Роль та місце евфемізмів у системі номінативних засобів англійської мови

Размещено на http://www.allbest.ru/

УДК 811.111

Роль та місце евфемізмів у системі номінативних засобів англійської мови

Ольга Саприкіна, старший викладач кафедри суспільно-гуманітарної освіти Рівненського ОІППО, магістр педагогіки вищої школи

Анотація

У статті на матеріалах англійської мови висвітлено загальні та функціональні характеристики евфемізмів, їх семантичні й функціонально-прагматичні властивості. Представлено різні трактування поняття «евфемізм». Проаналізовано наявні класифікації евфемічної лексики англійської мови з точки зору тем та сфер існування.

Ключові слова: евфемізм, евфемія, псевдоевфемія, семантичні евфемізми, антифразис, субститут.

В статье на материалах английского языка освещены общие и функциональные характеристики эвфемизмов, их семантические и функционально-прагматические свойства. Представлены различные трактовки понятия «эвфемизм». Проанализированы существующие классификации евфемичной лексики английского языка с точки зрения тем и сфер существования.

Ключевые слова: эвфемизм, эвфемия, псевдоэвфемия, семантические эвфемизмы, антифразис, субститут.

Key words: euphemism, evfemii, pseudo evfemii, semantic euphemisms, antiphrasis, substitute.

Вступ

Постановка проблеми. На сучасному етапі в англійській мові поряд із неологічними процесами відбувається евфемізація багатьох мовних явищ, що насамперед пов'язано з необхідністю дотримання вимог політкоректності в спілкуванні. Означений процес упродовж останніх десятиліть відзначається особливою інтенсивністю та пояснюється здатністю евфемізмів бути потужним засобом формування нових суспільних стандартів. Таким чином, маємо можливість спостерігати їх широке поширення в багатьох суспільно-значущих сферах мовної діяльності.

Аналіз наукових досліджень і публікацій. Проблемі теоретичного обґрунтування евфемізації в мовознавстві приділяється значна увага. Ті чи інші аспекти цього процесу певною мірою досліджено й описано в працях багатьох мовознавців ХХ ст., зокрема С. Відлака, Б. Ларіна, І. Гальперіна, В.І. Жельвіса, А. Кацева, Л. Крисіна, О. Шейгал, В. Заботкіної, В. Москвіна, K. Аллана, K. Беррідж та ін. Цінність становлять не лише роботи теоретичного характеру, а й лексикографічні праці. Так, в англійському мовознавстві евфемізація стала вже традиційною галуззю для вивчення, підтвердженням чому слугує видання низки словників, зокрема: Holder R. «Dictionary of American and British euphemisms: The language of evasion, hypocrisy, prudery and deceit» («Словник американських і британських евфемізмів: мова уникнення, лицемірства, сором'язливості, обману») (1987); Neaman J., Silver C. «Kind words: A thesaurus of euphemisms» («Добрі слова: тезаурус евфемізмів») (1983); Rawson H. «A dictionary of the euphemisms and other doubletalk» («Словник евфемізмів та інших інакомовлень») (1981). Крім того, в англомовній лексикографії укладачі словників, зокрема й тлумачних, використовують спеціальні позначки, звертаючи увагу читача саме на евфемістичний характер лексеми (Cambridge, 1996).

Виклад основного матеріалу

Загальновідомим є той факт, що одні й ті ж явища чи дії залежно від комунікативних намірів можна описати по-різному. Так, використовуючи різноманітні стилістичні засоби для створення евфемістичного дискурсу, адресант має можливість завчасно запобігти появі дискомфорту в ході комунікації. Натомість, об'єктивно констатуючи факти, послуговуючись надто прямими, іноді достатньо різкими висловлюваннями, він нерідко ображає почуття співрозмовника, що може призвести до неочікуваного завершення розмови.

Огляд літератури засвідчив, що на явище евфемії в лінгвістиці є два погляди: вузький (субституційний) та широкий (прагматичний). Прихильники першого (І. Гальперін, Д. Розенталь, Д. Болінгер та ін.), субституційного, визначають евфемізм як субститут незручного і невигідного слова, як нейтральний замінник грубого слова. Так, не завжди можна визначити, яке слово було замінене евфемізмом. Часто евфемізм не має поняття-еквівалента й пояснюється описово. Наприклад, англійські слова underdog і underachiever у сфері спорту і політики називають об'єкт, що не може розраховувати на перемогу, характеризується низьким рейтингом тощо.

Термін «евфемізм» (від грецьк. ЕУфцріорос; - пом'якшений вислів) має дві основи єи - добре й щрі - розмовляю. Він тісно пов'язаний із давньою філософією, адже ще Демокрит згадував про «евтімію» (фонематичний варіант терміна «евфемія») як про гарний душевний стан та задоволення, й тлумачився як промовляння слів, що мають добре передвістя, утримання від слів, які сповіщають про щось лихе (особливо при жертвоприношеннях).

Таке розуміння евфемізму поєднує його з поняттям «табу», однак при цьому не урівнює їх. Швидше за все, евфемізми виникли із табу під дією забобонного остраху заклинань і магічної дії людського слова, що породили заборони на лексеми, промовляти які дозволялося лише жерцям та вождям. Людська віра в магію зумовила появу замовлянь від хвороб, молитов та ворожінь.

Отже, під евфемізмом розумітимемо альтернативні непрямі найменування жахливого, недоречного, ганебного, підозрілого й небажаного, що використовуються для приховування правди про негативні явища (характеристики) денотата та надають ефекту пом'якшення, внаслідок чого виступають однією із суттєвих умов успішної комунікації, вираженням замаскованої суб'єктивної оцінки явищ і ситуацій тощо. У свою чергу дисфемізм (псевдоевфемізм) визначаємо як цілеспрямоване акцентування, виокремлення негативних сторін (характеристик, якостей тощо), недоліків, погіршення характеристик об'єкта. Відмінною від процесу евфемізації рисою дисфемії є напрям оцінного варіювання: від помірного до різко негативного.

Псевдоевфемізмами виступають слова та вирази, що свідомо вживаються мовцями в переносному значенні для алегоричного завуальовування непристойностей. Так, негативне ставлення до технічних характеристик автівки Daewoo Lanos легко й прозоро ілюструється вживанням дисфемізму део лайнос. В англійській мові значне накопичення евфемізмів відбулося ще у Вікторіанську епоху. Найбільш відомими є евфемізми, що позначають «непристойні» частини людського тіла.

Класифікацією способів евфемізації займалися як вітчизняні, так і зарубіжні вчені: С. Відлак, Ж. Варбот, Л. Крисін, Б. Ларін, Дж. Німен, О. Реформатський, К. Сільвер, Б. Томачевський, Е. Шейгал та ін. Крім того, варто зауважити, що з приводу класифікації евфемізмів між науковцями досі точаться суперечки. Зважаючи на сферу утворення евфемізмів, тематично їх можна розподілити на такі групи:

1. Евфемізми, пов'язані з дискримінацією:

а)расовою, культурною, релігійною: black (чорний) - African-American);

б)сексуальних меншин: gay (голубий) - homosexual (гомосексуаліст), two-spirit (людина нетрадиційної орієнтації);

в)інших видів;

2. Евфемізми, які позначають страшні та неприємні явища дійсності:

а)смерть: to die (померти) - to be no more (більше не бути), to lose one's life (втратити життя), to expire (минути згідно з терміном придатності), to go behind the eternal cloud (піти на вічні небеса);

б)хвороба;