Главная Коллекция "Revolution" Иностранные языки и языкознание Спостереження над лексикографічними нотатками М. Павлика: до роману А. Свидницького "Люборацькі"

Спостереження над лексикографічними нотатками М. Павлика: до роману А. Свидницького "Люборацькі"

Розгляд М. Павликом підготовчих словникових нотаток до тексту роману А. Свидницького, виданого в 1887 року Є. Олесницьким. Зіставлення твору "Люборацькі" з іншими виданнями та з лексикографічними джерелами. Аналіз підготовки нових словникових проектів.

Рубрика Иностранные языки и языкознание
Вид статья
Язык украинский
Дата добавления 27.03.2018
Размер файла 32,3 K
рефераты на заказ со скидкой

Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже

Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.

Размещено на http://www.allbest.ru/

СПОСТЕРЕЖЕННЯ НАД ЛЕКСИКОГРАФІЧНИМИ НОТАТКАМИ М. ПАВЛИКА: ДО РОМАНУ А. СВИДНИЦЬКОГО “ЛЮБОРАЦЬКІ”

Б. ГАЛАС

У відділі рукописів Національної львівської наукової бібліотеки ім. В. Стефаника у фонді М. Павлика зберігаються документи, озаглавлені як “Матеріали до словника української мови” (Павл. -- Папка 2: №№ 49--55; Папка 3: №№ 56, 57). Частково вони вже були предметом нашого аналізу [1; 2; 3], і ця стаття має на меті доповнити попередні спостереження й висновки на основі дальшого вивчення вказаних джерел, зокрема на основі опрацювання рукопису-зшитку розміром 10,5 х 17 см із восьми аркушів (чотири подвійні), на яких М. Павлик занотував (із додатком тлумачень, зрідка коментарів чи зіставлень) понад 400 слів із тексту роману А. Свидницького “Люборацькі” (Павл. -- Папка 2: № 50). Джерело, за яким М. Павлик оформив паспортизацію, зазначене на початку арк. 1: Руско-украиньска Библіотека, Евг. Олесницкого, чч. 15--17: Люборадски. Семейна хроніка А. Свидницкого (1887). Роман А. Свидницького став останнім виданням у серії українських творів, які своїм коштом видавав Є. Олесницький. Це було друге видання роману А. Свидницького -- услід за тим, як його протягом січня -- листопада 1886 р. було надруковано в “Зорі” з дуже прихильним упровідним словом І. Франка, який писав: “Хроніка його

[А. Свидницького], написана ще в 1861 чи 1862 році, се перша широка проба української повісти на тлі сучасних суспільних відносин, і заразом -- сміло можна сказати -- одна з кращих проб з- поміж усіх, які досі маємо на тім полі, і в деяких зглядах сміло може стати під пару Нечуєвій “Причепі”, з котрою у неї богато дечого спільного і котрої вона -- старша сестра” [5, с. 5]. Висловлюючи жаль, що в А. Свидницького життя “було повне нещасть і розчарувань”, що його письменницький талант не розцвів на повну силу, І. Франко відзна-історія української лексикографії, історія української лічив: “З його українських творів дійшли до нас ще три поезії, з котрих дві мов іронією долі -- стались майже народними піснями. Се звісні у нас в Галичині “Вже більше літ двісті, як козак в неволі” і “В полі доля стояла” [5, с. 5].

Немає сумніву, що ці та інші висловлювання І. Франка про А. Свидницького справили позитивний вплив і на Є. Олесницького, який узявся перевидати “Люборацькі”, і на М. Павлика, який, за текстом роману-хроніки склав немалий реєстр слів із поясненнями до них, виявивши до цього твору таку ж увагу, як і до писань Панаса Мирного, Н. Кобринської, Олени Пчілки та ін. Дослідниками встановлено, що видання роману 1887 р. текстуально збігалося з публікацією в “Зорі” (1886), і воно “почасти здійснювалося під наглядом І. Франка, який у ряді місць зробив пояснення маловживаних у Галичині слів” [СвЛ 1985, с. 533]. Тож М. Павлик у певному сенсі продовжив започатковану І. Франком справу лексикографічного опрацювання художньої мови А. Свидницького.

Встановлено, що редакція “Зорі” проводила “заміну слів і виразів, які їй видавалися малозрозумілими для галицького читача або ж непристойними з погляду церковних служителів”, як-от: замість підопхавши кишку -- перетрутивши; замість очі вивалила -- очі витріщила; замість уздихати- муть -- зітхатимуть; замість в сажі -- в хліві; замість по-ляськи -- по-польськи; замість чимала махиня -- немала; замість хурман -- фірман; замість в лівобіцькій -- в лівобічній; замість чорногузе -- бузьку; замість дав... дворякам -- дав... козакам; замість третій, як цуцик, служив перед нею -- третій вертівся перед нею; замість опівкурсу реторики -- після курсу реторики [СвЛ 1985, с. 533]. Крім того, текст надруковано зі скороченнями, з порушенням авторської структурованості.

*Говорячи про дальші видання роману “Лю- борацькі”, Р. Міщук назвав як важливе, етапне те, що було здійснене київським видавництвом “Вік” 1901 р. за тим самим неавторизованим списком, складеним учнями А. Свидницького, за яким роман друкувався в “Зорі”, але “зважаючи на різку критику І. Франком сфальсифікованого “Зорею” видання “Люборацьких”, редакція “Віку” відновила купюри, зроблені у першодруку, розподіл тексту на дві частини” [СвЛ 1985, с. 534]. Р. Міщук згадав і про інші видання “Люборацьких”, але не подав (можливо, з ідеологічних причин) жодних відомостей про видання роману-хроніки з реквізитами: Киів -- Ляйпціґ та ін. (без зазначення року) [СвЛ б/р].

Усе це варто враховувати при аналізі нотаток М. Павлика до тексту роману “Люборацькі” видання 1887 р. і встановленні відповідностей до цих нотаток у текстах пізніших видань (можуть бути різного роду незбіги).

Далі представляємо невелику частину лексикографічних матеріалів М. Павлика із додатком контексту, якого вони стосуються, з орієнтацією на академічне видання роману 1985 р., а в окремих випадках й у зіставленні з текстом першодруку в “Зорі” (СвЛ 1886), з виданням Української Накладні (СвЛ б/р), а також у порівнянні з відомими лексикографічними джерелами.

виплодок(354) -- kreatura (Плк 7 зв.). СвЛ 1985: Годі вже! ходім, браття, до ректора; скажем, що отець-інспектор лізе в очі, як туман, що через його виплодків-донощиків нам просвіту нема (191). Годі вже! ход'Амъ, браття, до ректора; скажемо, що отець инспекторъ лізе въ очи, якъ туманъ, що черезъ його виплодковъ-донощиковъ намъ просвіту нема! (СвЛ 1886, с. 352). * Пор.: виплодок зневажл. `нащадок, потомок' // уживається як лайливе слово [Коломійчиха:] Та що ви мене вкінець грабити хочете? Іроди каторжні, сатанинські виплодки !(М. Старицький) (СУМ І 455); поль. kreatura `тварь', `низкий (подлый) человек' (ПРС 1975, с. 210).

годованець (16) -- karmiony paciuk (Плк 1). СвЛ 1985: Мася ж, зоставшись сама з сестрами, Орисю заставила начиння мити, а сама справлялась коло дійва. І вже всюди вправилась, тільки ще оставалось бур 'яну насікти для годованців (32). * Пор.: годованець, розм. 2) `тварина, яку відгодовують на забій'. Вже всюди вправилась [Мася], тільки ще оставалось бур 'яну насікти для годова- нців(А. Свидницький, Люборацькі) (СУМ ІІ 104).

голиборода (163) -- з голено]у бородо]у (Плк 4). СвЛ 1985: От Антосьо сидів собі на призьбі та ногами грюкав, як приходять аж три чвертокласники -- все продиуси та голиборо- ди(103). От Антосьо сидів собі на призьбі та ногами грюкав, як приходять аж три чвертокласни- ки -- все продауси [!] та голи бороди (СвЛ б/р 127). * Пор.: голиборода чол., заст. `жартівлива назва дорослого учня, який уже голить бороду'

Приходять аж три чвертокласники [четвертокласники] -- все продиуси та голибороди(А. Сви- дницький, Люборацькі) (СУМ ІІ 106).

диркач (127) -- обідранці (Плк 3 зв.). СвЛ 1886: -- Треба вже, -- заговоривъ панотець, -- набрати для неи додільне платєчко; де-жь ій ходити такимъ дыркачемъ! (88); СвЛ б/р.: Треба вже, -- заговорив пан-отець, -- набрати для неї додільне платтячко; де ж їй ходити таким дир- качем! (99). СвЛ 1985: -- Треба вже, -- заговорив панотець, -- набрати для неї додільне платтячко; де ж їй ходити таким деркачем! (86). * Пор.: деркач2. перен. про щось обсмикане, обірване -- Треба вже, -- заговорив панотець, -- набрати для неї додільне платтячко, де ж їй ходити таким деркачем! (А. Свидницький, Люборацькі) (СУМ ІІ 252).

дичар(288) -- дикун (Плк 6 зв.). СвЛ 1985: І досі в Кам 'янці той звичай є, що дрібніші пани, як хочеться вечір видати, вдаються до семінарис- тів-музикантів. І ці йдуть, хоч і в незнайомий дім, і обоє скористують: панок має добрих музиків, [а семінаристи погуляють досхочу]. От і пішли вони, і Антосьо хоч і не перший раз, проте дичарем таким, шо ну (163); Таким побитом привчивсь Анто- сьо до всяких танців, що став хлопцем хоч куди; і поки перейшов у філософію, то вже мав від других дичарів і тютюн, і ковбасу, і різніласощі за науку

— що вчив танцювати (163--164). * У Грн і в СУМІ немає статті дичар. У СУМі немає й дичак. Проте пор.: дичак м. `дикій звірь' На людей пози- ра як дичак який. Св. Л. 262 (Грн І 243); Згляньте на семинариста! замліле, заплісніле, на людей по- зира, як дичак який... (СвЛ б/р, с. 243; СвЛ 1985, с. 174).

до] арка (386) -- та, шчо до_рть (Плк 8 зв.). СвЛ 1985: А жінка покинула його на першім році

— пішла на архирейський хутір і стала за доярку до корів, чи за ключницю, чи що (208). Те саме й у виданні СвЛ б/р (299). * Пор.: доярка `доильщица' Стала за доярку до корів. Св. Л. 322. (Грн І 439); доярка`робітниця, яка доїть і доглядає корів' Непомітно із худенької сироти виросла вродлива дівчина, розумна комсомолка, а згодом Мотря стала кращою дояркою в колгоспі(Петро Панч) (СУМ ІІ 403).

дубаластавати (363) -- дуба (Плк 8). СвЛ 1985: Встряг старий в солому по самі пахви; вона спинається, дубала стає, смітить по дорозі [...] (148). * Пор.: дубаланар. `дыбомъ, вверхъ ногами' Дубала стати.См.дубора (Грн І 451); дубала. ставати (стати) дубала `ставати догори ногами, займати вертикальне положення' Він перекинувся головою вниз, покотився в яр, став там дубала, подригав ногами(С. Васильченко)(СУМ ІІ 428); дубора `дыбом' Волосся на голові дубора пішло. Стор.(Грн І 452).

духовниченко (221) -- син духівника (Плк 5). СвЛ 1985: Та на цей раз мати вже не посилала підводи від себе, а просила о. духовника, як їхав за своїм, то щоб і Антося привіз. Та дарма, -- Анто- сьо й не подумав їхати, а поїхав тільки сам духов- ниченко (131). * У СУМІ немає. Є духівник `священик, у якого хто-небудь постійно сповідається' [Сильвестр:] Та як ти смів подумати, проклятий, Що я, монах і княжий духівник, З тобою буду чаші вихиляти (І. Кочерга) (СУМ ІІ 444).

жаденна шматок хліба (53) -- жаден кус- ньа хліба (Косів) (Плк 2). СвЛ 1985: -- Еге, дай! -- озветься Антосьо. -- А сам з чим останусь? Вам дай, а я за що собі бублика куплю? А в Крутих не те, що дома: там і на шматок хліба жаден (49).

— Пане Орун! я в вас не раз грішми сипав, то ви вже знаєте, що я на копійку не жаден: маю, слава богу, не одну тисячу (132). * Пор.: жадний рідко `те саме, що жадібний' (СУМ ІІ 502).

зазнало (290) -- 7агошшіа1у (Плк 6 зв.). СвЛ 1985: То виробився так Антосьо, поки вся реторика минула; а ще прошлими вакаціями був зовсім не такий: несміливий, бандуроватий, тільки зазнайко такий, що куди-куди! (164). * У СУМі лише зазнайкуватий, зазнайкувато (ІІІ 128).

заходити з ким(189) -- накладати собі з ким (Косів) (Плк 4 зв.). СвЛ 1985: -- Не хочу я, -- озветься Антосьо, -- з мужиками заходити. -- І піде на тік, щоб з очей зійти, або й на баштан потягне на яку годину (116). * Пор.: заходити8. неперех., з ким, розм. `вступати у стосунки, мати з ким-небудь щось спільне. -- Велике диво -- полковий лікар! Се злидні, біднота! Що тобі з такими заходити? (Марко Вовчок); Філістри [філістери] звикли справи серця все “практично” рішати.. Але, звісно, заходити з такими “практичними” (на чужий кошт) людьми не варт (Леся Українка) (СУМ ІІІ 386). павлик словниковий текст лексикографічний

коробе^ик (229) -- коробочник (Плк 5). СвЛ 1985: А селом кацап іде, точка-в-точку коробейник: і на тім 'ї йому розділено, і потилиця підголена, і в китаєвім ормяці; в личаках; через плечі замість коробки чамайдан висить невеличкий; борода тільки пухом поростала, а в руках палиця далеко довша за самого (134). * Пор.: коробейник `у дореволюційній Росії -- мандрівний крамар, що розносив по селах у коробі дрібний крам' Під шатрами торгували.. коробейники стрічками, сит- цем(Нечуй-Левицький); Собаки.. зразу посхоплювались і загавкали, мов на вовка або на коробейни- ка(Ганна Барвінок) (СУМ ІУ 294). Пор. іще: коробочник `робітник, що виготовляє коробки' (СУМ ІУ 294).

кр[и]вундяч (367) -- кривун (Плк 8). СЛ 1985: Витяли пани ліс, вода висохла і від річки рівчак зостався, а від криниці й сліду нема; і все дуби

— кривундяччя, обчимхані, що гілля на вершку, мов шапка на шесті (199). * Пор.: Витяли пани ліс, вода висохла й від річки рівчак зостався, а від криниці й сліду нема; й усе дуби -- кривундяча, обчімхані, що гілля на вершку, мов шапка на друч- ку (СвЛ б/р 284); Вытяли паны лісь, вода высохла и одь річки ровчакь зоставь ся, а одь криниці й сліду нема, -- и все дубы-кривундяча, обчімхани, що гилля на вершку, мовь шапка на дрючку (СвЛ 1886, с. 365). У СУМі та в Грн нема. М. Павлик неправильно зорієнтувався щодо іменника кривун- дяча. Це слово зі значенням збірності, як листя, ломаччя (ломача), гілляччя (гіляча), тож у нормативному словнику (з відповідною ремаркою) могло б бути кривундяччя `скупчення чогось кривого, викривленого (наприклад, дерев, гілок)'. Пор. іще: кривундя, ч. і ж., зневажл. = кривець `крива людина' (Чабаненко ІІ 216).

мазьука (341) -- кров (Плк 7). М. Павлик подав деформовану форму -- замість мазка. СвЛ 1985: [...] а Тимоха руками махає, якби попасти по руці; та не мігши, бо стара справна була, ляснув по щоці, аж луна пішла і мазка бідну обмила. Тут би подивитись та полюбуватись!.. (187). І в першодруку мазка: ... ажь луна пошла и мазка бідну обмыла (СвЛ 1886, с. 331). * Пор.: мазкарозм. `кров, що витекла з рани' Гей, хто зо мною вийде битись..? Мазкою хоче хто умитись? (І. Котляревський) ¦ спустити мазку кому `побити когось до крові' -- Я йому спустив кулаками чимало мазки (Нечуй-Левицький) (СУМ ІУ 595).

нажабитись (348) -- надутись, ]ак жаба (Плк 7 зв.). СвЛ 1985: Нажабиться кожен, напиндючиться; навіть той, що за годинку булки просив, -- і той як гляне, то наче ти йому батька вбив: зразу переробиться з людини та в казна-що (190). * Пор.: нажаблюватися, недок.,

нажабитися, док., зневажл. `ображаючись на ко- го-небудь, сердитися, надуватися' -- Кажи: сам палив папські стоги чи хтось ще в кумпанії був? -- нажаблюється полісовщик (М. Стельмах); Нажабиться кожен, напиндючиться; навіть той, що за годинку булки просив (А. Свидницький, Любора- цькі); [Мати:] А ти проти неї нащо нажабилась? Мирненько треба, мирненько, гарно(П. Тичина) (СУМ У 85). Пор. іще: нажабрюваться, недок., нажабриться, док. `напиватися горілки, вина, самогону' (Чабаненко ІІ 316).

низота (348) -- ті, шчо низче кого (Плк 7 зв.). СвЛ 1985: Та вже як в саму богословію переведуть, то ніхто не скаче, -- не тим, що виросли, що вже б сором, а тим, що: ось-то я богослов, то треба дати почути низоті, що вона проти мене (190). У СУМі немає. Пор.: низота, ж. соб. `низ- шіе'. Ось то я богослов, то треба дати почути низоті, -- що вона проти мене! Св. Л. 291. (Грн ІІ 563).

обливанець (330) -- ? то], шчо при ]іді об- лива]есьа? (Плк 7). СвЛ 1985: Та лучче хай би я терпіла, -- озвалась паніматка, -- аніж вона має. Бо от і з Орисею; вийшла, безщасниця, за кацапа, а він і лається хахлушою, та галушницею, та об- ливанцями всіх попрікає... (182); Вже здавна громада гула на Тимоху [. ] І пан був лихої волі на його, й всі попи околишні хропли, сопли. Панотці через те найгірше, що він лаяв обливанцями та погорджав ними: -- Што мне хахлы? на што мне

*ани, енти салаеды, галушники! (188). * У СУМі та в Грн немає.

ретір (267) -- слухач реторики (Плк 6). СвЛ 1886: -- А! то добре: вже-сь реторъ! Поздравляю (279). ... и бідньїй реторъ всПмъ за попыхача (279).Реторъ же якь іде, то пряче носа, якь гу- сакъ на холодъ; философъ выставить обличіє на ввесь видъ: реторъ дивить ся та не добачає... (279). СвЛ 1985: А! то добре: вже-сь ретор! Поздравляю (153); ... і бідний ретор всім за попихача (154). Ретор же як їде, то пряче носа, як гусак на холод; філософ виставе обличчя на весь вид; ретор дивиться, та недобачає ... (155). * Пор.: ретор `ученикъ класса реторики' (Грн IV 13); ритор `у братських школах і в академії України та в духовних семінаріях дореволюційної Росії -- учитель або учень по класу риторики' (СУМ VIII 5434).

розкріслити руки (348) -- роспістерти (Плк 7 зв.). СвЛ 1886: ... той розкреслить руки и крутить ся... (351). СвЛ 1985: Як же всі вийдуть, що зістануться самі свої, то й тут все піде догори дном: той скаче, той б'ється, той штовхається, той розкріслить руки й крутиться, той сопе, -- крик, гармидер... І Антосьо брикав за гуртом, як шалений, приїхавши з дому та попромова- ний в богословію (190). * У СУМі та в Грн немає.

сватач(333) -- то), шчо свата (7). СвЛ 1985: На тім покінчили, що записали Масі триста, а других триста зосталось для Теклі. Записали все на папері, і староста поніс сватачеві (183). * Пор.: сватач `женихъ' Св. Л. 278. О. 1861. XI. Св. 49. Такий мі ся сватач уняв, што не моя руня; не моєї руні, не моєї версти, женитися било Янче, сіма роки перше. Гол. VI. 507. Сватали ї три сватачі. А їго кортіло за всіх дати, бо всі добрі ґазди. Гн. II. 53 (Грн IV 104); сватач, розм. 1) `той, хто сватається' Перший сватач був син статечної попівської родини. Родичі були раді його сватанню, і дівчина не мала що йому закину- ти(Н. Кобринська), 2) = сват`людина, яка за дорученням того, хто хоче одружитися, або його рідних, сватає обрану особу; староста у весільному обряді' (СУМ ІХ 67, 66).

скрипник (274) -- то), шчо гра на скрипці (Плк 6). * Форми скрипник в опрацьованих текстах роману “Люборацькі” не виявлено. СвЛ 1985: Так і тепер лучилось, то скрипка була, а скрипача нема (156). Пор.: скрипник 1) = скрипаль, (Грн IV 144); скрипач `те саме, що скрипаль' (СУМ IX 319); скрипник, заст. `скрипаль' -- Микита Уласович найняв сліпого скрипника на весіллі грати(Квітка- Основ'яненко); Після полуденку та почастунку скрипники розігралися, а челядь з легінями розта- нцювалася(Марко Черемшина) (СУМ ІХ 320).

соучень (317) -- kolega (Плк 7). СвЛ 1985: “Що за диво цей Люборацький, -- думали собі його соучні. -- З ким не зарви, все знайомий, все дружить.... (176). * Із варіантом -- соученик:-- Ти думаєш, що тут, як і дома: сказав татові чи мамі, то вже й твоє зверху? Тут не так: тут заїдять і свої соученики, і з других класів (СвЛ 1985, с. 108). Немає у Грн і в СУМі.

у двцзі (385) -- у двох (Плк 8 зв.). СвЛ 1886: -- И то правда, -- озвавсь купець. -- И вьдвойзі завернули єго въ листъ паперу... (206); Вже й того сумно було въ хаті, що зостались безъ Масі только въ двойзі (330). СвЛ 1985: -- Бо це вже білет мені аж до Кам 'янця, -- озвавсь Антосьо, -- з ним маю явитися перед самого ар- хирея, а без його і в Кам 'янець не пустять. [...] -- Та хіба я його дам дітям бавитись? -- Та воно так, а все ж безпечніше. -- І то правда, -- озвавсь купець. -- І вдвойзі завернули його в лист паперу; Кромбер заховав його в комоду, і пішли в льох (133). * Пор.: удвійзінар. `вдвоемъ' А ми удвійзі з бабою сидимо в хаті. Черн. г.Дві молодички гарненько цокотять удвійзі. МВ. І. 23. (Грн IV 319); вдвшці (удвійці), вдвійзі (удвійзі), присл., діал. `вдвох' Була собі стара баба; жила вона удвійці з онукою(Україна сміється); На моє жадання оповідає він мені про море і його красу, а за те я мушу йому оповідати, коли ми йдемо вдвійці, про своє минуле життя(Ольга Кобилянська); Прокіп мене дожидає. Перейме та постоїмо удвійзі, погорюємо обойко(Марко Вовчок) (СУМ І 310).

урвиголова (154) -- урвитель (Плк 4). СвЛ 1886: Або трапиться який урвиголова, що згну- щатиметься цілий вік; найбільш посилають тих, кого ніхто не хоче, а сирота мусе, бо то воля владики (99). * Пор.: урвиголова, чол. і жін., розм. `те саме, що зірвиголова', `бешкетник' Здається ж, надворі майже сухо, але ось розхристаний урвиголова з другого класу Володя Сидоренко лізе в двері забрьоханий мало не по коліна(О. Копиленко) (СУМ Х 474); зірвиголова чол. і жін., розм. `смілива людина, яка ніколи нічого не боїться, ні перед чим не зупиняється'; `бешкетник' [Руфимович:] А ви пустоватий були й змалечку?.. [Торохтій:] Прямо зірвиголова!. .(М. Кропивницький) (СУМ ІІІ 576). Пор. іще: урвитель `сорванецъ' Там такі урвителі, шо ні в одного сусіда яблука не вдержаться. Уман. у. Два сини, що росли урвителями при батькові. Св. Л. 275. (Грн IV 350).

хапокнишка (389) -- попівна (Плк 8 зв.). СвЛ 1985: -- То я ж їх обох знав; та нема вже обох: він умер, а вона зарізалась -- більш того, що з голоду, бо жадна була й на шматок хліба. До того ще й діти допікали їй: все хапокнишкою лаяли (208). * Пор.: хапокниш `презрительное, на- званіе для лица духовнаго званія и его дітей' От проклятий хапокниш! -- подумала Мася (про бурсака). Св. Л. 107. (Грн ГУ 386). СвЛ 1985: “От проклатий хапокниш!” -- подумала Мася і розірвала б його... (87).

чипуруха (188) -- шчо льубить чистість (Плк 4 зв.). СвЛ 1886: Зъ початку ёму минало, а далій почали и сваритись, не такъ хто, якъ Орися: чипуруха була... (181). СвЛ 1885: Спочатку йому минало, а далі почали й сваритись, не так хто, як Орися: чепуруха була, то й сердилась що призьби пооббивав, а її треба мазать (115). Пор.: чепуруха 1) `опрятная женщина; франтиха, щеголиха' Н. Вол. у. Латин дочку мав чепуруху, проворну, гарну і моргуху. Котл. Ен. IV. 15 (Грн IV 452).

чиргикати (259) -- ластівки чиргика]уть

(Плк 5 зв.). СвЛ 1985: Хто ж то плюнув? В вікнах чимало, та ніхто на землю й не дивиться, а кожен своє діло робить; той пісню насвистує, той таки співа стиха, той гука до камбрата, що до половини в третє вікно висунувся; другий, видно, і вчиться. З цих ніхто не плював -- і не питайся; то, мабуть, чи не з-під стріхи абощо, однак ластівки чиргикають (149). * Пор.: чиргикати `о ласточ- кахъ: чирикать' Ластівки чиргикають. Св. Л. 218 (Грн IV 463). Пор. іще (про горобців): Сказав би -- весна, якби де співочу птицю чути, а то хіба горобці чиргикають, літаючи понад Смотричем, та де-не-де ворона каркне (СвЛ 1985, с. 193); чиргикати `те саме, що щебетати' Ластівки чир- гикають(Анатолій Свидницький, Люборацькі) (СУМ ХІ 328).

М. Лозинський про період, до якого можна б віднести словникові зауваги М. Павлика (орієнтовно від січня 1886 р.), писав: “В сих часах працював Павлик над історією українського національного розвитку. Крім статей і менших праць на сю тему (напр. про москвофільство серед українського народу в Галичині, про українську еміґра- цію в Америці й т. д.), розкинених по українських і польських виданнях, видав він в 1887 р. більшу працю п. з. “Про русько-українські народнї чи- тальнї”. Назва сеї праці зовсїм не відповідає її змі- стови та придумана -- коли можна так сказати -- з кривдою для працї і її автора. [...] праця Павлика “про русько-українські читальні” -- се властиво історія нашого національного розвитку, яка й досї зберігла свою вартість і заслугувала-б на нове видання” [4, с. 13--14].

Припускаємо, що лексикографічні нотатки М. Павлика (і до тексту роману “Люборацькі”, і до інших текстів -- художніх і публіцистичних, газетних) безпосередньо пов' язані з його дослідницьким інтересом до народних читалень і ширшого контексту українського культурно-національного руху. Варто в цьому зв'язку відзначити спостереження Є. Чирук, яка, переказуючи зміст окремих документів з архіву М. Павлика, звернула увагу, що в них М. Павлик як дослідник акцентував на тому, що в читальнях насамперед читали українські газети і популярні книжечки, що народ “передовсім любить, коли йому хтось один гарно читає і водночас пояснює незрозумілі слова і речення, і цей спосіб у Галичині практикувався віддавна. Так само діялось і в читальнях, хоч до їх членів належали здебільшого усі письменні люди на селі” [6, с. 276].

Лексикографічний досвід М. Павлика важливий не лише як цікавий штрих до його наукової біографії. Необхідно врахувати його при підготовці нових словникових проектів, зокрема при визначенні джерел майбутнього історичного словника української мови XIX ст.

Література

1. Галас Б. З історії української діалектної лексикографії (Рукописні словникові матеріали М.Павлика) // Сучасні проблеми мовознавства та літературознавства (Збірник наукових праць). -- Вип. 3. -- Ужгород, 2000. -- С. 55--61.

2. Галас Б. Лексика з галицьких періодичних видань XIX ст. у рукописних словникових матеріалах М.Павлика / Борис Галас // Актуальні проблеми журналістики: Збірник наукових праць. -- Ужгород, 2001. -- С. 425--434.

3. Галас Б. Спостереження над лексикографічними нотатками М. Павлика [1] // Сучасні проблеми мовознавства та літературознавства (Збірник наукових праць). -- Вип. 20. -- Ужгород, 2015. -- С. 44--49.

4. Лозинський М. Михайло Павлик, його життє і діяльність / Др. Михайло Лозинський. -- Відень, 1917 [Виданнє Союза Визволення України. Накладом Союза Визволення України. З друкарні Адольфа Гольцгавзена у Відні]. -- 24 с.

5. Франко І. [Упровідне слово до роману А. Свидницького “Люборацькі”] // Зоря: Письмо литратурно-наукове для рускихъ родинъ. -- 1886. -- 1 (13) сПчня. -- Число 1. -- С. 5.

6. Чирук Є. Українські народні читальні Галичини кінця ХІХ ст. у дослідженнях М. Павлика / Єван- геліна Чирук // Вісник Львівського ун-ту. Серія книгозн. бібліот. та інф. технол. -- 2014. -- Вип. 8. -- С. 274--279.

Анотація

У статті представлено написані М. Павликом підготовчі словникові нотатки (понад 400) до тексту роману А. Свидницького, виданого в 1887 р. Є. Олесницьким. Деталізовано розглянуті близько 30 статей -- із додатком контексту, якого вони стосуються, з орієнтацією на академічне видання роману “Люборацькі” 1985 р., у зіставленнях з іншими виданнями твору та з лексикографічними джерелами. Висловлюється припущення, що лексикографічні нотатки М. Павлика не лише до роману “Люборацькі”, а й до інших текстів пов'язані з його науково- дослідницькими зацікавленнями народними читальнями і ширшим контекстом українського національного руху. Лексикографічний досвід М. Павлика важливий не лише як цікавий штрих до його наукової біографії. Необхідно врахувати його при підготовці нових словникових проектів, зокрема при визначенні джерел майбутнього історичного словника української мови XIX ст.

Ключові слова: рукописна лексикографія ХІХ ст. тературної мови, А. Свидницький, М. Павлик.

В статье представлены написанные М. Павликом предварительные словарные заметки (свыше 400) к тексту романа А. Свидницкого, изданного в 1887 г. Е. Олесницким. Подробно рассмотрены около 30 статей -- с приложением контекста, к которому они относятся, с ориентацией на академическое издание романа “Люборацкие” 1985 г., в сопоставлениях с другими изданиями произведения и с лексикографическими источниками. Высказывается предположение, что лексикографические заметки М. Павлика не только к роману “Люборацкие”, но и к иным текстам других авторов связаны с его научно-исследовательским интересом к народным читальням и к более широкому контексту украинского национального движения. Лексикографический опыт М. Павлика важен не только как интересный штрих к его научной биографии. Необходимо учесть его при подготовке новых словарных проектов, в частности при определении источников будущего исторического словаря украинского языка Х1Х века.

Ключевые слова: рукописная лексикография Х1Х века, история украинского литературного языка, М. Павлик, А. Свидницкий.

The article presents written by M. Pavlyk preparatory notes (over 400) to the text of A. Svydnytskyi's novel “Liuboracki”, published in 1887 by Ye. Olesnytskyi. Nearly 30 entries -- with application context to which they relate, with a focus on academic publication of the novel “Liuboratski” in 1985, in comparison with other editions of the novel and with lexicographical sources -- considered in detail. It is suggested that M. Pavlyk's lexicographical notes, not only to novel “Liuboratski” but also to other texts, were related to his scientific research interests concerning people's reading houses and wider context of Ukrainian national movement. Lexicographical experience of M. Pavlyk is important not only as an interesting touch to his scientific biography. It is necessary to consider it in a process of preparing new dictionary project, particularly in identifying sources of the future historical dictionary of Ukrainian language of XIX century.

Key words: manuscript lexicography of 19th century, history of the Ukrainian lexicography, history of the Ukrainian literary language, M. Pavlyk, A. Svydnytskyi.

Размещено на Allbest.ru

...

Подобные документы

Работы в архивах красиво оформлены согласно требованиям ВУЗов и содержат рисунки, диаграммы, формулы и т.д.
PPT, PPTX и PDF-файлы представлены только в архивах.
Рекомендуем скачать работу.

© 2000 — 2023, ООО «Олбест» Все права защищены