Прояв категорії якості в складних прикметниках на прикладі сучасної німецької художньої літератури

Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

Прояв категорії якості в складних прикметниках на прикладі сучасної німецької художньої літератури

Дослідження лексики завжди виявляється плідним, оскільки саме цей мовний рівень найбільш активно відгукується на зміни, що відбуваються у соціумі. Лексична система мови тісно пов'язана з позамовною дійсністю, тому в ній віддзеркалюються усі культурні та суспільні зміни, навіть ті, які носіями мови сприймаються як незначні. Ця особливість дозволяє на матеріалі, який належить до невеликого хронологічного відрізку, виявити закономірності і тенденції розвитку мови.

Інтерес до вивчення семантики складних лексичних одиниць та прояву категорії якості у словах різних частин мови не згасаєу сучасній лінгвістиці, про що свідчать праці таких вчених: М.Д. Степанової, Л.Ф. Омельченко, Т.В. Клюєвої, Н.О. Прохоровой П.В. Патрушева, Ю.В. Воротнікова, О.В. Горбач, W. Fleischer, I. Barz [1-8].

Матеріалом дослідження слугували складні прикметники з категоріальним значенням якості, дібрані з чотирьох творів найуспішніших сучасних німецьких авторів, які пишуть у різних жанрах і для різної вікової категорії читачів: обидва романи Т. Тімайєра («Medusa», 2004, і «Reptilia», 2005) є науковими трилерами, роман Ш. Лінк («Die Tauschung», 2002) - психологічний детектив, а твір Г.М. Енценсбертера («Wo warst du, Robert?», 1998) був написаний як пригодницький роман для молоді.

Мета статті полягає у виявленні особливостей прояву категорії якості в складних прикметниках на прикладі сучасної німецької художньої літератури шляхом класифікації отриманого матеріалу й характеристики виокремлених груп.

Аналізовані тексти містять велику кількість складних слів (іменників, дієприкметників, а особливо прикметників) на позначення якості, що дає підстави для їх дослідження. Основне завдання словотвору полягає у вивченні формальних, семантичних, генетичних та інших закономірностей і особливостей утворення нових лексичних одиниць, у нашому випадку складних прикметників на позначення якості, які виникають у процесі розвитку мови. Тож, актуальність цієї розвідки є очевидною.

В основі якісної визначеності лежать специфічні закономірності їхнього існування та розвитку. Значення якості є атрибутивною поняттєвою категорією, у складі якої розрізняють також поняттєві категорії зменшу - вальності (haarklein, zwergwuchsig, blafigelb) та збільшувальності (tellergrofi, jahrtausendealt, hochsensibel), сталі (meterhoch, tellergrofi, messerscharj), а також змінні властивості (butterweich, tropfnass, sternenklar). Стала властивість відрізняється від змінної тим, що вона триваліша і стійкіша. Змінними властивостями або станами називаються такі якості, які легко піддаються коливанням і швидко змінюються [9, с. 223]. Категорія якості належить до категорії мислення або логічних категорій. Якість становить внутрішню основу всіх змін предмета. Це властивість, завдяки якій предмет протягом певного часу є ідентичним самому собі предметом і відрізняється тією чи іншою мірою від інших предметів [10, с. 92].

Поряд з інтегральними та диференційними семантичними ознаками в слові розрізняють категоріальні семантичні ознаки, що відіграють особливу роль у семантичній організації лексики. Увесь словниковий склад може бути представленим розбитим на певні класи, що утворюються за допомогою перехрещення саме категоріальних ознак [10, с. 95-96].

У семантичній структурі слова в компоненті висловлювання містяться не лише номінативні, а й інтер - претаційні смисли, в яких мовцем відображується осмислення денотативної ситуації у термінах комунікативного рангу (шляхом його підвищення/зниження) [11, с. 123].

Лексико-категоріальні значення основ та способів поєднання основ дають нам підставу класифікувати складні прикметники за характером лексичного значення. Класифікація слів на семантичній основі є класифікацією за принципом однорідності або близькості їхніх лексичних значень. Спираючись на роботи щодо класифікацій лексики [12, с. 60-65; 13, с. 111-112; 14; 15, с. 64-65], ми узагальнили та розробили критерії лексико-семантичної класифікації складних прикметників зі значенням якості [10, с. 58-59]:

- власне лексико-семантичний: належність до однієї частини мови - прикметника, спільні загальні лексико-граматичні значення - якість, подекуди часткова абстрактність і часткове перенесення значення слова;

- словотвірний: словоскладання;

- наявність парадигматичних відношень між прикметниками, а саме: смислової подібності (синонімія), наприклад: nagelneu = brandneu [16, с. 38; 17, с. 148]; смислового протиставлення (антонімія), наприклад: hellgrun - dunkelgrun [17, с. 116; 18, с. 112]; смислового включення (гіпонімія - наявність видових слів), наприклад: pechschwarz, lackschwarz [17, с. 102; 18, с. 103; 19, с. 8], grauhaarig, weifihaarig [16, с. 22, 41], azurblau, pflaumenblau, dunkelblau [17, c. 104; 16, c. 131; 18, c. 85]; hellgrun, grasgrun, smaragdgrun, olivgrun, dunkelgrun [17, c. 116,234; 16, c. Ill; 18, c. 112]; міри/ступеню прояву ознаки, наприклад: meterhoch ^ mannshoch ^ baumlang [17, с. 13,25; 16, с. 25].

Проаналізовані складні прикметники мають такі лексико-категоріальні значення:

1) характеристику неживих предметів, речей: schweifinass [18, с. 88], tropfnass, brandneu [17, с. 91, 148], gufieisern [16, с. 19], langatmig [16, с. 189], breitkrempig, halblang [17, c. 202, 240], wasserdicht, lichtstark [17, c. 285];

2) позначення кольору, його відтінків: mattgelb, dunkelblau, lehmfarben, rosafarben, lackschwarz, dunkelgrun [18, c. 85, 86, 88, 103, 112], hellgrun, grasgrun [17, c. 116, 234], elfenbeinfarben, pechschwarz [17, c. 102; 19, c. 8], azurblau, smaragdgrun [17, c. 104, 166], orangerot, lilagrau, olivgrun, feuerrot, hellbraun, pflaumenblau, schneeweifi [16, c. 6, 15, 111, 128, 131, 167], blafigelb [19, c. 32], grellbunt [17, c. 243], blutrot [17, c. 321];

3) фізичні властивостітазовнішніхарактеристикилюдини: hellhautig, kahlkopfig\l8, c. 91], schmallippig [17, с. 25], breitbeinig, weifihaarig, grauhaarig, zwergwuchsig [16, c. 22, 41, 153], breitschultrig, dunkelhautig [17, c. 174, c. 224, 227];

4) опис зовнішності людини чи тварини з наданням певних характеристик: tellergrofi - mit tellergrofien Awgew [17, c. 67,133], handtellergroj3-diesehandtellergroj3enAugen [\l, c. 234], faustgrofi-faustgrofieNustern [17, c. 164], messerscharf - mehrere Reihen messerscharfer Zdhne [17, c. 69], baumlang - ein baumlanger Blonder [16, c. 25];

5) поведінка людини чи тварини, властивість, схильність людини чи тварини до чогось: spitzbubisch [18, с. 106], altmodisch - ein altmodischer Mann [16, с. 7, 133], vierschrotig [18, с. 87], blitzschnell [17, с. И], glockenhell - ihr glockenhelles Lachen [17, c. 38], starrsinnig [17, c. 387], hochintelligent [17, c. 341], angriffslustig - angriffslustige Warzenschweine [17, c. 341];

6) форма, положення, розташування: sichelformig [18, с. 103], halbmondformig - halbmondformige Weinberge [18, c. 109; 19, c. 16], spiegelglatt - spiegelglatte Wasserflache [17, c. 104], schnurgerade [17, c. 128, 318; 16, c. 15], stabfdrmig-ein stabformiges Gebilde [17, c. 284];

7) величини, які можна виміряти (розмір, висота, час, ступінь, міра): meterhoch - meterhohes Sumpfgras, mannshoch - mannshohe Vase, das mannshohe Gras, haarklein, jahrtausendealt - das jahrtausendealte Programm, mannsbreit - eine mannsbreite Wasserrinne, hauchdunn - ein hauchdunner Streifen, armdick - eine armdicke Maniokwurzel [17, c. 13, 25, 94, 102, 114, 126, 135, 168], lauwarm - lauwarmer Tee [16, c. 36], sterbenslangweilig [16, c. 269], eiskalt - eine eiskalte Faust [17, c. 303], hufttief - das hufttiefe Wasser [17, c. 309];

8) опис природи, характеристика природних явищ: sternenklar - sternenklarer Nachthimmel [17, с. ИЗ], stumpfgrau - eines stumpfgrauen Himmels [17, c. 127], sternklar - sternklare Nacht [19, c. 8], stockftnster - stockftnstere Nacht [17, c. 381];

9) риси характеру: hochsensibel, warmherzig [18, c. 99, 102], kaltherzig [19, c. 325], schwermutig [17, c. 117], gutmutig [19, c. 20].

Особливої уваги заслуговують складні прикметники на позначення кольорів та їх відтінків, які переважають і своєю кількістю, і різноманітністю. Варто зауважити, що назви кольорів пов'язані не з фізичним сприйняттям, а з мовною картиною світу носіїв мови. Дослідження показують, що у людини як виду суттєвих змін не відбувається, а кількість кольорів постійно змінюється. Представники різних народів/країн володіють володіють різною кількістю назв кольорів [20, с. 146].

Конкретизація ознаки, втілення її в певну частину мови відбувається на рівні словотвору. Так, у німецькій мові за допомогою словоскладання прикметників, прикметника й іменника, числівника й прикметника, як і словотвірних суфіксів, можуть утворюватись особливі прикметники, що вказують на відповідні властивості предметів, людей, тварин, явищ природи [9, с. 223]. Першим компонентом у складних прикметниках у проаналізованих творах Т. Тамайєра є: прикметник (matt + gelb ^ mattgelb), іменник (der Blitz + schnell ^ blitzschnell), числівник (vier + schrotig ^ vierschrotig) і рідше дієслово (sterben + s + langweilig ^ sterbenslangweilig).

Таким чином, проведене дослідження дозволяє зробити висновок, що семантика складних прикметників на позначення якості визначається сукупністю семантичних і структурних ознак твірних основ щодо парадигматики. Категоризація складних слів відбувається за загальними семантичними та структурними компонентами (загальними чи/і диференційованими). Запропонована розвідка дозволяє поглибити сучасні знання про семантику складних прикметників і просуватися далі в дослідженні категоріального значення «якість». Цікавим у перспективі нам видається дослідження складних прикметників із перекладацького погляду, а саме пошук їх відповідників в українській мові.

Література

лексичний прикметник мова німецький

1. Степанова М.Д. Теоретические основы словообразования в немецком языке: [для филол. фак. ун-тов и ин-тов иностр. яз.] /М.Д. Степанова, В. Фляйшер. - М.: Высшая школа, 1984. - 264 с.

2. Омельченко Л.Ф. Семантика і внутрішній синтаксис англійських композитів / Л.Ф. Омельченко, Л.Ф. Соловйова // Вісник Житомирського державного ун-ту ім. І. Франка. - 2007. - №31. - С. 174-179. - [Електронний ресурс]. - Режим доступу: eprints.zu.edu.ua/1666/52.

3. Клюева T.B. Проблема лексической категории (на материале лексической категории имени качества в современном немецком языке) / Т.В. Клюева // Вестник Московского университета. - 1974. - №2. Филология. - С. 54-67.

4. Прохорова Н.А. К вопросу о категориальном значении частей речи / Надежда Александровна Прохорова // Вестник Московского университета. - М.: Изд-во Моек, ун-та, 1983. - Серия 9 «Филология». - №5, - С. 50-58.

5. Патрушев П.В. Семантический потенциал композитов с инфинитивным субстантиватом в немецком языке: дис…. канд. филол. наук: спец. 10.02.04/П.В. Патрушев. - СПб, 2001. - 179 с.

6. Воротников Ю.В. Безотносительные степени качества в русском языке / Ю.В. Воротников // Серия литературы и языка. - М., 2000. - Т.59. - №1, - С. 36-43.

7. Горбач O.B. Складні неологізми: структурно-семантичний та функціонально-прагматичний аспекти (на матеріалі лексики маркетингу сучасної німецької мови): дне…. канд. філол. наук: спец. 10.02.04 / О.В. Горбач. - К., 2014. -317 с.

8. Fleischer W. Wortbildung der deutschen Gegenwartssprache / Wolfgang Fleischer, Irmhild Barz. - [3., unverand. Aufl.]. - Tubingen: Niemeyer Verlag, 2007. - 382 p.

9. Середа H.A. Особливості семантичної категорії «якість» на матеріалі складних іменників німецької мови / Н.А. Середа // Науковий вісник Чернівецького університету. - Чернівці: ВД «Родовід». - Вип. 692-693: Германська філологія, 2014, - С. 221-224.

10. Середа Н.А. Похідні іменники з категоріальним значенням якості в сучасній німецькій мові: семантичний та прагматичний аспекти: дне…. канд. філол. наук: спец. 10.02.04/Н.А. Середа. - К., 2009. - 298 с.

11. Рахуба В.И. Особенности деривационных процессов в сфере имени прилагательного английского языка / В.И. Рахуба // Наукові записки. Серія «Філологічна». Міжкультурна комунікація: мова - культура - особистість: матер. Міжнар. наук.-практ. конфер. (м. Острог, 22-23 квіт. 2010 р.). - Острог: Вид-во нац. ун-ту «Острозька академія», 2010.-Вип. 14.-С. 122-126.

12. Беляевская Е.Г. Семантика слова / Елена Георгиевна Беляевская. - М.: Высшая школа, 1987. - 128 с.

13. Огуй О.Д. Лексикологія німецької мови / Олександр Дмитрович Огуй. - Вінниця: Нова книга, 2003. -416 с.

14. EnzensbergerH.M. Wowarstdu, Robert?/HansMagnusEnzensberger. - [4. Aufl.]. - Munchen: DeutscherTaschenbuch - Verlag, 2004. -271 p.

15. Thiemeyer Th. Reptilia / Thomas Thiemeyer. - Munchen: Knaur-Taschenbuch-Verlag, 2005. - 455 p.

16. Thiemeyer Th. Medusa / Thomas Thiemeyer. - Munchen: Knaur-Taschenbuch-Verlag, 2004. -417p.

17. Link Ch. Die Tauschung / Charlotte Link. - Munchen: Wilhelm Goldmann-Verlag, 2002. - 458 p.

18. Ураева C.A. Номинация цвета в рекламном тексте / Сусанна Альбертовна Ураева // Социальные варианты языка - VIII: матер. Междунар. науч. конфер. (г Н. Новгород, 8-9 апр. 2014 г.). - Н. Новгород: ФГБОУ ВПО «НГЛУ», 2014. - С. 146-149.

Размещено на Allbest.ru