Темпоральність у сучасних німецьких та українських медійних замітках із фрактальної перспективи

Размещено на http://www.allbest.ru//

Размещено на http://www.allbest.ru//

Чернівецький національний університет імені Юрія Федьковича

Темпоральність у сучасних німецьких та українських медійних замітках із фрактальної перспективи

Кійко Ю. Є.

Статтю присвячено зіставленню вираження дієслівної темпоральності в німецькій та українській зовнішньополітичних інформаційних замітках у світлі фрактальності. Попри наявність спільних ознак в обох лінгвокультурах, виявлено й відмінні темпоральні характеристики інформаційних дописів, які зумовлені інтра- й екстралінгвальними чинниками в обохмедіапрактиках.

Ключовіслова: темпоральність, інформаційназамітка, фрактал, німецькамова,українськамова.

Кийко Ю. Е. Темпоральность в современных немецких и украинских медийных заметках с фрактальной перспективы. Статья посвящена сопоставлению выражения глагольной темпоральности в немецкой и украинской внешнеполитических информационных заметках в свете фронтальности. Несмотря на наличие общих признаков в обеих лингвокулътурах, выявлены особенности выражения темпоральности в информационных заметках, обусловленных интра- и экстралингвальними факторами в сопоставляемых медиапрактиках.

Ключевые слова: темпоральность, информационная заметка, фрактал, немецкий язык, украинский язык.

Kiyko Yu. Ye. Temporality in modern German and Ukrainian briefnews items from fractal point of view. Temporality is one of the central text categories, which is usually understood as a set of explicit and implicit types of temporal references. A briefnews item is characterized by the two-fractal structure both in German and Ukrainian media practice.

Key words: temporality, briefnews item,fractal, German language, Ukrainian language.

фрактальний медійний замітка дієслівний темпоральність

Постановка проблеми та обґрунтування актуальності її розгляду

Однією із центральних текстотвірних категорій є темпоральність, яку, зазвичай, розуміють як сукупність експліцитних та імпліцитних способів часової референції. У німецькій та українській мовах темпоральність виражають насамперед граматичною категорією часу. Якщо в сучасній українській мові розрізняють три часові форми, які відповідають трьом абсолютним часам - минулому, теперішньому й майбутньому, то в сучасній німецькій мові вони можуть виражатися шістьма часовими формами дійсного способу (Prasens, Prateritum, Perfekt, Plusquamperfekt, Futur I, Futur II) і вісьмома-умовного способу [2; 6; 10; 13].

Аналіз останніх досліджень і публікацій. Попри численні дослідження темпоральності у функціональній граматиці та стилістиці (О. В. Бондарко [8, 5-58], В. М. Барчук [1], І. Р. Гальперін [3], Г. О. Золотова [4], 3. Я. Тураєва [9] та інші), висвітлення цієї категорії не видається повним з огляду на жанрове різноманіття текстів. Адже увагу дослідників прикуто передусім до встановлення особливостей функціонування мовних одиниць на позначення часу в текстах художнього дискурсу (О. В. Бондарко,

Я. Тураєва, І. Р. Гальперін). Темпоральна структура текстів інших комунікативних царин, зокрема медійного дискурсу з контрастивної перспективи на засадах фрактального підходу, є ще не дослідженою, що й зумовлює актуальність пропонованої розвідки. Деякі загальні риси темпоральної організації українських і німецьких медіатекстів без урахування жанрової належності висвітлено в працях О. І. Бондаря [2], М. Маршал [12], І. О. Талаш [7] та М. Геніг [11].

Мета статті - встановити особливості вираження дієслівної темпоральності в німецькій та українській інформаційних замітках у світлі фрактальності.

Поставлена мета передбачає розв'язання таких завдань статті: 1) зіставити вираження темпоральності в інформаційних замітках обох лінгвокульїур із урахуванням їхньої фрактальної будови; 2) виявити типовий темпоральний розподіл у німецькій та українській замітках.

Матеріалом дослідження слугують 600 ситуативно паралельних зовнішньополітичних інформаційних заміток, відібраних зі щоденних німецько- й українськомовних друкованих видань протягом 2003-2015 рр.

Виклад основного матеріалу дослідження

Сучасна контрастивна лінгвогенологія демонструє тенденції, характерні для нової лінгвосинергетичної парадигми, а також спирається на здобутки попередніх наукових парадигм: порівняльно-історичної й типологічної, структурної та когнітивно- дискурсивної. Фрактальність як принцип моделювання різномасштабної структурної самоподібності об'єкта (Б. Мандельброт) наукового спостереження дає змогу по-новому подати таку макрознакову одиницю, як медіатекст, на основних етапах його змістового конструювання - від заголовка до кінцевого семіотичного продукту [5].

Для замітки як малоформатного інформаційного жанру в німецькій та українській медіапрактиках характерна двофрактальна структура. У початковому а-фракталі за принципом мовної економії конструюється інформаційне ядро повідомлення з базовими даними про ХТО, ЩО, ДЕ, КОЛИ, ЯК, ЧОМУ. У кінцевому ю-фракталі відбувається стисле розгортання цієї інформаційної структури новини.

Як показав проведений аналіз а-фрактала цього жанру, у неномінативних заголовках німецьких заміток використовують зазвичай часову форму Prasens, подекуди -- Perfekt. У такий спосіб передана новина сприймається актуальною, наближеною в часі до читача, наприклад: “Presse feiert Beginn neuer Ага nach Ashton-Besuch” (Der Tagesspiegel, 11.03.14).

Перфектна форма трапляється переважно в еліптичному вигляді, коли опускають допоміжне дієслово цієї аналітичної граматичної форми. Наприклад, у заголовку Massengrab aus Sowjetzeit nahe Kabul entdeckt (Berliner Zeitung, 07.07.07) відсутня повна форма перфекта пасиву дійсного способу. Для реципієнта передається інформаційне ядро, а вже повна темпоральна референція відбувається в інтродуктивному реченні самого тексту повідомлення. Так, замітка з наведеним заголовком має таке вставне речення: “Ein Massengrab aus der sowjetischen Besatzungszeit mit vermutlich hunderten Leichen 1st in Afghanistan entdeckt worden ” (Berliner Zeitung, 07.07.07).

а-фрактал української замітки виражений у майже однаковій пропорції дієслівними формами теперішнього й минулого часів. Завдяки доконаному виду дієслівні форми минулого часу набувають ознаки перфекта та цілком корелюють із німецькими заголовками, як-от: ООН просить грошей для іракських біженців (День, 10.01.07); Парламент Японії затвердив нового прем'єра (День, 17.09.09).

У ю-фракталі заміток спробуємо провести дослідження так, щоб мати змогу зіставити отримані результати з розвідкою М. Маршала [12], який дослідив часові форми дієслова в початкових реченнях німецькомовних інформаційних повідомлень на матеріалі 600 текстів.

Аналіз вставного речення німецької замітки виявив, що в сучасній медіапрактиці трапляється, окрім форм Perfekt (67%) і Prasens (30%), також граматична форма Futur І (3%). Про останню форму М. Маршал зовсім не згадує. Наприклад:

Der UN-Sicherheitsrat hat eine libysche Bitte um Waffen fur den Kampf gegen die Dschihadistenmilitz Islamischer Staat (IS) zuruckgewiesen (BZ, 11.03.15); Die Bundeswehr hat abermals Probleme mit ihrerAus- rustung (BZ, 12.03.15); Die Bundeswehr wird sich mit Stabpersonal an der UN-Friedensmission im westafri- kanischen Liberia beteiligen (BZ, 30.04.15).

Поява майбутньої форми в інтродуктивному реченні замітки, очевидно, пояснюється непомітними діахронічними змінами, що відбуваються в сучасній медіапрактиці. Адже М. Маршал проводив своє дослідження на матеріалі медійних видань 1988 року. Це може вказувати на те, що сучасні журналісти починають повідомляти не лише про те, що сталося, а й про те, що відбудеться. Цьому сприяють новітні комунікаційні мережі, через які журналіст може отримувати більше інформації, зокрема й про заплановані майбутні події.

У вставному реченні української замітки теж простежується зазначений розподіл граматичних форм дієслів, що й у німецькій замітці. Це уможливлює припустити, що згаданий темпоральний розподіл в інтродуктивному реченні характерний загалом сучасній щоденній зовнішньополітичній медіапрактиці. Наприклад:

Прем'єр-міністр Румунії Віктор Понта отримав формальне звинувачення в корупції і постане перед судом (День, 18/19.09.15);До кінця року Євро- комісія планує представити пропозиції зі створення системиприкордонноїохорони (День, 18/19.09.15).

У ю-фракталі, слідом за М. Маршалом, беремо до уваги лише головні речення, пропозиція яких виражена індикативом. Це пояснюється такими міркуваннями: а) підрядне речення узгоджується з головним і тому може виражати відносний час, а не абсолютний; б) німецький кон'юнктив використовують в інформаційних медіатекстах для передачі непрямої мови, де можна простежити певну модальність.

З урахуванням зазначених вимог до матеріалу в тексті німецької замітки виявлено такі показники вживання часових форм дієслова дійсного способу: Prateritum і Prasens - по 35%, Perfekt - 23%, Plusquamperfekt - 6% і Futur 7-1%. Форму Futur II не зафіксовано, що підтверджує тезу про її поступове відмирання. Отримані дані певною мірою підтверджують думку М. Маршала, що інтродуктивне речення інформаційного тексту передають формами Perfekt або Prasens, а в решті тексту для тематичного розвитку використовують переважно Prateritum. Наявність у тексті дієслів у Plusquamperfekt може свідчити про те, що й у замітці, попри її малий формат, удаються до екскурсів у минуле, наприклад:

(1) Der fruhere Kreml-Kritiker Michail Chodor- kowski will sich in der Schweiz niederlassen. (26) Ein entsprechendes Gesuch habe er bei den Behorden ein- gereicht, (2a) bestatigte seine in Zug ansassige Kom- munikationsagentur der Schweizer Nachrichtenagentur sda. (3) Der einstige Ol-Unternehmer war im Dezem- ber nach zehn Jahren Lagerhaft freigekommen und zunachst nach Berlin geflogen (DT, 11.03.14).

У наведеному фрагменті вставне речення виражено теперішнім часом із модальним дієсловом wollen. У другому головному реченні (2а) використано Prateritum для продовження теми. У безсполучниковому підрядному (26) вжито Perfekt Konjunktiv для передачі чужої інформації, яка передує в часі дії в головному. У третьому реченні заді- яно Plusquamperfekt, оскільки його пропозиція є свого роду історичним екскурсом у минуле, довідкою про перебіг подій після звільнення російського олігарха М. Б. Ходорковського від подальшого відбування покарання в колонії. Окрім граматичної форми вираження темпоральності, тут задіяні також лексичні темпоральні маркери, наприклад, einstig, im Dezember nach zehn Jahren Lagerhaft, zunachst. У разі фрактального розгортання цієї замітки до інформаційної статті чи кореспонденції останнє речення було б початком окремого тематичного блоку на тему «історичний екскурс». Отже, через темпоральність викристалізовується ймовірна структура більших за обсягом інформаційних медіатекстів, як-то: інформаційна стаття, кореспонденція тощо.

Як видно з наведеного прикладу, окрім індикативних часових форм у німецькій замітці, на відміну від української, під час передачі чужої мови часто використовують умовний спосіб (Konjunktiv), завдяки якому автор може відмежуватися від змісту повідомлення. Загалом у німецькій замітці індикатив і кон'юнктив співвідносяться в пропорції 4 до 1. У виключно підрядних реченнях ця пропорція становить 1 до 1, тобто підрядні речення частково передають чужу мову кон'юнктивом, а частково -- інші (атрибутивні, каузальні тощо) відношення в тексті.

Серед дієслівних форм умовного способу найчастіше трапляються Prasens Konjunktiv (8,7%) і Perfekt Konjunktiv (5,8%), рідше - Prateritum Konjunktiv (2,9%) і FuturlKonjunktiv (1,4%). Наприклад:

Sie seien bereit, in dem geplanten “Rassenkrieg” Gewalt anzuwenden (BZ, 18.11.11); Die UN-Atombe- horde IAEA hat den Iran aufgefordert, unverztiglich zum VorwurfStellung zu nehmen, er habe in der Vergangen- heit ein geheimes Atomwaffenprogramm betrieben (BZ, 18.11.11); Eine kleine Minderheit von Rechtsextremen veranstaltete Schiefiubungen, zudem wttrden politische Gegner aufgelistet, heifit es in einer am Donnerstag veroffentlichten Erklarung der Behorde (BZ, 18.11.11); Er werde am 13. Mai ein - nicht verbindliches System - fur die Verteilung der Fluchtlinge in der Europaischen Union vorlegen (BZ, 30.04.15).

Якщо взяти до уваги часову референцію згаданих форм, де для минулого використовують Perfekt Konjunktiv, для теперішнього - Prasens Konjunktiv і Prateritum Konjunktiv, а для майбутнього - Futur I Konjunktiv, то формами умовного способу переважно передають теперішні дії.

Для заміток про подію, що відбулася, характерна така типова темпоральна структура за головними реченнями: у першому реченні вживається перфект, у наступних - претерит. У підрядних реченнях вибір часової форми дієслова зумовлений узгодженням із дією в головному. Наприклад:

(a) US-Militar bestatigt Folteraussage von Kurnaz;

(ю) HAMBURG. (!) Ein ehemaliger US-Armeean- gehoriger hat Misshandlungen im Gefangenenlager Guantanamo auf Kuba bestatigt. (26) Spezielle Teams hatten willkurliche Strafaktionen gegen Gefangene vor- genommen, (2a) sagte der einstige US-MHitarseelsor- ger James Fee in der ARD-Sendung “Beckmann”, (2e) die heute Abend ausgestrahlt wird. (3) Fee bestatigte damit Aussagen des Bremer Guantanamo-Haftlings Murat Kurnaz, (3a) den er von dem Lager her kannte und in der Sendung wiedertraf (AFP) (BZ, 18.06.07).

У першій пропозиції використано перфект, а в наступних ключових пропозиціях (2а) і (3) - претерит. У підрядному реченні (26) вжито футураль- ний презенс, оскільки зазначена подія має ще відбутися, на що експліцитно вказує обставина часу (heute Abend).

У замітках про майбутню подію використовують переважно футуральний презенс у більшості головних речень. Часом присудок у першому реченні подають у перфекті, а наступні - у презенсі. Наприклад:

(a) Israel will 250 Fatah-Kampferfreilassen;

(ю) JERUSALEM. (1) Das israelische Kabinett hat gestern in Jerusalem die Freilassung von 250 Gefan- genen der Fatah gebilligt. (26) Diese “Geste des guten Widens”, (2a) so Lsraels Premier Ehud Olmert, soil das moderate Lager um Palastinenser-Prasident Mahmoud Abbas gegentiber der Hamas starken. (3) Die Regierung hofft zudem, die Freilassung der drei entfuhrten israeli- schen Soldaten zu befordern (ig.) (BZ, 09.07.07).

У пропозиції вставного речення (1) адресант відсилає читача до події, яка відбулася напередодні. Для цього використано перфектну форму дієслова. Додатково задіяний також темпоральний лексичний маркер gestern. У наступному безсполучниковому складнопідрядному реченні під час передачі чужої мови в головному реченні опущено дієслово мовлення й конвенційно використано прислівник so. В останньому реченні (3) дієслівний присудок стоїть у презенсі з футуральним значенням.

У ю-фракталі українських заміток домінує форма минулого часу дійсного способу (71%). У18% вибірки трапляється форма теперішнього часу дійсного способу. У 11% проаналізованих речень заміток зафіксовано майбутній час дійсного способу. Наприклад:

На конференції була вироблена стратегія боротьби з режимом у Ташкенті й створена постійна комісія, яка буде стежити за подіями в Узбекистані й направляти дії опозиції (День, 10.01.07); Про це йдеться в повідомленні Assotiated Press (День, 18/19.09.15).

Умовний спосіб в українських замітках майже відсутній, оскільки він не такий багатофункціональний, як німецький. Наприклад: «Чавес заявив, що хотів би ввести державне управління компаніями телекомунікаційного та енергетичного секторів» (День, 10.01.07).

Що стосується послідовності часових форм, то в типовій українській замітці про минулу подію в першому реченні вживається форма минулого часу, а в наступних - переважно форми минулого, зрідка теперішнього часів. У замітках про актуальну або майбутню події характерна така структура: у першому реченні трапляються форми теперішнього або минулого часів, у наступних - теперішнього/минулого/майбутнього. Наприклад:

(а) Назарбаев змінює главууряду;

(ю) (1) Президент Казахстану Нурсултан Назарбаев прийняв заяву прем'єр-міністра Даніала Ахметова про відставку. (2) Відповідно до конституції Казахстану прийняття відставки прем'єр-міністра означає припинення повноважень усіх членів уряду. (3) Президент уже подав на розгляд парламенту кандидатуру на посаду прем'єр-міністра. (4) А саме - віце-прем'єра Каріма Масімова, (4а) який тривалий час працював у команді глави держави й (46) відповідав в останньому уряді за економічну політику. (5) Згідно з інформацією казахського ЗМІ, парламентська фракція, очолювана президентом, партії «Нур Отан», (5а) яка контролює більшість місць у парламенті, схвалила кандидатуру, запропоновану Назар- баєвим. (6) Остаточно президентська кандидатура буде прийнята на сьогоднішньому спільному засіданні обох палат парламенту (День, 10.01.07).

У наведеному прикладі замітки в заголовку екс- пліцитно вказується на актуальні політичні події, які відбуваються в Казахстані. Це простежується й у самому тексті замітки. У вступній пропозиції (1) зазначено початок описаної дії, яку експліковано дієслівною формою минулого часу доконаного виду. У наступних пропозиціях переважно використано форму минулого часу (речення 3, 4 імпліцитно й 5). Завершує замітку пропозиція, виражена аналітичною формою майбутнього часу (6).

Розбіжності/подібності під час вираження темпоральності в німецькій та українській замітках. Часові форми в німецькій вибірці об'єднано за логічним часовим поділом для можливості зіставлення з українською мовою.

Як видно з таблиці 1, у замітках обох медіапрактик значно домінують пропозиції, виражені в минулому часі (64% і 71%, відповідно). Це цілком закономірно для інформаційного тексту, оскільки йдеться про події, які вже відбулися. На другому місці за частотою в обох вибірках є дієслівні форми теперішнього часу. У німецькій замітці цей показник (35%) удвічі більший за український (18%), що, очевидно, зумовлено багатофункціональністю німецького презенса. На останньому місці - форма майбутнього часу, що свідчить про те, що певна частина новин ще відбудеться. При цьому впадає в око значне переважання цієї форми в українській замітці. Одним із пояснень такої різниці є те, що німецькі замітки створюються на основі даних інформагентств, які інформують про минулі актуальні події. Українські ж замітки можуть часом повідомляти про майбутні події, наприклад, про візит голови держави до іншої країни.

Висновки та перспективи подальших досліджень у цьому напрямі

У двофрактальних німецьких та українських зовнішньополітичних інформаційних замітках ідентифіковано спільні й відмінні ознаки вираження темпоральності. Спільним є домінування минулого часу, менш уживаний - теперішній час, зрідка вживаними вважаємо форми майбутнього часу. Для інформаційної замітки обох мов установлено такий темпоральний розподіл: а-фрактал - теперішній/минулий часи, ю-фрактал - минулий/ теперішній/майбутній. Виявлені відмінності в обох лінгвокультурах зумовлені переважно граматичною будовою кожної мови, а також екстралінгвальними реаліями, які впливають на мас-медійний простір німецького й українського соціумів.

Перспективним уважаємо дослідження темпоральності інших жанрів, оскільки такі дослідження мають велике прикладне значення для викладання іноземної мови та перекладу, де жанрова компетенція сприятиме успішності міжкультурної комунікації.

Література

Барчук В. М. Граматична категорія темпоральності: семантико-структурний аспект / В. М. Барчук // Мовознавство. -2011,-№6.-С. 64-76.

Бондар О. І. Темпоральні відношення в сучасній українській літературній мові : Система засобів вираження : [монографія] / О. І. Бондар. - Одеса : Астропринт, 1996. - 192 с.

Гальперин И. Р. Текст как объект лингвистического исследования / И. Р. Гальперин. - 8-е изд., стереотип. - М. : Либроком, 2014. - 144 с.

Золотова Г. А. Категории времени и вида с точки зрения текста / Г. А. Золотова // Вопросы языкознания. - 2002. - №3.-С. 8-29.

Кійко Ю. Є. Німецько-українські паралелі в інформаційних жанрах : фрактальний підхід / Ю. Є. Кійко. - Чернівці : Видавничий дім «Родовід», 2016. - 392 с.

Кійко Ю. Є. Основи теоретичної граматики німецької мови / Ю. Є. Кійко, О. Д. Кудрявцева. - Чернівці: ЧНУ, 2009. - 184 с.

Талаш І. О. Часовий континуум публіцистичного дискурсу /1. О. Талаш // Лінгвістика і поетика тексту. Серія «Філологічні студії». - 2012. -Вип. 7. -Ч.2.- С. 247-253.

Теория функциональной грамматики : Темпоральность. Модальность / [отв. ред. А. В. Бондарко]. - Л. : Наука, 1990.-263 с.

ТураеваЗ. Я. Лингвистика текста: Текст: Структура и семантика/3. Я. Тураева. - 3-є изд. -М.: УРСС, 2012. - 144 с.

Размещено на Allbest.ru