Семантичні функції десемантизованого it у середньоанглійському періоді

Размещено на http://www.allbest.ru/

Прикарпатський національний університет імені Василя Стефаника

Семантичні функції десемантизованого it у середньоанглійському періоді

Ю. Ковбаско, кандидат філологічних наук, доцент, доцент кафедри англійської філології

С. Баб'як, магістрант факультету іноземних мов

Середньоанглійський період - це період, у який безперервно відбувалися найзначніші зміни у мові: «Граматична система зазнала біля 1 100 змін, а фонетична - близько 1 500» [4, с. 121]. Термін «середньоанглійська» вказує на те, що це період переходу від давньоанглійської до періоду ранньої сучасної англійської мови. Фонетично середньоанглійська відрізнялася від мови, яка їй передувала, а граматично - від мови, яка її замінила. Зміни, які відбулись у граматичній системі мови у цей час, спричинили становлення підмета як обов'язкового члена речення. У реченнях, у яких відсутній із певних причин логічний підмет, які в сучасній англійській мові, присутній формальний. Цю роль у середньоанглійський період починає виконувати десемантизований особовий займенник it. Окрім граматичної функції підмета, it виконує у реченні низку семантичних функцій.

Актуальність дослідження семантичних функцій десемантизованого it у ролі головного члена речення полягає у визначенні необхідності виникнення десемантизованого it, який є важливим елементом у сучасній англійській мові, базуючись на його функціях.

Мета роботи - визначити семантичні функції десемантизованого it у реченні та передумови вживання особового займенника у ролі підмета.

Об'єктом дослідження є особовий займенник it, який є десемантизованим. Десемантизація - це «втрата певним явищем смислу, втрата словом лексичного значення» [2, с. 83]. Науковці визначають десемантизацію як процес, під час якого мовні одиниці частково чи повністю втрачають своє значення, зв'язок із референтом. Займенник it втрачає своє лексичне значення займенника третьої особи однини та вживається у речення як формальний підмет, який не має семантичного значення.

Предметом дослідження є семантичні функції десемантизованого it у реченнях середньоанглійського періоду.

Матеріалом дослідження є речення з підметом it, узяті з пам'ятки середньоанглійського періоду - «Біблії» Джона Вікліфа [8].

Конструкції із займенником у ролі підмета є похідними від «безсуб'єктних форм давньоанглійського періоду, які в середньоанглійський період були витіснені синтаксичною суб'єктністю» [5, с. 8]. На вивченні десемантизоваго it та причинах переходу давньоанглійських безособових конструкцій у середньоанглійські особові зосереджено дослідження Ван дер Гафа [9]. Мовознавець вважає, що найважливішою причиною переходу від безособових до граматично особових конструкцій є зміни у системі відмінків. Жодна з германських мов не зазнала таких кардинальних змін, як англійська. Різниця між дативом та акузативом зникла вже на початку середньоанглійського періоду. «Називний, давальний та знахідний відмінок були об'єднані в один» [9, с. 35]. Стосовно встановлення прямого порядку слів у реченні дослідник вважає, що це наступний із факторів, які вплинули на утворення особових конструкцій. Якщо в ранньому середньоанглійському періоді порядок слів поступово ставав фіксованим, то у пізньому присудок завжди слідує підмету. У результаті виникла необхідність у присутності двох головних членів речення.

Ван дер Гаф виокремлює чотири конструкції, у яких вживалися безособові дієслова на різних етапах їхнього розвитку. «До першої групи дослідник відносить дієслова, яким слідував додаток у давальному чи знахідному відмінку. У другу групу входять дієслова, у яких пов'язані з ними іменники чи займенники можуть виконувати роль як підмета, так і присудка. Третя група складається з дієслів, яким слідує прийменниковий додаток у давальному відмінку. Четверта група - це дієслова, у яких додаток, який раніше вживався у давальному чи знахідному відмінку, вживається у називному» [9, с. 37]. Таким чином, Ван дер Гаф визначає особливості процесу переходу від давньоанглійських безособових дієслів до середньоанглійських граматично особових конструкцій.

Початком процесу зникнення безособових дієслів є перша половина XIV століття. Цей факт свідчить про те, що вже у середньоанглійський період відбулись усі необхідні зміни для становлення англійської мови як аналітичної, виникла необхідність присутності підмета у реченні. У випадках, коли з певних причин головний член відсутній, у реченні з'являється формальний безсуб'єктний підмет, який не несе ніякої інформації про виконавця дії чи носія стану, а виконує у реченні суто «формальну» функцію головного члена, як цього вимагають особливості аналітичної англійської мови.

В. Елмер використовує термін «безсуб'єктні» конструкції, ґрунтуючись на їхній основній рисі та семантичних ролях. У середньоанглійському періоді такі конструкції вже поширювалися підметом. Лексична структура дієслова впливає на вибір підмета. Однак синтаксичні зв'язки між підметом і присудком у цих конструкціях «не залежать від синтаксичних зв'язків жодного компонента» [6, с. 59]. Це також стосується підмета it, який граматично підпорядковується присудку та узгоджується з ним.

«Південний архів» (Збірник наукових праць. Філологічні науки) „Pivdenniy Arkhiv” (Collectedpapers on Philology)

1. Березина О.А. К вопросу о языковой репрезентации категории безличности / О.А. Березина // Вопросы когнитивной лингвистики. -2010.-№4,- С. 39-51.

2. Панкина М.Ф. Десемантизация как процесс развития значения слова / М.Ф. Панкина // Вестник ВГУ Серия «Филология. Журналистика». -2012.-№ 1.- С. 83.

3. Смирницкий А.И. Синтаксис английского языка / А.И. Смирницкий. - М. : Изд-во лит-ры на иностр яз., 1957. - 286 с.

4. Algeo John The Origins and Development of the English Language. Sixth edition / J. Algeo. - Boston : Cengage Learning, 2005. -P. 121.

5. Ayumi M. Middle English Verbs of Emotion and Impersonal Constructions / M. Ayumi. - Oxford University Press, 2015.-P. 8.

6. Elmer W. Diachronic Grammar: The History of Old and Middle English Subjectless Constructions / W. Elmer. - Tubingen : Niemeyer, 1981. - 179 p.

7. Moessner L. Diachronic English Linguistics / L. Moessner. - Tubingen, 2003. -- 193 p.

8. The Holy Bible, containing the Old and New Testaments, with the Apocryphal books. - Oxford University Press - [Електроннийресурс]. - Режим доступу : http://name.umdl.umich.edu/AFZ9170.0001.001.

9. Van der Gaaf W. The Transition from the Impersonal to the Personal Construction / W. van der Gaaf. - Heidelberg, 1904.-P. 25-40.

Анотація

Ю. Ковбаско, C. Баб'як. Семантичні функції десемантизованого it у середньоанглійському періоді

У статті досліджується становлення десемантизованого it у середньоанглійський період. Визначено поняття десемантизованого it та процес переходу безособових дієслів в особові конструкції. Виокремлено семантичні функції формального підмета у реченні та встановлено кількісні характеристики вживання it, яке виконує ці функції.

Ключові слова: десемантизація, безособове речення, формальний підмет, вказівне it, ввідне it, емфатичне it.

Аннотация

В статье исследуется становление десемантизованного it в среднеанглийский период. Определено понятие десемантизованного it и процесс перехода безличных глаголов в личные конструкции. Определены семантические функции формального подлежащего в предложении и установлены количественные характеристики употребления it, которое выполняет эти функции.

Ключевые слова: десемантизация, безличное предложение, формальное подлежащее, указательное it, вводное it, эмфатическое it.

Summary

The article deals with the formation of the desemanticized it in the Middle English period. The concept of desemanticized it and the process of transition of impersonal verbs into personal constructions are defined. The semantic functions of the formal subject in the sentence are determined and the quantitative characteristics of the use of it that performs these functions are established.

Key words: desemantization, impersonal sentence, formal subject, indicative it, introductory it, emphatic it.

Размещено на Allbest.ru