Назви дій у словотвірній системі праслов’янської мови
Дослідження лексико-словотвірних типів назв опредметнених дій на матеріалі праслов’янської мови. Особливості утворення девербативів з абстрактною семантикою за допомогою суфіксів -еіь, -otb, -ota, -ъкъ, -ъка, -ina. Аналіз найпродуктивніших формантів.
| Рубрика | Иностранные языки и языкознание |
| Вид | статья |
| Язык | украинский |
| Дата добавления | 09.04.2018 |
| Размер файла | 30,7 K |
Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже
Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.
Размещено на http://www.allbest.ru/
Размещено на http://www.allbest.ru/
Запорізький національний університет
Назви дій у словотвірній системі праслов'янської мови
Сіроштан Т. В.
Анотація
Статтю присвячено дослідженню лексико-словотвірних типів назв опредметнених дій на матеріалі праслов'янської мови. Установлено, що в дописемний період найпродуктивнішими формантами були -ьЬа, -bje, -nbje, -tbje, -ъ (<-о), -а (<-а) та -ъ (<-9- Рідше девербативи з абстрактною семантикою утворювалися за допомогою суфіксів -еіь, -otb, -ota, -ъкъ, -ъка, -ina.
Ключові слова: абстрактний іменник, девербатив, лексико-словотвірний тип, суфікс, формант.
Аннотация
Статья посвящена исследованию лексико-словообразовательных типов названий отвлеченных действий на материале праславянского языка. Установлено, что в дописъменный период наиболее продуктивными формантами были -ьЬа, -bje, -nbje, -tbje, -ъ (<-о), -а (<-а) и -ь (<-ї). Реже девербативы с абстрактным значением образовывались с помощью суффиксов -еіь, -otb, -ota, -ъкъ, -ъка, -ina.
Ключевые слова: абстрактное существительное, девербатив, лексико-словообразовательный тип, суффикс, формант.
Annotation
The article is devoted to the study of the word-forming types of generalized actions on the base of the Old Slavonic language. It was established that during the pre-written period the most productive formants were suffixes -ьЬа, -bje, -nbje, -tbje, -ъ (<-o), -a (<-a) and -ь (<-i). Verbal nouns with abstract meaning were also rarely formed with the help of formants -еіь, -otb, -ota, -ъкъ, -ъка, -ina.
Key words: abstract noun, verbal noun, word-forming type, suffix, formant.
Постановка проблеми та обґрунтування актуальності її розгляду. Назви дій належать до категорії слів з абстрактним значенням, що з'являється на найвищому рівні розвитку мислення, коли все «вчинене, усвідомлене й узагальнене стає поняттям, яке втілюється у відповідній назві» [6, 3]. Абстрактні іменники відбивають систему світоглядних цінностей, уявлень людини про світ, про себе, про ставлення до іншої людини, до добра і зла, тобто позначають найважливіші процеси, явища, стани, уявлення духовної, інтелектуальної та емоційної сфер [7, 18]. Уже в праслов'янській мові спостерігається процес формування мікросистеми слів з абстрактним значенням [4, 528], яка пізніше «вдосконалювалася і збагачувалася в нових умовах соціальних і політичних формацій життя українського народу, в час розвитку його науки, культури й мови» [6, 4].
У сучасному мовознавстві абстрактними вважають іменники, які «називають поняття, що не мають реального втілення <...>, тобто вказують на стан (сон, тиша), почуття (кохання, ненависть), процес (хід, біг), якість (чорнота, ясність), риси характеру (доброта, злоба, вихованість), різні вияви інтелектуального рівня людини (знання, розум), відносини між особами, народами (дружба, мир), поняття етикету (вітання), є науковими та виробничими термінами» [5, 7-8].
Аналіз останніх досліджень і публікацій. Різні аспекти категорії абстрактності висвітлювалися в працях таких учених, як П. І. Білоусенко, Л. А. Булаховський, І. І. Ковалик, Н. Медведовська, В. В. Німчук, 3. Ф. Піскозуб, Л. М. Полюга, О. О. Потебня, Н. Тома, І. П. Чепіга, Л. О. Чернейко, В. М. Шадура та інші. Віддієслівні абстрактні іменники були предметом вивчення польської дослідниці М. Войтили-Свіржовської, яка проаналізувала тематичні похідні та утворення з первинними формантами -n- і -t- у словотвірній системі праслов'янської мови. Учена наголошує, що абстрактні іменники дописемного періоду становлять величезний за обсягом, складний і різноманітний матеріал [10, 7], тому узагальнений опис девербативів зі значенням опредметненої дії залишається актуальним.
Метою статті є аналіз лексико-словотвірних типів віддієслівних абстрактів, утворених суфіксальним способом, і з'ясування їх продуктивності в праслов'янській мові.
Виклад основного матеріалу дослідження. Девербативи становлять у праслов'янській мові велику за обсягом і різноманітну за семантикою групу абстрактів, що утворилися за допомогою таких словотворчих засобів: -ъ (<-б), -а (<-а), -ь (<-ї), -ьЬа, -bje, -ezb, -ъка, -ъкъ, -ja, -jb, -otb, -tva, -ota та ін.
1. Праслов'янські реконструкції сучасних нуль-суфіксальних іменників дали змогу виявити в їх словотвірній структурі тематичні суфікси -ъ (<-б), -а (<-а) та -ь (<-ї), які оформлювали переважно основи з абстрактним значенням, зокрема, девербативи - назви опредметнених дій [3,201].
1.1. Тематичний суфікс -ъ (<-б) використовувався для творення переважно пошіпа actionis, які часто підлягали подальшій конкретизації [8, 58]. Такі назви могли позначати узагальнену фізичну чи інтелектуальну дію, процеси і стани, дії стихійних сил природи, наприклад: *avb (ЭССЯ, 1, 99) «ява, дійсність» від *aviti(sq) «з'явитися»; *begb (ЭССЯ, 2, 61) «біг; утеча» (*bigati); *bleskb (ЭССЯ, 2, 114; Slawski, I, 261) «блиск; мерехтіння, сяяння» (*bliskati, *blistati); *bodb (ЭССЯ, 2, 154; Slawski, 1,293) «укол гострим; назвахвороби» (*bodq, *bosti); *Ьогъ (ЭССЯ, 2, 218; W-S, 62) «вибір, добір» (*bbrati, *berq); *Ьикъ (ЭССЯ, 3, 91; Slawski, I, 60) «шум» (*bukati); *йгётъ (ЭССЯ, 5, 109) «дрімота, сонливість» (*dremati); *dyxb (ЭССЯ, 5, 200) «дух, дихання, подих» (*dyxati); *копъ (ЭССЯ, 10, 195) «кінець» твориться від дієслова *cqti «почати»; *коръ (ЭССЯ, 11, 28) «копання» (*kopati); *тогкъ (ЭССЯ, 19, 234) «темрява, морок» (*morknqti); *окьрогь (ЭССЯ, 38, 44) «опір» (*otbperti); *Ьогь (W-S, 62) «збирання» (*bbrati, *berq); *тог%ь (Slawski, I, 59) від *morznqti тощо.
1.2. Суфікс -a (<-a) спостерігається в словотвірній структурі абстрактів, які часто є відповідниками жіночого роду до іменників чоловічого роду на -ъ (<-б) [8, 59] і позначають узагальнені дії та стани, особливості поведінки істоти, явища довколишнього світу тощо, наприклад: *ava (ЭССЯ, 1, 93) «ява, дійсність» від *aviti(sq); *bava (ЭССЯ, 1, 168) «достаток, велика кількість» від *baviti (або з індоєвропейської); *Ьика (ЭССЯ, 3, 87; Slawski, І, 445) «шум, крик» (*bukati «ревти, плакати»); *buta (ЭССЯ, 3, 102) «зазнайство, гордовитість, гордість, пихатість» мотивується дієсловом *butati «штовхати» або *butiti «сильно вдаряти»; *drema (ЭССЯ, 5, 109) «дрімота, сонливість» (*dremati); *duma (ЭССЯ, 5, 154) «слово; думка» (*dumati); *eda (ЭССЯ, 6, 38) «смак; споживання їжі» (*edati); *jbztrava (ЭССЯ, 9, 80) «витрати» (*jbztraviti «отруїти, пошкодити»); *laska (ЭССЯ, 14, 36) «ласкавість, ніжність, любов, прихильність» співвідносне з дієсловом *laskati; *оґьрога (ЭССЯ, 38, 44) «те саме, що *окьрогь»', *bora (W-S, 62) «те саме, що *Ъогъ»; *studa (ЕСУМ, І, 457) від *studiti тощо.
1.3. Схожі лексико-словотвірні значення надавав абстрактам і формант -ь (<-ї), наприклад: *avb (ЭССЯ, 1, 93) «ява, дійсність» від *aviti(sq); *Ьегь (ЭССЯ, 1, 200) «збір» продукується від *bbrati; *ЬоІ'ь (ЭССЯ, 2, 191; Slawski, I, 315) «біль, хвороба; страждання» (*bol'eti); *сШь (ЭССЯ, 4, 136) «відчуття; голос, гул, звук» (*cuti); *datb (ЭССЯ, 4, 196) «давання» (*dati); *delb (ЭССЯ; 5, 9; W-S, 49) від *deliti; *корь (ЭССЯ, 11, 38; W-S, 49) «копання» від *кораЫ\ Чотъ (ЭССЯ, 16, ЗО) від ЧотШ тощо.
2. Девербативи із суфіксом -ьЬа, який виник у результаті нашарування праіндоєвропейського за походженням форманта -Ьа на основи первинних абстрактів на -ь- або -о- [8, 62], об'єднуються в кілька лексико-словотвірних типів із більш конкретною семантикою.
2.1. Назви вчинків людей у суспільстві й побуті становлять доволі продуктивний лексико-словотвір- ний тип: *ЬогпьЬа (ЭССЯ, 2, 209; Slawski, I, 327) «захист, оборона» мотивується дієсловом *borniti; *ЬогьЬа (ЭССЯ, 2, 218; Slawski, I, 337) «боротьба; битва; бій» від *bortr, *danba (ЭССЯ, 4, 192) «дар, подарунок; талант; дарування» (*dariti); *delitbba (ЭССЯ, 4, 234; Slawski, III, 138) «розподіл (майна);
ділення на частини» (*deliti); *delbba (ЭССЯ, 5,210; Slawski, III, 146; ЕСУМ, II, 90) «те саме» (*deliti); *ёdьba (ЭССЯ, 6, 48) «споживання їжі» (*esti); *gostbba (ЭССЯ, 7, 68; Slawski, I, 61) «пригощання, перебування у гостях» (*gostiti); *kradbba (ЭССЯ, 12, 85) «крадіжка, злодійство» від *krasti, *kradq;*lozbba (ЭССЯ, 16,128) «парі; заклад» (*loziti «класти; закладатися»); *hstbba (ЭССЯ, 17,99) «лестощі, обман, хитрість» від 4bstiti (sq) «лестити»; *mudbba (ЭССЯ, 20, 169) «зволікання, затримка» (*muditi «зволікати, затримуватися»); *sluz,bba (Slawski, I, 61; ЕСУМ, V, 309) «служіння» (*sluziti); *strelbba (Slawski, I, 62; ЕСУМ, V, 444) «стріляння» (*striliti); *dlzbba (Slawski, III, 241) «борг, заборгованість» (*dlziti) тощо.
2.2. Іменники на позначення узагальненої дії, яку виконує людина, тварина або стихійні сили природи, процесів, що супроводжують повсякденне життя істоти: *сё1ьЬа (ЭССЯ, 3, 181) «зцілення» (*сё1Ш); *gydbba (ЭССЯ, 7, 81; ЕСУМ, I, 613) «гудіння, гул; музика» мотивується дієсловом *gqdeti, *gqditi «гудіти»; *кигьЬа (ЭССЯ, 13, 133) «куріння, хурделиця» (*kuriti «пилити, порошити, диміти»); *kvilbba (ЭССЯ, 13, 167) «плач, крик, писк» (*kviliti «жалісно плакати, скиглити»); *ИёъЬа (ЭССЯ, 15, 83) «краса, миловидність» (ЧісШ «личиги, підходити»); *litbba (ЭССЯ, 15, 159) «вилив; багатоденний сильний дощ; злива» (*//'?/'); ЧдёьЬа (ЭССЯ, 16, 134; ЕСУМ, III, 315) «розкол; розділення, розкладання» від 4qciti «гнути, згинати, вигинати»; *orzporqdbba (ЭССЯ, 34, 142) «розпорядок; розташування, порядок» (*orzporqditi «вказати; розташувати»),
2.3. Найменування розумових процесів і їх мовленнєвого виявлення, тобто абстракти зі вторинним значенням «слова, вислови, пов'язані з певними діями»: *ЬоіьЬа (ЭССЯ, 2, 228; Slawski, I, 344; ЕСУМ, I, 219) «присягання іменем бога» від *boziti sq; *ganbba (ЭССЯ, 6, 100; ЕСУМ, I, 467) «сором; несхвалення» (*ganiti «сварити, ображати»); *xvalbba (ЭССЯ, 8, 120; ЕСУМ, VI, 162) «хвальба, вихваляння» (*xvaliti); *когьЬа (ЭССЯ, 1, 128) «докір; сварка» (*koriti «докоряти, дорікати»); *kudbba (ЭССЯ, 13, 84) «наклеп, засудження» (*kuditi «засуджувати, дорікати»); *lajbba (ЭССЯ, 14, 21) «лайка» мотивується дієсловом 4ajati\ *modlbba (ЭССЯ, 19, 94; ЕСУМ, III, 501) «прохання, мольба; молитва» від *modliti «благати»; *obsgdbba (ЭССЯ, ЗО, 22) «обговорення» (*obsqditi); *obtgzbba (ЭССЯ, ЗО, 199) «звинувачення» (*obtqziti «подати скаргу»); *orzsgdbba (ЭССЯ, 34, 293) «міркування, розмірковування» (*orzsqditi «розмірковувати, вирішити») тощо.
Назви сільськогосподарських дій, виробничих процесів, різних дій у тваринництві: *ЬегьЬа (ЭССЯ, 1,200; Slawski, 1,215) «збір, прибирання (плодів)» (*bbrati); *kositbba (ЭССЯ, 11, 143) «косіння» (*kositi); *kosbba (ЭССЯ, 11,181) «косіння» (*kositi); ЧдёкьЬа (ЭССЯ, 16, 134) «відділення, вилучення овець зі стада» мотивується дієсловом *lqciti «розлучати»; *melitbba (ЭССЯ, 18, 83) «молотіння на млині» (*теШ); *moltbba (ЭССЯ, 19,200) «молотьба, молотіння» (*moltiti); *огьЬа (ЭССЯ, 32, 230; ЕСУМ, IV, 207) «орання, оранка» (*orati); *rezbba (Slawski, І, 61; ЕСУМ, V, 92) «вирізання, різьблення, різьба» (*rezati) тощо.
2.4. Узагальнені найменування внутрішнього стану, настрою, фізичних і психічних відчуттів людини: *l'utbba (ЭССЯ, 15, 237) «гнів, лютість; злоба, злість» (*l'utiti «злити, дратувати»); *ludbba (ЭССЯ, 16, 169) «безумство; спокуса, спокушання; обман» (*luditi «обманювати; вабити»); *пеіьЬа (ЭССЯ, 25, 106) «ніжність» (*neziti(sq) «ніжити, ніжитися»); *оІсьЬа (ЭССЯ, 32, 52) «пост; голод, відчуття голоду» від дієслова *olciti «відчувати голод» тощо.
Інші похідні із суфіксом -ьЬа є менш численними й позначають різні опредметнені дії, що вказують на:
- стосунки між людьми: *druzbba (ЭССЯ, 5, 135; Slawski, I, 61; ЕСУМ, II, 133) «дружба, приятелювання» (*druziti); *тігьЬа (ЭССЯ, 19, 57) «мир, домовленість, примирення» (*miriti); *orzdruzbba (ЭССЯ, 33, 59) «сварка, розрив дружби» (*orzdruziti «припинити, розірвати дружбу»);
- часові поняття, пов'язані з певними діями, процесами, які виникли в результаті розширення первинного значення опредметненої дії й мають менший ступінь інтенсивності абстрактності [6, 32]: *ЬегьЬа (ЭССЯ, 1, 200; Slawski, I, 215) «час прибирання (плодів)» (*bbrati); *gostbba (ЭССЯ, 7, 68; ЕСУМ, I, 517) «час сільських свят» (*gostiti); *moltbba (ЭССЯ, 19, 200) «час молотьби» (*moltiti);
- узагальнені дії, що характеризують пересування в просторі, певні рухи: *сагьЬа (ЭССЯ, 4, 27) «мазня» (*cariti «креслити, проводити лінію»); *xodbba (ЭССЯ, 8, 52; ЕСУМ, VI, 192) «ходіння» (*xoditi); *lazbba (ЭССЯ, 14, 77) первинно - назва дії з подальшою конкретизацією значень від *laziti «лазити, повзати»;
- магічні дії: *сагьЬа (ЭССЯ, 4, 27) «чаклунство, чари» (*cariti); *nahudbba (ЭССЯ, 22, 90) «вчинок, яким завдається шкода комусь (шляхом чаклування)» від *nahuditi «зашкодити».
3. Суфікс -bje та похідні від нього форманти -nbje, -tbje, на думку дослідників, спостерігаються найчастіше в словотвірній структурі віддієслівних назв дій і станів [8, 85], наприклад: *bitbje (ЭССЯ, 2, 102) «бій, бійка; биття» (*biti); *bytbje (ЭССЯ, 3, 156; Slawski, I, 484) «існування, буття»; *cutbje (ЭССЯ, 4, 136; Slawski, II, 297) «відчуття, чутливість»; *edenbje (ЭССЯ, 6, 39); *xodjenbje (ЭССЯ, 8, 50); *kazanbje (ЭССЯ, 9, 168); *kalenbje (ЭССЯ, 9,120) «загартовування» від *kaliti', *kosenbje (ЭССЯ, 11,137); *laskanbje (ЭССЯ, 14,36) «лестощі, ласкавість, ласкаві вмовляння» (*laskati); *l'ubbje (ЭССЯ, 15, 187) «схильність до чогось, любов» (*l'ubiti); *l'ub(j)enbje (ЭССЯ, 15, 169) «любов, ласкавість, доброзичливість» від *l'ubiti; *lupanbje (ЭССЯ, 16, 178) «бій, биття, ломота» (*lupati); *hganbje (ЭССЯ, 16, 230); *lbscenbje (ЭССЯ, 16, 254) «покриття емаллю»; *mgtenbje (ЭССЯ, 19, 17) «перемішування, сум'яття, рух» (*mgtg); *morcenbje (ЭССЯ, 19, 215) «потемніння; настання сутінок» від *morciti «темніти»; *тогепь]е (ЭССЯ, 19, 221) «вбивання» від *moriti тощо.
4. Віддієслівні абстракти на-ezb позначали різноманітні узагальнені дії, які виконує людина, тварина або стихійні сили природи. У дериваційній системі праслов'янської мови вони утворювали кілька лек- сико-словотвірних типів, що не відзначаються високою продуктивністю.
4.1. Назви дій, які виконує істота: *bavezb (ЭССЯ, 1, 168) «зволікання, затримка» від *baviti «утримувати, затримувати; розважати»; *delezb (ЭССЯ, 4, 232; Slawski, III, 135) «поділ, ділення» (*deliti); *godezb (ЭССЯ, 6, 186) «заручини; угода» мотивується дієсловом *goditi «домовлятися, погоджуватися»; *gordezb (ЭССЯ, 7, 33) «будівництво» (*gorditi «городити, обгороджувати»); *киреЈь (ЭССЯ, 13,108) «купівля» (*kupiti); *platezb (Slawski, I, 70; ЕСУМ, IV, 430) «плата, платіж» (*platiti «платити»),
4.2. Найменування узагальнених результативних дій, що, як правило, залишають певний матеріальний слід: *gbbezb (ЭССЯ, 7, 187) «згин; поворот, нахил» мотивується дієсловом *gbbngti «гнути»; *gybezb (ЭССЯ, 7, 217) «гнуття» від *gybiti «гнути»; *rgbezb (Slawski, I, 70; ЕСУМ, V, 132) з конкретизацією значення «край, межа, границя» (*rgbiti, *rgbati «рубати, відрізати») тощо.
4.3. Назви насильницьких дій: *drapezb (ЭССЯ, 5, 102) «грабіж, розбій» від *drapiti «вдарити»; *grabezb (ЭССЯ, 7, 96; Slawski, I, 70) «грабіж, розбій» (*grabiti «гребти; грабувати»); *kradezb (ЭССЯ, 12, 83; Slawski, I, 70; ЕСУМ, III, 78) «крадіжка, злодійство» (*krasti,*kradg); *lupezb (ЭССЯ, 16, 181; Slawski, I, 70; ЕСУМ, III, 308) «грабіж, пограбування; побиття» (*lupiti «лупити, обдирати; грабувати») тощо.
4.4. Найменування фізичних і психічних відчуттів людини, особливостей її характеру: *bodezb (ЭССЯ, 2, 152) «гострий біль, колька, різь, ломота» співвідноситься з дієсловами *bosti, *bodg «колоти»; *mgtez,b (ЭССЯ, 19, 17) «сум'яття, хвилювання; бунт» від *mgsti, *mgtg «каламутити, бентежити»; *svrbezb (Slawski, I, 70; ЕСУМ, V, 188) «свербіння» (*svrbeti «свербіти»); *trpezb (Slawski, I, 70) «терпіння, терпеливість» (*trpeti «терпіти»),
5. Девербативи із суфіксом -otb у праслов'янській мові, за нашими спостереженнями, становлять виразно окреслений, продуктивний лексико-сло- вотвірний тип найменувань звуків, наприклад: *babrotb (ЭССЯ, 1, 113) «плюскіт» пов'язане з *babrati «вовтузитися, ритися; забруднювати»; *Ьахьґь (ЭССЯ, 1, 135) «шум, гуркіт, тупіт» від *baxati «стріляти, штовхати»; *Ьекоґь (ЭССЯ, 1,184) «мекання» (*bekati); *blekotb (ЭССЯ, 2,109; Slawski, I, 283) «мекання; балаканина, бурчання»; *bobotb (ЭССЯ, 2, 143; Slawski, I, 289) «глухий шум, стук»; *brgkotb (ЭССЯ, 3, 23; Slawski, I, 372) «квакання; дзвякання; крик; стук, шум» (*brgkati); *Ьихоґь (ЭССЯ, 3, 81) «глухі звуки, удари, гуркіт» (*buxati); *Ьъ1ЬоЬь (ЭССЯ, 3, 116) «булькання, клекотіння; бурмотіння» (*bblbati «дзюрчати, вирувати»); *Ьъ1кокь (ЭССЯ, 3, 118) «бурмотіння, нерозбірливий шум; клекотіння» (*bblkati «палати, спалахувати»); *секоґь (ЭССЯ, 4, 37) «щебетання (птахів)» і багато інших.
6. Суфікс -ota, який винику результаті приєднання форманта *-to- до прикметникових основ [4, 120], творив незначну кількість девербативів з абстрактною семантикою: *cesota (ЭССЯ, 4, 90) «хвороба короста» (*cesati); *dremota(ЭССЯ,5,109)«дрімота, сонливість» (*dremati); *gryzota (ЭССЯ, 7, 160) від *gryzti; *lomota (ЭССЯ, 16, 21) від *lomiti.
7. Багатозначний суфікс -ъкъ і його відповідник в іменниках жіночого роду -ъка в праслов'янській мові трапляються в словотвірній структурі віддієслівних абстракгів із різноманітними значеннями, наприклад: *Ьо1'екькъ (ЭССЯ, 2, 191) «хвороба, біль, болячка» (*bol'eti); *datbkb (ЭССЯ, 4, 196) «податок; подарунок, винагорода» (*dati); *dostatbkrb (ЭССЯ, 5, 84) «достатня кількість; багатство, заможність» (*dostati); *kladrbkb (ЭССЯ, 9, 179) «збір, податок; основа» від *klasti, *kladq або від іменника *kladb, *klada.
Суфікс -ъка видається навіть більш продуктивним в аналізованій функції: *Ьіґька (ЭССЯ, 2, 101) «битва, боротьба, бійка» від *biti за допомогою похідного форманта -t-ъка; *сШъка (ЭССЯ, 4, 136) «слід, прикмета; звістка» від дієприкметника *cutb, *cuta < *cuti; *gadbka (ЭССЯ, 7, 82) від *gadati; *kladbka (ЭССЯ, 9, 179) «те саме, що *kladbkb»; *коръка (ЭССЯ, 11, 28) «копання» від *kopati', Чирька (ЭССЯ, 16, 186) «удар; биття» (*lupiti); *otbzyvbka (ЭССЯ, 39, 157) «відгук» (*otbzyvati або *0tbzyvb) тощо.
8. У словотвірній структурі окремих віддієслівних абстракгів трапляються форманти -пь, -znb, -snb: *bojaznb (ЭССЯ, 2,165; Slawski, 1,298) «боязнь, страх» від *bojati sg; *bol'eznb (ЭССЯ, 2, 165) «хвороба, нездоров'я; біль» від *ЪоГёИ', *Ьогпь (ЭССЯ, 2, 208; Slawski, I, 326) «змагання, боротьба, бій, битва, війна» (*borti); *basnb (ЭССЯ, I, 162; Slawski, I, 193) «байка, вигадка» від *bati або *bajati (ЕСУМ, I, 148); *cajaznb (ЭССЯ, 4, 11) «надія» *cajati); *kaznb (ЭССЯ, 4, 117) від *kazati тощо.
9. За допомогою праслов'янського форманта -іпа творилися назвиузагальненої дії, що зазнавали подальшої конкретизації [1, 11]: *batina(ЭССЯ,4,190)«удар; палиця» (*batati «бити»); *darina (ЭССЯ, 4,190) «дар; пожертва; звичай обдаровувати між нареченим і нареченою» (*dariti); *кьгтіпа (ЭССЯ, 13, 224) «годування» від *кьгтіїі тощо.
10. Назви дій у праслов'янській мові творилися також за допомогою похідного форманта -avica (від суфікса -іса), який вільно приєднувався до дієслівних основ [2, 11], однак абстракгів тут небагато, наприклад: *dyxavica (ЭССЯ, 5, 199) «ядуха» від *dyxati; *kapavica (ЭССЯ, 5, 199) «капання» (*kapati) тощо.
Інші суфікси трапляються в словотвірній структурі незначної кількості назв узагальнених дій:
-ja, -jb: *baja, *Ьа/ь (ЭССЯ, 1,137) «чаклування» (*bajati «говорити, розмовляти, заговорювати»);
*datja (ЭССЯ, 4, 195) «дань; удача; давання в борг» від *dati з похідним формантом -tja; *gladja, *gladjb (ЭССЯ, 6, 115) «гладкість» (*gladiti); *xodja, *xodjb (ЭССЯ, 8, 49) «хід, ходьба» (*xoditi або *xodb); *xotja, *xotjb (ЭССЯ, 8, 85) «бажання, воля» (*xoteti або *xotb «бажання»); *lovja (ЭССЯ, 16,110) «полювання, ловля» від *loviti;
-tva: *bitva (ЭССЯ, 2,100; Slawski, 1,252) «битва, бій, боротьба» (*biti); *britva (Slawski, 1,381) від *briti з конкретизацією значення «гоління» - «знаряддя для гоління»; *kositva (ЭССЯ, 11, 143) від *kositi; *lovitva (ЭССЯ, 16, 108); *melztva (ЭССЯ, 18, 96) «доїння» (*melzti); *mertva (ЭССЯ, 18, 102) «мор, чума; вмирання» (*merti); *modlitva (ЭССЯ, 19, 92) «прохання, мольба»;
-ava: *begava (Slawski, I, 225) «діарея»; *dbrzava (ЭССЯ, 5, 231); *morava (ЭССЯ, 19,238) «страшний сон; назва хвороби» від *moriti;
-dlo, -zlo: *agnidlo (ЭССЯ, 1, 56) «час ягніння» (*agniti(s§) «ягнитися»); *bajidlo (ЭССЯ, 1, 140) «чаклунство, замовляння» (*bajiti «говорити»); *bydlo (ЭССЯ, 3, 147; Slawski, I, 472) «життя, існування» (*byti); *kuzlo (ЭССЯ, 13, 142) «чаклування; робота коваля, кування» від *kovati, *kujq;
-ьпа: *Ьегьпа (ЭССЯ, 1, 200) «збір; збирання» (*bbrati); *bredbna (ЭССЯ, З, 13) «перехід бродом; дурниця» (*bredq, *bresti);
-bda: *bajbda (ЭССЯ, 1, 141) первинно назва дії з подальшою конкретизацією від *bajiti «вигадувати»;
-bstvo: *cuvbstvo (ЭССЯ, 4, 137) «відчуття; здатність відчувати; розуміння» (*cuti); *l'ubbstvo (ЭССЯ, 15, 188) «любов, любовні стосунки» від *l'ubiti;
-ika: *bolika (ЭССЯ, 1, 141) «біль» від *bol'eti; -къ: *Ььгакъ (ЭССЯ, 3, 160) «шлюб, весілля» від *bbrati тощо.
словотвірний девербатив семантика суфікс
Висновки та перспективи подальших досліджень у цьому напрямі
Віддієслівні абстрактні іменники становлять у мові особливий розряд слів, утворений на межі двох категорій - субстанції та дії. Найпродуктивнішими в словотворенні назв опредметнених дій у праслов'янській мові є суфікси -ьЬа, -bje, -nbje, -tbje, -ъ (<-б), -а (<-а) та -ь (<-ї). Рідше в дериваційній структурі віддієслівних абстракгів спостерігаються форманти -ezb, -оіь, -ota, -ъкъ, -ъка, -іпа. Інші словотвірні засоби (-ja, -jb, -tva, -ava, -dlo, -zlo, -ьпа, -bstvo) не оформлюють виразних лексико-словотвірних типів. Вивчення особливостей словотворення абстрактних іменників подальших періодів розвитку мови дасть змогу створити цілісну картину історії цієї лексико-слово- твірної категорії.
Література
1. Білоусенко П. І. Нариси з історії українського словотворення (суфікс -ина) / П. І. Білоусенко, В. В. Німчук. - Запоріжжя-Ялта-Київ : ТОВ «ФЛІПС» ЛТД, 2009. - 252 с.
2. Білоусенко П. І. Нариси з історії українського словотворення (суфікс -иця) / П. І. Білоусенко, В. В. Німчук. - К.; Запоріжжя : ЗДУ, 2002. - 206 с.
3. Білоусенко П. І. Праслов'янські витоки нульсуфіксальної деривації українського іменника / П. І. Білоусенко // Український глотогенез : матеріали Міжнародної наукової конференції. - Житомир : Полісся, 2015. --С. 200-215.
4. Вступ до порівняльно-історичного вивчення слов'янських мов / за ред. О. С. Мельничука. - К. : Наук, думка, 1966. - 596 с.
5. Полюга Л. М. Абстрактна лексика/Л. М. Полюга// Українська мова: [енциклопедія]. -К.: Вид-во «Укр. енцикл.» ім. М. П. Бажана, 2004. - С. 7-8.
6. Полюга Л. М. Українська абстрактна лексика XIV - першої половини XVII ст. / Л. М. Полюга. - К. : Наук, думка, 1991. - 240 с.
7. Тома Н. М. Семантико-стилістичні параметри функціонування абстрактної лексики у творах Петра Могили : дис. ... канд. філол. наук : спец. 10.02.01 «Українська мова» / Наталія Михайлівна Тома. - К., 2011. - 227 с.
8. Slawski F. Zarys slowotworstwa praslowian'skiego / Franciszek Slawski // Slownik praslowian'ski. - Wroclaw. Warszawa. Krakow. Gdansk, 1974. -T. 1,- 1974. - S. 43-141.
9. Wojtyla-Swierzowska M. Praslowianskie abstractum. Slowotworstwo. Semantyka / Formacje tematyczne / Maria Wojtyla-Swierzowska. - PAN. Prace Slawistyczne. 30. - Wroclaw-Warszawa, 1992. - 185 s.
10. Wojtyla-Swierzowska M. Praslowianskie abstractum. Sufiksalne nomina actionis / Formacje z podstawowym sufiksalnym -П-, -t- / Maria Wojtyla-Swierzowska. - PAN. Prace Slawistyczne. 112. - Wroclaw - Warszawa, 2003. - 173 s. Размещено на Allbest.ru
...Подобные документы
Розуміння терміну "сленг" в сучасній лінгвістиці. Лексика обмеженого вжитку. Загальний та спеціальний сленг. Назви чоловіка в слензі англійської мови. Структура сленгових назв чоловіка в англійській мові. Семантика назв чоловіка в англійському слензі.
курсовая работа [48,0 K], добавлен 20.03.2011Поняття числівника як частини мови, його морфологічні ознаки і вираження в реченні. Утворення прислівників прикметникового, іменникового, займенникового й дієслівного походження. Вживання для утворення особливих, властивих тільки їм, суфіксів і префіксів.
реферат [31,1 K], добавлен 07.11.2011Історія розвитку перекладу власних географічних назв з англійської мови на українську. Аналіз фонових знань, необхідних для здійснення перекладу власних географічних назв з англійської мови на українську. Засоби перекладу власних географічних назв.
курсовая работа [48,4 K], добавлен 23.10.2011Значення перекладу для розвитку і вивчення культури – як міжнародної, так і культур окремих країн. Функції назв кінострічок. Стратегії перекладу назв з англійської мови на українську. Трансформація й заміна назви. Фактори, що впливають на вибір стратегії.
курсовая работа [41,7 K], добавлен 18.07.2014Утворення нових слів за допомогою префіксів і суфіксів. Словотворення як основний засіб збагачення словникового складу мови. Способи словотворення: суфіксальний, префіксальний, безафіксний (відкидання морфем), складання слів або їх усічених основ.
конспект урока [34,9 K], добавлен 10.03.2011Назви осіб із семантикою суб’єктивної оцінки в українській мові. Демінутиви в системі назв осіб. Творення зменшено-пестливих форм в українській мові. Негативно-оцінні назви у значенні позитивно-оцінних. Словотворення аугментативів в українській мові.
курсовая работа [41,2 K], добавлен 27.08.2010Лексико-семантичні особливості перекладу власних назв з англійської на українську мову. Встановлення зв'язку між назвою та змістом, адекватність перекладу власних назв. Способи перекладу власних назв. Найбільш вживані стратегії під час перекладу назв.
курсовая работа [60,5 K], добавлен 22.11.2014Кирилиця — слов’янська азбука, створена Кирилом і Мефодієм у IX ст. для церковної мови: історія, структура, склад; офіційна причина створення, порівняння з глаголицею. Кирилиця як офіційне письмо для більшості мов Росії, її вживання в різних країнах.
презентация [255,2 K], добавлен 28.11.2012Національно-культурна семантика мови у структурі мовної особистості. Фразеологізм - високоінформативна одиниця мови. Концептуальний простір фразеологізмів з компонентами-соматизмами. Лексико-семантичні особливості утворення і класифікації фразеологізмів.
курсовая работа [41,4 K], добавлен 23.12.2010Лексико-семантична група як мікросистема в системі мови. Аналіз ЛСП "коштовне каміння" в англійській мові в семантичному, мотиваційному та культурологічному аспектах. Дослідження його функціонування в англомовних художніх прозових та поетичних творах.
курсовая работа [35,8 K], добавлен 10.04.2014Місце англійської мови у загальній мовній системі світу. Зв’язок англійської мови з французькою. Заміщення латинської мови англійськими еквівалентами. Становлення англійської мови як національної. Функціонування англійської мови в різних країнах світу.
курсовая работа [51,9 K], добавлен 30.11.2015Місце класичної китайської мови веньянь та байхуа у розвитку китайської мови. Модернізація писемності. Відмінності в граматичному складі веньянь і сучасної китайської мови. Сфера застосування веньянізмів. Фразеологічна система сучасної китайської мови.
дипломная работа [84,2 K], добавлен 27.12.2012Практична робота з граматики англійської мови: вивчення форми дієприкметника минулого часу, минулого невизначенного часу. Приклади утоврення дієслова, іменника, прислівника за допомогою суфіксів. Переклади текстів з англійської на українську мову.
контрольная работа [16,9 K], добавлен 26.09.2008Формат існування і національні варіанти німецької мови. Структура та функції форм німецької мови в Австрії. Лексико-семантичні особливості німецької літературної мови Австрії: Граматичні, фонетичні, орфографічні. Особливості фразеології, словотворення.
курсовая работа [70,8 K], добавлен 30.11.2015Вивчення історії становлення і розвитку англійської мови в Індії. Дослідження екстралінгвальних факторів, які мали вирішальне значення для формування англомовної картини світу в Індії. Аналіз лексичних та граматичних особливостей досліджуваної мови.
дипломная работа [673,2 K], добавлен 24.11.2010Співвідношення частин мови в тексті. Експресивні та смислові відтінки тексту. Морфологічні помилки як ненормативні утворення. Найголовніша ознака літературної мови – її унормованість. Характеристика загальноприйнятих правил - норм літературної мови.
реферат [56,1 K], добавлен 16.11.2010Лексико-семантична система арабської мови. Прикметники в арабській мові, їх виділення та утворення. Парадигматичні відношення в мові, лексико-семантичне поле прикметників на позначення фізичного стану людини в їх аспекті. Основні підкласи прикметників.
курсовая работа [75,8 K], добавлен 07.10.2014Мовне питання в Україні. Функціонування словникового складу української мови. Фактори, які спричиняють утворення неологізмів. Лексична система мови засобів масової інформації як джерело для дослідження тенденцій у розвитку сучасної літературної мови.
реферат [18,0 K], добавлен 12.11.2010Місце штучних мов у сучасній системі світу. Формування мов програмування, їх роль в якості особливого їх підвиду. Есперанто як засіб рівноправного міжнародного спілкування. Інтерлінгва як один з видів штучної мови. Аналіз синтаксиса Ідо. Риси мови Ложбан.
курсовая работа [34,9 K], добавлен 30.11.2015Найбільш продуктивні способи утворення нових слів в англійській мові, основні сфери вживання неологізмів. Огляд словотворчої системи англійської мови. Способи утворення неологізмів на основі дослідження "Словника нових слів англійської мови" Дж. Ейто.
дипломная работа [82,9 K], добавлен 07.02.2011
