Комунізація та декомунізація топонімів Кам’янця-Подільського

Размещено на http://www.allbest.ru/

Інститут археології НАН України

НДЦ «Охоронна археологічна служба України»

Кам'янець-Подільська архітектурно-археологічна експедиціїя

Комунізація та декомунізація топонімів Кам'янця-Подільського

кандидат історичних наук Ігор Старенький

гід-перекладач Ярина Зайшлюк

Анотація

Ключові слова: Кам'янець-Подільський, топонімія, мікротопоніми, урбанонім, перейменування, декомунізація, Закон України.

Аннотация

В статье рассматриваются изменения на топонимической карте Каменец-Подольского в течение 20-х годов ХХ - начала ХХI в., связанные с процессом коммунизации урбанонимов в советский период и декоммунизации в период независимости Украины, в том числе связанный с Законом Украина «Об осуждении коммунистического и национал-социалистического (нацистского) тоталитарных режимов и запрет пропаганды их символики».

Ключевые слова: Каменец-Подолъский, топонимика, микротопонимы, урбаноним, переименование, декоммунизация, Закон Украины.

Annotation

Формування топонімії населеного пункту розпочинається з його виникненням. Цей процес є складним та безперервним. Часто він залежить від суспільно-політичної ситуації і несе на собі відбитки різних історичних епох, які проходить у своєму розвитку населений пункт. Складним та неоднозначним є радянський період, який відзначається комунізацією топонімії міст і сіл. У більшості з них ці процеси не вивчені сучасними дослідниками-топонімістами, які досліджують урбаноніми. Занадто заполітизованим, а подекуди й хаотичним, є сучасний процес декомунізації, що вимагає вивчення досвіду наших попередників у цьому питанні.

До топонімії Кам'янця-Подільського зверталися у своїх працях Ю.Й. Сіцінський¹, Ю. А. Ролле², О. М. Прусевич³, М. Б. Петров⁴, О. В. Будзей⁵, В. С. Прокопчук, І. О. Старенький⁶ тощо. Проте дослідники не зосереджували увагу на питаннях комунізації та декомунізації топонімії міста.

З приходом радянської влади ситуація на топонімічній карті Кам'янця-Подільського різко змінилася. Нова влада намагалася стерти з історичної пам'яті все, що могло б нагадувати попередню добу, у тому числі шляхом брутального втручання в топонімію міста, насаджування назв, пов'язаних з революційними подіями.

Значні перейменування радянської доби в Кам'янці-Подільському було здійснено 1923 року. Міська рада перейменувала вулиці:

Невдовзі 10 новим вулицям було дано назву Нова, Пролетарська, Будьонного, Свердлова, Тургенєва, Зінов'єва, Декабристів, Каменєва, Кольцова. 11 вересня 1925 року деякі назви з цього списку було змінено: вулиця Нова отримала ім'я Багінського, Толстого - Склянського, Тургенєва - Ботвина, Кольцова - Фрідмана⁸. Дещо пізніше вулицю Пролетарську перейменовано на Фрунзе.

20 грудня 1927 року рішенням міської ради провулок Торгівельний перейменований на честь єврейського письменника Менделе Мойхер-Сфоріма, який у місті розпочинав свою діяльність⁹. У списку вулиць на грудень 1927 року вже було близько 20 мікротопонімів, пов'язаних з компартією та її діячами. Вимальовувалася чітка тенденція радянізації міської топонімії. топонімічний подільський декомунізація історичний

15 березня 1928 року рішенням міськради нові вулиці в районі залізничного вокзалу отримали назви Вокзальна, Червоноармійська, Льва Толстого, Рикова¹⁰.

З початком репресій почалася нова серія топонімічних змін. У протоколі засідання міськради №14 від 20 грудня 1927 р. зазначено: «Маючи на увазі, що деякі вулиці в м. Кам'янці названі ім'ям Троцького і Раковського, а останні протягом довгого часу проводили антирадянську політику і в сучасний момент остаточно себе скомпрометували перед трудящими Радянської Республіки, дякуючи антирадянським своїм виступам, рахувати за потрібне змінити назву цих вулиць і вулицю Раковського назвати ім'ям т. Дзержинського, площу Троцького назвати Радянською, вулицю Троцького - Радянською»¹¹.

9 квітня 1936 р. перейменування зазнали 53 вулиці та провулки, 3 сквери¹².

5 червня 1947 р. міськрада постановила назвати низку вулиць хутора Дембицького (сучасне селище Смирнова) іменами Короленка, Панфілова, Мічуріна, Лисенка, Ватутіна, Черняхівського, Смирнова¹³. Тоді ж було вирішено: «Запроектованим вулицям кварталу нового житлового будівництва в районі Кам'янець-Подільської МТС (сучасне селище Жовтневе. - Авт.) дати наступні назви: шлях Кам'янець-Подільський-Стара Ушиця вважати продовженням вул. Чкалова. Рівнобіжно вулиці Чкалова - вулиця Гастелло. Середній провулок назвати провулком Чкалова, крайній східний провулок, що межує із землями сільськогосподарської артілі «ХХ-річчя Жовтня» с. Жовтневе, назвати провулком Матросова»¹⁴.

Останні перейменування радянської доби припадають на 23 січня 1990 року. Тоді в селищі Жовтневому новим вулицям було дано назви Жовтнева, Інтернаціональна, Поворіна та Вишневий провулок; у Довжку - Бажана, Правди, Шкільна, Радянська, Кушелєва, Сіцінського, Чеботарьова, Бугайченка, Боженка, Пролетарська, Лісова, Подільська та провулок Бажана¹⁵.

Всього в радянський період було здійснено близько 200 найменувань і перейменувань (42,5% усіх топонімів та відповідно 57,5%). Зміни в топонімії міста проводилися за ідеологічними критеріями: топонімічні об'єкти отримували назви, пов'язані з революційними подіями, діячами компартії. Українська історія та її постаті рідко знаходили місце на топонімічній карті міста.

З незалежністю України розпочався новий етап у формуванні топонімії Кам'янця-Подільського. Її основний напрям - відновлення історичних назв.

Перші перейменування проведені міською радою ще 11 вересня 1990 року в умовах функціонування радянської влади. Зміни торкнулися в першу чергу Старого міста - історичного центру Кам'янця-Подільського: 32 топонімічним об'єктам було повернуто їх історичні назви, з'явились вулиці П'ятницька, Тринітарська, Вірменська, Старобульварна тощо.¹⁶ Цей крок був позитивно оцінений жителями міста.

23 березня 1991 року виконком з метою збереження історико-архітектурної спадщини подільського краю, більш повного відродження історико-архітектурного заповідника знову обговорив питання повернення новій групі географічних об'єктів міста їх історичних назв¹⁷.

1 червня 1992 року перейменування торкнулося ще 12 топонімічних об'єктів центральної частини міста: площу Леніна назвали майданом Відродження, проспект Леніна - проспектом Грушевського, вулицю Ленінградську - Лесі Українки, Московську - Огієнка, Дзержинського - Данила Галицького, Котовського - Соборною, Паризької комуни - Гунською, Ленінської «Іскри» - Драй-Хмари, 26 бакинських комісарів - Сіцінського, Чкалова - князів Коріатовичів, Жовтневої революції - Північною¹⁸.

15 липня 1993 року «з метою увічнення імені Клавдія Сафоновича Веліканова, заслуженого лікаря України, учасника Великої Вітчизняної війни, який протягом майже 40 років (з 1946 по 1985 рік) працював у Кам'янці-Подільському, доклав багато зусиль для оздоровлення населення міста та району», вулицю Калініна було перейменовано на вулицю Веліканова¹⁹.

13 серпня 1993 року міськрада вулицю Крупської розділила на дві частини й назвала іменами Володимира Г агенмейстра та маршала В. К. Харченка²⁰.

16 вересня 1993 року «у зв'язку з тим, що вулиці міста носять імена Постишева та Петровського, які були одними з організаторів голодомору в Україні 1932-1933 років, та з метою увічнення імен людей, життя і діяльність яких пов'язані з історією м. Кам'янця-Подільського», виконком прийняв рішення перейменувати вулицю Постишева на Івана Крип'якевича, Ульянової - на Ісайї Кам'янчанина, а вулиці Петровського повернути стару назву Панівецька²¹.

4 листопада 1993 року новим вулицям у мікрорайоні Жовтневий надали тимчасові назви - Проектна-1, Проектна-2, Проектна-3 та провулок Проектний. Цього ж дня рішенням за №1358 три вулиці перейменували на честь міст-партнерів: вулицю 7-го листопада - на Каліську, Червоного козацтва - на Укмергеську, Примакова - на Мічурінську²².

З прийняттям 9 квітня 2015 року, підписанням та опублікуванням пакету законів про декомунізацію 20 травня того ж року, в тому числі Закону України «Про засудження комуністичного та націонал-соціалістичного (нацистського) тоталітарних режимів та заборону пропаганди їх символіки»²³, у населених пунктах нашої держави розпочинається процес декомунізації топонімії міст та сіл.

Практично єдиною на сьогодні науковою працею, присвяченою питанням перейменування вулиць, є методичний збірник «Як перейменувати вулицю» (2014), який являє собою переважно зібрання правових та нормативних документів, необхідних у процесі перейменування урбанонімів²⁴.

У Кам'янці-Подільському ситуація з декомунізацію урбанонімів виявилася нескладною, оскільки більшості історичних вулиць було повернуто автентичні назви 1990 року, а деяким об'єктам ХХ ст. надано імена видатних українських діячів, життя та доля яких пов'язана з містом. Водночас залишалася частина урбанонімів, які несли ідеологічне навантаження комуністичного режиму. До переліку увійшли 44 вулиці. Частина з них названа іменами, які входять до «Списку осіб, які підпадають під Закон про декомінузацію», підготовлений Інститутом національної пам'яті, зокрема В. Чапаєва, Й. Якіра, М. Щорса, Г Жукова, І. Кулика, Я. Фабріціуса, А. Гайдара тощо.

Реєстр вулиць, що підлягають перейменуванню, було затверджено рішенням сесії Кам'янець-Подільської міської ради ще 21 квітня цього року. Пропонувалося перейменувати 15 вулиць: В. Вутіша, Г Жукова, В. Затонського, М. Козицького, М. Криленка, В. Куйбишева, О. Пархоменка, Я. Фабриціуса, М. Фрунзе, Д. Фурманова, С. Ценського, В. Чапаєва, Червоноармійська, Шмідта і Й. Якіра та 9 провулків. Тоді ж топонімічній комісії доручили провести вивчення громадської думки мешканців відповідних вулиць та провулків стосовно їх перейменування. У додатковий перелік вулиць, крім основного, увійшло ще чотирнадцять. Наприклад, вулиці Першотравнева, О. Суворова, 30 років Перемоги, С. Васильєва, І. Папаніна, М. Ватутіна тощо. Загалом в основному та додатковому списку 44 вулиці підлягають перейменуванню.

Проте процес декомунізації урбанонімів Кам'янця-Подільського майже півроку стояв на місці. Не в останню чергу цей процес гальмувала громадськість, яка виступала проти перейменування у зв'язку з необхідністю внесення змін у документи. Не надто переймалися цим і депутати міської ради, а топонімічна комісія при міськвиконкомі - лише дорадчий громадський орган, який не має впливу на прийняття жодних рішень. Лише 14 вересня на XVII сесії Кам'янець-Подільської міської ради було прийнято рішення про перейменування частини вулиць зі згаданого списку, а саме шести²⁵. Відтак, вулиця Червоноармійська тепер стала вулицею Героїв Небесної сотні, а вулиця Жукова - Миколи Гордійчука. Остання названа іменем кам'янчанина Миколи Миколайовича Гордійчука (26.05.1986 - 22.07.2015) - українського співака, шоумена, молодшого сержант міліції, міліціонера батальйону патрульної служби міліції особливого призначення «Гарпун» ГУМВС України в Київській області, кавалера ордена «За мужність» III ступеня (посмертно), який отримав смертельне поранення поблизу блокпосту «Шахта», між містами Авдіївка та Ясинувата (Донецька область). Провулок М. Будьонного перейменували на честь Миколи Флерка (22.08.1978 - 28.02.2015) - почесного громадянина Кам'янця-Подільського, бійця Добровольчого Українського корпусу, який загинув у с. Піски (Ясинуватський район) під Донецьком у результаті мінометного обстрілу знімальної групи російськими бойовиками. 28 липня 2015 року нагороджений нагрудним знаком «За оборону Донецького аеропорту» (посмертно). Провулок М. Калініна отримав ім'я Романа Наглюка (14.03.1986 - 4.08.2014) - капітана ЗСУ, командира танкового батальйону, який загинув біля с. Волнухине Лутугинського району на Луганщині під час нічного обстрілу з РСЗВ «Град». Нагороджений орденом Богдана Хмельницького III ступеня (посмертно). Провулок Я. Фабриціуса перейменували на честь Віталія Васільцова (16.11.1977 - 18.02.2014) - активіста Революції Гідності, майстра декоративного садівництва, який загинув у Києві на Великій Житомирській вулиці від прицільного пострілу з автоматичної зброї. Нагороджений званням Героя України з удостоєнням ордена «Золота Зірка». Провулок В. Чапаєва отримав ім'я Сергія Бондарчука (9.09.1961 - 20.02.2014) - героя Небесної сотні, громадсько-політичного діяча, активного учасника Революції Гідності, вчителя фізики Старокостянтинівської гімназії, який у 1978-1983 рр. навчався на фізико-математичному факультеті Кам'янець-Подільського педагогічного інституту (нині - Кам'янець-Подільський національний університет імені Івана Огієнка).

Як бачимо, процес декомунізації поєднався з увічненням пам'яті тих, хто загинув на Майдані чи в ході російсько-української війни на Сході України. Окрім перейменованих вулиць та провулків, під декомунізації підпадає ще 38 урбанонімів.

Література

1. Derzhavnyi arkhiv Khmelnytskoi oblasti, f. r-335, d. 1, c. 29, 53 p.

2. Derzhavnyi arkhiv Khmelnytskoi oblasti, f. r-335, d. 1, c. 63, 274 p.

3. Derzhavnyi arkhiv Khmelnytskoi oblasti, f. r-335, d. 1, c. 89, 37 p.

4. Derzhavnyi arkhiv Khmelnytskoi oblasti, f. r-335, d. 1, c. 543, 134 p.

5. Derzhavnyi arkhiv Khmelnytskoi oblasti, f. r-335, d. 6, c. 70, 251 p.

6. Derzhavnyi arkhiv Khmelnytskoi oblasti, f. r-335, d. 10, c. 14, 188 p.

7. Derzhavnyi arkhiv Khmelnytskoi oblasti, f. r-335, d. 10, c. 17, 312 p.

8. Derzhavnyi arkhiv Khmelnytskoi oblasti, f. r-335, d. 10, c. 74, 522 p.

9. Derzhavnyi arkhiv Khmelnytskoi oblasti, f. r-335, d. 10, c. 154, 66 p.

10. Derzhavnyi arkhiv Khmelnytskoi oblasti, f. r-335, d. 10, c. 228, 233 p.

11. Derzhavnyi arkhiv Khmelnytskoi oblasti, f. r-335, d. 10, c. 232, 122 p.

12. Derzhavnyi arkhiv Khmelnytskoi oblasti, f. r-335, d. 10, c. 233, 322 p.

13. Derzhavnyi arkhiv Khmelnytskoi oblasti, f. r-335, d. 10, c. 237, 81 p.

14. Budzey, O.V (2005). Vulytsiamy Kamiantsia-Podilskogo, Svit, Lviv, 272 p.

15. Budzey, O.V (2016). «Dekomunizatsiia: pershykh shist. Dali bude...», Podolyanyn, Sept. 16. (№38 (1361)), p. 3.

16. Butko, S.V Muzhikov, N.M. (2014). Yak pereimenuvaty vulytsiu. Pravovi zasady pereimenuvannia vulyts, provulkiv, prospektiv, ploshch, parkiv, skveriv, mostiv ta inshykh sporud, roztashovanykh na terytorii naselenykh punktiv: metodychnyi zbirnyk, Kyiv; Chernihiv, 122 p.

17. Golos Ukrainy, (2015). 20 May (№87 (6091)), p. 15-19.

18. «Novi nazvy vulyts», (1923). Tchervoniy cordon, March 20, p. 2.

19. Petrov, M.B. (2002), Istorychna topografiia Kamiantsia-Podilskogo kin- tsia XVII - XVIII stolittia. (Istoriografiia. Dzherela), Abetka-NOVA, Kamya- nets'-Podil's'ky, 384 p.

20. Prokopchuk, V.S., Starenkiy, I.O. (2014). Toponimichnyi slovnyk Kamiantsia-Podilskogo, PP Zvoleyko D.G., Kamyanets'-Podil's'ky, 192 p.

21. Prusiewicz, A.M. (1915). Kamieniec Podolski. Szkic historyczny, Leon Idzikowski, Kiev; Warszawa, 128 s.

22. Rolle, J. (1880). Zameczki podolskie na kresach multanskich Т. ІІ, Warszawa, 304 s.

23. Setsynskiy, E.Y. (1895). Gorod Kamenets-Podolskyi. Ystorycheskoe opysanye, The type. S.V. Kulzhenko, Kiev, 247 p.

24. Shuhanova, T.N. (2016). «Za zemliu voiuvaly i vulytsi pereimenovu- valy», Klyutch, Sept. 16. (№38 (240)), p. 1-2.

Размещено на Allbest.ru