Внутрішня форма концепту "патріотизм" на базі етимологічного аналізу

Размещено на http://www.allbest.ru/

Внутрішня форма концепту «патріотизм» на базі етимологічного аналізу

О. І. Маркова,

аспірант Сумський державний університет

Передбачаючи наявність базових спільних цінностей, патріотизм у мові виражається через систему комплексної (культурно-ментально-мовної) одиниці - концепт. Засвоєння цього феномену змінювалось і трансформувалось у процесі вдосконалення самої свідомості. У статті досліджується прихована складова лінгвокогнітивного феномену - внутрішньої форми слова, що номінує концепт ПАТРІОТИЗМ. Вивчення внутрішньої форми слова на основі етимологічного аналізу відкриває можливості реконструкції окремих ланцюжків мовної номінації, даючи тим самим певну інформацію щодо народження і функціонування слова в мовознавчому, когнітивному та етнологічному аспектах дослідження. Етимологічний аналіз уможливлює виявлення внутрішньої форми, яка сприяє з'ясуванню початкових асоціацій, первинних концептуальних ознак. У статті розглянуто різноманітні аспекти смислу концепту ПАТРІОТИЗМ, проаналізовано його асоціативний потенціал, виокремлено універсальні лінгвокультурні риси кодування концепту.

Ключові слова: внутрішня форма слова, концепт, етимологічний аналіз, патріотизм.

Антропоцентрична парадигма орієнтує сучасне мовознавство на вивчення не лише лінгвістичних категорій, а й мовленнєво-мисленнєвої діяльності, утілених у мовленнєвих одиницях світосприйняття і світогляду носіїв мови. Усі когнітивні процеси відбуваються за певними правилами й алгоритмами, тому що людина наділена здатністю до концептуалізації та категоризації. Ці процеси знаходять своє відображення в концептах. Нині в суспільстві спостерігається підвищений інтерес до феномену ПАТРІОТИЗМ, який містить у собі спонукальний складник, відіграючи провідну роль в об'єднанні індивідів для спільних, колективних дій. Передбачаючи наявність базових спільних цінностей, патріотизм у мові виражається через систему комплексної (культурно-ментально-мовної) одиниці - концепту. Концепт «патріотизм» породжений у свідомості, а продовжувати своє життя може й поза її межами, наприклад у текстах ЗМІ. З погляду мовознавства для його аналізу вимагається застосування комплексної методики дослідження, яка б поєднувала традиційні методи стилістичного, семіотичного й інших видів аналізу, переосмислених крізь призму когнітивної парадигми. У дослідженні концепту одним із важливих моментів є аспект його вербалізації, оскільки саме мова є основною і природною формою функціонування концептів, через яку можна здійснити найбільш повний доступ до їх сутності. Переміщення фокусу когнітивно-культурологічних досліджень на вивчення механізму номінації спричинило розвиток нового напряму так званої «онтологічної етимології», спрямованої на виявлення глибинної семантичної мотивації номінативних одиниць - об'єктиваторів культурних концептів, що проливає світло на особливості первинної категоризації дійсності давніми етносами [10, с. 4-5]. Етимологічні дані в концептуальних дослідженнях сприяють спостереженню процесу виникнення й розвитку концепту в людській свідомості. Первісні форми й значення слова, співвідносні із сучасним мовним утіленням концепту, складають історичну картину його буття, наповнену етнокультурними особливостями кожного етапу становлення його сутності в національній свідомості. Етимологічний аспект визначає структуру концепту в діахронії, розкриває його глибинні страти, сформовані в культурно-історичному контексті й розвинуті в етнокультурній традиції. Етимологічний аналіз уможливлює виявлення внутрішньої форми, яка сприяє з'ясуванню початкових асоціацій, первинних концептуальних ознак, що будуть розгортатися в подальшому, відображаючись у мові. Виявлення внутрішньої форми концепту ПАТРІОТИЗМ на базі етимологічного аналізу слів, що репрезентують досліджуваний концепт, є одним із способів різноаспектного осягнення його вербалізації, у чому й полягає актуальність нашої розвідки. патріотизм мова лінгвокогнітивний

Почуття патріотизму необхідно людині як члену певної спільноти вже на ранніх етапах розвитку людства, тому що важливо було розрізняти «своїх» і «чужих» та зберігати вірність і прихильність саме до членів своєї групи. Пламенац Дж. стверджує: «Патріотизм, або вірність спільноті, до якої хтось належить, існував протягом усього часу існування спільнот. Хоч це слово рідко коли вживалося до XVIII століття, саме явище є давнім і відомим під іншими назвами, як-от «любов до краю» або «вірність своєму народові” [13, с. 484]. Аксіологічний зміст концепту ПАТРІОТ обґрунтовано в Оксфордському словнику англійської етимології: «patriot compatriot XVI; (походить із французької мови) той, чиєю головною пристрастю є любов до власної країни XVII. - фр. patriote - п. лат. patriota. patriotic XVII. - гр. patriotikos. рatriotism XVIII» [23, с. 340]. У Словнику «Merriam-Webster's Collegiate Dictionary»: «love that people feel for their country: love for or devotion to one's country» (любов, яку люди відчувають до своєї країни: любов до чи відданість своїй країні) [24, с. 909]. Семитомний «Етимологічний словник української мови» засвідчує, що слово патріот, найближче спільнокореневе до досліджуваного, пройшло такий шлях, перш ніж потрапило до української мови: «Патріот. - запозичене з французької мови; можливо, через німецьку; фр. patriote ( > нім. Patriot) «патріот» виникло на підставі лат. Patriota «тс. », яке походить від гр. жатрттцд «земляк, співвітчизник», утвореного від жатрюд «батьківський, успадкований від батьків», пов'язаного з жащр (род. в. nazpцg) «батько», спорідненим з лат. Pater «тс.» [3, с. 317]. Васюкова Н. В. переконана, що основою слова патріот є семантичне навантаження вихідних грецьких лексем «батьківський, успадкований від батька», пов'язаних спільною семою «батько». [4, с. 10]. Центральне місце у системі мовних репрезентантів аналізованого концепту ПАТРІОТИЗМ належить іменнику БАТЬКО, який зв'язує нас з глибинними пластами української народної культури. Витоки значення слова пов'язані з «культом батька-прародителя та його владної спадщини, символікою соціальної ієрархії та жертовного служіння божественно-первинному» [7, с. 184 - 1853]. На думку Чернової А. В., на особливостях концептуалізації батька в українській мовній картині світу досить відчутно відбилися риси патріархального суспільства [20, с.170]. Патріархат (від грец. пащр - батько і архц - початок, влада), як відомо - це останній етап у розвитку первісного родового ладу, який заступив матріархат і характеризувався веденням родоводу по батьківській лінії, панівною роллю чоловіка в ключових сферах життя (родина, господарство, суспільство [17, с. 632]. Важливим моментом у нашому дослідженні є етимологія слова патріарх, що було запозичене через посередництво старослов'янської з грецької мови, де воно (патршрхцд) означало «батько роду, родоначальник» (< пащр «батько, предок» + арха> - «починаю; йду попереду; керую, владарюю») [3, Т. IV, с. 316-317]. БАТЬКО є ключовою міфологемою, утворюючи основу ціннісної картини світу українців. Його залучення до внутрішньої форми концепту ПАТРІОТИЗМ ґрунтується на глибинному історичному зв'язку. Концепт БАТЬКО входить до групи тих носіїв національного інформаційного коду (інформаційної пам'яті), що покладені в основу творення світогляду українського народу, його екзистенціально-аксіологічної системи, виформування культурного семіотичного універсаму [19, с. 12]. Як стверджує Бабакова О.В., мовні засоби, що вербалізують концепт БАТЬКО, відображають національно-мовні уявлення про нього як головного в родині, як захисника й вихователя, який утверджує моральні устої, дотримуватися яких особливо необхідно йому [1, с. 4]. Із батьком у свідомості українців тісно пов'язане уявлення про можливість повноцінного існування лише в його середовищі, оскільки він забезпечує захист і надає допомогу. Бартмінський Є. зауважує, що стереотипи родинних ролей вирізняє яскрава ознака цінності, причому щодо батька таке оцінювання є позитивним і сягає рівня ідеалізації. [22, с. 120].

Суфіксальним похідним від слова БАТЬКО є БАТЬКІВЩИНА. Словникові репрезентації низки слів батьківський, успадкований від батьків, на нашу думку, виявляють у внутрішній формі досліджуваного концепту ПАТРІОТИЗМ концепт БАТЬКІВЩИНА, оскільки етимологічний корінь зі значенням батьківщина від похідного patris ми відчуваємо відразу. За словником, батьківщина: 1. Країна стосовно до людей, які народилися в ній та є її громадянами; вітчизна. // Місце народження кого-небудь. 2. перен. Місце зародження, походження або виникнення чого-небудь [17, с. 39]. У філософсько-теоретичному осмисленні батьківщина розглядається як «країна, що історично належить даному народові; освоєне цим народом географічне середовище, відображене в його матеріальній і духовній культурі; економічне, соціальне, політичне і культурне середовище, що історично склалося і освоєне людьми» [21, с. 83].

Словникові репрезентації низки слів Батьківщина - «земля батьків», місце народження, територія, освоєна кількома поколіннями певного етносу, середовище його проживання - виявляють у внутрішній формі концепт ЗЕМЛЯ. Певне природне середовище (земля з її лісами, луками, річками та озерами, прилеглими морськими просторами тощо) виступає в ролі батьківщини тоді, коли воно оцінене культурою, осмислене як своє, як свідчення історичного минулого етносу й сукупність його історичних пам'яток, як джерело індивідуальних та спільних для етнічної групи спогадів і переживань [17, с. 313]. Марчук У. Б. зазначає, що аналіз результатів асоціативного експерименту виявляє функціонування в українській мовній свідомості тісного зв'язку між концептами БАТЬКІВЩИНА та ЗЕМЛЯ. Батьківщина мислиться українцем не просто як місце чи простір, а як земля, ґрунт, який можна потримати в руках, взяти з собою на чужину (антеїзм) [8, с. 45]. Лінгвокультурний концепт БАТЬКІВЩИНА на лежить до так званих абстрактних, загальнолюдських концептів, який водночас має своє етнокультурне наповнення. Отже, ядром концепту БАТЬКІВЩИНА є таке смислове наповнення:

- країна , що історично належить даному народові;

- освоєне народом географічне середовище, відображене в його матеріальній і духовній культурі.

Саме тому іншою визначальною складовою світогляду українців, закладеною у внутрішню форму концепту ПАТРІОТИЗМ, є глибокий духовний зв'язок з рідною землею, що вербалізується словом ЗЕМЛЯ в однойменний концепт.

1. Бабакова О. В Асоціативні ознаки концепту лелека в українській лінгвокультурі / О. В. Бабакова // Науковий вісник Міжнародного гуманітарного університету. Сер.: Філологія. - 2017. - № 26, Том 1. - С. 4-8.

2. Великий тлумачний словник сучасної української мови (з дод. і допов.) / уклад. і голов. ред. В. Т. Бусел. - К.; Ірпінь : ВТФ «Перун», 2005. - 1728 с.

3. Етимологічний словник української мови : в 7 т. / АН УРСР, Ін-т мовознавства ім. О. О. Потебні ; редкол. О. С. Мельничук (голов. ред.) та ін. - Т. 4 / уклад. Р. Болдирєв та ін. ; ред. Тому : В. Коломієць, В. Скляренко. - К. : Наук. думка, 2003. - 656 с.

4. Васюкова Н. В. Этимологический и семантический анализ имени концепта патриот (на материале украинского, русского, английского и французского языков) / Н. В. Васюкова // Studia Linguistica. - 2012. - Вип. 6. - С. 82-86

5. Євтушина Т. О. Лінгвостилістичний потенціал фразеології у творах В. Стефаника : автореф. дис. ... канд. філол. наук / Євтушина Тетяна Олександрівна - Київ, 2005. - 19 с.

6. Гумбольдт В. фон. Избранные труды по языкознанию / В. фон. Гумбольдт. - М., 1984. - С. 13.

7. Литвин Ф. А. Экспрессивность как свойство лексико-семантической группы / Ф. А. Литвин // Экспресситвность лексики и многозначность слова в языке речи. - М., 1989. - С. 35.

8. Марчук У. Б. Асоціативний потенціал лінгвокультурних концептів у різносистемних мовах : автореф. дис. ... канд. філол. наук : 10.02.15 / Уляна Богданівна Марчук . - Київ : Б.в., 2009. - 20 с.

9. Манакін В. М. Внутрішня форма слова в англійській та українській мовах : монографія / В. М. Манакін, К. О. Токарев. - Запоріжжя : Запорізький національний університет, 2013. - 150 с.

10. Мова в культурі народу : план-проспект / С. С. Єрмоленко, Т. А. Харитонова, О. Б. Ткаченко. та ін. // Мовознавство. - 1998. - № 4-5. - С. 3-17.

11. Попова З. Д. Очерки по когнитивной лингвистике / З. Д. Попова, И. А.Стернин. - Воронеж : Истоки, 2001. - 192 с.

12. Потебня А. А. Полное собрание сочинений : Мысль и язык / А. А. Потебня; ред. Комитета по изд. соч. А. А. Потебни при ВУАН. - О., 1922. - Т. 1. - С. 24.

13. Пламенац Дж. Два типи націоналізму / Джон Пламенац // Націоналізм : теорії нації та націоналізму від Йогана Фіхте до Ернеста Ґелнера : антологія / упоряд. Олег Проценко, Василь Лісовий ; Наук. т-во ім. В'ячеслава Липинського. - К. : Простір : Смолоскип, 2010. - С. 483-494.

14. Русанівський В. М. Історія української літературної мови / В. М. Русанівський. - К., 2001. - 349 с

15. Смитко О. С. Внутрішня форма номінативних одиниць / О. С. Смитко. - Львів. 1990. - 114 с.

16. Селіванова О. О. Сучасна лінгвістика. Термінологічна енциклопедія / Олена Олександрівна Селіванова. - Полтава : Довкілля, 2006. - 716 с.

17. Словник іншомовних слів / ред. академіка АН УРСР О. С. Мельничука. - К. : Гол. ред. Укр. рад. енциклоп., 1985. - 970 с.

18. Ужченко В. Д. Фразеологія сучасної української мови: Навч. посіб. / В. Д. Ужченко,

Д. В. Ужченко. - Київ : Знання, 2007. - 494 с.

19. Чернова А. В. Концепти «батько», «мати» в українській лексико-фразеологічній системі світу : дис. ... канд. філол. наук : 10.02.01 / Чернова Аліна Володимирівна. - Д., 2010. - 252 с.

20. Чернова А. В. Концептуальна статусна дихотомія «батько-дитина» / А. В. Чернова // Ученые записки Таврического национального университета им. В. И. Вернадского. Серия «Филология. Социальные коммуникации». - Т. 26 (65). - № 1. - С.196-172.

21. Філософський словник / ред. В. І. Шинкарука. - 2. вид., перероб. і доп. - К. : Голов. ред. УРЕ, 1986. - 800 с.

22. Bartminski J. Stereotypy mieszkaj^ w j^zyku. Studia etnolingwistyczne / J. Bartminski. - Lublin : Wydawnictwo Uniwersytety Marii Curie-Sklodowskiej, 2007. - 360 s.

23. The Concise Oxford Dictionary of English Etymology / ed. by T. F. Hoard. - New York, Oxford : Oxford University Press, 1996. - 552 p.

24. Merriam-Webster's collegiate dictionary. - 11th ed. - Springfield, Mass. : Merriam-Webster, Inc., 2005. - 1623 p. : ill. ; 25 cm.

REFERENCES

1. Babakova O. V. (2017). Asotsіativnі oznaki kontseptu leleka v ukramskty lmgvokulturi [In Associative Signs of the Stork Concept in Ukrainian Linguistic Culture]. Naukoviy visnik Mizhnarodnogo gumamtarnogo umversitetu. Ser.: FHologlya. № 26, vol. 1, p. 4-8.

2. Great explanatory dictionary of modern Ukrainian language [Velikiy tlumachniy slovnik suchasnoi ukrainskoi' movi]. (2005). Uklad. і golov. red. V.T. Busel. Kyev, Ukraine: hpm: VTF «Perun», 1728 s.

3. Etymological Dictionary of the Ukrainian Language [Etimologіchniy slovnik ukrai^^' movi : v 7 t.]. Kyev, Ukraine: Nauk. dumka, 2003, Vol. 4, 656 s.

4. Vasyukova N. V. (2012). Etimologicheskiy i semanticheskiy analiz imeni kontsepta patriot (na materiale ukrainskogo, russkogo, angliyskogo i frantsuzskogo yazykov) [Ethymological and semantic analysis of the name of the concept patriot (on the material of Ukrainian, Russian, English and French languages)]. Studia Linguistica. V. 6, pp. 82-86.

5. Evtushina T.O. (2005). LmgvostiUstichniy potentslal frazeologU' u tvorakh V.Stefanika [Linguostolic potential of phraseology in the works of V. Stefanyk]: Avtoref. dis. ... PhD in filol. Kyiv, 2005,19 s.

6. Gumbol'dt, V. fon. (1984). Izbrannye trudy po yazykoznaniyu [Selected works on linguistics]. Moscow, USSR, p. 13.

7. Litvin F.A. (1989). Ekspressivnost kak svoystvo leksiko-semanticheskoy gruppy [Expression as a property of the lexical-semantic group ]. Ekspressitvnost' leksiki i mnogoznachnost' slova v yazyke rechi. Moscow, p. 35.

8. Marchuk U. B. (2009). Asotsiativniy potentsіal lingvokulturnikh kontseptiv u hznosistemnikh movakh [The associative potential of linguistic and cultural concepts in multicast languages] : avtoref. dis ... kand. filol. nauk: 10.02.15. Kyiv, Ukraine: B.v., 20 s.

9. Manakin V. M., Tokarev K. O. (2013). Vnuthshnya forma slova v angliys'kiy ta ukrainskiy movakh [The internal form of the word in the English and Ukrainian languages] : [monografiya]. Zaporizhzhya, Ukraine : Zaporizkiy natsional'niy universitet, 150 s.

10. Ermolenko S. S., Kharitonova T. A., Tkachenko O. B.. ta in. (1998). Mova v kulturi narodu (plan-prospekt). Movoznavstvo. № 4-5, S. 3-17.

11. Popova Z.D., Sternin I.A. (2001). Ocherki po kognitivnoy lingvistike [Essays on cognitive linguistics ]. Voronezh: Istoki, 192 s.

12. Potebnya A. A. (1922). Polnoe sobranie sochineniy [Complete collection of essays]: Mysl i yazyk / Pod red. Komiteta po izd. soch. A. A. Potebni pri VUAN. Odessa, V. 1, S. 24.

13. Plamenats, Dzh. (2010). Dva tipi natsionalizmu . Natsіonalіzm : teorii natsii ta natsionalizmu vid Yogana Fikhte do Ernesta Gelnera : antologiya [Nationalism: the theory of nation and nationalism from Johann Fichte to Ernest Gellner ] / uporyad.: Oleg Protsenko, Vasil Lisoviy; Nauk. t-vo im. V'yacheslava Lipinskogo. Kyiv : Prostir : Smoloskip. S. 483-494.

14. Rusanivskiy V. M. (2001). Istoriya ukrains'koi literaturnoi movi [History of the Ukrainian literary language]. Kyiv, 349 s

15. Smitko O. S. (1990). Vnutrishnya forma nominativnikh odinits [The internal form of nominative units ]. L'viv, Ukraine. 114 s.

16. Selivanova O. O. (2006). Suchasna lingvistika. Terminologichna entsiklopediya. Poltava, Ukraine: Dovkillya. 716 s.

17. Slovnik inshomovnikh sliv / [red. O. S. Melnichuk]. Kyiv : Gol. red. Ukr. rad. entsiklop., 1985. 970 s.

18. Uzhchenko V.D., Uzhchenko D.V. (2007). Frazeologiya suchasnoi ukrainskoi movi [The phraseology of modern Ukrainian language]: Navch. posib. Kyiv: Znannya. 494 s.

19. Chernova A.V. (2010). Kontsepti «bat'ko», «mati» v ukrains'kiy leksiko-frazeologichniy sistemi svitu [Concepts «father», «mother» in the Ukrainian lexical-phraseological system of the world]: dis. ... kand. filol. nauk : 10.02.01. Dnipropetrovsk, Ukraine, 252 s.

20. Chernova A. V. Kontseptual'na statusna dikhotomiya «batko-ditina» Conceptual status dichotomy «father- child». Uchenye zapiski Tavricheskogo natsionalnogo universiteta im. V. I. Vernadskogo. Seriya «Filologiya. Sotsial'nye kommunikatsii». T. 26 (65), № 1. S.196-172.

21. Filosofskiy slovnik / red. V. I. Shinkaruka. 2. vid., pererob. i dop. (1986). Kyiv, Ukraine. 800 s.

22. Bartminski J. (2007). Stereotypy mieszkaj^ w j^zyku. Studia etnolingwistyczne. Lublin : Wydawnictwo Uniwersytety Marii Curie-Sklodowskiej. 360 s.

23. The Concise Oxford Dictionary of English Etymology / ed. By T. F. Hoard. (1996). New York, Oxford : Oxford University Press. 552 p.

24. Merriam-Webster's collegiate dictionary. 11th ed. (2005). Springfield, Mass.: Merriam-Webster, Inc. 1623 p.: ill. ; 25 cm.

Размещено на Allbest.ru