Семантика емотивної лексики в контексті німецької епістолярної традиції (на матеріалі листування між Ф. Шиллером і Й.В. Гете)

Размещено на http://www.allbest.ru/

Семантика емотивної лексики в контексті німецької епістолярної традиції (на матеріалі листування між Ф. Шиллером і Й.В. Гете)

Романова Н.В.

Анотації

У статті висвітлено семантику емотивної лексики німецької мови епохи класицизму. Виявлено, що семантика емотивної лексики відображає позитивні емоції, негативні, нейтральні, "розмиті", емоційні патерни, а також настрій і байдужість. За модальністю переживання класифіковано п'ять основних груп емотивної лексики: позитивна, негативна, нейтральна, амбівалентна, невизначена. Доведено, що в листах є слова-фаворити або словосполучення-фаворити. Установлено, що семантика емотивної лексики корелює з обсягом листа і його жанровими особливостями. Відзначено, що семантичні типи емотивної лексики пов'язані з лінгвістичним і стилістичним контекстами.

Ключові слова: емотивна лексика, емоції, настрій, оцінка, індикатор оцінки, семантика емотивної лексики.

Романова Н.В. Семантика эмотивной лексики в контексте немецкой эпистолярной традиции. В статье освещена семантика эмотивной лексики немецкого языка эпохи классицизма. Выявлено, что семантика эмотивной лексики отображает позитивные эмоции, негативные, нейтральные, "размытые", эмоциональные паттерны, а также настроение и безразличие. По модальности переживания эмотивная лексика классифицирована на пять основных групп: позитивную, негативную, нейтральную, амбивалентную, неопределенную. Доказано, что в письмах есть слова-фавориты или словосочетания-фавориты. Установлено, что семантика эмотивной лексики коррелирует с объёмом письма и его жанровыми особенностями. Отмечено, что семантические типы эмотивной лексики связаны с лингвистическим и стилистическим контекстами.

Ключевые слова: эмотивная лексика, эмоции, настроение, оценка, индикатор оценки, семантика эмотивной лексики.

Romanova N. V. Semantics of emotive vocabulary in context of the German epistolary tradition. The article presents semantics of emotive vocabulary in the German language of the epoch of classicism. It was revealed that semantics ofemotive vocabulary reflectspositive emotions, negative, neutral, "erode", emotionpattems, and as well as mood and indifference. Emotive vocabulary is classified intofive groups for modality offeeling: positive, negative, neutral, ambivalent, undetermined. It 'was proved that the letters contain word-favorites or word-combination-favorites. It was ascertained that semantics of emotive vocabulary correlates with the scope of letter ant its genre peculiarities. It was established that semantic types ofemotive vocabulary bind with linguistic and stylistic contexts.

Keywords: emotive vocabulary, emotions, mood, -valuation, indicator of -valuation, semantics of emotive -vocabulary.

Постановка проблеми та обґрунтування актуальності її розгляду. У дослідженні лексичної семантики слів листи є неоціненним джерелом додаткової інформації про навколишній світ, людину як мовну особистість, її цінності й загальнокультурний розвиток лінгвоспільноти.

Лінгвісти тлумачать лист як "писаний текст, призначений для повідомлення про що-небудь, для спілкування з кимось на відстані", відповідну поштову кореспонденцію [9, 78]; "один із засобів обміну інформацією" [8, 85]; "письмове повідомлення, відправлене поштою" [10, 209]. Звідси виходить, що лист є різновидом комунікації, транспортованої в часі й просторі за допомогою посередника - (державної) поштової установи.

Аналіз останніх досліджень і публікацій. Звернення до наукової літератури, присвяченої епістолярію, показує, що предметом вивчення є насамперед світогляд і духовна культура письменників (Л.В. Вашків, В. І. Кузьменко, Г.С. Мазоха), особливості вокабуляру (І.А. Іванчук, А.В. Кур'янович) і синтаксичних конструкцій (А. І. Сумкіна), стилістична своєрідність (А.С. Григор'єва, Т.П. Зоріна) й лінгвопрагматичні характеристики (Т.В. Ковальова, О.Є. Філімонова), комунікативні аспекти (Н.І. Бєлунова, Н.О. Ковальова) й етикетна специфіка (С.К. Богдан, Н.М. Журавльова), семантичний і структурний потенціали діалектизмів (Л. Ткач, І.Б. Черкез). лексика лист текст

Багатогранність епістолярного тексту, специфіка природи емотивної лексики, відсутність спеціальних праць із проблеми зумовлюють актуальність наукової розвідки.

Мета статті полягає в установленні семантичних типів емотивної лексики в німецькомовних епістолярних текстах.

Завдання статті - 1) вибрати лексичні засоби, що позначають емоції людини, із загального масиву еквівалентних текстів; 2) інвентаризувати емоції на матеріалі картотеки, укладеної автором на основі листування між Ф. Шиллером і И.В. Ґете; 3) класифікувати емоції за модальністю переживання та умовою реалізації в царині епістолярного доробку Ф. Шиллера та И.В. Ґете; 4) установити кількісний і якісний склад емотивної лексики в кореспонденціях Ф. Шиллера та И.В. Ґете; 5) визначити особливості семантики емотивної лексики, відповідно.

Виклад основного матеріалу дослідження. Емпіричною базою для дослідження стали 1015 листів відомих класиків німецької літератури - Ф. Шиллера та И.В. Ґете, написаних упродовж 1794-1805 рр.

У корпусі вибирання емотивна лексика збігається формально з десятьма теоретично можливими емоціями: п'ятьма позитивними й п'ятьма негативними [2, 20-21, 352, 408]. Позитивні емоції маніфестовано радістю erfreuen, erfreulich, Freude, тії Freuden,frohlich, Gluck, glucklich, інтересом interessant, Interesse, neubegierig sein, подивом Bewunderung, uberrascht, sich verwundern, провиною Schuld, schuldig sein і соромом Schamhaftigkeit; негативні - емоцією горя Kummer, Jammer, traurig, емоцією страху erschrecken, (sich)furchten, емоцією гніву peinlich, емоцією відрази abscheulich та емоцією зневаги verachten.

Виділяються нейтральні емоції ruhig, gleichgultig, так звані "розмиті емоції" nicht furchten, nicht gewundert і настрій Stimmung, Laune, Lust. Нейтральні емоції відображають рівновагу активності й реактивності, перевагу свідомості над почуттями [5, 180], наприклад:

75. Schiller

Jena den 15. Jun. 95.

Dieses funfte Buch Meisters habe ich mit einer ordentlichen Trunkenheit, und mit einer einzigen unge- teilten Empfindung durchlesen. Selbst im Meister ist nichts, was mich so Schlag auf Schlag ergriffen und in seinem Wirbel unfreiwillig mit fortgenommen hatte. Erst am Ende kam ich zu einer ruhigen Besinnung (1, 85).

"Розмиті емоції" містять негатори, тому не піддаються чіткій диференціації, контрастують із вихідною емоцією. Установлено, що висловлювання з "розмитими емоціями" є оцінними. Оцінка відображає не лише ставлення суб'єкта (людини) до об'єкта, а й ціннісні стосунки між суб'єктом та об'єктом [4, 169], наприклад:

404. Goethe

Weimar, 10. Januar 1798.

Die letzten Tage waren wirklich von der Art dafi man wohl tat so wenig alsmoglich -von dem Dasein des Him- mels und der Erde Notiz zu nehmen, wie ich mich denn auch meistens in meiner Stube gehalten habe. Indes- sen habe ich in diesen farb- und freudlosen Stunden die Farbenlehre wieder vorgenommen, und, um das was ich bisher getan recht zu ubersehen, in meinen Papieren Ordnung gemacht. <.. .>

У наведеному прикладі індикаторами оцінки є прикметники letzten, farb-, freudlosen, прислівники wirklich, wohl, so, wenig, als, moglich, meistens, bisher, recht і займенники diesen - усього 13 елементів. Основними індикаторами є прислівники wenig і meistens, які виражають значення негативної оцінки. Негативізм автора (И.В. Ґете) стає очевидним тільки на рівні всього висловлювання, тому що всі його частини пов'язані між собою загальною темою та єдиною цільовою установкою: художня творчість людини та її наукова праця належать до різних видів інтелектуальної діяльності. Імпліцитно автор доводить, що наукові доробки потребують упорядкування, систематизації, послідовності й обов'язкової фіксації на папері.

Поняття "настрій" у вітчизняній психології є дискусійним. Сутність настрою зводиться до порівняно тривалого психічного стану "душевної орієнтованості, в основі якого лежить емоція (позитивна або негативна, однак не нейтральна)" [5, 101], до стійкого, порівняно тривалого психічного стану "особистості або групи людей, які створюють загальний емоційний фон протікання всіх психічних процесів" [1, 122], до загального емоційного стану "особистості, що забарвлює протягом значного часу окремі психічні процеси й поведінку людини" [3, 243], до не різкого, але стійкого вияву "емоцій у особистості або групі" [6, 114].

Згідно з наведеними дефініціями, настрій є одним із різновидів переживання, що відображає органічний зв'язок внутрішнього (емоційного) світу особистості з її зовнішньою (соціально-психологічною) об'єктивною реальністю й оцінне ставлення до об'єктів цієї реальності:

991. Goethe

Weimar, 14. Jan. 1805.

Sagen Sie mir, bester Freund, ein Wort von Sich und Ihren Arbeiten. Meine Versuche mich der hohen und schonen Welt zu nahern sind mir nicht zum Besten gelun- gen. Wenigstens auf einige Tage bin ich wieder ins Haus zuruckgedrangt. Da mocht ich denn etwas erfreuliches von Ihrer Warte her. Und zugleich fragen ob Ihre Dame wohl morgen fruh den Donnerstag mit den Freundinnen bei mir geiern mochte. Wohlsein und Stimmung! G (1,987).

Зафіксовано також емоційні патерни - комбінацію двох емоцій [2, 69] - страх + інтерес, наприклад:

401. Schiller

Jena 5. Januar 98.

<...>. Hier ist nun auch eine ganz eigen bestimmte historische Welt, bei der mirs nicht leid sein sollte, eine poetische Ausbeute zu finden, und das ftirchterliche Interesse das der Stoff hat, mufite die Gewalt der poe- tischen Darstellung desto wirksamer machen (1,486).

У наведеному уривку емоція страху furchterlich посилює емоцію інтересу Interesse, забезпечує художнє осмислення подій навколишнього світу.

Виділені нами вище емоції можна узагальнити на основі їх модальності й умови реалізації (таблиця 1). Модальність уважається якісною характеристикою "емоційного явища, яка охоплює відтінки переживань індивіда, позитивного чи негативного ставлення до різноманітних впливів на нього (гнів, радість, відчай тощо)" [3, 242]. Умови реалізації емоції - сукупність обставин реальної дійсності, за яких відбувається зовнішній вияв емоції. Найбільш характерними формами утілення емоції є міміка, пантоміміка, поведінка [3, 93], емоційне або емотивне мовлення [7, 94-96].

З таблиці 1 видно, що реєстр емоцій не відповідає теоретично можливому. Ідеться про ієрархію та межі реєстру, зокрема зафіксовано нейтральні емоції у вигляді спокою, емоційні патерни й настрій. Умови реалізації тих чи інших емоцій охоплюють три чинники: об'єктивну реальність (Р), уявну реальність (УР), метафоричне уявлення (Мф.). Об'єктивна реальність сприяє реалізації всіх наведених видів емоцій, уявна - трьом позитивним - радості, інтересу, подиву, одній негативній - страху, двом нейтральним - спокою та настрою; метафоричне уявлення релевантне двом позитивним емоціям - радості й інтересу, одній негативній емоції - горю, двом нейтральним - спокою та настрою.

№ з/п	Види емоцій	Модальність переживання	Умови реалізації
		Негатив (-)	Позитив (+)	Р	УР	Мф
1	Радість		+	+	+	+
2	Інтерес		+	+	+	+
3	Подив		+	+	+
4	Провина		+	+
5	Сором		+	+
6	Страх	+		+	+
7	Горе	+		+		+
8	Гнів	+		+
9	Відраза	+		+
10	Зневага	+		+
11	Спокій			+	+	+
12	Байдужість			+
13	Настрій	+	+	+	+	+
14	Емоційний патерн	+	+	+

У зв'язку з обсягом статті аналіз активаторів позитивних, негативних, нейтральних, "розмитих" і патер- нових емоцій, настрою, байдужості не передбачається.

Перейдемо до розгляду семантичних типів емотивної лексики.

Виділяємо такі основні різновиди:

1. Ознака (форми вираження) емоційного стану (208):

а) реального -glucklich (31), interessant (20), ver- ungluckt, gegluckt (2), ruhig (15), nicht unzufrieden, traurig (9), beruhigt, frohlich (4), leidig, lustig (11), wunderlich (3), schuldig (4), gefurchtet, angenehm (4), unruhig (3), erstaunlich (4), erschreckt, abscheulich (3), froh (3), banglich, unglucklich (6), nicht glucklich (2), zufrieden (2), schrecldich, grimmig (2), betrubt, uber- rascht, angstlich, schuld, leidend (2), unangenehm (3), jammervoll, affektvoll, erfreulich (4), ungluckselig, wunderbar, furchterlich, heiter (2), verachtlich, jam- merlich (2), unschuldig;

б) уявного - interessant (2), wunderlich, traurig;

в) метафоричного -zu einem lustigen Abend, <...> ich mufi diejetzige Zeit, die nur ein zerstreutes Interesse bei der Ungewifiheit, in der ich schwebe hervorbringt, so gut als es gehen will, benutzen, bis ich wieder auf eine Einheit hingefuhrt werde (1, 358), in einer ruhigen und heitern Wohnung, eine traurige Regenzeit, Ihren erfreulichen Brief, ein truber Augenblick, angenehme Gegend(en) (3), einen tragischen Charakter haben, tra- gische Gegenstande / Stoffe / Szenen, grauliches Wetter, freudlose Stunden, dieser traurige Januar, gluckliche EUande, keine ruhige Zeitfolge, einesfast leidenden Auf sich wirken lassen <...> Existenz (1, 517) (тут і далі підкреслені нами словосполучення або слова виділено в оригіналі курсивом -Н. Р.), ein tragischer Stoff alle furchtbaren Motive, keine zufriedne Stunde, angenehme Kuhlung, gluckliche Gedanken, interessante Stellen, schreckliche Beispiele, eine erfreuliche Samm- lung, greuliche Motive, jammerliche Art, ein ruhiges halbes Jahr, jammerliche Damenschriftstellerei, trube Stimmung, Der schreckliche Wust, eine lustige und gesellige Epoche, dieses traurige Geschaft, interessierte Gesellschaft, dieses schreckliche Produkt, eine gluckliche Einladung, erfreuliche Beispiele /Aufgabe, interessante Rolle, die unerfreulichen Papiere.

2. Характеристика емоційного стану (200):

а) реальна - Mit (І) I mit Freuden (4), mit Gluck

(2) , zufrieden (4), Leider (14), leider (15), peinlich

(2) , uberraschend, Mit (1) / mit Vergnugen (15), froh, mit Interesse (3), glucklich (26), zum Gluck (3),froh- lich, wunderlich (3), unverwundert, glucklicherweise

(2) , Glucklicherweise, Glucklicher weise, lacherlich (2), Ruhig, ruhig (7), lustig (5), in Ruhe, erstaunlich (4), erfreulich (3) interessant (4), zum Erstaunen (2), unverschamt, in seiner Freude, mit Interesse, schreck- lich, angenehm (7), zu meiner Verwunderung (2), mit Bescheidenheit, mit Angstlichkeit, mit Entzucken (2), Zur (1) / zur Freude (2), traurig (2), Zu meiner Freude, Zu bewundern, mit Zufriedenheit (2), aus zuweitge- triebener Furcht, Heb, mit wenig Freude, uberrascht, geruhig, aus der Furcht, zu meiner Zufriedenheit, Mit Furcht, unruhig (2), zur Schande, mit Schrecken (2), mit Verwunderung, mit Stillschweigen, zum 'Vergnugen, nicht erfreulich (2), in Trauer, nicht ohne Interesse, ver- gnugt, mit vielem Vergnugen, froh, mit Grausen, zur Schande,jammerlich,Mit wahrem 'Vergnugen;

б) уявна - unangenehm (3), Ruhe, mit Freuden, <...> und es ware mir angenehm ihn kennen zu ler- nen <...> (1, 380), in der Schweifi ruhig safe, Ware <...> glucklich <...> angelangt, es ware interessant, konnte <...> traurig machen, nicht unglucklicherweise zunahme, <...> wurde ich in Jena mich nur unruhig fuhlen <...> (1, 763).

3. Динаміка характеристики емоційного стану

(3) : тії immer erneuerter Bewunderung, wird lustig, wird gleichgultig.

4. Інтенсивність емоційного стану (264):

а) реальна - mit grofiem Interesse (2), doppelt erfreulich (2), grofie Freude (14), mit grofiem Vergnu- gen (6), grofieLust (2), sehr angenehm (25), sehrgluck- lich (13), sehr erfreulich (7), zu meiner grofien Freude und Beruhigung, sehr viel Freude (2), sehr zufrieden (7), sehr schmerzlich ziemlich zufrieden, sehr (9) / Sehr neugierig (1), sehr unglucklich (2), sehrfreuen (5), sehr lieb (7), hochst erfreulich, mir dem grofiten 'Vergnugen, sehr interessant (5), sehr erfreuen (5), sich sehrfreuen (21), sehrfrohlich, sehr unangenehm (4), hochst neugierig, sehr vergnugt, zu sehr furchten, grofies Gluck (2), am meisten erfreuen, der Hafi (2), sehr interessieren

(3) , so stark interessieren, schmerzhaftest, mit hochster Unschuld, das hochste Interesse, so froh, triumphieren, so glucklich (3), zu unruhig, so unangenehm, sehr leid (5), zu meiner grofien Zufriedenheit, sehr lustig, sehr lebhaft interessieren (2), So sehr sichfreuen, sehr wohl zufrieden (2), Besonders aber erfreuen, leidet doch viel', sehr erfreut (2), nicht nur sehr belustigt, sondern auch in meinen astrologischen Kenntnissen -viel wetter gefordert hat (1,322-323), so sehr interessieren (2), sehr erschrek- ken, sehr unruhige Nacht, sehr belustigen (2), zu sehr zerstreuen, stark erregen, sehrfroh, recht interessant, so ruhig und unbewegt als ich es jemals, doppelt Freude, mit viel Liebe und Freude, grofies Vergnugen, mit vie- ler Freude, viel Freude (2), ungeheuere Uberraschung, zu angstlich, sehr zerstreut sein, recht glucklich, Begei- sterung, recht leid tun, schrecklich, sehr beklagen, sehr interessant (3), sehr verachtlich, sehr unschuldig, sehr begierig (2), die hochste Stimmung, ganz erschrecklich gestrichen, so erschrack ich so, sehr traurig (2), hoch- lich zufrieden, sehr grofie Freude, zu meinem grofien Vergnugen, sehr in Angst setzen, sehr gelitten, dieheftige Unruhe, Sorge, auf das unangenehmste ube<r>rascht, unter heftigen Beangstigungen, das strengste Schwei- gen, sehr betrubt, ein grofies Ungluck, die argsten Lumpen, mit grofiem Verwundern, zu meiner grofiten Freude, <...> habe sehr beklagt, Sie nicht zufinden (1, 855), mit grofier Sehnsucht, hochst erfreulich, Sehr herzlich sich freuen, eine grofie Freude (2);

б) уявна -Mir ware es sehr lieb (2), doppelt erfreut haben wurden, Triumph, <...>, so ware dieReziprozitat dieser zwei letzten Farben noch interessanter (1, 305), sehr interessant, Ich habe mich darinnen so oft in meinem Leben vergriffen, dafi ich endlich einmal ins Klare kommen moge um wenigstens kunftig von diesem Irrtum nicht mehr zu leiden (1, 334), mit dem grofiten 'Vergnugen, so glucklich (2), Das angenehmste, sehr begierig, zu sehr verunglucken wurden, sehr erfreulich ware, so ware mirs sehr angenehm, <...>, so ware esfur meinen Carl eine grofie Freude, ihn zu sehen (1, 868);

в) метафорична - Vorgestern habe ich Wieland besucht, der in einem sehr artigen, geraumigen und wohnhaft eingerichteten Hause, in der traurigsten Gegend von der Welt, lebt <...> (1, 358), Das Lied ist voll heiterer Laune undNatur (1, 420), so interessanten Lande, die interessanteste Gegend.

5. Вираження емоційного стану (19):

а) реальне - eine wahre Freude, Mit wahrer Her-zenlust, Ach! warum steht der Tempel nicht am Flusse! Ach! warum ist die Brucke nicht gebaut!, Jugend, ist ach! dem Alter so nah; durchs Leben verbunden (1, 437), Ach immer mufi man nach ihr gehn (1, 438), Ach! weh! ach weh! was hab ich getan! (1, 446), Ach leider! trat ich auch einst hinein (там само), Ach Sttfichen lafi mich zu dir ein (1, 446), Ach Liebe du wohl unsterblich bist! (1, 447), mit dem guten Kinde rechtwohl zufrieden (1, 837),M/> ist herzlich leid Sie bei dem kleinen Feste nicht zu sehen (1, 869);

б) уявне - wenn wir das 'Vergnugen gehabt hatten, Es wurde mir lieb sein, Es ware eine grofie Freude, nicht uninteressant, so wurden Sie mir eine grofie Freude damit machen, <...>so ware ich ganz wohl damit zufrieden (1, 328), Es ist 'baldgesagt: man solle genau beob- achten! (1, 712).

6. Дія, спрямована на суб'єкт (207):

а) реальна - sich freuen (111), furchten (50), sich verwundern (5), sich erfreuen (10), sich interessieren

(4) , erstaunen, sich regen, sich furchten (2), lachen mus- sen, sich wundern (5), sich qualen (2), bedauern, leiden

(3) , befurchten (3), erschrecken, sichplagen, belustigen, erleiden (2), sich sehnen (4), sich argerm,

б) уявна - Er habe gefurchtet.

7. Дія, спрямована на об'єкт (носія емоційного стану) (126):

а) реальна - interessieren (14), erfreuen (26), erschrecken, uberraschen (16), beruhigen (5), freuen (24), frohlocken, leiden (4), bewundern (2), belustigen (3), reizen, verwundern (2), wundern, Erstaunen erregen, beunruhigen (2), triumphieren (2), anlachen, Freude machen (4), betruben (2), erlustigen, das Vergnugen bekommen, verachten, in Erstaunen geraten (2), Ihnen Freude machen, leiden am,

б) уявна - Es wurde mich freuen, mochte Sie im Druck uberraschen, Es sollte mich herzlichfreuen, was Sie interessieren konnte, abschrecken wurde, Es ware mir erfreulich geworden <...> (1, 795), das Publikum interessieren konnte.

8. Манера мовлення (1) - werde ich mit Freuden mitteilen.

9. Оцінка (106):

а) реальна - ohne Schmerz, interessant genug, wenigstens glucklich, recht angenehm (2), lustig genug, recht zufrieden (2), mit mehr Interesse, wundersam, schrecklich, abscheulich, ziemlich interessant, klaglich, zu meinem Glucke, recht glucklich, ein rechtes Wunder- ding, besonders freuen, Schade (4), schade (3), recht wohl zufrieden (2), recht leid (2), unangenehm, wirklich leid, recht belustigen, zu dem schonsten Gluck, bittere Tranen, der gerechte Abscheu, recht erfreuen, wunder- bar, recht lustig, zum Gluck (3), glucklich beendigen, nicht wenig uberrascht, ziemlich zufrieden, so glucklich, sich recht sehrfreuen, rechtfreuen (2), rechtfroh (2), so lieb, <...>, ich bin daruber leider noch nicht ganz beru- higt <...> (1, 303), nicht ohne Interesse, ganz erstaun- lich, in mehr als Einem Sinne bedeutend und interessant ist (1, 339), leider (17), Leider (2), die schone Stimmung, gute Stimmungen, Ich komme diesen Nachmtttag nur ein wenig, well ich diesen Abend leider das helle Nachtmahl nicht mit ein nehmen kann (1, 355-356), Ein Gluck, behaglich, gar nicht erfreulich, keine unan- genehme aber auch keine wohltatige Erscheinung, Ich habe auch dabei vorztiglich die Freude gehabt einen Tellganzvollkommenzusehen <...> (1,389), abermals das Vergntigen haben, einen kleinen Scherz, im Gan- zen zwar wohl zufrieden, aus einer gewissen Furcht, Es freut mich nicht wenig, <...> (1,431), nicht wenig neu- gierig, <...> nur Schade, dafi wir um einen Monat dem Winter zu nahe sind <...> (1, 434), besondere Freude, nicht unglucklich, verunglucklich, so glticklich, so wenig 'Vergnugen, so angenehm, Das Btichelchen, meine besteFreude, Es istSchade, dafi <...>, zu meinem nicht geringen Erstaunen, von nichts mehr uberrascht, eine recht grofie Freude, ohne Interesse sein, ein interessan- tes Werk, recht neugierig, nicht viel erfreulicher, lieber ruhig, ganz verwundert, gute Laune;

б) уявна -<...> nicht ohne Argernis seiner salbade- rischen Widersacher abgehen sollte (1, 347).

10. Об'єкт (носій емоційного стану) (75):

а) реальний - das Interesse (6), etwas lustiges, das Vergnugen (10), dieNeugierde (2), Gluck (10), Ungltick (7), Schmerz (4), das Sachinteresse, angenehmes und unangenehmes, Ruhe (2), Lachen, Uberraschungen, uberraschendes, Angenehme und nichts unangenehmes, das Uberraschende, (was) (1) (etwas) (1) erfreuliches (1), Das interessante, nicht des wunderbaren doch des Seltsamen und uberraschenden, das Interessante, mein Gluck, Klagelieder, manches Interessante, Scherz, was leidliches, Gluck und Ungluck, angenehmes (2), etwas furchtbares, mich mit nichts erfreulichem beschaftigen, interessantes, etwas heiteres, angenehmes, herzliches;

б) уявний - Wunder, etwas angenehmes, Gluck, Sie hatten mir zum Abschiede nichts Erfreulicheres undHeil- sames geben konnen als Ihren Aufenthalt der letzten acht Tage <...> (1,375), ein Ungluck ware, das Lustige ware.

11. Негативна дія, спрямована на суб'єкт/об'єкт (носія емоційного стану) (23):

а) реальна - sich nicht interessieren (2), nichtfurch- ten (4), nicht wundern, nicht genieren, nicht viel furch- ten, <...> und ich bin nicht ohne Furcht (1, 326), <...> und bin nicht tibel zufrieden dafi diese Herrn mich ver- meiden (1, 330), gar nicht sich wundern, nicht erfreuen, nicht leid sein, sich nicht leicht verwundern, nicht unin- teressant sein, Heute sage ich nicht mehr denn der gestrige Hochzeitgenufi hat nicht die beste Stimmung hinterlassen (1, 610), nicht triumphieren, Sie brauchen also das Ungluck aus Lobeda nicht? (1, 723), nichts furchten, nicht leiden;

б) уявна - <...> dafi man damit nicht ganz unzu- frieden sein solle ja er ware ein Wunder wenn ihn ein Franzos geschrieben hatte <...> (1,551-552).

12. Назва емоції (85):

а) реальна - Interesse (26), Kummer, Lust (2), Schamhaftigkeit, Freude (7), Schuld (3), Angst, Unruhe

(4) , Ruhe, Uberraschung, Unschuld, Unzufriedenheit (3), Affekt (2), 'Verwundern, Sorge, Neugierde, Unverschamt- heit, Scheu, keine Ruhe, Furcht (6), Furcht, Gleichgtiltig- keit, Gluck (2), Zufriedenheit (3), Die Neugier, Greuel, Beruhigung, Erstaunen, Jammer, Angstlichkeit;

б) уявна - Ruhe (2), Interesse, Gluck, Freude, Vergnugen machen wtirde, Furcht;

в) метафорична - Qua!

13. Емоційний стан (119):

а) реальний - zufrieden sein (38), schuldig sein (7), neugierig sein (24), angenehm sein (2), schade sein, unzufrieden sein, lieb sein (5), froh sein (4), begierig sein (5), leid sein, beunruhigt sein, befriedigt sein, belei- digtsein, interessiert sein (2), leid tun (5), uberraschend sein, glUcklich sein (3), behaglich sein, abscheulich sein, Schuld sein, zerstreut sein, in einer Stimmung sein, dafi..., erfreulich sein, ohne Stimmung sein, erfreut sein, nicht bange sein, lustig sein (2), heiter sein, gramlich sein, trtib sein, von Besorgungen sein;

б) уявний -peinlich sein wtirden, Es sollte mir leid tun, wenn Sie Ihren Moses zurucklegten (1, 348), ware ich neugierig.

14. Обсяг емоційного стану (43):

а) реальний - Viel (1) / viel Gluck (2), viel Freude (7), ganz wohl zufrieden (2), soviel Gluck, viel 'Vergnugen (4), viel erfreuendes, nicht ganz unzufrieden, ein wenig 'bange, ganz lustig, gar interessant, nicht geringe Zufriedenheit, -viel leiden, ganz glUcklich, ganz erstaun- lich (2), ganz grimmig, voller Verwunderung sein, ganz zufrieden, nicht ganz verwunden, Mit vielem Vergntigen, alles angenehme, mit vielem Interesse, weniger leiden, hat mich gestern ein wenig erschreckt, wenig Freude (2), ganz erfreulich;

б) уявний - gar lieb ware, viel Vergntigen machen wtirden, Die Schrift von Darwin wtirde wohl in Deutschland wenig Gltick machen (1, 510), recht viel Erfreuliches, Dies wtirde uns viele Freude machen <.. .>

15. Волюнтатив (30):

а) реальний - Moge das zweite Buch Ihnen wie das erste Freude machen (1, 54), <...>, freuen Sie Sich des Lebens undlhres Werks (1, 183), Wundern Sie Sich nicht mehr <...> (1, 191), schuld sein lassen, <...>, mogen Sie recht viel Freude an dem Knabenpaar erle- ben (1,217), Moge Sie dieser Briefheiter und beruhigt finden! (1, 233), Ich wtinsche besondersjetzt die Chro- nologie Ihrer Werke zu wissen, es sollte mich wundern, wenn sich an den Entwicklungen Ihres Wesens nicht ein gewisser notwendiger Gang der Natur im Menschen tiberhaupt nachweisen liefie (1, 302), Moge doch der kleine Ernst bald die gefahrliche Krise tiberstehen und Sie wieder beruhigen! (1, 326), Leben Sie recht wohl und erfreuen sich der schonen Jahreszeit (1, 329) / der freien Luft und der Einsamkeit (1, 347) / des Abends der schon zu werden verspricht (1, 353) / baldmitlhrer Ankunft <...> (1, 458), Erfreuen Sie uns 'baldmit guten Nachrichten (1, 383), mit Ihren Briefen erfreuen mogen, <...> erfreuen Sie Sich mit Meiern Ihrer erbeute- ten Kunstschatze, auf die ich sehr neugierig bin <...> (1,457), <...> erfreuen michMittwoch wieder mit einem Briefe (1, 537), Nach dem heutigen wohl zurtickgeleg- ten Tag ist die Ruhe freilich das beste (1, 638), Erzei- gen Sie mir heute das 'Vergntigen Sie Mittags zu Tische bei mir zu sehen <...> (1, 676), Moge in beiden Fallen alles glticklich von Statten gehen! (1, 729), Kommen Sie glticklich hierher\ (1, 753) (2), Leben Sie recht wohl und geniefien das akademische Wesen nach Herzenslust (1, 847), 1 sinnen Sie auf neue Schopfungen zu unserer Freude (1, 860), Mogen Sie heute halb Zwolf zu mir kommen, <...> so wird es mir eine Freude sein (1, 860), Leben Sie recht wohl und freuen Sich Ihrer wohlgelungenen Geschafte (1, 903), Seien Sie tatig und heiter < ...> (1, 907), Moge Ihnen das einsame Zimmer recht gute Stimmung geben (1, 948),Moge es sich tag- lich und sttindlich mit Ihnen bessern und mit mir auch, dafi wir uns bald mit Freuden wieder sehen (1, 995);

б) уявний - Mochten Sie glticklich angelangt sein und alles bei Sich wohl gefunden haben! (1,242),Moch- ten Sie doch mit Ihrem Wallenstein recht glUcklich sein damit wir Sie desto eher bei uns sehen (1, 453), Moch- ten Sie <...> heiter undfroh durchleben <...> (1, 657).

16. Настрій (76):

а) реальний - Stimmung (61), Laune (2), Stimmun- gen (3), Stimmung (2), Lust (3), Arbeitslaune;

б) уявний - Daher wtirde er mir, fur die Tragodie, kaum einepoetische Stimmung geben konnen (5) (1, 568).

17. Межа вираження емоційного стану (16):

а) реальна - mit unendlicher Zufriedenheit, unend- lich freuen, aufierst interessant (2), wohl nicht lachen, sondern nur lacheln, Da Sie so viel Gutes von meiner Elegie sagen, so tut es mir um so mehr leid dafi sich eine ahnliche Stimmung lange Zeit bei mir nicht ein- gefunden hat (1, 455), <...> bis tief in die Eingeweide freuen konnen, <...> denn sie haben von aufien nichts mehr zuftirchten noch zu scheuen (1,550), aufierst neu- gierig,fast lacherlich, aufierst glUcklich, nicht so heiter und mutvoll, das unendliche Ungltick, lustig genug;

б) уявна -<...> und es ware wirklich lustig genug wenn ich nachsten Dienstag damit aufwarten konnte (1,648);

18. Вітання (4) - Gltick wUnschen (3), Viel Gltick zur Vollendunglhres Werkes (1, 857).

19. Дія, спрямована проти об'єкта (носія емоційного стану) (21):

а) реальна - leid tun (4), beunruhigen (2), plagen

(3) , qualen, argern (3), freuen, leiden (2), beschuldigen, bange machen, beklagen, abschrecken;

б) уявна - Die Entfernung wtirde mich wenig abschrecken (1, 307).

20. Форма вияву емоційного стану (22): Gltick (4), Zufriedenheit, Furcht (2), Beleidigung, Wissbegierde, Verwunderung, das Vergntigen, Schmerz, Triumph (4), Unruhe (2), Begeisterung, das lebhafte Interesse, Seh- nen, Beschamung.

21. Побажання (47): а) удачі - Gltick wUnschen (31), glUcklich reisen, Viel Gltick! (2), Viel Gltick zu

(4) , gltickliche Reise; б) задоволення - zufrieden sein mogen, Hier schicke ich den Aristoteles, wtinsche viel Freude daran und sage fur heute nichts weiter (1, 343), Ich wtinsche Sie in Ihrem Garten recht vergnugt und tatig zu finden (1, 348), Ich wtinsche Ihnen Gluck zu Ihrer Zufriedenheit mit dem fertigen Teil Ihres Werkes (1, 487); в) здоров'я - <...>, nun wtinsche ich Ihn en herzlich zu dessen Genesung Gltick (1, 328); г) загальної рівноваги - Ich wtinsche dafi Sie bald in Ihren Garten ziehen und von alien Seiten beruhigt sein mogen (1, 335); ґ) безмежного спокою - <...>, ich wtinsche dafi dem guten Alten der seinige nie verleiden moge! (1, 358); д) прийдешніх якісних переживань - Ich wtinsche Gltick zu den fortdauernden guten Aspekten, die tiber die Wochenstube scheinen, vielleicht mache ich darin selbst noch einen Besuch (1,761).

22. Ступінь емоційного стану (34):

а) реальний - glticklicher sogar als Sie, ruhiger als zu Hause, immer mehr traurig als erfreulich, noch unruhiger als sie sein wird, mit welchem Gltick, viel bes- ser zufrieden, als ich es mit denen im vorigen Jahr bin, glticklichst (2), seine Schwachheiten belustigen mehr als dafi sie drticken, so lustig und artig als moglich, das Schicksal ebenfalls weit weniger Schuld hat als der Mensch, betrtibtest, mehr interessieren (2), die grofite Freude, vielftirchterlicher, mehr erfreuen, angenehmst, arger, interessantest, mehr Freude (2), mehr 'Vergntigen, ruhiger (2), furchtbarer, so schrecklicher, betrtibter, glticklicher als ich,

б) уявний - glticklicher, lustiger, gleichgtiltiger, Ich wtifite nicht leicht einen Fall durch den man den Leser mehr angstigen konnte als die Scheinheirat mit Julius, nur mtifitefreilich diese Stelle sehr retardierend behan- delt werden (1, 518).

23. Суб'єкт (носій емоційного стану) (6): Bewun- derer, diese Unglticklichen, die Tragiker, die Neider, Unglticksburgemeisterin, Neugierige.

24. Трансформація емоційного стану (11):

а) реального - Es ist gut, wenn man den Jenensern Zeit lafit, ihre Furcht vor den Franzosen los zu -werden, ehe man ihnen die Komodie zeigt(1,229), Ich lege einen Brief 'von Humboldt bei, der Ihnen Freude machen wird (1, 277), <...> man wirdbetrtibtsein <...> (1, 424), Es wird Ihnen interessant <...> (1, 497), <...> wenn sie nur interessiert wird (1, 563), <...> ich werde nicht eher ruhig sein, bis ich meine Gedanken wieder auf einen bestimmten Stoff mit Hoffnung und Neigung gerichtet sehe (1, 688), <.. .> werden dadurch zum Schweigen gebracht (1, 736), wird es mir eine Freude sein, <...> meine Furchtsamkeit tiberwinden kann (1, 792);

б) уявного - <...>, so wtirde lacherlich werden, wasjetzt furchtbar ist (1, 430), <...>, wenn er dadurch nur fur seine tibrigre lebenszeit gesund undfroh werden konnte (1, 451), glticklich wtirden.

25. Емоційний патерн (20):

а) реальний - Sorge und Qual, Verwunderung und Entsetzen, in Unruhe und in Erstaunen setzen, mtihselig und angstlich, der verlegene Schrecken, erstaunen und entzticken, beruhigt und erfreut, Dem erstaunt, erztirn- ten Knaben (1, 446), Schmerz und liebe, angenehm und unangenehm, beneidens- und bewundertswert, das furchterliche Interesse, Furcht und Mitleiden, Furcht und Hoffnung, vergntigen und argern, nichts erfreuli- ches und seelenerquickliches, befriedigt und erfreut, scherzen und bangen sich, Freuden und Leiden-,

б) уявний - Sollte ich dabei noch Mut und Lust behalten, so wtirde ich es ausarbeiten undfertig, gabe es immer mehr Stoff zum Nachdenken, als in derAnlage, sollte ich daran verzweifeln so ist es immer noch Zeit auch nur mit derldee hervorzutreten (1, 340).

26. Тривалість емоційного стану (18): immer lacherlich, Aus dem Propheten ist ein Prophetenkind geworden, das ich auch nicht zu sehen wtinsche, da ich, nach dem erhabenen Beispiel des Judengottes, meinen Zorn bis in die 4,e Genetration behalte (1, 254), immer zufriedener, immer fort leiden, <...> furcht ich langer als ich glaubte <...> (1, 472), immer zufrieden sein, ein unendliches Vergntigen, immer viel Freude machen, noch immer geplagt sein, immer verhafiter, nicht immer glticklich, immer weniger Freude machen, noch immer in grofier Angst, immer erfreut, immer interessanter, immer genug Interesseftir, immer grofiern Hafi, immer traurig.

27. Особливе ставлення до об'єкта (носія емоційного стану) (1): grimmig-ironisch.

28. Тотожність емоційного стану суб'єктів (1): Meyern, den ich nun zu unserer wechselseitigen Freude wiedergefunden habe, befindet sich so wohl als jemals und wir haben schon was ehrliches zusammen durchge- schwatzt <...> (1, 423).

29. Повтор пережитого емоційного стану (3): Mit Ihrer Elegie haben Sie uns wieder grofie Freude gemacht (1, 454), <...> wenn er sich nicht immer von neuem argern will (1, 539), sich wieder freuen, wieder zu sehr zerstreut, Es ist mir erfreulich 'wieder ein paar Zeilen Ihrer Hand zu sehen <.. .>

30. Зміст переживання (2):

а) реальний - Ich las in diesen Tagen die Shake- spearischen Stttcke, die den Krieg der zwei Rosen abhandeln, und bin nun nach Beendigung Richards III mit einem wahren Erstaunen erftillt (1, 454);

б) уявний - Ammon wtirde von Furcht erftillt, Mahomets Eintritt mtifite ihn verscheuchen (1, 758).

31. Внутрішня реакція організму: серцево- судинна та перцептивно-когнітивна (3): <...>, so kann ich nicht ohne Herzensbeklemmung an die Schaubuhne und an die theatralische Bestimmung des Stuckes denken (1, 464), mit einem sehr erleichterten Herzen, von Herzen Gluck wunsche.

32. Кількісні параметри переживання (3): <...>, den Herodot und Thucydides, an denen ich zum ersten- mal eine ganz reine Freude habe weil ich sie nur ihrer Form und nicht ihres Inhalts wegen lese (1, 467-468), <...> wieviel Freude es gewahrt <...> (1, 548), nicht mehr wundern, einige ruhige Wochen, einige ange- nehme Tage.

33. Модальність (8):

а) реальна - Cotta ist zu beneiden! er fuhlt sich gewifi glticklich dafi so ein herrliches Blatt durch ihn in die Welt geht, wobei der goldne Beifalldoppelt will- kommen ist (1, 502), mufifreuen, nicht erschrecken sol- len, <...>, so will ich sehen obs nicht moglich ist irgend etwas Erfreuliches zuproduzieren (1, 950);

б) уявна - Wenn man gleich anfangs auf alles soge- nannte Unterrichten Verzicht tate, <...>, so mufite ein lebhaftes Interesse erregt werden konnen (1,510), <.. .> ich mich bald Ihres Besuchs zu erfreuen hatte (1, 791).

34. Якісні аспекти переживання (2): Unterdessen verlauft sich auch in etwas diese chemische Sudftut und ein neues Interesse gewinnt Platz (1, 503), <...>, und gibt den Philistern einen neuen glanzenden Triumph tiber ihre poetischen Widersacher (1, 510).

35. Частина від цілого (2): Eine der lustigsten Bege- benheiten unseres Zeitalters kann ich vorlaufig nicht ver- schweigen (1, 565), eine meiner besten Freuden.

36. Паралелізм емоційних явищ (9): ruhig und beruhigt, vergnugt und erfreut sein, tribuliert und gequalt, gehetzt und qualvoll uber der Angst, mit Lust und Freude, wohl und vergnugt, qualt und angstigt, ver- wundert und erstaunt, Bitterkeit und Trauer.

37. Уявна експресивність (1): Es macht auf die Ein- bildungskraft keine Wirkung und wurde immer nur eine lacherliche Fratze bleiben (1, 651).

38. Уявна альтернатива (1): <...> undob ich gleich personlich keine Idee habe wie man sich dabei zer- streuen oder erfreuen konne <...> (1, 663-664);

39. Невпевненість, припущення (2): Das Hum- boldtische Werk scheint auch bei ihm kein Gluck zu machen <...> (1, 677), Was sich aber ein Student freuen mufi, wenn er einen solchen Helden gewahr wird! denn so ohngefahr mochten sie doch gern alle aussehen (1, 846-847).

40. Диференціація емоцій (2): die Furcht Gottes, ein anderes Interesse.

41. Життєвий досвід (1): Es ist einwahres Vngltick dafi ich seinen letzten Brief wieder verlegt habe, wo er mir nochmals seine Adresse schreibt (1, 814).

42. Фізичні страждання (1): Dafi Sie auch korper- lich leiden ist nicht gut man sollte, wenn man sich nicht sonderlich befindet, die Ubel seiner Freunde mittragen konnen, welches ich unter gegenwartigen Umstanden rechtgern ubernehmen sollte (1, 965).

Аналіз фактичного матеріалу показав, що семантика емотивної лексики розмаїта (42 семантичні підтипи), багатогранна (від ознаки емоційного стану до фізичних страждань), тематично орієнтована: назви феноменологічного вияву емоцій і нервово- м'язових, відповідно, графічно акцентована (звичайний шрифт і виділення курсивом).

Домінують назви феноменологічних виявів емоцій, із-поміж яких виокремлюємо найбільш частотні: інтенсивність вияву емоційного стану (264), ознака (форми вияву) емоційного стану (208), дія, спрямована на суб'єкт (носія емоційного стану) (207), характеристика емоційного стану (200), дія, спрямована на об'єкт (носія емоційного стану) (126), назва емоції (85), настрій (76), об'єкт (носій емоційного стану) (75), побажання (47), ступінь емоційного стану (34), волюнтатив (ЗО), негативна дія, спрямована на суб'єкт/об'єкт (носія емоційного стану) (23), емоційний патерн (20). При цьому назви інтенсивності вияву емоційного стану, ознаки (форми вияву) емоційного стану й назви емоції функціонують у трьох площинах: реальній, уявній і метафоричній; назви дії, спрямованої на суб'єкт (носія емоційного стану), характеристики емоційного стану, дії, спрямованої на об'єкт (носія емоційного стану), настрою, об'єкта (носія емоційного стану), волюн- тативу, негативної дії, спрямованої на суб'єкт/об'єкт (носія емоційного стану), емоційного патерна реалізуються у двох планах: реальному та уявному; назви побажання і ступеня емоційного стану характерні лише для царини об'єктивної реальності.

З-поміж досліджуваних семантичних підтипів зацікавлення викликають слова-фаворити або словосполучення-фаворити, пов'язані з трьома різновидами емотивного значення: 1) позитивним: (№ 1) glticklich (31)- прикметник, (№ 2) glticklich (26)- прислівник, (№ 4) sehr angenehm (25), (№ 6) sich freuen (111), (№ 7) erfreuen (26), (№ 10) das Vergntigen (10), Gltick (10), (№ 12) Interesse (26), (№ 13) zufrieden sein (38), (№ 14) viel Freude (7), (№ 21) Gltick wtinschen (31), 2) негативним: (№ 9) leider (17) - прислівник; 3) амбівалентним (корелює з лінгвістичним або стилістичним контекстом): (№ 16) Stimmung (61).

Очевидно, що "гіперактивним" є зворотне дієслово sich freuen "радіти (з того, що відбулося, відбувається, відбудеться)", яке вказує, з одного боку, на суб'єктивний емоційний процес, з іншого - на результат цього процесу. Емоційне переживання радості ілюструє міжособистісні стосунки, прихильне ставлення авторів один до одного, їхню взаємну емоційну прив'язаність і високий загальнокультурний рівень розвитку.

Помірною активністю характеризується наведена ілюстрація Stimmung "настрій". Настрій, як уже зазначалось, демонструє полярність емоцій: позитивні - негативні. Позитивні емоції обмежуються трьома індексами: радість, інтерес, подив, негативні - одним: сум. Прикметно, що наведена лексема кваліфікується не лише як психічний стан, а й духовний, а також як наслідок когнітивного процесу, естетичної та моральної оцінок.

На частоту вживання певного значення емотивної лексики впливає насамперед обсяг листа та його жанрові особливості: інформаційна насиченість, сконцентрованість на певному факті або кількох фактах, подіях, проблемах, справах (особистісних, міжособистісних, групових, колективних) тощо.

За критерієм модальності переживання семантика аналізованої емотивної лексики ділиться умовно на п'ять груп: позитивна, негативна, нейтральна, амбівалентна, невизначена. У позитивному значенні закарбовано позитивні емоції: радість, інтерес, подив, провина, сором - і деякі їх відтінки (щастя, задоволення, тріумф, зацікавленість); у негативному значенні відображено негативні емоції: страх, гнів, горе, відраза, презирство - і деякі форми вияву перших трьох номінацій у вигляді боязні, жаху, переляку, люті, суму, страждання, горювання; у нейтральному значенні вербалізовано емоційний стан рівноваги - спокій і байдужість; в амбівалентному значенні простежуються антонімічні пари (неспокій і подив, сором і страх, біль і радість, страх та інтерес, приємне й неприємне, страх і співчуття) й синонімічні пари (подив і захоплення); у невизначеному значенні репрезентовано негатори емоційного стану: не радіти, не цікавитися, не дивуватися, не боятися, не сумувати, не гніватися, не незадоволений; негативні об'єкти (як носії емоційного стану): нещастя, невдоволення, неспокій.

Висновки та перспективи подальших досліджень

Результати пілотного дослідження дають змогу підсумувати таке. По-перше, семантика емотивної лексики в німецькомовному епістолярії характеризується крізь призму двох площин: природну й художню, реальну та уявну. По-друге, емотивна лексика відображає емоції адресантів і водночас бере активну участь у формуванні емоційно-експресивної установки на адресата. По-третє, адресанти вдаються до фонографічної стилізації семантики емотивної лексики. У такий спосіб інформація про емоційний стан адресанта посилюється, створюючи тло як для експресивності, так і емотивності повідомлення.

Продовження розпочатого дослідження вбачаємо в розгляді особливостей лексико-фразеологічного втілення емоційних явищ в епістолярних текстах інших німецьких класиків, як-от: Є. Пауля, Е. Осмунда; в художніх текстах німецьких романтиків (Ф. фон Гарденберг (Новаліс), Ф. Шлегель, К. Шлегель-Шеллінг та ін.).

Література

1. Бродовська В.Й. Тлумачний словник психологічних термінів в українській мові / В.Й. Бродовська, 1.1. Патрик, В.Я. Яблонко. -К. : Видавничий дім "Професіонал", 2005. - 224 с.

2. Изард К. Психология эмоций / Кэролл Изард; пер. с англ. В. Мисник, А. Татлыбаева. - СПб. : Питер, 2008. - 464 с.

3. Кириленко Т.С. Психологія: емоційна сфера особистості / Т.С. Кириленко. - К. : Либідь, 2007. - 256 с.

4. Кунин А.В. Механизм окказиональной фразеологической номинации и проблема оценки / А.В. Кунин // Сбор- никнаучныхтрудовМГПИИЯ. -М. : МГПИИЯ, 1980. -Вып. 168. - С. 158-185.

5. Психологічний словник / за ред. В. Войтка. - К. : Вища школа, 1982. - 216 с.

6. Шадських Ю.Г. Психологія: Короткий навчальний словник: терміни і поняття / Ю.Г. Шадських, В.М. Піча. - Львів: "Магнолія 2006", 2008. - 276 с.

7. Шаховский В.И. Категоризация эмоций в лексико-семантической системе языка / В.И. Шаховский. - 2-е изд., испр. и доп. - М. : Издательство ЛКИ, 2008. - 208 с.

8. Шевчук С.В. Українське ділове мовлення: [навч. посіб.] /С.В. Шевчук. - К. : Вища шк., 2006. - 302 с.

9. Яременко В.В. Новий тлумачний словник української мови: у 3 т. / В.В. Яременко, О.М. Сліпушко. - К. : Аконіт, 2003. -Т.2: К-П. - 2003. - 928 с.

10. WAHRIG. Worterbuchderdeutschen Sprache/vonR. Wahrig-Burfeind. -Munchen : dtv, 2012. - 1152 S.

Размещено на Allbest.ru

...