власними назвами - онімами.

У називанні футбольних клубів часто використано номінації спортивних товариств радянської епохи, до яких команди структурно належали. Мотиваційною базою для називання видових понять ставали онімні найменування родових понять, що підтверджує загальносвітову тенденцію номінування спортивних команд у межах спортивних товариств. Футбольні команди з такими назвами створено в різних куточках України, вони виступали як на найвищому рівні, так і в першій чи другій лігах та обласних чемпіонатах. Наймасовішими спортивними товариствами радянського періоду були: Динамо (пролетарсько-спортивне товариство чекістів, створене в Україні 1924 р., у подальшому - фізкультурно-спортивне товариство правоохоронних органів - міністерства внутрішніх справ та комітету держбезпеки [8] (в уболівальницькому середовищі динамівські команди мають прізвиська мєнти, мусори, міліція)), Спартак (спортивне товариство працівників кооперації, промисловості, комунального господарства, зв'язку, автомобільного транспорту, а також культури, освіти, медицини і торгівлі; існує з 1935 р. [8]; в середовищі футбольних фанатів спартаківці мають образливі прізвиська м'ясо, м'ясні - через асоціативний зв'язок із торгівлею м'ясом, адже спортивне товариство об'єднувало працівників торгівлі), Локомотив (всесоюзне добровільне спортивне товариство профспілки працівників залізничного транспорту та метрополітену, створене 1936 р. [8]; уболівальники йменують команди залізничників локо), Зеніт (спортивне товариство працівників машинобудівної промисловості, створене в 1936 р. [8]), Торпедо (спортивне товариство працівників автомобільної, тракторної та авіаційної промисловості, проіснувало до 1957 р., коли спорттовариство автомобілістів разом з іншими відомчими товариствами було об'єднане в республіканськеУ 50-х рр. ХХ ст. за розпорядженням центральної влади в усіх радянських республіках було створено по два спортивні товариства зі статусом республіканських - спорттовариство працівників промисловості та спорттовариство працівників сільського господарства; в Україні такими стали Авангард і Колос, у Росії - Труд і Урожай, в Білорусі - Червоний стяг і Урожай; серед інших найвідоміших сільських товариств - Пахтакор (Узбекистан), Кайрат (Казахстан) та промислових - Жальгіріс (Литва), Нефтчі (Азербайджан) тощо. спортивне товариство працівників усіх галузей промисловості Авангард [9]; прізвисько - автозаводці), Трудові резерви (спортивне товариство професійно-технічної освіти, утворене 1943 р. [8]), Колос (республіканське фізкультурно-спортивне товариство працівників сільського господарства; утворене 1957 р. [8]), Авангард (республіканське добровільне спортивне товариство профспілок працівників промисловості та будівництва, створене 1957 р. [8]), Буревісник (спортивне товариство вищих навчальних закладів та науково-дослідних установ, створене 1957 р. [8]), а також військові відомчі спортивні товариства - ЦСКА (Центральний спортивний клуб армії), СКА (Спортивний клуб армії) та СКЧФ - Спортивний клуб Чорноморського флоту.

Серед українських футбольних клубів зазначеного періоду велика кількість (третина із зафіксованих у картотеці) мала назви, що дублювали номінації спортивних товариств. Так, футбольні команди Динамо (від лексеми динамо-машина (або просто динамо (грец. Дшарл^ - сила) -«застаріла назва машини, яка, перетворюючи механічну енергію в електричну, виробляє постійний електричний струм; електричний генератор»[1, с. 222]) були в містах: Київ У переліку населених пунктів, де були футбольні команди з однойменною назвою, першими вказано міста, команди яких досі зберегли ці назви, а далі топоніми подано порядкові за абеткою. Якщо команд із такими назвами в цих містах тепер немає, то використано алфавітний порядок подання топонімів., Біла Церква, Ворошиловград Назви футбольних команд вжито із вказівкою того топоніма, який функціонував у радянську епоху та був компонентом складеного найменування команди; для економії не вказано сучасних варіантів назв таких міст., Дніпропетровськ, Житомир, Ірпінь, Львів, Луцьк, Миколаїв, Одеса, Проскурів / Хмельницький Деякі назви футбольних команд зазнали змін через перейменування міст у радянський період; таку інформацію в тексті подано через скісну риску., Тернопіль, Рівне, Суми, Ужгород, Харків, Чернівці, Чернігів). Команди Спартак (назва походить від імені фракійського воїна Спартака, який очолив повстання рабів проти римлян) створено в таких містах: Біла Церква, Верхньодніпровськ, Дніпропетровськ, Дрогобич, Житомир, Київ, Кривий Ріг, Львів, Нікополь, Полтава, Самбір, Станіслав / Івано-Франківськ, Суми, Ужгород, Харків, Херсон, а футбольні команди під назвою Локомотив (від лексеми локомотив - «самохідна машина (тепловоз, електровоз і т. ін.) для пересування вагонів по залізничних рейках» [1, с. 495])створено у містах: Вінниця, Долгінцево, Дніпропетровськ, Запоріжжя, Знам'янка, Івано-Франківськ, Київ, Котовськ, Львів, Одеса, Рівне, Синельникове, Сміла, Сталіно / Донецьк, Стрий, Харків, Херсон, Ясинувата. Футбольні клуби Торпедо (від лексеми торпедо (лат. torpedo - заціпеніння) - автомобільна панель із приладами [1, с. 1258], похідна назва від назви компанії-продуцента Торпедо; тип автомобільного кузова, поширеного з початку і до 30-х рр. ХХ ст. [6]) були в Бердянську, Запоріжжі, Кіровограді, Луцьку, Харкові, Феодосії, а команда Трудові резерви (від метафоричного словосполучення трудові резерви, що асоціювалося з молоддю, яка навчалася у ПТУ, здобуваючи робітничі спеціальності, а в перспективі мала поповнити ряди працівників численних радянських заводів і фабрик (від «трудовий - пов'язаний з трудом, із працею» [1, с. 1272]; резерв - «ще не використані можливості, засоби для здійснення чого-небудь» [1, с. 1022]) - у Ворошиловграді / Луганську. Футбольні команди Зеніт (від переносного значення лексеми зеніт - «найвищий ступінь розвитку, вершина чого-небудь» [1, с. 364]) засновано в Харкові та Сталіно. Футбольні команди Колос (від апелятива колос - суцвіття більшості злаків і деяких інших рослин, у якому квітки розміщені вздовж стрижня [1, с. 442]) створено в Акимівці, Городку, Ківерцях, Нікополі, Осокорівці, Павлограді, Підгородньому, Полтаві, а команди Авангард (від переносного значення лексеми авангард - найсвідоміша, найпередовіша частина певної суспільної групи, що веде за собою інші суспільні групи [1, с. 3]) - в містах: Антрацит, Вільногірськ, Горлівка, Дніпропетровськ, Добромиль, Жданов, Жовті Води, Жидачів, Керч, Краматорськ, Кривий Ріг, Львів, Макіївка, Миколаїв, Нововолинськ, Орджонікідзе, Рівне, Ровеньки, Сімферополь, Суми, Терни (тепер у складі Кривого Рога), Тернопіль, Харків, Чернівці. Футбольні команди Буревісник (від апелятива буревісник - великий морський птах із чорно- чи буро-білим оперенням і довгими вузькими крилами; перен. провісник бурі [1, с. 67]) були у Виноградові та Мукачевому.

Футбольних команд, підпорядкованих військовому відомству, в Україні існувало кілька, а в номінаціях цих клубів (які не раз змінювалися в радянський період), вжито окремі лексеми чи словосполучення, що вказували на мотиваційний зв'язок назви з військом, зокрема, такі апелятиви: армія, військовий округ, офіцер, офіцер флоту, флот та оніми: Червона Армія, Чорноморський флот. Такі команди створено в містах, що були центрами військових округів (Київ, Львів, Одеса) чи місцем базування військово-морського флоту (Севастополь): ЦСКА - Центральний спортивний клуб армії (Київ); БЧА - Будинок Червоної Армії / ОБЧА - Окружний будинок Червоної Армії / ОБО - Окружний будинок офіцерів / БО - Будинок офіцерів / СКВО - Спортивний клуб військового округу / СКА - Спортивний клуб армії (Київ, Львів, Одеса); БОФ - Будинок офіцерів флоту (Севастополь) / СКФ - Спортивний клуб флоту / СКЧФ - Спортивний клуб Чорноморського флоту.

Чимала група назв футбольних команд охоплює номінації, мотивовані назвами підприємств чи професійних спілок, при яких функціювали команди з однойменними назвами; вони також нерідко мали відбиток радянського назовництва: Азовсталь (Жданов) - від назви маріупольського металургійного заводу (Жданов - радянська назва Маріуполя) [6]; Арсенал (Київ) - від назви київського заводу - виробника спеціального військового та цивільного приладобудування [6]; Більшовик (Київ) - від назви київського машинобудівного заводу Більшовик; Електрон (Мостиська) - від назви мостиського заводу - філії Львівського телевізорного заводу Електрон [7]; Завод ім. Ілліча (Маріуполь) - від назви Маріупольського металургійного заводу імені Ілліча; Катіон (Хмельницький) - від назви хмельницького заводу Катіон - виробника катодної й анодної фольги та конденсаторів, електро- та радіокомпонентів [7]; Коксохімзавод (Горлівка) - від назви Горлівського коксохімічного заводу; Кольормет (Артемівськ, Запоріжжя) - від назв артемівського та запорізького заводів Кольормет - підприємств із обробки кольорових металів; Кримспецбуд (Ялта) - від назви ялтинського комбінату Кримспецбуд; Кристал (Херсон) - від назви херсонського заводу напівпровідникових приладів Кристал [7]; Облспоживспілка (Львів) - від назви Львівської обласної спілки споживчих товариств; Одесагрунтомаш (Одеса) - від назви заводу з виробництва машин для сільського та лісового господарства Одесагрунтомаш [6]; Прес (Дніпропетровськ) - від назви Дніпропетровського металургійного підприємства ПресТехМаш; Прогрес (Бердичів) - від назви виробника фільтрувального обладнання - бердичівського машинобудівного заводу Прогрес [7]; Сільмаш (Львів, Харків, Запоріжжя, Ковель) - від назв заводів Сільмаш у Харкові, Запоріжжі та підприємств Львівсільмаш, Ковельсільмаш - продуцентів сільгоспмашин; Титан (Запоріжжя) - від назви Запорізького титано-магнієвого комбінату; Тракторний завод (Харків) - від назви однойменного харківського заводу; Центроліт (Суми) - від назви сумського сталеливарного заводу Центроліт [7].

Велика кількість назв футбольних клубів відображала радянську ідеологію. Насамперед - це номінації, мотивовані топонімами - назвами міст, перейменованими в радянську епоху,та назвами мешканців відповідних населених пунктів: Комунарець (Комунарськ) - від комунарець - мешканець Комунарська (заідеологізована назва м. Алчевська); Первомаєць (Первомайськ Ворошиловградської обл.) - від первомаєць - мешканець м. Первомайська Луганської обл., названого на честь дня солідарності трудящих; Стахановець (Стаханов) - від стахановець - мешканець Стаханова (колишня назва м. Кадіївки Луганської обл. - на честь О. Стаханова, який встановив рекорд продуктивності шахтарської праці з відбійним молотком [6]).

Ще одну групу ідеологічних номінацій становлять назви футбольних команд, мотивовані антропонімами - іменами більшовицьких діячів: Дзержинець (Харків) - назва харківського футбольного клубу Металіст у 1946-1956 рр., Дзержинець (Ворошиловград) - одна з назв луганської Зорі у 1936-1947 рр., номінації походять від прізвища чекіста Ф. Дзержинського; Стахановець (Сталіно) - перша (1936-1946 рр.) назва Шахтаря (Донецьк) на честь героя праці О. Стаханова, у назві використано й тогочасну заідеологізовану назву столиці Донбасу - Сталіно; Фрунзенець (Суми) - одна з назв футбольної команди з Сум, заснованої як Авангард, номінація походить від прізвища радянського діяча М. Фрунзе.

В окрему групу можна об'єднати номінації клубів, мотивовані назвами підприємств, які мають у своєму складі заідеологізовані оніми - імена комуністичних діячів: Кіровець (Макіївка) - одна з назв футбольного клубу Шахтар (Макіївка), заснованого як команда Макіївського заводу ім. Кірова [6], від лексеми кіровець - працівник заводу ім. Кірова (підприємство назване на честь комуністичного діяча С. Кірова); Петровець (Дніпропетровськ) - одна з назв дніпропетровського Дніпра, яку він мав у 1927-1935 рр. [6], від лексеми петровець - працівник металургійного заводу ім. Петровського (підприємство назване на честь більшовицького діяча Г. Петровського).

2. Серед найменувань українських футбольних команд, мотивованих апелятивною лексикою, варто виокремити кілька найбільших груп.

Номінації, які мотивовані назвами людей за професією, видом діяльності, родом занять: Шахтар - від назви професії шахтар - «гірник, що працює в шахті» [1, с. 1391]; так команди були в шахтарських містах у Донецько-Луганському вугільному басейні (Сталіно / Донецьк; Горлівка, Дзержинськ, Кадіївка / Стаханов, Красний Луч, Макіївка, Орджонікідзе / Єнакієве, Павлоград, Рутченкове, Свердловськ, Торез) та у Львівсько-Волинському вугільному басейні (Нововолинськ, Червоноград), а також команда міста Олександрія, що в Дніпровському буровугільному басейні, та футбольні клуби з міст - районів різних рудних промислів (Коростишів, Марганець); Гірник - від назви професії гірник - «робітник гірничої промисловості» [1, с. 183]; такі назви мали команди з міст у відомих басейнах із розробки корисних копалин в Україні - залізорудному (Кривий Ріг), вугільному (Павлоград) та сірчано-рудному (Новояворівськ); Металург - від назви професії металург - «фахівець із металургії» [1, с. 521]; переважно такі номінації були в команд із міст Сходу України, де активно розвивалася металургійна галузь (Дніпропетровськ, Запоріжжя; Дніпродзержинськ, Кременчук, Нікополь, Харків) та у футбольних команд із Одеси та Куп'янська; Металіст - від назви професії металіст - «робітник металопромисловості» [1, с. 520]; (Харків; Дніпропетровськ, Сталіно / Донецьк); Хімік - від назви фаху хімік - «працівник хімічної промисловості» [1, с. 1344]; такі номінації зафіксовано в містах, де розвивалася хімічна промисловість (Дніпродзержинськ, Калуш, Павлоград, Сєвєродонецьк, Черкаси); Нафтовик - від назви професії нафтовик - «фахівець нафтової промисловості» [1, с. 587]; такі назви мали команди з міст, де був розвинутий нафтовий промисел, працювали нафтопереробні заводи (Борислав, Долина, Дрогобич, Охтирка, Херсон); Автомобіліст - від назви професії автомобіліст - «той, хто займається автомобілізмом - автомобільною справою» [1, с. 5]; такі номінації були в команд із Запоріжжя, Житомира, Львова, Полтави; Машинобудівник - від назви професії машинобудівник - «фахівець із машинобудування» [1, с. 515]; з такою назвою зафіксовано команди з Артемівська, Бородянки, Дніпропетровська, Києва; Комбайнобудівник - від назви професії комбайнобудівник - фахівець із галузі «машинобудування, що виробляє комбайни» [1, с. 443]; таку номінацію використав клуб із Тернополя, де працював потужний комбайновий завод, що виробляв бурякозбиральні комбайни; Суднобудівник - від назви професії суднобудівник - «працівник суднобудівної промисловості; фахівець із суднобудування» [1, с. 1213]; команда з Миколаєва отримала таку назву, бо в місті працює найбільший в Україні суднобудівний завод; Будівельник - від назви фаху будівельник - «той, хто будує, споруджує що-небудь, працює на будівництві» [1, с. 65]; такі номінації мали клуби з Дніпродзержинська, Дніпропетровська, Кривого Рога, Кузнецовська, Полтави, Прип'яті; Кооператор - від назви особи за сферою діяльності - кооператор - «той, хто працює в галузі кооперації» [1, с. 452]; такі назви мали команди з Полтави та Хуста; Колгоспник - від назви особи за видом діяльності - колгоспник - «член колгоспу - колективного господарства» [1, с. 439]; так називалися команди з Берегового, Бережан, Біброк, Полтави, Рівного, Черкас; Папірник - від назви фаху папірник - «працівник паперової промисловості» [1, с. 703]; єдиною командою з таким найменуванням є клуб із Малина, де з кінця ХІХ ст. працює одна з найбільших у Європі паперових фабрик; Цементник - від назви професії цементник - «працівник цементної промисловості» [1, с. 1360]; команда з такою назвою походить із міста Миколаєва на Львівщині, де функціює цементний завод; Харчовик - від назви фаху харчовик - «працівник харчової промисловості» [1, с. 1340]; так називалися команди з Винник, Дніпропетровська, Львова, Одеси; Цукровик - від назви професії цукровик - «працівник цукрової промисловості» [1, с. 1367]; команда з такою назвою була в місті Ходорові на Львівщині, де функціював цукрорафінадний комбінат; Текстильник - від назви професії текстильник - «робітник текстильної промисловості» [1, с. 1235]; таку номінацію обрала собі команда з Донецька; Шкіряник - від назви професії шкіряник - «фахівець шкіряного виробництва» [1, с. 1399]; з такою назвою виступала команда з Бердичева, де наприкінці ХІХ ст. засновано один із найбільших в Україні шкіряних заводів; Трубник - від назви професії трубник - «фахівець трубного виробництва» [1, с. 1271]; команда з Нікополя, де функціює Нікопольський Південнотрубний завод; Газовик - від назви фаху газовик, газівник - «робітник газової промисловості» [1, с. 170]; таку назву мала команда з Комарна на Львівщині, де працює газовидобувне підприємство; Радист - від назви професії радист - «фахівець із передавання та приймання повідомлень по радіо» [1, с. 1011]; така назва була в команди з Кіровограда, де працював завод радіодеталей. Серед проаналізованої групи назв футбольних команд є й такі, що мають подвійну мотивованість - походять від апелятивів (назв професій чи родів занять людей) та від онімів (назв підприємств відповідних галузей, при яких було створено футбольні команди з ідентичними назвами) або топонімічних назв, наприклад: Машинобудівник (Дніпропетровськ) був командою Дніпропетровського підприємства «Машинобудівник», Текстильник (Донецьк) створено як команду текстильних підприємств Донецька - бавовняного комбінату та камвольно-прядильної фабрики, розташованих у районі міста - Текстильник.

Чималу групу становлять назви команд, мотивовані апелятивами, що є номінаціями продукції підприємств, при яких було створено футбольні команди, а також назвами, які вказують на технологічні особливості, тип обладнання чи специфіку організації виробництва: Екран (Шостка) - команда Шосткинського хімзаводу - виробника кіно- та фотоплівки; Енергія (Нова Каховка, Херсонська обл.) - команда Каховської ГЕС [7]; Індустрія (Єнакієво) - команда індустрійного гіганта совєтської доби Єнакієвського металургійного заводу [6]; Новатор (Маріуполь / Жданов) команда Маріупольського металургійного комбінату ім. Ілліча [6]; Підшипник (Луцьк) - команда Луцького підшипникового заводу; Сільгосптехніка (Нікополь) - команда Нікопольського заводу техніки для сільського господарства; Сталь (Дніпродзержинськ, Дніпропетровськ) команди Дніпродзержинського металургійного заводу та Дніпропетровського трубопрокатного заводу; Титан (Вільногірськ) - клуб Вільногорського гірничо- металургійного комбінату - виробника титану; Трактор (Харків) - команда Харківського тракторного заводу; Трансформатор (Запоріжжя) - команда Запорізького трансформаторного заводу [6]; Турбіна (Дніпродзержинськ) - команда Дніпродзержинської ГЕС.

Наслідком впливу тоталітаризму на вибір назв футбольних клубів є надання командам із Запоріжжя та Бердянська назви Крила Рад, мотивованої ідеологічною ідіомою радянської доби - крила рад.

Як показав аналіз, для називання українських футбольних команд у 20-80-ті рр. ХХ ст. здебільшого обрано номінації, що віддзеркалювали радянські реалії та комуністичні цінності. 80% таких найменувань є безсумнівним свідченням впливу тоталітаризму на українське назовництво радянської доби. Мотиваційною базою для вибору номінацій українських футбольних клубів слугували як оніми (назви спортивних товариств, назви підприємств (з власними іменами більшовицьких діячів у структурі складеної номінації чи без них), топоніми, антропоніми), так і апелятиви (назви людей за професією та родом занять, назви продукції підприємств, ідеологічні ідіоми). У перспективі варто простежити наслідки тоталітарних впливів на динаміку змін назв українських футбольних команд упродовж історії їхнього розвитку.

Література

український назва номінація клуб

1. Великий тлумачний словник сучасної української мови / Уклад. і голов. ред. В.Т. Бусел. - Київ; Ірпінь: Перун, 2001. - 1440 с.

2. Григорук Н. Власні назви польських футбольних команд: семантика, словотвір і функціонування / Н. Григорук // Польська мова в українській освіті - перспективи в аспекті європейської інтеграції: збірник наукових праць [Ред.: Н. Торчинська та І. Сашко]. - Кельце-Хмельницький: ХмЦНІІ, 2014. - Вип. 1. - С. 28-40.

3. Григорук Н.В. Власні назви футбольних команд Білорусі, Росії, України / Н.В. Григорук // Лінгвістичні дослідження: Збірник наукових праць ХНПУ ім. Г.С. Сковороди. - 2013. - Вип. 36. - С. 8-12.

4. Олейнік М. Із досліджень над хрематонімією. Зауваження щодо назв польських та українських футбольних команд / Марек Олейнік // Типологія та функції мовних одиниць: науковий журнал [редкол.: Н.М. Костусяк (гол. ред. та ін.)]. - Луцьк: Східноєвропейський національний університет ім. Лесі Українки, 2014. - № 2. - С. 198-207.

5. Торчинський М.М. Структура онімного простору української мови: монографія / М.М. Торчинський. - Хмельницький: Авіст, 2008.- 550 с.

6. Вікіпедія [електр. ресурс]. - Доступно з: https://uk.wikipedia.org.

7. Підприємства України [електр. ресурс]. - Доступно з: www.ua-region.com.ua.

8. Спортивне товариство [електр. ресурс]. - Доступно з: https://uk.wikipedia.org.

9. Торпедо [електр. ресурс]. - Доступно з: http://chartvideo.in.ua/novosti.

Размещено на Allbest.ru

...

Подобные документы

  • Способи перенесення власних імен з однієї мови в систему писемності. Проблема перекладу британських, французьких, українських та російських географічних назв. Переклад назв географічних об’єктів літерами українського алфавіту на прикладах друкованих ЗМІ.

    курсовая работа [44,6 K], добавлен 03.10.2014

  • Мовна номінація як засіб створення назв музичних груп і виконавців. Комплексний аналіз англійських назв. Створення структурно-тематичного словника-довідника англійських назв груп і виконнавців, та музичних стилів. Семантичні зміни в структурі назв.

    дипломная работа [328,1 K], добавлен 12.07.2007

  • Значення перекладу для розвитку і вивчення культури – як міжнародної, так і культур окремих країн. Функції назв кінострічок. Стратегії перекладу назв з англійської мови на українську. Трансформація й заміна назви. Фактори, що впливають на вибір стратегії.

    курсовая работа [41,7 K], добавлен 18.07.2014

  • Лексико-семантичні особливості перекладу власних назв з англійської на українську мову. Встановлення зв'язку між назвою та змістом, адекватність перекладу власних назв. Способи перекладу власних назв. Найбільш вживані стратегії під час перекладу назв.

    курсовая работа [60,5 K], добавлен 22.11.2014

  • Сутність та ціль метафори, шляхи її утворення. Значення символів деревних рослин, їх поєднання з іншими словами у поетичних текстах фольклористичного характеру. Метафоричні порівняння з дендронімною основою для назв жінок та чоловіків в українській мові.

    курсовая работа [55,1 K], добавлен 04.04.2012

  • Переклад як лінгвістичне явище. Основні прийоми перекладу та адаптації назв кінофільмів з англійської на українську мову. Роль трансформацій у процесі перекладу назв кінофільмів. Комунікативна компетенція, жанрова адаптація, випущення слів при перекладі.

    курсовая работа [69,1 K], добавлен 10.12.2014

  • Порівняльний аналіз назв музичних інструментів, походження слів як об'єкт прикладного лінгвістичного аналізу. Експериментальна процедура формування корпусу вибірки. Етимологічні характеристики назв музичних інструментів в англійській та українській мові.

    курсовая работа [58,9 K], добавлен 18.04.2011

  • Поняття власних назв та їх різновиди. Особливості транскодування англійських онімів українською мовою. Елементи перекладацької стратегії щодо відтворення власних імен та назв на матеріалі роману Дж. Роулінг "Гаррі Поттер та філософський камінь".

    курсовая работа [66,0 K], добавлен 21.06.2013

  • Історія розвитку перекладу власних географічних назв з англійської мови на українську. Аналіз фонових знань, необхідних для здійснення перекладу власних географічних назв з англійської мови на українську. Засоби перекладу власних географічних назв.

    курсовая работа [48,4 K], добавлен 23.10.2011

  • Загальні труднощі перекладу (фонетичні, лексичні, морфологічні, синтаксичні труднощі), його способи та прийоми (на основі системних еквівалентних відповідників, передачі безеквівалентних номінацій). Передача німецьких власних назв на українську мову.

    дипломная работа [120,5 K], добавлен 12.09.2012

Работы в архивах красиво оформлены согласно требованиям ВУЗов и содержат рисунки, диаграммы, формулы и т.д.
PPT, PPTX и PDF-файлы представлены только в архивах.
Рекомендуем скачать работу.