Метафорична когезія у прозі Ліни Костенко

Размещено на http://www.allbest.ru/

Метафорична когезія у прозі Ліни Костенко

М.С. Ковальчук, В.С. Алексєєв

Досліджено засоби метафоричної когезії в романі Ліни Костенко «Записки українського самашедшого», розкрито взаємодію метафоричних концептуальних зв'язків із ключовими словами «історія», «метафора», «Майдан», «Україна» та ін., що слугують створенню цілісності тексту.

Ключові слова: метафора, розгорнута метафора, метафорична когезія, текстотвірна функція, зв'язність, лексичні репрезентанти метафор.

Исследованы средства метафорической когезии в романе Лины Костенко «Записки украинского самашедшого», раскрыто взаимодействие метафорических концептуальных связей с ключевыми словами «история», «метафора», «Майдан», «Украина» и др., служащими для создания целостности текста.

Ключевые слова: метафора, развернутая метафора, метафорическая когезия, текстообразующая функция, связность, лексические репрезентанты метафор.

The purpose of the article is to identify the key metaphorical models that create multidimensional metaphorical image and form the verbal fabric of Lina Kostenko's novel «Notes by the Ukrainian Samashedshy (Madman)». The assigned purpose involves the following tasks: to highlight keywords - representants of lexical metaphors, to trace the deployment of conceptual metaphors with the meaning sphere «history», «metaphor», «Maidan», «Ukraine» and others which complement one another and reflect the conceptual links among them. The researchers noted that the language of Lina Kostenko's novel is concise, clearly metaphorical and often aphoristic. Therefore, the main feature of the work is metaphorical perception of reality. The term metaphor appears repeatedly in the book and displays communicative direction as well as functional and stylistic load. The peculiarity of metaphorical cohesion in the novel is the usage of other keywords, the availability of image symbols that reflect individual creative perception of reality in the space and time characteristics. The image symbol of «Maidan» as a national specific meaning and closely linked and interdependent image symbol of «Ukraine» have become centers of metaphorical cohesion. Such detailed metaphors develop the message combining the text into semantic and structural whole.

Perspective study can add to the analysis of Lina Kostenko's novel the category of coherence as well as other means of communication which also ensure the integrity and completeness of this work.

Key words: metaphor, detailed metaphor, metaphorical cohesion, text forming function, connectivity, lexical representants of metaphors.

Основними властивостями тексту є його цілісність і зв'язність. Зв'язок різних елементів тексту визначає його цілісність. Такими елементами можуть бути фонетичні, лексичні, морфологічні, синтаксичні та стилістичні. Серед стилістичних засобів науковці виокремлюють когезію, що належить до формально- лінгвістичних засобів внутрішньотекстових зв'язків. Когезія (з англ. мови cohesion - зчеплення) - це «особливі види зв'язку, що забезпечують континуум, тобто логічну послідовність, часову та/або просторову взаємозалежність окремих повідомлень, фактів, дій тощо» [10, с. 52]. Як зазначає І. Гальперін, «когезія - це форми зв'язку - граматичні, семантичні, лексичні - між окремими частинами тексту, що визначають перехід від одного контекстно-варіативного членування тексту до іншого» [1, с. 125]. А. Загнітко говорить про те, що категорія зв'язності виявляється як на формальному, так і на смисловому рівнях. Формальну (структурну) зв'язність тексту він називає когезією, або зовнішньою злитістю [4, с. 453-454].

Отже, когезія - це такий засіб зв'язку, який з'єднує текст і з'являється послідовно в кожній його частині. Засоби когезії в тексті класифікують за різними ознаками. «Крім традиційно граматичних, які мають текстотвірну функцію, їх можна поділити на логічні, асоціативні, образні, композиційно-структурні, стилістичні й ритміко-твірні» [1, с. 78]. О. Селіванова виділяє граматичну, семантичну, асоціативну, конотативну, структурну та прагматичну форми когезії [9].

А. Загнітко виокремлює граматичні, логічні, асоціативні, образні, композиційно-структурні, стилістичні і ритмотвірні зв'язки [3, с. 132]. Такі зв'язки у тексті виявляються у послідовному розгортанні змісту, у збереженні предметно- понятійної основи висловлення. В. Кухаренко пропонує виділяти контактні зв'язки, якщо такі елементи розташовані поряд, і дистантні, якщо вони знаходяться в різних частинах тексту [6, с. 292].

Дослідження внутрішньотекстових зв'язків належить до актуальних питань сучасного мовознавства. Розгорнуті метафори як своєрідні форми зчеплення частин тексту створюють його структурну і смислову завершеність, багатоплановий метафоричний образ, впливають на емоції та почуття реципієнта, є невід'ємною частиною лексико-семантичної єдності тексту.

Мета нашої статті - виявити лексичні репрезентанти метафор і ключові метафоричні моделі, що створюють багатоплановий метафоричний образ і формують вербальну тканину роману Ліни Костенко «Записки українського самашедшого».

Реалізація окресленої мети передбачає виконання таких завдань: виокремити й описати основні метафоричні моделі, простежити розгортання концептуальних метафор з понятійною сферою «історія», «Майдан», «метафора», «Україна» та ін., які доповнюють одна одну, відображають концептуальні зв'язки між ними і визначають їх текстотвірний потенціал.

Когезія у романі Ліни Костенко «Записки українського самашедшого» реалізується дистантним лексичним повтором, який є образним структурним елементом метафори.

В. Чабаненко зазначає, що «манера реалізації переносного вживання й норм сполучуваності слова в метафорі - це один з показників індивідуального стилю письменника, це одна з основних ознак його художньої майстерності» [12, с. 222]. Особливість такої метафоричної когезії в тому, що автор з'єднує не предмети або явища дійсності, а образи, якими ці предмети чи явища зображені. І. Гальперін підкреслює, що «образна когезія - це такі форми зв'язку, які, перегукуючись з асоціативними, збуджують уяву про чуттєве сприйняття об'єктів дійсності. костенко метафоричний роман образ

Однією з найвідоміших форм образної когезії є розгорнута метафора. Цей стилістичний прийом може розвивати повідомлення у надфразній єдності або, інтегруючи увесь твір, поєднувати в одне ціле два паралельних повідомлення» [1, с. 80]. Адже «метафора має властивості саму себе розвивати і посилювати за рахунок імплікації властивостей обох суб'єктів, вона здатна поширюватися» [11, с. 37].

Отже, метафорична когезія - один із засобів, за допомогою якого об'єднуються частини тексту, це одна з умов створення цілісності тексту.

«Я завжди був нормальною людиною. Радше меланхоліком, ніж флегматиком» [5, с. 5]. Цими словами починається роман Ліни Костенко, написаний від імені молодого київського програміста, який намагається крізь призму власного світосприйняття пізнати і розібратися у подіях нашого часу.

Дослідники неоднозначно відгукнулися про цей твір. Так, наприклад, Ю. Горблянський та М. Кульчицька потрактовують «Записки українського самашедшого» як «...твір-застереження, інвектива людству та його глобально- цивілізаційному фарисейству й безвідповідальності, своєрідно структурований інтелектуальний роман, у якому репрезентовано цілісний есеїстичний концепт осмислення повсякденної апокаліптики сучасності» [2, с. 7].

Науковці зазначили, що «Записки українського самашедшого» написано «лаконічною, яскраво метафоричною, а подекуди й афористичною мовою», що передбачає «багату емоційну гаму з боку реципієнта» [7, с. 88].

Метафоричне сприйняття дійсності - головна особливість героя роману. За допомогою метафор відбувається вербалізація його внутрішнього світу, він пізнає світ через метафоризацію навколишніх подій. Термін «метафора» неодноразово з'являється в тексті роману: «В Іспанії у містечку Памплона фестиваль Сан- Ферміо. Випускають биків у вузенькі вулиці, вони біжать, натовп їх дражнить, галасує, меткі кабальєро у білих сорочках з червоними хусточками кидаються їм напереріз. Розлючені бики шаленіють, з ревом мчать по бруківці, нахромлюють на роги і розкидають усе, що трапиться їм на шляху. Головне - коли тебе збили, намагайся відкотитися вбік.

Якщо сприймати це як метафору, то я відкотився вбік. І лежу на узбіччі сучасності, а вона двиготить далі з наллятими кров'ю очима. За нею женуться, штрикають ножами і дрюччям, вона відчайдушно відбивається, мотає головою, когось уже підняла на роги, а вони її б'ють, підривають бомбами, роз'ятрюють, провокують. І вона реве, і мчить, і вибухає люттю, і розтоптані люди й народи стогнуть, і нема Гемінґвея, що написав би цю криваву фієсту сучасності» [5, с. 162-163].

«Та й взагалі, метафори кульгають. А надто, коли йдеться про світову шахівницю... Ти ж на цій шахівниці пішак, завжди над тобою нависають чиїсь пазурі й клішні, хочуть тебе переставити згідно своєї гри» [Там само, с. 315].

Отже, метафорична когезія з лексичним репрезентантом «метафора» відображає комунікативне спрямування художнього твору, його зміст, і має функцій- но-стилістичне навантаження.

У тексті роману простежуємо кілька значущих для розкриття ідейно- художнього задуму асоціативних метафоричних рядів, у яких метафори організовано у певну систему.

Герой роману почуває себе «.засмиканим з усіх боків» [Там само, с. 15]. Ліна Костенко підкреслює величезний тиск на особистість в умовах сучасного глобалі- зованого життя словосполученням «критична маса», що стає наступним центром асоціативного ряду і, відповідно, метафоричної когезії: «А якщо подивитися на світ у комплексі різних подій і явищ, виникає зовсім інша картина. Бачиш критичну масу катастроф. До того ж при такій глобальній оптиці кореґуються пропорції власних проблем» [Там само, с. 67];

«Знову під кінець місяця набирається критична маса подій» [Там само, с. 86]; «Люди, які пережили критичну масу принижень (і стерпіли!), не можуть бути повноцінними громадянами. Фактично я теж неповноцінний громадянин, бо я терплю» [Там само, с. 96].

Як зазначали раніше, особливістю метафоричної когезії в романі є використання ключових образів-символів, які відтворюють індивідуально-творче сприйняття дійсності у просторово-часових характеристиках, посилюючи виражально- зображальну силу вислову. Наведемо приклади метафоричної когезії з ключовим компонентом «історія»: «Ніч. За вікном хтось пускає у небо ракети... Це ж 12-та річниця виведення радянських військ з Афганістану. Але до чого тут свято і феєрверк? ... А ланцюгова реакція історії гримить і гримить» [Там само, с. 84-85]; «Страшна історична карма націй, які віками не самі визначали свою долю» [Там само, с. 215]; «Я взагалі думаю, що й державу цей народ не може й досі побудувати, бо пережив велике історичне приниження» [Там само, с. 155]; «Нація навіть не косноязика. Нація недорікувата. Я розумію, все має свої історичні корені. Часом їх хочеться висмикнути» [Там само, с. 156]; «Ось уже й тисяча днів нового століття. Завтра тисяча один день, отже, й тисяча одна ніч. . А одвічна Шехерезада - Історія - розказує дедалі кривавіші казки» [Там само, с. 328].

Частина зображуваних у романі історичних подій відбуваються на Майдані, на якому «люди кричать, протестують, вимагають правди» [Там само, с. 14]. Образ-символ Майдану стає наступним центром асоціативного ряду метафоричної когезії, об'єднує художню тканину роману в одне ціле: «На Майдані протистояння сягає апогею. Розпечена спіраль обурення обвуглюється у слові «ГЕТЬ!» [Там само, с. 40]; «Не люблю цього Майдану. Це вже зовсім інший Майдан. В ньому немає ні простору, ні свободи. В ньому немає Майдану. Він спрофанував обличчя міста, він поблискує, як незрячий, шкельцями своїх недоладних теплиць. Він не зміг би пройти дорогами своєї історії, навіть намацуючи палицею асфальт» [Там само, с. 232]; «Ані сліду того Майдану, який він був.

Кам'яні гармошки сходів, мильні бульбашки ліхтарів... Велетенський бутафорський глобус обертається над галактикою барахла» [5, с. 170].

Ліна Костенко належить до тих майстрів, які прагнуть відтворити світ через небуденність слова, по-новому змалювати його розмаїття. Адже «справжньою експресивністю відзначається лише та метафора, суб'єктивно-асоціативний зміст якої є новим, оригінальним і, разом з тим, семантично прозорим, точно розрахованим на естетичну свідомість людей даної історичної епохи» [12, с. 223]. Письменниця, за словами Я. Поліщука, «...їдко висміює події недавніх років, що колись упишуть в історію як початок українського державотворення. Вона оскаржує й обмеженість президента, і безголовість його чиновників, і примітивність мас- медіа, які відчайдушно брешуть і топлять населення країни в морі облудних новин» [8, с. 155]. Тому метафори з ключовим образом-символом «Майдан» за тематичною спрямованістю тісно пов' язані і взаємозумовлені з метафорами, які мають образ-символ «Україна», що в романі зреалізовано в асоціативних зв'язках з темою «незалежність України». Наприклад: «Етимологія України - «украна», бо украдена в Індії, перенесена через гори й доли і гепнута тут. Градус національного пафосу вказує на гарячку [5, с. 26]; «Виїли Україну зсередини, як лисиця бік у спартанця, ще й дивуються - чого ж вона така скособочена? Чого кульгає в Європу, тримаючись за скривавлений бік? Всю обгризуть, як піраньї, і сипонуть врозтіч. Від України залишиться тільки скелет [Там само, с. 23]; «1 грудня, дев'ята річниця референдуму, коли на руїнах імперії постала наша Незалежність. Синій птах з перебитими крилами, майже до смерті закльований двоголовим орлом [Там само, с. 11]; «І хай би які там робили реконструкції на Майдані, хоч би який монумент воздвигали, і льодову ковзанку навколо того монумента - посковзнулась наша Незалежність на плювку Сатани [Там само, с. 130].

Ще однією проблемою, яку виокреслює в романі Ліна Костенко, є мова. Метафори з лексичним репрезентантом «мова» виконують функцію зв'язку фрагментів тексту, зреалізовують тему патріотизму в житті сучасної людини, існування української нації, умови повноцінного розвитку мови: «Слово знецінилось. Мова втрачає пульс... [Там само, с. 105]; «А нашу мову заносять піски духовних пустель. Нема України в душах» [Там само, с. 222]; «Але ж якщо мова - це Дім Буття, то чого ж ви мене виживаєте з мого власного дому?! Це бандитизм. Це імперський вірус. Це гарячка Ебола» [Там само, с. 23].

Отже, ми спостерегли, що в тексті роману «Записки українського самашед- шого» відбувається багатоаспектне розгортання метафор, об' єднаних асоціативними зв'язками. Розгортаючись, метафори сприяють створенню багатопланового метафоричного образу, а також зв' язного цілісного тексту.

Перспективу дослідження вбачаємо у залученні до аналізу роману Ліни Костенко «Записки українського самашедшого» категорії когерентності, яка також забезпечує цілісність і завершеність художнього твору, формуючи вербальну тканину і відображаючи концептуальні зв'язки між його частинами.

Бібліографічні посилання

1. Гальперин И. Р. Текст как объект лингвистического исследования / И. Р. Гальперин. - М. : Наука, 1981. - 139 с.

2. Горблянський Ю. Кривава фієста сучасності в одкровенні від Ліни Костенко (зауваги про «Записки українського самашедшого») / Ю. Горблянський, М. Кульчицька // Слово і час. - 2011. - № 5. - С. 73-83.

3. Загнітко А. П. Лінгвістика тексту: Теорія і практикум : наук.-навч. посіб. / А. П. Загніт- ко. - Вид. 2-ге, доп. і перероб. - Донецьк : ТОВ «Юго-Восток, ЛТД», 2007. - 313 с.

4. Загнітко А. П. Теоретична граматика української мови: синтаксис : монографія /

5. П. Загнітко. - Донецьк : ДонНУ, 2001. - 662 с.

6. Костенко Л. Записки українського самашедшого / Ліна Костенко. - К. : А-БА-БА-ГА- ЛА-МА-ГА, 2011. - 416 с.

7. Кухаренко В. А. Интерпретация текста / В. А. Кухаренко. - Одесса : Латстар, 2002. - 292 с.

8. Левченко Г. Необароковий діаріуш людства Ліни Костенко / Г. Левченко // Слово і час. - 2011. - № 5. - С. 84-89.

9. Поліщук Я. Малий апокаліпсис із помаранчем (про роман Ліни Костенко «Записки українського самашедшого») / Я. Поліщук // Дніпро. - 2011. - № 3. - С. 153-157.

10. Селіванова О. О. Сучасна лінгвістика: термінологічна енциклопедія / О. О. Селіванова. - Полтава : Довкілля, 2006. - 716 с.

11. Столярова Л. П. Базовый словарь лингвистических терминов / Л. П. Столярова, Т. С. Пристайко, Л. П. Попко. - К. : Изд-во Гос. академии руководящих кадров культуры и искусств, 2003. - 192.

12. Телия В. Н. Метафора как модель смыслопроизводства и ее экспрессивно-оценочная функция / В. Н. Телия // Метафора в языке и тексте. - М., 1988. - С. 26-52.

13. Чабаненко В.А. Стилістика експресивних засобів української мови : монографія /

14. А. Чабаненко. - Запоріжжя : ЗДУ, 2002. - 351 с.

15. Galperin, I. R. (1981), Text as an Object of Linguistic Research [Tekst как obiekt lingvis- ticheskogo issliedovaniia], Moscow, 139 p.

16. Horblianskyi, Yu., Kulchytska, M. (2011), “Bloody Fiesta of Modern Time in Revelation from Lina Kostenko (Remarks on «Notes by Ukrainian Samashedshyi (Madman)»”, Word and time [“Kiyvava fiesta suchasnosti v odkrovenni vid Liny Kostenko (zauvahy pro «Zapysky ukrainskoho sаmashedshоho»”, Slovo i chas], No 5, pp. 73-83.

17. Zahnitko, A. P. (2007), Linguistics of Text: Theory and Practice [Linhvistyka tekstu: teoriia ipraktykum], Donetsk, 313 p.

18. Zahnitko, A. P. (2001), Theoretical Grammar of Ukrainian Language: Syntax [Teoretychna hramatyka ukrainskoi movy: syntaksys], Donetsk, 662 p.

19. Kostenko, L. (2011), Notes by Ukrainian Samashedshyi (Madman) [Zapysky ukrainskoho samashedshoho], Kyiv, 416 p.

20. Kukharenko, V. A. (2002), Interpretation of Text [Interpretatsiia teksta], Odesa, 292 p.

21. Levchenko, H. (2011), “Neobaroque Diary of Mankind by Lina Kostenko”, Word and time [“Neobarokovyi diariush liudstva Liny Kostenko”, Slovo i chas], No 5, pp. 84-89.

22. Polishchuk, Ya. (2011), “Small Apocalypse with Orange: (About Lina Kostenko's Novel “Notes by Ukrainian Samashedshyi (Madman)”, Dnipro [“Malyi apokalipsys iz po- maranchem: (pro roman Liny Kostenko “Zapysky ukrainskoho samashedshoho”)”, Dnipro], No 3, pp. 153-157.

23. Selivanova, O. O. (2006), Modern Linguistics: Terminology Encyclopedia [Suchasna linhvistyka: terminolohichna entsyklopediia], Poltava, 716 p.

24. Stoliarova, L. P., Prystaiko, T. S., Popko, L. P. (2003), Basic Dictionary of Linguistic Terms [Bazovyi slovar lingvisticheskikh terminov], Kyiv, 192 p.

25. Teliia, V. N. (1988), “Metaphor as a Model of Production of Meaning and its Expressive and Evaluating Function” [“Metafora kak model smysloproizvodstva i yeio ekspressivno- otsenochnaia funktsiia”, Metafora vyazyke i tekste], pp. 26-52.

26. Chabanenko, V. A. (2002), Stylistics of Expressive Means of Ukrainian Language [Stylistyka ekspresyvnykh zasobiv ukrainskoi movy], Zaporizhzhia, 351 p.

Размещено на Allbest.ru